Облік витрат на підприємстві
Економічна сутність витрат в діяльності підприємства. Бухгалтерський облік затрат за елементами. Особливості облікових систем в зарубіжних країнах. Шляхи удосконалення обліку витрат. Порядок розподілу чистого прибутку та покриття збитків підприємства.
Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 09.02.2016 |
Размер файла | 138,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
Зміст
Вступ
1. Економічна сутність витрат в діяльності підприємства
2. Облік витрат за елементами
3. Облік витрат діяльності
4. Особливості облікових систем в зарубіжних країнах
5. Шляхи удосконалення обліку витрат
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Актуальність теми дослідження. Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури докорінно змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, сутність їхньої господарської діяльності.
Будь-яке підприємство, починаючи процес виробництва або приймаючи рішення щодо його розширення, повинне бути впевнене в його прибутковості. Порівняння витрат і результатів діяльності дозволяє оцінити ефективність роботи підприємства. Без такого порівняння виникають непоправні помилки при виборі економічної політики підприємства, прийнятті важливих управлінських рішень, вибору видів підприємницької діяльності, визначенні оптимальних обсягів і структури випуску продукції (робіт, послуг), а також цін на продукцію, (роботи, послуги).
Основний фінансовий результат діяльності підприємства - це прибуток, який є основою і джерелом засобів для його подальшого розвитку. Підвищити прибуток можна, збільшуючи обсяги виробництва або ціни на продукцію (роботу, послугу), що випускається. Однак це не завжди можливо і доцільно. Тому в системі розвитку підприємства в умовах значних економічних обмежень підвищення фінансового результату безпосередньо зв'язано зі зниженням витрат.
Метою роботи є дослідження обліку витрат в системі управління підприємством.
Виходячи з мети роботи в процесі дослідження були поставлені наступні науково-дослідницькі завдання:
- Проаналізувати економічну сутність витрат в діяльності підприємства;
- Описати облік витрат за елементами;
- Розглянути облік витрат діяльності підприємства;
- Визначити особливості облікових систем в зарубіжних країнах;
- Розробити шляхи удосконалення обліку витрат на підприємстві.
Об'єктом дослідження є обліково-аналітичний процес формування витрат на підприємстві «Трембіта».
Предмет дослідження: теоретичні та організаційні основи обліку витрат на підприємстві.
В процесі дослідження були використані наступні методи: порівняння, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, методи теоретичного узагальнення, документації, рахунків та подвійного запису, балансу та фінансової звітності.
Інформаційною базою курсової роботи були нормативно-правові акти, що регулюють облік витрат на підприємстві.
В роботі використовувалися нормативно-правові документи України, праці відомих українських та закордонних фахівців, а також публікації в спеціалізованих періодичних виданнях.
Питанню щодо методологічних засад витрат діяльності приділена увага багатьох зарубіжних й вітчизняних вчених та дослідників у галузі бухгалтерського обліку. Зокрема, дане питання розглядали в своїх працях:, Бутинець Ф.Ф., Гладких Т.В., Лишиленко О. В., Чебанова Н. В., Василенко Ю. А. та ін.
Робота складається зі вступу, п'ятьох розділів та висновків.
У першому розділі розглянуто економічну сутність витрат в діяльності підприємства. В другому розділі обґрунтовано облік витрат за елементами, а в третьому розділі - облік витрат діяльності. У четвертому розділі визначено особливості облікових систем в зарубіжних країнах. В п'ятому питанні висвітлено шляхи удосконалення обліку витрат.
Товариство з додатковою відповідальністю “Трембіта” - найпотужніше підприємство легкої промисловості Західної України. Це промислове підприємство з пошиття ділового чоловічого та жіночого одягу. Адреса: м. Чернівці, вул. Комарова, 3. Володіє брендами Трембіта, Trembita, представлена мережею магазинів одягу для чоловіків та жінок в Україні.
Статутний фонд Товариства становить 4 802 336, 05 гривень. ТДВ «Трембіта» випускає акції на всю суму Статутного фонду. Акції випускаються у документальній формі. Рішення стосовно форми випуску акцій схвалюють Загальні збори акціонерів.
У результаті своєї господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до матеріальних витрат і витрат на оплату праці підприємство отримує прибуток.
Порядок розподілу чистого прибутку та покриття збитків визначається Загальними зборами акціонерів.
Товариство створює фонди:
ь Резервний фонд ( в розмірі 25% Статутного фонду);
ь Фонд сплати дивідендів (в розмірі встановленому Загальними зборами);
ь інші фонди передбаченні чинним законодавством України.
Продукція ТДВ «Трембіта» відповідає всім міжнародним і європейським стандартам та експортується до Італії, Німеччини, Франції, Англії, Голландії, США, Канади та інших країн.
Очолює підприємство заслужений працівник промисловості України -- Станкевич Стелла Омелянівна.
В процесі аналізу фінансових результатів ТДВ «Трембіта» проаналізувала структуру доходів, витрат і показників прибутку Товариства, дослідила та розрахувала резерви збільшення прибутку (зменшення збитку).
Джерелами інформації щодо стану підприємства, результати його діяльності та перспективи розвитку відображається у фінансовій звітності, а саме у формі 1 «Баланс» та формі 2 «Звіт про фінансові результати» (Додатки А і Б).
Аналізуючи звіт про фінансові результати, у товариства «Трембіта» на протязі 2014 року збільшився рівень прибутковості на 49%,порівняно з 2013 роком. Також, адміністративних та фінансових витрат було менше у 2014 році проти 2013 року. Це свідчить про рівень ефективності діяльності Товариства і, відповідно, зростання рівня його прибутковості (Додаток В).
1. Економічна сутність витрат в діяльності підприємства
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати."
Відповідно до П(С)БО під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок внесків власників) [8].
Існують різні теорії трактування витрат діяльності підприємства за своєю економічною сутністю, галузевою ознакою та іншими напрямками, які відображені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 Визначення поняття витрат підприємства
№ |
Джерело |
Поняття |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Економічна теорія |
Витрати - це виражені у грошовій формі витрати різних ресурсів (праці, сировини, матеріалів, основних засобів, фінансових ресурсів) у процесі виробництва, обігу і розподілу продукції, товарів |
|
2 |
П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», 16 «Витрати» |
Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками) [11]. |
|
3 |
Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торгівельній діяльності, затверджено наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002р. №145 |
Поточні витрати підприємства в торгівлі - це грошове відбиття живої та уречевленої праці на здійснення поточної торгівельно-виробничої діяльності підприємства, що за натурально-речовим складом становлять частину матеріальних, нематеріальних трудових та фінансових ресурсів |
|
4 |
Податковий кодекс України № 2856-VI від 23.12.2010 |
Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності |
У бухгалтерському обліку витрати відображаються при дотриманні певних умов. Витрати визнаються втратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Це відповідає принципам міжнародних стандартів фінансової звітності і застосовуваному у національних стандартах принципу відповідності витрат доходам. Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, то вони відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені [19, c. 521-522].
Облік і контроль будь-якої ділянки діяльності підприємства засновується на нормативно-правовій базі, інструктивних документах та методичних рекомендаціях. Огляд нормативної бази та законодавчих документів з питань теми дослідження наведено в додатку Д.
Нормами П(с)БО 16 суворо регламентуються умови визнання витрат підприємства, що відображені в таблиці 1.2.
Згідно п. 5-8 П(С)БО 16 витрати визнаються за наступних умов:
1. Зменшення активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
2. Визнання на основі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів.
3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати критеріям активів підприємства.
4. Можлива достовірна оцінка суми витрат.
Таблиця 1.2 Визнання витрат відповідно до П(с)БО 16
Господарська операція за звітний період |
||
Оцінка результатів може бути достовірно визначена |
Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг |
|
Операція призводить до зменшення активу або збільшення зобов'язань |
Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь принципала, комітента |
|
Не відбувається вилучення капіталу |
Погашення одержаних позик |
|
Визнання витрат |
Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до П(с)БО 16 |
|
Не визнання витрат |
Витрати підприємства можна класифікувати за різними ознаками. Класифікація витрат потрібна для визначення вартості продукції та відповідно для ціноутворення. Велике значення класифікації витрат в управлінні ними
Таблиця 1.3 Класифікація витрат
Ознаки класифікації |
Групи витрат |
|
По відношенню до виробничого процесу |
основні витрати накладні витрати |
|
По відношенню до обсягів виробництва |
умовно-постійні витрати умовно-змінні витрати |
|
За єдністю складу |
одноелементні витрати комплексні витрати |
|
За способом віднесення на собівартість окремих видів виробництва |
прямі витрати непрямі витрати |
|
За доцільністю |
продуктивні витрати непродуктивні витрати |
|
За календарним періодом |
поточні витрати одноразові витрати |
|
За видами витрат |
витрати за економічними елементами витрати за статтями калькуляції |
|
За видами діяльності |
витрати звичайної діяльності (витрати операційної, фінансової, інвестиційної діяльностей) витрати надзвичайної діяльності |
До основних відносять витрати, безпосередньо пов'язані з виробничим (технологічним) процесом виготовлення продукції (виконання робіт чи надання послуг). В будь-якому виробництві вони складають найважливішу частину витрат. Накладні витрати виникають у зв'язку з організацією, обслуговуванням виробництва і управлінням ним. Величина цих витрат залежить від структури управління підрозділами, цехами і підприємством.
За ступенем залежності від обсягів діяльності витрати поділяються на змінні і постійні [23, c. 321].
Змінними називаються витрати, величина яких змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва (випуску). Звідси, розмір цих витрат на кожну одиницю продукції залишається незмінним. До постійних відносять витрати, величина яких не змінюється або майже не змінюється (умовно-постійні витрати) при зміні обсягу виробництва (прикладом можуть слугувати адміністративні витрати).
За складом витрати можуть бути одноелементними або комплексними.
Одноелементні витрати включають економічно однорідні витрати, які не поділяються на різні компоненти, незалежно від їх місця і цільового призначення (сировина, матеріали, паливо, енергія, заробітна плата тощо). На цьому принципі побудована класифікація витрат за економічними елементами. Комплексні витрати складаються з декількох економічних елементів. Характерним прикладом статті комплексних витрат є загальновиробничі витрати, в які входять практично всі економічні елементи.
За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі [21, c. 144].
Витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів, називаються прямими. До складу прямих матеріальних витрат відносяться ті, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат, а саме:
- сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, інші матеріальні витрати;
- витрати на оплату праці: заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим виробництвом продукції, виконанням робіт або наданням послуг;
- інші виробничі витрати.
Непрямі витрати - це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу [21, c. 160].
Непрямий розподіл витрат призводить до неточностей у визначенні собівартості окремих видів продукції, тому при організації обліку повинна приділятися увага збільшенню питомої ваги прямих витрат.
За доцільністю витрачання виділяють продуктивні витрати, до яких відносяться виправдані, чи доцільні для даного виробництва, витрати. Відповідно до непродуктивних відносять витрати, які утворюються з причин, що свідчать про недоліки в технології та організації виробництва (брак продукції, втрати від простоїв, оплата понадурочних робіт тощо). У випадку ідеальної організації технології виробництва і праці всі витрати повинні бути тільки продуктивними [6].
До поточних відносять витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції даного періоду. Це, як правило основна частина витрат на виробництво. Одноразовими є витрати, пов'язані з підготовкою виробництва (впровадження нової продукції, її суттєва модернізація), резервуванням витрат на оплату відпусток і виплату одночасної винагороди за вислугу років тощо [6].
Залежно від видів діяльності всі витрати можна розподілити на дві великі групи: витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, та витрати, що виникають в процесі надзвичайної діяльності. В свою чергу витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності можна розподілити на витрати від операційної (основної та іншої) діяльності, інвестиційної, фінансової діяльності.
Елемент витрат представляє собою сукупність економічно однорідних витрат. За елементами операційні витрати поділяються на матеріальні, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати [15, c. 236].
Підприємство «Трембіта» облік витрат веде на рахунках класу 8 для відображення інформації про витрати за елементами. Такий варіант вважається найбільш оптимальним і на його основі без проблем складатиметься «Звіт про фінансові результати». Також, використовує рахунки класу 9 «Витрати діяльності». Використання рахунків даного класу дозволяє здійснювати детальніший облік витрат.
Отже, облік витрат - важливий інструмент управління підприємством. Необхідність обліку витрат на підприємстві росте по мірі того, як ускладнюються умови господарчої діяльності.
2. Облік витрат за елементами
бухгалтерський облік витрата прибуток
Елементи витрат - це економічно однорідні за своїм змістом витрати незалежно від того, на які види виробів вони здійснені і на якій ділянці вони понесені.
Основою інформаційного забезпечення управління підприємством є бухгалтерський облік. Кожне підприємство має прийняти правила та методи організації і ведення обліку, за допомогою яких можна отримати найбільш об'єктивну, корисну і своєчасну інформацію про його діяльність з метою внутрішнього управлінського використання та публічного представлення. Облікова політика підприємства є тим важливим засобом, завдяки якому існує можливість розумного поєднання державного регулювання і власної ініціативи підприємства в питаннях організації та ведення бухгалтерського обліку. Організація та ведення обліку на підприємстві «Трембіта» здійснюється згідно Наказу про облікову політику №_ від 1.04.2011р. (Додаток Е).
На основі Наказу про обліку політику, підприємство застосовує 8 і 9 клас Плану рахунків бухгалтерського обліку витрати ( Додаток Ж).
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків на рахунках класу 8 передбачено відображати витрати за елементами так [17, c.167]:
1. Витрати операційної діяльності:
Рахунок 80 «Матеріальні витрати»;
Рахунок 81 «Витрати на оплату праці»;
Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи»;
Рахунок 83 «Амортизація»;
Рахунок 84 «Інші операційні витрати».
2. Витрати, пов 'язані з інвестиційною і фінансовою діяльністю, а також витрати надзвичайних подій:
Рахунок 85 «Інші витрати».
Матеріальні затрати - це сума витрачених на виробництво сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, енергії. Матеріальні витрати на виробництво є найбільш суттєвими [9].
До них належать:
· витрати пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції;
· витрати пов'язані з використанням природної сировини;
· витрати некапітального характеру;
· витрати на обслуговування виробничого процесу;
· витрати пов'язані з управлінням виробництвом.
На даному підприємстві матеріальні затрати займають велику частину. Їх питома вага становить 75 - 80 %. Цим визначається необхідність особливо точного контролю та обліку за раціональним використанням сировини і матеріалів у виробництві, оскільки економія матеріальних затрат суттєво знижує собівартість продукції і потребу в ресурсах. Відправним моментом побудови обліку матеріальних витрат є їх класифікація та оцінка. На основі класифікації та оцінки формуються номенклатури-цінники. Основою побудови обліку матеріалів є їх кількісно-якісна характеристика, тому обов'язковим є показники кількості і якості у первинних документах у момент передачі їх у виробництво [15, c 501]. Кореспонденція рахунків обліку витрат за елементами підприємства «Трембіта» наведена нижче:
Таблиця 2.1 Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку господарських операцій за темою роботи
№ з/п |
Зміст операцій |
Сума, грн. |
Типова кореспонденція рахунків |
Коресп. рахунків, яку застосовує підприємство |
|||
Дт |
Кт |
Дт |
Кт |
||||
1 |
Списано витрати на оплату праці на виробництво (за окладами й тарифами) |
17457659,24 |
23 |
81 |
23 |
811 |
|
2 |
Проведені відрахування для забезпечення виплат відпусток |
1995961,28 |
81 |
47 |
811 |
471 |
|
3 |
Нараховано оплату праці працівникам підприємства |
19307983,7 |
81 |
66 |
811 |
661 |
|
4 |
Нараховано амортизацію основних засобів |
2077283,00 |
83 |
13 |
831 |
131-1, 131-2, 131-3, 131-4, 131-5, 131-6, 131-9 |
|
5 |
Списання та уцінка основних засобів (транспортні засоби) |
1795,91 |
84 |
10 |
841-5 |
105 |
Під випуском матеріалів на виробництво розуміють їх споживання безпосередньо в процесі виробництва. Відпуск на виробництво сировини, матеріалів, напівфабрикатів здійснюється на основі оформлених документів, у яких зазначається їхні вага, об'єм, площа або кількість відповідно до діючих норм витрат [20, c.196].
Аналіз матеріальних ресурсів потребує оцінки структури матеріальних витрат підприємства, визначення питомої ваги матеріальних витрат у собівартості виробництва.
Оцінка структури матеріальних витрат на виробництво ТДВ «Трембіта» зображена в додатку З.
За даними таблиці в додатку З, обсяг матеріальних витрат у 2014 році, щодо 2013 зменшився на 38,26%, під впливом таких факторів: збільшення обсягу споживання електроенергії на 4,16%; зменшення витрат на воду для виробництва на 42,97%; збільшення витрат на газ на 5,04%; збільшення витрат на будівельні матеріали на 893,65 тис. грн., або у 91,7%; зменшення витрат на бензин на 76,77%; збільшення витрат на запасні частини на 9,91%; зменшення витрат на охорону праці на 70,52%, а також зменшення витрат на матеріали різні на 81,66%, що складає 146667,65 тис. грн..
Щодо питомої ваги матеріальних витрат у складі собівартості виробництва у 2014 році щодо 2013 року, то вона зменшилася на 10,35 тис. грн. і складає 38,26%.
Резервами підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів є зменшення матеріальних витрат, з необхідністю дотримання їх оптимального рівня, для забезпечення ефективної роботи виробництва [13].
Єдиним реальним резервом підвищення обсягів виробництва є зменшення загальних матеріальних витрат, за рахунок факторів другого порядку. Тобто у 2014 році сума матеріальних витрат, згідно зведеної калькуляції собівартості в загальному збільшилась, та окремі статті матеріальних витрат потребують оптимізації (табл. 2.2.).
Таблиця 2.2 Резерви зменшення матеріальних витрат ТДВ «Трембіта»
Резерви |
Сума, тис. грн. |
|
Всього |
17303,09 |
|
В тому числі: |
||
Електроенергія |
7192,21 |
|
Газ |
4237,94 |
|
Будівельні матеріали |
893,65 |
|
Запчастини |
4979,29 |
Наведені розрахунки свідчать, про ефективне використання ТДВ «Трембіта» своїх матеріальних ресурсів, що відображається на обсязі випуску товарної продукції. Резервам підвищення обсягів виробництва, в даному випадку, є зменшення суми матеріальних витрат підприємства через оптимізацію витрат на електроенергію, газ, будівельні матеріали та запчастини. Збільшення перелічених витрат, відбулося за рахунок росту цін на дані матеріальні ресурси,а не за рахунок збільшенням обсягів їх використання. Це утворює певні труднощі в процесі їх оптимізації, так як важко знайти меншу ціну на відповідні ресурси, зберігаючи при цьому однаковий рівень якості.
Основними документами для оформлення відпуску матеріалів на виробництво є лімітно-забірні карти, вимоги, накладні тощо. За лімітно-забірними картками відпускаються матеріали, на які встановлені ліміти [7].
На основі первинних документів використання матеріалів оформляється в залежності від напрямку затрат наступними бухгалтерськими проводками:
Дт 23 «Виробництво» - Кт 201 «Сировина та матеріали».
Аналогічно відображається і витрачання палива запасних частин, малоцінних і швидкозношуваних предметів.
На підприємстві використовують ряд синтетичних рахунків відповідно з діючим планом рахунків. Для обліку витрат основного виробництва використовують рахунок 23 «Виробництво». На основі цього рахунку проводиться розрахунок собівартості продукції основного і допоміжного виробництв. Для випуску продукції основного виробництва підприємство несе відповідні матеріальні затрати. В процесі виробництва доводиться проводити розрахунок собівартості різних видів продукції [18, c.76].
Облік витрат матеріалів не завжди відображає дійсне споживання сировини, матеріалів у виробництві, оскільки на кінець звітного періоду в цехах можуть бути залишки невикористаних матеріалів, отриманих зі складу.
У виробництвах, де матеріали використовуються при виготовленні кількох видів продукції, фактичні витрати їх на окремі види продукції визначаються за встановленим коефіцієнтом і пропорційно нормативним витратам на фактичний випуск продукції, пропорційно кількості або масі виробленої продукції, пропорційно прямим витратам матеріалу або іншими методами [23, c. 114].
Також на підприємстві розробляються норми матеріальних витрат. Вони включають:
· норми затрат сировини і основних матеріалів;
· норми затрат напівфабрикатів на одиницю продукції;
· норми затрат палива і енергії на технологічні цілі, встановлюється на одиницю продукції по кожному технологічному процесу.
Норми матеріальних затрат бувають: БРУТТО - включають норму обов'язкових відходів; НЕТТО - це чисті затрати сировини і матеріалів, палива і енергії.
На даному підприємстві основну питому вагу витрат на оплату праці займає основна та додаткова заробітна плата та соціальні відрахування.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу [23, c. 302].
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу в наслідок встановлених норм праці у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за роботу понад встановлені норми, за особливі умови праці та за невідпрацьований час. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, встановлені чинним законодавством.
Крім цього до складу зарплати включають інші заохочувальні та компенсацій виплати (виплати у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними положеннями та інші грошові виплати непередбачені законодавством).
З метою обчислення заробітної плати на кожному підприємстві повинен вестися облік особового складу та використання робочого часу.
Суми відрахувань на соціальне страхування і до Пенсійного фонду, а також до резерву відпусток визначається множенням суми основної і додаткової заробітної плати на встановлений відсоток відрахувань і діленням на сто [22, c.198].
Облік заробітної плати організовується залежно від характеру виробництва, технологічного процесу, системи організації оплати праці, рівня автоматизації обліково-обчислювальних робіт та інших умов.
Облік виробітку продукції та заробітної плати робітників виробництва забезпечує:
· точні дані про вироблену кожним робітником кількість продукції;
· контроль за відповідністю кількості продукції, кількістю матеріалів, деталей;
· своєчасне і точне нарахування заробітної плати;
· визначення норм, розцінок та інших умов оплати праці.
Витрати на оплату праці визначаються виходячи з відрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів, що встановлюється залежно від результатів праці, систем преміювання робітників, керівників, спеціалістів.
Витрати на оплату праці - ведучий елемент [13].
Трудові витрати на виробництво промислової продукції відносяться на рахунок 23 «Виробництво». При цьому можна зробити такі записи:
Дт 23 «Виробництво»
Кт 66 «Розрахунки по оплаті праці»,
Дт 23 «Виробництво»
Кт 65 «Розрахунки по страхуванню».
До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» включаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи [16, c. 491-492]. До складу елемента «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів. До складу елемента «Інші операційні витрати» включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених вище, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, на виплату матеріальної допомоги, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.
За специфікою діяльності ТДВ «Трембіта» собівартість продукції на підприємстві безпосередньо не розраховується. Обчислюється лише собівартість виробництва, що включає всі витрати понесені Товариством на організацію та управління виробництвом, витрати пов'язані з виготовленням продукції (окрім сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів), та повна собівартість послуг. Дана особливість враховується у процесі і методиці аналізу собівартості продукції [17, c. 321].
Першим етапом аналізу є оцінка рівня собівартості і динаміки зміни її розміру, оцінка загальних витрат на виробництво продукції, а також оцінка впливу факторів зміни загальної суми витрат на виробництво. Дані для проведення аналізу загальної собівартості послуг (виробництво) ТДВ «Трембіта» наведено у таблиці 2.3.
Таблиці 2.3 Аналіз загальної собівартості послуг ТДВ «Трембіта»
Показники |
2013 р. |
2014 р. |
Абсолютне відхилення (+,-) |
Відносне відхилення, % |
|
Повна собівартість послуг, грн. |
2209906,95 |
2632492,56 |
422585,61 |
19,12 |
|
Собівартість виробництва, грн. |
1896661,83 |
2201267,13 |
304605,31 |
16,06 |
|
Адміністративні витрати, грн.. |
290278,39 |
402215,62 |
111936,92 |
38,56 |
|
Витрати на збут, грн. |
22966,73 |
29009,81 |
6043,08 |
26,31 |
За даними аналізу, собівартість послуг ТДВ «Трембіта» у 2014 році, щодо 2013 року, зросла на 422585,61 грн. або 19,12%, за рахунок: збільшення собівартості виробництва на 304605,3 грн. (16,06%), збільшення адміністративних витрат на 111937,23 грн. (38,56%), та зростання витрат на збут на 6043,08 грн., що становить 26,31%.
Аналіз прямих витрат ТДВ «Трембіта» наведено у таблиці 2.4 і здійснюється на основі фінансової звітності, форма 2.
Таблиця 2.4 Аналіз прямих матеріальних і трудових витрат ТДВ «Трембіта»
Показники, тис. грн. |
2013 р. |
2014р. |
Відхилення (+,-) |
|
Обсяг наданих послуг |
40644 |
47531 |
6887 |
|
Собівартість послуг |
30642 |
34624 |
3982 |
|
Всього матеріальних витрат |
4577 |
4989 |
412 |
|
Всього трудових витрат |
11997 |
22802 |
10805 |
Витрати понесені на виготовлення та реалізацію продукції відображаються і узагальнюються у зведеній калькуляції собівартості продукції (послуг) відповідно до якої визначаються зведені резерви зменшення собівартості продукції (табл. 2.5.).
Таблиця 2.5 Зведені резерви зменшення собівартості продукції ТДВ «Трембіта»
Статті резервів |
Сума, тис. грн. |
|
Електроенергія |
7393,42 |
|
Газ |
16229,35 |
|
Будівельні матеріали |
1537,75 |
|
Запчастини |
4988,11 |
|
Відпускні (нарахування резерву) |
24348,17 |
|
Зарплата |
497247,5 |
|
Соціальне страхування |
452357,8 |
|
Торгова Палата |
3840,51 |
|
Митні процедури |
476,52 |
|
Республіканський бюджет |
4758,57 |
|
Всього |
1013178 |
Резервами зменшення повної собівартості послуг ТДВ «Трембіта» виступають також, адміністративні витрати (111937,23 грн.) та витрати на збут (6043,08 грн.). Також, було розглянуто примітки річної фінансової звітності за 2014 рік на підприємстві «Трембіта», а саме - доходи і витрати
Таблиця 2.6 Примітки до річної фінансової звітності за 2014 рік V. Доходи і витрати
Найменування показника |
Код рядка |
Доходи, тис. грн. |
Витрати, тис. грн. |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
А. Інші операційні доходи і витрати |
||||
Операційна оренда активів |
440 |
614 |
568 |
|
Операційна курсова різниця |
450 |
1920 |
838 |
|
Реалізація інших оборотних активів |
460 |
119 |
119 |
|
Штрафи, пені, неустойки |
470 |
- |
2 |
|
Утримання об'єктів житлово-комунального і соціально-культурного призначення |
480 |
- |
44 |
|
Інші операційні доходи і витрати |
490 |
703 |
1120 |
|
у тому числі: відрахуваня до резерву сумнівних боргів |
491 |
х |
643 |
|
непродуктивні витрати і втрати |
492 |
х |
- |
|
Б. Доходи і витрати від участі в капіталі за інвестиціями |
||||
В. Інші фінансові доходи і витрати |
||||
Дивіденди |
530 |
- |
х |
|
Проценти |
540 |
х |
164 |
|
Г. Інші доходи і витрати |
||||
Неопераційна курсова різниця |
600 |
199 |
1631 |
|
Списання необоротних активів |
620 |
х |
46 |
Отже, повністю уникнути витрат неможливо, однак ця величина підлягає постійній оптимізації. Тобто визначається та сума (розмір) витрат, яка забезпечує ефективне використання ресурсів і високий економічний результат.
3. Облік витрат діяльності
Вся діяльність підприємства поділяється на звичайну,яка у свою чергу ще розподіляється на інші види, і надзвичайну (табл. 3.1.).
Таблиця 3.1 Діяльність підприємства
Звичайна діяльність |
Надзвичайні події |
|||||
Операційна діяльність |
Інша діяльність |
|||||
Основна |
Інша операційна |
Фінансова |
Інвестиційна |
|||
Функції |
||||||
Виробництво |
Управління |
Збут |
Надзвичайна подія не може передбачатися у рамках звичайної діяльності та відбувається без участі підприємства неперіодично (повені, зсуви, землетруси. пожежі, техногенні аварії тощо).
Звичайною діяльністю вважається будь-яка діяльність, що здійснюється підприємством згідно з його статутом. Прикладами звичайної діяльності є виробництво і реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, реалізація оборотних активів. У свою чергу, звичайна діяльність включає в себе операційну та іншу діяльність [24, c. 127].
Операційна діяльність -- це будь-яка основна діяльність підприємства, яка приносить дохід, а також інші види діяльності, котрі не є інвестиційними чи фінансовими.
До основної діяльності належать операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією готової продукції (товарів, робіт, послуг), котрі є метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу. Для виробничого підприємства такими є операції з виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг); для будівельної організації - операції з виконання будівельно-монтажних робіт тощо [24, c. 129].
Інша операційна діяльність включає реалізацію іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), операційну оренду активів, операції з операційними курсовими різницями, створення резервів сумнівних боргів, одержання або сплату санкцій тощо.
Інвестиційною діяльністю вважається придбання і реалізація активів, що амортизуються (основних фондів, нематеріальних активів та інших необоротних активів), а також короткострокових фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Слід зазначити, що доходи від інвестиційної діяльності наводяться у двох статтях «Дохід від участі в капіталі» та «Інші доходи», а витрати -- відповідно у статтях «Втрати від участі в капіталі» та «Інші витрати» [1].
Фінансова діяльність охоплює операції, які призводять до зміни розміру і складу власного капіталу та позик підприємства (залучення позикових коштів, сплата відсотків по них, а також одержані відсотки, дивіденди тощо).
Оскільки вся діяльність підприємства поділяється на надзвичайну і звичайну (яка у свою чергу включає операційну, фінансову та інвестиційну), то новим Планом рахунків передбачено окремі рахунки для обліку витрат цих видів діяльності, а саме рахунки класу 9 «Витрати діяльності». Так, для обліку витрат від операційної діяльності використовують рахунки 901 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» і 94 «Інші витрати операційної діяльності», для обліку витрат інвестиційної діяльності - рахунок 96 «Втрати від участі в капітал» для обліку надзвичайних витрат - однойменний рахунок 99 та ін. [5].
Облік загальновиробничих витрат
Для обліку основних витрат на виробництво в Плані рахунків призначено такі рахунки: 23 «Виробництво» і 91 «Загальновиробничі витрати». Рахунок 23 призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції. Рахунок 91 «Загальновиробничі витрати» призначений для обліку та розподілу непрямих виробничих витрат, зокрема:
ь витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).
ь амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення [3].
ь амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.
ь витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення [14].
ь витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі;
ь витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).
ь витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.
ь витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг).
ь витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища [14].
ь інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).
Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні Загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду [15, c. 348].
До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності.
Основна частина цих витрат розподіляється між видами продукції (списується на дебет рахунка 23 «Виробництво». Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Нерозподілені витрати збільшують собівартість продукції, тобто прямо списуються на рахунок 901 «Собівартість реалізації». Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину [16, c. 175].
Облік витрат буде відображатися із застосуванням рахунків 9 класу (табл. 3.2.).
Таблиця 3.2 Типова кореспонденція рахунків із використанням 9 класу
№ п/п |
Зміст господарських операцій |
Кореспонденція рахунків |
||
Дебет |
Кредит |
|||
1 |
Передано матеріали у виробництво |
23 |
20 |
|
2 |
Нараховано заробітну плату працівникам виробництва |
23 |
66 |
|
3 |
Нараховано обов'язкові страхові збори |
23 |
65 |
|
4 |
Нараховано знос виробничих основних засобів |
23 |
13 |
|
5 |
Нараховано заробітну плату адміністрації і обслуговуючому персоналу цеху |
91 |
66 |
|
6 |
Нараховано обов'язкові страхові збори |
91 |
65 |
|
7 |
Нараховано знос основних засобів, що знаходяться на обслуговуванні адміністрації цеху |
91 |
13 |
|
8 |
Загальновиробничі витрати включені до собівартості виготовленої продукції |
23 |
91 |
|
9 |
Оприбутковано на склад готову продукцію |
26 |
23 |
|
10 |
Списана собівартість реалізованої продукції |
90 |
26 |
Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
Облік адміністративних витрат
Рахунок 92 «Адміністративні витрати» відображає загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. До них, зокрема, належать [18, c. 614]:
ь загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
ь витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
ь витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
ь винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
ь витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);
ь амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;
ь витрати на врегулювання спорів у судових органах;
ь податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
ь плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;
ь інші витрати загальногосподарського призначення [18, c. 599].
Потрібно мати на увазі, що згідно з новою системою обліку адміністративні витрати списуються в кінці звітного періоду на фінансові результати, а не на витрати виробництва, як практикувалось раніше.
Приклади відображення в обліку адміністративних витрат (за видами діяльності і елементами):
Таблиця 3.3 Типова кореспонденція рахунків із використанням 9 класу
№ п/п |
Зміст господарських операцій |
Кореспонденція рахунків |
||
Дебет |
Кредит |
|||
1 |
Нараховано заробітну плату адміністрації підприємства |
92 |
66 |
|
2 |
Нараховано обов'язкові страхові збори |
92 |
65 |
|
3 |
Нараховано знос обладнання офісу |
92 |
13 |
|
4 |
Відображено витрати на службові відрядження управлінського персоналу |
92 |
372 |
|
5 |
Списано матеріали на ремонт офісу |
92 |
201 |
|
6 |
Здійснені інші адміністративні витрати |
92 |
685 |
|
7 |
Відображено витрати на розрахунково-касове обслуговування |
92 |
685 |
|
8 |
Списано адміністративні витрати на фінансовий результат |
791 |
92 |
Облік витрат на збут
Рахунок 93 «Витрати на збут» обліковує витрати, пов'язані із збутом м (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг [4].
До витрат на збут, зокрема, належать:
ь витрати пакувальних матеріалів для закупівлі готової продукції на складах готової продукції;
ь витрати на ремонт тари;
ь оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
ь витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);
ь витрати на передпродажну підготовку товарів;
ь витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
ь витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
ь витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;
ь витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
ь інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.
Приклади відображення в обліку витрат на збут (за видами діяльності і елементами) наведені нижче.
Таблиця 3.4 Типова кореспонденція рахунків із використанням 9 класу
№ п/п |
Зміст господарських операцій |
Кореспонденція рахунків |
||
Дебет |
Кредит |
|||
1 |
Нараховано заробітну плату продавцям |
93 |
66 |
|
2 |
Нараховано обов'язкові страхові збори |
93 |
65 |
|
3 |
Нараховано знос торговельного обладнання |
93 |
13 |
|
4 |
Відображено витрати на службові відрядження працівників збуту |
93 |
372 |
|
5 |
Списано матеріали на ремонт тари |
93 |
201 |
|
6 |
Створено резерв на покриття майбутнього гарантійного ремонту |
93 |
473 |
|
7 |
Списано витрати пов'язані із збутом продукції |
791 |
93 |
Облік інших операційних витрат
На рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 901 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут». До таких витрат належать [2]:
ь витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»;
ь собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти;
ь собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією;
ь сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;
ь втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства);
ь втрати від знецінення запасів;
ь нестачі й втрати від псування цінностей;
ь визнані штрафи, пеня, неустойка;
ь витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;
ь інші витрати операційної діяльності.
Облік на цьому рахунку ведеться аналогічно як і на рахунках 92 і 93, тобто за дебетом даного рахунка відображається сума визнаних витрат а за кредитом списання на рахунок 79 «Фінансові результати» [10].
Таблиця 3.5 Типова кореспонденція рахунків із використанням 9 класу
№ п/п |
Зміст господарських операцій |
Кореспонденція рахунків |
||
Дебет |
Кредит |
|||
1 |
Відображено в обліку витрати на дослідження і розробку |
941 |
20, 22, 66, 65 |
|
2 |
Списано реалізовану іноземну валюту |
942 |
312 |
|
3 |
Відображено собівартість реалізованих виробничих запасів |
943 |
20 |
|
4 |
Створено резерв сумнівних боргів |
944 |
38 |
|
5 |
Відображено витрати від операційних курсових різниць |
945 |
312, 314, 332, 334, 362, 632 |
|
6 |
Віднесено на витрати втрати від знецінення запасів |
946 |
20, 22, 26,28 |
|
7 |
Відображено втрати і нестачі від псування цінностей (якщо винуватця не встановлено) |
947 |
20, 22, 23, 25, 26, 28 |
|
8 |
Відображені визнані штрафи та санкції |
948 |
31, 63, 64, 65, 68 |
|
9 |
Відображені інші витрати операційної діяльності (матеріальна допомога, понаднормові втрати від браку) |
949 |
301, 24 |
|
10 |
Віднесено інші операційні витрати на зменшення фінансового результату |
791 |
94 |
Облік фінансових витрат
Витратами фінансової діяльності підприємства є витрати за відсотки (за кредитами отриманими, облігаціями випущеними, фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позичкового капіталу [15, c. 276].
Для обліку таких витрат у новому Плані рахунків передбачено рахунок 95 «Фінансові витрати». Кореспонденція рахунків з обліку фінансових витрат наведена нижче:
Таблиця 3.6 Типова кореспонденція рахунків із використанням 9 класу
№ п/п |
Зміст господарських операцій |
Кореспонденція рахунків |
||
Дебет |
Кредит |
|||