Аудит фінансової звітності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства і природокористування

Кафедра обліку і аудиту

Курсова робота на тему:

«Аудит фінансової звітності ТДВ "УЗНЕЦОВСЬКИЙ ХЛIБОЗАВОД"

Виконала

Грогуль Анна

Перевірила:

Антонюк О.Р.

Рівне-2015



Зміст

Вступ

1. Завдання аудиту та інформаційна база фінансової звітності ТДВ «Кузнецовський хлібзавод»

2. Вивчення та оцінка системи внутрішнього контролю ТДВ «Кузнєцовський хлібзавод»

3. Методика аудиту фінансової звітності

4. Аудиторські процедури відносно достовірності показників звітності

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Сьогодні прослідковується ситуація, коли інформація, яка відображається у бухгалтерському обліку, не відповідає даним фінансової звітності, що пояснюється намаганням управлінського персоналу прикрасити показники діяльності підприємства з метою підвищення його інвестиційної привабливості та кредитоспроможності для цілої низки користувачів. Такі дії відбуваються внаслідок того, що користувачів фінансової звітності цікавить інформація щодо фінансово-майнового стану суб'єкта господарювання, перспектив його розвитку, прибутковості та можливості одержання прибутків у майбутньому з метою прийняття ними тактичних та стратегічних управлінських рішень.

Метою ведення фінансового обліку є узагальнення даних бухгалтерського обліку для складання фінансової звітності. Очевидно, що достовірність останньої залежатиме від правильної організації облікового процесу і точного відображення активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів, витрат і фінансових результатів суб'єктів господарювання.

Підтвердження достовірності фінансової звітності аудитором має надзвичайне значення для прийняття будь-якими користувачами обґрунтованих ефективних управлінських рішень, які повинні прийматися на підставі достовірно наданої обліково- аналітичної інформації.

Отже, керівництво, намагаючись найповніше задовольнити інформаційні потреби користувачів фінансової звітності, прагне до підвищення розміру власного капіталу та скорочення своїх довгострокових та поточних зобов'язань. Це спонукало до так званої „фальсифікації” фінансової звітності і передусім балансу - як основної інформаційної бази про майнове і фінансове становище на визначену дату. Враховуючи вищезазначене, нагальною потребою є вирішення таких основних завдань: - контроль за неправомірним визнанням та неправильним групуванням статей активів, власного капіталу та зобов'язань; - перевірка за правильністю нарахування амортизації на об'єкти основних засобів згідно з встановленими економічно обґрунтованими нормами амортизаційних відрахувань та термінами їх корисного використання; - інспектування за згортанням статей активів та зобов'язань за розрахунками із контрагентами.

Нормативні документи, що регулюють аудит фінансової звітності:

1) Закон України “Про аудиторську діяльність”. 2) Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”. 3) Міжнародні стандарти аудиту. 4) Кодекс етики міжнародної федерації бухгалтерів. 5) П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". 6) П(С)БО 2 "Баланс". 7) П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати". 8) П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів". 9) П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал". 10) П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах". 11) П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств". 12) П(С)БО 20 "Консолідована фінансова звітність". 13) П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва". 14) П(С)БО 29 "Фінансова звітність за сегментами", та інші

Джерела аудиту фінансової звітності:

- Первинні документи;

- Облікові регістри;

- Звітність підприємства.

Основні завдання аудиту фінансової звітності:

1) оцінка стану облікового процесу та внутрішнього контролю на підприємстві замовника аудиту;

2) дослідження стану збереження і використання активів та стану зобов'язань;

3) оцінка достовірності показників фінансової звітності і перевірка їх тотожності даним Головної книги;

4) інспектування достовірності облікового процесу і як наслідок показників фінансової звітності;

5) перевірка взаємоузгодженості показників різних форм фінансової звітності;

6) аналіз облікової політики клієнта та оцінка змін, які відбулися протягом звітного періоду і як вони вплинули на показники фінансової звітності;

7) перевірка консолідації фінансової звітності;

8) виявлення помилок у фінансовій звітності минулих років та перевірка її коректування.

Актуальність написання курсової роботи полягає у законодавчо визначеній необхідності опублікування результатів аудиторської перевірки фінансової звітності акціонерних товариств та отриманні практичного досвіду планування та проведення аудиту фінансової звітності підприємства, визначенні аудиторського висновку.

Курсова робота складається із 4 розілів.

У першому розділі курсової роботи формуються конкретні завдання аудиту з перевірки фінансової звітності підприємства. Інформаційна база аудиту певних операцій передбачає нормативні документи та облікові .

У другому розділі розкривається інформація про внутрішній аудит підприємства.Важливим етапом сучасного процесу аудиту є вивчення та оцінка системи внутрішнього контролю підприємства . Правильна оцінка системи внутрішнього контролю підприємства надасть можливість аудитору розробити програму аудиту, визначити кількість, види та обсяг аудиторських процедур. Необхідно оцінити наступні складові частини внутрішнього контролю: середовище контролю, система бухгалтерського обліку, процедури контролю.

У третьому розділі курсової роботи представляється методика проведення аудиторської перевірки фінансової звітності ТДВ «Кузнецовський хлібзавод». Обов'язковим у цьому розділі є розробка програми аудиторської перевірки фінансової звітності.

У четвертому розділі курсової роботи наводяться результати практичного виконання процедур аудиту. Це дасть змогу розвинути практичні навички та вміння виконувати на практиці різні прийоми аудиту для отримання аудиторських доказів. Результати виконання процедур аудиту доцільно оформити в робочих документах аудитора, приклади яких наведені нижче.

Зміст завдання підрозділу 4.1 передбачає обов'язкове виконання формальної, арифметичної перевірки. Зміст завдання підрозділу 4.2 передбачає обов'язкове виконання процедур аудиту для перевірки документів обліку, які наводяться у додатках до курсової роботи.

Предметом дослідження виступає фінансова звітність ТДВ «Кузнецовський хлібзавод».

Метою перевірки фінансової звітності аудитором є висловлення думки про достовірність цієї звітності та її подання відповідно до встановлених принципів і правил.



1. Завдання аудиту та інформаційна база фінансової звітності ТДВ «Кузнецовський хлібзавод»

Фінансова звітність підприємства включає: Баланс (форма № 1), Звіт про фінансові результати або Звіт про прибутки та збитки (форма № 2), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) та Звіт про власний капітал (форма № 4). Підприємства зобов'язані складати фінансову звітність відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996 -XIV, зі змінами та доповненнями. А основні принципи складання фінансової звітності викладено в П(С)БО І "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87, зі змінами та доповненнями.

Мета аудиту фінансової звітності відповідно до МСА 200 "Ціль і основні принципи аудиту фінансової звітності" полягає у встановленні аудитором відповідності фінансової звітності у всіх суттєвих аспектах чинному законодавству, що регламентує порядок підготовки та подання фінансових звітів. Тобто метою є незалежна експертиза для встановлення реальності та достовірності фінансової звітності, своєчасності і точності її показників.

Критерієм оцінки при аудиті фінансової звітності будуть виступати документ, який визначає методичні засади формування показників звітності, а саме П (С)БО№ 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". П (С)БО№ 2 "Баланс". П (С)БО№ 3 "Звіт про фінансові результати", П (С)БО№ 4 "Звіт про рух грошових коштів", П (С)БО № 5 "Звіт про власний капітал", П (С)БОМ б "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", П (С)БО № 20 "Консолідована фінансова звітність" тощо.

Напрямки аудиту	Конкретні завдання аудиту
Наявність	Перевірка наявності додаткового вкладеного капіталу відображеного у звітності, на відповідних рахунках бухгалтерського обліку, оборотно-сальдовій відомості, Звіті про власний капітал (форма №4).
Права і зобов'язання	Перевірка права власності на додатковий вкладений капітал.
Оцінка	Перевірка правильності оцінки додаткового капіталу згідно НП(С)БО 1, зокрема суми дооцінки (уцінки) майна, величини збільшення (зменшення) зносу по переоцінених основних засобах. Вивчення викупу акцій власної емісії та їх подальшого використання
Факт події	Перевірка відображення операцій щодо формування фінансової звітності підприємства у журналах та відомостях на дату балансу
Повнота обліку	Перевірка правильності відображення в обліку інформації про фінасову звітність підприємства.
Подання і розкриття інформації у звітності	Перевірка правильності відображення в обліку інформації ,що викладена у фінансовій звітності .Балансу форма №1),Звіті про фінансові результати(Форма№2),Звіті про рух грошових коштів(Форма№3), Звіті про власний капітал (Форма №4).

І. Загальні відомості про підприємство

1. Повне найменування емітента	ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ " КУЗНЕЦОВСЬКИЙ ХЛIБОЗАВОД "
2. Організаційно-правова форма	Товариство з додатковою відповідальністю
3. Код за ЄДРПОУ	05519273
4. Місцезнаходження Промислово-комунальна зона, 1,	Промислово-комунальна зона, 1, м.Кузнецовськ, Рiвненська область, 34400, Україна
5. Міжміський код, телефон та факс	03636 (2-26-86), 2-30-28
6. Електронна поштова адреса	Katerina.Zatvarskaia@rovno.biz

Опис бізнесу

Вiдкрите акцiонерне товариство "Кузнецовський хлiбозавод" створено вiдповiдно до рiшення Кузнецовської мiської ради народних депутатiв Рiвненської областi № 425 вiд 27.11.1997 року, наказу Регiонального вiддiлення Фонду державного майна України № 775 вiд 14.11.1997 року на базi Кузнецовського хлiбозаводу. На момент стоврення Товариства державна частка в статутному фондi Товариства складала 11.2%, яка згодом частково була реалiзована на сертифiкатних аукцiонах. В 2004 роцi державна частка була реалiзована серед осiб, якi мали право на придбання цих акцiй вiдповiдно до "Порядку викупу непроданих у перiод з 1995 по 1999 рiк акцiй вiдкритих акцiонерних товариств, створених на базi об'єктiв групи Б, В, на умовах, визначених пунктом 57 Державної програми приватизацiї на 2000-2002 роки". На даний момент державна частка вiдсутня.

На виконання Закону України "Про акціонерні товариства" рішенням загальних зборів акціонерів від 15.11.2011 року змінено найменування товариства з ВАТ "Кузнецовський хлібозавод" на ПАТ"Кузнецовський хлібозавод". На загальних зборах акціонерів від 15.02.2012 року прийнято рішення про припинення АТ у зв'язку з реорганізацією шляхом перетворення у товариство з додатковою відповідальністю. На виконання рішення загальних зборів акціонерів від 15 лютого 2012 року протокол №1/2012 у зв'язку з реорганізацією шляхом перетворення у товариство з додатковою відповідальністю з 08 серпня 2012 року було проведено реєстрацію товариства з додатковою відповідальністю «Кузнецовський хлібозавод».

Інформація про організаційну структуру підприємства

Органiзацiйна структура ТДВ "Кузнецовський хлiбозавод" представлена наступним чином:

-адмiнiстративний апарат,

-служба головного механiка,

- служба охорони,

-експедицiя,

- хлiбобулочний та кондитерський цехи.

Найвищим органом управлiння є загальнi збори акцiонерiв. Керiвництво поточною дiяльнiстю пiдприємства здiйснює Голова правлiння, який пiдзвiтний загальним зборам акцiонерiв.

Контроль за дiяльнiстю Голови правлiння та Правлiння в цiлому в перiод мiж проведенням загальних зборiв здiйснює Наглядова рада. Контроль за фiнансово-господарською дiяльнiстю Товариства здiйснює Ревiзiйна комiсiя. У 2002 роцi Товариство розпочало формування власної торгiвельної мережi. . Фiлiй та дочiрнiх пiдприємств товариство не має.У 2011 році змінено назву товариства з Відкритого акціонерного товариства "Кузнецовський хлібозавод" на Публічне акціонерне товариство "Кузнецовський хлібозавод" та проведено державну реєстрацію змін до установчих документів,а саме зареєстрований Статут 07.12.2011 року.

У 2012 році було проведено реорганізацію шляхом перетворення Публічного акціонерного товариства "Кузнецовський хлібозавод" на Товариство з додатковою відповідальністю "Кузнецовський хлібозавод" 8 серпня 2012 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи Товариство з додатковою відповідальністю "Кузнецовський хлібозавод.

15 березня 2013 року було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, а саме зареєстровано Статут, викладений у новій редакції.

Чисельність працівників:

Середньооблікова чисельність працюючих складає 162 чоловіка.

Опис обраної облікової політики

Вiдповiдно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi" в Товариствi дiє наказ "Про органiзацiю бухгалтерського облiку та облiкову полiтику", згiдно з яким ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансової звiтностi здiйснюється у вiдповiдностi з принципами i методами затвердженими Нацiональними Положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку.

Ведення бухгалтерського облiку в Товариствi покладено на бухгалтерську службу на чолi з головним бухгалтером. Наказом передбаченi наступнi методи нарахування амортизацiї:

-для основних засобiв - методи передбаченi податковим законодавством;

-для нематерiальних активiв - прямолiнiйний метод;

-для малоцiнних необоротних активiв - в перший мiсяць використання активу в розмiрi 100% його вартостi.

В Товариствi застосовується журнально-ордерна форма облiку. Резервування коштiв на забезпечення оплати вiдпусток, додаткове пенсiйне забезпечення, забезпечення гарантiйних зобов'язань, iнших витрат i платежiв не проводиться.

Прийнята в Товариствi облiкова полiтика на протязi 2014 року не змiнювалася.

Інформація про основні види продукції або послуг, що їх виробляє чи надає підприємство

Основними видами господарської дiяльностi Товариства є виробництво i реалiзацiя:

- хлiбобулочних виробів(23 найменувань) ,

-здоби (14 найменувань) ,

-кондитерських виробiв (32 найменування),

-печива слойоного, а також iнших товарiв народного споживання.

Основну питому вагу в асортиментi продукцiї, що виробляє Товариство, займає виробництво хлiбобулочних виробiв.

Основними видами хлiбобулочних виробiв є :

- хлiб Сiмейний,

-Лiтнiй ,

-батони Львiвський та Слобожанський.

Основними видами кондитерських виробiв є Торти :

-Едем,

-Есмерельда,

-Пломбiр в шоколадi;

Тiстечка :

-«Заварні з глазур'ю»,

-«Карпати»,

-«Білочка».

Даний вид дiяльностi є досить перспективним однак є чимало факторiв, якi негативно впливають на дiяльнiсть пiдприємства, це зокрема стримування та регулювання цiн на продукцiю, при одночасному зростаннi цiн на сировину, несприятлива iнвестицiйна полiтика, пiдвищення цiн на енергоносiї, пальне.

Основним ринком збуту продукцiї пiдприємства є торгiвельна мережа м. Кузнецовськ ,Володимерецького району та Рівненської області.

Основними постачальниками сировини є пiдприємства Рiвненської та сусiднiх областей. Основними конкурентами є ТМ «Родина» Костопільський завод продтоварів », ПАТ «Теремно Хліб», ГЗВП Меркурій Володимипецька РСС, ПП Бортник, ТМ «Кічкарівка» ТзОВ «Волиньзовнішхлібторг», ТМ «Рошен»,ТМ «Розаліні», ТМ Десерт Луцьккондитер.

Інформація про основні засоби підприємства

Пiдприємство в своїй дiяльностi використовує лише власнi основнi засоби. Первiнса вартiсть основних засобiв на початок року 13486 тис.грн., на кiнець року - 15627 тис.грн.

Зростання первiсної вартостi основних засобiв вiдбулося за рахунок надходження протягом року основних засобiв. Пiдприємство постiйно вдосконалює свою виробничу базу шляхом проведення капiтальних ремонтiв цехiв, придбання нового обладнання, що в свою чергу потребує значних капiталовкладень. Пiдприємство окрiм власних коштiв використовує запозиченi кошти, зокрема кредити банку.

Інформація щодо проблем, які впливають на діяльність підприємства

Основними негативними факторами в дiяльностi Товариства є: 1.Моральний та фiзичний знос окремих видiв обладнання; 2.Поступове збiльшення конкурентного впливу, демпiнг цiн; 3.Збiльшення об'єктивних факторiв впливу на пiдприємство ( регулювання цiн, адмiнiстративнi перешкоди, економiчнi фактори ); 4.Втрата ринку за окремими товарними позицiями.

Опис обраної політики щодо фінансування діяльності підприємства

Для пiдтримання належного конкурентого рiвня, а також для покращення умов працi працiвникiв пiдприємства, зменшення енергоємностi та пiдвищення продуктивностi роботи обладнання пiдприємство постiйно здiйснює значнi капiтальнi вкладення для оновлення власної виробничої бази.

Для фiнансування таких витрат пiдприємство використовує як власнi обiговi кошти так i банкiвськi кредити.

Стратегія подальшої діяльності щонайменше на рік

За рахунок обiгових коштiв пiдприємство планує в подальшому збiльшувати обсяги виробництва та розширювати асортимент продукцiї.

На позачергових загальних зборах акціонерів 15.11.2011 року було визначено тип акціонерного товариства, виходячи з кількості акціонерів товариства, як «публічне» та змінено найменування товариства з «Відкритого акціонерного товариства «Кузнецовський хлібозавод» на «Публічне акціонерне товариство «Кузнецовський хлібозавод». На загальних зборах акціонерів 15.02.2012 р було прийнято рішення про припинення АТ у зв'язку з реорганізацією шляхом перетворення у товариство з додатковою відповідальністю. За рішенням загальних зборів акціонерів (протокол №1/2012 від 15.02.2012 року) була створена комісія з припинення, яка виконувала всі необхідні дії щодо реорганізації Товариства відповідно до чинного законодавства України. Інформація щодо складу комісії з припинення зазначена у відповідній таблиці звіту. За результатами прийнятого рішення про припинення АТ було подано документи до Західного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зупинення обігу акцій ПАТ "Кузнецовський хлібозавод". Обіг акцій було зупинено згідно з Розпорядженням № 13-ЗХ-3 від 19.04.2012 року. На загальних зборах акціонерів ПАТ " Кузнецовський хлібозавод" 15.06.2012 року було завтерджено результатаи роботи комісії з припинення та передавальний акт ПАТ " Кузнецовський хлібозавод" станом на 15.06.2012 року. Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів (протокол № 2/2012 від 15.06.2012 року) державним реєстратором було внесено 08.08.2012 року запис до Єдиного державного реєстру про припинення ПАТ " Кузнецовський хлібозавод" та про реєстрацію ТДВ "КУЗНЕЦОВСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД" (правонаступника ПАТ "Кузнецовський хлібозавод"). Органами управління ТзДВ " КУЗНЕЦОВСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД" відповідно до Статуту та рішення загальних зборів акціонерів ПАТ " Кузнецовський хлібозавод" від

15.06.2012 року є Директор (Ординат Олег Ярославович) та Ревізійна комісія (Голова - Богуцький Валерій Станіславович, члени - Юхимчук Юрій Миколайович та Петренко Олександр Борисович).

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 15.06.2012 року ТОВ " КУЗНЕЦОВСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД" було подано документи до Західного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування випуску акцій ПАТ " Кузнецовський хлібозавод".

Відповідно до Розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №182-КФ-В від 24.09.2012 р року в скасуванні реєстрації випуску акцій було відмовлено. Рівненським окружним адміністративним судом від 28.11.2012 року по справі №2а/1770/4059/2012 було прийнято рішення про скасування розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №182-КФ-В від 24.09.2012 року та зобов'язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку видати розпорядження щодо скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій Публічного акціонерного товариства " Кузнецовський хлібозавод". Житомирський апеляційний адміністративний суд 21.03.2013 року (Справа № 2а/1770/4059/2012 ) постановив Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" листопада 2012 р. скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовський хлібозавод" відмовити. Товариство з додатковою відповідальністю "Кузнецовський хлібозавод" подало касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

2. Вивчення та оцінка системи внутрішнього контролю ТДВ «Кузнєцовський хлібзавод»

Важливим етапом сучасного процесу аудиту є вивчення та оцінка системи внутрішнього контролю підприємства .Правильна оцінка системи внутрішнього контролю підприємства надасть можливість аудитору розробити програму аудиту, визначити кількість, види та обсяг аудиторських процедур. З метою успішного функціонування підприємства, підвищення рівня рентабельності, збереження та збагачення його активів необхідний налагоджений механізм управління, найважливішим елементом якого є повсякденний внутрішній контроль.

До факторів середовища контролю належать:

1)діяльність керівництва (власників) клієнта;

2)політика та методи керівництва;

3)організаційна структура підприємства і методи розподілу функцій управління і відповідальності;

4)управлінські методи контролю, в тому числі кадрова політика і практика, а також порядок розподілу обов'язків.

До специфічних заходів контролю включають:

1)періодичне зіставлення, аналіз і перевірку рахунків;

2перевірку арифметичної точності записів;

3)контроль за умовами функціонування та використання комп'ютерних інформаційних систем, зокрема підтримання контролю за періодичними змінами комп'ютерних програм, доступом до бази інформаційних даних;

4)введення і перевірку контрольних рахунків і перевірочних облікових регістрів по рахунках;

5)порядок проходження та затвердження документів (графік документообігу);

6)відповідність прийнятих внутрішніх правил вимогам законодавчих актів та зовнішнім джерелам інформації;

7)порівняння загальної суми наявних грошових коштів, вартості цінних паперів і товарно-матеріальних ресурсів із записами в облікових регістрах;

8)порівняння і аналіз фінансових результатів діяльності підприємства з показниками фінансового плану (прогнозу).

Мета внутрішнього аудиту -- допомогти керівництву та всім працівникам підприємства ефективно виконувати свої функції.

До об'єктів внутрішнього аудиту слід відносити:

ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової звітності на підприємстві;

основні показники фінансового стану підприємства;

систему управління підприємством;

якість роботи планово-економічних та технологічних служб;

розміри податків, обов'язкових зборів та платежів;

основні процеси господарської діяльності підприємства;

систему внутрішньогосподарського контролю;

дотримання трудової дисципліни.

стан активів та забезпеченість ними підприємства, що перевіряється;

Провідне місце в структурі організації внутрішнього аудиту належить раціональній побудові його апарату і оптимальному застосуванню його організаційних форм.

На ТДВ «Кузнецовський хлібзавод» панує комбінована форма внутрішнього аудиту, а саме окремим службам управління надають частину прав і функціональних обов'язків внутрішніх аудиторів. А також централізована форма аудиту ,де аудитори знаходяться в штаті бухгалтерії і підкоряються головному бухгалтерові в адміністративному і методологічному відношенні. Загальне керівництво службою внутрішнього аудиту здійснює начальник, який безпосередньо підкоряється керівникові підприємства .

Функціональні обов'язки керівника служби внутрішнього аудиту визначаються Положенням про відділ внутрішнього аудиту, що стверджується керівником підприємства. У Положенні відбивають питання загального планування аудиту, розподіли роботи між аудиторами і здійснення контролю за їх роботою, реалізації результатів проведеного аудиту і здійснення наступного контролю за виконанням прийнятих рішень. Права і обов'язки внутрішніх аудиторів і їх відповідальність визначені також Кодексом законів про роботу та посадовими інструкціями.

Підрозділ підприємства	Форма підрозділу
Дирекція	Аудитор отримує від керівництва підприємства для виконання наказу, розпорядження, вказівки, плани тощо, а надає результати перевірок, аналізу, оцінки діяльності, рекомендації, висновки тощо
Відділ постачання та збуту	Аудитор контролює стан матеріально-технічного забезпечення, ефективність укладених угод з придбання запасів, звіти про витрачання матеріалів на виробництво, відпуск матеріалів на сторону, акти приймання та списання запасів; підтверджує обґрунтованість надходження та списання запасів, консультує з питань складання договорів, заповнення бланків обліку та звітності, проведення й оформлення процесу і результатів інвентаризації
Матеріальний склад	Аудитор контролює рух запасів, обґрунтованість і своєчасність їх оприбуткування та списання, наявність карток складського обліку, матеріальних звітів, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур. вимог, наявність договорів про матеріальну відповідальність, правильність зберігання, забезпеченість збереженості запасів, справжність вагового та вимірювального обладнання; консультує з питань раціонального складання та оформлення первинних документів; інформує про зміни в обліку та звітності
Виробничі цехи	Аудитор контролює виробничі, накладні на відпуск сировини у виробництво, відповідність фактичного виходу продукції плановим нормативам, обґрунтованість застосування норм природного убутку; перевіряє обґрунтованість віднесення витрат на виробництво продукції, заповнення журналів технічного огляду та якості; проводить оцінку виробничої діяльності підприємства, дотримання технічної дисципліни, своєчасності та правильності відображення виробничих операцій у первинних документах; інформує про зміни норм" нормативів та розрахункової собівартості продукції
Планово-економічний відділ	Аудитор перевіряє наявність діючих норм і нормативів, звітів про виконання планових завдань з виробничої, фінансової і комерційної діяльності, планових відпускних цін на продукцію, що виготовляється, штатного розкладу та Положення про фонд споживання; інформує про допущені відхилення в частині оформлення первинної документації; консультує з питань внесення змін і доповнень до Положення про оплату праці та фонд споживання, складання розрахунку цін
Центральна бухгалтерія	Аудитор перевіряє документи, що підтверджують достовірність бухгалтерської, фінансової та статистичної звітності, обґрунтованість розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами, дебіторами, кредиторами тощо; надає матеріали перевірок інвентаризації, аналізу; інформує про зміни в податковому законодавстві, законодавстві з бухобліку та звітності.

Етапи робіт	Зміст робіт	Джерела інформації і робочі документи
1. Підготовка до проведення перевірки	Встановлення основних параметрів фактичного стану і діяльності об'єкту перевірки; якісна оцінка діючої системи внутрішнього контролю	Інформація керівника і фахівців про стан підрозділів. Записи про мету, завдання перевірки, розподіл об'єктів аудиту по зонах ризику, відповідності (невідповідності) організації обліку і інших напрямів діяльності вимогам нормативно-правових актів
2. Інформаційне забезпечення перевірки	Визначення переліку документів правового, економічного, організаційно-технічного забезпечення	Законодавчі і нормативні акти, стандарти, внутрішні положення і тому подібне. Формування можливості швидкого пошуку необхідного нормативного документу (електронні банки даних, реєстри і тому подібне)
3. Складання плану перевірки	Отримання необхідної інформації по завданнях перевірки. Складання календарного графіку робіт і розподіл обов'язків	Первинні документи, регістри обліку, звітність, наказ про облікову політику, інформація про організацію бух. обліку і внутрішнього контролю Визначення складу робочих документів (робочий зошит, бланки тестів, анкет)
4. Процес перевірки	Визначення способів виконання роботи по кожному завданню, систематизація отриманої інформації	Первинна документація, облікові регістри, Головна книга, фінансова звітність. Запис виявлених відхилень, порушень, зловживань в робочому зошиті
5. Обговорення попередніх виводів і пропозицій з керівництвом підрозділу, що перевіряється	Підготовка попередніх виводів і пропозицій. Отримання додаткової інформації	Аудиторські докази. Обов'язкове обгрунтування пропозицій, рекомендацій і виводів.
6. Підготовка звіту аудитора	Систематизація аудиторських записів, формулювання виводів, виділення їх основних позицій	Аудиторські записи, протокол обговорення попередніх виводів. Звіт про результати аудиторської перевірки, довідка до виводу, підписана аудитором і посадовцями, діяльність яких перевірялася
7. Впровадження рішень, пропозицій за результатами перевірки	Підготовка проекту наказу і розпоряджень по усуненню виявлених порушень, відхилень, недоліків, реалізації запропонованих заходів	Звіт (висновок) аудитора про результати перевірки. Накази і розпорядження керівництво, прийняте по результатах

Внутрішні аудитори повинні користуватися повною підтримкою вищої ланки керівництва (Спостережна рада)При цьому керівник, кому підпорядкована служба внутрішнього аудиту, має повноваження щодо розглядання аудиторських висновків та прийняття відповідних висновків за результатами перевірок. Звіт перевіряє і затверджує керівник служби внутрішнього аудиту і направляє особам, які вживатимуть заходів щодо об'єктів перевірки. Оригінал цього документа зберігається у відділі внутрішнього аудиту , а копія передається керівництву підприємства . В ході проведення аудиту, аудитором розглядаються заходи внутрішнього контролю, що стосуються підготовки та достовірного подання фінансової звітності, з метою розробки аудиторських процедур, які відповідають обставинам, а не з метою висловлення думки щодо ефективності внутрішнього контролю суб'єкта господарювання.

3. Методика аудиту фінансової звітності

Метою перевірки фінансової звітності аудитором є висловлення думки про достовірність цієї звітності та її подання відповідно до встановлених принципів і правил.

Фінансова звітність - це відображення керівництвом підприємства фінансового стану і результатів діяльності фірми. Ця звітність містить у собі твердження керівництва, які стосуються активів, зобов'язань, господарських операцый і подій.

Мету аудиту деталізують у одержанні аудиторських доказів щодо відповідності звітності встановленим критеріям. Завдання аудиту полягають у встановленні:

1)наявність: актив чи пасив існує на конкретну дату;

2) права та обов'язки: актив чи пасив належить підприємству на певну дату ;

3) факт події: факт того ,що була здійснена операція чи подія;

4)повнота: не існує невідображених в обліку в обліку активів,пасивів суттєвих операцій чи подій або інших нерозкритих позицій;

5)оцінка: оцінка активів і пасивів зроблена правильно і вони відображені в усіх суттєвих аспектах в обліку за правильною вартістю.

6) представлення і розкриття: позиція фінансової звітності розкрита, класифікована і описана за правилами її підготовки.

Фінансова звітність є основним джерелом інформації при проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства. У фінансових звітах відображуються як фінансовий стан підприємства, так і результати його фінансово-господарської діяльності. Рух грошових коштів, у результаті якого поліпшуються або погіршуються фінансові показники підприємства, також знаходить відображення у фінансових звітах.

Фінансові звіти дають змогу не тільки оцінити ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства, а й вивчити і проаналізувати механізми управління власним капіталом і прибутком, що завжди важливо для акціонерів підприємства, його потенційних інвесторів і партнерів по бізнесу.

Фінансові звіти відображають поточний фінансовий стан і фінансово-господарську діяльність підприємства або результати його минулої діяльності та фінансовий стан протягом попередніх періодів. Однак за їх допомогою можна не тільки зробити висновки про діяльність підприємства в минулому, а и оцінити перспективи розвитку та розробити заходи, спрямовані на підвищення ефективності його діяльності в майбутньому.

Це свідчить про те, що фінансова звітність є необхідною і важливою складовою інформаційного забезпечення як фінансового менеджменту в цілому, так і окремих його розділів, зокрема фінансового аналізу, фінансового планування та прогнозування.

Фінансова звітність підприємства включає: Баланс (форма № 1), Звіт про фінансові результати або Звіт про прибутки та збитки (форма № 2), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) та Звіт про власний капітал (форма № 4). (Для суб'єктів малого підприємництва -- Баланс та Звіт про фінансові результати.) фінансовий звітність контроль аудиторський

Сукупність цих форм звітності дає змогу отримати інформацію про всі види діяльності підприємства (операційну, фінансову, інвестиційну), його майновий стан, фінансові ресурси, результати виробничої діяльності та грошові потоки, які забезпечують цю діяльність. Іншими словами, за допомогою фінансової звітності можна отримати комплексну оцінку діяльності суб'єкта господарювання, визначити його економічний потенціал та оцінити перспективи розвитку.

Завдяки фінансовій звітності користувачі можуть забезпечити свої потреби в отриманні, аналізі та оцінці такої інформації:

- придбання, продаж та володіння цінними паперами;

- участь у капіталі підприємства;

- оцінка якості управління;

- оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

- забезпеченість зобов'язань підприємства;

- визначення суми дивідендів, які підлягають розподілу;

- регулювання діяльності підприємства;

- інші рішення

Фінансова звітність може задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.

Порядок подання фінансової звітності затверджений законодавчо. Він передбачає подання звітності таким користувачам:

- органам, до сфери управління яких належить підприємство;

- трудовим колективам на їх вимогу;

- власникам підприємства (засновникам);

- іншим органам і користувачам (статистики, казначейства, райфінвідділам).

Звітним періодом фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність за місяцями і кварталами складається наростаючим підсумком з початку року.

Розрізняють таке поняття, як публічна фінансова звітність - це звітність, до складу якої входять аудиторський звіт, баланс, звіт про фінансові результати (або декларація про доходи) та інша бухгалтерська інформація, подання якої користувачам здійснюється шляхом публікації окремим виданням чи у визначених збірниках.

До фінансової звітності включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів підприємства. Об'єднання фінансової звітності об'єднаних підприємств, що ведуть спільну діяльність, становлять консолідовану фінансову звітність.

Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Визначення балансу і вимоги до нього як до форми фінансової звітності (правдивість, реальність, єдність, послідовність, зрозумілість) містяться в національному Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 37.

Баланс має форму двосторонньої таблиці, на лівому боці якої відображається склад та розміщення грошових коштів, а на правому - зобов'язання як джерело залучених коштів, що утворилися в результаті здійснення дій, та є юридичною основою для майбутніх платежів за товари, роботи, послуги.

Баланс є головним джерелом інформації для різних категорій користувачів, наприклад податкових органів, фінансових і кредитних установ, органів державного управління та ін. Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату для прийняття ефективних економічних рішень.

Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Зміст, структура і формат цього звіту регламентуються П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87.

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої, неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Звіт про власний капітал - звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Зміст, форма Звіту про власний капітал, вимоги до статей регламентуються П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87.

Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного року. Звіт містить відомості про: зміни у складі статутного, пайового, додатково вкладеного, іншого вкладеного, резервного, неоплаченого і вилученого капіталу та нерозподіленого прибутку. Серед основних статей звіту слід назвати такі, як залишок власного капіталу на початок року, переоцінка активів, розподіл прибутку, внески учасників, вилучення капіталу та залишок власного капіталу на кінець року.

Звіт про рух грошових коштів - звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.04.99 № 87, визначає зміст, структуру і форму цього звіту.

Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. Це стосується інформації про суми надходжень та вибуття грошових коштів, які з'являються в результаті операційної, інвестиційної, фінансової діяльності підприємства.

Примітки до фінансової звітності - сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Загальні вимоги до складу Приміток до фінансової звітності містяться в П(С)БО 1. В них визначено три групи інформації, яку необхідно включити до складу Приміток:

- облікова політика підприємства;

- інформація, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами);

- інформація, що містить податковий аналіз статей звітності для забезпечення її зрозумілості та достовірності

На обсяг інформації, яка міститься у Примітках до фінансової звітності, впливає низка чинників, зокрема вид діяльності підприємства, а також вимог конкретних П(С)БО, які регламентують складання цього документа.

Дані фінансової звітності є основою не тільки для оцінки результатів звітного періоду, а й для їх прогнозування.

Так, інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто використовується як основа для прогнозування майбутнього фінансового стану, результатів діяльності, спроможності підприємства вчасно виконати свої зобов'язання, сплатити дивіденди тощо. Аналітичні потреби користувачів задовольняються завдяки відповідній структурі фінансових звітів (наприклад, у балансі статті розміщуються в порядку зростання їх ліквідності), наданні інформації за звітний і попередній періоди.

Зіставна інформація попередніх звітних періодів має бути розкрита в фінансовій звітності як в описовому, так і в цифровому вигляді, якщо вона необхідна для розуміння фінансових звітів за поточний період.

Основні етапи сучасного процесу аудиту

· Етап укладання договору на аудит - передбачає виконання процедури вивчення замовника. Збір ( або поновлення) інформації про клієнта. Прийняття рішення про схвалення замовника. Надсилання листа-зобов'язання. Укладання договору з новим замовником або продовження ( поновлення) договору ыз попереднім замовником .

· Етап планування аудиту і розробка аудиторського підходу - передбачає розробку плану аудиту. Здійснення попереднього судження про суттєвість і ступінь ризику контролю. Визначення стратегії аудиту. Конкретизація завдань аудиту ( визначення сегментів аудиту).Розробка програм аудиту. Вивчення системи внутрішнього контролю клієна. Оцінка ризику контролю.

· Етап здійснення аудиту, а саме: - вивчення, оцінка і тестування системи внутрішнього контролю передбачає : Виконання процедур аудиту для оцінки якості бухгалтерської інформації та визначення ефективності функціонування системи внутрішнього контролю та уточнення стратегії аудиту.

· Етап підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку : збір свідчень для підтвердження достовірності представлення залишків на відповідних рахунках бухгалтерського обліку по встановленим критеріям.

· Заключними процедурами будуть: проведення перевірок на узгодженість.Огляд невизначених подій,що відбулися після дати бухгалтерського балансу, проведення загального аналізу перевіреної фінансової звітності.

· Етап представлення аудиторського висновку, звіту: оцінка отриманих аудиторських свідчень. Складання аудиторського висновку. Складання звіту за наслідками проведення аудиту.

Здійсненню аудиту передує процедура вибору замовника та укладання договору з ним. Згідно із Законом України «Про аудиторську діяльність» аудит може проводитись лише на підставі договору між аудитором ( аудиторською фірмою) та замовником Договір на проведення аудиту є основним документом,який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та виконавцем про проведення аудиторської перевірки.

В інтересах замовника, і аудитора доцільно,щоб аудитор( бажано на початку проведення аудиторської перевірки) надіслав замовникові лист зобов'язання,що допоможе уникнути непорозумынь щодо завдання аудиту.

Лист-зобовєзання документує і підтверджує прийняття призначення аудитором, мету та обсяг аудиторської перевірки, ступінь відповідальності аудитора перед клієнтом і форму будь-яких звітів та висновків.

Після укладання договору із замовником аудитор переходить до планування процесу здійснення аудиту. Аудитори повинні планувати свою роботу таким чином,щоб мати можливість своєчасно і ефективно провести аудит. Мета планування- це звернення уваги аудитора на найважливіші напрями аудиту, на виявлення проблем , які слід перевірити найбільш ретельно.

Характер планування залежить від організаційної форми,розміру і виду діяльності підприємства. Упроцесі планування розробляють два основних види документів - план і програму аудиту. Загальний план аудиту скаладається з переліку основних запланованих видів робіт по етапах аудиту із зазначенням періоду їх проведення та виконавців. Програма аудиту - це детальний документ , який розробляєтрьсчя по відношенню до окремих статей звітності ,що становлять предмет аудиту,або категорій операцій, рахунків бухгалтерського обліку.

Аудитори за підсумками проведення аудиту повинні висловити думку про фінансову звітність в цілому. Практично аудит виконується за поділом звітності на дрібні сегменти або елементи,що полегшує роботу з перевірки фінансової звітності. Існують різні способи сегментування аудиту.

Багато аудиторів розглядають окремі розділи Балансу,Звіту про фінансові результати ,інших форм звітності,як окремі сегменти. Найбільш розповсюдженою є практика проведення аудиту за циклами тісно пов'язаних між собою господарських операцій. Інший спосіб сегментування полягає у тому, що під окремим сегментом розглядають сальдо кожного рахунка.

Під час розробки загального плану аудитор здійснює аналіз наступних питань:

-розуміння аудитором бізнесу клієнта;

- розуміння систем обліку і внутрішнього контролю;

-визначення видів,часу і повноти виконання процедур аудиту;

-вирішення питань координації,керівництва,супроводження і нагляду під час аудиторської перевірки;

-та інші питання.

Після виконанн планування аудиту наступним етапом процессу аудиту є вивчення,оцінка і тестування системи внутрішнього контролю.Перша вимога - ознайомлення ( вивчення) із системою внутрішнього контролю шляхом функціонування системи внутрішнього контролю шляхом виконання спеціальних тестів здійснюється у випадку,якщо аудитор оцінив ризик контролю низьким аюо середнім.

У Міжнародних стандартах аудиту, стандартах аудиту США, Великої Британії вказується на те,що аудитор повинен впевнитись у функціонуванні систем реєстрації та обробки інформації,оцінити її адекватність,як основи для складання фінансової звітності.

Вибір старатегії аудиту для кожного конкретного підприємства залежить від інформації про наявність процедур контролю та від визнання того,що є більш ефективним: тести контролю чи тести підтвердження.

Метою етапу «Підтвердження залишків на рахунках обліку» є одержання достатнього обсягу свідчень для визначення того ,чи відображенні об'ктивно кінцеві сальдо в бухгалтерському балансі та інші дані у звітності. Характер і обсяг цієї роботи значною мірою залежить від результатів попередніх етапів.

На стадії завершення аудиту виконують такі основні дії : проводять огляд й аналіз невизначених подій і подій,що відбулись після дати бухгалтерського балансу, здійснюють фінансовий аналіз перевіреної звітності,виконують огляд робочої документації .Завершується аудит складанням відповідного аудиторського висновку(звіту).

Починаючи з планування аудиту і до закінчення перевірки, аудитор приймає багато рішень, які у сукупності складають стратегію аудиторської перевірки. Розробка стратегії аудиту включає прийняття рішень про характер, час і обсяг аудиторських процедур для кожного класу операцій або рахунку бухгалтерського обліку.

Найбільш важливе стратегічне рішення аудитора- чи слід проводити додаткові перевірки засобів контролю і тим самим значною мірою зменшити кількість аудиторських процедур по суті, чи їх слід проводити без великих обмежень. Відповідно є дві стратегії аудиту - стратегія переважного здійснення тестів підтвердження та стратегія низької оцінки ризику контролю.

На вибір стратегії аудиту впливають ряд факторів:

1)вартість проведення спеціальних контрольних перевірок порівняно з виконанням тестів підтвердження;

2)попередні рішення про характер, час та обсяг спеціальних процедур аудиту;

3)очікування та вимоги клієнта з приводу вивчення аудитором структури контролю;

4)можливості отримати аудитором додаткові докази від третіх сторін.

Рішення з приводу стратегії аудиторської перевірки звичайно приймають досвідчені аудитори, так як такі рішення потребують високого рівня професійного судження.

Мета виконання тестів контролю полягає в отриманні аудиторських доказів щодо ефективності організації систем обліку та внутрішнього контролю. Під ефективністю розуміють спроможність цих систем запобігати суттєвим викривленням та виявляти й виправляти їх. Крім цього, аудитору слід пересвідчитись,що система внутрішнього контролю функціонує впродовж певного періоду. Поняття ефективного функціонування системи внутрішнього контролю припускає появу можливих відхилень. Відхилення від передбачених заходів контролю можуть бути спричинені змінами у складі основного персоналу, коливаннями обсягу облікової роботи та помилками внаслідок людського фактору.

Тести контролю передбачають перевірку документів, запити щодо заходів внутрішнього контролю та спостереження за ними( якщо вони не залишають «аудиторського сліду»),повторне застосування заходів внутрішнього контролю. На підставі тестів контролю аудитор повинен оцінити чи функціонують заходи внутрішнього контролю, передбачені в попередній оцінці ризику контролю.

МСА «Оцінка ризиків та внутрішній контроль» вказує,що аудитор повинен одержати аудиторські докази шляхом проведення тестів контролю. Чим нижча оцінка ризику контролю, то більше підтверджень аудитор повинен одержати щодо належної організації та ефективного функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Тести контролю проводяться якщо аудитор планує стосовно будь-якого конкретного твердження оцінити ризик контролю швидше низьким,ніж великим. Розуміючи системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю,а також визначає можливі умови,які свідчать про наявність відхилення від належного здійснення контролю. Аудитор перевіряє наявність або відсутність таких ознак. Тести контролю зазвичай є доречними,якщо застосування контролю залишає докази його здійснення( наприклад,підпис керівника на авансовому звіті,що підтверджує дозвіл на проведення розрахунків з підзвітною особою).

Процедури по суті стосуються сум і поділяються на два види: аналітичні процедури й детальні тести операцій та залишків Мета процедур по суті полягає в одержанні аудиторських доказів для виявлення суттєвих викривлень у фінансових звітах. При проведенні детальної перевірки по суті можуть використовуватись аудиторська вибірка та інші способи відбору елементів для перевірки та одержання аудиторських доказів доля перевірки одного чи кількох тверджень стосовно суми фінансового звіту.

Завершальним етапом процесу аудиту фінансової звітності є етап звітування, на якому аудитор формує думку з таких питань: - чи відповідає система бухгалтерського обліку підприємства вимогам чинного законно- давства; - чи відповідають показники бухгалтерського обліку та фінансової звітності принципам облікової політики суб'єкта господарювання; - чи ефективна система внутрішнього контролю клієнта; - чи достовірно відображається в обліку та у фінансовій звітності інформація про активи, зобов'язання, власний капітал доходи, витрати і фінансові результати клієнта. Результати аудиту фінансової звітності можуть бути оформлені у вигляді загального аудиторського висновку про достовірність фінансової звітності (у межах загального аудиту). Замовникам аудиту варто враховувати, що аудиторський висновок дозволяє встановити достовірність стану бухгалтерського обліку і звітності, разом з тим він не може бути гарантією майбутньої життєдіяльності суб'єкта господарювання. Незважаючи на те, що аудитор відповідає за складання фінансової звітності та висловлює свою думку про неї, відповідальність за підготовку і надання фінансової звітності несе керівництво підприємства-клієнта. Аудит фінансової звітності не звільняє керівництво підприємства від відповідальності за недостовірне відображення даних у ній.

...