Особливості обліку в сфері торгівлі на підприємстві

На товари, придбані в розстрочку, поширюються гарантійні строки обслуговування (ремонту). Продаж товарів в розстрочку і внесення чергових платежів здійснюється за цінами, що діяли на день продажу, і зміні не підлягають. Право власності на товар, переданий згідно з договором у розпорядження покупця, переходить до нього після остаточного розрахунку. При продажу транспортних засобів суб'єкт господарювання робить помітку "Розстрочка" в довідці-розрахунку або акті приймання-передачі, виданої заводом-виробником. На ці транспортні засоби не видаються довіреності з правом відчуження, а також ці транспортні засоби не знімаються з обліку в органах Державтоінспекції до подання покупцем договору з відміткою суб'єкта господарювання про повний розрахунок (п. 10 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.99 № 138).

При продажу товарів у розстрочку покупець сплачує відсотки від наданого кредиту, розмір яких встановлює суб'єкт господарювання, але не вище діючих на час продажу товарів річних ставок за фінансові кредити банку, який обслуговує суб'єкт господарювання, що здійснює продаж товарів у розстрочку. Погашення кредиту, наданого покупцю при продажу товарів у розстрочку, здійснюється шляхом внесення грошей готівкою в касу суб'єкта господарювання або шляхом безготівкового перерахування через установи банків підприємствами (установами) суми чергового платежу і відсотків за наданий кредит, утриманих із заробітної плати (стипендії) покупця. При внесенні чергових платежів готівкою в касу суб'єкта господарювання для підтвердження оплаченої суми обов'язковим є видача чека через ЕККА, який наклеюється безпосередньо на договорі (інші відмітки і розписки щодо сплати і виправлення суми на договорі вважаються недійсними). Бухгалтерський облік по продажу товарів у розстрочку суб'єктом господарювання здійснюється в такому порядку.

2.5 Облік реалізації товарів у комісійній торгівлі

Порядок комісійної торгівлі регламентується Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом МЗЕЗторгу України від 13.03.95 №37(із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18.07.97 № 342) та Інструкцією про порядок оформлення суб'єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженою наказом МЗЕЗторгу України від 08.08.97 № 343. Порядок приймання на комісію і продажу автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів, ювелірних виробів із дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів регламентується окремими правилами. На комісію приймаються товари як нові, так і ті, що були в користуванні, але не вимагають ремонту або реставрації, відповідають санітарним вимогам, а також антикварні, унікальні речі і мистецькі твори. Дозволяється приймання на комісію виробів кооперативів, МП, громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, а також за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади - конфісковане безгоспне майно, що перейшло у власність держави, вилучене за рішенням суду у громадян для відшкодування спричиненого збитку; державних, кооперативних та інших підприємств - залишки товарно-матеріальних цінностей, які можуть бути реалізовані населенню, крім заборонених законом (зброя і боєприпаси, крім мисливської і спортивної), вибухові, наркотичні, лікувальні засоби, товари побутової хімії тощо.

При здачі речей на комісію громадяни повинні подати паспорт (або документ, який його заміняє). Товари від юридичних осіб приймаються на підставі товаросупровідних документів і за наявності інформації про товар та його якість. Ціни на комісійні товари встановлюються комітентом за домовленістю з комісіонером на підставі ринкового попиту. Під час приймання товарів на комісію комісіонер на кожну одиницю товару (крім дрібних речей) виписує квитанцію (ф. № І-ВТ ґ№ 2-ВТ) у двох примірниках і товарний ярлик (ф. № З-ВТ). Перший примірник квитанції видається комітенту, другий (комісійна картка) - залишається у комісіонера і з товарним звітом передається до бухгалтерії. Спеціаліст-оцінювач прийняті на комісію товари записує в оціночно-здавальну відомість, у якій зазначається номер квитанції, назва товару і ціна реалізації. Перший примірник відомості разом з товарним звітом передається до бухгалтерії, другий разом з товарами, прийнятими на комісію, передасться матеріально відповідальній особі.

Строк реалізації прийнятого на комісію товару - 60 календарних днів (за винятком антикваріату, виробів мистецтва і унікальних речей, строк реалізації яких не обмежений). Якщо товар не реалізовано протягом цього часу він повертається комітенту або проводиться його уцінка в таких розмірах:

- 30% від встановленої сторонами початкової вартості, якщо товар не реалізовано в строк (60 календарних днів); - на 40% від залишкової вартості ціни після першого зниження вартості товару, якщо товар не реалізовано протягом наступних 15 календарних днів. Якщо і після цього товар нереалізоване, його знімають з продажу без письмового попередження комітента (п. 4.1 Правил). Уцінка товарів оформляється Актом на уцінку комісійних товарів (ф. № 5 ВТ), а повернення комітенту нереалізованих товарів - Актом про зняття комісійних товарів з продажу. При поверненні комітенту нереалізованих товарів, які знаходилися у комісіонера більше одного дня, комітент відшкодовує витрати на зберігання як за повний місяць у таких розмірах:

за перші ЗО календарних днів - 2% від визначеної ціни товару;

за другі ЗО календарних днів - 3% від визначеної ціни товару;

за наступні ЗО календарних днів - 4% від залишкової ціни товару після проведених уцінок. За кожен день зберігання знятого з продажу товару після закінчення 90 календарних днів з комітента стягується пеня, розмір якої встановлюється договором. При поверненні комітенту антикваріату, виробів мистецтва і унікальних речей, які не були реалізовані, витрати по зберіганню цих товарів визначаються за погодженням сторін. Кошти, сплачені комітентом за зберігання товарів, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах, оскільки вони є платою за надані послуги (лист ДПАУ від 29.07.98 № 8949/10/16-12Ї8).

ідповідно до п. 5.8 Правил комісійної торгівлі кошти за проданий товар виплачуються комітенту на третій день після продажу товарів (не враховуючи дня продажу, вихідних і святкових днів) при пред'явленні виданої комітентам квитанції, паспорта або документа, який його заміняє. Гроші за продані товари, прийняті на комісію від юридичних осіб, перераховуються на їх рахунки в банках.

Згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" залежно від того, які товари реалізує комісіонер - нові чи вживані, застосовуються різні об'єкти оподаткування ПДВ. При продажу взятих на комісію нових товарів базою оподаткування є продажна вартість таких товарів. У підтвердження виникнення податкового зобов'язання комісіонер виписує податкову накладну на ім'я покупця (якщо він зареєстрований як платник ПДВ) і робить відповідні записи в Книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг).

Якщо продаж товарів здійснюється особі, яка не зареєстрована як платник ПДВ, податкова накладна не виписується. При продажу прийнятих на комісію вживаних товарів від фізичних осіб, які не являються платниками ПДВ, а також при продажу вживаних товарів, прийнятих на комісію від юридичних осіб (конфісковане і безгоспне майно тощо), базою оподаткування є комісійна винагорода комісіонера. Якщо комісіонером, який здійснює торгівлю як новими, так і вживаними товарами, не ведеться окремий облік по придбанню і продажу нових і вживаних товарів, то база оподаткування ПДВ визначається виходячи з повної вартості вживаних товарів, а не з комісійної винагороди (наказ МЗЕЗторгу від 18.07.97 № 342). Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" комісіонер на суми, виплачені комітентам за продані товари, повинен протягом ЗО днів подати податковому органу за місцем проживання комітента довідку за ф. № 2 про виплачені суми.

2.6 Облік товарних втрат у торгівлі

У торговельних підприємствах у процесі перевезення, зберігання і реалізації товарів можливі товарні втрати. Вони поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих втрат належать природні втрати, які виникають внаслідок усушки, утруски, розпилу, витікання за нормальних умов перевезення, зберігання і реалізації товарів. Ненормовині втрати - це недостачі та інші втрати товарів понад встановлені норми. Норми природних втрат продовольчих товарів у роздрібній торговельній мережі та Інструкції по їх застосуванню, затверджені наказом Мінторгу СРСР від 02.04.87 № 88 і діють донині. Відповідно до п. 2 Інструкції із застосування норм природних втрат продовольчих товарів у роздрібній мережі державної і кооперативної торгівлі (додаток № 2 до Наказу № 88) норми природних втрат установлені на товари, що реалізуються на розвіє, у відсотках до їх роздрібного обороту. Затверджені норми природних втрат є граничними і застосовуються тільки у тому разі, коли при прийманні товарів або інвентаризації виявлена недостача. Якщо недостачі немає, норми природних втрат не застосовуються і недостача товарів не списується.

Слід мати на увазі, що природні втрати не нараховуються на штучні, фасовані товари і товари, що надходять в фабричній упаковці (наприклад, кондитерські вироби в дрібній розфасовці, товари у вакуумній упаковці тощо).

Норми природних втрат не поширюються також на товари, списані за актами, повернені постачальникам, передані іншим підприємствам, а також на фактичний залишок товарів за даними останньої інвентаризації. До норм природних втрат також не включаються додаткові втрати торговельних підприємств, зумовлені специфічними властивостями товарів, умовами їх поставки або реалізації:

- нормовані відходи, які утворюються при підготовці до продажу ковбас і м'ясокопченостей. (Норми на ці відходи затверджені наказом Мінторгу УРСР від 14.12.89 № 122):

- зачистки вершкового масла, а також крихти, що утворюються при продажу обсипної карамелі і цукру-рафінаду;

- різного роду втрати, що утворюються внаслідок псування товарів, пошкодження тари, завісу тари (різниці між фактичною вагою тари і вагою за трафаретом);

- фактичні додаткові втрати, пов'язані з реалізацією товарів у магазині самообслуговування, у межах установлених норм.

Оскільки в підприємствах роздрібної торгівлі оборот по реалізації окремих товарів не виявляється, то природні втрати за встановленими потоварними нормами визначаються а такому порядку: до суми втрат на залишок товарів за даними попередньої інвентаризації додаються втрати на товари, що надійшли, і віднімаються втрати на товари, що вибули (повернені постачальникам, списані за актами, передані іншим підприємствам тощо), а також на фактичний залишок товарів за даними останньої інвентаризації. Розрахунок складають за такою формою:

Для зручнішого визначення природних витрат на реалізовані товари після чергової інвентаризації рекомендується природні втрати на товари, що надійшли, визначати по кожному прибутковому і видатковому документу і поступово накопичувати протягом всього міжінвентаризаційного періоду. Торговельні підприємства можуть застосовувати порядок нормування природних втрат у відсотках до товарообігу (виходячи із структури товарообігу, фактичного рівня втрат за попередні періоди, частоти завезення товарів, тривалості їх зберігання, обсягу реалізації тощо).

За середньою нормою природних втрат і обсягу товарообігу бухгалтерія визначає суму природних втрат товарів. Потоварні норми при цьому методі зберігаються як розрахункові. При цьому норми природних втрат застосовуються тільки до товарів, придбаних у звітному періоді, незалежно від строку зберігання.

Недостача товарів, виявлена при інвентаризації товарів на складах торговельного підприємства, в межах норм природних втрат списується на витрати діяльності. Проте для рівномірного відображення у витратах діяльності нормованих втрат торговельні підприємства можуть створювати резерв на природні втрати товарів у плановому розмірі. Створення такого резерву щомісячно відображається по дебету рахунка 93 "Витрати на збут" і кредиту рахунка 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів". У подальшому недостачі товарів, виявлені при інвентаризації, в межах норм природних втрат списуються на зменшення цього резерву. Порядок проведення інвентаризації і відображення її результатів в обліку регламентується Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну України від 11.08.94 № 69. Інвентаризація товарних запасів проводиться комісією, призначеною наказом керівника (власника) підприємства, за обов'язковою участю головного бухгалтера. Очолює комісію керівник підприємства (або його заступник). Відповідальність за своєчасне й якісне проведення інвентаризації несе керівник.

Дані інвентаризації кожного виду товарних цінностей комісією заносяться до інвентаризаційних описів (ф. № інв-21), які складаються в двох примірниках і підписуються головою і всіма членами комісії. Один примірник інвентаризаційного опису залишається у матеріально відповідальної особи, а другий передається до бухгалтерії, де фактичні залишки товарних цінностей, зафіксовані в опису, звіряють з даними бухгалтерського обліку. Товари, по яких виявлені розходження (лишки, недостачі), записують в порівняльну відомість, а матеріально відповідальні особи повинні дати комісії письмові пояснення про причини їх виникнення.

Свої висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом і передає на затвердження керівникові. Керівник повинен прийняти рішення про списання недостачі товарів і оприбуткування їх лишків і затвердити протокол у 5-денний строк.

У бухгалтерському обліку результати інвентаризації товарів відображають в такому порядку. Лишки товарів, облік вартості яких ведеться за продажними цінами, приймаються на облік записом:

Д-т рах. 282 "Товари в торгівлі" (на вартість товарів за продажними цінами)

К-т рах. 285 "Торгова націнка" (на суму торгової націнки, що відноситься до цих товарів)

К-т рах. 719 "Інші доходи від операційної діяльності" (на вартість товарів за покупними цінами).

Вартість недостачі товарів, незалежно від причин її виникнення, списується з кредита рахунка 281 "Товари на складі" (або рах. 282 "Товари в торгівлі") на дебет рахунка 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей". На вартість недостачі товарів понад норми природних втрат з вини матеріально відповідальних осіб роблять запис:

Д-т рах. 375 "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків"

К-т рах. 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

Якщо на час виявлення недостачі товарів винні особи не встановлені, то вартість таких недостачі і втрат від псування цінностей списується на забалансовий рахунок 07 "Списані активи", субрахунок 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей". Після встановлення винуватців таких недостач відображають зменшення невідшкодованих втрат по кредиту рахунків 072 І одночасно роблять запис по дебету рахунка 375 "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків" і кредиту рахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

2.7 Облік операцій по патентуванню окремих видів діяльності

Патентування окремих видів підприємницької діяльності в країні регламентується Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 №98 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10.02.98 № 102). Дія цього Закону поширюється на торговельну діяльність за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків і кредитних карток на території України; на діяльність по обміну готівкових валютних цінностей. Суб'єктами правовідносин, які регулюються цим Законом, є юридичні особи і суб'єкти підприємницької діяльності, які не мають статусу юридичної особи - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва), які займаються зазначеною вище діяльністю, за винятком:

1) підприємств і організацій Укоопспілки, воєнної торгівлі (військовою атрибутикою тощо), аптек, які знаходяться у державній формі власності, і торговельно-виробничих державних підприємств робітничого постачання в селах, селищах та містах районного підпорядкування;

2) суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які:

- здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;

- платять податок на промисел в порядку, передбаченому чинним законодавством;

- здійснюють продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибних, дачних, садових і городних ділянках продукції рослинництва, бджільництва тощо;

- платять фіксований податок згідно з чинним законодавством про оподаткування доходів фізичних осіб;

- платять державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна (якщо товари кожної категорії відчужуються не частіше одного разу на рік);

3) суб'єктів підприємницької діяльності, створених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством і здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва і продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих і Українського товариства глухих.

Не вимагає патентування діяльність суб'єктів підприємницької діяльності по закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається по розрахунках в безготівковій формі (заготівля сільськогосподарської продукції і продукції її переробки; пункти приймання склотари від населення тощо). Торговий патент - це державне посвідчення, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності або його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує права суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність (тобто не є нематеріальним активом). Якщо суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, то патент придбавасться для кожного підрозділу.

Торгові патенти видаються для здійснення торговельної діяльності за готівку, надання побутових послуг (строк дії 12 місяців), здійснення операцій по торгівлі (обміну) валютними цінностями (строк дії 36 місяців) і надання послуг у сфері грального бізнесу (на 60 місяців). Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевогосамоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів і асортиментного переліку товарів (на календарний місяць в межах таких граничних рівнів):

- на території м. Києва, обласних центрів - від 60 до 320 грн.;

- на території м. Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів - від ЗО до 160 грн.;

- на території інших населених пунктів - до 80 грн.

Короткостроковий торговий патент видається для здійснення торговельної діяльності за готівку строком від І до 15 днів з одночасною сплатою всієї вартості патенту з розрахунку 10 грн. за один день. Такий патент видається при проведенні ярмарків) виставок-продажу та інших короткострокових заходів, пов'язаних з демонстрацією і продажем товарів (п. 16 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.97 № 1077).

Пільговий торговий патент видається строком на 12 місяців (з одноразовою оплатою в розмірі 25 гри.) суб'єктам підприємницької діяльності, в торговельній діяльності яких використовуються товари вітчизняного виробництва (поштові марки, листівки, конверти, проїзні квитки, товари народних промислів, періодичні видання друкованих засобів масової інформації, готові лікарські засоби, вітаміни для населення; вугілля, торф, дрова для населення та інші товари, передбачені ст. 8 Закону). Повний перелік товарів, передбачених до реалізації, обов'язково зазначається у пільговому патенті.

Особливістю патентування торгівлі валютними готівковими цінностями є стягнення плати в розмірі 320 грн. за календарний місяць, а також більш тривалий строк дії торгового патенту (36 місяців). Особливістю придбання торгового патенту на здійснення операцій по наданню послуг у сфері грального бізнесу є більш висока фіксована вартість патенту на окремі види грального бізнесу (наприклад, при використанні грального автомата з грошовим або речовим виграшем стягується плата за патент у розмірі 700 гри. на рік; при використанні грального стола з кільцем рулетки - 32000 грн. на рік: при використанні інших гральних столів (крім столів для більярда) - 24000 гри. на рік і т.д.). Торговий патент для проведення операцій по наданню послуг у сфері грального бізнесу видається на кожне окреме гральне місце (автомат, стіл) строком дії 60 місяців. При придбанні патенту на здійснення операцій у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить плату в розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. Торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності в податковому органі за місцем знаходження цих суб'єктів (або їх підрозділів). Підставою для придбання патенту є заявка, оформлена згідно з установленим порядком.

2.8 Облік витрат діяльності торговельних підприємств

Витрати комерційної діяльності торговельних підприємств (витрати обігу) є витратами по переміщенню товарів від виробника до споживача. До них належать витрати по перевезенню, зберіганню, реалізації товарів, по утриманню транспортних засобів, будівель і споруд, по оренді необоротних матеріальних і нематеріальних активів, страхуванню майна, рекламі та ін., а також по управлінню діяльністю підприємства. Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій витрати діяльності торговельних підприємств відображаються на рахунках: 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності". Рахунок 92 "Адміністративні витрати" призначений для обліку загальногосподарських витрат, пов'язаних з управлінням і обслуговуванням діяльності торговельного підприємства в цілому. До них належать:

" витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу ( оплата праці, пенсійне і соціальне страхування, додаткові витрати та ін.);

" витрати на утримання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення (оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, комунальні послуги, охорона та ін.);

" винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, по оцінці майна та ін.);

" витрати на зв'язок (поштові, телефонно - телеграфні та ін.)

" організаційні, представницькі та інші адміністративні витрати.

На рахунку 93 "Витрати на збут" відображають витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) товарів (послуг). До них належать:

- витрати пакувальних матеріалів,

- витрати на транспортування продукції (товарів) за умовами договору;

- витрати на маркетинг та рекламу;

- витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту;

- амортизація, ремонт та утримання основних засобів: інших необоротних матеріальних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції (товарів, робіт послуг) та ін.

2.9 Узагальнення результатів діяльності торговельного підприємства

Для узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємств Планом рахунків передбачено рахунок 79 "Фінансові результати", який ведеться за субрахунками:

791 "Результат основної діяльності",

792 "Результат фінансових операцій",

793 "Результат іншої звичайної діяльності",

794 "Результат надзвичайних подій".

По кредиту рахунка 79 "Фінансові результати" та його субрахунків підприємства відображають суму доходів від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, а по дебету - собівартість реалізації, витрат діяльності і податок на прибуток від звичайної діяльності.

Звідси торговельні підприємства для визначення фінансового результату основної діяльності наприкінці звітного періоду роблять записи:

1. на списання суми доходу

Д рах. 702 "Доход від реалізації товарів"

К рах. 791 "Результат основної діяльності"

2) на суму витрат діяльності:

Д-т рах. 791 "Результат основної діяльності"

К-т рах. 902 "Собівартість реалізованих товарів

К-т рах. 92 "Адміністративні витрати"

К-т рах. 93 "Витрати на збут"

К-т рах. 94 "Інші витрати операційної діяльності";

3) на суму належного податку на прибуток від звичайної діяльності, визначену за даними бухгалтерського обліку:

Д-т рах. 791 "Результат основної діяльності"

К-т рах. 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності";

Шляхом порівняння на рахунку 791 "Результат основної діяльності" кредитового обороту (загальна сума одержаного доходу від реалізації товарів) з оборотом по дебету цього рахунка (загальна сума операційних витрат з урахуванням податку на прибуток від звичайної діяльності) торговельні підприємства визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від основної діяльності.

Визначену суму фінансового результату списують на фінансово-результативний активно-пасивний рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" записами:

1) на суму одержаного прибутку:

Д-т рах. 791 "Результат основної діяльності"

К-т рах. 441 "Прибуток нерозподілений";

2) на суму збитку:

Д-т рах. 442 "Непокриті збитки"

К-т рах. 791 "Результат основної діяльності"

Розділ 3. Особливості обліку в сфері торгівлі на ТзОВ «Валенсія»

3.1 Характеристика підприємства

НАЙМЕНУВАННЯ ТА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ

Повне найменування товариства: Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Валенсія»

Скорочено: ТзОВ ТД «Валенсія»

Місцезнаходження: м. Київ, вул. Тарасівська 42.

МЕТА ТА ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ:

Метою товариства є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів споживчого товариства на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Предметом діяльності товариства є:

Оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями вітчизняного виробництва.

Підприємство реалізує продукцію торгових марок "Смирновъ" і "Перша столиця", а саме: "Смирновъ. Столове вино №21", "Смирновъ. Сухарничек №21", "Смирновъ. Перцовая №21", "Перша столиця", "Князь Святослав", "Золоте кільце", "Пшенична", "Столична", "Українська з перцем", "Князівський келих". Є в асортименті алкогольної продукції і бальзами: "Дамський секрет", "Скарби скіфів", "Чаклун".

3.2 Особливості обліку в сфері торгівлі на ТзОВ «Валенсія»

Господарські операції:

1. Продаж товару з оптового складу (див. додаток 3)

1) Оборотно-сальдова відомість по рахунку: 282 «Товари в торгівлі» за 2012 р. (див. додаток 3)

Дт361

на суму 48,000,00 грн..

Кт702

2) Оборотно-сальдова відомість по рахунку: 282 «Товари в торгівлі» за 2012 р. (див. додаток 3)

Дт702

на суму 40,000,00 грн.

Кт791

3) Оборотно-сальдова відомість по рахунку: 282 «Товари в торгівлі» за 2012 р. (див. додаток 3)

Дт702

на суму 8,000,00 грн. - ПДВ

Кт64

4) Оборотно-сальдова відомість по рахунку: 282 «Товари в торгівлі» за 2012 р. (див. додаток 3)

Дт902

на суму 38,000,00 грн.

Кт281

5) Оборотно-сальдова відомість по рахунку: 282 «Товари в торгівлі» за 2012 р. (див. додаток 3)

Дт791

на суму 38,000,00 грн.

Кт902

2. Торгівля в супермаркеті (див. додаток 3)

1) Оборотно-сальдова відомість по рахунку: 282 «Товари в торгівлі» за 2012 р. (див. додаток 3).

Дт282

на суму 100,000,00 грн. - куплено товар в поставника.

Кт631

2) Оборотно-сальдова відомість по рахунку: 282 «Товари в торгівлі» за 2012 р. (див. додаток 3).

Дт64

на суму 20,000,00 грн. - ПДВ

Кт631

3) Оборотно-сальдова відомість по рахунку: 282 «Товари в торгівлі» за 2012 р. (див. додаток 3).

Дт301

на суму 60,000,00 грн. - продано товар за готівку через касовий апарат.

Кт28

3) Оборотно-сальдова відомість по рахунку: 282 «Товари в торгівлі» за 2012 р. (див. додаток 3).

Дт311

на суму 60,000,00 грн. - здано виторг в банк.

Кт301

3.3 Звітність ТзОВ «Валенсія»

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;

Фінансові звіти дають змогу не тільки оцінити ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства, а й вивчити і проаналізувати механізми управління власним капіталом і прибутком, що завжди важливо для акціонерів підприємства, його потенційних інвесторів і партнерів по бізнесу. Фінансові звіти відображають поточний фінансовий стан і фінансово-господарську діяльність підприємства або результати його минулої діяльності та фінансовий стан протягом попередніх періодів.

Звітність це облікові записи, які дають можливість прослідкувати господарську діяльність. Обліковий процес на кожному підприємстві закінчується складанням звітності на підставі об'єднання поточних даних для розрахунку економічних показників, необхідних для управління.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Фінансова звітність товариства «Торговий дім «Валенсія» включає: Баланс (форма № 1), Звіт про фінансові результати (форма № 2), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3).

Користувачі фінансової звітності потребують систематизованої інформації про діяльність підприємства, інвесторами якої вони є або мають (бажають) стати. Тому відповідно до Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» усі підприємства та організації повинні на основі даних бухгалтерського обліку складати i подавати як річну, так i квартальну фінансову (бухгалтерську) звітність. Квартальна звітність складається з Балансу i Звіту про фінансові результати.

ТД «Валенсія» подає як річний, так i квартальний фінансовий (бухгалтерський) звіт, що складається з Балансу (див. додаток 1), Звіту про фінансові результати (див. додаток 1.2.). Звіт про рух грошових коштів (див. додаток 2).

На виконання вищезазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 затверджено Порядок подання фінансової звітності.



Висновок

На основі проведеного дослідження з питань бухгалтерського обліку, контролю і аналізу реалізації товарів на підприємствах роздрібної та оптової торгівлі, вивчення діючого законодавства України щодо регулювання обліку та аналізу реалізації товарів та сучасного стану економіки країни, можна стверджувати, що провідною галуззю економічного сектору є роздрібна торгівля, необхідною умовою ефективного функціонування якої є облік та аналіз товароруху, а також контроль за результатами діяльності роздрібного торговельного підприємства.

У процесі становлення і розвитку ринкового середовища завданням роздрібних торговельних підприємств є підвищення економічної обгрунтованості прийнятих управлінських рішень. Одним із основних об'єктів управління на підприємствах роздрібної торгівлі є операції з надходження та реалізації товарів. При прийнятті управлінських рішень важливе значення має правильне розуміння економічної сутності товарів. Ефективність прийнятих управлінських рішень в значній мірі залежить від повноти здійснення та використання результатів бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності.

Однією з головних задач контролю реалізації товарів на досліджуваному підприємстві є виявлення недоліків та порушень, забезпечення перекриття каналів нестач, крадіжок і безгосподарності, мобілізація резервів збільшення роздрібного товарообігу, сприяння нормалізації товарних запасів.



Список використаної літератури

1. Загородній А. Г., Партин Г. О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практи-ки: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: «Знання», КОО, 2004. - 377 с.

2. Герасимович А. М. та ін. Облік і аудит в банках: Підручник. - К.: КНЕУ, 2004. - 536 с.

3. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. - Житомир: ЖІТІ, 2003 - 608 с.

4. «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» затверджений наказом Міністерства Фінансів України.

5. Фурик В. Г. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - Вінниця: ВНТУ, 2006.

6. Крисюк В. L, Дякон В. М., Демченко Т. А. Бухгалтерський облік із викорис-танням комп'ютерних технологій: на прикладі програми «1С:Бухгалтерія 7.7 для України» (Практикум). - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. - 173 с.

7. Онисько С. М., Марич П. М. Фінанси підприємств. Підручник для студентів вищих закладів освіти. - Львів: „Магнолія плюс”, 2006. - ISBN 966-8340-26-4.

8. Інструкція «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій »затверджена наказом Міністерства Фінансів України.

Размещено на Allbest.ru

...