Облік розрахунків за податками та платежами

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика СТ «Капелька»

1.1 Структура підприємства « Капелька»

1.2 Зв'язок СТ «Капелька» з партнерами на ринку

1.3 Форма ведення бухгалтерського обліку на підприємстві

1.4 Нормативно-правова база бухгалтерського обліку

Розділ 2. «Облік розрахунків за податками і платежами на підприємствах»

2.1 Організація обліку розрахунків за податками та платежами

2.2 Податки та платежі та їх класифікація

2.3 Відображення в фінансовій та податковій звітності розрахунків за податками і платежами

2.4 Синтетичний облік розрахунків за податками та платежами

2.5 Облік єдиного податку

2.6 Облік податку на додану вартість

Розділ 3. Облік розрахунків за податками та платежами на СТ «Капелька»

3.1 Характеристика СТ «Капелька»

3.2 Облік розрахунків в СТ «Капелька» за податками і платежами

3.3 Фінансова звітність на СТ «Капелька»

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Податки займають одне з перших місць в поповненні бюджету кожної держави. Держава для виконання своїх функцій повинна мати відповідні кошти в державному бюджеті та інших централізованих фондах. Джерелами формування цих коштів можуть бути, по-перше, власні доходи держави, які вона одержує від виробничої та інших форм діяльності або у вигляді надходжень платежів за ресурси, що згідно з діючим законодавством належать державі; по-друге, податки, які сплачують юридичні та фізичні особи із своїх доходів. У 90-х роках податкове законодавство України пройшло кілька етапів реформування, і на кожному з них відбувалися спроби удосконалити систему принципів оподаткування та механізм їхньої реалізації. В цьому аспекті має велике значення Податковий кодекс України, впровадження якого принципово вплинуло на реформування податкової системи в цілому, оскільки його положення направлені на встановлення оптимального навантаження на платників податків, розширення бази оподаткування, вдосконалення практики податкового адміністрування та стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності. Перед написанням роботи розглянула велику кількість підручників,законів та інструкцій і зрозуміла, що податкова система в Україні має багато недоліків найголовнішим з яких я вважаю те, що нормативно - правові акти з питань оподаткування є складними та нестабільними, окремі законодавчі норми - недостатньо узгоджені, інколи суперечливі.



Розділ 1. Загальна характеристика СТ «Капелька»

1.1 Структура підприємства « Капелька»

Споживче товариство «Капелька» засноване у 2000 році і знаходиться за адресою: 80560, Львівська обл., Буський р-н, смт Красне, вул. Ів. Франка, 83

Предметом діяльності Товариства є:

- Виробництво безалкогольних напоїв;

- Розлив оцту.

Працівники підрозділів підпорядковуються виконавцям робіт та майстрам, які в свою чергу підпорядковуються головному інженеру-механіку та технологу Товариства.

Виробничо-господарська діяльність Товариства - це самостійне визначення напрямку свого розвитку, формування виробничих та

перспективних планів, програми розвитку Товариства. В Товаристві розроблено, затверджено і діє «Положення про систему управління охороною навколишнього середовища», призначена відповідальна особа за вхідний контроль робочої документації, готових виробів, матеріалів та устаткування, і іншими виробничими операціями.

Також в Товаристві діє «Положення про систему управління охороною праці», розроблено і затверджено посадові і робочі інструкції з охорони праці і інші Положення, що вимагаються згідно нормативних документів та ЗУ «Про охорону праці». Постійно ведеться контроль за дотриманням вимог охорони праці та техніки безпеки на об'єктах виготовлення готової продукції .В процесі своєї діяльності спеціалісти і працівники проходять навчання з питань охорони праці за різними програмами у відповідності до профілю роботи працівника.



1.2 Зв'язок СТ «Капелька» з партнерами на ринку

СТ «Капелька» на ринку працює більше 9 років. За час своєї діяльності Товариством було збудовано виробничі чехи та складські приміщення, закуплені нові лінії по розливу безалкогольних напоїв та введено в експлуатацію. Товариство в своїй діяльності використовує сучасну спецтехніку, обладнання та інструменти.

Основними партнерами Товариства є:

- постачальники сировини та матеріалів, а саме ТД «Дніпро Пласт», ПрАТ ВК «Лілея», ТЗОВ «Вулкакаскот», ТЗОВ « Сітек », ПАТ «Львівський хімічний завод».

- покупці готової продукції, а саме:ТЗОВ «Фоззі-Фуд», ТД ТЗОВ «Аванта», ТЗОВ «Київ-Захід», «Альта-Віста», «Барвінок», ТД «пакко Холдинг» та інші.

1.3 Форма ведення бухгалтерського обліку на підприємстві

Форма бухгалтерського обліку -- це сукупність облікових регістрів, що використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису.

Новий підхід до організації бухгалтерського обліку при комплексній його механізації в умовах використання електронно-обчислювальних машин виявив нові форми бухгалтерського обліку - автоматизовані. В основу комплексної механізації (автоматизації) бухгалтерського обліку закладено принцип безперервності обробки облікової інформації.

Синтетичними й аналітичними обліковими регістрами при механізованих і автоматизованих формах бухгалтерського обліку є машинограми.

В Україні використовується значна кількість програмних продуктів для автоматизації бухгалтерського обліку, найбільш популярними з яких є: «Парус», «Fin Expert», «БЕСТ», «Lady Fin», «Фінанси без проблем», «1C - Бухгалтерія - Проф. для Windows» та ін.

СТ «Капелька» користується можливостями програми «1С:Бухгалтерія 8» «1С:Бухгалтерія 8» забезпечує вирішення всіх задач, що стоять перед бухгалтерською службою підприємства, якщо бухгалтерська служба повністю відповідає за облік на підприємстві, включаючи, наприклад, виписку первинних документів, облік продажів тощо. Крім того, інформацію про окремі види діяльності, торгові і виробничі операції можуть вводити співробітники суміжних служб підприємства, які не є бухгалтерами. В такому випадку за бухгалтерською службою залишається методичне керівництво і контроль за настройками інформаційної бази, що забезпечують автоматичне віддзеркалення документів в бухгалтерському і податковому обліку.

Схема 1.3 Рух інформації при застосуванні автоматизованої форми бухгалтерського обліку

1.4 Нормативно-правова база бухгалтерського обліку

Основною нормативно-правовою базою, яка регулює організацію та методологію бухгалтерського обліку, є:

- Національні стандарти бухгалтерського обліку;

- Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-Х1У від 16 липня 1999 року;

- Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом № 88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року;

Інші типові положення з планування, обліку та калькулювання витрат відповідних галузей економіки України.

Кожний нормативний документ виконує покладені на нього функції в процесі відображення господарських операцій у системі фінансового обліку підприємств з урахуванням особливостей галузевої специфіки.

- План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом № 291 Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року.

План рахунків визначає методологію обліку в усіх сферах економічної діяльності підприємств і його структура органічно пов'язана зі структурою форм фінансової (бухгалтерської) звітності (балансом, звітом про фінансові результати та іншими).

Таблиця 1.4.1 Нормативна база.

№	Назва	Коли, ким затверджений	Основні положення документа
1	Податковий кодекс України	від 02.12.2010 № 2755-VI	Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів
2	Кодекс України про адміністративні правопорушення	від 07.12.1984 № 8073-Х	Завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, відповідальності перед суспільством.
3	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»	від 16.07.1999 № 996-XIV - ВР	Закон визначає правові засади регулювання ,організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на підприємствах України
4	«План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій»	затверджений наказом Міністерства Фінансів України від 30.11.1999 № 291	План рахунків бухгалтерського обліку застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб
5	Інструкція «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій»	затверджена наказом Міністерства Фінансів України від 30.11.1999 № 291	Ця Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності
6	Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»	від 03.07.1998 № 727/98	Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти і т.д.
7	Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»	від 06.07.1995 № 265/96-ВР.	Цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Наказ № 1

Про організацію бухгалтерського обліку й облікову політику підприємства.

На підставі Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV "Про

бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", Положень (стандартів)

бухгалтерського обліку

НАКАЗУЮ:

І.Організація бухгалтерського обліку.

1. Доручити забезпечення бухгалтерський облік на підприємстві головному бухгалтеру Блонській Г.П.

2. Застосовувати на підприємстві журнально-ордерну систему обліку.

3. Застосовувати форми журналів-ордерів та інших облікових регістрів, розроблених в минулому році і адаптованих бухгалтерією до нової системи обліку . Для повно реальної картини здійснюваних господарських операцій та їх результатів дозволити головному бухгалтеру затверджувати додаткову систему розрахунків і регістрів аналітичного обліку.

4. Складати щомісячно журнали-ордери та інші облікові регістри.

5. Дані журналів-ордерів, інших облікових регістрів і додаткових довідок головному бухгалтеру відображати в Головній книзі підприємства, що є підставою для складання балансу підприємства.

6. Фахівцям відділів неухильно виконувати вимоги працівників бухгалтерії щодо дотримання порядку оформлення первинних документів і терміну подання їх до обліку. За несвоєчасне складання первинних документів і недостовірність відображення в них даних притягати фахівців до дисциплінарної відповідальності.

7. Для забезпечення даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності проводити інвентаризацію активів і зобов'язань відповідно до інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів і розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94р. № 69 (зі змінами і доповненнями)

2. Про облікову політику підприємства.

1. Дозволяю змінити облікову політику, якщо:

- зміняться вимоги Міністерства фінансів України;

- зміняться статутні вимоги підприємства;

- нові положення облікової політики забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності.

2. При складанні фінансової звітності встановити кордон істотності в розмірі 1 тисяча гривень.

3. Установити тривалість операційного циклу для:

- виробництва-1 місяць

- торгівлі -1 місяць.

4. Основним засобом визнати актив, якщо очікуваний термін його корисного використання ( експлуатації) більше 1 року.

5. До малоцінних необоротних матеріальних активів відносити активи, відмінні від основних засобів ( на підставі класифікації, поданоі в пункті 5 П (С)БО 7 "Основні засоби) і п.4 цього наказу, вартісна оцінка яких не вища 300 гривень.

6. Установити методи нарахування амортизації для:

- основних засобів і малоцінних необоротних активів згідно норм і методів передбачених податковим законодавством.

7. Застосувати прямолінійний метод амортизації нематеріальних активів.

8. Установити методи оцінки вибуття запасів по методу ФІФО.

9. Доходи і витрати підприємства визнавати і нараховувати згідно з П (С) БО 15 "Дохід" і П (С) БО 16 "Витрати" відповідно.



Розділ 2. «Облік розрахунків за податками і платежами на підприємствах»

2.1 Організація обліку розрахунків за податками та платежами

Облік податків, зборів і платежів підприємства ведуть на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами". За кредитом рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" відображають нараховані платежі до бюджету, за дебетом - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо. На субрахунку 641 "Розрахунки за податками" ведуть облік податків, які нараховують та сплачують відповідно до чинного законодавства. На субрахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ведуть облік розрахунків за зборами, які справляють відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведуть на рахунку 65 "Розрахунки з страхування". На субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" ведуть облік суми , податку на додану вартість, визначеної, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню). На субрахунку 644 "Податковий кредит" ведуть облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання. Облік платежів ведуть окремо по кожному податку чи платежу. Облік розрахунків за податками і платежами треба організувати таким чином, щоб за кожним із них окремо можна було мати дані про нараховані і сплачені суми, заборгованість на кінець місяця. Тому до перших двох субрахунків треба відкрити аналітичні рахунки за назвою податків і платежів. Зокрема, до субрахунку 641 "Розрахунки за податками" треба відкрити такі аналітичні рахунки:

6411 "Розрахунки з податку на додану вартість"; 6412 "Розрахунки з податку на прибуток (фіксованого сільськогосподарського податку)"; 6413 "Розрахунки з акцизного збору"); 6414 "Розрахунки з прибуткового податку"; 6416 "Розрахунки зі збору на розвиток виноградарства і хмелярства"; 6417 "Розрахунки з інших податків".

2.2 Податки та платежі та їх класифікація

Можливі різні класифікації податків залежно від тих ознак, які покладено в основу порівняння.

За ознакою суб'єкта оподаткування податки поділяються на дві групи:

Податки прямі -- це обов'язкові нормативні платежі з прибутку або доходу працівника, спадщини, землі, будівель тощо. Ці податки стягуються в процесі придбання та накопичення матеріальних благ.

Податки непрямі -- це податки, які включаються в ціну товарів або тарифів на послуги. Вони не відраховуються прямо з доходів працівника (власника), а виплачує їх підприємство (податок на додану вартість, акцизи, мито, що стягується митними органами тощо).

Непрямі податки зручні в застосуванні. Для них характерна простота вони забезпечують регулярність надходжень до бюджету, стягнення цих податків не потребує досконалого, розвинутого податкового апарату.

При стягненні непрямих податків виникають правовідносини, в яких беруть участь три суб'єкти: суб'єкт податку, носій податку і податковий орган.

Суб'єкт податку -- це виробник або продавець товару, який згідно із законом виступає як юридичний платник податку, тобто вносить до бюджету суму податку від реалізованого товару чи надання послуг.

Носій податку -- це фізична особа, споживач товару, в ціні якого міститься непрямий податок. Купуючи товари, споживач фактично стає платником податку. Таким чином, відбувається перекладення податків із суб'єкта на носія податку.

Непряме оподаткування переважає в країнах, що розвиваються, для яких це основна форма мобілізації податкових надходжень до бюджету.

Об'єднання податків у систему передбачає можливість класифікувати їх згідно з чинним законодавством на такі види:

-- загальнодержавні податки та інші обов'язкові платежі,

-- місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі,

До загальнодержавних податків та інших обов'язкових платежів належать:

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата (податок) за землю;

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

16) збір на обов'язкове соціальне страхування;

17) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

18) збір до Державного інноваційного фонду;

19) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Види місцевих податків та зборів визначаються статтею 15 “Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі)” Закону України від 25 червня 1991 р. “Про систему оподаткування” в редакції Закону від 18 лютого 1997 р. Порядок обчислення місцевих податків визначається Декретом Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 р. “Про місцеві податки і збори”.

До місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:

1) готельний збір;

2) збір за припаркування автотранспорту;

3) ринковий збір;

4) збір за видачу ордера на квартиру;

5) курортний збір;

6) збір за участь у бігах на іподромі;

7) збір за виграш на бігах на іподромі;

8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

9) збір за право використання місцевої символіки;

10) збір за право проведення кіно - і телезйомок;

11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

12) збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

13) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

14) збір з власників собак..

Залежно від платників можна зробити поділ податків.

-- з юридичних осіб;

-- із фізичних осіб;

-- змішаного складу, тобто такі податки, збори, інші обов'язкові платежі, які мають сплачувати як юридичні, так і фізичні особи, в тому числі й громадяни-підприємці (податок з власників транспортних засобів, митний збір, земельний податок та ін.)

2.3 Відображення в фінансовій та податковій звітності розрахунків за податками і платежами

Рахунок 64 "Розрахунки за податками і платежами" призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в доход бюджету. У кредит цього рахунка записують суми, які підлягають внесенню в доход бюджету, а в дебет - внесені платежі. Кредитове сальдо показує заборгованість перед бюджетом, дебетове - переплату бюджету.Слід також уточнити правильність виведення оборотів і сальдо за кожним видом платежів на кінець звітного періоду, для чого дані аналітичного обліку зіставляють із записами в журналах-ордерах і Головній книзі за рахунками синтетичного обліку. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист. обліковий бухгалтерський податковий звітність

Страхова діяльність регулюється Законом України "Про страхування" та іншими нормативно-правовими актами. Ревізія розрахунків за страхуванням покликана перевірити правильність утворення коштів соціального страхування та пенсійного забезпечення й законність їх використання. На рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" ведеться облік розрахунків за зборами на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. За кредитом рахунка 65 відображаються нараховані зобов'язання за страхуванням і одержані від органів страхування кошти. За дебетом - погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві. Кредитове сальдо - залишок зобов'язань підприємства страховій організації, дебетове - нестача власних відрахувань.

Під час перевірки правильності нарахування і витрачання коштів соціального страхування ревізор керується чинним законодавством, зокрема: Кодексом Законів про працю України, Законами: "Про зайнятість населення", "Про систему оподаткування", "Про пенсійне забезпечення", "Про оплату праці", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" тощо. Розпочинаючи ревізію розрахунків за соціальним страхуванням насамперед слід з'ясувати, чи зареєстрована юридична особа (бюджетна організація або установа) як платник страхових внесків за місцем знаходження Пенсійного фонду, фонду соціального страхування чи комітету профспілки. Внески до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування належать до загальнодержавних обов'язкових платежів. Ревізор перевіряє правильність зроблених записів на субрахунках рахунка 65 "Розрахунки за страхуванням":

- дебет 65 "Розрахунки за страхуванням",

- кредит 31 "Рахунки в банках" - на суми, перераховані органам профспілки,

- кредит 66 "Розрахунки з оплати праці" - нарахування працівникам підприємства за лікарняними листками,

- кредит 30 "Каса" - на суми пенсій та одноразової допомоги. І Слід також перевірити правильність використання Пенсійного фонду.

Крім того, перевірці підлягають витрати за рахунок відрахувань на соціальне страхування: допомога при вагітності і пологах, одноразова допомога при народженні дитини, на санаторно-курортне лікування та відпочинок працівників і членів їх сімей, на поховання, на виплату допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

2.4 Синтетичний облік розрахунків за податками та платежами

Базою для визначення об'єкта оподаткування є данні бухгалтерського обліку. Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємств та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету, призначено рахунок 64 “Розрахунки за податками й платежами”.

За кредитом рахунка 64 відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом відшкодування з бюджету, сплата податків, їх списання тощо.

Рахунок 64 “Розрахунки за податками й платежами” має такі субрахунки:

На субрахунку 641 “Розрахунки за податками” ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість, акцизний збір та інші податки).

На субрахунку 642 “Розрахунки за обов'язковими платежами” ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства.

На субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" ведуть облік суми, податку на додану вартість, визначеної, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 "Податковий кредит" ведуть облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання.

Для ведення розрахунків за зборами на обов'язкове державне пенсійне страхування, обов'язкове державне соціальне страхування, обов'язкове державне страхування на випадок безробіття призначено рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням”.

За кредитом рахунка 65 “Розрахунки за страхуванням” відображаються нараховані зобов'язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти, за дебетом - погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві.

Рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” має такі субрахунки:

На субрахунку 651 “За пенсійним забезпеченням” ведеться облік розрахунків з Пенсійним фондом України за збором на обов'язкове державне пенсійне страхування.

На субрахунку 652 “За соціальним страхуванням” ведеться облік розрахунків з Фондом соціального страхування України за збором на обов'язкове соціальне страхування.

На субрахунку 653 “За страхуванням на випадок безробіття” ведеться облік розрахунків з Державним бюджетом України за збором на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

На субрахунку 654 “За індивідуальним страхуванням” ведеться облік розрахунків зі страховими організаціями по індивідуальному страхуванню персоналу підприємства, за їх письмовими дорученнями, у разі добровільного страхування, з нарахованої їм заробітної плати страхових внесків за договорами та по обов'язковому страхуванню, що встановлюється законодавством.

На субрахунку 655 “За страхуванням майна” ведеться облік розрахунків за страхуванням майна підприємства та майна працівників підприємства. Такі страхові платежі підлягають перерахуванню страховим організаціям.

2.5 Облік єдиного податку

Не випадково фізичні і юридичні особи вибирають спрощену систему оподаткування (єдиний податок). Спрощена система оподаткування в Україні дає право не платити безліч податків і зборів, що спрощує ведення бухгалтерії На спрощену систему оподаткування (єдиний податок) можуть стати як фізичні особи - підприємці так і юридичні особи. Згідно із змінами спрощена система оподаткування з 2012 року тепер розділяється на чотири групи:

1-я група - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торгівельних місць на ринках і здійснюють господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і об'єм доходу, яких протягом року не перевищує 150 тис. грн. Єдиний податок від 1% до 10% мінімальної заробітної плати.

2-я група -- підприємці, використовують працю не більше 10 найманих осіб і об'єму доходу не перевищує 1 млн грн., які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, в т.ч. побутових, платникам єдиного податку і населенню, виробництво і продаж товарів, діяльність, у сфері ресторанного господарства. Єдиний податок -- від 2% до 20% мінімальної заробітної плати.

3-я група - до неї належать особи, які мають не більше 20 найманих осібі об'єму доходу не перевищує 3 млн грн. Єдиний податок -- 3% від отриманої виручки за умови сплати ПДВ або 5% без сплати ПДВ.

4 - група - юридичні особи середня кількість робітників не більше 50 чіл. Дохід не більше 5 млн. грн.. Єдиний податок для них визначається так само, як і для третьої групи.

Платники єдиного податку, які належать до третьої або четвертої групи, мають право вибрати єдиний податок у розмірі 5% від доходу без сплати ПДВ або ж 3% від доходу із сплатою ПДВ.

Платники спрощеної системи оподаткування (єдиний податок) повинні здійснювати розрахунки за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковою і безготівковою).

Ставки для платників єдиного податку:

першої групи єдиний податок встановлюється в межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

другої групи єдиний податок встановлюється в межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

В разі сплати податку на додану вартість процентна ставка єдиного податку для третьої і четвертої груп платників єдиного податку встановлюється у розмірі 3 відсотка доходу.

В разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку процентна ставка єдиного податку для третьої і четвертої груп платників єдиного податку встановлюється у розмірі 5 відсотків доходу. Платникам єдиного податку першої, другої і третьої груп до суми перевищення об'єму доходу застосовується ставка у розмірі 15 відсотків.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку: першої групи це календарний рік. другою, третьою груп є календарний квартал.

Перша і друга група платників єдиного податку платять авансом не пізніше 20 чисел поточного місяця. Платники єдиного податку першої і другої груп можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більше ніж до кінця поточного звітного року; третя і четверта група платників єдиного податку платять протягом 10 календарних днів після граничного терміну подачі декларації (подача декларації - 40 календарних днів наступних за звітним кварталом); єдиний податок, нарахований на суми перевищення граничного об'єму доходу сплачується протягом 10 календарних днів після граничного терміну подачі декларації, - для всіх груп. Порядок видачі здобуття і анулювання свідоцтва платника єдиного податку Єдиний податок, точніше свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково. При подачі заяви про перехід на спрощену систему оподаткування свідоцтво платника єдиного податку видається податковим органом протягом 10 календарних днів з дня вистави суб'єктом господарювання заяви. В разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку податкова інспекція зобов'язана надати письмовий мотивована відмова. Платник вважається платником єдиного податку: - з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виписані свідоцтво платника єдиного податку, - для першої і другої групи; - з дня державної реєстрації - для третьої і четвертої групи. Якщо заява на перехід на спрощену систему оподаткування подана за 15 днів до початку нового кварталу, підприємство вважатиметься платником єдиного податку з нового кварталу.

2.6 Облік податку на додану вартість

Податок на додану вартість (ПДВ) сплачується при придбанні товарів (матеріалів,робіт,послуг).

Додана вартість -- це вартість, додана підприємством до вартості вхідних матеріалів у результаті їх певної переробки, доробки або іншого господарського застосування. Платником податку виступає покупець продукції, її продавець виступає як стягувач податку -- посередник між платником та державою.

Об'єктом оподаткування є операції з продажу товарів (робіт, послуг).

ПДВ не включається до ціни реалізації, а встановлюється понад ціну реалізації.

Ставки ПДВ:

20 % -- основна ставка;

0 % -- при експорті товарів.

Від ПДВ звільнено (п. 5 Закону про ПДВ) операції продажу деяких лікарських засобів, продуктів дитячого харчування, надання послуг з освіти, з перевезення пасажирів міським та приміським пасажирським транспортом та ін.

Ставка 0 % і звільнення від ПДВ розрізняються тим, що при ставці 0 % підприємство має право на податковий кредит, а в разі звільнення від ПДВ податок, сплачений постачальникам, включається до первинної вартості придбаних запасів.

Податковий кредит -- це сума, на яку платники мають право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Податкове зобов'язання -- це загальна сума податку, отримана платником податку у звітному податковому періоді.

Сплата ПДВ здійснюється таким чином:

-- підприємство сплачує постачальникам ПДВ при придбанні запасів -- податковий кредит;

-- підприємство отримує ПДВ від покупців при реалізації своєї продукції (товарів, робіт, послуг) -- податкове зобов'язання;

-- за підсумками місяця (або кварталу) підприємство перераховує до бюджету різницю між отриманим і сплаченим ПДВ. Приклад *1)

За місяць підприємство придбало запасів на суму 1000 грн., ІІДВ -- 200 грн., а реалізувало продукції на суму 10 000 грн., відповідно ПДВ -- 2000 грн. До бюджету належить перерахувати 1800 грн. (2000 грн. - 200 грн.).

Це наочно видно на рахунках бухгалтерського обліку. Облік ПДВ ведеться на рахунку 641 "Розрахунки за податками", на окремому субрахунку. За дебетом цього субрахунку відображають податковий кредит, за кредитом -- податкове зобов'язання:

Джерелом сплати ПДВ- це непрямий податок, який не включається до витрат підприємства і не сплачується за рахунок прибутку. В прикладі видно, що ПДВ сплачує підприємству його покупець, але для покупця сплачена ним сума ПДВ включається до податкового кредиту, а за свою продукцію він отримує ПДВ від свого покупця. Отже, джерелом сплати ПДВ є кінцевий споживач, тобто населення.

Порядок розрахунку ПДВ

При реалізації товару сума ПДВ, яку повинен сплатити покупець, має становити 20 % від встановленої ціни реалізації, наприклад:

ціна 5000 + (20 % ПДВ) 1000 = 6000 грн.;

350 + (20 % ПДВ) 70 = 420 грн.

При купівлі в магазині товару, для того щоб визначити, скільки в сплаченій сумі становить ПДВ, необхідно вирахувати від цієї суми Vв частину:

Vв від 6000 грн. -- 1000 грн. (6000 : 6); Vв від 420 грн. -- 70 грн. (420 : 6).

При вивченні бухгалтерського обліку звертайте увагу, яка вартість вказується в умові -- без ПДВ чи з ПДВ. В першому випадку слід додати 20 % (або Vs)» в другому -- виключити (в разі потреби) Vв частину.

У практиці сума ПДВ обов'язково виділяється окремим рядком у платіжних документах (платіжних дорученнях, платіжних вимогах-дорученнях).

Бухгалтерські проведення з відображення ПДВ залежать від того, яка подія відбулася першою -- отримання (відвантаження) запасів або перерахування (надходження) коштів. Щоб зрозуміти сутність відображення в обліку ПДВ, розглянемо спочатку ситуацію, коли першою подією є надходження (відвантаження) запасів. Використаємо дані наведеного раніше прикладу.

Надходження

Оприбутковано запаси:

Д-т 20, 22, 28 К-т 631 1000 грн.

Відображено податковий кредит з ПДВ:

Д-т 641.ПДВ К-т 631 200 грн.

Оплачено рахунки постачальника:

Д-т 631 К-т 311 1200 грн.

Реалізація

Відвантажено продукцію:

Д-т 90 К-т 26

Відображено реалізацію продукції:

Д-т 361 К-т 70 12 000 грн.

Відображено податкове зобов'язання з ПДВ:

Д-т 70 К-т 641.ПДВ 2000 грн.

Надійшла оплата від покупців:

Д-т 311 К-т 631 12 000 грн.

Перерахування до бюджету ПДВ:

Д-т 641.ПДВ К-т 311 1800 грн.

Звертаємо увагу на бухгалтерські проведенні з реалізації продукції -- в кредит рахунку 70 відноситься вся сума виручки від реалізації (з ПДВ) і відразу з дебету цього рахунку списується сума ПДВ.

Дата виникнення податкового зобов'язання і права на податковий кредит з ПДВ. Податковий облік ведеться за правилом першої події, тобто податкові зобов'язання і з ПДВ, і з податку на прибуток виникають за першою з двох подій: або відвантаження продукції, або отримання передоплати. Право на податковий кредит виникає також за першою з подій: або отримання продукції (товарів, робіт, послуг), або передоплата за них.

Пригадаємо, що бухгалтерський облік ведеться за принципом нарахування, зокрема, дохід виникає при відвантаженні продукції незалежно від дати надходження коштів.

Якщо першою подією є передоплата, для обліку ПДВ використовують субрахунки 643 "Податкові зобов'язання" і 644 "Податковий кредит". Облік реалізації та податкових зобов'язань з ПДВ докладно розглянуто розділі 2, параграф 6.

Передоплата, перерахована постачальникам, обліковується на рахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами"

Отже, субрахунок 644 є проміжним, його використання зумовлене насамперед різницею в часі оплати за продукцію постачальника і надходження цієї продукції.

Якщо першою подією є оприбуткування, субрахунок 644 не використовується, крім випадків, коли постачальник не передав разом з товаром податкову накладну -- документ, наявність якого обов'язкова для підтвердження права на податковий кредит.



Розділ 3. Облік розрахунків за податками та платежами на СТ «Капелька»

3.1 Характеристика СТ «Капелька»

Споживче товариство "КАПЕЛЬКА - утворюється шляхом об'єднання фізичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільсько - господарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів;

Споживче товариство створюється і здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про кооперацію" від 10 липня 2003 року.

НАЙМЕНУВАННЯ ТА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ

Повне найменування споживчого товариства: Споживче товариство "Капелька", скорочене СТ "КАПЕЛЬКА".

Місцезнаходження: Львівська область, Буський район, смт. Красне, вул. І. Франка 83 Цех безалкогольних напоїв.

МЕТА ТА ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ:

Метою споживчого товариства є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів споживчого товариства на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Предметом діяльності споживчого товариства є:

Дослідно-промислова розробка і видобуток підземних вод.

Роздрібна, гуртова, комісійна - торгівля продовольчими та промисловими товарами .

Виробництво, переробка та реалізація мінеральних вод та безалкогольних напоїв.

Здійснення тих видів діяльності, що потребують ліцензування або спеціального дозволу, проводиться після одержання в установленному порядку відповідно: ліцензії ( дозволу) або погодження.

Предметом діяльності Товариства є:

- Виробництво безалкогольних напоїв;

- Розлив оцту.

За період своєї діяльності з 2003 року і по даний час на підприємстві збудовано нові виробничі цехи, складські приміщення, проведено реконструкцію старих приміщень, закуплено нові автоматичні лінії по розливу в пляшки фруктової та мінеральної води в наслідок чого збільшилась кількість робочих місць. Збільшилось виготовлення власної готової продукції в 10 разів.

На даний час підприємство рентабельне, отримує прибутки, сплачує податок на прибуток, ПДВ. Вчасно виплачується зарплата працівникам, відсутня заборгованість по податках до бюджету. Усім працівникам надаються щорічні відпуски, надається матеріальна допомога, премії, оплачуються лікарняні листи.

3.2 Облік розрахунків в СТ «Капелька» за податками і платежами

Схема 3.2. Загальна схема організації обліку податків.

Згідно журналів-ордерів та оборотно-сальдових відомостей та головної книги підприємства використовують такі операції:



3.3 Фінансова звітність на СТ «Капелька»

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;

Фінансові звіти дають змогу не тільки оцінити ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства, а й вивчити і проаналізувати механізми управління власним капіталом і прибутком, що завжди важливо для акціонерів підприємства, його потенційних інвесторів і партнерів по бізнесу. Фінансові звіти відображають поточний фінансовий стан і фінансово-господарську діяльність підприємства або результати його минулої діяльності та фінансовий стан протягом попередніх періодів. Однак за їх допомогою можна не тільки зробити висновки про діяльність підприємства в минулому, а й оцінити перспективи розвитку та розробити заходи, спрямовані на підвищення ефективності його діяльності в майбутньому.

Фінансова звітність підприємства включає: Баланс (форма № 1), Звіт про фінансові результати або Звіт про прибутки та збитки (форма № 2), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) та Звіт про власний капітал (форма № 4).

Бухгалтерський облік і статистична звітність у споживчому товаристві ведуться за правилами , встановленими законодавством України для товариств. Споживче товариство несе відповідальність за своєчасне подання відповідним державним органам передбачених чинним законодавством форм звітності. Голова правління та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за дотримання порядку ведення та достовірності обліку і статистичної звітності.

Баланс підприємства формується і подається в статистичну звітність поквартально з наростаючим підсумком з початку року , а квартал, півріччя, 9 місяців, рік. В балансі відображені грошові кошти підприємства на початок звітного року і на кінець звітного періоду. В балансі підприємства в активі та пасиві відображено залишки коштів по рахунках на початок і на кінець звітного періоду де відображені необоротні активи, виробничі запаси, готову продукцію, дебіторську та кредиторську заборгованість, кошти на рахунках, а також статутні кошти підприємства та фінансові зобов'язання.

В звіті про фінансові результати відображено результати господарської діяльності за звітний період та за відповідний період попереднього року, а саме доходу підприємства, податок ПДВ, інші доходи, собівартість продукції, витрати підприємства і фінансові результати від діяльності, а також податок на прибуток по підприємству. Ведеться роз шифровка витрат за елементами.

До місячних зборів відносять: ПДВ, податок на землю до 30 числа, податки з заробітної плати.

До квартальних зборів відносять: податок з прибутку, плата за воду,використання надер.

Статистична звітність - це офіційний документ, в якому містяться статистичні дані про роботу підзвітного підприємства чи установи, які занесені в суворо обумовлену форму і які повинні бути обов`язково подані вищій і контролюючій організації в затверджені строки.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Податкова звітність - являє собою сукупність дій платника податків (або особи, що його представляє) і податкового органу зі складання, ведення і здачі документів установленої форми, що містять відомості про результати діяльності платника податку, його майнове становище і фіксують процес обчислення податку, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету. Податкову звітність може здійснювати як платник податку самостійно, так і його представник або податковий агент.



Висновки

Раціональна система оподаткування повинна стимулювати господарську і підприємницьку ініціативу, створювати відносно рівні умови для всіх суб'єктів господарювання. Система оподаткування має бути повністю адаптована до чинних у державі системи управління і методів державного регулювання розвитку економіки. Вона повинна враховувати аналіз інтересів виробника і споживача, держави і суспільства. Навіть незначні невідповідності між оподаткуванням і економічною моделлю держави можуть спричинити значні негативні наслідки,, що виявляються як в обмеженні фінансових можливостей суб'єктів господарювання, так і в скороченні доходів держави.



Список використаної літератури

1. Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 21.09.2005 р.

2. Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р.

3. Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 18.12.2007 р.

4. Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.91р. №1251 - Відомості Верховної Ради (ВВР),1991.- №39.- ст.510 (зі змінами та доповненнями).

5. Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12 1990р. (зі змінами та доповненнями).

6.Закон України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-12

7.Податкове законодавство// За редакцією Гай-Нижника В.С. //Вісник податкової служби України. - 2001р. Листопад-грудень. С.60-65

8.Чугаєв А.О., Ніколаєв В.П, Білоус В.Т., «Аналіз податкових надходжень і проблеми методології». - Ірпінь. - 2003. - 224с

9. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. Посібник - 2-ге вид., доп. перероб. - К.: КНЕУ, 2001.

Размещено на Allbest.ru

...