Організація бухгалтерського обліку

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Порядок розробки робочого плану рахунків , основні вимоги та особливості, залежно від виду підприємства

План рахунків бухгалтерського обліку визначає методологію обліку в усіх сферах економічної діяльності.

Структура Плану рахунків відповідає структурі фінансової звітності (Балансу Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів та Звіту про власний капітал). Залишки рахунків класів 1-3 дають можливість заповнити актив Балансу, а класів 4-6 - пасив. Звіт про фінансові результати складається за даними рахунків класів 7-9. Для задоволення потреб внутрішніх користувачів на рахунках управлінської бухгалтерії при використанні відповідних статей можна вести облік за центрами відповідальності, сегментами діяльності, що сприяє посиленню контролю, аналітичності отриманих даних, а отже, прийняттю оптимальних управлінських рішень. матеріальний відповідальність облік

Включаючи рахунки до робочого плану рахунків, бухгалтер керується практичними потребами підприємства. Так невеликій фірмі достатньо мати декілька десятків рахунків, а великому підприємству необхідно використовувати тисячі рахунків. Тому кожен господарський суб'єкт, виходячи із своїх потреб, розробляє власний робочий план рахунків, який відображає специфіку галузі, виду діяльності, визначає зміст аналітичного обліку і характеристику форми обліку яка застосовується.

Робочий план рахунків бухгалтерського обліку містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог своєчасності і повноти обліку і звітності. В ньому може бути використано стільки рахунків і субрахунків, скільки необхідно для відображення господарської діяльності.

Розроблений підприємством робочий план рахунків повинен відповідати таким вимогам:

- бути гнучким;

- відповідати міжнародним принципам і стандартам обліку;

- повністю задовольняти потреби як зовнішніх, так і внутрішніх користувачів;

- бути зручним у користуванні;

- сприяти здійсненню контролю за фінансовою, інвестиційною та операційною діяльністю підприємства шляхом створення дієвої системи контролю.

Гнучкість плану рахунків проявляється в можливості (з максимальною ефективністю в системі єдиного національного Плану рахунків) організації бухгалтерського обліку на підприємствах різних форм власності та різних за розмірами. Такі окремі малі підприємства можуть не використовувати рахунки класу 9 "Витрати діяльності" та рахунок 23 "Виробництво". Вони ведуть облік витрат лише за елементами, які в кінці року одночасно з доходами, відображеними на рахунках класу 7, списуються безпосередньо на рахунок 79 "Фінансові результати".

Інші підприємства (крім торговельних) можуть використовувати рахунки класу 9 "Витрати діяльності".

Для торговельних підприємств схема ведення обліку аналогічна попередній (за винятком рахунків 23 "Виробництво" і 91 "Загальновиробничі виграти"), при цьому застосовується рахунок 28 "Товари" замість 26 "Готова продукція"

Є ще один варіант ведення обліку, при якому одночасно використовують рахунки класів 8 і 9. Він дає можливість системним шляхом отримати інформацію про витрати за елементами з перегрупуванням їх за центрами відповідальності та видами діяльності.

Позабалансові рахунки, враховуючи їх специфіку, у Плані рахунків відокремлені та розкривають інформацію про наявність і рух майна, що не належить підприємству, але знаходяться в тимчасовому його користуванні або розпорядженні.

Основними завданнями організації бухгалтерського обліку на позабалансових рахунках є:

- своєчасне оформлення документів про надходження та вибуття засобів, що обліковуються на позабалансових рахунках;

- повне зберігання майна, що відображається на цих рахунках;

- контроль за використанням засобів та джерел їх покриття, що не належать даному підприємству, відповідно до чинного законодавства;

- правильна організація синтетичного та аналітичного обліку майна та зобов'язань, що обліковуються на цих рахунках;

- всебічна та повна інформація про ці рахунки для потреб управління, оцінки кредитоспроможності та фінансової стійкості підприємства.

2. Особливості організації обліку витрат основного виробництва

Виробнича собівартість продукції за звітний період (місяць, квартал, рік) формується у системі таких рахунків:

а) на великому підприємстві : №20 "Основневиробництво”, № 21 Напівфабрикати власного виробництва", № 23 "Допоміжні виробництва", № 24 "Витрати на утримання та експлуатацію машин та обладнання", № 25 "Загальновиробничі витрати", № 26 "Загальногосподарські витрати", № 28 "Брак у виробництві", № 29 "Обслуговуючі виробництва та господарства", № 31 "Витрати майбутніх періодів". Всі рахунки активні;

б) на малих підприємствах затрати на виробництво доцільно облічувати на калькуляційному рахунку № 20 "Основне виробництво" і збирально-розподільчому, № 26 "Загальногосподарські витрати", що не виключає використання інших рахунків (№ 23,24,25,31 тощо) .

Собівартість продукції основного виробництва. На дебеті рахунку № 20 Основне виробництво відображають прямі затрати звітного періоду, пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт та наданням послуг, також затрати допоміжних виробництв, непрямі затрати, пов'язані з управлінням, та обслуговуванням основного виробництва, втрати від браку, на кредиті - списування фактичної продукції. Сальдо на рахунку № 20. Основне виробництво тільки дебетове, показує фактичну собівартість незавершеного виробництва.

Собівартість напівфабрикатів власного виробництва. На дебеті рахунку № 21 “Напівфабрикати власного виробництва" відображають затрати звітного періоду пов'язані з виготовленням напівфабрикатів. На кредиті рахунку № 21 "Напівфабрикати власного виробництва”відображається вартість напівфабрикатів переданих в подальшу переробку основному виробництву (в кореспонденції з рахунком № 20 "Основне виробництво") та реалізованих іншим підприємствам (в кореспонденції з рахунком № 46 Реалізація).Собівартість продукції допоміжних виробництв. На дебеті рахунку № 23 "Допоміжні виробництва" відображають прямі затрати звітного періоду, пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт на Наданням послуг, а також непрямі затрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням допоміжних виробництв, втрати від браку. На кредиті рахунку № 23 "Допоміжні виробництва" відображаються суми фактичної собівартості закінченої виробництвом продукції, виконаних робіт та наданих послуг ( в кореспонденції) з дебетом рахунку № 20 “Основне виробництво" і дебетом рахунку № 46 "Реалізація". Залишок на рахунку № 23 "Допоміжні виробництва" на кінець звітного періоду показує вартість незавершеного виробництва.

Стаття калькуляції "Витрати на утримання та експлуатацію обладнання".На дебеті рахунку № 24 "Витрати на утримання та експлуатацію машин та обладнання" відображають витрати звітного періоду по утриманню та експлуатації обладнання. До цих витрат належать витрати по утриманню та ремонту виробничого обладнання робочих місць, а також засобів цехового транспорту; амортизація обладнання і транспортних засобів, сплачувана вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів (інструментів, пристосувань), витрати по їх ремонту та ін. з цього рахунку списуються на затрати. Наприклад, на ремонт при кредитуванні рахунків матеріальних цінностей (№ 05, 06, 08 та ін.), розрахунків по оплаті праці (рахунки № 70, № 69), з постачальниками та підрядчиками (рахунок № 60), витрат майбутніх періодів згідно з їх розподілом (рахунок №31).

Витрати по експлуатації машин та обладнання обліковуються у розрізі виробничих структурних підрозділів - бригад, цехів, дільниць, технологічних фаз, а іноді і агрегатів, і тому списуються з кредиту рахунку № 24 "Витрати на утримання та експлуатацію машин та Обладнання" цілеспрямовано на ці виробничі структурні підрозділи.

Обчислення величини витрат на утримання та експлуатацію устаткування, що включається до собівартості одиниці продукції (виробу), проводиться так:

1) групується устаткування (машини,верстати, молоти, преси, тощо);

2) кожному цеху підприємства з урахуванням його технічного призначення і величини витрат на утримання та експлуатацію за годину роботи визначається нормативна величина витрат за годину на утримання та експлуатацію одиниці устаткуванняхарактерної для тієї чи іншої груп;

3) на основі технологічної документації визначається необхідна для виробництва виробу кількість годин роботи кожної групи устаткування. За допомогою одержаних коефіцієнтів обчислюється загальна кількість приведених машино-годин роботи устаткування на один виріб.

У разі значної зміни кількості машино- годин, необхідних для встановлення окремих виробів до кошторисних (нормативних) ставок вносяться необхідні корективи. Для розрахунку кошторисних (нормативних) ставок використовуються єдині групування устаткувань і коефіцієнт приведення витрат на експлуатацію відповідної групи устаткування.

Витрати на управління розподіляють на дві групи: управління виробничими структурними підрозділами - загальновиробничі (бригадою, дільницею, цехом, технологічною лінією - фазою, переділом тощо) та господарством у цілому - загальногосподарські.Для обліку першої групи витрат планом рахунків передбачено рахунок №25 "Загальновиробничі витрати", на якому для кожного структурного підрозділу відкривають окремий субрахунок. Для обліку другої групи - рахунок № 26 "Загальногосподарські витрати".

Стаття калькуляції "Загальновиробничі витрати". На дебеті рахунку № 25 "Загальновиробничі витрати" відображають такі витрати звітного періоду: по утриманню апарату управління цехом (п1дрозділом тощо); ремонт будівель, споруд, інвентаря, що облічуються у складі основних засобів цеху; вартість матеріалів та виробів, використаних на проведення дослідів, заробітна плата і відрахування на соціальні заходи робітників, зайнятих на цих роботах; витрати по охороні праці; знос малоцінного та швидкозношуваного інвентаря, інші витрати; збитки від простоїв; збитки від псування матеріальних цінностей при зберіганні в цехах, збитки від недовикористання деталей, вузлів та технологічної оснастки; нестачі (на дебеті рахунку № 28) і лишки (на кредиті рахунку № 25) матеріальних цінностей незавершеного виробництва; інші непродуктивні витрати (наприклад, допомога з непрацездатності, що виникла внаслідок виробничої травми і виплачується на підставі судових рішень) .

Стаття калькуляції "Загальногосподарські витрати". На дебеті рахунку № 26 "Загальногосподарські витрати" відображають такі затрати звітного періоду: заробітна плата апаратууправління підприємством; позавідомча пожежна охорона; норма витрат на підставі укладенихдоговорів; інші витрати по управлінню (канцелярські, друкарські, поштово-телефонні затрати заводоуправління, цехів, основного та допоміжного виробництв; витрати по утриманнютелефонних станцій тощо); амортизаційні відрахування від вартості основних засобів загальногосподарського характеру, в т.ч. відрахування по амортизації будівель і приміщень, зайнятихуправлінцямипідприємства, а також для ведення культурно-просвітньої, оздоровчої,фізкультурної, спортивної роботи серед робітників і службовців підприємства і членів їх родин: амортизаційні відрахування від вартості основних засобів; наданих підприємствам громадського харчування, утримання і ремонт будівель, споруд та інвентаря загальногосподарського призначення.

Методика татехніка обліку усіх видів витрат на управління єдина, тобто витрати формуються у межах кожного підрозділу, кожного субрахунку в розрізі елементів витрат та номенклатури статей кошторису. Але наприкінці місяця розподіл, перерозподіл та списування витрат на управління по кожному з рівнів управління мають свої особливості. Витрати на рівні бригади всередині (дільниці або цеху) розподіляють та списують за простим методом, тобто тільки на види продукції. Нормативний метод обліку витрат на управління структурними підрозділами здійснюється аналогічно витратам на утримання та експлуатацію машин та обладнання, тобто зібрані на дебеті рахунку витрати в розрізі елементів витрат і статей кошторису за загальною схемою наприкінці місяця списуються на основі первинного їх розподілу за направленнями та відображаються на рахунках обліку виробництва № 20 "Основне виробництво", № 23 "Допоміжні виробництва" та № 31 “Витрати майбутніх періодів". Дещо складніший облік перерозподілу витрат на управління господарством. Облічені витрати на дебетів рахунку № 26 "Загальногосподарські витрати" (як на державному, так і на малому підприємствах) наприкінці місяця можна розподілити, перерозподілити, списати.

Стаття калькуляції "Витрати від неминучого і технічного браку".Брак - це продуктивні витрати матеріальних цінностей та праці, навіть у тих випадках, коли є можливість переробити брак у новий продукт праці або виправити недоліки. Для побудови обліку браку його класифікують за такими ознаками: за місцем виявлення є внутрішній , тобто виявлений до відвантаження (або передачі) покупцеві, та зовнішній, який виявлено уже в покупця, за характером дефектів є остаточний, який неможливо виправити, і такий, який ще можна виправити, за причинами виникнення є неякісні матеріали, неподача електроенергії тощо; Винуватцями є робочий, постачальник, служба постачання тощо.

Виникнення браку у виробництві документально оформляють актом на брак, повідомленням або листом на брак. У цих документах вказують дані про забраковану продукцію, винуватця причини браку, використані матеріали або працю та ін. Для обліку витрат від забракованої продукції передбачено рахунок № 28 "Брак у виробництві". На дебеті рахунку № 28 облічують витрати на остаточно відбраковану продукцію або витрати на виправлення браку.

З кредиту списують (на дебет рахунку № 20, №21, №23, №05) вартість матеріалів або відходів від забракованої продукції, утримання із заробітної плати винуватців та остаточні витрати зараховують до собівартості продукції.

3. Охарактеризуйте порядок встановлення індивідуальної та колективної матеріальної відповідальності

Відповідно до ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов'язків, працівники, що винні у заподіяній шкоді, як правило, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Виходячи з нього, можна говорити про відшкодування шкоди в передбачених законодавством межах -- обмежену матеріальну відповідальність. Обмежену матеріальну відповідальність згідно п. 1 ст. 133

КЗпП несуть працівники за псування чи знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, продукції в процесі її виробництва, інструментів, спецодягу та іншого майна, виданого їм для користування в процесі праці.

Згідно з п. 2 ст. 133 КЗпП обмежену матеріальну відповідальність несуть також керівники підприємств, установ, організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів і їх заступники за шкоду, спричинену надмірними грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних та грошових цінностей, невжиттям заходів до запобігання простоїв, випуску недоброякісної продукції, розкраданню, зниженню і псуванню матеріальних та грошових цінностей. . Іншим видом матеріальної відповідальності є повна матеріальна відповідальність, випадки встановлення якої передбачені ст. 134 КЗпП. Згідно з цією статтею повна матеріальна відповідальність настає у випадках:

1. Коли між працівником і підприємством укладено письмовий договір про прийняття працівником па себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення збереження майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або з іншою метою.

Відповідно до ст. 135-1 КЗпП письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть укладатися підприємством лише з працівниками, що достигли 18 років і які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням в процесі виробництва переданих їм цінностей.

Крім індивідуальної повної матеріальної відповідальності законодавством передбачене встановлення колективної (бригадної) матеріальної відповідальності у випадках, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність. Регламентація колективної (бригадної) матеріальної відповідальності встановлена наказом Мінпраці України від 12.05.96 р. № 43 «Про затвердження переліку робіт, при виконанні яких може вводитись колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умов її застосування і типового договору про колективну (бригадну) відповідальність». Вона вводиться власником (уповноваженим ним органом) за узгодженням з профспілковим комітетом. Оскільки колективна матеріальна відповідальність розподіляється між всіма членами колективу (бригади), то їм належить право прийняття нових членів чи відводу окремих працівників, які, па їх думку, не можуть забезпечити збереження цінностей.

2. Коли майно та інші цінності були отримані працівником під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами (накладною, відомістю і т.д.) Разові документи можуть видаватись лише за згодою працівника, оскільки вони видаються працівникам, з якими не підписується договір про повну матеріальну відповідальність і для яких обслуговування матеріальних цінностей не є їх основною трудовою функцією.

3. Коли збиток заподіяно діями працівника, що містять ознаки злочину, тобто передбаченими кримінальним покаранням. Матеріальна відповідальність у цьому випадку повинна підтверджуватись доказами вчинення таких дій, встановленими в порядку судочинства. Тільки виправдувальний вирок суду або припинення справи за відсутністю складу злочину звільняє працівника від матеріальної відповідальності. В усіх інших випадках (обвинуваль­ний вирок, ухвала суду про припинення провадження у зв'язку з амністією, звільнення від кримінального покарання у зв'язку з захворюванням, дострокового або умовно-дострокового звільнення і т. ін.) працівник не звільняється від матеріальної відповідальності, якщо тільки його вина підтверджена судом.

4. Коли збиток заподіяний працівником, що знаходився у нетверезому стані. Доказування стану сп'яніння здійснюється за допомогою медичного висновку, пояснення винного, акта чи показань свідків.

5. Коли збитки заподіяні нестачею, навмисним знищенням або навмисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції). Головним для встановлення матеріальної відповідальності у повному розмірі в цьому випадку є умисне завдання школи.

6. Коли збитки спричинені підприємству при виконанні працівником безпосередніх трудових обов'язків, навіть якщо працівник і не підписував договір про повну матеріальну відповідальність, але його діями заподіяна шкода у вигляді нестачі, втрати, перевитрат матеріальних і грошових витрат.

7. Коли збитки заподіяні не при виконанні трудових обов'язків за рахунок використання майна підприємства (установи, організації) в особистих інтересах.

8. Коли посадова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, то призвело до виплат заробітної плати звільненому чи переведеному працівникові за час вимушеного прогулу. Матеріальну відповідальність у даному випадку в розмірі повного відшкодування збитків підприємства (установи, організації) несе посадова особа, що підписала наказ про звільнення чи переведення працівника, яке було пізніше кваліфіковане як незаконне.

Статтею 135 КЗпП України передбачена підвищена (у подвійному, потрійному -- кратному розмірі) матеріальна відповідальність працівників, коли фактична шкода в результаті нестачі чи псування цінностей значно перевищує їх номінальну вартість.

Такий вид відповідальності встановлюється за умови заподіяння збитків, які можуть виникнути при закупівлі, продажу, перевезенні, зберіганні, обробці дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, ювелірних, побутових і промислових виробів з використанням вказаних металів і каменів, відходів та брухту з їх вмістом, нестачі іноземної валюти, втрати музейних експонатів та інших цінностей.

4. Сформулюйте витяг з наказу про облікову політику підприємства з відображенням особливостей документообігу на підприємстві

ВИТЯГ З НАКАЗУ ПРО ОБЛІКОВУ ПОЛІТИКУ (ДОКУМЕНТООБІГ)

3. Для забезпечення достовірного та своєчасного відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку затвердити Документообіг (додається).

3.1. Облік первинних документів в облікових регістрах має провадитися не пізніше, ніж на наступний день після надходження документів до бухгалтерії.

3.2. Первинні документи на матеріальні цінності, що надійшли або списані, акти приймання робіт тощо має бути передано до бухгалтерії не пізніше наступного дня після їх надходження до установи. Усі первинні документи, що надходять до бухгалтерії, мають перевірятися на відповідність форми і повноти змісту. Первинні документи, оформлені неналежним чином, не підлягають прийняттю бухгалтерією до обліку і мають бути повернені контрагенту протягом двох днів.

Меморіальні ордери --накопичувальні відомості повинні формуватися не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. Обороти у книзі «Журнал-головна» мають формуватися не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним [інші терміни].

3.3. Працівникам апарату комітету, які оформляють первинні документи, тобто є відповідальними за складання та обробку документів, дотримуватись порядку їх заповнення, а такожпроставляти на первинних документах, що відображаються в обліку, відмітку про їх обробку. У разі несвоєчасного складання первинних документів, недостовірного відображення в них даних чи оформлення з порушенням законодавчих та нормативних вимог зазначені працівники притягуються до відповідальності згідно із законодавством України.

4. Дозволити змінювати облікову політику, у разі:

- зміни вимог Міністерства фінансів України;

- зміни нормативних документів Державного казначейства України;

- подання спеціалістами управлінь чи самостійних відділів апарату комітету обґрунтованих пропозицій щодо внесення змін до положень облікової політики, які забезпечать більш достовірне відображення господарських операцій.

5. З метою створення єдиної системи організації бухгалтерського обліку та дотримання єдиної облікової політики для складання консолідованої звітності працівникам управлінь, самостійних відділів апарату комітету при виконанні цього наказу усі питання та дії узгоджувати з начальником Управління бухгалтерського обліку та звітності.

5. В яких випадках укладається трудовий договір з працівником

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Сторонами трудового договору є працівник та власник підприємства, установи організації або уповноважений ним орган чи фізична особа.

Щодо умов укладення трудового договору слід зазначити, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Додержання письмової форми є обов'язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

При цьому, слід зазначити, що забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

Слід зазначити, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:

1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Доцільно звернути увагу на те, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Чинним законодавством передбачено, що виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом вважається сумісництвом.

Питання щодо роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій регулюється, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. N 245 ( 245-93-п ) "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій", Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 р. N 43 ( z0076-93 ), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 1993 р. за N 76.

Згідно із зазначеними нормативними актами тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу.

Доцільно відмітити, що окрім працівників, яким законодавчими актами заборонено працювати за сумісництвом, не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).

Також необхідно відмітити, що Кодекс законів про працю України ( 322-08 ) передбачає, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування. Метою випробування є перевірка відповідності працівника роботі, яка йому доручається.

Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:

-осіб, які не досягли вісімнадцяти років;

- молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

-молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;

- осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;

- інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи.

Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації - шести місяців.Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.

Доцільно зазначити, що законодавство про працю передбачає види трудового договору залежно від терміну.

Так, залежно від строку трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк

з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Крім того, слід відмітити, що законодавство про працю передбачає укладання трудових договорів про тимчасову та сезонну роботи.

Трудові договори про тимчасову роботу укладаються з працівниками прийнятими на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада), - до чотирьох місяців. В наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу зазначається, що даний працівник приймається на тимчасову роботу, або зазначається строк його роботи.

Щодо укладення трудових договорів про сезонну роботу, слід зазначити, що сезонними вважаються роботи, які через природні і кліматичні умови виконуються не весь рік, а протягом певного періоду (сезону), але не більше 6 місяців. Порядок організації сезонних робіт регулює, зокрема, Положення про порядок організації сезонних робіт, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. N 578 ( 578-98-п ).

Також варто зазначити, що особливою формою трудового договору є контракт, сфера застосування якого визначається законами України.

Відповідно до Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Прийняття на роботу працівників шляхом укладення з ними контракту власником або уповноваженим ним органом, фізичною особою може здійснюватись у випадках, прямо передбачених законами.

На сьогоднішній день, контракт може бути укладено, наприклад, з:

-педагогічними та науково-педагогічними працівниками (частина третя статті 54 Закону України "Про освіту") ( 1060-12 );

- помічником адвоката (частина перша статті 8 Закону України "Про адвокатуру") ( 2887-12 ) та ін.

Порядок укладення контракту при прийнятті (найманні) на роботу працівників регулюється, зокрема, Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. N 170 ( 170-94-п ), наказом Міністерства праці України від 15 квітня 1994 року N 23 ( z0084-94 ) "Про затвердження Типової форми контракту з працівником", зареєстрованим в Міністерстві юстиції

6. Дайте відповіді на тестові запитання

1.Коло обов'язків головного бухгалтера визначається :

А)посадовою інструкцією ;

Б)Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

В)відділом кадрів.

Відповідь: А) посадовою інструкцією , Б) законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

2.Структура бухгалтерії не залежить від :

А)кількості філій;

Б)обсягу облікових робіт;

В)попиту на продукцію підприємства.

Відповідь : В)попиту на продукцію підприємства.

3.Для підприємств , звітність яких оприлюднюється , не застосовується наступна форма організації бухгалтерського обліку :

А)введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером

Б)користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку , зареєстрованого як підприємець;

В)ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією , або аудиторською фірмою;

Г)самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Відповідь: Г)самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

4.До організаційних операцій , виконуваних в бухгалтерії , відноситься:

А)затвердження та контроль виконання планів бухгалтерії;

Б)економічний аналіз кошторисів витрат;

В)попередній контроль витрачання матеріальних цінностей та грошових коштів.

Відповідь : А)затвердження та контроль виконання планів бухгалтерії.

5.До компетенції працівників розрахункової групи відноситься:

А)контроль за використанням фонду оплати праці та утриманнями з неї;

Б)облік розрахунків з постачальниками ;

В)облік розрахунків з дебіторами та кредиторами , юридичними та фізичними особами.

Відповідь: А)контроль за використанням фонду оплати праці та утриманнями з неї.

6.Структура бухгалтерії може бути :

А)функціональною та змішаною ;

Б)централізованою та децентралізованою;

В)лінійною та секторною.

Відповідь: В)лінійною та секторною.

7.Планування діяльності окремих облікових працівників здійснюється на підставі :

А)наказу про облікову політику ;

Б)індивідуальних графіків;

В)структурного графіку.

Відповідь: Б)індивідуальних графіків.

8.Спільним у створенні філій та представництв є те , що вони :

А)є юридичними особами;

Б)діють на підставі положень;

В)володіють відокремленим майном.

Відповідь : Б)діють на підставі положень.

9.Розподіл функцій управлінського персоналу і осіб , відповідальних за їх виконання , закріплюються у :

А)наказі про облікову політику підприємства;

Б)статуті підприємства;

В)положеннях про структурні підрозділи підприємства.

Відповідь : В)положеннях про структурні підрозділи підприємства.

10.При зміні бухгалтера підприємства складається :

А)інвентаризаційний опис;

Б)акт приймання-передачі справ;

В)опис справ.

Відповідь : Б)акт приймання-передачі справ.

11.Особливістю внутрішньогосподарського контролю є :

А) здійснення контролю компетентними незалежними спеціалістами в галузі обліку , оподаткування і права;

Б)здійснення функцій контролю особами , які представляють інтереси даного підприємства і є членами цього колективу;

В)проведення контрольних перевірок державними органами контролю.

Відповідь: Б)здійснення функцій контролю особами , які представляють інтереси даного підприємства і є членами цього колективу.

12.Метою бухгалтерського контролю є :

А) перевірка достовірності , законності , доцільності , своєчасності відображення в обліку господарських операцій і вивчення результатів господарської діяльності підприємства ;

Б)перевірка достовірності , законності , повноти відображення господарських операцій і надання рекомендацій щодо виправлення виявлених помилок в обліку ;

В)перевірка діяльності підприємства , дотримання законодавства , достовірності обліку і звітності , виявлення недостач , привласнення і розкрадання активів підприємства і притягнення до відповідальності винних осіб.

Відповідь: А) перевірка достовірності , законності , доцільності , своєчасності відображення в обліку господарських операцій і вивчення результатів господарської діяльності підприємства .

13.Організаційне забезпечення контрольної діяльності пов'язане з :

А)створенням економічної зацікавленості осіб в проведенні контролю;

Б)організацією системи первинного і зведеного обліку та аналізу;

В)упорядкуванням взаємовідносин між працівниками , службами з приводу контролю.

Відповідь : В)упорядкуванням взаємовідносин між працівниками , службами з приводу контролю.

14.Юридичне забезпечення контролю пов'язане з :

А)підбором відповідних технічних засобів для виміру , підрахунку , зважування та обміру;

Б)упорядкуванням організації виробництва для забезпечення реалізації ефективних форм і методів контролю;

В) вибором форм , методів і процедур контролю , які забезпечують повноцінну доказовість результатів контролю.

Відповідь: В) вибором форм , методів і процедур контролю , які забезпечують повноцінну доказовість результатів контролю.

15.Попередній контроль проводиться:

А)безпосередньо в ході здійснення господарської діяльності ;

Б)до початку операції або процесу;

В)після завершення процесу , або окремої господарської операції.

Відповідь: Б)до початку операції або процесу.

16.Наступний контроль застосовується для :

А)підтвердження доцільності чи законності господарських операцій;

Б)визначення доцільності та обґрунтованості використання матеріальних , трудових та інших ресурсів;

В)перевірки правильності відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку ;

Відповідь : В)перевірки правильності відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку .

17.Проміжний контроль здійснюється :

А)до початку операції для підтвердження її доцільності;

Б)в процесі реалізації господарської операції;

В)безпосередньо після завершення господарських операцій.

Відповідь : Б)в процесі реалізації господарської операції.

18. До прийомів документального контролю відносять :

А)арифметичну перевірку , опитування осіб;

Б)зустрічну перевірку , техніко-економічні розрахунки;

В)контрольний замір виконаних робіт , логічне дослідження операцій.

Відповідь: Б)зустрічну перевірку , техніко-економічні розрахунки.

19.До прийомів фактичного контролю відносять :

А)контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво , спостереження;

Б)лабораторний аналіз , перевірку бухгалтерських проводок;

В)контроль дотримання нормативів, порівняння.

Відповідь : А)контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво , спостереження.

20.Під внутрішньою ревізією розуміють перевірку:

А)наявності і стану об'єкту контролю , яка здійснюється шляхом спостереження , вимірювання , реєстрації та порівняння одержаних даних;

Б)стану обліку та звітності , їх достовірності , проведення аналізу діяльності та визначення шляхів підвищення її економічної ефективності;

В)дотримання законодавства , достовірності обліку і звітності , спосіб виявлення розтрат , недостач, привласнення активів підприємства.

Відповідь : В)дотримання законодавства , достовірності обліку і звітності , спосіб виявлення розтрат , недостач, привласнення активів підприємства.



Список використаної літератури

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

2. Кодекс законів про працю України (КЗпП).

3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом МФУ №88 від 24.05.95р.

4. Навчальний посібник - Організація обліку - Гнатишин Л.Б., Прокопишин О.С.

5. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник /За редакцією В.С. Леня - К :Центр навчальної літератури 2006 -696с.

Размещено на Allbest.ru

...