Облік основних засобів в банках

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

З поступовим переходом українського бізнесу на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку корінним образом змінюється уявлення про значення бухгалтерського обліку і його організації в банках: облік не тільки залишає за собою функціональну роль мови бізнесу, але й набуває якісно нового значення як невід'ємної складової процесу управління діяльності, визначення його стратегії розвитку.

Але використати усі переваги системи бухгалтерського обліку у банку в повній мірі можливо лише за умови ефективної її організації, яка беззаперечно має включати в себе не лише раціональну побудову облікового процесу - ведення обліку, але й охоплювати комплекс таких важливих аспектів, як документальне супроводження діяльності, науково організовану працю облікових працівників, сучасне її технологічне, програмне та інформаційне забезпечення.

Основні засоби - матеріальні активи, які банк утримує з метою їх використання в процесі своєї діяльності, надання послуг, надання в лізинг (оренду) іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більший ніж один рік).

За цілями бухгалтерського обліку основні засоби поділяються на такі групи:

- основні засоби - земельні ділянки, будинки, споруди і передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар (меблі), інші основні засоби;

- інші необоротні матеріальні активи - бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні) споруди, інші необоротні активи;

- незавершені капітальні інвестиції.

За функціональним призначенням розрізняють:

- операційні основні засоби, що беруть безпосередньо участь у банківській діяльності або сприяють її здійсненню;

- неопераційні основні засоби - ті, що не беруть безпосередньої або опосередкованої участі в банківській діяльності та призначенні в основному для обслуговування комунальних, культурно-побутових потреб працівників банку.

Об'єкт основних засобів (придбаний чи створений) визнається активом за таких умов:

- якщо існує ймовірність одержання певного доходу, пов'язаного з його експлуатацією;

- якщо його вартість можна визначити достовірно.

Методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції з основними засобами регулюються такими стандартами:

МСБО 16 «Основні засоби» - визначає принципи визнання активів, визначення їх балансової вартості та амортизаційних відрахувань, а також збитків від зменшення корисності, які слід визнавати у зв'язку з цим;

МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість» - визначає порядок визнання та оцінки інвестиційної нерухомості й особливості розкриття інформації про неї;

МСБО 17 «Оренда» - визначає для орендарів та орендодавців відповідні складові облікової політики та розкриває інформацію, яку слід застосовувати до угод про оренду;

МСБО 36 «Зменшення корисності активів» - визначає облікові процедури, які слід застосовувати для забезпечення обліків за сумою, що є більшою від суми очікуваного відшкодування;

П(С)БО 7 «Основні засоби» - визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності;

П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість» - визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про інвестиційну нерухомість та її розкриття у фінансовій звітності.

Порядок бухгалтерського обліку операції з основними засобами в банках України регламентує Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів банків України, затверджена постановою Правління НБУ № 480 20.12.2005 р., розроблена відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», основних вимог міжнародних стандартів фінансової звітності та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об'єкт основних засобів.

Бібліотечні фонди, внутрішні телефонна і комп'ютерна мережа, системи безпеки (відеоспостереження) та комплекс охоронно-пожежної сигналізації можуть обліковуватися як окремий інвентарний об'єкт основних засобів. Формування бібліотечного фонду здійснюється відповідно до законодавства України.

Аналітичний облік основних засобів здійснюється в інвентарних картках. Записи в інвентарній книзі здійснюються за кожним предметом окремо.

Ведення інвентарної книги (крім обліку зброї) та інвентарних карток може здійснюватися автоматизовано або вручну. При цьому будь-яка форма ведення цих регістрів повинна забезпечувати наявність усіх необхідних реквізитів та звірку даних аналітичного обліку із синтетичним на будь-яку дату. Кожному інвентарному об'єкту присвоюється відповідний інвентарний номер, який проставляється на предметі, в інвентар ній книзі та в інвентарній картці. Ці номери зберігаються за об'єктом протягом усього періоду його знаходження в цій установі. Інвентарні номери об'єктів, що вибули, не можуть бути присвоєні іншим об'єктам, які надійшли в банк.

2. Придбання основних засобів

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс банку за первісною вартістю, яка містить усі витрати, пов'язані з придбанням (створенням), доставкою, установкою і введенням їх в експлуатацію.

Первісна вартість придбаного об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

- сума, що сплачується постачальникам активів та підрядчикам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються внаслідок придбання (отримання) прав на об'єкт основних засобів;

- сума ввізного мита;

- сума непрямих податків унаслідок придбання (створення) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються банку);

- витрати на страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до придатного для використання за призначенням стану.

Придбання основних засобів за національну валюту відображається такими проведеннями:

а) передоплата: Дебет рахунку: 3510; Кредит рахунків: 1001,1200,2600,2620,2650;

б) капітальні інвестиції за невведеними в експлуатацію основними засобами: Дебет рахунків: 4430,4431; Кредит рахунку: 3510;

в) визнання основних засобів у балансі банку: Дебет рахунків: 4400,4500; Кредит рахунків: 3510,4430,4431.

Придбання основних засобів за іноземну валюту відображається такими проведеннями:

а) передоплата: Дебет рахунку: 3510; Кредит рахунку: 1500 - на суму в іноземній валюті;

б) визнання необоротних активів у балансі банку: Дебет рахунку: 3800; Кредит рахунку: 3510 - на суму в іноземній валюті; Дебет рахунків: 4400,4500,4430; Кредит рахунку: 3801 - на суму в гривнях за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату перерахування коштів в іноземній валюті.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, створених банком, містить прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані зі створенням цього активу та доведенням його до стану, придатного для використання за призначенням.

Створення основних засобів відображається в бухгалтерському обліку такими проведеннями:

а) передоплата: Дебет рахунку: 4430; Кредит рахунків: 1200,2600, 2620, 2650;

б) нарахування заробітної плати працівникам: Дебет рахунку: 4430; Кредит рахунків: 3652,3653; в) нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів)», пов'язаних з оплатою праці, до фондів соціального страхування: Дебет рахунку: 4430; Кредит рахунку: 3622;

г) віднесення суми завершених капітальних інвестицій на вартість основних засобів: Дебет рахунку: 4400; Кредит рахунку: 4430.

Облік витрат, пов'язаних із поліпшенням основних засобів, здійснюється за рахунками обліку капітальних інвестицій.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), унаслідок чого збільшуються майбутні економічні вигоди, первісно очікувані від використання цього об'єкта.

Поліпшення основних засобів відображаються такими проведеннями:

а) передоплата: Дебет рахунку: 4430; Кредит рахунків: 1200, 2600, 2620, 2650;

б) віднесення суми витрат на поліпшення та вдосконалення на збільшення вартості об'єкта: Дебет рахунку: 4400; Кредит рахунку: 4430.

Заміна елементів або конструктивних частин об'єкта основних засобів відображається в обліку під час її здійснення такими бухгалтерськими проведеннями:

а) якщо балансову вартість частини активу, що підлягає заміні, можна визначити, то списується вартість заміненого активу і визнається вартість нового активу:

Дебет рахунків:

74901 на суму збитку від вибуття заміненого активу;

4409 - на суму зносу заміненого активу;

Кредит рахунку: 4400 - на первісну вартість заміненого активу;

Дебет рахунку: 4400;

Кредит рахунків: 1200, 2600, 2620, 2650 - на первісну вартість придбаного активу;

б) якщо балансову вартість частини активу, що підлягає заміні, неможливо визначити:

- замінюється частина активу, що зумовлює збільшення строку корисного використання об'єкта основних засобів. У цьому разі в бухгалтерському обліку здійснюється таке проведення: Дебет рахунку: 4409; Кредит рахунків: 1200, 2600, 2620, 2650 і на первісну вартість придбаного для заміни активу;

- замінюється частина активу, що зумовлює збільшення кількості або якості продуктивності активу. У цьому разі в бухгалтерському обліку здійснюється таке проведення: Дебет рахунку: 4400; Кредит рахунків: 1200, 2600, 2620, 2650 - на первісну вартій, придбаного для заміни активу.

Придбання обладнання, що потребує монтажу, відображається в бухгалтерському обліку такими проведеннями:

а) передоплата: Дебет рахунку: 4430; Кредит рахунків: 1200, 2600, 2620, 2650;

б) передавання для монтажу обладнання, що його потребує: Дебет рахунку: 4431; Кредит рахунку: 4430;

в) введення в експлуатацію обладнання після монтажу: Дебет рахунку: 4400; Кредит рахунку: 4431.

2. Переоцінка основних засобів.

Після первісного визнання об'єкта основних засобів як активу його подальший облік має здійснюватись із застосуванням одного з таких двох методів:

- за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності;

- за переоціненою вартістю (справедливою вартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.

Переоцінена вартість - це вартість основних засобів після їх переоцінки.

Обраний метод банки зобов'язані застосовувати для всіх об'єктів певної групи основних засобів і не об'єднувати об'єкти з різними методами оцінки в одну групу.

У разі застосування методу первісної вартості (собівартості) переоцінка необоротних активів не здійснюється.

Переоцінку потрібно здійснювати, якщо залишкова вартість об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу. Під час переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату має здійснюватися переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Залишкова вартість - це різниця між первісною (переоціненою) вартістю і сумою нарахованого зносу.

Переоцінка групи основних засобів, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має здійснюватися з такою регулярністю, щоб їхня залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

Під час проведення переоцінки основних засобів накопичена амортизація відображається в бухгалтерському обліку на дату переоцінки за одним з таких методів:

- накопичена амортизація перераховується пропорційно зміні балансової вартості об'єкта основних засобів таким чином, щоб після переоцінки балансова вартість дорівнювала переоціненій вартості. Переоцінена первісна вартість і сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням первісної вартості та суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Такий метод не потребує перегляду норми амортизації.

- накопичена амортизація вираховується з первісної (переоціненої) вартості об'єкта основних засобів, а отримана на нетто-основі балансова вартість переоцінюється до його справедливої вартості. За цим методом переоцінена вартість об'єкта дорівнює його справедливій вартості, а накопичена амортизація дорівнює нулю. Норми амортизації потребують перегляду. Цей метод, як правило, використовується для будівель та споруд.

Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат.

Якщо балансова вартість об'єкта основних засобів збільшується в результаті переоцінки (дооцінки), то це збільшення має відображатися як зростання додаткового капіталу.

Дооцінка основних засобів відображається в бухгалтерському обліку такими проведеннями:

а) якщо використовується перший метод відображення накопиченої амортизації: Дебет рахунків: 4400,4500; Кредит рахунку: 5100;

- одночасно: Дебет рахунку: 5100; Кредит рахунків: 4409,4509;

б) якщо використовується другий метод відображення накопиченої амортизації:

Дебет рахунків: 4409,4509; Кредит рахунків: 4400,4500;

- одночасно: Дебет рахунків: 4400,4500; Кредит рахунку: 5100.

Уцінка основних засобів здійснюється за рахунок дооцінки за цими об'єктами, а в разі недостатності суми дооцінки - за рахунок витрат банку.

У бухгалтерському обліку уцінка відображається такими проведеннями:

а) якщо використовується перший метод відображення накопиченої амортизації: Дебет рахунків: 5100, 7499 (у разі відсутності кредитового залишку за рахунком 5100); Кредит рахунків: 4400,4500;

- одночасно: Дебет рахунків: 4409,4509; Кредит рахунку: 5100;

б) якщо використовується другий метод відображення накопиченої амортизації: Дебет рахунків: 4409, 4509; Кредит рахунків: 4400, 4500;

- одночасно: Дебет рахунків: 5100, 7499 (у разі відсутності кредитового залишку за рахунком 5100); Кредит рахунків: 4400,4500.

При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, різниця між сумою перевищення попередніх дооцінок і сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. У бухгалтерському обліку здійснюється таке проведення: Дебет рахунку: б 100; Кредит рахунку: 5030.

Дооцінку об'єкта основних засобів, що враховується у власному капіталі, банк може включати до нерозподіленого прибутку частинами протягом періоду експлуатації цього об'єкта. У цьому разі сума включеної дооцінки буде різницею між сумою амортизації, що базується на переоціненій балансовій вартості активу, та сумою амортизації, що базується на первісній вартості активу. У бухгалтерському обліку здійснюється аналогічне проведення.

Амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів і нематеріальних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість основних засобів чи нематеріальних активів з вирахуванням їх ліквідаційної вартості. бухгалтерський необоротний банківський амортизація

Вартість усіх необоротних активів підлягає амортизації (крім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).

Амортизація не нараховується, якщо балансова вартість необоротних активів дорівнює їхній ліквідаційній вартості.

Амортизація необоротних активів може здійснюватися окремо за складовою частиною об'єкта. Для розрахунку амортизації частини об'єктів, що мають однакові строки корисного використання, можуть бути згруповані.

Одночасно: Дебет рахунку: 6100; Кредит рахунку: 4409.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається як різниця між доходом від вибуття основних засобів (за вирахуванням непрямий датків і витрат, пов'язаних із вибуттям основних засобів), та залишковою вартістю.

Сума залишкової вартості об'єкта, що перевищує суму виручки від його реалізації, відображається за дебетом рахунку 7490 а сума виручки від реалізації, що перевищує залишкову вартість - за кредитом рахунку 6490.

Реалізація основних засобів відображається такими проведеннями:

а) у разі перевищення суми залишкової вартості об'єкта порівняно із сумою виручки від його реалізації: Дебет рахунків: 1200, 2600, 2620, 2650, 4409,4509,7490; Кредит рахунків: 4400,4500;

б) у разі перевищення суми виручки від реалізації порівняно із сумою залишкової вартості об'єкта: Дебет рахунків: 1200, 2600, 2620, 2650, 4409,4509; Кредит рахунків: 4400,4500, 6490;

в) за переоціненими основними засобами: Дебет рахунку: 5100; Кредит рахунку: 5030.

У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість і знос зменшуються на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта відповідно.

Часткова ліквідація в бухгалтерському обліку відображається такими проведеннями: Дебет рахунків: 4409; 7490; Кредит рахунку: 4400 - на суму часткової ліквідації об'єкта.

При списанні з балансу основних засобів здійснюються проведення: Дебет рахунків: 4409,4509; Кредит рахунків: 4400, 4500 - на суму зносу; Дебет рахунку: 7490; Кредит рахунків: 4400, 4500 - на залишкову вартість.

Отже, можна зробити висновок, що розглянуті принципи бухгалтерського обліку щодо основних засобів визначають основні моменти, яких необхідно дотримуватись з метою ефективного ведення обліку. Проведення дооцінки, уцінки, основних засобів дає можливість правильного їх оприбуткування і обліку, необхідного для уникнення можливих збитків від неправильного визначення вартості у разі продажу чи ліквідації об'єктів.

Після введення в експлуатацію об'єкта основних засобів банк повинен визначитись з методом нарахування амортизації, який він обирає самостійно, залежно від умов отримання майбутніх економічних вигод. Згідно чинного законодавства в фінансовому обліку існує п'ять методів нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів: прямолінійний, зменшення залишку, прискореного зменшення залишку, кумулятивний та виробничий.

Облік основних засобів є досить складним, але необхідним оскільки основні засоби складають основу діяльності будь-якого банку. За допомогою новітніх технічних розробок, програмного забезпечення, додаткових приміщень для нових структурних одиниць банки мають можливість розширювати обсяги своєї діяльності, залучати більшу кількість клієнтів і отримувати більші прибутки.

Размещено на Allbest.ru