Фінансовий облік малоцінних та швидкозношуваних предметів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансовий облік малоцінних та швидкозношуваних предметів



ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. сутність, види та оцінка МШП

1.1 Сутність, види та оцінка МШП

1.2 Оцінка МШП

Розділ ІІ. документування та облік МШП

2.1 Документування руху МШП

2.2 Синтетичний та аналітичний облік МШП

Розділ ІІІ. відображення МШП у фінансовій звітності підприємства

Висновок

Список використаної літератури



ВСТУП

Актуальність теми полягає в тому, що сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробці та прийнятті управлінських рішень забезпеченню ефективності їх роботи. Працюючи в умовах ринку, чи конкуренції, власник повинен постійно аналізувати вигідність придбання і виробництва різних видів засобів, співставляти витрати, які викликані недовикористанням виробничих потужностей, і потенціальний прибуток від їх додаткової експлуатації.

Для виконання виробничо-господарської програми підприємству необхідні предмети праці - виробничі запаси.

Виробничі запаси - придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. До виробничих запасів належать сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара й тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали передані в переробку, запасні частини, інші матеріали та малоцінні швидкозношувані предмети.

Метою даної курсової роботи є дослідження особливостей бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.

На кожному підприємстві є значна кількість малоцінних засобів праці, які відносяться до швидкозношуваних предметів. За економічним призначенням вони аналогічні до основних засобів праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань.

Як засоби праці у процесі використання ці предмети теж поступово передають свою вартість заново виробленим продуктам, але в межах операційного періоду, у зв'язку з чим до них застосовують специфічні методи обліку.

До цих і швидкозношуваних предметів відносять предмети, що служать менш як один рік (незалежно від їх вартості) або мають вартість, яка менша від встановленої норми за одиницю (незалежно від строку служби). Водночас є й інші ознаки (спецодяг, спецобладнання тощо), за якими матеріальні цінності відносять до групи оборотних.

Основою побудови бухгалтерського обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації - склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробництва.



РОЗДІЛ І. СУТНІСТЬ, ВИДИ ТА ОЦІНКА МШП

1.1 Сутність, види та оцінка МШП

В процесі своєї господарської діяльності кожна організація набуває і використовує велику кількість предметів, які враховуються не в складі основних коштів, а в складі виробничих запасів. Такі предмети в бухгалтерському обліку прийнято називати малоцінними і швидкозношувані предметами. Хоча МШП частково виконують функції, подібні до функцій необоротних активів, але відповідно до встановленого порядку вони включаються до складу запасів. За економічним призначенням вони аналогічні до основних засобів праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань.

До МШП згідно П(С)БО 9 «Запаси» відносять предмети, термін експлуатації яких не перевищує року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік.

До 1 січня 2000 року бухгалтерський облік МШП ґрунтувався на методологічних принципах, викладених у Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженому постановою КМУ від 03.04.93 р. № 250, і Вказівках по організації бухгалтерського обліку в Україні, затверджених наказом Міністерства фінансів України 07.05.93 р. № 25. Вищевказаними документами були встановлені три основних критерії для розмежування МШП і основних засобів:

вартість -- не вище 500 грн. за одиницю незалежно від терміну служби;

термін служби: МШП використовуються при виробництві продукції (робіт, послуг) протягом періоду, що не перевищує одного року незалежно від вартості;

наявність у переліку предметів, що відносяться до МШП.

Введення в дію П(С)БО 9 «Запаси» та П(С)БО 7 «Основні засоби» спричинило зміни в порядку відображення МШП. Це пов'язано зі зміною критеріїв зарахування предметів до малоцінних та швидкозношуваних. Відповідно до вимог П(С)БО 9 основним критерієм для віднесення предметів до складу малоцінних є термін їхнього корисного використання.

Згідно з П(с)БО 9 і Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язання і господарських операцій підприємств і організацій починаючи з 01.01.2000р. МШП можуть відноситися до необоротних активів або можуть обліковуватися в оборотних активах у складі запасів. Таким чином, підприємство самостійно повинно розподілити наявні на його балансі МШП на дві групи:

малоцінні та швидкозношувані предмети (рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"), які відображаються у складі запасів у другому розділі активу балансу "Оборотні активи";

малоцінні необоротні матеріальні активи (субрахунок 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи"), які в бухгалтерському обліку підлягають амортизації та відображаються у складі основних засобів у першому розділі активу балансу "Необоротні активи".

Критерієм, що розмежовує віднесення предмета до однієї з розглянутих категорій (МШП чи МНМА) є термін його корисної експлуатації: якщо цей термін менше 1 року, то такий предмет враховується в складі «Запасів», а якщо більше 1 року -- у складі «Необоротних активів».

Введення П(С)БО 9 надало підприємствам право самостійно приймати рішення про зарахування до складу МШП чи МНМА саме тих предметів, що відповідають зазначеному критерію. Право визначення терміну служби того чи іншого предмета надано підприємству. Рішення про це може бути прийнято посадовими особами підприємства на підставі технічної документації або експертизи і технічного висновку фахівців (працівників підприємства або сторонніх осіб). І хоча такий підхід до віднесення предметів до складу МШП без установленого вартісного критерію не завжди зручний, з економічної точки зору він цілком обґрунтований: на двох різних підприємствах той самий предмет може знаходитися в експлуатації протягом різних періодів і, отже, може бути віднесений до різних видів активів. Проте у П(С)БО 9 не визначено, які предмети належать до МШП з урахуванням їх вартісної оцінки для того, щоб вони не належали до необоротних активів, а обліковувалися у складі оборотних активів -- запасів. Інструменти, господарський інвентар, спецодяг, спецвзуття тощо, що відносяться до МШП мають різний строк корисного використання і різну вартість. В наказі про облікову політику підприємство повинно визначитись з вартісною межею таких предметів, при досягненні якої малоцінні предмети будуть входити до складу основних засобів, а ті предмети, що не досягли цієї межі, будуть враховуватись в складі оборотних активів підприємства як МШП. Так, наприклад, до малоцінних та швидкозношуваних предметів слід відносити інструменти, господарський інвентар, спецодяг, спецвзуття тощо строк експлуатації яких менше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року) та вартість яких не перевищує 100 гривень за одиницю. Ті малоцінні предмети, строк експлуатації яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року), та вартість яких становить за одиницю від 100 гривень до 1000 гривень слід враховувати як необоротні основні засоби. Ті малоцінні предмети, строк експлуатації яких більше одного року, але вартість яких за одиницю не перевищує 100 гривень, необхідно також враховувати як малоцінні та швидкозношувані предмети. З цією метою в додатку до наказу про облікову політику підприємство повинно навести повний перелік тих малоцінних предметів, які воно вважає малоцінними та швидкозношуваними предметами.

Методологічні принципи оцінки МШП, обліку та відображення у фінансовій звітності визначені П(С)БО 9 «Запаси», що затверджений наказом МФУ від 20.10.1999р. № 246 зі змінами, внесеними наказами МФУ від 14.06.2000р. № 131 і від 25.11.2002 р. № 989. Запаси слід характеризувати як оборотні активи, які утримуються для подальшого продажу, перебувають у процесі виробництва або утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

До МШП, які враховуються у складі запасів підприємства, належать предмети, термін використання яких не перевищує рік (операційний цикл), зокрема інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг, інструменти та інші МШП.

Як і будь-який інший актив МШП відображається в балансі якщо:

їхня вартість може бути достовірно визначена;

існує імовірність того, що підприємство в майбутньому одержить економічні вигоди від їхнього використання.

Згідно з Інструкцією № 291 облік МШП ведеться на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» та відображаються у другому розділі активу балансу у складі виробничих запасів (рядок 100 балансу «Виробничі запаси»). Субрахунки підприємство відкриває самостійно в залежності від видів МШП. Тобто до малоцінних і швидкозношуваних належать предмети, які мають відносно короткий строк використання, і включати їх вартість до витрат виробництва або обігу шляхом нарахування амортизації недоцільно. В Наказі про облікову політику підприємство зазначає, що нарахування зносу на МШП здійснюється у розмірі 100 (ста) відсотків балансової вартості таких предметів при передачі їх зі складу в експлуатацію.

Первинною вартістю МШП у складі інших запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складається з таких фактичних затрат:

суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, які не відшкодовуються підприємству;

транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту), за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування запасів всіма видами транспорту до місця їх використання), включаючи затрати по страхуванню ризиків транспортування запасів;

інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням МШП і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Первинною вартістю виготовлених своїми силами інструментів та інших малоцінних предметів визнається фактична собівартість їх виготовлення, а одержаних у порядку внесків до статутного капіталу підприємства засновниками (учасниками) -- справедлива вартість, узгоджена сторонами, яка визнається згідно з П(С)БО 16 «Витрати».

Первісна вартість одиниці малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбаних в результаті обміну на подібні малоцінні і швидкозношувані предмети, дорівнює балансовій вартості переданих малоцінних і швидкозношуваних предметів. Якщо балансова вартість переданих малоцінних і швидкозношуваних предметів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих малоцінних і швидкозношуваних предметів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих малоцінних і швидкозношуваних предметів включається до складу звітного періоду.

Первісна вартість МШП, придбаних в обмін (або частковий обмін) на не подібні МШП, дорівнює справедливій вартості переданих МШП, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (отримана) в процесі обміну

До первісної вартості МШП не включаються, а відносяться до витрат періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

понаднормові втрати і недостачі МШП;

відсотки за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням та доставкою МШП та приведення їх у стан, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Первісна вартість МШП у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених цим П(С)БО 9.

Вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

На базовому підприємстві МШП займає вагому частину матеріальних запасів, тому їх визначення, достовірна оцінка, контроль за рухом та збереженням, правильне відображення в обліку є необхідною частиною господарського процесу.

1.2 Оцінка МШП

Первісна вартість придбаних підприємством, безоплатно отриманих та виготов­лених власними силами поточних МШП формується так само, як і запасів.

Оцінка МШП на дату балансу здійснюється за правилом нижчої оцінки, тобто об'єкти обліку МШП оцінюються за нижчою з вартостей: первісною або чистою вартістю реалізації.

При вибутті МШП оцінюють за одним з методів:

-- ідентифікованої собівартості;

-- середньозваженої собівартості;

-- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

-- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

-- нормативних витрат;

За ідентифікованою собівартістю списують предмети, які не є взаємозамінними.

Використання інших методів оцінки при списанні аналогічне, як і для інших запасів).

Підприємство в окремих випадках може здійснювати виготовлення МШП власними силами. Найчастіше це інструменти або пристосування, які використовуються для виготовлення спеціальних замовлень.



РОЗДІЛ ІІ. ДОКУМЕНТУВАННЯ ТА ОБЛІК МШП

2.1 Документування руху МШП

Документальне оформлення надходження, наявності та руху МШП - досить складний процес, адже структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом виробничих запасів.

Всі операції по надходженню і списанню матеріальних цінностей на підприємствах повинні оформлюватися типовими формами документів, затвердженими наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» № 352 від 29.12.95р.

Існуюча сукупність форм первинної документації з обліку МШП дає можливість побудови такої системи обліку, яка б відповідала масштабам підприємства, його організаційно-структурній формі та об'єктивним умовам функціонування.

В процесі документування обліку МШП, як і будь-яких інших об'єктів, розрізняють документи бухгалтерського і оперативного обліку.

До первинних документів бухгалтерського обліку відносять документи, якими оформлюється надходження МШП, нарахування зносу, відпуск предметів у виробництво, їх списання тощо.

Основною обліковою одиницею малоцінних та швидкозношуваних предметів є кожен окремий предмет, визначений прейскурантом або паспортом.

Основну масу МШП підприємство отримує від постачальників на основі укладених договорів.

Відпуск матеріалів постачальником підприємством-одержувачам здійснюється на підставі накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей форма № М-20, яка виписується у трьох примірниках на підставі договору (контракту), нарядів та інших відповідних документів та підписується особою, яка здійснювала відпуск товарно-матеріальних цінностей, а також головним бухгалтером. Перший примірник накладної вручається підприємству-одержувачу МШП як супровідний документ, який є підставою оприбуткування МШП; другий залишається на складі підприємства-постачальника і служить підставою для списання відпущених МШП; третій екземпляр накладної передається пропускному пункту для контролю за вивезенням МШП за межі території підприємства. Другий і третій примірники накладної зазначеними службами здаються в бухгалтерію для відображення в обліку.

МШП, які відпускаються і вивозяться автотранспортом на сторону, оформляються товарно-транспортною накладною (форма № 1-ТН). Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для постачальника (на списання відпущених МШП), покупця (для оприбуткування отриманих МШП) та автотранспортного підприємства (для обґрунтування записів в шляховий лист і розрахунків з покупцем за перевезення МШП).

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" постачальник (продавець) представляє підприємству-покупцю податкову накладну, форма і порядок заповнення якої затверджені ДПА України. У цій накладній, окрім інших реквізитів, указується ціна МШП, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає сплаті постачальнику. Податкова накладна виписується у двох примірниках, оригінал якої вручається підприємству-покупцеві, а копія зберігається у постачальника (продавця) як звітний і розрахунковий податковий документ. Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ постачальника при придбанні матеріальних цінностей (послуг).

На підставі накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей і налогової накладної постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи, що підтверджують факт передачі (відпуску) матеріальних цінностей та їх оплату з зазначенням суми ПДВ.

На МШП, що надійшли від підзвітних осіб, мають бути оформлені товарні чеки, чеки РРО, акти закупівлі.

Безкоштовне отримання МШП оформлюється укладанням угоди про дарування або інший подібний договір, який не передбачає відповідної компенсації за безоплатно надані МШП, оформлюються документи, що підтверджують факт безоплатного передання, а саме Акт приймання-передачі.

При оприбуткуванні МШП бухгалтерія складає групувальні відомості, а також веде сортову оборотну відомість аналітичного обліку.

МШП, що надходять на склади підприємства, приймаються матеріально відповідальними особами (завідувач складом, комірник) на підставі накладних, рахунків-фактур та інших товаро-супровідних документів.

Однак для скорочення обсягу роботи дозволяється замість виписки прибуткових ордерів ставити штамп або напис від руки матеріально-відповідальною особою на рахунку-фактурі або накладній постачальника про оприбуткування МШП (якщо між фактичною кількістю матеріалів, що надійшли і даними товаросупровідних документів нема розбіжностей).

Облік руху МШП на підприємстві оформляються типовими первинними документами, затвердженими наказом Міністерства статистики України від 22.05.1996г. № 145. Усі вони мають позначення “МШ” і відповідний порядковий номер. Передбачено такі типові форми документів:

форма № МШ-1 «Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристосувань)»;

форма № МШ-2 «Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів»;

форма № МШ-3 «Замовлення на ремонт чи заточення інструментів (пристосувань)»;

форма № МШ-4 «Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів»;

форма № МШ-5 «Акт на списання інструментів і обмін їх на придатні»;

форма № МШ-6 «Особиста картка обліку спецодягу, спец, взуття і запобіжних пристосувань»;

форма № МШ-7 «Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спец, взуття і запобіжних пристосувань»;

форма № МШ-8 «Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів».

Для обліку МШП використовуються основні первинні документи, які описують операції обліку матеріальних цінностей. Крім того, можливе формування специфічних документів:

повідомлення про здавання на склад (комору) інструмента, який втратив свою придатність до використання;

записка майстра цеху на видавання робітникам із комори інструмента (для тривалого використання);

акт на вибуття інструмента внаслідок зношування чи ламання.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

· Назва документа (форми);

· Дата і місце складання;

· Назва підприємства, від імені якого складено документ;

· Зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

· Посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

· Особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

· Первинні документи здаються в бухгалтерію матеріально-відповідальними особами за реєстром прийому здачі документів, який заповнюється в одному примірнику і здається в бухгалтерію одночасно з первинними документами.

Облік операцій з переміщення та вибуття МШП ведеться в меморіальному ордері № 10.

Для обліку руху матеріалів на складі по кожному сорту, виду і розміру ведеться картка складського обліку матеріалів типової форми № М-12 яка затверджена Наказом № 193. Форма № М-12 заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу на підставі первинних прибутково-видаткових документів у той же день, коли здійснюється операція (прихід або витрата малоцінних і швидкозношуваних предметів). Відкривається форма № М-12 зазвичай щорічно із зазначенням залишків матеріалів на початок нового року.

Заготовляють картки складського обліку відповідно до номенклатури матеріалів і в міру надходження прибуткових документів працівники бухгалтерії і разом з прибутковими документами передають їх МВО під розписку в реєстрі видачі карток.

В отриманих картках складського обліку форми № М-12 завідуючий складом (комірник) заповнює реквізити, що характеризують місця зберігання матеріалів (стелажі, чарунки тощо). Крім того, в місцях зберігання товарно-матеріальних цінностей прикріплюється матеріальний ярлик, форма якого № М-16 затверджена Наказом № 193.

Матеріальний ярлик призначений для характеристики матеріалів кожного номенклатурного номера, що знаходиться в місцях зберігання. Бланк ярлика, заповнений необхідними даними, служить для матеріальних цінностей паспортом.

Відпуск інструментів в експлуатацію здійснюється на підставі вимог цехів або фізичних осіб за формою № М-11. Ця форма застосовується для обліку руху матеріальних цінностей всередині підприємства, при відпуску в господарства свого підприємства, а також при відпуску матеріальних цінностей стороннім організаціям (у тому числі при безкоштовній передачі). Виписується накладна-вимога у двох екземплярах і обов'язково повинна бути підписана головним бухгалтером або уповноваженою на це особою. Бухгалтерія ці вимоги вносить до групувальних відомостей з метою синтетичного обліку. При відпуску матеріальних цінностей зі складу завідуючий складом (комірник) повинен перевірити наявність усіх реквізитів і підписів, передбачених формою видаткового документа.

При видачі малоцінних і швидкозношуваних предметів працівникам підприємства в коморі застосовується "Картка обліку МШП" форма № МШ-2. Вона заповнюється в одному екземпляр комірником на кожного робітника, який отримав ці предмети.

Списання МШП, що прийшли в непридатність, оформлюється Актом на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-8).

При поломці, і втраті інструментів чи інших МШП складається "Акт вибуття малоцінних і швидко-зношуються предметів" форма № МШ-4. Складається в одному екземплярі майстром і начальником цеху (ділянки) на одного або декількох робочих. При пред'явленні робітником акта вибуття йому замість непридатного чи втраченого предмета видається придатний і записується до картки обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів форма № МШ-2. Акт вибуття потім прикладається до акта списання форма № МШ-8.

Для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатний-них для подальшого використання малоцінних і швидкозношуваних предметів і здавання їх в комору для утилізації. Акт складається в одному екземплярі комісією. Після здачі списаних предметів до комори для утилізації акт з розпискою комірника здається в бухгалтерію.

Працівники бухгалтерії підприємства зобов'язані систематично, не рідше одного разу на тиждень (декаду), здійснювати перевірку своєчасності, достовірності записів, і оформлення первинних документів за складськими операціями, підтверджуючи їх своїм підписом на відповідній картці складського обліку.

Передача МШП зі складу в експлуатацію оформлюється Актом передачі МШП в експлуатацію. Дані первинного обліку узагальнюються в оборотних відомостях. Організація обліку МШП в експлуатації має визначені особливості в залежності від видів предметів, розглянемо специфіку обліку найбільш розповсюджених з них.

Кожен з перерахованих документів складається в момент здійснення відповідних операцій із МШП. Їх можуть виписувати комірники, інструментальники, облікові та інші працівники, які несуть матеріальну відповідальність за малоцінні та швидкозношувані предмети.

На різні види МШП акти на списання складаються окремо.

З метою скорочення та оптимізації документообігу на базовому підприємстві за допомогою бухгалтерської програми «Акцент - бухгалтерія» МШП оформлюється прибутковими та видатковими накладними з урахуванням найменувань.

оцінка малоцінний швидкозношуваний предмет

2.2 Синтетичний та аналітичний облік МШП

Синтетичний облік наявності і руху МШП ведуть на рахунку 22.

"Малоцінні та швидкозношувані предмети". Цей рахунок відноситься до рахунків господарських засобів, основний, матеріальний, активний.

За дебетом рахунка відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені МШП, за кредитом - за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію зі списанням на рахунки облік затрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів. Під первісною вартістю придбаних малоцінних предметів розуміють фактичну собівартість придбання, яка включає покупну вартість та транспортно-заготівельні витрати (витрати по перевезенню, вантажно-розвантажувальні роботи, оплату послуг посередницьких організацій, митні збори, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів).

Сальдо рахунка 22 дебетове, показує вартість МШП, які знаходяться на складі і відображається в складі статті “Виробничі запаси” у другому розділі активу балансу. Кореспонденцію рахунку 22 «МШП» з іншими рахунками наведено у таблиці:

Кореспонденція рахунку 22 «МШП»

За дебетом з кредитом рахунків:	За кредитом з дебетом рахунків:
23 «Виробництво» 24 «Брак у виробництві» 26 «Готова продукція» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал» 46 «Неоплачений капітал» 48 «Цільове фінансування та цільові надходження» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» 64 «Розрахунки за податками та платежами» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 71 «Інший операційний дохід» 74 «Інші доходи»	15 «Капітальні інвестиції» 23 «Виробництво» 28 «Товари» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 39 «Розрахунки майбутніх періодів» 42 «Додатковий капітал» 80 «Матеріальні витрати» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші витрати» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 99 «Надзвичайні витрати»

Оприбутковуватися МШП можуть у результаті:

· надходження від постачальників;

· виготовлення власними силами;

· внесення засновниками;

· безоплатного одержання;

· обміну.

Придбання МШП. Відповідно до П(С)БО 9 придбані (отримані) МШП зараховуються на баланс по первісній вартості.

При придбанні МШП у постачальників у бухгалтерському обліку підприємства на покупну вартість МШП, що підлягає до сплати (без ПДВ), роблять проводку: за дебетом рахунку 22 «МШП» та за кредитом рахунку 63 «Розрахунки с постачальниками та підрядчиками». Суму податкового кредиту з ПДВ відображають за дебетом 641 «Розрахунки за податками» та кредитом 63 рахунку. На суму, сплачену постачальнику за придбані малоцінні предмети (включаючи ПДВ) роблять запис: за дебетом 63 та кредиту 31 «Розрахунки в банках» чи 301 «Каса».

Послуги по перевезенню придбаних МШП включаються до первісної вартості МШП.

Оприбуткування підприємством МШП, одержаних з інших джерел, у бухгалтерському обліку відображається записом за дебетом рахунка 22 і кредиту рахунків:

· 40 «Статутний капітал» (на вартість малоцінних предметів, внесених засновниками (учасниками) статутного капіталу підприємства);

· 23 «Виробництво» (на вартість інструментів, пристосувань та інших предметів, виготовлених у своєму виробництві);

Безкоштовне отримання МШП. Первісною вартістю МШП, отриманих підприємством безоплатно, є їхня справедлива вартість з урахуванням витрат, які передбачені П(С)БО 9 (транспортні витрати, супровідні витрати). Вартість безкоштовно отриманих МШП відбивається в складі інших доходів на рахунку 745 "Доходи від безоплатно отриманих активів" звітного періоду.

Причинами списання МШП можуть бути:

· передача в експлуатацію;

· реалізація на сторону;

· безоплатна передача;

· обмін і деякі інші.

Передача в експлуатацію. Відповідно до П(С)БО 9 вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів, тобто списується з балансу підприємства. Списання вартості запасів може відбуватися за допомогою одного з методів оцінки запасів, запропонованих у П(С)БО 9:

· Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

· Метод середньозваженої собівартості;

· Метод нормативних витрат;

· Метод ціни продажів;

· Метод ФІФО;

Метод ЛІФО.

Згідно з Наказом про облікову політику на базовому підприємстві для списання вартості запасів застосовується метод ціни продажів.

Даний метод оцінки вартості вибуття запасів використовують підприємства торгівлі, який заснований на застосуванні середнього відсотка торгової націнки на товари. Собівартість реалізації в такому випадку визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки, що приходиться на реалізовані товари, визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. Середній відсоток торгової націнки визначається розподілом суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок до продажної вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів.

У залежності від обраного підприємством методу оцінки запасів, наприкінці звітного періоду вартість вибулих запасів списується на витрати.

Це означає, що в момент передачі МШП в експлуатацію, вони списуються з балансу, і їхня вартість включається до складу витрат того звітного періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.

Надалі з метою забезпечення схоронності цих предметів в експлуатації, підприємство повинне організувати контроль за рухом таких цінностей, зокрема, вести оперативний облік у кількісному вираженні по місцях експлуатації і матеріально відповідальним особам протягом терміну їхнього фактичного використання.

У випадку повернення придатних для подальшого використання МШП на склад, вони оприбутковуються по дебету рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношені предмети" і кредиту рахунка 71 "Інший операційний доход".

Реалізація МШП. Для відображення доходу від реалізації МШП і інших оборотних активів Планом рахунків передбачений субрахунок 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів". Сума доходу, отримана від реалізації МШП (без сум ПДВ), списується на фінансовий результат і відбивається проводкою: дебет 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" і кредит субрахунку 791 "Результат основної діяльності". У дебет субрахунку 791 списується собівартість реалізованих МШП, а також суми адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Інвентаризація МШП. Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського та фінансового обліку підприємство повинно здійснювати інвентаризацію активів та зобов'язань, під час якої перевіряється та документально підтверджується їх наявність, стан та оцінка. Відповідно до П(С)БО 9 суми виявлених нестач списуються на витрати іншої операційної діяльності звітного періоду. Для відображення сум нестач МШП Інструкцією № 291 передбачено субрахунок 947 «Нестачі й втрати від псування цінностей». Суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей до ухвалення рішення про конкретних винних осіб відбиваються на балансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Аналітичний облік по цьому рахунку ведеться по кожному списаному активу.

Після одержання відшкодування від винної особи, підприємство списує суму нестачі з балансового рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей» підприємство визнає заборгованість винної особи з єдиночасним визнанням доходу. Сума нестачі у випадку коли винна особа не виявлена повинна враховуватися на субрахунку 072 не менш терміну позовної давності (3 роки) з моменту встановлення факту нестачі МШП.

Надлишки МШП, виявлені у разі інвентаризації, оприходуються як активи у кореспонденції з субрахунком 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Суть аналітичного бухгалтерського обліку МШП полягає в тому, що на кожний вид матеріальних цінностей (за номенклатурними номерами) відкривається аналітичний рахунок, в якому об'єкти обліку відображаються за їх кількістю (за прийнятими одиницями виміру) і сумою вартості (за прийнятою системою оцінки).

Аналітичний облік МШП може створюватися:

· за відповідними субрахунками;

· за місцем знаходження і матеріально відповідальними особами;

· з окремих предметів, які належать до складу кожної групи МШП.

Згідно з Наказом про облікову політику на базовому підприємстві одиницею обліку запасів потрібно вважати кожне найменування. Аналітичний облік МШП ведеться за місцями зберігання і знаходження, а також за особами, відповідальними за їх зберігання.

При веденні аналітичного обліку надходження, передачі МШП в експлуатацію, обліку в експлуатації тощо слід використовувати первинні документи, форми яких затверджені Наказом № 145.

Аналітичні рахунки поділяються за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Відповідно до прийнятих на підприємстві групувань матеріальних цінностей дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях.

Основою побудови бухгалтерського обліку швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації, -- склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробництва. У плануванні та обліку МШП доцільно поділяти на такі групи згідно з Положенням №166 :

· інструменти і пристрої загального користування (різальні, ударні, слюсарно-вимірювальні тощо);

· інструменти та пристрої спеціального призначення (моделі, прес-форми, вимірювальні прилади);

· змінне обладнання, використовуване для заміни зношених частин без ремонту;

· технологічна тара, яка багаторазово використовується у технологічному процесі;

· виробничий інвентар -- робочі столи, обладнання, що сприяє охороні праці, шафи, стелажі, тумбочки тощо;

· спеціальний одяг, взуття і запобіжні пристрої (рукавиці, халати, комбінезони, захисні окуляри тощо);

· постільні приналежності (подушки, матраци, простирадла і т. ін.);

· інші МШП.

Цю класифікацію використовують у групуваннях, вона важлива для правильного відображення в обліку затрат діяльності (але не є обов'язковою). На підприємствах у межах груп, згідно з потребою, можна встановлювати підгрупи.

Використовують аналітичний бухгалтерський облік на рахунках для контролю зберігання і руху матеріальних цінностей, їх оцінки, звірки з даними складського обліку, а також для підбиття підсумків , інвентаризації.

У разі організації на підприємстві номенклатурно-кількісного оперативно-складського й аналітичного бухгалтерського обліків вони (в номенклатурно-кількісному відношенні) дублюватимуть один одного, але за умов використання обчислюючих програм такого дублювання можна уникнути, якщо організувати оцінку матеріальних цінностей, враховану в оперативному складському обліку. При ручній реєстрації даних у складському обліку, використовуючи тверді облікові ціни, можна уникнути паралельного ведення бухгалтерського обліку. За твердими обліковими цінами ведуть вартісний аналітичний облік руху матеріальних цінностей за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, рахунками і субрахунками.



РОЗДІЛ ІІІ. ВІДОБРАЖЕННЯ МШП У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

МШП відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації МШП - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

МШП відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилася або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці МШП вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут (п.26 П(С)БО 9).

Сума, на яку первісна вартість МШП перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Одночасно суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців зараховуються на позабалансовий рахунок. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду з одночасним списанням такої заборгованості з позабалансового рахунку.

Якщо чиста вартість реалізації тих МШП, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, проводиться дооцінка МШП з визнанням іншого операційного доходу (П(С)БО 9, п.28, П(С)БО 6, пп.6-8).

За допомогою кореспонденції рахунків, що зведена у таблиці відображається до оцінка та уцінка малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Відображення в бухгалтерському обліку переоцінки МШП

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
Уцінка запасів
1	Сума уцінки запасів до чистої вартості реалізації	946 “Втрати від знецінення запасів”	22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”
Дооцінка запасів
2	Здійснена дооцінка запасів	22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”	719 “Інші доходи від операційної діяльності”

У Примітках до фінансової звітності наводиться така інформація про МШП:

- методи оцінки МШП;

- балансова (облікова) вартість МШП у розрізі окремих класифікаційних груп;

- балансова (облікова) вартість МШП, яка відображена за чистою вартістю реалізації;

- балансова (облікова) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу;

- сума збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка МШП відповідно до п. 28 П(С)БО 9.

При застосуванні методу ЛІФО (в даний час не використовується) в примітках до фінансової звітності наводиться різниця між вартістю запасів, відображеною на дату балансу в обліку і звітності і найменшою з вартості, обчисленою із застосуванням методу середньозваженої собівартості, ФІФО, чистої вартості реалізації.

Запаси, які були списані відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому визнається дохід від їх реалізації (принцип відповідності доходів та витрат).

У Звіті про фінансові результати (додаток Ц) списані на виробництво запаси відображаються за статтею "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)".

Для підприємства оптимальний той метод, який відповідає політиці ціноутворення і дозволяє повністю відшкодовувати витрати, пов'язані з запасами. Коли ціни перестають зростати підприємства надають перевагу методу ФІФО. Законом про прибуток по п.5.9 статті 5 також передбачається використання цього методу оцінки вибуття запасів з метою оподаткування.

Використання метода ФІФО забезпечує правильне відображення залишків запасів в Балансі і максимально наближає вартість запасів до поточної ринкової вартості, тобто вартості останніх закупок. Закріплений в обліковій політиці метод оцінки запасів (ФІФО) не повинен змінюватися впродовж року, а його зміна потребує обґрунтування та розкриття в примітках до фінансових звітів.

Сучасні комп'ютерні технології ведення обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів, виклад їх практичного застосування та пропозиції по удосконаленню обліку МШП.

Сутність концепції автоматизації полягає у децентралізованій автоматизованій обробці інформації на робочих місцях облікових працівників, створення персональних баз даних, локальних, глобальних мереж АРМ на основі використання ПЕОМ та інтелектуальних терміналів. В Україні накопичено певний досвід створення АРМ бухгалтера для різноманітних ділянок обліку. Розробки АРМ розрізняють за ступенем охоплення завдань обліку, контролю, аналізу і технологією обробки інформації.

Комплексний бухгалтерський облік на АРМ бухгалтера впроваджено, на жаль, на небагатьох підприємствах України. Які ж причини такого становища?

По-перше, в розпорядження користувачів є незначна кількість пакетів прикладних програм (ППП). Найбільш відомі з них такі: система “Облік” (Славутич), комплексна система (МП “Комп'ютерна технологія ”, Москва) та деякі інші.

По-друге, багато підприємств не можуть самостійно впровадити складну комп'ютерну систему, через те, що не мають висококваліфікованих спеціалістів з бухгалтерського обліку, контролю, аналізу, а також сучасних автоматизованих систем.

По-третє, комплексна система бухгалтерського обліку не завжди побудована на єдиній інформаційній базі, невзаємопов'язана з іншими підсистемами АСУП. Крім того, немає достатньої кількості обчислювальної техніки, обліковий персонал не має спеціальної підготовки для роботи в умовах автоматизованої обробки даних.

АРМ бухгалтера ґрунтується, на нашу думку, на таких принципах: персоніфікація обчислень і самонавчання працівників обліку, автоматизація професійних знань, нових функцій, без паперової технології, раціонального поєднання розподіленої, децентралізованої та централізованої обробки облікової інформації, а також модульності й ергономічності.

Безпаперова технологія функціонування дає можливість застосування АРМ бухгалтера для вирішення оперативних питань у реальному масштабі часу розподілену систему обробки даних в умовах функціонування АРМ бухгалтера слід побудувати за функціональними ознаками з виділенням трьох рівнів управління:

- вищого (АРМ бухгалтера ІІІ категорії) - управління бухгалтерським обліком у цілому;

- середнього (АРМ бухгалтера ІІ категорії) - управління на рівні ділянок обліку;

- нижчого (АРМ бухгалтера І категорії) - безпосереднє управління на рівні цеху, дільниці, бригади, складу, комори, відділу тощо.

Три рівні системи управління охоплюють усю сукупність проблем з обліку і аналізу господарської діяльності.

АРМ бухгалтера І категорії призначене для формування і підготовки первинної інформації, яка накопичується безпосередньо в місцях виникнення інформації (в цехах, складах тощо), і для розв'язування задач, необхідних для здійснення певних управлінських функцій.

АРМ бухгалтера ІІ категорії необхідне для контролю проходження первинної інформації, організації регламентних, облікових, контрольних і аналітичних задач.

АРМ бухгалтера ІІІ категорії використовують для аналізу роботи структурних підрозділів і підприємства в цілому, узагальнення зведених даних, що стосуються складання оперативної і статистичної звітності, здійснення оперативного контролю за використанням трудових, матеріальних і грошових ресурсів, контролю за виконанням розрахункових показників структурних підрозділів і додержанням діючих норм матеріальних і трудових витрат, а також для виявлення негативних відхилень від діючих норм.

Задачі бухгалтерського обліку можна класифікувати за рядом ознак, залежно від потреб практики. Найважливішими є групування задач за економічним змістом вихідних показників.

АРМ бухгалтера поділяють за великими групуваннями вихідних показників (розділи бухгалтерського обліку):

АРМ бухгалтера з обліку основних засобів.

АРМ бухгалтера з обліку праці та заробітної плати.

АРМ бухгалтера з обліку матеріальних цінностей.

АРМ бухгалтера з обліку готової продукції, її відвантаження і реалізації.

АРМ бухгалтера з обліку фінансово-розрахункових операцій.

АРМ бухгалтера з обліку витрат на виробництво.

АРМ бухгалтера зведеного обліку і складання звітності.

При визначенні переліку задач, що підлягають розв'язанню на АРМ бухгалтера слід враховувати фактори, що впливають на їхній склад:

· галузеві.

· пов'язані з характером виробництва.

Пов'язані з методичними варіантами розв'язування самих задач бухгалтерського обліку, контролю і аналізу.

Останнім часом на ринку програмних продуктів почали з'являтись все нові і нові розробки по автоматизації бухгалтерського обліку як за кордоном, так і у вітчизняних виробників. Зрозуміло, що у такій широкій гамі програм дуже важко розібратись і вибрати ту єдину, яка найбільш відповідає вашим потребам і стане вам “другом і партнером ” в роботі.

Всі програми настільки відрізняються за своїми можливостями інтерфейсу, ціні та іншим показникам, що час від часу, як відомо автору, проходить по методу “Тикання пальцем в небо”, або, що є найсумнішим - вибір найдешевшої програми.

Одним з таких комплексів, який вдало поєднує реалізацію автоматизованого бух обліку як з точки зору можливостей, так і ціни є бухгалтерська програма “Інтегратор.

Комплекс може бути придатний для підприємств різних галузей і видів діяльності. Завдяки своїй гнучкості він може до найдрібніших подробиць відобразити ту систему обліку, яка склалась на підприємстві. “Інтегратор” дуже стійкий до змін у законодавстві і користувач може легко його переналаштувати.

Сітьовий бухгалтерський комплекс “Інтегратор” охоплює повний цикл бухгалтерського обліку від первинних документів (операцій) до отримання всіх форм звітності. Включає всі необхідні підприємству ділянки бухгалтерського обліку, дозволяє пов'язати їх в комп'ютерні мережі і забезпечити погоджувальну роботу бухгалтерів в режимі реального часу. Комплекс забезпечує розгорнутий аналітичний облік, в тому числі в різноманітних валютах.

В програмі повністю реалізовані функції розрахунково-фінансових операцій (банк; каса, розрахунки з постачальниками, покупцями, дебіторами і кредиторами, з підзвітними особами), ведеться кількісний і вартісний облік матеріалів, товарів, готової продукції, облік МШП, основних засобів, забезпечується нарахування зносу ведеться облік виробничих витрат, визначаються прибутки та збитки, формується оборотно-сальдовий баланс, Головна книга, складається баланс підприємства і форми фінансової звітності, забезпечується багато валютний облік взаєморозрахунків по договорах, в тому числі за участю декількох контрагентів, а також у разі валютних розрахунків і бартерних угод. Система адаптується до структури фінансово-бухгалтерської служби підприємства, до будь-якого плану рахунків та будь-якої облікової політики підприємства. Засоби настройки включені до складу пакету програм, тому користувач може самостійно виконати настройку безпосередньо при установці програми.

В останніх версіях комплексу реалізований механізм роботи від документу, що передбачає введення користувачем даних у шаблон документу і автоматичне формування проводок. Отже, “Інтегратор” - один з найпотужніших і зручних комплексів, які існують на ринку програмних продуктів і який найбільш продуктивно та ефективно дозволяє вдосконалити облік цінних паперів на підприємстві.

Існує ще велика кількість інших бухгалтерських програм.

Зокрема, програма "1С: Бухгалтерія для Windows" є універсальним інструментом, правильне використання якого допоможе бухгалтеру організувати не тільки простий, але й складний облік по різноманітним розділам.

Головними особливостями 1С:Бухгалтерії як універсальної бухгалтерської програми є повна незалежність від розробника та здатність працювати при будь-яких змінах законодавства. А якщо не буде відмінений принцип подвійного запису, то програма здатна працювати вічно.

Універсальність програми досягається ще й тим, що вся інформація в програмі надається та обробляється однаково. Наприклад, список об'єктів аналітичного обліку можна прив'язати до будь-якого рахунку чи субрахунку. Введення інформації, тобто прив'язування суми проводки до об'єкту аналітики, буде здійснюватися завжди однаковим чином, але інтерпретація фізичного смислу внесеної інформації цілком залежить від бухгалтера.

В якості вихідної інформації в програмі 1С:Бухгалтерія використовується журнал операцій, в якому господарські операції відображаються у вигляді бухгалтерських проводок. Коли проводка внесена до журналу операцій, вона приймає участь у формуванні стандартних та довільних звітів. Існуючі у програмі режими, котрі дозволяють вносити до журналу операцій відразу групу проводок з автоматичним розрахунком сум цих проводок ("Типові операції" та "Документи і розрахунки"), переслідувати ту ж саму мету: проводка записується до журналу операцій і впливає на формування підсумкових даних - оборотів та залишків по рахунках. Але самі по собі суми оборотів та залишків несуть мало інформації. Але корисніше мати ці дані не в цілому, а з розподілом по об'єктах аналітичного обліку. В самому загальному вигляді, настроювання програми на особливості ведення обліку на конкретному підприємстві зводиться до настроювання аналітичного обліку, тобто визначенню, яким чином будуть деталізовані дані на тому чи іншому рахунку, щоб при перегляді звітів бухгалтер міг бачити ту інформацію, яка його цікавить.

Отже, прості для використання можливості "1С:Бухгалтерії для Windows" щодо ведення аналітичного та кількісного (а в версії ПРОФ - і валютного) обліку по будь-якому рахунку і відображення цієї інформації у звітах вже більш ніж достатні для багатьох бухгалтерів на малих і середніх підприємствах.

Автоматизоване оброблення даних з обліку виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) на практиці може забезпечуватися різними способами:

- придбанням універсального програмного комплексу (або його окремого модуля) на ринку програмного забезпечення;

- автоматизацією облікового процесу силами фахівців підрозділу з автоматизованого оброблення даних підприємства;

- використанням табличних процесорів обліковими працівниками для забезпеченням автоматизованого розв'язання окремих задач конкретної ділянки обліку.

При цьому повинно враховуватися, що облік виробничих запасів здійснюється на складах та в бухгалтерії підприємства.

Після придбання відповідно до виписаних документів виробничі запаси доставляються на склад підприємства або матеріально-відповідальній особі. На складі здійснюється документоване оформлення операцій і первинне оброблення даних з обліку виробничих запасів, ведеться аналітичний облік у місцях зберігання матеріальних цінностей. Інформаційна база на цьому рівні -- це складська картотека, в якій відображається рух і залишки на конкретну дату або за конкретний період часу.

...