Організація обліку розрахунків за податками і платежами

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Держава для виконання своїх функцій повинна мати відповідні кошти в державному бюджеті та інших централізованих фондах. Джерелами формування цих коштів можуть бути, по-перше, власні доході держави, які вона одержує від виробничої та інших форм діяльності або у вигляді надходжень платежів за ресурси, що згідно з діючим законодавством належать державі; по-друге, податки, які сплачують юридичні та фізичні особи із своїх доходів.

У 90-х роках податкове законодавство України пройшло кілька етапів реформування, і на кожному з них відбувалися спроби удосконалити систему принципів оподаткування та механізм їхньої реалізації. В цьому аспекті має велике значення Податковий кодекс України, впровадження якого принципово вплинуло на реформування податкової системи в цілому, оскільки його положення направлені на встановлення оптимального навантаження на платників податків, розширення бази оподаткування, вдосконалення практики податкового адміністрування та стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності.

Податки є формою фінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для здійснення державою її функцій.

Розрізняють дві основні функції податків: фіскальну і регулюючу.

За формою оподаткування всі податки поділяються на дві групи:

1) прямі;

2) непрямі.

Мета курсової роботи це короткий огляд змін, які передбачені Законом України від 24 грудня 2015 р. №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

1. Економічна необхідність та роль оподаткування підприємств в сучасних умовах господарювання

1.1 Суть та призначення податків і обов'язкових платежів в системі фінансового регулювання

Податкова система України почала створюватися одночасно з розбудовою держави. В основу її створення було покладено загальні принципи побудови системи оподаткування, які відпрацьовані в багатьох країнах світу протягом століть.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цих Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх уповноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Місцеві ради обов'язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового Кодексу України від 2 грудня 2016 року № 2755-УІ (далі Кодекс).

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування та особами юридично значимих дій.

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Загальні встановлення податків і зборів.

Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи:

- платники податку;

- об'єкт оподаткування;

- база оподаткування;

- ставка податку;

- порядок обчислення податку;

- податковий період;

- строк та порядок сплати податку;

- строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення збору за місця паркування транспортних засобів, туристичного збору.

1.2 Види податків та платежів, їх класифікація згідно Податкового кодексу

Податок на прибуток підприємств.

Так, для платників податку на прибуток у 2016 році повертається квартальний звітний період лише для тих, хто має доходи більш ніж 20 млн грн. (п. 137.4-137.5 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)). Скасовано авансові платежі з податку на прибуток, проте є виняток для сплати авансового внеску у розмірі 2/9 суми податку, визначеного до сплати у декларації за 9 місяців 2016 року. Цей авансовий внесок слід сплатити буде до 31.12.2016 р., і сплачуватимуть його відповідно лише ті, хто подаватимуть декларацію поквартально.

Зауважимо, що ставки з податку на прибуток залишаються на рівні 2015 року.

При розрахунку об'єкту оподаткування за 2015 рік, а це новий п. 40 до підрозділу 4 р. ХХ ПКУ, за яким фінансовий результат до оподаткування у 2015 році зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів. Аналогічна норма (пп. 140.4.1 ПКУ) діятиме з 01.01.2016 року і для наступних звітних періодів.

Податок на додану вартість.

Скасовано звільнення від податку на додану вартість для операцій із постачання зернових та технічних культур, тобто з 1 січня операції із зерновими та технічними культурами обкладають ПДВ у загальному порядку.

Відмінено таку причину анулювання реєстрації платників ПДВ, як присвоєння стану «9», тобто через «відсутність» за податковою адресою.

Уточнено базу нарахування ПДВ у випадку поставки власної продукції, послуг, які надаються самостійно. Відтепер договірна ціна на них порівнюватиметься не з їх собівартістю, а із звичайною ціною. Так, звичайні ціни для товаровиробників-платників ПДВ повертаються, і для їх визначення слід буде користуватися правилами пп. 14.1.71 ПКУ.

Статтею 200 передбачено формування двох реєстрів на відшкодування ПДВ:

- для платників, що відповідають критеріям, визначеним для автоматичного відшкодування сум податку;

- для решти платників.

З метою забезпечення прозорості функціонування таких реєстрів додано дві позиції - пп. 200.7.2 і 200.7.3. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюватиметься в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до кожного відповідного Реєстру. У свою чергу, Державна фіскальна служба щодня публікуватиме на своєму сайті реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень норма щодо запровадження реєстрів набирає чинності з 1 лютого 2016 р.

Змінено перерозподіл сум ПДВ для аграріїв:

- за операціями із зерновими і технічними культурами - 85% до держбюджету 15% на спецрахунки;

- за операціями з продукцією тваринництва - 20% до держбюджету, 80% на спецрахунки;

- за іншими операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами - 50х50%.

Акцизний податок.

Податковими змінами передбачено збільшення у півтора-два рази акцизних ставок: пиво - 2,48 грн./л (з 1,24), кріплені вина - 7,16 (3,58), шампанське - 10,40 (5,20), вермути - 7,16 (3,58), інші зброджені напої - 105,80 за 1 літр 100-відсоткового спитру (70,53), сидр і перрі - 0,95 (0,63) тощо.

По тютюнових виробах збільшилася специфічна ставка. Скажімо, для сигарет із фільтром вона зросла з 227,33 до 318,26 грн. за 1000 штук, тоді як адвалорна ставка акцизного податку залишилася на рівні 12%. Мінімальне акцизне податкове зобов'язання зросло з 304,11 до до 425,75 грн. за 1000 штук.

По пальному змінилися і ставки, і одиниці виміру. Так, для бензину було 202 євро/т, а стало 171,50 євро за 1000 літрів; для дизпалива (важких газойлів) фіскальне навантаження змінилося зі 100 і 132 євро/т до 95 і 125,50 євро за 1000 літрів.

Для платників акцизного податку з 1 березня 2016 року новою статтею 232 ПКУ впроваджено систему електронного адміністрування реалізації пального (далі - СЕАРП).

Відтак збільшено коло платників акцизного податку, а саме віднесено суб'єктів господарювання, які реалізують пальне.

Ті особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, до початку здійснення реалізації пального.

В межах СЕАРП вводяться акцизні накладні, які діятимуть аналогічно за податковими накладними з ПДВ, складатимуться в електронному вигляді продавцями і надаватимуться покупцям. При ненаданні акцизної накладної, або порушення правил її складання, покупець матиме право подати скаргу на винну особу - продавця. До акцизних накладних за необхідності складатимуться розрахунки коригування. Зауважимо, що акцизні накладні реєструватимуться в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Змінами передбачено нові види фінансової відповідальності. Так, здійснення суб'єктом господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому ПКУ, тягнуть за собою накладання штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Вводяться штрафи за порушення строків реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до них в межах від 2 до 50%, залежно від порушення терміну реєстрації.

Транспортний податок.

В 2015 році цей податок сплачувався за легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мали об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см., з 01.01.2016 року транспортним податком оподатковуватимуться легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Спрощена система оподаткування

Зміни до ПКУ у частині спрощеної системи оподаткування стосуються третьої групи єдинників:

- ставки податку для них зросли з 2% до 3% для платників ПДВ і з 4% до 5% для неплатників ПДВ;

- річний обсяг доходу не повинен перевищувати 5 млн грн.

Також зросли порівняно з попереднім роком майже в два рази ставки податку для єдинників 4 групи:

- для ріллі, сіножатей і пасовищ (окрім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у т.ч. на умовах оренди) - 0,81;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, - 0,49;

- для багаторічних насаджень (окрім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях) - 0,49;

- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях - 0,16;

- для земель водного фонду - 2,43;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у т.ч. на умовах оренди - 5,4.

Екологічний податок.

Збільшено ставки за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення: азоту оксидів до 1968,65 грн./т (з 1553,79), ацетону - 738,45 (582,83), вуглеводнів - 111,26 (87,81), озону - 1968,65 (1553,79) тощо.

Відповідним чином зросли і ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти.

Рентна плата.

Природний газ виключено зі складу плати за транзитне транспортування трубопроводами територією України.

Знижено ставки рентної плати за видобуток газу:

- природного газу, видобутого з покладів до 5000 м, - з 70 до 29%;

- з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 м, - з 55 до 29%;

- з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м, - з 28 до 14%.

Водночас з'явилася рентна плата за видобуток бурштину - 25%.

Крім того, збільшено ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, збільшено ставки рентної плати за спеціальне використання води, збільшено ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

Змінилися в бік підвищення і ставки рентної плати за транспортування, транзитне транспортування природних ресурсів територією України:

- 0 за транзитне транспортування 1000 куб. м природного газу за кожні 100 км відстані відповідних маршрутів його транспортування (було 0,21 дол. США);

- 2,4 дол. США за транзитне транспортування 1 т аміаку за кожні 100 км відстані відповідних маршрутів його транспортування (було 0,56 дол. США).

Ставки за транспортування 1 т нафти магістральними нафтопроводами, а також за транспортування 1 т нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами залишилися без змін - по 0,56 дол. США.

ЄСВ.

У 2016 році встановлено єдину ставку нарахування ЄСВ в розмірі 22% до усіх видів доходів, на які раніше нараховувався ЄСВ. Виняток становитимуть тільки спеціальні ставки нарахування ЄСВ для інвалідів (8,41%, 5,3% і 5,5%), які залишатимуться без змін.

Скасовується утримання ЄСВ з доходів і визначення класу професійного ризику для роботодавців та відповідні перевірки з боку Фонду соцстрахування щодо правильності такого визначення.

Максимальна величина місячного доходу, на який нараховується ЄСВ, становитиме 25 прожиткових мінімумів (раніше - 17), тобто:

- З 01.01.2016 р. - 34450 грн. (25 Ч 1378 грн.);

- З 01.05.2016 р. - 36250 грн. (25 Ч 1450 грн.);

- З 01.12.2016 р. - 38750 грн. (25 Ч 1550 грн.).

При цьому, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ, як і раніше, розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ (22%).

Також у 2016 році сума мінімального страхового внеску з ЄСВ становитиме:

- З 01.01.2016 р. - 303,16 грн. (22% Ч 1378 грн.);

- З 01.05.2016 р. - 319 грн. (22% Ч 1450 грн.);

- З 01.12.2015 р. - 341 грн. (22% Ч 1550 грн.).

Як і раніше, якщо підприємець - платник єдиного податку є інвалідом або пенсіонером за віком та отримує відповідну пенсію або соціальну допомогу, він звільняється від обов'язку сплати ЄСВ. База для нарахування ЄСВ залишилася без змін.

Відтак у 2016 році:

- підприємці на загальній системі оподаткування сплачуватимуть ЄСВ з чистого доходу (різниці між отриманим доходом та понесеними витратами, відповідно до норм ст. 177 ПКУ). Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник матиме право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Водночас сума ЄСВ, який сплачується, не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) або приймається рішення про сплату такого ЄСВ при відсутності оподаткованого доходу;

- підприємці на єдиному податку сплачуватимуть ЄСВ на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

ПДФО.

У 2016 році застосовуватиметься базова ставка 18% до усієї бази оподаткування, незалежно від її розміру. Відтак відмінено обов'язок подавати річну декларацію фізичними особами, якщо протягом податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися одночасно двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Також:

- якщо це передбачено окремими нормами розділу IV ПКУ, ставка ПДФО може становити 0%;

- для пенсій або довічного грошового утримання, розмір яких більше, ніж 3 розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (4134 грн.), до суми перевищення застосовуватиметься ставка ПДФО у розмірі 15%;

- для пасивних доходів зберігатиметься окрема ставка 5% для доходів у вигляді дивідендів, нарахованих резидентами-платниками податку на прибуток підприємств. Решта пасивних доходів (а до них належать, крім дивідендів, проценти, роялті та інвестиційний прибуток) оподатковуватимуться ПДФО за базвою ставкою - 18%.

Базовий розмір податкової соціальної пільги (далі - ПСП) зменшився до 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Відтак базовий розмір ПСП у 2016 році становитиме 689 гривень.

При цьому, гранична сума доходу, яка даватиме право на застосування ПСП, не змінилася та дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень - 1930 гривень.

Підприємці на загальній системі оподаткування сплачуватимуть ПДФО за ставкою 18%.

Авансові платежі з ПДФО сплачуватимуть до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). При цьому авансові внески розраховуються фізичною особою-підприємцем самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат кожного календарного кварталу. До змін такі платежі розраховувалися підприємцем самостійно, але не менш як 100% річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах).

Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується. Не сплачуватиметься такий авансовий платіж і, якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від'ємне значення.

1.3 Нормативно-правова база з обліку розрахунків з бюджетом

Складання і реєстрація податкових накладних

Ми звертали увагу, що може з'явитися новий вид фінансової відповідальності для постачальників у разі невиправлення помилок в обов'язкових реквізитах податкових накладних. Така відповідальність вводиться з 01.01.2016 р. оскільки Закон зворотної сили не має, розуміємо ми це так - новий вид відповідальності застосовуватиметься щодо помилок в податкових накладних, датованих після 01.01.2016 р.

Відповідні зміни внесено до ст. 120-1 ПКУ, в якій до того ж з'явився новий п. 120-1.4 ПКУ. При цьому відповідальність (штрафи) є різними за розміром та залежать від того, коли податківці знайшли помилки в обов'язкових реквізитах податкових накладних:

- якщо помилку виправлено до податкової перевірки - то при податковій перевірці штрафу не буде;

- якщо помилку знайдено податківцями під час перевірки і видано податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) про необхідність виправлення (через розрахунок коригування) - штраф 170 грн.;

- якщо помилку не виправлено (тобто, припис ППР не виконано протягом 10 днів з дати його отримання), то податківці застосовують штраф від 10% до 100% суми ПДВ в такій податковій накладній. Розмір штрафу залежатиме від того, скільки днів минуло з дати, до якої помилку треба було виправити.

Водночас законодавці вирішили не змінювати розмір штрафів за порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них. Як й у 2015 році, у 2016 році максимальний розмір такого штрафу залишиться на рівні 50% ПДВ, зазначеного в несвоєчасно зареєстрованих податкових.

Закон № 909 вносить зміни до п. 201.10 ПКУ, за яким податкова накладна, що містить помилки в обов'язкових реквізитах (окрім коду товару згідно УКТ ЗЕД), які:

- не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань,

- не призводять до заниження/завищення суми ліміту реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, для продавця/покупця, є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до податкового кредиту.

Зміни для сільгосптоваровиробників

Перша і головна зміна, це зберігання спецрежиму з ПДВ лише на 2016 рік (і повна відміна такого режиму з 01.01.2017 року), а також зміна порядку сплати ПДВ такими спецрежимниками до бюджету. Ще в минулому році такі спецрежимники не сплачували ПЗ з ПДВ, обчислене в межах спецрежимної діяльності до бюджету, а перераховували на свій спецрахунок, з якого могли використовувати у порядку, визначеному ПКУ.

У 2016 році для спецрежиму з ПДВ запроваджуються інші умови. Починаючи зі звітного періоду січня 2016 року, сума ПДВ, визначена спецрежимниками як податок, що підлягає сплаті (рядок 25 декларації) буде перераховуватися у пропорціях, які залежать від операцій, які призвели до виникнення такого ПДВ:

- при постачанні зернових та технічних культур: 85% - до державного бюджету, 15% - перераховується на спецрахунок;

- при постачанні продукції тваринництва: 20% - до державного бюджету, 80% - перераховується на спецрахунок;

- при постачанні інших с/г товарів/послуг: 50% - до державного бюджету, 50% - перераховується на спецрахунок.

Ці обмеження встановлено і для тих с/г підприємств, які можуть перебувати на спецрежимі, але його не обрали. Раніше вони теж могли не сплачувати ПДВ до бюджету, якщо така сума податку виникала за поставками певних продуктів тваринництва (м'яса, молока тощо), а використовувати на підтримку власного виробництва тваринницької продукції. Тепер, завдяки змінам, в себе такі с/г товаровиробники можуть залишити лише 80%, а 20% - треба буде зі звітного періоду січня 2016 року перерахувати до державного бюджету.

Проведення сільськогосподарським підприємством-суб'єктом спеціального режиму оподаткування розрахунків з бюджетом за іншими операціями, здійсненими протягом звітного (податкового) періоду не в межах спеціального режиму оподаткування, здійснюється як і в минулому році, у звичайному порядку.

Як і очікувалося, відмінено пільгу щодо звільнення від оподаткування ПДВ певних зернових та технічних культур. Отже, з 01.01.2016 р. усі операції з постачання зернових та технічних культур оподатковуються ПДВ, а операції з їх експорту - передбачають застосування нульової ставки. Відновлено таким чином і право на відшкодування ПДВ для усіх експортерів зернових та технічних культур.

Бюджетне відшкодування ПДВ.

Автоматичне відшкодування ПДВ відмінено.

З 01.02.2016 р. ведення та офіційна публікація двох реєстрів бюджетного відшкодування ПДВ:

- один - для реєстрації заяв від тих, хто відповідає ознакам, встановленим;

- другий - для реєстрації заяв від тих, хто цим ознакам не відповідає.

В обох реєстрах зазначатимуться дані не тільки про надходження заяв та їх обробку, а і дані про дату висновку, який надісланий Держказначейству для перерахування відповідних сум на рахунок платника ПДВ, дату і суму ПДВ, яка була фактично відшкодована.

Як передбачається, це має допомогти зробити систему повернення ПДВ з бюджету прозорішою та зручнішою для платників податку. Але цього ще треба дочекатися. Порядок ведення та форма реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України (наразі їх ще немає). А отже, як застосовуватимуться ці реєстри на практиці і чим допоможуть платникам ПДВ у боротьбі за повернення податку із бюджету, побачимо далі.

2. Облік розрахунків за податками та обов'язковими платежами

2.1 Порядок обліку розрахунків прямих загальнодержавних податків та їх облік

Формально, кількість податків у новій редакції Податкового кодексу скорочено з 22 до 9. Серед загальнодержавних податків залишись: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата, мито.

З місцевих податків залишились: податок на майно, єдиний податок.

Фактично, кількість податків залишилась незмінною, адже раніше існуючі податки об'єднали з тими, що залишилися в новій редакції. Наприклад: рентна плата включає в себе плату за користування надрами, збір за користування радіочастотним ресурсом України, збір за спеціальне використання води. Аналогічна ситуація з акцизним, екологічним податком та ін.

2.2 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, туристичний збір, транспортний податок, збір за місця для паркування транспортних засобів

Платники податку.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

- якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

- якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

- якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Об'єкт оподаткування

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Не є об'єктом оподаткування:

- об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

- об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

- будівлі дитячих будинків сімейного типу;

- гуртожитки;

- житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

- об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;

- об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

- будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

- будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

- об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

- об'єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об'єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

- будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

База оподаткування

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Пільги із сплати податку

База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

- для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

- об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

- об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об'єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до цього підпункту.

Ставка податку.

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Податковий період.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Порядок обчислення суми податку.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

- за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної та відповідної ставки податку;

- за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної та відповідної ставки податку;

- за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної та відповідної ставки податку;

- сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості;

- за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, вірно обчисленого, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком

У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Порядок сплати податку.

Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.

Строки сплати податку.

Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

- фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

- юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Транспортний податок.

Платники податку.

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі є об'єктами оподаткування.

Об'єкт оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

База оподаткування.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Податковий період.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Порядок обчислення та сплати податку.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

У разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об'єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов'язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об'єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об'єктів оподаткування.

Порядок сплати податку

Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Строки сплати податку.

Транспортний податок сплачується:

- фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

- юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Туристичний збір.

Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

Платники збору

Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Платниками збору не можуть бути особи, які:

- постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;

- особи, які прибули у відрядження;

- інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);

- ветерани війни;

- учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;

- діти віком до 18 років;

- дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.

Ставка збору

Ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору.

База справляння збору.

Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, за вирахуванням податку на додану вартість.

До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду.

Податкові агенти.

Згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися:

- адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

- квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

- юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Особливості справляння збору.

Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

Порядок сплати збору.

Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Збір за місця для паркування транспортних засобів.

Платники збору.

Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення збору.

...