Витрати в управлінському обліку: економічна сутність та принципи класифікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКООПСПІЛКА

ЛЬВІВСЬКИЙ ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ФІНАНСІВ

Кафедра бухгалтерського обліку

РЕФЕРАТ

“Витрати в управлінському обліку: економічна сутність та принципи класифікації”

Виконала: студентка 411 групи

напряму підготовки 6.030509

«Облік і аудит» Мороз А.Л.

ЛЬВІВ - 2016

План

Вступ

1. Економічна сутність витрат, їх визначення, оцінка та класифікація

2. Принципи класифікації витрат

3. Витрати операційної діяльності як об'єкт управлінського обліку

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Витрати є одним із найважливіших показників господарської діяльності торгівельного підприємства. Від належного управління витратами цих підприємств залежить ефективність, конкурентоспроможність, прибутковість та перспектива їх розвитку. Тому підприємствам сфери обігу необхідна сучасна, адекватна ринковій економіці система інформаційного забезпечення управління, яка б інтегрувала в собі новітні методи обліку, аналізу, нормування, планування і контролю та забезпечувала б прийняття ефективних управлінських рішень. Такою системою, яка надає адекватну потребам менеджменту інформацію про їх витрати, є управлінський облік.

Система управлінського обліку дає змогу відстежувати і своєчасно враховувати тенденції, застосовувати необхідний інструментарій та реагувати на зміну умов функціонування підприємства, тобто вона виступає основною інформаційною системою сучасного управління.

Ефективність управління господарською діяльністю характеризується отриманими результатами. Мета системи управління операційною діяльністю залежить від прийнятої стратегії забезпечення конкурентоспроможності розвитку підприємства на ринку та його поточних завдань на плановий період. Тому результат можна оцінювати за показниками приросту прибутку, доходу, підвищення ринкової вартості підприємства, зростання рентабельності інвестицій у капітал підприємства чи збільшення суми створюваної на підприємстві доданої економічної цінності.

Отже, налагоджена система управління витратами торгівельного підприємства та система управлінського обліку повинні сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємства, збільшенню доходів і фінансових результатів, фінансовій стабільності економічної діяльності і розвитку підприємства у конкурентному ринковому середовищі.

1. Економічна сутність витрат, їх визначення, оцінка та класифікація

Витрати - це важлива та складна економічна категорія, яка займає особливо вагоме місце в управлінні підприємством. Це пояснюється тим, що витрати мають вирішальний вплив на фінансовий результат функціонування суб'єктів господарювання, застосовуються для визначення цінової політики підприємства, показують рівень технології та організації виробництва, використовуються для оцінки ефективності господарювання шляхом порівняння витрат та результатів діяльності.

Критерії визнання витрат передбачають, що:

- витрати відображають у бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань;

- витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені;

- витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для одержання якого їх здійснено;

- витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображають у витратах того звітного періоду, в якому їх було здійснено;

- якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами і не включаються до Звіту про фінансові результати:

- платежі згідно з договорами комісії, агентськими угодами та іншими подібними договорами на користь принципала та ін.;

- попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

- погашення одержаних позик;

- інші зменшення активів чи збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам властивим витратам;

- витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Усі витрати підприємства, згідно з П(С)БО 16, поділяються на виробничі, операційні та інші витрати діяльності.

Виробництво подукції пов'язане з витратами, які називаються „виробничі” (рис.1).

Виробничі витрати - витрати на виготовлення продукції та загальновиробничі (накладні) витрати.

Рис. 1. Класифікація виробничих витрат

Виробничі витрати поділяються на прямі та загальновиробничі або накладні витрати.

Прямі витрати включають:

- прямі матеріальні витрати (напівфабрикати, вартість сировини та матеріалів, які є основою продукції, що виготовляється тощо);

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати - усі інші виробничі витрати, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні цілі, плата за оренду земель і майнових паїв, амортизація, витрати від браку.

До загальновиробничих (накладних) витрат належать:

- витрати на управління виробництвом, відрахування на соціальні заходи тощо;

- амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

- витрати на вдосконалення технології та організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи для працівників, що зайняті вдосконаленням технології та оранізації виробництва, поліпшення якості продукції, підвищення її надійності та ін.);

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень;

- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці виробничого персоналу);

- витрати на охорону праці, техніку безпеки та навколишнього середовища;

- інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв та ін.).

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

Постійні витрати - витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, які безпосередньо не залежать від обсягу виробництва. Наприклад, заробітна плата адміністративного персоналу, витрати на утримання офісу, підприємства тощо.

Змінні витрати - витрати, що залежать від обсягу виробництва (матеріали, заробітна плата виробничого персоналу) і не є рівнозначними у різних виробництвах.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат і понаднормативних виробничих витрат. Собівартість продукції - це грошова форма витрат підприємства на підготовку, виробництво, виготовлення та збут продукції.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

- прямі матеріальні витрати, які безпосередньо пов'язані з виготовленням певних видів продукції (робіт, послуг);

- прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші витрати робітникам, зайнятих у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат);

- інші прямі витрати (всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних майнових паїв, амортизація тощо);

- загальновиробничі витрати.

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів та інших витрат.

2. Принципи класифікації витрат

Одним з важливих питань організації планування, обліку та калькулювання собівартості продукції є класифікація витрат за різними ознаками, що забезпечує глибше вивчення складу й характеру витрат, дозволяє посилити контроль за ними і використовувати економічно обґрунтовані способи групування витрат у практиці економічної роботи. Тобто класифікація витрат -- це спосіб розподілу їх по групах так, щоб вони узагальнювали інформацію в корисній для управління формі.

Загальна мета класифікації витрат, як і будь-якої іншої класифікації, полягає у створенні впорядкованої структури, в даному випадку -- структури витрат організації. Без такої структури неможливі ефективне ведення обліку витрат і їх прив'язка до відповідного об'єкта. Хоч класифікація витрат здійснюється й у фінансовому обліку, вона не завжди прийнятна для задоволення інформаційних потреб управління, більше того, може давати помилкову інформацію.

Класифікація витрат, по суті, зводиться до формування груп витрат з однаковими характеристиками щодо встановлення цілі витрат. Це твердження має особливе значення, тому що:

- ціль витрат визначає вибір класифікації;

- зміна цілі витрат може змінити категорію конкретних витрат у заданій класифікації.

Тобто обрана класифікація повинна підходити до завдання, для виконання якого вона була обрана. Наприклад, аналіз управлінських рішень вимагає, щоб витрати (і виручка) були класифіковані на релевантні та нерелевантні. Крім того, для здійснення контролю витрати слід розподілити на нормативні (стандартні) і фактичні і т. д.

Відповідно до зазначеного в основу принципів класифікації витрат покладено три основні підходи (цілі). Перший з них -- це калькулювання витрат, за якого основна увага надається обчисленню собівартості продукції, що випускається, і розподілу витрат між вартістю реалізованої продукції та вартістю товарно-матеріальних запасів. Це дозволяє задовольнити як зовнішні, так і внутрішні потреби у складанні звітності, одержувати оцінку вартості запасів та визначати прибуток.

Другий підхід -- це задоволення вимог, пов'язаних з прийняттям рішення, яке передбачає визначення релевантних витрат з метою одержання інформації, яка допомагала б керівникам різ них рівнів управління приймати зважені й обґрунтовані рішення.

Третій підхід -- це облік відповідальності, за якого основна увага надається як фінансовій, так і нефінансовій інформації, що пов'язана з формуванням витрат і доходів по кожному центру відповідальності.

Взаємозв'язок управлінських завдань та відповідних угрупувань витрат наведено у табл. 1.

Таблиця 1. Класифікація витрат залежно від управлінських завдань (цілей)

Завдання (ціль) управлінського обліку	Групування витрат
Розрахунок собівартості продукції, оцінка запасів та визначення фінансового результату	Вхідні (невичерпані) і вихідні (вичерпані)
	прямі і непрямі
	основні і накладні
	витрати на продукцію і витрати періоду
Прийняття рішень і планування	Релевантні і нерелевантні
	постійні і змінні
	дійсні і можливі (альтернативні)
	середні і маржинальні
	планові і непланові витрати
Контроль виконання завдань	Контрольовані (регульовані) і неконтрольовані (нерегульовані)

3. Витрати операційної діяльності як об'єкт управлінського обліку

Діяльність будь-якого підприємства завжди пов'язана з певними витрати матеріальних, трудових, інформаційних, грошових та інших ресурсів на виготовлення, зберігання, транспортування, сортування, пакування, фасування та реалізацію товарів. Сукупність всіх витрат і складає поточні витрати підприємства.

Необхідність дослідження витрат є актуальним питанням в сучасних умовах господарювання. Пошук шляхів зниження витрат виробництва слід розглядати як фактор підвищення прибутковості й ефективності роботи підприємств, забезпечення їх стабільності в ринковому середовищі, розширення можливостей внутрівиробничої реструктуризації відповідно до змін кон'юнктури ринків збуту продукції .

У науці поняття «витрати» має різне значення. Залежно від розуміння сутності витрат підприємства доцільно розглянути такі його трактовки.

Поняття «витрати» найбільш чітко було сформульовано у XVII ст. у творах Уільяма Петті (1632-1687 рр.) у «Трактаті про податки і збори» трудової теорії вартості. Він стверджує, що рівність товарів означає не що інше, як рівність тої, що витрачається на їх виробництво праці.

Витрати досліджували також і класики політичної економії: А. Сміт ввів в обіг поняття абсолютних витрат, Д. Рікардо є автором теорії порівняних витрат. Під терміном «витрати» вони розуміли середні суспільні витрати на одиницю, тобто те, що коштувала окрема одиниця продукції на середньому підприємстві або чому дорівнюють середні витрати на усіх підприємствах, що належать до галузі. При цьому А. Сміт розглядав їх як заробітну плату за витрачену працю, прибуток та ренту, а Д. Рікардо відповідно говорив: «Під витратами я незмінно розумію заробітну плату і прибуток. У витратах виробництв не закладається рента». Він говорив, що у вартість виробленої продукції входить не лише праця, затрачена на її виробництво, але й на засоби виробництва.

К. Маркс писав: «Витрати - це те, що коштує товар капіталісту - сума витрат на придбання засобів виробництва і робочої сили (постійного і змінного капіталу)».

К. Маркс, як і А. Сміт та Д. Рікардо, у своєму визначенні витрат приділяв увагу лише тим витратам, які на сьогоднішній день входять до виробничої собівартості продукції, а повну собівартість та інші витрати, які впливають на фінансовий результат підприємства, не враховував.

Представник австрійської школи маржиналізму - Фрідріх фон Візер дав таке визначення витрат - це цінність найкращої втраченої альтернативної можливості, від якої довелося відмовитися в процесі вибору.

Лаконічне і неординарне їх визначення подав Д. Мідлтон. На його думку витрати - це те, що потрібно віддати, щоб одержати бажане.

На думку Р. Ентоні і Дж. Ріс: «витрати - це представлена у грошовому виразі величина ресурсів, які використовуються з певною метою».

Поняття «витрат» з'явилося ще в епоху Середньовіччя, в епоху зародження бухгалтерського обліку, і викладено в праці італійського вченого Луки Пачолі у «Трактаті про рахунки і записи». Л.Пачолі здійснив класифікацію витрат обігу залежно від їх відношення до підприємства, товару, господарського процесу відповідно на торгові і домашні, прямі і непрямі, звичайні і надзвичайні.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» розглядає організацію обліку витрат та відображення результатів обліку у фінансовій звітності, встановляє основні принципи, організацію бухгалтерського обліку на підприємстві, первинні облікові документи та регістри.

На мою думку, витрати можна розглядати з двох позицій. З одного боку, витрати - це витрачена на що-небудь сума, з другого - вартісна оцінка використовуваних у процесів виробництва матеріалів, палива, енергії, основних засобів, трудових ресурсів та інших витрат. Витрати означають закінченість процесу виробництва, виражають ту частину витрат, що відноситься до готової продукції.

Згідно з П(С)БО 16 «Витрати» - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

У результаті господарської діяльності підприємства здійснюють різні витрати, які за своїм характером неоднаково залежать від процесу виробництва або зовсім не пов'язані з ним, але з погляду суспільних потреб є обов'язковими. Залежно від видів діяльності підприємства всі витрати розподіляються на групи: витрати основної діяльності, витрати іншої операційної діяльності, витрати звичайної діяльності.

Під звичайною розуміють будь - яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності. Прикладом звичайної діяльності є виробництво та реалізація продукції (товарів, робіт, послуг), розрахунки з постачальниками та замовниками, курсові різниці, тобто операції, які супроводжують звичайну діяльність підприємства.

У процесі звичайної діяльності підприємства, розподіляють витрати від операційної (основної) фінансової та іншої діяльності.

Операційна діяльність підприємства - це основна діяльність, яка пов'язана з виробництвом продукції (робіт, послуг) або реалізацією продукції, що є визначальною метою створення підприємства та забезпечує основну частину його доходу. Операційні витрати складаються з:

- собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

- адміністративних витрат;

- витрат на збут;

-інших операційних витрат

В бухгалтерському обліку інформацію про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». В стандарті викладена класифікація витрат з урахуванням їх поділу на прямі й непрямі, тобто за способом включенням до собівартості продукції.

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлюється підприємством і затверджується в наказі про облікову політику.

Важливим завданням обліку затрат на виробництво є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, які пов'язані з виготовленням продукції (виконанням робіт, наданням послуг), забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Виходячи з поставленого завдання затрати групують за двома ознаками: за статтями калькуляції та за елементами затрат.

Елементи затрат -- це економічно однорідні за своїм змістом затрати незалежно від того, на які види виробів і на якій ділянці вони використані. П(С)БО 16 „Витрати” встановлює такий склад економічних елементів операційних витрат, обов'язковий для застосування на всіх підприємствах виробничої сфери:

- матеріальні затрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні затрати.

Відповідно до П(С)БО 16 „Витрати” до складу елемента „Матеріальні затрати” включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних матеріалів.

До складу елемента „Витрати на оплату праці” включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

До складу елемента „Відрахування на соціальні заходи” включаються: відрахування на ЄСВ, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елемента „Амортизація” включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До складу елемента „Інші операційні витрати” включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, зокрема витрати на відрядження, на послуги

Отже, сутність витрат діяльності підприємства, в бухгалтерському обліку, виражається через наслідки операцій з активами та капіталом для фінансово-майнового стану підприємства, класифікація витрат дає змогу виявляти допущені прорахунки у формуванні їх, прогнозувати на перспективу, забезпечувати ефективний контроль їхньої доцільності.

У процесі постачання визначається собівартість одиниці придбаних виробничих запасів, яка використовується для оцінки витрачених матеріальних цінностей виробництва, у процесі виробництва сума понесених витрат у грошовому виразі є виробничою собівартістю, яка складає основу для обчислення собівартості одиниці окремих видів продукції (робіт, послуг). Остання використовується для оцінки реалізованої продукції(робіт, послуг). Оцінка витрат проводиться на основі калькуляції, а калькуляція здійснюється на основі оцінки об'єктів і статті витрат. Визнаються витрати виходячи з принципу відповідності, тобто витрати визнаються в періоді, в якому було визнано дохід, для одержання якого вони були здійснені .

витрати управлінський облік

Висновок

Витрати виробництва характеризують ефективність управлінської діяльності на підприємстві загалом, оскільки відображають сукупні затрати живої й уречевленої праці, тобто поєднання основних засобів, сировини й матеріалів за допомогою праці робітників підприємства.

Управлінський облік витрат виробництва здійснюється за різними об'єктами, що визначаються специфікою підприємства. Чим більше видів продукції (робіт, послуг) виробляє (виконує) підприємство, тим більше об'єктів (рахунків) аналітичного обліку відкривають в управлінському обліку. Всередині цих рахунків витрати обліковують за встановленими елементами, котрі групують у статті.

Управлінський облік передбачає створення детальної класифікаційної схеми витрат. Керівник або власник підприємства повинен знати, скільки буде коштувати виробництво тієї чи іншої продукції, який прибуток від її реалізації в загальному обсязі прибутку, чи є можливість збільшити або зменшити ціну на цю продукцію і яка ефективність від прийняття управлінського рішення.

Необхідність в різних класифікаціях витрат, використання різних методів їх збирання і розподілу зростає з ускладненням господарської діяльності підприємства. Вона є передумовою успішної організації планування, обліку, контролю, аналізу та ефективного управління витратами. Фінансова звітність підприємства є стандартизованою і регламентується національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО).

Список використаної літератури

1. Базилевич В.Д. Історія економічних учень: [підручник]. / В.Д. Базилевич. - К.: Знання, 2006. - 582 с.

2. Бойкачева Є.В. Особливості аналізу господарської діяльності в інших галузях: [ навч. посіб. ] / Є.В. Бойкачева. - Львів : БелГУТ, 2009. - 137 с.

3. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік: [підручник] / Ф.Ф. Бутинець, Т.В. Давидюк, Н.М. Малюга, Л.В. Чижевська. - Житомир : ПП “Рута”, 2002. - 480 с.

4. Власенко Л.А. Економічна сутність поняття «витрати» / Л.А. Власенко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2009. - №1(92). - С. 30-65

5. Голов С.Ф. Управлінський облік: [підручник.] / С.Ф. Голов. - [4-е вид. випр.і доп.]. - К. : Лібра, 2008. - 704 с.

6. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні : [навчально-практичний посібник] / С.Ф. Голов. - Дніпропетровськ : Баланс-Клуб, 2000. - 768с.

7. Гринів Б.В. Економічний аналіз торговельної діяльності: [навч. посіб.] / Б.В. Гринів. - [2-е вид. перероб. та доп.]. - К. : Центр учбової літератури, 2012. - 392 с.

8. Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства: [підручник] / А.А. Мазаракі, Н.М. Ушакова; за ред. Н.М. Ушакова. - К.: Хрещатик, 1999. - 800с.

9. Нападовська Л. В. Еволюція управлінського обліку // Фінансові аналітичні інструменти реформування економічної системи України: [науковий збірник] / За ред. З.Г. Ватаманюка . - Львів: Інтереко, 2001 - с.264-276.-(Формування ринкової економіки в Україні. Спецвип.7).

10. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» : наказ Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999р. №318

11. Пушкар М. С. Метатеорія обліку або якою повинна стати теорія: [монографія] / М.С. Пушкар. - Тернопіль : Карт-бланш, 2007. - 359с.

12. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: закон України від 16.07.1999р. №996-XIY

13. Садовська І.Б. Бухгалтерський облік: [текст]: [навч. посіб.] / І.Б. Садовська, Т.В. Божидарнік, К.Є. Нагірська. - К.: „Центр учбової літератури”, 2013. - 688 с.

14. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: [ навч. посіб ]. / В.В. Сопко. -- КНЕУ, 2006. -- 526 с.

Размещено на Allbest.ru

...