Облік і аналіз витрат по наданню послуг зв’язку (на прикладі підприємств Укртелекому)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

УДК 657.1: 004.424

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Облік і аналіз витрат по наданню послуг зв'язку (на прикладі підприємств Укртелекому)

Спеціальність 08.06.04. - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

Ніколенко Лариса Анатоліївна

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі бухгалтерського обліку Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Кузьмінський Юрій Анатолійович, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, завідувач кафедри бухгалтерського обліку.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Мних Євген Володимирович, Київський національний торговельно-економічний університет, завідувач кафедри фінансового аналізу і контролю;

кандидат економічних наук, професор Труш Володимир Євдокимович, Херсонський національний технічний університет, завідувач кафедри обліку і аудиту.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра обліку та аудиту, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться “25” вересня 2006 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.07 у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, аудиторія 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, аудиторія 201.

Автореферат розісланий “21” серпня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, професор В.Я. Савченко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В ринкових умовах господарювання процеси обміну інформацією стали однією із найважливіших ознак прогресуючого розвитку та глобалізації економіки, який справляє все більший вплив як на окремих суб'єктів господарювання, так і в цілому на економічний стан України. Наукомісткі інформаційні технології забезпечують необхідною інформацією всі сфери господарської діяльності. До них належить і телекомунікаційна галузь. Теоретичне обґрунтування регулюючих механізмів в загальній схемі управління телекомунікаційним виробництвом обумовлює необхідність розгляду основних положень по формуванню і вдосконаленню системи обліку й аналізу витрат як основи для встановлення тарифів на всі види послуг зв'язку. Така система має ґрунтуватись на використанні достовірних, об'єктивних і вичерпних даних, що дасть змогу керівникам усіх рівнів адекватно й економічно виважено оцінювати і реагувати на зміни виробничих процесів у реальному часі. Науково-технічний прогрес, зокрема стрімкий розвиток телекомунікаційного виробництва, ставить перед бухгалтерським обліком нові завдання, вирішення яких потребує суттєвої перебудови методики та організації обліку і аналізу витрат, що є основою інформаційно-аналітичного забезпечення для прийняття управлінських рішень на підприємствах зв'язку.

Загальні проблеми обліку і аналізу витрат досліджували у своїх наукових працях українські та зарубіжні вчені-економісти: Басманов І.А., Безруких П.С., Валуєв Б.І., Герасимович А.М., Івашкевич В.Б., Гуцайлюк З.В., Єфіменко В.І., Кужельний М.В., Кузьмінський А.М., Линник В.Г., Маргуліс А.Ш., Мних Є.В., Палій В.Ф., Савченко В.Я., Сопко Вас.В., Фостер Дж., Хорнгрен Ч.Т., Чумаченко М.Г., Яругова А. та ін. Питанням тарифоутворення в галузі зв'язку велику увагу приділяли: Горелик М.А., Дадеркіна С.О., Кузнєцова Л.В., Рейман Л.Д., Щуровська А.Ю. Проте поки що залишається низка невирішених питань, зокрема: відсутність науково обґрунтованих підходів до процесу розподілу витрат та формування тарифів на різні послуги телекомунікаційного зв'язку, що враховують особливості технологічних процесів телекомунікаційної галузі і обумовлюють об'єктивну необхідність розроблення й впровадження теоретичних та методичних положень по формуванню і вдосконаленню обліку витрат як основи для встановлення тарифів на всі види послуг зв'язку.

Наявні елементи ринкових відносин у сфері телекомунікацій не створюють належних умов для розвитку підприємств галузі зв'язку, адже вони значною мірою залежать від державної політики. Однак різні важелі й стимули ефективні тільки тоді, якщо вони ґрунтуються на вартісних розрахунках, чим створюють належні умови для задоволення економічних інтересів усіх агентів телекомунікаційного ринку. Тому нагальним питанням сьогодення є розробка та впровадження нових методів обліку й аналізу витрат у системі корпоративного управління сучасним телекомунікаційним ринком.

Особливої актуальності набувають питання дослідження галузевої методики із формування та складу витрат, їх класифікації, калькулювання собівартості послуг зв'язку, тому їх облік та аналіз стають важливими інструментами для об'єктивної оцінки діяльності телекомунікаційних підприємств у ринковому середовищі та прийнятті управлінських рішень.

Телекомунікації в Україні є однією з основ для розвитку економіки, суспільного та політичного життя країни, однак практично відсутні наукові дослідження з обліку й аналізу витрат по наданню послуг зв'язку. Тому виникає об'єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень і прикладних розробок, з чим і пов'язана обрана тема дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям досліджень відповідає тематичному плану науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана як складова частина загальнодержавної програми досліджень за темою “Удосконалення обліку і контролю в галузях економіки” (номер державної реєстрації 0103U004766). Особисто автором у межах наукової програми були розроблені пропозиції з удосконалення методики обліку і аналізу витрат, принципи розподілу витрат та тарифоутворення на підприємствах телекомунікаційної галузі України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка концептуальних методичних засад і практичних рекомендацій з обліку та аналізу витрат на виробництво як засобу інформаційного забезпечення для вдосконалення методики формування тарифів на різні види послуг зв'язку з урахуванням особливостей телекомунікаційної галузі України для прийняття стратегічних і тактичних управлінських рішень на підприємствах зв'язку.

Відповідно до зазначеної мети в дисертаційній роботі були поставлені такі завдання:

- виявити специфічні особливості виробничого процесу телекомунікаційної галузі та визначити основні чинники їх впливу на організацію обліку витрат;

- дослідити особливості формування тарифної політики телекомунікаційних підприємств як одного із найважливіших чинників, що впливає на основні показники діяльності;

- на основі теоретичних досліджень питань обліку витрат і вивчення особливостей діяльності підприємств зв'язку сформулювати концептуальний підхід до розподілу витрат на телекомунікаційних підприємствах;

- на основі чинних класифікацій обґрунтувати впровадження класифікаційної ознаки витрат залежно від обсягу виробництва з урахуванням особливостей побудови обліку витрат підприємств галузі зв'язку;

- обґрунтувати необхідність застосування системного підходу до формування тарифів на послуги зв'язку та розробити практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення методики ведення бухгалтерського обліку витрат і калькулювання собівартості як основи для встановлення тарифів;

- визначити основні положення методики аналізу витрат у взаємодії і взаємозв'язку з іншими показниками діяльності підприємства для вирішення стратегічних і тактичних завдань управління, зокрема щодо встановлення розмірів тарифів на різні види послуг зв'язку.

Об'єктом дослідження є процес формування витрат і встановлення тарифів на телекомунікаційних підприємствах України.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних і практичних питань з бухгалтерського обліку та аналізу витрат і тарифоутворення на телекомунікаційних підприємствах України.

Методи дослідження. Методичною основою дисертаційної роботи виступають методи та прийоми наукового дослідження, що ґрунтуються на вивченні робіт вітчизняних і зарубіжних учених з бухгалтерського обліку, економічного аналізу, економіки підприємств зв'язку, менеджменту та маркетингу. Крім того, була вивчена і проаналізована нормативно-правова та інструктивна база щодо діяльності підприємств зв'язку, бухгалтерського обліку і звітності. В процесі аналізу ринку послуг зв'язку використано системний підхід. Метод узагальнення застосовано для систематизації техніко-економічних особливостей галузі, а статистичне групування - для класифікації вихідних даних дослідження. Результати дослідження підтверджено за допомогою методів порівняння економічних показників.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці практичних рекомендацій з удосконалення методики обліку й аналізу витрат по наданню послуг зв'язку і на їх основі формування моделі тарифоутворення на телекомунікаційних підприємствах з урахуванням специфіки галузі зв'язку та ринкових умов господарювання.

Нові наукові положення дослідження, що виносяться на захист, характеризуються тим, що:

вперше:

- розроблено та запропоновано методику розподілу витрат на виробництво послуг зв'язку залежно від обсягу виробництва, яка дасть змогу телекомунікаційним підприємствам контролювати критичний обсяг надання послуг, а отже, прибутковість;

- розроблено модель проведення аналізу застосування тарифів на послуги зв'язку, що ґрунтується на визначенні “оптимального тарифного плану”, що дозволить підприємствам обґрунтовано приймати рішення щодо зміни рівня тарифів;

дістали подальший розвиток:

- дослідження особливостей телекомунікаційної галузі, які впливають на методику і організацію обліку витрат по наданню послуг зв'язку;

- шляхи реструктуризації та реформування “тарифної політики” телекомунікаційних підприємств;

- обґрунтування та доведення необхідності впровадження аналізу за методом “витрати-обсяг-прибуток” для підприємств зв'язку;

удосконалено:

- комплекс методичних підходів до тарифоутворення з використанням параметрів ринкового регулювання, що потребують значного збалансування витрат за рахунок зменшення перехресного субсидування різних видів послуг зв'язку;

- методичні підходи до формування собівартості різних видів послуг зв'язку та вплив особливостей економіки телекомунікаційних підприємств на цей показник.

Практичне значення одержаних результатів. Основний науковий і практичний результат дисертаційної роботи полягає у можливості використання запропонованих рекомендацій щодо вдосконалення обліку та аналізу витрат і моделі формування тарифів в процесі виробничої й економічної діяльності операторів телекомунікаційного зв'язку.

Результати досліджень знайшли застосування в роботі ВАТ “Укртелеком” при розробці методики проведення аналізу витрат, їх розподілу та класифікації, а також формуванні тарифної політики на основні послуги телекомунікаційного зв'язку. Підтвердженням цього є довідки про впровадження: у Головній дирекції ВАТ “Укртелеком” м. Києва (довідка № 441-1-153 від 21.02.2006 р.), філії “Дирекція первинної мережі ВАТ “Укртелеком” (довідка №1192 від 17.02.2006 р.), навчальній роботі кафедри обліку підприємницької діяльності Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (довідка від 24.02.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дослідження є самостійно виконаною роботою, в якій відображено особистий авторський підхід і особисто отримані ним теоретичні і прикладні результати щодо аналізу та особливостей застосування методів розподілу витрат та моделей формування тарифів на послуги зв'язку.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались і були схвалені на наукових конференціях, зокрема: на Другій Всеукраїнській науковій конференції, присвяченій видатним вченим у галузі бухгалтерського обліку “Зимові читання, присвячені ідеям проф. П.П. Німчинова та проф. І.В.Малишева” (м. Житомир, 25 лютого 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти” (м. Запоріжжя, 20 квітня 2005 р.); Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 40-й річниці Криворізького економічного інституту Київського національного економічного університету “Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю” (м. Кривий Ріг, 30 березня 2005 р.); Третій Всеукраїнській науковій конференції, присвяченій видатним вченим у галузі бухгалтерського обліку “Зимові читання, присвячені ідеям проф. П.П. Німчинова та проф. І.В. Малишева” (м. Житомир, 24-25 лютого 2005 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 2,1 друкарських аркуша. У наукових фахових виданнях опубліковано 6 статей (обсягом 1,7 д.а.), 4 - в інших виданнях та збірниках матеріалів вітчизняних та міжнародних науково-практичних конференцій (обсягом 0,4 д.а.)

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 179 стор. друкованого тексту і містить 22 таблиці на 12 стор., 18 рисунків на 15 стор., 9 додатків на 27 стор. Список використаних джерел налічує 169 найменувань і займає 13 стор.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі розкрито актуальність обраної теми, сформульовано мету і завдання дослідження, наведено основні результати роботи, рівень їх наукової новизни та викладено теоретичну і практичну цінність.

У розділі 1 дисертаційної роботи “Характеристика діяльності телекомунікаційної галузі в сучасних умовах” проаналізовано основні тенденції розвитку світового та вітчизняного ринку телекомунікаційного зв'язку на етапі глобалізації й формування загальносвітового інформаційного простору, основою якого є інфокомунікації. Це поняття відображує економічну, технічну, організаційну і технологічну єдність процесів виробництва та розповсюдження інформації. Визначено особливості функціонування ринку послуг телекомунікаційного зв'язку України та особливості їх як товару, зокрема:

1) номенклатура послуг досить стабільна;

2) удосконалення технології та організації по наданню послуг зв'язку дають змогу розширити спектр послуг, що надаються користувачам і суттєво впливають на розмір витрат та соціально-економічні характеристики й функції;

3) поєднуються традиційні та передові технології з надання послуг, що характеризуються значними строками переходу від одних послуг до інших;

4) поєднуються галузевий принцип надання послуг з територіальним способом їх надання. При цьому стабільна структура базової мережі суттєво впливає на технологічний процес виробництва послуг зв'язку.

У роботі доведено, що економічній природі послуг телекомунікаційного зв'язку притаманні специфічні риси, пов'язані з галузевими особливостями.

Перша особливість визначається специфікою продукту, який не має матеріальної форми, а являє собою кінцевий корисний ефект (результат виробничої діяльності) процесу передавання повідомлень та інформації від відправника до користувача. Неречовий (нематеріальний) характер кінцевого продукту обумовлює відсутність використання у виробничому процесі сировини і матеріалів та їх зв'язок з виробничою собівартістю наданих послуг, що впливає на структуру виробничих витрат телекомунікаційних підприємств.

Друга особливість послуг зв'язку тісно пов'язана з першою і характеризується нерозривністю у часі споживання послуг зв'язку та процесу їх виробництва. Ця особливість чітко виражена у телефонному зв'язку, де сам процес передавання телефонного повідомлення відбувається за участю абонента, тобто збігається з процесом споживання. Відповідно до цієї особливості кінцевий результат виробничої діяльності галузі - послуга - не може зберігатися на складі, вилучатися із сфери виробництва і надходити до сфери обігу для реалізації. Із цієї особливості випливає вимога підвищення якості наданих послуг і прискорення процесу обліку. В бухгалтерському обліку це означає, що відсутнє незавершене виробництво.

Третя особливість галузі зв'язку полягає в тому, що на відміну від промисловості, де предмет праці підлягає речовій зміні, а після цього, надходячи до сфери обігу, стає товаром і тільки через певний час використовується користувачем, то у виробничому процесі підприємств зв'язку інформація має піддаватися лише переміщенню у просторі (передавання інформації та повідомлень). Інші зміни означають її викривлення, втрату ознак і цінності та завдають збитків користувачам. З урахуванням цієї особливості велике значення мають достовірність передавання повідомлень, точність їх відтворення і забезпечення в процесі передавання інформації всіх кількісних і якісних параметрів, що характеризують їх споживні властивості.

Четверта особливість галузі зв'язку характеризується тим, що процес обміну інформацією завжди двосторонній і, оскільки потреба в передаванні інформації може виникати між абонентами в різних населених пунктах, то передбачає створення надійної і розгалуженої мережі зв'язку. Мережа зв'язку складається із підприємств, об'єднаних між собою лініями і каналами зв'язку, що діють у межах єдиного технологічного процесу. В цих умовах окреме підприємство зв'язку не завжди виступає єдиним виробником послуг, а виконує визначені виробничі функції на конкретних етапах (вхідному, вихідному, транзитному) технологічного ланцюжка.

Зазначені вище особливості галузі та специфіка продукту, що виробляється, потребують специфічного підходу до визнання витрат, калькулювання собівартості та на їх основі формування тарифної політики телекомунікаційного підприємства.

У роботі досліджено механізми формування тарифів на послуги зв'язку, розкрито їх сутність, подано класифікацію та характеристику діючих тарифів, висвітлено особливості тарифоутворення. Визначено основні проблеми тарифної політики в телекомунікаційному зв'язку. Тарифна політика, під якою розуміють як формування тарифів на кінцеві послуги абонентів, так і систему взаєморозрахунків між операторами мереж зв'язку, є однією із найважливіших теоретичних і практичних проблем для всіх процесів господарської діяльності підприємств зв'язку. Необхідність тарифного регулювання посилюється через наявність несприятливих ринкових умов. Подібна ситуація спостерігається в телекомунікаційному секторі, де тарифна політика має передбачати створення умов, за яких поведінка операторів, що займають домінуюче положення на ринку, буде аналогічна поведінці фірм на ринку із досконалою конкуренцією. Це зумовлено тим, що в тарифах, як і в інших видах цін, фокусуються економічні інтереси всіх суб'єктів ринку. Вони є основою формування доходів для покриття поточних витрат підприємств і одержання прибутку. Отже, чітка побудова організації та методики обліку витрат і калькулювання собівартості різних видів послуг зв'язку забезпечить створення умов для встановлення оптимальних розмірів тарифів, рівень яких відповідав би витратам на їх виробництво.

Розмір тарифів має визначальне значення як для підприємств зв'язку, оскільки від них залежить величина прибутку, так і для основної частини споживачів, і в більшості випадків є критерієм переваги і вибору визначених послуг. Слід також враховувати, що на сучасному етапі розвитку телекомунікаційної галузі в Україні регулювання складу та розміру тарифів на основні традиційні послуги електрозв'язку для кінцевих користувачів, а також встановлення порядку взаєморозрахунків між підприємствами зв'язку - це прерогатива державних органів управління. Такий підхід виправданий доти, доки основні оператори зв'язку (ВАТ “Укртелеком”) належать до монополістів і займають провідне місце на ринку.

Для поліпшення фінансового стану операторів електрозв'язку особливо актуальною стає розробка науково обґрунтованих економічних методів регулювання тарифів, які ґрунтуються на оперативній, неупередженій обліковій та аналітичній інформації, що дасть поштовх розвитку всієї галузі зв'язку України. В розділі 1 подано напрями переходу системи державного регулювання тарифів на послуги зв'язку на систему вільного ринкового ціноутворення, що передбачає багатофакторний підхід до формування тарифів, гнучку тарифну політику, диференційований підхід до встановлення тарифів на різні послуги зв'язку і постійне удосконалення тарифної системи під впливом внутрішніх та зовнішніх умов, що змінюються. Для ефективного вирішення цих проблем доцільно використовувати позитивний досвід розвинених країн.

У розділі 2 “Теоретичні, методичні та організаційні основи обліку витрат і калькулювання собівартості на підприємствах зв'язку України” досліджено економічну сутність, зміст та визначення категорій “витрати”, “затрати”, “собівартість”, а також їх вплив на формування цінової політики підприємств зв'язку.

Вивчення та аналіз вітчизняної і зарубіжної економічної літератури щодо термінології та визначення таких понять, як “витрати”, “затрати”, “собівартість”, дало змогу зробити висновки, що існують два підходи до визнання та оцінки витрат: бухгалтерський і економічний. Відповідно до теорії бухгалтерського обліку витрати - це тільки конкретні затрати ресурсів. Однак бухгалтери й економісти погоджуються з тим, що поновлення виробництва можливе тільки тоді, коли засоби виробництва і робоча сила відтворюються, а частина вартості товару (послуг) має бути знову авансована на продовження виробництва. Звідси витрати виробництва - це те, в що обходиться підприємству створення продукту.

З урахуванням поглядів провідних вчених-економістів щодо цього питання в роботі конкретизовано та уточнено сутність і зміст цих понять. На нашу думку, було б менше плутанини, якби в академічній літературі і нормативних документах до визначення цих категорій були додані такі характеристики як “витрати на виготовлення продукції”, “виробничі витрати”, “затрати за елементами”, “виробнича собівартість”, “повна собівартість”. Це дасть можливість глибшого розуміння економічної інформації кожним користувачем з приводу діяльності підприємства, яка подається вченими, державними установами, організаціями і, виключило б чисельні розбіжності поглядів з цього приводу.

Існуюча система формування та регулювання тарифів ґрунтується на даних про витрати, що були здійснені при наданні послуг зв'язку. Тому облік витрат, їх чітке та правильне визначення, склад і віднесення до різних складових послуг зв'язку має велике значення для операторів зв'язку. Підприємства галузі повинні оцінити власні витрати на надання послуг, а такий підхід потребує достатньої інформаційної бази по первинному обліку витрат, ретельного ведення обліку витрат і успішного застосування нових механізмів, спрямованих на їх удосконалення, оскільки від цього залежать основні показники діяльності виробництва. Тому до традиційних завдань з обліку витрат слід додати такі:

- оперативне інформаційне забезпечення керівництва про фактичний розмір витрат для прийняття управлінських рішень з урахуванням їх економічних наслідків;

- наявність інформації про зміни витрат залежно від змін обсягів виробництва.

Одним із визначальних елементів раціональної організації обліку витрат на виробництво продукції є їх обґрунтована класифікація. Особливо важливого значення набуває економічно виважена з погляду управлінського обліку класифікація витрат у процесі калькулювання собівартості продукції. Це пояснюється тим, що собівартість - складний інтегрований показник, який об'єднує різноманітні витрати. Дослідження показали, що на облік витрат та формування собівартості послуг підприємств ВАТ “Укртелекому” впливає кілька чинників, серед яких найбільш суттєвими є:

- відсутність відмінностей між собівартістю виготовленої та собівартістю реалізованої продукції;

- визначення собівартості різних видів наданих послуг зв'язку за пропорційною системою;

- відсутність незавершеного виробництва, коли всі витрати на виробництво є витратами періоду.

В дисертації обумовлена необхідність використання такої класифікаційної ознаки витрат, що залежить від обсягу наданих послуг. У табл.1 подано запропоновану класифікацію витрат із надання послуг зв'язку на підприємствах ВАТ “Укртелеком” за ознаками.

Принциповим є використання запропонованої класифікації витрат залежно від обсягу виробництва на постійні, сума яких не змінюється при зміні ділової активності підприємства та змінні, що змінюються пропорційно до обсягу виробництва.

Таблиця 1 Класифікація витрат на ВАТ “Укртелеком”

Ознаки	Витрати
За видами діяльності	Операційної діяльності; фінансової діяльності; іншої звичайної діяльності; надзвичайні
За видами витрат	За економічними елементами; за статтями калькуляції
За місцем виникнення витрат	Витрати виробництва: міжміський телефонний зв'язок; телеграфний зв'язок; міський телефонний зв'язок; сільський телефонний зв'язок; проводове мовлення; супутниковий зв'язок; комп'ютерний зв'язок; мобільний зв'язок; Загальновиробничі Адміністративні Збутові Інші витрати операційної діяльності Витрати невиробничої сфери
За способом перенесення витрат на послуги	Прямі; непрямі
Залежно від обсягів виробництва	Постійні амортизація; заробітна плата та нарахування на неї; розрахунки з технологічними партнерами; оплата послуг зв'язку; підготовка кадрів та ін. Змінні матеріальні; інші витрати операційної діяльності (витрати на рекламу, соціальну сферу, подати та збори, юридичні послуги, послуги аудиту, оренда обладнання, службові відрядження та ін. )

На практиці рідко зустрічаються витрати, що за своєю суттю є винятково постійними, або змінними. Економічні явища та пов'язані з ними витрати за своїм змістом значно складніші тому, в більшості випадків, витрати є змішаними. Але важливо встановити наявність або відсутність впливу обсягів виробництва на витрати для окремих підприємств і визначеного часу. Тоді можна передбачити економічно обґрунтоване групування витрат, забезпечення умов для достовірного їх розподілу й включення до собівартості окремих видів продукції (послуг). А управління ними на підприємстві буде сприяти планомірному процесу формування витрат на виробництво продукції, можливості прогнозування суми постійних та змінних витрат та оптимізації тарифів на послуги зв'язку через їх наближення до собівартості відповідних послуг. тарифний витрати телекомунікаційний

На основі вивчення, систематизації та узагальнення галузевих особливостей телекомунікаційних підприємств зроблено висновок, що на методику формування тарифів на послуги зв'язку найбільшою мірою впливають:

а) організаційна структура виробництва і структура управління ним;

б) система показників, в розрізі яких ведеться облік і система рахунків;

в) методика формування калькуляційних статей собівартості продукції;

г) методика розподілу витрат між видами послуг зв'язку;

д) побудова класифікатора витрат підприємства.

Система обліку витрат повинна надавати точну, достовірну і оперативну інформацію про витрати підприємства, яка крім загальної суми має відображати та аналізувати причини і наслідки зв'язків між різними видами витрат. Найбільш доцільним способом створення такої системи є її моделювання в загальній системі управління. Для цього запропоновано здійснити докладну класифікацію основних видів витрат, виділивши в них постійну та змінну частини в період їх виникнення, що слугуватиме основною базою даних для розрахунку собівартості та проведення аналізу: витрати - обсяг виробництва - прибуток. Крім того, така модель буде інформаційною основою для управління витратами, що забезпечить керівників підприємства статистичними й неупередженими даними про діяльність підприємства зв'язку в грошовому і натуральному вимірниках, а також дасть змогу зіставляти дані за різні проміжки часу.

Підприємства ВАТ “Укртелекому” окремо здійснюють калькулювання собівартості послуг і облік адміністративних, збутових та інших операційних витрат, що дає чітке уявлення про їх склад та розмір. Проте те, що їх не включають до собівартості реалізованих послуг зв'язку, справляє негативний вплив на процес ціноутворення. Процентне відношення їх до розміру тарифів невиправдане через досить суттєву різницю у величині тарифу на різні види послуг зв'язку. До недоліків також слід віднести необ'єктивний з фінансового погляду розподіл витрат за часткою в загальному обсязі витрат, оскільки всі послуги зв'язку телекомунікаційних підприємств надаються на одному й тому самому обладнанні, одним і тим самим виробничим персоналом.

Дослідження стану системи обліку витрат по наданню послуг зв'язку уможливлює виходячи із специфіки даного виробництва надати пропозиції щодо віднесення й невиробничих накладних витрат до собівартості реалізованих послуг зв'язку, на основі якої буде формуватися ціна (тариф) послуги. Така (повна) собівартість більш реально відображуватиме вартість послуг зв'язку і встановлення тарифу на них. Цим можна забезпечити введення гнучких тарифів на різні послуги зв'язку, бо “реальна” собівартість дасть можливість мати невикривлену інформацію про вартість тих чи інших послуг зв'язку.

У процесі калькулювання собівартості витрати акумулюються у виробничому підрозділі (цеху, дільниці) і пропорційно розподіляються на види послуг протягом звітного періоду. Оскільки основна увага спрямована на виробничий підрозділ, то запропоновано ввести документ “Звіт виробничого підрозділу”, в якому б:

· фіксувався трафік по наданню послуг протягом звітного періоду;

· дані про витрати стали б основою для розрахунку собівартості та визначення тарифу на різні послуги зв'язку, які б могли регулюватись у кожному конкретному регіоні залежно від особливостей мереж зв'язку, технічного стану обладнання, кваліфікації працюючих, трафіку та ін.;

· виключались функції розподілу загальновиробничих витрат, оскільки вони б обліковувались кожному підрозділі за зазначеними статтями калькуляції (виходячи із цехової структури телекомунікаційних підприємств).

У розділі 3 “Методичні основи аналізу витрат на підприємствах електрозв'язку України” доведено, що інформація про витрати має давати уявлення не тільки про загальний рівень витрат і загальну прибутковість або збитковість діяльності підприємства, а й надавати можливість аналізувати та порівнювати окремі види послуг, окремі підрозділи, види діяльності. Для цього необхідно збирати, обліковувати, накопичувати, аналізувати, прогнозувати і планувати витрати з достатньою деталізацією.

У роботі досліджено основні напрями аналізу витрат, що спрямовані на практичне використання даних цього аналізу для створення системи управління витратами. Для того щоб мати комплексне уявлення про характер та основні якості витрат, аналіз витрат має ґрунтуватися на їх основній класифікаційній ознаці.

Операторам зв'язку в якості ефективного інструменту управління виробництвом та реалізації своїх послуг доцільно використовувати тарифний план, який можна визначити як сукупність тарифів на періодичні послуги та сукупність тарифів на одиницю розмов по всіх напрямах. Для планування і аналізу обсягів трафіка у дисертаційній роботі запропонована методика, що ґрунтується на понятті “усереднений тарифний план”, тобто такий тарифний план, за яким працює середній активний абонент.

Аналіз собівартості послуг зв'язку базується на тій класифікаційній ознаці, яка за своєю економічною роллю має найбільш вагомий вплив на загальні витрати телекомунікаційних підприємств. Такою ознакою є залежність витрат від зміни базового показника - обсягу наданих послуг. Тому в процесі управління витратами по наданню послуг зв'язку важливе значення має їх розподіл на постійні та змінні. Побудова обліку та аналізу витрат в розрізі їх постійної та змінної величини дасть змогу підприємствам зв'язку визначити причини зростання постійних витрат, доцільність зміни їх структури, здійснити науково-аналітичне обґрунтування зміни тарифів і виявити найбільш впливові важелі по збільшенню прибутку.

Проведені аналітичні розрахунки показують, що беззбитковий обсяг наданих послуг зв'язку і зона безпеки залежать від співвідношення постійних та змінних витрат, а також від рівня тарифів на надані послуги.

Поділ витрат на постійні та змінні і застосування методики маржинального аналізу допоможе телекомунікаційним підприємствам визначати зону безпеки, суму прибутку, беззбитковий обсяг надання послуг та прогнозувати рівень цих показників на наступні періоди.

У дослідженні визначено критичну суму постійних витрат і ціни (тарифу) при заданому значенні інших факторів. В основу цих розрахунків покладено ту саму базову модель прибутку, що враховує взаємозв'язок : витрати - обсяг наданих послуг - прибуток. Суть цього розрахунку полягає в тому, щоб визначити максимально допустиму величину постійних витрат, яка дорівнюватиме маржі покриття при заданому обсязі наданих послуг, тарифів і рівні змінних витрат. Якщо постійні витрати перевищать цей рівень, то підприємство буде збитковим. Із використанням такого підходу визначено сума постійних витрат, при якій ВАТ “Укртелеком” не буде мати прибутку, але й не матиме збитків. Якщо сума постійних витрат виявиться більшою від критичної суми, то підприємство не зможе покрити її за рахунок отриманої виручки.

Критичний рівень ціни (тарифу) на окремі послуги зв'язку визначають із заданого обсягу послуг та рівня постійних та змінних витрат, при якому тариф дорівнюватиме собівартості, а прибуток і рентабельність - нулю.

Кінцевим результатом запропонованої схеми аналізу є зведений звіт за всіма видами послуг зв'язку, де будуть відображені основні показники: виручка, сума постійних та змінних витрат, маржинальний дохід, загальний прибуток, точка беззбитковості, критичний рівень встановлення тарифу.

Наведена методика розрахунків для телекомунікаційних підприємств дає можливість для вибору й прийняття оптимальних управлінських рішень щодо планування й обґрунтування тарифів на послуги зв'язку.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо методики обліку та аналізу витрат по наданню послуг зв'язку та тарифоутворення на телекомунікаційних підприємствах України. Сформульовано низку висновків концептуально-теоретичного та науково-практичного характеру, які свідчать про досягнення поставленої мети і вирішення головних завдань дослідження.

1. Оцінка діяльності телекомунікаційної компанії як з боку користувачів, так і з боку зацікавлених інвесторів внутрішньо пов'язана з тарифами. Це викликає потребу створення умов для прозорого і об'єктивного механізму тарифоутворення і тарифного регулювання, який має ґрунтуватись на такому показнику, як “витрати на надання послуг”. Тому побудова і чітка організація обліку витрат, їх класифікація, розподіл є основними завданнями кожного телекомунікаційного підприємства.

2. Доведено, що альтернативні види цінового регулювання, які широко використовують розвинені країни в галузі телекомунікації, мають великі переваги як з боку регулювання ставки дохідності, так і з боку інвестиційної привабливості. Найбільш поширеним методом цінового регулювання в галузі телекомунікацій є метод граничного ціноутворення (Pries Cap), який полягає у використанні спеціальної формули, заздалегідь встановленої регуляторним органом для визначення того, наскільки фірма-монополіст може збільшувати ціну на послуги.

3. Методика та організація обліку й аналізу витрат діяльності підприємства суттєво залежать від економічних, організаційних, технологічних особливостей основного виробництва, оскільки саме тут найбільш чітко відображується специфіка галузі. Так, до групи чинників, які впливають на структуру витрат і собівартість послуг зв'язку, що надаються телекомунікаційними підприємствами, належать: одночасність надання і споживання послуг зв'язку в часі, що унеможливлює відокремленість собівартості виготовлених послуг від собівартості реалізованих послуг; відсутність незавершеного виробництва; велика частка постійних витрат; одні й ті самі виробничі ресурси підприємства беруть участь у створенні різних видів послуг зв'язку.

4. Одним із найважливіших завдань системи управління витратами телекомунікаційної галузі є економічно обґрунтована і виважена їх класифікація. На основі вивчення праць вітчизняних та зарубіжних науковців з цього питання і здійснення аналізу існуючих підходів до визнання, оцінки, класифікації та розподілу витрат запропоновано вдосконалити діючу класифікацію витрат із введенням до П(С)БО 16 “Витрати” наступних термінів: витрати періоду та затрати за елементами, Виходячи із організаційно-технологічних особливостей телекомунікаційних підприємств ввести в облікову систему класифікацію витрат на постійні та змінні й рекомендувати її впровадження на підприємствах досліджуваної галузі.

5. Вперше для телекомунікаційної галузі розроблено модель розподілу витрат залежно від обсягу наданих послуг і встановлено, що в галузі зв'язку таке співвідношення становить: 70% - постійні витрати і 30% - змінні витрати. Запропоновано здійснювати такий розподіл на стадії первинного обліку введенням до бухгалтерських регістрів з обліку витрат цієї класифікаційної ознаки.

6. Здійснено поглиблений аналіз витрат за такими класифікаційними ознаками, як постійні та змінні витрати, і на їх основі проведено аналіз, який враховує взаємодію обсягів виробництва послуг зв'язку і прибутку (CVP- аналіз). Такий аналіз дасть змогу підприємствам зв'язку визначати обсяги виробництва при яких покриваються як змінні так і постійні витрати, а також, визначати критичну точку беззбитковості або поріг рентабельності.

7. Наведено методику визначення критичного рівня тарифу, при якому він дорівнюватиме собівартості, а прибуток і рентабельність будуть нульовими. Це дозволить операторам зв'язку оптимізувати тарифи на основні телекомунікаційні послуги, забезпечити рентабельність цих послуг, підвищити ефективність функціонування операторів зв'язку на ринку послуг, обґрунтувати прийняття управлінських рішень з тарифної політики.

8. Виходячи з того, що підвищення ефективності роботи телекомунікаційних підприємств потребує досягнення найбільшого ефекту на одиницю (1 грн.) здійснених витрат, запропоновано два шляхи:

перший - підвищення прибутковості. Однак аналіз показників діяльності свідчить про зменшення прибутковості телекомунікаційних підприємств

ВАТ “Укртелеком”, що відбувається за рахунок зростання обсягів наданих послуг зв'язку мобільними операторами зв'язку та за рахунок фіксованих тарифів на основні послуги зв'язку в національного оператора зв'язку;

другий - скорочення витрат. Запропонована методика проведення аналізу дає змогу оцінити зміну витрат, особливо їх постійної частини при зменшенні обсягів наданих послуг (трафіку).

9. Доведено, що здійснення аналізу впливу витрат на прибуток та обсяг послуг і виявлення шляхів їх скорочення матиме більший вплив на рівень рентабельності, ніж збільшення прибутковості за рахунок підвищення тарифів.

10. Процес встановлення цін має бути максимально чутливим до будь-яких змін (зовнішніх та внутрішніх) і тут суттєву роль відіграє вірогідна інформація про отримання прибутку від різних тарифних планів, що можуть надати своїм користувачам оператори зв'язку. Тому запропонована методика щодо визначення оптимального тарифного плану є актуальною в процесі демонополізації галузі зв'язку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Ніколенко Л.А. Методичні проблеми формування тарифів на послуги зв'язку// Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип.184: в 3 т. Том ІІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 548-551 (0,23 д.а.)

2. Ніколенко Л.А. Інформація з обліку витрат - база для прийняття рішень при встановленні тарифів на послуги зв'язку// Вісник Житомирського державного технологічного університету: Економічні науки. - Житомир: ЖДТУ, 2004. - № 4(30). - С. 168-171 (0,3 д.а.)

3. Ніколенко Л.А. Основні напрямки автоматизації обліку на підприємствах зв'язку// Фінанси, облік і аудит: Наук. зб. - Вип.1 / Відп. ред. А.М. Мороз. - К: КНЕУ, 2003. - С. 242-245 (0,2 д.а.)

4. Ніколенко Л.А. Сучасні інформаційні технології в управлінні бізнес-процесами на підприємствах зв'язку// Моделювання та інформаційні системи в економіці: Міжвідомчий науковий збірник. Вип. 71 / Відп. ред. В.К. Галіцин. - К.: КНЕУ, 2004. - С. 122-128 (0,4 д.а.)

5. Ніколенко Л.А. Сучасні підходи і ефективні рішення по управлінню підприємствами зв'язку// Проблеми системного підходу в економіці: Збірник наукових праць: Вип. 5. - К.: НАУ, 2003. - С. 183-187 (0,23 д.а.)

6. Ніколенко Л.А. Проблеми визнання та класифікації витрат// Фінанси, облік і аудит: Наук. зб. - Вип.7 / Відп. ред. А.М. Мороз. - К: КНЕУ, 2006. - С. 254-260 (0,3 д.а.)

В інших виданнях:

7. Ніколенко Л.А.Шляхи вдосконалення національних стандартів// Матеріали Другої всеукраїнської наукової конференції, присвяченої видатним вченим в галузі бухгалтерського обліку “Зимові читання, присвячені ідеям проф. П.П. Німчинова та проф. І.В. Малишева”. - Житомир: ЖДТУ, 2004. - С. 54-55

(0,1 д.а.)

8. Ніколенко Л.А. Аналіз впливу використання виробничої потужності на обсяг і собівартість послуг зв'язку// Матеріали Третьої всеукраїнської наукової конференції, присвяченої видатним вченим в галузі бухгалтерського обліку “Зимові читання, присвячені ідеям проф. П.П. Німчинова та проф. І.В. Малишева”. - Житомир: ЖДТУ, 2005. - С. 77-79 (0,1 д.а.)

9. Ніколенко Л.А. Напрямки інвестиційного розвитку телекомунікаційної галузі// Міжнародна науково практична конференція “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти”. - Запоріжжя, 2005. - С. 48-49 (0,12 д.а.)

10. Ніколенко Л.А. Аналіз впливу змін тарифної політики на ведення обліку в телекомунікаційних компаніях// Матеріали Першої всеукраїнської науково практичної конференції, присвяченій 40-й річниці Криворізького економічного інституту Київського національного економічного університету. - Кривий Ріг, 2005. - С. 216-217 (0,11 д.а.)

Анотація

Ніколенко Л.А. Облік і аналіз витрат по наданню послуг зв'язку (на прикладі підприємств Укртелекому) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04. - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. -Київ, 2006.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення методики обліку і аналізу витрат по наданню послуг зв'язку та встановленню тарифів на ці послуги з урахуванням особливостей телекомунікаційної галузі України в ринкових умовах господарювання.

Проаналізовано тенденції розвитку та основні проблеми й особливості галузі зв'язку, їх вплив на формування тарифної політики телекомунікаційних підприємств. Висвітлено механізм формування тарифів на послуги зв'язку, сутність, класифікацію та характеристику діючих тарифів, визначені основні проблеми тарифоуворення та подані пропозиції, спрямовані на їх вдосконалення. Обґрунтовано та запропоновано методику обліку розподілу витрат на підприємствах зв'язку залежно від обсягу наданих послуг, що суттєво впливає на формування собівартості наданих послуг як основи для встановлення тарифів.

Розроблено модель проведення аналізу тарифів на послуги зв'язку, яка грунтується на визначенні “оптимального тарифного плану”.

Здійснено поглиблений аналіз витрат за такими класифікаційними ознаками, як постійні та змінні витрати, що дасть змогу підприємствам зв'язку визначати обсяги виробництва при яких покриваються як змінні так і постійні витрати, а також визначати критичну точку беззбитковості або поріг рентабельності.

Ключові слова: послуги зв'язку, витрати, тарифоутворення, методи, облік, аналіз, собівартість, трафік, алгоритм.

Аннотация

Николенко Л.А. Учет и анализ затрат по оказанию услуг связи (на примере предприятий Укртелекома). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04 - Бухгалтерский учет, анализ и аудит. - Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана. - Киев, 2006.

Диссертация посвящена комплексному исследованию теоретических положений и разработке практических рекомендаций по усовершенствованию методики учета и анализа затрат по оказанию услуг связи и формированию тарифов на эти услуги в зависимости от особенностей украинской телекоммуникационной отрасли в условиях рыночной экономики. В работе рассмотрены и проанализированы тенденции развития, основные проблемы и особенности отрасли связи в Украине. Показано, что телекоммуникационная отрасль находится на этапе развития, а рынок телекоммуникационных услуг - на стадии становления. Появление негосударственных операторов, работающих в этой сфере, оказывает стимулирующее влияние на развитие телекоммуникационного рынка. Освещен механизм формирования тарифов на услуги связи, сущность, классификация и характеристика существующих тарифов, определены основные проблемы тарифообразования и сделаны выводы о необходимости разработки гибкой тарифной политики для улучшения финансового положения операторов электросвязи.

В диссертации проанализированы конструктивные подходы к формированию тарифов на услуги электросвязи, которым предшествует изучение различных методов рыночного тарифообразоания и их применение с учетом реальных возможностей функционирования операторов связи в современных условиях. Предложен алгоритм установления тарифов на слуги связи, а также методы расчета тарифов на разных этапах развития телекоммуникационного сектора рынка и сделаны выводы о важности разработки гибкой тарифной политики для улучшения финансового положения операторов связи, что является важным фактором адаптации системы регулирования тарифов с ориентацией на спрос.

Проанализирована структура и динамика затрат по оказанию услуг связи на примере национального оператора электросвязи Украины ОАО “Укртелеком”. Исследованы принципы классификации затрат на услуги связи и разработана модель их распределения в зависимости от объема оказанных услуг. Предложено провести детальную классификацию затрат, выделив в них постоянную и переменную части в период их возникновения, и смоделировать систему учета затрат, которая будет основной информационной базой для расчета себестоимости и осуществления анализа по методу “объем-затраты-прибыль”. Это позволит операторам связи иметь полную и достоверную информацию для определения критического уровня объема оказанных услуг, при котором будут покрыты как переменные, так и постоянные затраты.

Предприятия ОАО “Укртелеком” отдельно осуществляют калькуляцию себестоимости административных, сбытовых и других операционных затрат, но они не включены в себестоимость реализованных услуг (согласно П(С)БУ 16 “Расходы”). Это оказывает отрицательное влияние на процесс определения размеров тарифов на разные виды услуг. Автором предложено исходя из специфики рассматриваемой отрасли включать эти затраты в себестоимость реализованных услуг, на основе которой будет формироваться цена (тариф) на услугу.

Доказано, что для повышения эффективности работы телекоммуникационного предприятия, т.е. получения наибольшего дохода на 1 грн. затрат необходимо оценить рост затрат (особенно их постоянной части), изменение объемов оказанных услуг, что достигается проведением анализа влияния затрат на трафик (объем) и прибыль. Дальнейшее развитие получили методические подходы, к определению критического уровня тарифа, при котором он равен себестоимости, что позволит операторам связи оптимизировать тарифы на основные услуги связи и обеспечить их рентабельность для обоснования управленческих решений по тарифной политике предприятий.

Ключевые слова: услуги связи, затраты, тарифообразование, методы, учет, анализ, себестоимость, трафик, алгоритм.

Annotation

Nikolenko L.A. Accounting and costs analysis of communication services provision (based on the case study of the UkrTeleCom enterprises). - Manuscript.

Dissertation for receiving an academic degree of candidate of economic sciences, specialization 08.06.04 -Accounting, analysis and audit. Vadym Getman Kyiv National Economic University. - Kyiv, 2006.

The dissertation is devoted to a comprehensive study of theoretical framework and development of practical recommendations for improvement of methods of accounting and costs analysis of communication services provision and setting up tariffs for theses services, taking into account the peculiarities of telecommunication industry of Ukraine in the market context.

The development tendencies, main problems and peculiarities of the communication industry were analyzed, as well as their impact on the formulation of a tariff policy by telecommunication enterprises. The mechanism of communication services tariffs formulation, the essence, classification and characteristics of the current tariffs were explored. The main problems in tariff formulation were identified and proposals for their improvement were presented. The methodology for accounting of costs distribution at the enterprises depending on the volume of services provided was substantiated and proposed. This will significantly affect the formation of production costs of the services provided as a basis for establishment of tariffs. The model for carrying out the analysis of tariffs for communication services was developed, which is based upon defining the "optimal tariff plan". Deepened analysis of costs against such qualification characteristics as fixed and variable costs, was undertaken. This will enable the communication enterprises to define the production capacities under which both variable and fixed costs are covered, and determine the critical point of marginal costs or the threshold of cost-effectiveness.

Key words: communication services, costs, formation of tariffs, methods, accounting, analysis, production costs, cost-effectiveness, traffic, algorithm.

Размещено на Allbest.ru

...