Державний фінансовий контроль

ж) у разі ліквідації підприємства;

з) при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов'язкове у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади).

У випадках, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, які не належать підприємству та облік яких ведеться на позабалансових рахунках.

Об'єктами інвентаризації є майно та зобов'язання. Майно включає необоротні (основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокову дебіторську заборгованість) та оборотні (виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію, товари, векселі одержані, короткострокову дебіторську заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти) активи. Зобов'язання поділяються на поточні і довгострокові (кредити банків, заборгованість перед постачальниками, підрядниками, перед працівниками, бюджетом, позабюджетними фондами тощо).

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

У наказі про інвентаризацію вказуються строки її початку та закінчення. До початку проведення інвентаризації у присутності комісії матеріально відповідальна особа складає звіт про рух матеріальних цінностей і разом з документами здає його в бухгалтерію; дає комісії розписку, в якій зазначає, що всі прибуткові і видаткові документи здані до бухгалтерії і всі матеріальні цінності, довірені їй, знаходяться у приміщенні складу або в інших місцях (вказується де).

Наявність цінностей при інвентаризації встановлюється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру у порядку їх розміщення у певному приміщенні. Цінності, що зберігаються у непошкодженій упаковці, інвентаризують шляхом підрахунку кількості упаковок, з частковою вибірковою перевіркою їх вмісту.

Інвентаризація має проводитися у присутності матеріально відповідальних осіб. Результати інвентаризації комісія відображає в описах, які разом з актом або протоколом передають керівнику підприємства для затвердження і наступного відображення в бухгалтерському обліку.

В описи заносяться найменування і кількість цінностей, а за необхідності дається характеристика їх стану. На кожній сторінці в кінці опису підраховують підсумки шляхом додавання у натуральних вимірниках (штуки, кілограми, метри тощо), записують їх словами і підписуються члени інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальна особа.

Для оформлення наслідків інвентаризації застосовуються типові форми документів. Вони можуть бути заповнені від руки або засобами обчислювальної техніки. У цих документах не допускаються помарки і підчистки. Помилки виправляють шляхом закреслення неправильних записів і написання зверху правильних. Виправлення мають бути підтверджені підписами членів комісії та матеріально-відповідальної особи.

Результати інвентаризації з пропозиціями щодо врегулювання інвентаризаційних різниць відображаються у протоколі комісії та акті.

Для визначення результатів інвентаризації складають порівняльні відомості. У них включають цінності, за якими встановлені відхилення від даних обліку.

Залишками, нестачами і псуванням цінностей інвентаризаційна комісія повинна мати письмові пояснення відповідальних працівників.

Протокол інвентаризаційної комісії має бути розглянутий у 5-денний строк і затверджений керівником підприємства або органом, який призначив інвентаризацію.

Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року.

11. Iнвентаризацiя товарно-матерiальних цiнностей (товарiв)

Iнвентаризацiя товарно-матерiальних цiнностей повинна проводиться в корот-кий термiни, встановлюються адмiнiстрацiєю при призначеннi iнвентаризацiї i не повиннi продовжуватися бiльше трьох днiв. Iнвентаризацiя товарно-матерiальних цiнностей повинна, як правило, проводитися в порядку розмiщення цiнностей в даному примiщеннi, не можна допускати пiд час iнвентаризацiї бензпорядковий перехiд перехiд вiд одного виду товарно-матерiальних цiнностей до другого. При зберiганнi товарно-матерiальних цiнностей в рiзних iзольованих примiщеннях у однiєї матерiально вiдповiдальної особи iнвентаризацiя проводиться послiдовно за мiсцем зберiгання. Пiсля пере-вiрким цiнностей вхiд в примiщення опечатується i комiсiя переходить для роботи в наступне примiщення.. Голова робочої комiсiї або за його дорученням члени комiсiї в присутностi завiдуючого аптекою та iнших матерiально-вiдповiдальних осiб перевiряють фактичну наявнiсть товарно-матерiальних цiнностей шляхом обовязкового їх перерахування, переважування i перемiрювання.

Товарно-матерiальнi цiнностi заносяться в описи за типовою мiжвiдомичою формою iнв- 3 Iнвентаризацiйна оспись товарно-матерiальних цiнностей - за кожним найменуванням з вказiвкою номенклатурнго номеру, виду, групи, артикулулу, сорту, концентрацiї i кiлькостi. Опись складаться в 3-4-х екземплярах. Пишуть обов'язкова 2 працiвники для звiрки. Один екземпляр опису заповнюєть-ся мате-рiально-вiдповiдалною особою, iншi - 2 - пiд копiрку одним з членiв комiсiї (4- при передачi - особа яка передає матерiальнi цiнностi). Категорично забороняє-ться вносити в опись данi про залишок цiнностей зi слiв вiлповiдальних осiб або за даними облiку без перевiрки їх фактичної наявностi. Товарно-матерiальнi цiн-ностi, якi поступили пiд час iнвентаризацiї, приймаються матерiально вiдповiдаль-ними особами в присутностi членiв iнвентаризацiйної комiсiї. Цi товарно-мате-рiальнi цiннностi заносяться в окрему опись пiд назвою «Товарно-матерiальнi цi-нностi, що поступили пiд час iнвентаризацiї». В описi вказуєтьс коли, вiд кого во-ни поступили, дата i номер прихiдного документу, назва, кiлькiсть, цiна i сума, Одночасно на прихiдному документi за пiдписом голови комiсiї робиться вiдмiтка «пiсля iнвентаризацiї» з посиланням на дату описi, в яку записанi цi цiнностi.

Лiкарськi засоби, що пiдлягають предметно-кiлькiсному облiку (яди, наркотики, прекурсори, психотропнi, етиловий спирт) вносят в звiрчу вiдомiсть АП-43, на якiй крiм фактичної наявностi препаратiв за найменованнями, вказується залишок за облiковими даними, розхiд за мiжiнвентаризацiйний перiод i норма природньої втрати. Якшо в процесi iнвентаризацiї виявленi зiпсованi, протермiнованi термi-ном придатностi товари, вони не включаються в опись. Комiсiя складає акт за фо-рмою АП-20 «Про порчу товарно-матерiальних цiнностей». Якщо виявленi нехо-довi товари, вони включаються в окрему опись Товарно-матерiальнi цiнностi, що належать iншим пiдприємствам i знаходяться на вiдповiдальному зберiганнi, iнвентаризуються одночасно з власними товарно-матерiальнимии цiнностями. На цi цiнностi складається окрема опись за типовою мiжвiдомчою фрмою iнв.-5 «Iнвентаризацiйна опись товарно-матерiальних цiнностей, прийнятих (зданих) на вiдповiдальне зберiгання, в якi робиться посилання на вiдповiднi доокументи, що пi-дтверджують прийняття цих цiнностей на вiдповiдальне зберiгання. Товарно-ма-терiальнi цiнностi, що зберiгаються на складах iнших пiдприємств, заносять в описi на пiдставi документiв, що пiдтверджують здачу цих цiнностей на вiдповi-далдьне зберiнання. В описях на цi цiнностi вказу.ться їх найменування, кiлькiсть, сорт, фактична вартiсть (за даними олiку), дата прийняття грузу га зберiгання, мiсце зберiгання, номери i дати документiв. При отриманнi вiд пiдприємств на вiдповiдальному зберiганнi яких цi цiнностi знаходяться, копiй iнвентаризацiйних описiв комiсiя зпiвставляє фактичну наявнiсть цiнностей (за даними копiй iнвен-таризацiйних описей) з кiлькiстю, встановленою за документами.

12. Перевірка операцій з нематеріальними активами

Згідно з ПСБО 8 нематеріальний актив -- немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше від одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

При перевірці операцій з нематеріальними активами контроль має здійснюватися за такими основними групами:

-права користування природними ресурсами; -права користування майном; -права на комерційні позначення; -права на об'єкти промислової власності; -авторські та суміжні з ними права; -інші нематеріальні активи.

Метою перевірки операцій з нематеріальними активами є встановлення відповідності застосовуваної підприємством методики обліку нематеріальних активів вимогам нормативних актів, які регулюють формування собівартості продукції (робіт, послуг) і фінансових результатів, а також вимогам відповідних стандартів і положенням, що регламентують правила їх обліку.

Основними етапами у перевірці операцій з нематеріальними активами є:

- перевірка обгрунтованості складу нематеріальних активів (насамперед перевіряється факт наявності нематеріальних активів за допомогою перевірки документів, де об'єкт описаний, зображений або іншим чином зафіксований на матеріальних носіях; здійснюється перевірка правильності операцій щодо надходження нематеріальних активів та відображення надходження у відповідній документації)

- перевірка операцій з реалізації та безкоштовної передачі нематеріальних активів іншим підприємствам

- перевірка обґрунтованості нарахування амортизації нематеріальних активів та правильності їх списання

- перевірка правильності та обґрунтованості записів щодо відображення надходження та руху нематеріальних активів в облікових регістрах та фінансовій звітності підприємства.

Основними документами при перевірці операцій з нематеріальними активами є:

- документальне оформлення факту наявності об'єктів нематеріальних активів і правильне відображення їх первинної вартості (важливе місце тут займає перевірка правильності оформлення первинних документів з надходження нематеріальних активів, де дається детальна характеристика об'єкта нематеріального активу)

- організацію аналітичного і синтетичного обліку нематеріальних активів ( відомість та журнал обліку нематеріальних активів по дебету і кредиту рахунка 12 «Нематеріальні активи», розрахунок зносу нематеріальних активів)

- правильність списання об'єктів нематеріальних активів з балансу підприємства (насамперед акти на списання нематеріальних активів)

- відповідність даних синтетичного і аналітичного обліку нематеріальних активів і їх зносу записам, які відображені в Головній книзі та Балансі підприємства.

13. Ревізія операцій на рахунках відкритих в установах банків

Нормативна база:

* Інструкція НБУ №174 від 01.06.2011 «Про ведення касових операцій банками в Україні»

* Інструкція НБУ № 22 від 21.01.2004 « Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»

* Інструкція НБУ № 492 від 12.11.2003 «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах»

Мета перевірки: встановлення законності, достовірності та доцільності здійснення операцій на рахунках в банку, та правильності їх відображення в обліку

При здійсненні ревізії операцій на реєстраційних рахунках, відкритих в установах банків предметом перевірки мають бути наступні документи: облікові регістри: меморіальний ордер № 2 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в установах банків»; меморіальний ордер № 3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів в установах банківська картка аналітичного обліку касових видатків; первинні документи: (банківські) виписки, платіжні доручення, книжки грошових та розрахункових чеків, інші документи, які підтверджують надходження чи використання коштів; книга «Журнал-головна», Баланс.

Етапи перевірки:

· Необхідно встановити скільки і в яких банках підприємство, що ревізується має рахунків.

· Перевірка тотожності залишків по виписці банку на перше число ревізованого періоду з даними балансу, оборотного балансу, головної книги, журналу -ордеру по рахунку 31, 32.

· Контроль наявності усіх виписок банку за кожним з відкритих рахунків.

· Перевірка на відповідність сум оборотів по Дт та Кт 31 рахунку.

· Перевірка достовірності виписок банків і наявності додатків до них.

· Перевірка обґрунтованості використання грошових коштів з поточного рахунку.

· Перевірка обґрунтованості списання грошових коштів на витрати, фінансовий результат, витрати майбутніх періодів.

· Перевірка операцій при розрахунках за акредитивами і пластиковими картками.

· Перевірка операцій при розрахунках у валюті:перевіряється скільки існує валютних рахунків.

· чи є на це спеціальні дозволи НБУ. перевірка своєчасності надходження виручки від реалізації.

· перевірка трансферних банківських платежів за перерахування валюти. перевірка відображення в бухгалтерському обліку операцій з іноземною валютою. перевірка придбання іноземної валюти.

· перевірка відображення операцій з іноземною валютою у фінансовій звітності.

Одне з найважливіших і обов'язкових завдань ревізії операцій на рахунках в установі банку - перевірка достовірності виписок, які банк видає підприємству, наявності штампів і підписів працівників установ банку на документах, що додаються. Ревізор перевіряє наявність усіх додатків до виписок, що засвідчують здійснення тієї чи іншої операції (платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, квитанції і т.д.). Ревізор повинен звірити номери корінців грошових чеків з банківськими виписками, пам'ятаючи про те, що три останні цифри номера чека заносяться до виписки, а вже потім перевірити одержання і повноту оприбуткування грошових коштів за касовою книгою. Якщо у банківській виписці відсутній номер корінця чека, а сам чек у чековій книжці відображено як зіпсований, то це свідчить про можливі зловживання. В такому разі необхідно провести зустрічну перевірку в установі банку по даній операції. Оскільки у виписці банку є лише цифрові дані, то ревізорові важливо знати побудову та код умовних цифрових позначок змісту операцій. При цьому необхідно знати, що записи у виписці мають протилежне значення для підприємств і означають по дебету - зменшення коштів, а по кредиту - надходження коштів. За даними кодів суцільним методом перевіряють повноту надходження грошей на рахунок банківської установи.

Після порівняння виписок банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового і кінцевого сальдо ревізору необхідно перевірити сутність господарських операцій, а саме законність надходження або списання грошових коштів з рахунку підприємства. З цією метою, крім взаємного звіряння необхідно пересвідчитися у реальності здійснення господарської операції.

За результатами ревізії складають проміжний акт, в якому вказуються пропозиції та заходи щодо попередження виникнення зловживань у майбутньому.

14. Методика проведення інвентаризації готівкових коштів у національній та іноземній валюті

Перш ніж розпочати ревізію касових операцій, ревізор має уважно вивчити нормативні документи, що регламентують порядок ведення касових операцій, збереження готівки в касі, та ознайомитися зі списком осіб, які відповідають за порушення цього порядку.

Джерелом ревізії каси є:

· Первинні документи: ПКО, ВКО, квитанції на внесок готівки до банку або на оплату послуг інших організацій, корінці чекових книжок, трудові угоди на виконання певних робіт, акти інвентаризації готівки в касі та ін.;

· Облікові регістри: журнал реєстрації ПКО і ВКО, відомостей; касові книги; звіти касира; МО і відомості до них за рахунками обліку грошових коштів; книга «Журнал-головна» та ін.;

· Звітні документи: баланс та звіти установи.

· Після прибуття в установу ревізійної групи чи окремого ревізора на їхню вимогу відповідно до ст.15 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» керівником установи видається наказ про створення з числа її працівників інвентаризаційної комісії.

· Найважливіша умова ревізії каси - раптовість її проведення. Для цього під час інвентаризації з першого ж дня опечатується. Касир оформлює грошовий звіт за поточний день. До нього додаються первинні касові документи за підписом касира та головного бухгалтера. Таким чином починається інвентаризація.

· Наявні кошти в касі звіряють з їхнім залишком за касовою книгою та іншими обліковими регістрами. Перевіряючи касову книгу, ревізор з'ясовує, чи своєчасно касир провадить у ній записи за операціями, що існували на момент ревізії, чи пронумерована та прошнурована книга, чи скріплена вона печаткою за підписами керівника і головного бухгалтера.

· Перевіряється наявність договорів касирів та інших осіб, на яких покладено ведення операцій з готівки, про повну матеріальну відповідальність. До початку інвентаризації каси кожен касир повинен дати на ім'я керівника ревізійної групи розписку про здачу до бухгалтерії останнього звіту про надходження та витрату коштів на день проведення інвентаризації.

· Після інвентаризації ревізор починає ревізію касових операцій, що має провадитися за суцільним методом перевірки касових документів щодо правильності їх оформлення й законності здійснення. Ревізію касових операцій доцільно починати з перевірки дотримання порядку ведення касових операцій. Потрібно встановити коло посадових осіб, які мають право підписувати касові документи та чи не передавав керівник свого права першого підпису іншій особі.

· Правильність ведення касової документації перевіряється шляхом перегляду і прибуткових, і видаткових документів. Звертається увага на правильність і повноту заповнення реквізитів.

· Перевірка повноти і своєчасності оприбуткування готівки у касі провадиться зіставлянням сум і дат прибуткових касових ордерів.

· Також здійснюється перевірка дотримання ліміту залишку готівки в касі та перевірка видачі підзвітних сум відповідно до Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні.

15. Перевірка документального оформлення відряджень працівників

Підставою для наказу про відрядження є обгрунтування про скерування працівника в службове відрядження.

Наявність розпорядження (наказу) керівника є обов'язковою умовою при скеруванні працівника у відрядження. Наказ повинен бути в письмовому вигляді, у ньому мають бути вказані:

- прізвище, ім'я і по батькові працівника, що відряджається, його посада й структурний підрозділ;

- дата початку і закінчення відрядження;

- населений пункт (або пункти) призначення;

- назва підприємства або організації, куди скеровується працівник;

- мета відрядження;

- вид транспорту;

- маршрут руху й інші ключові моменти.

Керівник підприємства має право встановлювати додаткові обмеження стосовно мети й грошових коштів, а також здійснювати відшкодування витрат на відрядження понад встановлені законодавством норми. Про ці обмеження повинно бути вказано в наказі про відрядження для кожного конкретного працівника.

Кошторис витрат на відрядження

Скерування працівника в службове відрядження пов'язане для підприємства з витратами коштів. Величина цих витрат розраховується виходячи з вартості проїзду, наймання житла, чинних норм добових тощо. Визначення майбутніх витрат на відрядження, як правило, оформляється у вигляді спеціального розрахунку (кошторису). Цей розрахунок здійснює переважно працівник бухгалтерії. Дані для заповнення довідки-розрахунку про тарифи, розцінки тощо становлять "Банк даних для витрат на відрядження" підприємства. Він поповнюється за рахунок інформації про чинні тарифи, розцінок з розкладів руху транспорту, фактичні тарифи і ціни з раніше прийнятих до обліку авансових звітів інших працівників тощо.

Заповнення і реєстрація посвідчення про відрядження

Посвідчення про відрядження - це основний документ, відповідно до якого здійснюється відрядження працівника.

Як правило, видача працівнику посвідчення супроводжується записами відповідальної особи і підписом особи, що відряджається, про видачу посвідчення про відрядження у Журналі.

Посвідчення про відрядження оформляється належним чином як з лицьової, так і зворотної сторони.

Журнал реєстрації посвідчень про відрядження

Кожне службове відрядження на підприємстві повинно бути зареєстроване в спеціальному Журналі реєстрації посвідчень про відрядження. На кожному посвідченні ставиться порядковий номер і дата, які записуються в журнал, а також вказується номер і дата наказу керівника про скерування у відрядження, дата вибуття працівника у відрядження і прибуття його з відрядження. Форма цього Журналу затверджена Інструкцією про службові відрядження в межах України і за кордон. Приклад заповнення журналу наведено на.

На підприємстві наказом повинна бути призначена посадова особа, на яку покладається ведення документів про відрядження (підготовка наказів, посвідчень, журналів тощо).

Підпис на посвідченні про відрядження особи, відповідальної за реєстрацію осіб, які прибули й вибули на (з) підприємство, повинен завірятися печаткою підприємства.

Інструкцією про службові відрядження на посадову особу підприємства покладаються обов'язки реєструвати осіб, які вибувають у відрядження і прибувають з нього. В Інструкції не уточнюється, чи входять до складу таких осіб лише працівники цього підприємства чи також ті, хто прибуває у відрядження на підприємство. За розпорядженням керівника може бути організований облік працівників, які прибувають на підприємство, в окремому журналі; як основа для такого журналу використовується вже відомий нам Журнал реєстрації посвідчень.

16. Порядок проведення Пенсійним фондом перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Порядок:

1. Планові та позапланові перевірки проводяться органами Пенсійного фонду України за місцезнаходженням платника єдиного внеску, або у приміщенні відповідного органу Пенсійного фонду України у випадках передбачених законом.

Планові та позапланові перевірки проводяться на підставі бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів.

2. Планова перевірка передбачається у квартальному плані, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому, відповідним органом Пенсійного фонду України.

3. Періодичність проведення планових перевірок визначається з урахуванням ступеня ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, є порушення порядку:

· нарахування єдиного внеску;

· сплати єдиного внеску;

· подання звітності органам Пенсійного фонду України.

Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього і незначного.

До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, які:

· використовують працю найманих осіб без нарахування єдиного внеску;

· зменшують у звітності суму нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;

· порушують встановлені строки сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів.

До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб'єкти, які:

· зменшують у звітності суму нарахованого єдиного внеску за попередні періоди на 10-20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;

· порушують встановлені строки сплати єдиного внеску на 180-365 днів;

· порушують більше ніж на 30 календарних днів встановлені строки подання звітності за три або більше звітні періоди підряд;

· допускають помилки, неузгодженості у звіті, які призводять до заниження суми нарахованого єдиного внеску більш як на 25 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за місяць.

До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб'єкти, які не належать до суб'єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику. { Пункт 4 в редакції Постанови КМ N 914 ( 914-2012-п ) від 10.10.2012 }

4. Планові перевірки платників єдиного внеску з високим ступенем ризику проводяться не частіше ніж один раз на рік, із середнім - не частіше ніж один раз на два роки, з незначним - не частіше ніж один раз на п'ять років.

5. Про планову перевірку платник єдиного внеску інформується не пізніше ніж за десять днів до дня її проведення письмовим повідомленням за формою, визначеною Пенсійним фондом України.

Повідомлення надсилається за рахунок коштів відповідного органу Пенсійного фонду України платнику єдиного внеску рекомендованим листом чи телефонограмою або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі платника єдиного внеску.

Зазначене повідомлення містить інформацію про:

· дату початку та закінчення проведення перевірки;

· найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, діяльність якої перевіряється;

· найменування органу Пенсійного фонду України.

6. Строк проведення планової перевірки не повинен перевищувати 15 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'ятьох робочих днів.

7. Позаплановою перевіркою є перевірка платника єдиного внеску, яка не передбачена у квартальному плані роботи органу Пенсійного фонду України.

Позапланові перевірки проводяться органами Пенсійного фонду України без попереднього повідомлення платника єдиного внеску за наявності однієї з таких обставин:

· подання платником єдиного внеску письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням відповідному органові Пенсійного фонду України;

· виявлення та підтвердження недостовірності інформації, зазначеної у поданих платником єдиного внеску документах обов'язкової звітності;

· звернення фізичних та юридичних осіб про порушення платником єдиного внеску вимог законодавства з питань, що належать до компетенції органів Пенсійного фонду України. У такому разі проводиться позапланова перевірка тільки за наявності згоди Пенсійного фонду України;

· неподання в установлений строк платником єдиного внеску звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню такої звітності;

· отримання від державного реєстратора повідомлення про державну реєстрацію припинення юридичної особи або про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

8. Строк проведення позапланової перевірки не повинен перевищувати десяти робочих днів, а для платників єдиного внеску - суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

9. Продовження строку проведення планових та позапланових перевірок не допускається.

10. Питання, які підлягають перевірці, та форма акта про її результати затверджуються Пенсійним фондом України.

11. Платник єдиного внеску має право оскаржити результати перевірки в установленому законом порядку.

17. Перевірка дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам допомоги при тимчасовій непрацездатності

1) КЗпПУ

2) ЗУ «Про оплату праці»

3) Кодекс про адміністративні правопорушення

4) Постанова КМУ «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» № 1266.

Підставою для нарахування допомоги у разі тимчасової непрацездатності є листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів (Інструкція № 532).

Допомога по тимчасовій непрацездатності в розмірі до повного заробітку в таких розмірах: - з безперервним стажем роботи до 5 років -- 60% середнього заробітку; - з безперервним стажем від 5 до 8 років -- 80% середнього заробітку; - з безперервним стажем роботи більше ніж 8 років -- 100% середнього заробітку

Сума допомоги за листком непрацездатності визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати. Механізм визначення середньої заробітної плати для нарахування допомоги за листком непрацездатності передбачений Порядком № 1266.

Під час перевірки нарахування допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю аудитору слід звернути увагу, окрім питань розрахунку середньої заробітної плати, на правильність визначення загального трудового стажу та на правильність оформлення лікарняних листків. Слід також виявити (якщо вони мають місце) випадки невиправданого нарахування за один і той же період часу заробітної плати та допомоги в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю одному й тому ж працівникові. Контролю також підлягають і джерела нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності. Як відомо, новий порядок нарахування допомоги передбачає, що за перші п'ять днів непрацездатності вона нараховується за рахунок власних коштів підприємства, за інші - за рахунок фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

18. Порядок складання «дорожної карти» фінансового інспектора

На засіданні Методологічної ради Держфінінспекції України 13 лютого 2012 року було схвалено «Дорожню карту» інспектора з підготовки, проведення планової ревізії та реалізації її матеріалів. У ній почергово визнано головні дії інспектора на основних стадіях ревізійного процесу, залежно від яких «Дорожня карта» поділяється на шість розділів. Кожний розділ містить блоки, у яких визначені дії ревізора в межах відповідної стадії ревізійного процесу з посиланнями на основі нормативні-правові акти та акти Держфінінспекції України, що визначають порядок здійснення таких дій.

Підготовка до проведення ревізії:

* аналіз ризиків та підстав відповідно до яких заплановано проведення ревізії

* аналіз матеріалів контрольний заходів, проведених в попередніх періодах, аналіз нормативної бази

* аналіз інформації про ймовірність порушення, отриманої від правоохоронних органів, громадян, юридичних осіб, зі ЗМІ

* аналіз доручення верховної Ради, Президента, Уряду, правоохоронних органів

* аналіз інформації отриманої від ДПС, у т.ч. отриманих від контрагентів об'єкта контролю(угода між ГоловКРУ і ДПА від 12.06.2003р.)

* направлення повідомлення про проведення планової ревізії за 10 календарних днів до її початку, а також інформування правоохоронного органу про початок проведення ревізії (п8 порядку 550)

Проведення ревізії

* вручення керівництву об'єкта контролю в перший день проведення ревізії направлень, програми ревізії та здійснення відмітки в журналі реєстрації перевірок об'єкта контролю ( пп 7, 12, та 14 порядку 550 )

* інформування керівництву органу Держфінінспекції україни про наявність фактів, які унеможливлюють чи перешкоджають проведенню ревізії(за наявністю таких фактів) для прийняття рішення ( п 23 порядку 550)

* складання акта про недопуск, ненадання документів ( за наявністю таких фактів). Інформування органу управління. Складання адмін. протоколу за перешкоджання в проведенні ревізії (п 23 порядку 550)

* складання акта про відсутність бухгалтерського обліку ( за наявністю такого факту) Направлення вимоги об'єкту контролю щодо поновлення обліку у двомісячний строк. Інформування органу управління. Складання адмін. протоколу за перешкоджанням ( в разі не поновлення обліку в установлений строк) ( п 23,24,25, порядку 550)

* звернення до суду у разі відмови у проведенні інвентаризації, а до ухвалення такого рішення опечатування в установленому порядку каси, складів. Складання адмін.. протоколу про перешкоджання проведенню ревізії ( постанова КМУ від 26. 07.2006 № 1028)

* перевірка діяльності об'єкта контролю відповідно до питань програми ревізії та робочого плану (розділ 3, 4 Методичних рекомендацій)

* долучення до матеріалів ревізії копій документів, які свідчать про порушення, а за наявності передбачених законодавством обставин на підставі рішення суду - вилучення оригіналів зазначених документів до закінчення ревізії (пп 10,п 6 ( п 6, 10) положення про ДФІ, її території підрозділи, п. 21 порядку 550)

* здійснення за необхідності зустрічних звірок. контрольних обмірів, залучення спеціалістів та експертів, направлення запитів. Зупинення ревізії та складання акта про це (у разі необхідності проведення значної кількості зустрічних звірок та за наявності інших, передбачених законодавством підстав) (пп13 п6 (п 6,12) положення про ДФІ, її територіальні підрозділи, п п 16,22 порядку 550)

* ініціювання питання щодо продовження термінів проведення ревізії ( за необхідності ) на понад визначену Законом тривалість - за рішенням суду на строк, що не перевищує 15 робочих днів ( п 9 порядку 550) документування результатів ревізії

* документування ревізії в розрізі кожного питання програми. Відображення способу проведення перевірки (суцільний, вибірковий) У випадку вибіркового способу відображення конкретного періоду чи операцій, щодо яких проводиться перевірка (розділ 5 Методичних рекомендацій)

* наведення висновку про наявність чи відсутність порушень із кожного питання, визначення винних осіб (пп 3,4,2 розділу 5 Методичних рекомендацій)

* визначення наявності та суми збитків (пп 3,4,2 розділу 5 Методичних рекомендацій)

* подання проекту акта на узгодження керівництву галузевого підрозділу не пізніше ніж за 3 робочих дні до направлення акта об'єкту контролю на підписання. Оформлення 1 чи 2 розділу Висновку щодо підготовки та розгляду матеріалів ревізії ( пп 1.1,1.3. наказу ГоловКРУ від 18. 01.2006 № 18)

* подання витягів с проекту акта на узгодження юридичній службі не пізніше ніж за 3 робочих дні до направлення акта об'єкта контролю на підписання ( наказ ГоловКРУ від 22.06.2010 №211 доповідна записка до наказу)

* у випадку встановлення збитків винесення цього питання на розгляд. Робочої групи з розгляду спірних питань (лист ГоловКРУ від 17. 08.2011 №25-18/1128)

Підписання акта ревізії об'єктом контролю

* підписання, реєстрація акта ревізії та направлення протягом 5 робочих днів після закінчення ревізії його 1-го і 3-го примірників об'єкту контролю для підписання (п 39 порядку 550)

* направлення об'єкту контролю 2-го примірника акта ревізії не пізніше наступного робочого дня після надходження підписаних об'єктом контролю примірників акта ( п 41 порядку 550)

* складання акта про відмову від підпису у разі ненадходження підписаних об'єктом контролю примірників акта протягом 3 робочих днів після їх отримання об'єктом контролю( п 40 порядку 550)

* надання в установленому порядку об'єкту контролю висновку на забезпечення (зауваження) у строк не пізніше ніж 15 робочих днів після їх отримання в установленому порядку (у разі їх надходження)( п 43 порядку 550)

Реалізація матеріалів ревізії

* оформлення 3-го розділу Висновку щодо підготовки та розгляду матеріалів ревізії ( п 1.3 наказу ГоловКРУ від 18.01 2006 №18)

* складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 164-2, 162-12, 164-14, 163-12, 166-6 КУпАП( ст. 38, 234-1 та 255 КУпАП)

* застосування фінансових санкцій: попередження, зупинення операцій, призупинення асигнувань, поранення коштів до відповідного бюджету, безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів ( ст. 117 Бюджетного кодексу України, розділ 6 Методичних рекомендацій)

* направлення об'єкту контролю письмових вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень, ініціювання питання про відповідність займаній посаді винних у вчиненні порушень осіб та пред'явлення цивільних позовів до винних осіб у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрація акта, а у разі надходження заперечень (зауважень) - не пізніше ніж 3 робочих дні після направлення висновків на них ( пп 46, 49, порядку 550)

* інформування органів управління про результати ревізії, ініціювання питання про відповідність займаній посаді винних осіб ( у тому чисті керівників об'єктів контролю), пред'явлення цивільних позовів до винних осіб, а також надання пропозицій щодо внесення змін до актів законодавства у відповідній сфері та актів об'єкта контролю( його органу управління ) - у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта, а у разі надходжень заперечень ( зауважень) - не пізніше ніж 3 робочих дні після направлення висновків на них ( пп 47 49 порядку 550, пп 1, 2 розпорядження КМУ 19.01.2011 №148-р.,п 2 постанови КМУ від 29.11. 2006 №1673)

* Інформування Державної податкової служби України про результати ревізії у разі виявлення фактів, що свідчать про порушення податкового законодавства у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта, а у разі надходження заперечень ( зауважень)- не пізніше ніж 3 робочих дні після направлення висновків на них (п 47 порядку 550)

* Інформування Держфінмоніторингу України про результати ревізії у разі виявлення порушень законодавстві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню)доходів, одержаних злочинним шляхом у строк не пізніше ніж 10 робочих після реєстрації акта, у разі надходження заперечень (зауважень) - не пізніше ніж 3 робочих дні після направлення висновків на них (п 47 порядку 550)

* Інформування органів ліцензування про результати ревізії у разі виявлення порушень законодавстві у сфері ліцензування у строк не пізніше ніж 10 робочих після реєстрації акта, у разі надходження заперечень (зауважень) - не пізніше ніж 3 робочих дні після направлення висновків на них (п 47 порядку 550)

* Інформування для реагування інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування (за потреби) про результати ревізії у строк не пізніше ніж 10 робочих після реєстрації акта, у разі надходження заперечень (зауважень) - не пізніше ніж 3 робочих дні після направлення висновків на них (п 47 порядку 550)

* Інформування правоохоронних органів про результати ревізії, якою виявлено порушення, за які не передбачена кримінальна відповідальність або які не містять ознаки корупційних діянь у строк не пізніше ніж 10 робочих після реєстрації акта, у разі надходження заперечень (зауважень) - не пізніше ніж 3 робочих дні після направлення висновків на них (абз. 3 п 48 порядку 550)

* Направлення термінових донесень (до територіальних органів ДФІ) за результатами ревізії ( за наявності підстав) у п'ятнадцятиденний термін з дня підписання акта ревізії, у разі надходження заперечень (зауважень) - не пізніше двадцяти календарних днів від дня підписання акта ревізії (п 5 порядку, затверджено наказом Держфінінспекції від 11.01.2012 № 11)

* Здійснення постійного контролю письмових вимог органу Держфінінспекції України про усунення порушень( до повного усунення порушень) у разі їх не виконання протягом встановленого у вимозі строку: направлення об'єкту контролю нагадування щодо усунення порушень; інформування органу управління про невжиття об'єктом контролю заходів щодо усунення виявлених порушень; ініціювання перед юридичною службою органу Держфінінспекції питання про звернення до суду щодо спонукання до виконання вимог стосовно усунення порушень з питань збереження і використання активів ( п 50, 52 порядку 550)

Формування ревізійної справи

* формування справи за матеріалами закінченої ревізії протягом 3-х робочих днів після підписання акта ревізії ( п 2 порядку, затвердженого наказом ГоловКРУ від 11.01.2006 № 3)

* оформлення 4 розділу висновку щодо підготовки та розгляду матеріалів ревізії (п 1.3 наказом ГоловКРУ від 18.01.2006 № 18)

* заповнення інформаційної картки про результати ревізії протягом 6 робочих днів після завершення ревізії, у разі надходження заперечень (зауважень) - не пізніше ніж 3 робочих дні після направлення висновків на них ( п 1.3 ГоловКРУ від 14. 03.2006 р. № 93 )

Нормативно-правові документи

- Положення про ДФІ, її територіальні підрозділи - положення про Державну фінансову інспекцію України, затверджене Указом президента України від 23.04.2011 № 499/2011;Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві, м. Севастополі, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 №1236

- Порядок № 550 - Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04. 2006 №550

- Постанова КМУ від 26.07.2006 № 1028 - Порядок опечатування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами кас, касових приміщень, складів та архівів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 № 1028

- методичні рекомендації - Методичні рекомендації щодо здійснення інспектування органами Держфінінспекції України, затверджені наказом Держфінінспекції України від 14.12.2011 № 90.

фінансовий контроль державний інвентаризація

19. Перевірка дотримання законодавства при встановленні доплат та надбавок, правильності встановлення окладів

Нарахування заробітної плати працівникам бюджетної установи являє собою розрахунок заробітку за місяць з урахуванням посадового окладу, різних доплат і надбавок, премій, допомоги, оплати відпусток за мінусом відрахувань. Нарахування зарплати здійснюється на підставі первинних документів з обліку виробітку, фактично відпрацьованого часу, доплатних листків, наказів, документів про присвоєння вчених звань та наукових ступенів тощо.

Під час перевірки правильності встановлення посадових окладів необхідно встановити наявність наказів про прийняття на посаду і підтвердних документів про присвоєння відповідної категорії та відповідність посадового окладу присвоєній категорії. З цією метою перевіряються накази, особові справи, трудові книжки працівників, своєчасність проведення атестації та її результати тощо.

Перевірити, чи не допускається утримання посад, які не передбачені штатним розписом. При наявності затверджених штатних нормативів для певної галузі необхідно перевірити відповідність штатних розписів діючим штатним нормативам з урахуванням відомостей замін штатних посад.

У разі залучення нештатних працівників з'ясувати, чи укладено з нештатними працівниками договори цивільно-правового характеру, чи не залучались вони для виконання обов'язків, які покладені на штатних працівників та за які останнім здійснюється оплата, перевірити фактичне виконання ними роботи.

Нарахування заробітної плати здійснюється один раз на місяць. При почасовій оплаті праці підставою для нарахування зарплати є табель обліку використання робочого часу. Працівник бухгалтерії, відповідальний за нарахування зарплати, перевіряє табель як з точки зору правильності його оформлення, так і за змістом: склад осіб, внесених до табеля; погодження з відповідними документами дат відпустки, хвороби, відрядження, зарахування, звільнення, роботи у святкові та неробочі дні, у нічні зміни тощо. Перевіряється також правильність підрахунку кількості відпрацьованих годин (днів) кожним працівником та кількості невиходів на роботу з різних причин. Нарахування зарплати за відпрацьований час може здійснюватися безпосередньо в табелі або в розрахунковій (розрахунково-платіжній) відомості, виходячи з кількості відпрацьованих днів (годин) та встановленого місячного окладу (погодинної ставки оплати).

Якщо працівнику встановлена погодинна оплата праці, то сума заробітку визначається множенням кількості відпрацьованих за місяць годин на тарифну ставку з урахуванням доплат і надбавок. Окремо визначаються доплати за роботу в нічні години, у святкові та неробочі дні. Аналогічно визначається сума доплати за роботу у святкові та неробочі дні.

Якщо працівнику встановлено місячний посадовий оклад, то сума заробітку визначається діленням суми окладу на кількість робочих днів (годин) за нормативної тривалості місяця і множенням на кількість фактично відпрацьованих днів (годин).

При відрядній оплаті праці сума заробітку визначається множенням кількості виконаної роботи (виробленої продукції) на розцінку за одиницю роботи (продукції). Якщо робота виконувалася бригадою, то визначена таким чином сума заробітку підлягає розподілу між членами бригади відповідно до кількості відпрацьованого часу і рівня кваліфікації окремих працівників. При цьому розподіл може здійснюватися пропорційно заробіткові за тарифними ставками або пропорційно кількості коефіцієнт-годин. Остання визначається множенням кількості відпрацьованих годин окремим працівником на тарифний коефіцієнт відповідного розряду, встановленого цьому працівникові.

Крім основної оплати за виконану роботу або відпрацьований час, працівники бюджетних установ можуть отримував різного виду доплати, передбачені законодавством.

Розміри надбавок обґрунтовуються відповідними розрахунками, підтверджуються необхідними документами та оформляються наказами керівника установи. Це і є підставою для бухгалтерії при нарахуванні надбавок. Згідно з наказом на підставі табеля відпрацьованого часу провадиться додаткова оплата і за роботу в святкові та неробочі дні, а також за роботу в нічний час.

Особливу увагу при перевірці законності встановлення надбавок, доплат, виплати премій та матеріальної допомоги необхідно звернути на виплати керівникам та їх заступникам, так як такі виплати можуть здійснюватись лише за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.

При перевірці законності встановлення надбавок, доплат за вислугу років необхідно встановити правильність визначення стажу роботи. Основним документом для визначення стажу роботи є трудова книжка та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи.

20. Контроль розрахунків за претензіями та за відшкодуванням завданих збитків

Розрізняють такі види претензій:

* до постачальників -- за недопоставку цінностей, невідповідність їх якості, завищення цін та тарифів, несвоєчасність виконання робіт (послуг), простої з вини постачальників;

* до транспортних організацій -- за нестачу вантажів виявлену під час транспортування та приймання, за завищення тарифів за надані послуги проти передбачених в угоді;

* до банків -- щодо сум грошових коштів, які помилково списані з поточних, валютних чи інших рахунків підприємства;

* пов'язані із санкціями -- за порушення умов договорів, а також стосовно штрафів та пені, визнаних винною стороною чи ухвалених господарським судом.

Основні напрями та методика перевірки розрахунків за претензіями:

* Перевірка обґрунтованості претензій за невиконання договірних зобов'язань за такі важливі умови доставки, як забезпечення температурного режиму під час транспортування, цілість вантажу, тари, пломб тощо.

Про безпідставність претензій можуть свідчити відмови суду в їхньому вирішенні як безпідставних.

o Перевірка правильності оформлення та своєчасності висунення претензій ревізованим підприємством.

o Перевірка своєчасності та правильності врегулювання претензій. Про результати розгляду претензії має бути повідомлено письмово протягом місяця з дня одержання претензії. Претензія врегульовується шляхом поставки товару або зарахування на рахунок підприємства грошових коштів.

Перевірка обґрунтованості відображення в обліку операцій, пов'язаних з виникненням, висуненням та врегулюванням претензій здійснюється за даними Книги головних рахунків та бухгалтерських реєстрів за рахунком 374 «Розрахунки за претензіями». Аналітичний облік має вестися щодо кожного дебітора і за датами виникнення та погашення заборгованості. Бухгалтерський облік претензій здійснюється на підставі: претензійних листів (актів); протоколів розгляду претензійних справ у господарському суді та рішень суду; господарських угод, за якими виникли претензії; актів приймання та виконання робіт; комерційних актів; банківських документів; даних оперативного листування між підприємствами щодо об'єктів претензій; розрахунків розмірів шкоди від порушення договірних зобов'язань та ін.

При ревізії розрахунків за претензіями треба мати на увазі й можливість приховування крадіжок матеріальних цінностей, списання претензій як необґрунтованих на витрати виробництва, помилкових та виправлених записів щодо претензій тощо. Контроль розрахунків за відшкодуванням завданих збитків базується на таких джерелах інформації, як дані: аналітичного обліку з рахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків», який має вестися в розрізі винних матеріально відповідальних осіб; журналу 3; відомості 3.2; первинних документів (документів про результати інвентаризації грошей та матеріальних цінностей, рішень керівництва підприємства та суду, службового листування з правоохоронними органами, касові, банківські та інші документи про погашення заборгованості за виплатами на відшкодування завданих збитків та ін.). Завдані підприємству збитки виражаються у вигляді нестач грошей та матеріальних цінностей, втрати, крадіжки, погіршення (псування) якості цінностей тощо.

Основні напрями контролю:

1. перевірка наявності та стану розрахунків;

2. вивчення причин та обставин, що зумовили виникнення матеріальної шкоди;

3. перевірка правильності оформлення випадків виявлення нестач, крадіжок, псування та інших збитків, які потрібно відшкодовувати;

4. перевірка правильності визначення обсягів матеріальної шкоди;

5. перевірка дотримання процедур щодо відшкодування завданих збитків;

6. перевірка стану бухгалтерського обліку та контролю розрахунків на ревізованому підприємстві;

7. контроль списання (погашення) заборгованості, що має місце у зв'язку із завданими підприємству збитками.

Шляхом нормативної та арифметичної перевірки ревізор контролює правильність визначення обсягів недостач, псування та інших випадків, матеріальної шкоди згідно з Порядком оцінки збитку від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою КМУ від 22 червня 1996 р. № 116. Перевіряючи дотримання процедури щодо відшкодування завданих збитків, слід звернути увагу на своєчасність та правильність оформлення цивільного позову, добровільних зобов'язань про відшкодування, наказів керівника про відрахування із заробітної плати, своєчасність (у межах одного місяця) проведення цих відрахувань. Ревізор перевіряє стан бухгалтерського діловодства у випадках наявності виконавчих документів суду, повноту та своєчасність відрахувань чи перерахувань на погашення боргу за записами на субрахунку 375 та вжиття заходів на розшук боржників. Особливо уважно слід перевірити факти несвоєчасного утримання чи погашення заборгованості, переходу заборгованості в стан безнадійної. Підставою для списання боргу може бути тільки рішення суду про неплатоспроможність або документи про смерть боржника. У випадках визнання судом боржника неплатоспроможним, ревізор повинен перевірити правильність забалансового обліку боргу протягом 5 років на забалансовому рахунку 07 «Списані активи», а також щорічні заходи підприємства щодо стягнення боргу шляхом перегляду через суд майнового стану боржника. У бухгалтерії підприємства має бути на кожного боржника окрема справа, у якій би фіксувалися дані про заборгованість, заходи щодо її погашення, дані про інвентаризацію сум заборгованості.

...