Організація обліку дебіторської заборгованості

Размещено на http://allbest.ru

Організація обліку дебіторської заборгованості

Вступ

облік дебіторський заборгованість

ОБЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: організація обліку дебіторської заборгованості на товаристві з обмеженою відповідальністю ТОВ ТІНЬКИ

МЕТА РОБОТИ: розглянувши теоретичні та практичні аспекти організації обліку дебіторської заборгованості на підприємстві.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ: описовий, системного аналізу, порівняльний.

У ході дослідження здійснено вивченя теоретичних основ з організації обліку дебіторської заборгованості на підприємстві, принципи класифікації, нормативно-правові документи; розглянуто практичні аспекти та стан організації дебіторської заборгованості на підприємстві ТОВ Тіьки.А саме оцінка дебіторської заборгованості, методи формування резерву сумнівних боргів підприємства, організація документування операцій з дебіторською заборгованістю. Як наукова новизна, розроблена єдина концепція дебіторської заборгованості шляхом постановки, теоретичного обґрунтування і вирішення проблем, пов'язаних з вдосконалення організації обліку та аналізу дебіторської заборгованості на новій методичній основі. Організація обліку - це сукупність дій зі створення цілісної системи бухгалтерського обліку, підтримання і підвищення рівня її організації, функціонування якої спрямоване на забезпечення інформаційних потреб користувачів облікової інформації, включаючи вибір форм організації та формування матеріального й інформаційного забезпечення облікового процесу. Організацію бухгалтерського обліку можна визначити також як науково обгрунтовану сукупність умов, за яких найбільш економно і раціонально здійснюється збір, обробка і зберігання бухгалтерської інформації з метою оперативного контролю за ефективним використання майна підприємства та надання користувачам неупередженої інформації для прийняття управлінських рішень.

1. Організаційна характеристика та облікова політика господарства

Директор

КЛИМЕНКО ВІКТОР ІВАНОВИЧ

Діяльність ВИРОЩУВАННЯ ЗЕРНОВИХ ТА ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

Реєстрація та внесення інформації про підприємство

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТІНЬКИ" в ЄДРПОУ були здійснені 20.09.2011.

Компанія ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТІНЬКИ" зареєстрована по адресу ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., ЧИГИРИНСЬКИЙ Р-Н, С.ТІНЬКИ. спеціалізується на вирощування зернових та технічних культур. Налоговою інспекцією підприємству надані ЄДРПОУ 33278344. Зв'язатися з представниками підприємства можливо по номеру телефона 4730-29946. Керівником призначений ЖИТКОВ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ.

Дані за 2012-2013 роки

Баланс СТОВ Тіньки на 30 листопада 2010 року

Дата (рік, місяць, число)

2010

11

30

Підприємство

СТОВ Тіньки

за ЄДРПОУ

24557434

Територія

за КОАТУУ

521456

Організаційно-правова форма господарювання: товарищество з обмеженою відпоаідальністю

за КОПФГ

214588

Орган державного управління

за СПОДУ

Вид економічної діяльності: вирощування зерновх культур

за КВЕД

28.22.9

Одиниця виміру: тис. грн.

Контрольна сума

Адреса

20924, Черкаська обл., Чигиринський р-н, с. Тіньки Телефон основний: (04730) 29946

Керівник

Житков Василий Николаевич

Головний бухгалтер Кулинич Людмила Яковлевна

2. Теоретичні основи

Створення належної системи обліку оплати праці передбачає організацію незалежного контролю за її витрачання в сільськогосподарських підприємствах.

Залежно від основної ознаки (кількість праці або часу) розглядають дві форми оплати праці:

· Відрядна, коли в основу розрахунку заробітної плати береться кількість виконаної роботи і розцінка за її одиницю;

· Погодинна, при якій затрачений на підприємстві час оплачується згідно тарифної ставки або окладу.

Без фінансово-комерційної діяльності тавідповідної правової організації підприємство не існує. Виходячи зі сказаного, сутність підприємства можна розглядати з різних позицій. З одного боку, підприємство - це майновий комплекс, використовуваний для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності. У той же час, підприємство це не тільки сукупність технологічних процесів, виробничих будівель, обладнання, а й певне соціальне єдність, сформована технічними та організаційними процесами, економічними відносинами, що складаються всередині підприємства. У такому ракурсі поняття підприємства можна сформулювати так: Підприємство - це господарська одиниця, що володіє певною законом економічної й адміністративної самостійністю, тобто правами юридичної особи, організаційно-технічним, економічним і соціальним єдністю, зумовленим спільністю цілей діяльності: виробництвом і реалізацією товарів, робіт, послуг та отриманням прибутку.

Значимість підприємства як основної ланки економіки визначається наступним: - На підприємствах вироблятися продукція, виконуються роботи та надаються послуги, що складають основу життєдіяльності кожної людини окремо і суспільства в цілому; - Підприємство є головним суб'єктом відносин, що складаються в суспільстві з приводу виробництва, реалізації, розподілу та споживання продукції; - Підприємства формують попит на фактори виробництва, технологічні та продуктові інновації, організаційно-управлінські нововведення; - Підприємства є одним з найважливіших джерел формування доходів бюджетів усіх рівнів; - На підприємствах переважна частина населення отримує винагороду за свою працю, матеріально забезпечуючи себе і членів сім'ї; - На підприємствах проходять соціальну адаптацію громадяни, які вступають у життя, тут закладаються основи трудової дисципліни, виховується почуття відповідальності і т.п. Виділяють такі функції підприємства: § виготовлення продукції для виробничого й особистого споживання відповідно до профілю підприємства; § продаж і постачання продукції споживачеві; § матеріально-технічне забезпечення виробничого процесу; § управління та організація праці персоналу; § підвищення якості продукції, зростання обсягів виробництва, зниження питомих витрат; § сплата податків, внесків, платежів; § дотримання діючих стандартів, нормативів, державних законів. Найважливішою метою є отримання доходу за рахунок реалізації продукції. Для реалізації цієї мети, вирішуються такі завдання: v організація виробництва товарів і послуг відповідно до попиту; v забезпечення споживачів продукцією підприємства відповідно до договорів; 8

v отримання доходів власниками підприємства; v створення робочих місць; v забезпечення виплат зарплати персоналу, створення нормальних умов для праці, професійного зростання; v охорона навколишнього середовища; v недопущення збоїв у роботі підприємства.

3. Облік розрахунків з дебіторами

Облік розрахунків з дебіторами і кредиторами

Відомо, що активи (майно) підприємства з економічного погляду поділяються на оборотні та необоротні активи. Джерела формування цього майна (пасиви) поділяються на власний капітал та зобов'язання. Активи дорівнюють пасивам, які виступають джерелами їх формування (схема 1). Важливим елементом оборотних активів є дебіторська заборгованість; усі зобов'язання є кредиторською заборгованістю. Розглянемо основні питання організації обліку розрахунків з дебіторами та кредиторами.

Розрахунки з дебіторами та кредиторами пов'язані з вхідними та вихідними фінансовими потоками. Стан цих розрахунків у певний момент часу розкривається через суми дебіторської та кредиторської заборгованості на цей момент. Таким чином, облік розрахунків з дебіторами та кредиторами полягає у визначенні сум дебіторської (далі -- ДЗ) та кредиторської (далі -- КЗ) заборгованості підприємства, оцінки і класифікації їх для відображення у фінансовій звітності.

Засади класифікації розрахунків

Найбільш загальна класифікація дебіторської та кредиторської заборгованості за строками погашення -- це поділ її на довгострокову і поточну. Заборгованість визнається поточною, якщо вона має бути погашена протягом одного року, або операційного циклу, якщо він довший за один рік. Відповідно дебіторська заборгованість, строк погашення якої становить більше одного року від дати балансу, -- вилучається з розділу «Оборотні активи» балансу підприємства і відображається у рядку 050 балансу. Аналогічно і з кредиторською заборгованістю. Для наведення інформації щодо довгострокової кредиторської заборгованості у пасиві балансу підприємства передбачено окремий розділ.

Схема 1. Загальна балансова формула

Згідно з пп. 12, 13.1 П(С)БО 10, частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості. Переведення частини довгострокової ДЗ до складу поточної відображають в обліку відповідним записом (наприклад, Д-т 18 К-т 37). Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості наводять у примітках до фінансової звітності.

Окрема увага -- розрахункам із пов'язаними сторонами. Згідно з пп. 31, 59 П(С)БО 2, заборгованість пов'язаним сторонам та перед пов'язаними сторонами відображається у статтях «Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків» та «Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків» відповідно. Довгострокову дебіторську/кредиторську заборгованість, на нашу думку, слід показувати у відповідних розділах активу/пасиву в статтях, призначених для довгострокових заборгованостей. Порядок класифікації розрахунків та відповідних заборгованостей див. на схемі 2. Конкретні статті балансу та рахунки синтетичного обліку, призначені для їх обліку, з поясненням видів дебіторської та кредиторської заборгованостей -- у таблиці 1 і таблиці 2.



Схема 2. Схема класифікації ДЗ та КЗ

Таблиця 1. Класифікація дебіторської заборгованості та відповідних видів розрахунків

Рядок балансу	Стаття дебіторської заборгованості	Рахунок синтетичного обліку*	Яка дебіторська заборгованість включається до статті	Організація аналітичного обліку
050	Довгострокова ДЗ	181, 182 183	Заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає під час нормального операційного циклу та буде погашена після 12 міс. з дати балансу	За кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення
161	ДЗ за товари, роботи, послуги	36	Заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселем)	За кожним покупцем та замовником за кожним пред'явленим до сплати рахунком за поставлені товари (роботи, послуги)
170	ДЗ за розрахунками з бюджетом	641, 642, 37	Заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету	За видами платежів
180	ДЗ за розрахунками за виданими авансами	371**	Сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів	За кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення
190	ДЗ за розрахунками з нарахованих доходів	373	Сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню
200	ДЗ за внутрішніми розрахунками	682, 683	Заборгованість пов'язаних сторін та дебіторська заборгованість за внутрішньовідомчими розрахунками	Окремо за підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами, з якими здійснюються розрахунки
210	Iнша поточна ДЗ	37	Заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів	За кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення і погашення
* У таблицях 1 і 2 інформація про рахунки синтетичного обліку наведена довідково.

Таблиця 2. Класифікація кредиторської заборгованості та відповідних видів розрахунків

Рядок балансу	Вид кредиторської заборгованості	Рахунок синтетичного обліку	Яка кредиторська заборгованість включається до статті	Організація аналітичного обліку
440	Довгострокові кредити банків	501 - 504	Заборгованість підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов'язанням	За позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позик). Довгострокові зобов'язання з оренди - за кожним орендодавцем та об'єктом орендованих необоротних активів
450	Iнші довгострокові фінансові зобов'язання	505 - 506, 51, 52, 53	Довгострокова заборгованість підприємства щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки
460	Відстрочені податкові зобов'язання	54	Сума податків на прибуток, що підлягають сплаті у майбутніх періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки	-
470	Iнші довгострокові зобов'язання	505, 506 (безпроцентні), 55	Довгострокові зобов'язання, які не можуть бути включені до інших статей розділу "Довгострокові зобов'язання" балансу	За кожним кредитором та видами залучених коштів
500	Короткострокові кредити банків	60	Поточні зобов'язання підприємства перед банками за отриманими від них позиками	За позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками їх погашення
510	Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	61	Довгострокові зобов'язання, що підлягають погашенню протягом 12 міс. з дати балансу	За кредиторами та видами заборгованості
520	Векселі видані	62	Заборгованість, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядників та інших кредиторів	За кожним виданим векселем та за строками їх погашення
530	КЗ за товари, роботи, послуги	63	Заборгованість постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи й отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями)	За кожним постачальником та підрядником у розрізі кожного документа (рахунка) на сплату
540	Поточні зобов'язання (ПЗ) за розрахунками з одержаних авансів	681*	Аванси, одержані від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг)	Окремо за підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами, з якими здійснюються розрахунки
550	ПЗ за розрахунками з бюджетами	64	Заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства	За видами податків і платежів
560	ПЗ за розрахунками з позабюджетних платежів	68	Заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбаченими чинним законодавством	За видами платежів
570	ПЗ за розрахунками зі страхування	65	Заборгованість за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників	За кожним видом зборів і відрахувань, за страхувальниками та окремими договорами страхування
580	ПЗ за розрахунками з оплати праці	66	Заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату	За кожним працівником, видами виплат і утримань
590	ПЗ за розрахунками з учасниками	67	Заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням статутного капіталу	За кожним засновником та учасником і за видами виплат
600	ПЗ за внутрішніми розрахунками	682, 683	Заборгованість підприємства пов'язаним сторонам та кредиторська заборгованість за внутрішньовідомчими розрахунками	Окремо за підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами, з якими здійснюються розрахунки
610	Iнші поточні зобов'язання	372, 684, 36 за буд. контрактами	Зобов'язання, які не можуть бути включені до інших статей, наведених у розділі "Поточні зобов'язання" балансу
* Якщо підприємство не здійснює обліку операцій за виданими та отриманими авансами на окремих субрахунках синтетичного обліку, все одно має забезпечуватися відображення відповідного сальдо за такими операціями у відповідних статтях балансу (рядок 180 - таблиця 1 та рядок 540 - таблиця 2).

Синтетичний облік

Для обліку розрахунків із дебіторами (дебіторської заборгованості) призначено рахунки синтетичного обліку 34 «Короткострокові векселі одержані» (активний), 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами» (активні або активно-пасивні) та пасивний рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів».

Пов'язаними сторонами вважаються:

1) підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб;

2) підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.

Перелік пов'язаних сторін визначається підприємством, враховуючи сутність відносин, а не лише юридичну форму (превалювання сутності над формою). Відносини між пов'язаними сторонами -- це, зокрема, відносини:

материнського (холдингового) і його дочірніх підприємств; спільного підприємства і контрольних учасників спільної діяльності; підприємства-інвестора і його асоційованих підприємств; підприємства і фізичних осіб, які здійснюють контроль або мають суттєвий вплив на це підприємство, а також відносини цього підприємства з близькими членами родини кожної такої фізичної особи; підприємства і його керівника та інших осіб, які належать до провідного управлінського персоналу підприємства, а також близьких членів родини таких осіб.

Пункт 3 П(С)БО 23

Для обліку розрахунків за довгостроковими зобов'язаннями призначено рахунки класу 5 «Довгострокові зобов'язання» (рахунки 50 -- 55). Розрахунки за поточними зобов'язаннями обліковують на рахунках класу 6 «Поточні зобов'язання» (рахунки 60 -- 68). Ці рахунки, у принципі, є пасивними, проте на окремих субрахунках синтетичних рахунків 63, 64, 65, 68 сальдо на кінець місяця може бути не лише кредитовим, а й дебетовим. Такі показники не згортаються, а сальдо синтетичного рахунка визначається розгорнуто за дебетом і кредитом як сума відповідного сальдо на субрахунках.

Організацію аналітичного обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами, що має забезпечуватися підприємством, показано у таблиці 1 і таблиці 2.

Визнання ДЗ при реалізації товарів

Відомо, що в основу вітчизняного бухобліку, що грунтується на міжнародних стандартах, покладено принцип нарахування. Тобто доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визнаються після їх відповідного нарахування (на підставі первинних документів про відвантаження товарів, виконання робіт, послуг). Під час нарахування доходів від реалізації товарів, робіт, послуг визнається дебіторська заборгованість (п. 6 П(С)БО 10).

Отже, реалізація товарів, робіт послуг, незалежно від характеру розрахунків між сторонами, має визначатися за кредитом рахунка 70 у дебет відповідного субрахунка обліку дебіторської заборгованості. Як правило, дебетується рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» (Д-т 36, К-т 70). Якщо йдеться про реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг) пов'язаним сторонам,

-- це може відображатися в обліку записом Д-т 682¹ К-т 70.

¹ Хоча в Інструкції №291 до рахунка 682 сказано, що «на субрахунку 682 «Внутрішні розрахунки» ведеться облік всіх видів поточних розрахунків з дочірніми і асоційованими підприємствами», а це не повний перелік можливих пов'язаних осіб, проте, на нашу думку, з огляду на положення п. 59 П(С)БО 2, застосування цього субрахунка в цьому випадку можливе за аналогією.

Засади обліку авансів

Якщо підприємство реалізує товари, роботи, послуги за передоплатою, -- покупець (замовник), що сплатив кошти, з моменту отримання підприємством передоплати (авансу), по суті, виступає кредитором, і лише після відвантаження товарів, виконання робіт, послуг відбувається погашення кредиторської заборгованості.

За логікою національних стандартів та відповідно до плану рахунків, одержані аванси треба відображати в обліку не за кредитом рахунка 36, який за своєю сутністю є активним (а тому проведення Д-т 30, 31 К-т 36 при одержанні авансу є неправильним), а за кредитом субрахунка 681 «Розрахунки за авансами одержаними» (Д-т 30, 31 К-т 681). І лише після відвантаження товару, виконання робіт, послуг та відображення у загальному порядку дебіторської заборгованості одержаний раніше аванс спрямовується на зарахування дебіторської заборгованості, що виникла (Д-т 681 К-т 36).

Аналогічно слід вчиняти і з авансами, виданими постачальникам чи підрядникам як передоплата за товари роботи, послуги. Під час їх видачі роблять запис у дебет субрахунка 371 «Розрахунки за виданими авансами» в кореспонденції з кредитом субрахунків 30, 31. Після отримання товарів, робіт, послуг від постачальників чи підрядників субрахунок 371 кредитується (Д-т 63, К-т 371).

Доцільність окремого обліку авансів

Ми вважаємо, що застосування субрахунків обліку авансів є обґрунтованим з огляду на доцільність однакового відображення в обліку однакових операцій. Це може бути необхідно і з метою належного та однакового відображення у бухгалтерському обліку операцій з нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ (див. таблицю 3 і таблицю 4). Саме в такий спосіб у таблицях 3 і 4 на прикладі господарської операції з виконання робіт (надання послуг) у виконавця й оприбуткування та оплати за них у замовника показано відповідно бухгалтерський та податковий облік розрахунків із постачальниками та підрядниками (для замовника -- таблиця 3) і бухгалтерський та податковий облік розрахунків із покупцями та замовниками (для виконавця -- таблиця 4).

Таблиця 3. Бухгалтерський та податковий облік розрахунків із постачальниками та підрядниками

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік	Податковий облік
		Д-т	К-т	ВД	ВВ
Післяплата
1.	Відображено підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) або акцептований рахунок-фактуру, без ПДВ	91, 92, 93, 94	631	-	ВВ
2.	На суму податкового кредиту з ПДВ (на підставі податкової накладної)	641/ПДВ	631	-	-
3.	Сплачено за надані послуги (виконані роботи) з поточного рахунка, з ПДВ	631	311	-	-
Передоплата
4.	Сплачено аванс з поточного рахунка у банку за надані послуги (виконані роботи), з ПДВ	371	311	-	ВВ*
5.	Суму ПДВ віднесено до податкового кредиту (на підставі податкової накладної)	641/ПДВ	644	-	-
6.	Відображено підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) або акцептований рахунок-фактуру, без ПДВ	91, 92, 93, 94	631	-	-
7.	Зараховано сплачений аванс в оплату за надані послуги (виконані роботи), з ПДВ	631	371	-	-
8.	Відображено ПДВ у складі податкового кредиту	644	631	-	-
* За умови що постачальник - платник податку на прибуток на загальних підставах.

Таблиця 4. Бухгалтерський та податковий облік розрахунків із покупцями та замовниками

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік	Податковий облік
		Д-т	К-т	ВД	ВВ
Післяплата
1.	Відображено підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) або рахунок-фактура, з ПДВ	361	703	ВД (без ПДВ)	-
2.	У складі ПЗ нараховано суму ПДВ, виписано податкову накладну	703	641/ПДВ	-	-
3.	Отримано на поточний рахунок оплату за надані послуги (виконані роботи), з ПДВ	311	361	-	-
Передоплата (аванс)
4.	Отримано аванс на надання послуг (виконання робіт), з ПДВ	311	681	ВД (без ПДВ)	-
5.	Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ, виписано податкову накладну	643	641/ПДВ	-	-
6.	Відображено підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) або рахунок-фактуру, з ПДВ	361	703	-	-
7.	Відображено ПДВ у складі податкових зобов'язань	703	643	-	-
8.	Зараховано сплачений аванс в оплату за роботи (послуги), з ПДВ	681	361	-	-

Якщо дебетовий залишок за рахунком 63 і допускається Інструкцією №291, то згідно з листом Мінфіну України від 04.07.2007 р. №31-34000-10/23-4359/4736 (див. «ДК» №38/2007) рахунок синтетичного обліку 36 є активним. У разі виникнення кредитового сальдо за цим рахунком підприємство списує його на рахунок 68 з перенесенням відповідної інформації до реєстрів аналітичного обліку. Тож якщо, наприклад, рахунок 36 використовується виключно як активний, то сальдо на ньому на дату балансу відображає повну суму заборгованості покупців за відвантажені товари, виконані роботи, послуги. На нашу думку, відповідні проведення за субрахунками обліку авансів слід здійснювати не під час складання звітності на дату балансу, а в момент виникнення заборгованості.

Згідно з п. 29, 54 П(С)БО 2, сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг), відображається у статті «Поточні зобов'язання за одержаними авансами» (рядок 540) балансу підприємства, а сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів, -- у статті «Дебіторська заборгованість за виданими авансами» (рядок 180).

Недопустимість згортання сальдо

Деякі підприємства (особливо ті, на яких автоматизовано бухгалтерський та податковий облік з ПДВ і податку на прибуток), вважають за доцільне не використовувати субрахунки обліку авансів, а обліковувати їх за відповідними рахунками синтетичного обліку, на яких обліковуються розрахунки з певними дебіторами (наприклад, 36, 63).

У таких випадках підприємства повинні забезпечити ведення обліку розрахунків із контрагентами із застосуванням розгорнутого сальдо на рахунках 36 і 63. Тобто всі залишки за дебетом рахунка 36 та за дебетом рахунка 63 потрапляють в актив балансу, а всі залишки за кредитом цих рахунків -- у пасив.

Відповідно до п. 7 П(С)БО 2, згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Оскільки національні стандарти не передбачають згортання дебіторської заборгованості із зобов'язаннями навіть у випадках, коли йдеться про одного і того самого контрагента (адже строки чи інші особливості погашення відповідної заборгованості можуть бути різними), то навіть дебіторська та кредиторська заборгованість одного контрагента має відображатися у балансі розгорнуто: заборгованість перед контрагентом -- у пасиві, заборгованість контрагента -- в активі (див. приклад).

Приклад Станом на 31 березня на підприємстві обліковується дебіторська заборгованість ВАТ «Альфа» (непов'язана сторона) за поставлені з відстроченням платежу товари на суму 360000 грн з ПДВ. При цьому підприємство 24 березня отримало від ВАТ «Альфа» аванс на поставку нової партії товару на суму 600000 грн з ПДВ, яку заплановано поставити у квітні поточного року.

Незалежно від того, чи використовуються на підприємстві субрахунки обліку авансів, у балансі станом на 31 березня розрахунки з ВАТ «Альфа» мають бути показані розгорнуто:

-- в активі -- рядок 161 -- 360000 грн;

-- у пасиві -- рядок 540 -- 600000 грн.

Відображення ДЗ за чистою реалізаційною вартістю

Згідно з пп. 27, 32.1 П(С)БО 2, показники дебіторської заборгованості у разі створення щодо неї резерву сумнівних боргів наводяться у балансі за чистою реалізаційною вартістю. При цьому для сум дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги форма балансу передбачає наведення, крім чистої реалізаційної, ще й первісної вартості та суми резерву сумнівних боргів (рядки 161 та 162). Решта статей дебіторської заборгованості показуються у балансі вже за мінусом резерву сумнівних боргів.

До речі, П(С)БО 10 не передбачає можливості нестворення резерву сумнівних боргів. Якщо ж підприємство, наприклад, обрало метод застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості при нарахуванні резерву, і сумнівної заборгованості немає, по суті, підприємство такого резерву не нараховує, і в балансі його сума не наводиться. Проте при цьому слід мати на увазі, що користувачі повинні розцінювати показники балансу цього підприємства як такого, на якому сумнівної заборгованості немає. У цьому випадку, якщо підприємство має сумнівну заборгованість, але не відображає в обліку і звітності відповідний резерв, -- воно вносить до фінансової звітності неправдиву інформацію.

Класифікація, оцінка дебіторської заборгованості та облік рахунків до отримання

Здійснюючи продаж продукції, підприємство, як правило, надає кредит своїм покупцям. Якби продукція завжди продавалася за готівку, надходження грошових коштів було б постійним, але обмеженим. При продажу в кредит активізується реалізація товарів, робіт, послуг, але грошові надходження за рахунками відкладаються на час погашення дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість (receivables- амер.; debt, debtors - англ.) містить у собі всі вимоги підприємства до інших юридичних чи фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. Це заборгованість перед підприємством за відвантажені, але не оплачені товари, надані послуги та з інших операцій. Вона буває двох видів: торговельна (операційна) і особлива (поопераційна). Залежно від терміну погашення дебіторська заборгованість може бути:

o короткостроковою - поточною (current receivables), яка має бути погашена впродовж одного року або операційного циклу, якщо він довший за рік;

o довгостроковою - непоточною (noncurrent receivables).

Торговельна (операційна) дебіторська заборгованість виникає в процесі звичайної операційної діяльності компанії за умови продажу товарів чи надання послуг в кредит. Такий кредит називають комерційним кредитом. На відміну від попередньої оплати, ця форма є поширеною у міжнародній практиці. Відповідно до умов договору, клієнт сплачує заборгованість через 15, 30, 45 або 60 і більше днів, що сприяє розвитку торгівлі. Заборгованість по торговельних операціях відображається на рахунках "Рахунки до отримання", які підтверджуються рахунками-фактурами, та "Векселі отримані", які підтверджуються офіційними борговими зобов'язаннями. Облік торговельних операцій з використанням "Рахунків до отримання" докладно розглядається у розділі 4 "Облік матеріально-виробничих запасів".Особлива (неопераційна) дебіторська заборгованість виникає від операцій, не пов'язаних з операційною діяльністю підприємства. До неї відносяться позики та аванси, видані працівникам або філіям компанії, депозити для покриття потенційних збитків, депозити, як гарантія платежу, дивіденди і відсотки до отримання тощо. Вона відображається в обліку під відповідними назвами і не включається до торговельної дебіторської заборгованості.

В окремих випадках, коли рахунки до отримання мають кредитове сальдо в результаті передоплати або помилкової переплати покупців, вони мають бути перекласифіковані і відображені у Балансі як поточні зобов'язання.

Нагадуємо, що у західних країнах рішення про деталізацію і порядок розміщення різних видів дебіторської заборгованості у

Балансі приймає Сама компанія. Однак існують загальні правила класифікації дебіторської заборгованості і надання інформації про неї у Балансі. Так, МСБО 1 "Подання фінансових звітів" рекомендує виділяти у Балансі торговельну та іншу дебіторську заборгованість. У США Положения про стандарти фінансового обліку (Statements of Financial Accounting Standards) вимагають дотримання наступних правил: 1) виділення різних видів дебіторської заборгованості, що належить підприємству, якщо це є суттєвим;

2) правильне розташування оціночних (коригуючих) статей до відповідних статей дебіторської заборгованості;

3) дотримання того, що дебіторська заборгованість, представлена у розділі "Поточні активи", дійсно буде перетворена у гроші впродовж одного року або операційного Циклу, якщо він довший за piк;

4) розкриття будь-яких непередбачених збитків, пов'язаних з існуючою дебіторською заборгованістю;

5) розкриття будь-якої дебіторської заборгованості, право на яку передано або віддано у заставу як забезпечення;

6)розкриття усіх значних концентрацій ризику, пов'язаних з Дебіторською заборгованістю [53, р. 342-343].

Ці правила регламентують кількість і якість інформації про дебіторську заборгованість, яка Має розкриватися у фінансовій звітності для її користувачів.

Для забезпечення правдивого подання інформації у фінансовій звітності дебіторська заборгованість має бути оцінена з урахуванням принципу обачності - щоб активи або дохід не були завищені.

При реалізації товарів (робіт, послуг) з відстрочкою платежу дасться бухгалтерський запис:

Дебет рахунку "Рахунки до отримання"

Кредит рахунку "Дохід від реалізації"

3.1 Економічний зміст та організація обліку розрахунковихоперацій

Здійснюючи свою виробничо-господарську діяльність сільськогосподарські підприємства вступають в розрахункові взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями і особами. Ці розрахунки пов'язані з формуванням основних і оборотних засобів, реалізацією виробленої продукції і наданих послуг, з розподілом прибутку, розрахунками з фінансовими органами і органами соціального страхування і соціального забезпечення. Господарства можуть також вступати в розрахункові взаємовідносини з окремими особами, наприклад, для виконання різних доручень при видачі грошових коштів підзвіт, одержанні кредитів на індивідуальне житлове будівництво і господарське влаштування. Встановлення господарських відносин суб'єкта підприємницької діяльності з іншими фізичними та юридичними особами передбачене виникненням між ними певних прав та зобов'язань.

Під зобов'язаннями сторін у цивільному законодавстві розуміють усі дії, які кожна зі сторін договору повинна здійснити на користь іншої сторони і які обумовлені договором, адміністративними актами, юридичними вчинками та іншими підставами, що не суперечать законодавству.

На відміну від цього, у бухгалтерському обліку підприємства зобов'язання виникають не в момент укладення договору, а після здійснення однією зі сторін передбачених у ньому дій (або бездіяльності), внаслідок яких виникає заборгованість однієї сторони перед іншою.

Виникнення заборгованості пов'язане з тим, що одночасне виконання обома сторонами зустрічних зобов'язань за договором відбувається дуже рідко. Як правило, спочатку свої зобов'язання виконує одна зі сторін, внаслідок чого у неї виникає право вимагати компенсації за заборгованістю, а з іншої сторони - обов'я30к оплатити цю заборгованість. Тобто у бухгалтерському обліку у першої сторони в складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості, а з іншої сторони виникає зобов'язання перед кредитором погасити цю заборгованість, яка називається кредиторською заборгованістю.

Тому правильна організація розрахунків потребує суворого дотримання фінансової дисципліни, власної оплати боргів за зобов'язаннями і забезпечення своєчасного одержання коштів за реалі30вану продукцію та надані послуги.

Затримання оплати за одержані матеріальні цінності або несвоєчасне надходження коштів за реалізовану продукцію та надані послуги призводить до фінансових труднощів у веденні господарства.

Дебіторська заборгованість спричиняє вилучення коштів з обороту підприємств, що негативно позначається на їх фінансовому стані, а несвоєчасна оплата боргів і зобов'язань веде до залучення в оборот коштів, які належать іншим підприємствам.

Завданнями бухгалтерського обліку розрахункових операцій є:

- дотримання встановлених правил розрахункових відносин;

- своєчасне документальне оформлення розрахункових операцій:

- своєчасне і достовірне ведення аналітичного і синтетичного обліку розрахунків;

- своєчасне відображення розрахункових операцій у податковому обліку;

- своєчасне взаємне звіряння розрахунків з дебіторами і кредиторами;

- недопущення нереальної дебіторської і кредиторської заборгованості.

Розрахункові операції здійснюються відповідно до законодавства України у порядку, встановленому Національним банком України.

Законодавством України передбачений порядок проведення розрахунків між підприємствами, підприємствами і фізичними особами як у безготівковій формі, так і за готівку. Порядок розрахунків безготівковими коштами викладений в інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженій Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22.

Для обліку розрахунків призначені рахунки класів 1 "Необоротні активи", 3 "Кошти, розрахунки та інші активи", 5 "Довгострокові зобов'язання" і 6 "Поточні зобов'язання".

Рахунки, призначені для обліку розрахунків, є активно-пасивними, можуть мати одночасно сальдо за дебетом і кредитом. За дебетом в них відображають збільшення дебіторської або зменшення кредиторської заборгованості, а за кредитом - збільшення кредиторської або зменшення дебіторської заборгованості.

Однак діючим планом рахунків не передбачається широке використання активно-пасивних рахунків, що значно ускладнює облікову роботу.

Так, на окремих субрахунках синтетичних рахунків 63, 64, 65,68 сальдо на кінець місяця може бути не лише кредитовим, але й дебетовим. Такі показники не згортаються, а сальдо синтетичного рахунку визначається розгорнуто за дебетом і кредитом як сума відповідного сальдо на субрахунках. Розгорнуте сальдо може бути за субрахунком 372 "Розрахунки з підзвітними особами".

3.2 ЗмістП(С)БО№ 10 "Дебіторськазаборгованість"

Загальні положення

1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності.

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

3. Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

4. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

? Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову та поточну. При цьому враховуються два критерії: строк погашення та зв'язок з нормальним операційним циклом.

Поточна дебіторська заборгованість - виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Тобто для віднесення дебіторської заборгованості до поточної, достатньо наявності хоча б одного з двох наведених критеріїв.

Довгострокова дебіторська заборгованість - не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу, тобто для віднесення заборгованості до довгострокової, необхідна одночасна наявність двох наведених критеріїв.

Критерієм класифікації заборгованості на поточну і довгострокову є операційний цикл. Операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності і отриманням коштів від реалізації виготовленої з них продукції або товарів та послуг (П(С)БО 2, п.4)

Крім того у П(С)БО №3 "Звіт про фінансові результати" термін "операційна діяльність" визначається як основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. Довгострокова дебіторська заборгованість виникає при здійсненні інвестиційної, фінансової діяльності, а також внаслідок надзвичайних подій.

Дебіторська заборгованість також класифікується за об'єктами щодо яких вона виникла. Згідно з цим виділяють такі види дебіторської заборгованості:

? заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця;

? заборгованість забезпечена векселями;

? надані позики;

? дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги;

? дебіторська заборгованість за розрахунками (з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків);

? інша дебіторська заборгованість.

Залежно від своєчасності погашення дебіторська заборгованість поділяється на:

? дебіторську заборгованість, строк оплати якої не настав (строкова дебіторська заборгованість);

? дебіторська заборгованість не сплачена в строк (прострочена). В тому числі:

? сумнівна дебіторська заборгованість;

? безнадійна дебіторська заборгованість.

Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Класифікація дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за строками непогашення використовується при обчисленні резерву сумнівних боргів та розкривається у примітках до фінансової звітності.

Можна виділити ще два особливі види дебіторської заборгованості:

-відстрочені податкові активи - сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах і виникає у випадку, коли обліковий прибуток менший за податковий прибуток. Відстрочені податкові активи відображаються у рядку 060 Балансу у складі довгострокової дебіторської заборгованості. Методологічні засади відображення в обліку відстрочених податкових активів регламентуються П(С)БО 17 “Податок на прибуток”

-витрати майбутніх періодів - витрати, здійснені у звітному періоді, але які будуть визнані витратами у Звіті про фінансові результати у майбутніх звітних періодах згідно з принципом відповідності доходів та витрат. Такі витрати тимчасово відображаються в окремому розділі Балансу. До витрат майбутніх періодів відносяться витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса;

Для накопичення інформації про дебіторську заборгованість та відображення операцій по ній у Плані рахунків передбачені рахунки класу 1 “Необоротні активи” та класу 3 “Кошти, розрахункові та інші активи”. Ці рахунки об'єднуються у відповідні статті, які відображаються у Балансі за встановленою П(С)БО 2 формою.

Крім того, для обліку дебіторської заборгованості використовується позабалансовий рахунок 071 “Списана дебіторська заборгованість”. На цьому рахунку обліковується списана дебіторська заборгованість протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового становища боржника.

Дебіторська заборгованість остаточно списується з позабалансового рахунку 071 після вирішення питання щодо визнання винних осіб або у зв'язку із закінченням строку обліку такої заборгованості.

3.3 Облік розрахунків за виданими авансами

У ряді випадків підприємства під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт (послуг), а також при оплаті продукції і робіт, прийнятих від замовників за частковою готовністю, можуть видавати аванси. Аванс є грошовою сумою або іншою майновою цінністю, яка передається в рахунок виконання договірного зобов'язання (наприклад, у рахунок наступних поставок). Це повний або частковий платіж. Здійснюючи авансовий платіж, покупець фінансує продаж за деякий час до надходження товару. Для обліку розрахунків за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), а також з оплати продукції та робіт, прийнятих замовником за частковою готовністю, передбачено рахунок 371 "Розрахунки за авансами виданими". Авансові платежі постачальникам та іншим підприємствам оформлюють платіжними дорученнями, в яких міститься посилання на укладений договір. Підтвердженням проведених платежів є виписка банку. Зарахування оформлюється розрахунком (довідкою) бухгалтерії. Аналітичний облік за рахунком 371 "Розрахунки за виданими авансами" ведеться в розрізі окремих одержувачів грошових коштів у вигляді авансових платежів (за кожним дебітором). Загальний порядок обліку розрахунків за авансами виданими наведено на рис.

Рис.

Загальна схема обліку розрахунків за авансами виданимиНа суму виданих авансів підприємство-покупець (замовник) здійснює запис за дебетом рахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами" в кореспонденції з рахунками ЗО "Каса", 31 "Рахунки в банках" та ін. Одночасно відображається сума податкового кредиту з податку на додану вартість записом: Д-т 641 "Розрахунки за податками" К-т 644 "Податковий кредит". При відвантаженні цінностей, прийманні робіт, послуг покупець (замовник) отримує від постачальника розрахункові документи на повну вартість цінностей (робіт, послуг). За даним фактом у бухгалтерському обліку покупця нараховується кредиторська заборгованість перед постачальником у сумі, зазначеній в розрахункових документах: Д-т 20 "Виробничі запаси", 23 "Виробництво", 28 "Товари", 91 "Загальновиробничі витрати" і т.д. К-т 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (на вартість отриманих цінностей, робіт, послуг за вирахуванням ПДВ) і одночасно Д-т 644 "Податковий кредит" К-т 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (на суму податкового кредиту). Зарахована сума авансів відображається у покупця записом за кредитом рахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами" в кореспонденції з рахунком 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". За сумами претензій, виставлених постачальникам і підрядникам, суму авансів списують проводкою: Д-т 374 "Розрахунки за претензіями" К-т 371 "Розрахунки за виданими авансами". Повернуті постачальникам невикористані суми авансів: Д-т 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках" К-т 371 "Розрахунки за виданими авансами", Д-т 641 "Розрахунки за податками" К-т 644 "Податковий кредит" - сторно. Раніше видані, але не повернуті аванси, після закінчення терміну позовної давності списують як безнадійні борги: Д-т 944 "Сумнівні та безнадійні борги" К-т 371 "Розрахунки за виданими авансами", одночасно списання дебіторської заборгованості відображається поза балансом: Д-т 071 "Списана дебіторська заборгованість". Податковий облік 36

Відповідно до податкового законодавства суми перерахованих авансів на оплату товарів (робіт, послуг) включаються до складу валових витрат виробництва (обігу), (крім випадків, передбачених законодавством). Датою збільшення валових витрат вважається дата списання коштів з банківських рахунків платника податку. У разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, податок на додану вартість, сплачений у зв'язку з таким придбанням, включаються до складу податкового кредиту на дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), а у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків -виписки відповідного рахунку (товарного чеку).

3.4 Облік розрахунків за нарахованими доходами

Нараховані дивіденди, відсотки, роялті тощо, які підлягають отриманню, обліковують на субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами».

За дебетом субрахунку 373 відображають нарахування доходів.

За кредитом - погашення заборгованості шляхом сплати заборгованості на поточний рахунок або в касу.

Дивіденди -- це частина чистого прибутку, розподіленого між учасниками (власниками) відповідно до частки їхньої участі у власному капіталі підприємства. Іншими словами, на субрахунку 373 відображається дебіторська заборгованість у вигляді дивідендів як результат придбання підприємством акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах.

Проценти (відсотки) -- це плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству. Тобто на субрахунку 373 буде відображатися дебіторська заборгованість у вигляді відсотків за авансами грошових коштів та позик, наданих іншим сторонам (інші, ніж аванси і позики, здійснені фінансовою установою).

Роялті- платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів тощо).

У разі нарахування дивідендів, відсотків, роялті та інших доходів від фінансової діяльності запис роблять і за кредитом рахунку 73 «Інші фінансові доходи». Зокрема, кредитують субрахунки:

731 «Дивіденди одержані» -- нараховані дивіденди від інших підприємств, що не є асоційованими, дочірніми та спільними;

732 «Відсотки одержані» -- нарахований дохід у вигляді відсотків за отриманими процентними векселями, нарахована винагорода за здані у фінансову оренду необоротні активи; нараховані відсотки за кредитом, виданим члену кредитної спілки;

733 «Інші доходи від фінансових операцій» -- нараховані інші доходи від фінансової діяльності.

При одержанні грошей -- дебет рахунків З0 «Каса» або 31 «Рахунки в банках» і кредит рахунку 373.

Роялті відповідно до податкового законодавства - платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудиокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених законодавством, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або відчужити іншим способом такий об'єкт власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошування) є обов'язковим згідно із законодавством України. Відповідно до податкового законодавства включаються до складу валового доходу доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходи від здійснення операцій лізингу (оренди), не включаються - доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку, що оподатковані у порядку, визначеному законодавством. Документами, якими оформлюються операції з розрахунків за нарахованими доходами, є довідки та розрахунки бухгалтерії, договори тощо. Аналітичний облік доходів ведеться у розрізі їх видів. Облік розрахунків за нарахованими доходами наведено в табл.

...