Облік витрат за елементами
Організаційно-економічна характеристика підприємства. Визначення, економічна сутність витрат та класифікація. Витрати за елементами: матеріальні, на оплату праці, на соціальні заходи, амортизація. Особливості бухгалтерського обліку витрат за елементами.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.11.2016 |
| Размер файла | 615,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України
Одеський національний економічний університет
Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту
КУРСОВА РОБОТА
за темою: Облік витрат за елементами
Одеса 2014
Зміст
Вступ
1. Організаційно-економічна характеристика підприємства
2. Економічна сутність витрат
3. Класифікація витрат
4. Витрати за елементами
4.1 Матеріальні витрати
4.2 Витрати на оплату праці
4.3 Відрахування на соціальні заходи
4.4 Амортизація
4.5 Інші операційні витрати
Висновки
Список літератури
Вступ
Підприємства здійснюють свою діяльність на ринку в умовах жорсткої конкуренції. Ті з них, що програють у цій боротьбі, стають банкрутами. Для того, щоб не збанкрутувати, суб'єкти, що хазяйнують повинні постійно відстежувати зміни ринкового середовища, напрацьовувати методи протидії негативним моментам для збереження своєї конкурентоспроможності.
Усі підприємства здійснюють свою діяльність з метою отримання прибутку. Основним методом збільшення прибутку є скорочення витрат.
Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".
Витрати - це зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
В свою чергу витрати операційної діяльності групуються за такими елементами:
- матеріальні витрати;
- витрати на оплату праці;
- відрахування на соціальні заходи;
- амортизація;
- інші витрати операційної діяльності;
- інші затрати.
Групування витрат за економічними елементами здійснюється у всіх галузях економічної діяльності. Це дає змогу отримати інформацію про те, скільки і яких засобів витрачено незалежно від того, де вони вироблені та на які цілі використано.
Для обліку витрат за елементами у плані рахунків бухгалтерського обліку передбачені рахунки класу 8 «Витрати за елементами».
Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду.
Витрати відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена в момент вибуття активу або збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
На рахунках цього класу, крім рахунку 85 "Інші затрати", ведеться облік витрат операційної діяльності. Рахунок 85 застосовується для узагальнення інформації про витрати, пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також про витрати, пов'язані із запобіганням надзвичайним подіям та ліквідацією їх наслідків.
Суб'єкти малого підприємництва, а також інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, для обліку витрат можуть використовувати тільки рахунки класу 8 із списанням до дебету рахунку 23 "Виробництво" щомісячно сум в частині прямих і виробничих накладних витрат (загальновиробничих витрат) та до дебету рахунку 79 "Фінансові результати" в кінці року або щомісяця сум в частині адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.
Інші підприємства рахунки цього класу можуть використовувати для узагальнення інформації про витрати за елементами з щомісячним списанням сальдо рахунків у кореспонденції з рахунком 23 "Виробництво" і рахунками класу 9 "Витрати діяльності".
Рахунок 85 ведеться тільки тими підприємствами й організаціями, які не застосовують рахунки класу 9 "Витрати діяльності", та сальдо на ньому закривається в кінці року або щомісяця в кореспонденції з дебетом рахунку 79 "Фінансові результати".
Все вище вказане підтверджує актуальність вибраної теми даної курсової роботи.
Вихідними даними для дослідження були взяті дані підприємства, плани, дані первинного, аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку, звітні показники та установчі документи.
Об'єктом дослідження є ТОВ «Таврія В».
витрата бухгалтерський облік
1. Організаційно-економічна характеристика підприємства
Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврія В» утворене його учасниками відповідно до вимог чинного законодавства України на необмежений термін.
Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації та діє на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування і самоокуповування, забезпечує соціальний розвиток і стимулювання працівників за рахунок накопичених засобів, несе повну відповідальність за результати власної господарської діяльності і виконання покладених на себе зобов'язань перед постачальниками і споживачами, бюджетом, банками, а також перед трудовим колективом згідно чинному законодавству.
Товариство здійснює свою діяльність у відповідності до вимог актів чинного законодавства України та його Статуту.
ТОВ «Таврія В» має самостійний баланс, поточний рахунок в національній валюті, фірмову марку, товарний знак, знак обслуговування, круглу печатку і штампи зі своїм найменуванням, а також інші реквізити.
Метою створення Товариства є насичення внутрішнього ринку України товарами широкого вжитку, високоякісною продукцією вітчизняного та іноземного виробництва, просування на світовий ринок науково-технічної продукції, сучасних приладів і техніки, розширення асортименту експортованих та імпортованих товарів і послуг, конкурентоздатних на вітчизняному та світовому ринках, залучення іноземних інвестицій, отримання прибутку від комерційної діяльності.
Предметом діяльності Товариства є:
1. Здійснення торгівельної діяльності у всіх видах, дозволених законодавством України (оптової, роздрібної, комісійної тощо), промисловими та продовольчими товарами, газетною, журнально-книжковою та іншою друкованою продукцією на території України.
2. Оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями.
3. Оптова, роздрібна торгівля тютюновими виробами (додаток 4).
4. Товариство також може здійснювати іншу діяльність, проведення якої не заборонено чинним законодавством України.
ТОВ «Таврія В» заснована 5 листопада 2008 року, реєстраційний номер 15561200000010436. Реєстрацію провів виконавчий комітет Одеської міської ради (додаток 1). Підприємству присвоєний ідентифікаційний код юридичної особи 19202597.
Підприємство знаходиться за адресою: 65000, Одеська обл., м. Одеса, вул., М'ясоїдівська, 14. Місце торгівлі: м. Одеса, Київський р-н, вул., Варненська, 2.
Підприємство є платником податку на додану вартість (додаток 7). Свідоцтво про державну реєстрацію платника на додану вартість № 1578964, індивідуальний податковий номер 894700064187.
Для забезпечення фінансово-господарської діяльності Товариства, а також для гарантії його майнових зобов'язань, за рахунок внесків Учасників створено Статутний капітал (фонд) в розмірі 60000,00 (шістдесят тисяч) грн. Товариство має резервний (страховий) фонд, розмір якого складає 25% Статутного фонду Товариства. Розмір щорічних відрахувань у резервний фонд складає 5% від суми чистого прибутку. Також у підприємстві створено фонд соціально - культурного розвитку.
Кількість штатних працівників Товариства - дванадцять.
Директор - Якименко Микола Миколайович.
Заступник директора - Нікишин Руслан Ігорович.
Головний бухгалтер - Чернобай Олена Михайлівна.
Товарознавець - Сташко Сергій Олександрович.
Старший касир - Александров Вадим Дмитрович.
ТОВ «Таврія В» займається оптовою і роздрібною торгівлею продовольчих і непродовольчих товарів, має постійних контрагентів - постачальників та покупців з якими працює за договорами.
У підприємства відкритий поточний рахунок №234000556400658 у філії КБ «Приватбанк». МФО - 328704.
Для розробки стратегічної програми маркетингу, аналізу наявної діяльності підприємства (економічної, фінансової, маркетингової та збутової) оцінки ефективності діяльності підприємства необхідно зробити аналіз виробничо-господарської діяльності за основними техніко-економічними показниками: динаміка доходів від реалізації продукції, рівня собівартості продукції, валового прибутку, рентабельності підприємства та чистого прибутку його діяльності. Динаміка показників виробничо-господарської діяльності підприємства ТОВ «Таврія В» за 2010 - 2012 рр. наведена у табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Динаміка показників виробничо-господарської діяльності підприємства ТОВ «Таврія В» за 2010 - 2012 рр.
|
Показники |
2010 |
2011 |
2012 |
2011 у % до 2010 |
2012 у % до 2011 |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
Дохід від реалізації продукції (товарів, робот, послуг), тис. грн. |
15288,0 |
17985,9 |
19784,5 |
117,7 |
110,0 |
|
|
Податок на додану вартість, тис. грн. |
2473,6 |
2910,2 |
3201,2 |
117,7 |
110,0 |
|
|
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робот, послуг), тис. грн. |
12688,8 |
14927,5 |
16419,9 |
117,7 |
110,0 |
|
|
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робот, послуг), тис. грн. |
8110,0 |
14239,2 |
15662,4 |
175,6 |
110,0 |
|
|
Валовий прибуток, тис. грн. |
586,0 |
688,3 |
757,5 |
117,5 |
110,1 |
|
|
Рентабельність, % |
3,8 |
3,9 |
3,8 |
102,6 |
97,4 |
|
|
Адміністративні витрати, тис. грн. |
377,5 |
473,3 |
530,6 |
125,4 |
112,1 |
|
|
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн. |
61,2 |
68,3 |
75,9 |
111,6 |
111,1 |
|
|
Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток, тис. грн. |
41,6 |
46,2 |
50,8 |
111,1 |
110,0 |
|
|
Чистий прибуток, тис. грн |
41,6 |
46,2 |
50,8 |
111,1 |
110,0 |
Дохід від реалізації продукції ТОВ «Таврія В», у 2011 р. склав 17985,9 тис. грн., що на 17,7% більше за попередній рік, а у 2012 р. - 19784,5 тис. грн., що склало 110% від 2011 р. Чистий прибуток, виріс з 46,2 тис. грн. у 2011 р. (що склало 11,1% від рівня 2010 р.) до 50,8 тис. грн. і зріс, таким чином, на 10%. Зростання собівартості продукції та зниження асортименту також обумовили зменшення рівня зростання прибутків і рентабельності. Собівартість продукції у 2012 р. виросла на 10%.
Дані про стан активів підприємства ТОВ «Таврія В» за основними показниками (стан та динаміка змін власного та статутного капіталів, необоротних та оборотних активів) за 2010 - 2012 рр. надані в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Динаміка активів підприємства ТОВ «Таврія В» за основними техніко - економічними показниками за 2010 - 2012
|
Показники |
2010 |
2011 |
2012 |
2011 у % до 2010 |
2012 у % до 2011 |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
Власний капітал, тис. грн. |
122,1 |
169,3 |
186,3 |
138,66 |
110,0 |
|
|
Статутний капітал, тис. грн. |
41,7 |
46,3 |
51,0 |
111,1 |
110,0 |
|
|
Необоротні активи, тис. грн. |
252,7 |
280,8 |
308,9 |
111,2 |
110,0 |
|
|
Оборотні активи, тис. грн. |
2153,2 |
2392,4 |
2631,6 |
111,2 |
109,9 |
Власний капітал підприємства, як і статутний, збільшувався у аналізованому періоді. Він зріс на 38,66% у 2011 р. і на 10% у 2012р. Темпи зростання знизилися майже у 3,5 рази. Статутний капітал у 2012 р. склав 51,0 тис. грн., у 2011 р. - 46,3 тис. грн.
З метою оцінки фінансового стану підприємства, проведемо оцінку даних, наведених у табл. 1.1 і 1.2. Для цього розрахуємо основні фінансові показники (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Ключові фінансові показники діяльності підприємства ТОВ «Таврія В», в динаміці, за 2010 - 2012 рр.
|
Фінансовий показник |
2010 |
2011 |
2012 |
2011 у % до 2010 |
2012 у % до 2011 |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
1. Коефіцієнт фінансової стійкості (платоспроможності або автономії) |
0,063 |
0,062 |
0,065 |
98,41 |
104,84 |
|
|
2. Коефіцієнт структури капіталу (фінансування) |
14,78 |
14,78 |
14,81 |
100,0 |
100,2 |
|
|
3. Коефіцієнт зносу основних засобів |
0,1357 |
0,1358 |
0,1357 |
100,07 |
99,93 |
|
|
4. Чистий оборотний капітал |
519,4 |
577,0 |
634,7 |
111,09 |
110,0 |
|
|
5. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами |
0,318 |
0,318 |
0,317 |
100,0 |
99,7 |
|
|
6. Коефіцієнт оборотності активів |
5,96 |
5,88 |
5,85 |
98,66 |
99,49 |
|
|
7. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) |
46,17 |
48,36 |
48,13 |
104,74 |
99,52 |
|
|
8. Коефіцієнт оборотності власного капіталу |
87,72 |
92,80 |
92,35 |
105,8 |
99,52 |
|
|
9. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу |
0,2876 |
0,2871 |
0,2857 |
99,83 |
99,51 |
|
|
10. Коефіцієнт рентабельності діяльності |
0,0040 |
0,0031 |
0,0025 |
77,31 |
81,86 |
|
|
11. Коефіцієнт рентабельності продукції |
0,0132 |
0,0146 |
0,0259 |
177,4 |
110,61 |
Коефіцієнт фінансової стійкості (платоспроможності або автономії) в динаміці за даними табл. 1.3 майже не змінюється, коливаючись з 2010 р. по 2012 р. в межах 0,063 - 0,065. Він зменшився на 1,6% у порівнянні даних 2011 і 2010 рр., на кінець 2012 р. порівняно з 2011 р. питома вага власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність зросла на 4,8%.
Рівень залежності підприємства від привернутих засобів, згідно розрахованого коефіцієнта структури капіталу, залишається протягом аналізованого періоду незмінним. Доля основних засобів, списаних на витрати у поточному періоді, згідно розрахованого коефіцієнт зносу основних засобів, за роками, теж залишається постійною. Розмір чистого оборотного капіталу (тис. грн.), наявність і величина якого свідчать про здатність підприємства оплачувати свої поточні зобов'язання і розширювати подальшу діяльність, у 2011 р., порівняно із 2010 р. зріс на 11,1%, а у 2012 р. порівняно з 2011 р. - на 10%. Він склав, відповідно, 519,4; 577,0; 634,7 тис. грн.
Ступінь забезпеченості підприємства власними оборотними коштами, за показниками коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами, залишалася незмінною у 2011 р. порівняно з 2010 р. і у 2012 р. порівняно з 2011 р. (-0,3%). Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача), що характеризує ефективність використання основних фондів і показує рівень продукції, що приходиться на 1 грн. основних фондів, зріс на 4,74% у 2011 р. порівняно з 2010 р., хоча у 2012 р. порівняно з 2011 р. склав усього 99,52% рівня. Оборотність активів підприємства у 2010 р. склала 5,96, у 2011 р. - 5,88 у зв'язку із зменшенням асортименту продукції і у 2012 р. - 5,85.
Рентабельність діяльності підприємства знижувалася і склала у 2011р. від 2010 р. лише 77,31%, а у 2012 р. від 2011 р. - 81,86%. Зниження показнику уповільнюється. Рентабельність продукції підприємства у 2011 р. від 2010 р. зросла і склала 177,4%, а у 2012 р. від 2011 р. зниження росту - 110,61%. З вищенаведеного слідує, що показники рентабельності є доволі низькими. Підприємство розвиваються не так швидко, як могло б. Хоча доходи постійно зростали, і рівень їх приросту склав 17,7% у 2011 р., порівняно із 2010 р., і 10% у 2012 р., порівняно із 2011 р., приріст зменшився, намітилася тенденція до застою.
Прибутки зросли, але зросла й собівартість продукції. Підприємство повинно прорахувати можливі шляхи зниження собівартості та прорахувати неперспективні товари з метою підвищення рентабельності діяльності підприємства. Приріст валового прибутку у 2011 р., від 2010 р. склав 11,1% і 10,0% у 2012 р. від 2011 р. Як і інші показники фінансового стану підприємства, рівень приросту прибутку теж знизився, що показує необхідність застосування нових методів управління підприємством.
Адміністративні витрати підприємства зросли й склали, відповідно 377,5 тис. грн. у 2010 р., 473 тис. грн. у 2011 р. і 530,6 тис. грн. у 2012 р. Темп їх приросту зменшився з 25,4% до 12,1% , що є наслідком більш продуманої кадрової політики.
Дані, представлені в табл. 1.1 і табл. 1.2, характеризують загальні результати й ефективність виробничо-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія В» за роки, що аналізуються і є основою для економічного аналізу. Аналіз виробничо-господарської діяльності товариства провадиться з метою виявлення динаміки основних техніко-економічних показників, на підставі даних річних балансів підприємства.
2. Економічна сутність витрат
Витрати в бухгалтерському розумінні відрізняються від витрат в економічному тлумаченні. Як загальноекономічна категорія витрати характеризуються використанням різних речовин і сил природи в процесі господарювання. Під економічними витратами розуміють "затрати втрачених можливостей", тобто суму грошей, яку можна отримати при найбільш вигідному з усіх можливих альтернативних варіантів використання ресурсів. Таким чином, економічні витрати будь-якого ресурсу, обраного для виробництва продукції, дорівнюють його вартості за найкращого з усіх можливих варіантів використання. Поняття економічних витрат обумовлене обмеженістю ресурсів порівняно з кількістю варіантів їх використання. З бухгалтерської точки зору, витрати - це тільки конкретні витрати ресурсів.
Відповідно до П(С)БО 16 [4] під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
У бухгалтерському обліку витрати відображаються при дотриманні певних умов. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно і визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Це відповідає принципам міжнародних стандартів фінансової звітності і застосовуваному у національних стандартах принципу відповідності витрат доходам. Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, то вони відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Нормами П(С)БО 16 суворо регламентуються умови визнання витрат підприємства рис. 2.1).
Рис. 2.1 Визнання витрат відповідно до П(С)БО 16
Витрати торгівельного підприємства визнаються за наступних умов:
1. Зменшення активів або збільшення зобов'язань, яке призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Наприклад, списання пакувальних матеріалів; нарахування заробітної плати торговому персоналу підприємства.
2. Визнання на підставі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів. Наприклад, нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів.
3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати критеріям активів підприємства. Наприклад, уцінка товарів, створення резерву сумнівних боргів.
4. Можлива достовірна оцінка суми витрат. Дотримання цієї умови означає, що оцінка витрат відбувається на підставі положень національних стандартів, документально підтверджена.
Рис. 2.2 Облік витрат за елементами
До складу витрат торговельної діяльності належать витрати підприємств, що здійснюють таку діяльність, які виникають у процесі руху товарів, а також витрати підприємств громадського харчування, що пов'язані з випуском і реалізацією продукції власного виробництва.
Поточні витрати підприємства торгівлі -- це грошове відбиття витрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємства, що за натурально-речовим складом становлять спожиту частину матеріальних, нематеріальних трудових та фінансових ресурсів.
До складу поточних витрат підприємства торгівлі входять витрати обігу -- представлені в грошовій формі витрати підприємства на здійснення процесу реалізації товарів, які складають за своєю суттю собівартість послуг з доведення товарів від виробника до споживача та пов'язаних із зміною форм вартості.
До складу витрат обігу включають операційні витрати, транспортно-заготівельні витрати, що припадають на реалізовані товари (продукцію власного виробництва підприємств громадського харчування), та відсотки за кредит, що відносяться до витрат фінансової діяльності.
Етапи та порядок загального ведення обліку витрат за елементами наведено у рис. 2.2.
3. Класифікація витрат
Витрати підприємства можна класифікувати за різними ознаками. Необхідність виділення різних класифікацій витрат зростає з ускладненням господарської діяльності підприємства. Класифікація витрат є передумовою успішної організації планування, обліку, контролю, аналізу та ефективного управління витратами (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Класифікація витрат
|
Ознаки класифікації |
Групи витрат |
|
|
1 |
2 |
|
|
За відношенням до виробничого процесу |
основні витрати накладні витрати |
|
|
За відношенням до обсягів виробництва |
постійні витрати змінні витрати |
|
|
За єдністю складу |
одноелементні витрати комплексні витрати |
|
|
За способом включення до собівартості |
прямі витрати непрямі витрати |
|
|
За доцільністю |
продуктивні витри непродуктивні витрати |
|
|
За економічними елементами |
матеріальні витрати витрати на оплату праці відрахування на соціальні заходи амортизація інші операційні витрати |
|
|
За статтями калькуляції |
підприємство самостійно обирає статті калькуляції |
|
|
За видами діяльності |
витрати операційної діяльності витрати фінансової діяльності витрати інвестиційної діяльності інші витрати звичайної діяльності надзвичайні витрати |
До основних відносяться витрати, безпосередньо пов'язані з виробничим (технологічним) процесом виготовлення продукції (виконання робіт чи надання послуг). У будь-якому виробництві вони складають найважливішу частину витрат. Накладні витрати пов'язані з організацією, обслуговуванням виробництва та управлінням ним. Величина цих витрат залежить від структури управління підрозділами, цехами й підприємством.
За відношенням до обсягів виробництва витрати поділяються на змінні та постійні.
Змінними називаються витрати, величина яких змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва (випуску). Звідси розмір цих витрат на кожну одиницю продукції залишається незмінним. До постійних відносять витрати, величина яких не змінюється або майже не змінюється (умовно-постійні витрати) при зміні обсягу виробництва (прикладом можуть бути адміністративні витрати).
Слід відмітити, що поділ на змінні й постійні витрати є дещо умовним, оскільки в чистому вигляді вони не проявляються: змінні витрати на одиницю продукції змінюються під впливом організаційно-технічних заходів; величина постійних витрат - при суттєвій зміні обсягу виробництва. Тому правильніше їх називати умовно-змінними та умовно-постійними витратами.
За єдністю складу витрати можуть бути одноелементними або комплексними.
Одноелементні витрати включають економічно однорідні витрати, які не поділяються на різні компоненти, незалежно їх місця і цільового призначення (сировина, матеріали, паливо, енергія, заробітна плата тощо). На цьому принципі побудована класифікація витрат за економічними елементами. Комплексні витрати складаються з декількох економічних елементів. Характерним прикладом статті комплексних витрат є загальновиробничі витрати, які включають практично всі економічні елементи.
За способом включення до собівартості окремих видів продукції витрати поділяються на прямі та непрямі.
Витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості економічно доцільним шляхом, тобто на підставі первинних документів без додаткового розподілу, називаються прямими. Непрямі витрати - це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкту витрат економічно доцільним шляхом, а тому потребують розподілу. Розподіл непрямих витрат призводить до неточностей у визначенні собівартості окремих видів продукції, тому при організації обліку повинна приділятися увага зменшенню їх питомої ваги.
За доцільністю витрачання виділяють продуктивні витрати, до яких відносяться виправдані або доцільні для даного виробництва витрати. Відповідно, до непродуктивних відносяться витрати, що виникають з причин, які свідчать про недоліки в технології та організації виробництва (брак продукції, втрати від простоїв, оплата понадурочних робіт тощо). За відповідної організації технології виробництва та праці всі витрати повинні бути тільки продуктивними.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" регламентує порядок групування витрат операційної діяльності за наступними економічними елементами:
· матеріальні витрати;
· витрати на оплату праці;
· відрахування на соціальні заходи;
· амортизація;
· інші операційні витрати.
Склад елементів операційних витрат наведено у таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Витрати операційної діяльності за елементами
|
Елементи витрат |
Склад елементів витрат |
|
|
1 |
2 |
|
|
Матеріальні витрати |
- сировина та основні матеріали - купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби - паливо й енергія, запасні частини, будівельні матеріали - тара й тарні матеріали - допоміжні та інші матеріали |
|
|
Витрати на оплату праці |
- заробітна плата за окладами й тарифами - премії та заохочення - матеріальна допомога та компенсаційні виплати - оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу - інші витрати на оплату праці |
|
|
Відрахування на соціальні заходи |
- відрахування на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття - відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства - відрахування на інші соціальні заходи |
|
|
Амортизація |
Сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів |
|
|
Інші операційні витрати |
Витрати операційної діяльності, які не ввійшли до складу вищезазначених елементів: - витрати на відрядження - послуги зв'язку - плата за розрахунково-касове обслуговування тощо |
Групування витрат за економічними елементами здійснюється у всіх галузях економічної діяльності. Це дає змогу отримати інформацію про те, скільки і яких засобів витрачено незалежно від того, де вони вироблені та на які цілі використано; в межах підприємства планувати та контролювати обсяги закупівлі матеріальних ресурсів, розміри фонду оплати праці, ставити завдання зменшення собівартості продукції, проводити економічний аналіз витрат підприємства, а також порівнювати структуру витрат різних підприємств.
Кожна галузь має свої особливості в структурі витрат у розрізі елементів. Наприклад, у видобувних галузях найбільшу питому вагу складають витрати на оплату праці, у машино-, приладобудуванні та деяких інших галузях матеріальні витрати майже дорівнюють витратам на оплату праці. Висока питома вага матеріальних витрат у харчовій промисловості, а в окремих підгалузях вона перевищує 90% (масложирова тощо).
Відображення використаних ресурсів на виробництво та формування елементів витрат - це перший етап обліку процесу виробництва.
Оскільки класифікація втрат за економічними елементами не дозволяє обчислювати собівартість окремих видів продукції та встановлювати обсяг витрат конкретних підрозділів підприємства, її доповнюють класифікацією витрат за статтями калькуляції - залежно від їх призначення та місця виникнення.
Між витратами на виробництво, згрупованими за економічними елементами, та витратами в калькуляційному розрізі існує як взаємозв'язок, так і відмінність. Наприклад, витрати, які відносяться до елементу "Витрати на оплату праці", відображаються у калькуляції окремими статтями:
1) заробітна плата виробничих робітників - у статтях "Основна заробітна плата", "Додаткова заробітна плата";
2) заробітна плата інших працівників - у статтях, які формують виробничу собівартість ("Загальновиробничі витрати", "Втрати від браку"' тощо) та у складі інших витрат діяльності (рис 3.1).
Будь-який вид витрат на виробництво можна представити у вигляді суми витрат за встановленими елементами. Наприклад, витрати на дослідження і розробки складаються з матеріальних витрат, витрат на оплату праці працівників, зайнятих розробкою нових видів продукції, відрахувань на соціальні заходи від сум оплати праці цих працівників, суми нарахованої амортизації на обладнання, яке використовується при розробці тощо. Таким чином, всі фактично здійснені підприємством у процесі операційної діяльності витрати можна згрупувати за основними економічними елементами.
Рис. 3.1 Взаємозв'язок елементів і статей витрат
Статті калькуляції характеризують склад використаних ресурсів залежно від напрямів діяльності (операційна, фінансова, інвестиційна) та об'єкта витрат.
Статті калькуляції показують, як формуються ці витрати з метою їх аналізу та контролю - одні витрати показують за їх видами (елементами), інші - за комплексними статтями (включаючи декілька елементів). При цьому один економічний елемент витрат може бути присутнім у декількох статтях калькуляції.
Залежно від видів діяльності всі витрати можна розподілити на дві великі групи: витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності, та витрати, які виникають внаслідок надзвичайних подій. В свою чергу витрати, що виникають у процесі звичайної діяльності, можна розподілити на витрати від операційної (основної та іншої), інвестиційної, фінансової діяльностей.
Також витрати можуть класифікуватись за періодами, центрами відповідальності, можливістю контролю, принципами організації:
- За періодами витрати торгівельної діяльності поділяють на витрати поточного періоду та витрати майбутніх періодів.
Витрати поточного періоду - це витрати на управління, збут продукції та інші операційні витрати, які належать до того періоду, у якому вони були здійснені.
Витрати майбутніх періодів - це витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.
Віднесення витрат майбутніх періодів до витрат певного періоду здійснюється в повному обсязі або на основі їх розподілу між декількома звітними періодами.
- За центрами відповідальності чи місцем виникнення витрати поділяють на витрати відділу, дільниці, служби, іншого структурного підрозділу підприємства.
- За можливістю контролю в конкретному структурному підрозділі розрізняють контрольовані та неконтрольовані витрати в даному центрі відповідальності.
- За принципами організації (управління) - витрати, що плануються, та позапланові витрати.
4. Витрати за елементами
4.1 Матеріальні витрати
У більшості підприємств матеріальні витрати займають найбільшу питому вагу у структурі витрат (у середньому 75-80 %), а у деяких галузях - більше 90 %.
У ТОВ «Таврія В» матеріальні витрати за звітний період склали 140500,00 грн. (додаток 13).
Для побудови бухгалтерського обліку матеріальних витрат визначальним є їх класифікація та оцінка. Класифікація передбачає розробку номенклатури, а оцінка - визначення облікової ціни для поточного обліку та порядку визначення фактичної собівартості. Без попереднього вирішення цих питань раціональна побудова обліку матеріальних витрат виробництва практично неможлива, особливо в умовах комп'ютеризації обліку.
Для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звітний період призначено рахунок 80 "Матеріальні витрати".
Первинні документи. Суми визнаних матеріальних витрат списуються у дебет рахунку 80 "Матеріальні витрати" на підставі актів-вимог, актів на списання палива, енергії, лімітно-забірних карток та інших первинних документів. Щомісяця, на підставі розрахунків і довідок бухгалтерії з кредиту рахунку 80 "Матеріальні витрати" дані суми списуються в дебет рахунків:
- 23 "Виробництво" у сумі прямих матеріальних витрат, які включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);
- 91 "Загальновиробничі витрати" - у сумі матеріальних витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат;
- 92 "Адміністративні витрати",
- 93 "Витрати на збут",
- 94 "Інші витрати операційної діяльності" - в сумі матеріальних витрат, які відносяться до адміністративних, збутових та інших витрат операційної діяльності;
- 79 "Фінансові результати" - якщо підприємство не використовує рахунки класу 9 "Витрати діяльності".
Рахунок 80 "Матеріальні витрати" має субрахунки, характеристику яких наведено в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Субрахунки до рахунку 80 "Матеріальні витрати"
|
Шифр і назва субрахунку |
Характеристика |
|
|
1 |
2 |
|
|
801 "Витрати сировини й матеріалів" |
Для узагальнення інформації про витрати сировини й матеріалів, які використані як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства |
|
|
802 "Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів" |
Для узагальнення інформації про витрати купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів в операційній діяльності підприємства |
|
|
803 "Витрати палива й енергії" |
Для узагальнення інформації про витрати придбання палива й енергії всіх видів, які використані на технологічні та інші операційні цілі, в тому числі на вироблення з палива тепло- та електроенергії, що спожиті в операційній діяльності підприємства |
|
|
804 "Витрати тари й тарних матеріалів" |
Для узагальнення інформації про витрати тари і тарних матеріалів, що використані в операційній діяльності підприємства |
|
|
805 "Витрати будівельних матеріалів" |
Для узагальнення інформації про витрати будівельних матеріалів, які використані як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства |
|
|
806 "Витрати запасних частин" |
Для узагальнення інформації про витрати запасних частин, які використані для ремонту основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства |
|
|
807 "Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення" |
Для узагальнення інформації про витрати матеріалів сільськогосподарського призначення, які використані в операційній діяльності підприємства |
|
|
808 "Витрати товарів" |
Для обліку витрат товарів, використаних для виробничо-господарських потреб, тобто без продажу іншими особам |
|
|
809 "Інші матеріальні витрати" |
Для відображення вартості виконаних для підприємства робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру (здійснення окремих операцій з виробництва продукції, обробки сировини й матеріалів; проведення іспитів з випробування сировини й матеріалів, які використовуються у виробництві; транспортні послуги, які є складовою технологічного процесу виробництва, тощо) |
Окрім наведених субрахунків, на підприємстві можна вести аналітичний облік у розрізі найменувань або груп однорідних матеріальних ресурсів, центрів витрат тощо.
Вартість матеріальних ресурсів, що відображається за елементом "Матеріальні витрати", формується виходячи з цін їх придбання (без урахування податку на додану вартість), включаючи націнки (надбавки), комісійні винагороди, які сплачуються постачальникам, плату за транспортування, зберігання та доставку, що здійснюються сторонніми організаціями.
Витрати, пов'язані з доставкою (включаючи вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів транспортом і персоналом організації, підлягають включенню до відповідних елементів витрат на виробництво (витрати на оплату праці, амортизація основних засобів, матеріальні витрати тощо).
Відображення в бухгалтерському обліку матеріальних витрат відбувається наступним чином (таблиця 4.2).
Таблиця 4.2
Облік матеріальних витрат
|
№ оп. |
Зміст господарської операції |
Кореспондуючі рахунки |
||
|
Дебет |
Кредит |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
1 |
Відпущено зі складу виробничі запаси та малоцінні й швидкозношувані предмети для операційної діяльності підприємства |
80 "Матеріальні витрати" |
20 "Виробничі запаси", 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" |
|
|
2 |
Відображено вартість готової продукції, товарів, використаних для власних потреб |
808 "Витрати товарів" |
26 "Готова продукція", 28 "Товари" |
|
|
3 |
Відображено вартість наданих підприємству послуг, необхідних для операційної діяльності підприємства |
809 "Інші матеріальні витрати" |
685 "Розрахунки з іншими кредиторами" |
|
|
4 |
Відображено вартість послуг з постачання електроенергії |
803 "Витрати палива й енергії" |
631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" |
|
|
5 |
Віднесено матеріальні витрати на: - витати основного виробництва в частині прямих матеріальних витрат |
23 "Виробництво" |
80 "Матеріальні витрати" |
|
|
- утримання та експлуатацію виробничого обладнання та забезпечення техніки безпеки праці в цеху |
91 "Загально - виробничі витрати" |
|||
|
- загальногосподарські потреби |
92 "Адміністративні витрати" |
|||
|
- витрати на збут |
93 "Витрати на збут" |
|||
|
- інші витрати операційної діяльності |
94 "Інші витрати операційної діяльності" |
|||
|
- фінансові результати в частині непрямих матеріальних витрат на підприємствах, які не використовують рахунки класу 9 |
79 "Фінансові результати" |
4.2 Витрати на оплату праці
Витрати на оплату праці в середньому у структурі витрат підприємства займають друге місце та становлять близько 25%.
У ТОВ «Таврія В» витрати на оплату праці за звітний період склали 53704,88 грн. (додаток 13).
Метою обліку витрат на оплату праці є визначення сум оплати витрат робочого часу працівникам за видами діяльності; величини виробітку або ступеню виконання завдання; достовірності нарахування заробітної плати; розрахунків з оплати праці; контроль за виконанням фондів оплати праці.
Для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період призначений рахунок 81 "Витрати на оплату праці".
Первинні документи. На підставі нарядів на відрядну роботу, табелів обліку використання робочого часу, розрахунково-платіжних відомостей (додаток 9) за дебетом рахунку 81 "Витрати на оплату праці" відображається сума визнаних витрат на оплату праці. З кредиту рахунку 81 "Витрати на оплату праці" на підставі розрахунків і довідок бухгалтерії списуються в дебет рахунку 23 "Виробництво" суми витрат, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг); на рахунки класу 9 "Витрати діяльності" - сума витрат, що відноситься до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 "Витрати діяльності".
Рахунок 81 "Витрати на оплату праці" має субрахунки, характеристику яких наведено в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3
Субрахунки до рахунку 81 "Витрати на оплату праці"
|
Шифр і назва субрахунку |
Характеристика |
|
|
1 |
2 |
|
|
811 "Виплати за окладами й тарифами" |
Для узагальнення інформації про витрати на виплату основної заробітної плати персоналу відповідно до системи оплати праці, прийнятої на підприємстві |
|
|
812 "Премії та заохочення" |
Для узагальнення інформації про витрати на виплату додаткової заробітної плати (премії, заохочення тощо) персоналу відповідно до системи оплати праці, прийнятої на підприємстві |
|
|
813 "Компенсаційні виплати" |
Для узагальнення інформації про витрати на гарантійні та компенсаційні виплати персоналу, пов'язані з індексацією заробітної плати тощо, в порядку і розмірах, передбачених законодавством |
|
|
814 "Оплата відпусток" |
Для узагальнення інформації про витрати на оплату щорічних відпусток персоналу підприємства або щомісячні відрахування на створення забезпечення майбутніх виплат відпусток |
|
|
815 "Оплата іншого невідпрацьованого часу" |
Для узагальнення інформації про витрати на виплати персоналу підприємства за невідпрацьований час, що передбачається законодавством |
|
|
816 "Інші витрати на оплату праці" |
Для узагальнення інформації про інші витрати на оплату праці, які визнаються елементами витрат на оплату праці |
Витрати на оплату праці не є однорідними, а тому аналітичний облік витрат на оплату праці на підприємстві можна організувати за видами (основна та додаткова); за елементами (погодинна, відрядна, премії, оплати простоїв тощо); за складом працівників (обліковий, обліково-штатний, сумісники, які працюють за договорами підряду); за категоріями працівників (робітники, службовці, зі складу яких виділяють керівників).
До складу елементу "Витрати на оплату праці" включають основну заробітну плату, додаткову заробітну плату та інші заохочувальні і компенсаційні виплати.
До складу витрат на виплату основної заробітної плати належать:
- заробітна плата, яка нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки) за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) робітників та посадовими окладами усіх форм і систем оплати праці, що прийняті на підприємстві;
- вартість товарів (продукції), які видають в порядку натуральної оплати працівникам згідно з діючим законодавством (Законом України "Про оплату праці");
- суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації товарів (продукції), у випадках, коли вони є основною заробітною платою.
До витрат на виплату додаткової заробітної плати належать:
- надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством;
- премії та заохочення керівникам, спеціалістам, іншим службовцям та робітникам за виробничі результати;
- гарантійні та компенсаційні виплати;
- оплата відпусток;
- оплата іншого невідпрацьованого часу;
- інші витрати на оплату праці.
Відображення в бухгалтерському обліку витрат на оплату праці здійснюється наступним чином (таблиця 4.4).
Таблиця 4.4
Облік витрат на оплату праці
|
№ оп. |
Зміст господарської операції |
Кореспондуючі рахунки |
||
|
Дебет |
Кредит |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
1 |
Нараховано основну заробітну плату робітникам |
811 "Виплати за окладами й тарифами" |
66 "Розрахунки за виплатами працівникам" |
|
|
Нараховано додаткову заробітну плату робітникам |
812 "Премії та заохочення" |
|||
|
2 |
Нараховано відпускні (якщо підприємство не формує резерву на забезпечення майбутніх виплат відпускних або якщо сума нарахованих у звітному періоді відпускних перевищує суму сформованого резерву) |
814 "Оплата відпусток" |
66 "Розрахунки за виплатами працівникам" |
|
|
Нараховано заробітну плату за час простою через зовнішні причини |
815 "Оплата іншого невідпрацьованого часу" |
|||
|
Відображено суму нарахованої матеріальної допомоги |
816 "Інші витрати на оплату праці" |
|||
|
3 |
Нараховано відпускні персоналу підприємства за рахунок раніше створеного резерву |
814 "Оплата відпусток" |
471 "Забезпечення виплат відпусток" |
|
|
4 |
Віднесено витрати на оплату праці: - на витрати основного виробництва в сумі прямих витрат на оплату праці |
23 "Виробництво" |
81 "Витрати на оплату праці" |
|
|
- на загальновиробничі витрати в сумі витрат на оплату праці цехового персоналу |
91 "Загальновиробничі витрати" |
|||
|
- на адміністративні витрати в сумі оплати праці адміністративного персоналу |
92 "Адміністративні витрати" |
|||
|
4 |
- на витрати збуту в сумі заробітної плати працівників, що займаються збутом продукції |
93 "Витрати на збут" |
||
|
- на інші витрати операційної діяльності в сумі заробітної плати працівників житлово-комунального господарства тощо |
94 "Інші витрати операційної діяльності" |
|||
|
- на фінансові результати в частині непрямих витрат на оплату праці на підприємствах, які не використовують рахунки класу 9 |
79 "Фінансові результати" |
4.3 Відрахування на соціальні заходи
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-17 від 07.11.2012 р. [1]
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування -- це консолідований страховий внесок на пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття, який в обов'язковому порядку сплачується страхувальниками з метою забезпечення реалізації прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за соціальним страхуванням.
Згідно Закону платниками ЄСВ на підприємстві є:
1) роботодавець;
2) працівники;
3) фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємстві за цивільно-правовими договорами.
Об'єктом нарахування ЄСВ, як для роботодавців, так і застрахованих осіб є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці» (у тому числі на суми збереженого заробітку у перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми), виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності й допомоги по вагітності та пологах.
Процедура нарахування, сплати та розміри ЄСВ визначаються Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Розмір ЄСВ визначено залежно від класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду економічної діяльності та нараховується у відсотках. Всього наведено 67 класів професійного ризику виробництва та відповідна ставка внеску становить від 36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва. Для цивільно-правових договорів передбачена єдина ставка соціального внеску - 34,7%, для лікарняних - 33,2%. Роботодавці повинні сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати. Сплата єдиного внеску відбувається шляхом перерахування коштів на відповідний банківський рахунок.
ТОВ «Таврія В» віднесено до 5 класу професійного ризику та ставка єдиного соціального внеску становить 36,8% (додаток 8).
Утримання ЄСВ з доходів найманих робітників здійснюється таким чином:
· із зарплати - 3,6%;
· із лікарняних - 2%;
· з винагороди за цивільно-правовими договорами (виконання робіт, надання послуг) - 2,6%.
Сплата ЄСВ здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Платники ЄСВ зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Днем сплати ЄСВ є:
- у разі перерахування сум ЄСВ з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;
- у разі сплати ЄСВ готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою -- членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
Пенсійний фонд здійснює забезпечення збору ЄСВ, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснює контроль за сплатою ЄСВ. Державний нагляд за діяльністю Пенсійного фонду у даній сфері здійснюють органи центральної виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та у сфері фінансів. Рішення цих органів є обов'язковими для виконання та можуть бути оскаржені у судовому порядку.
Для узагальнення інформації про здійснені відрахування на соціальні заходи призначений рахунок 82 "Відрахування соціальні заходи".
Первинні документи. За дебетом рахунку 82 "Відрахування на соціальні заходи" відображається визнана на підставі розрахунково-платіжних відомостей сума відрахувань на соціальні заходи, за кредитом - списання на основі розрахунків і довідок бухгалтерії на рахунок 23 "Виробництво" суми відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг); на рахунки класу 9 "Витрати діяльності" - суми відрахувань, які відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 "Витрати діяльності".
Аналітичний облік організовується за складом і категоріями працівників від заробітної плати яких здійснюють відрахування на соціальні заходи.
Рахунок 82 "Відрахування на соціальні заходи" має наступні субрахунки (таблиця 4.5).
Таблиця 4.5
Субрахунки до рахунку 82 "Відрахування на соціальні заходи"
|
Шифр і назва субрахунку |
Характеристика |
|
|
1 |
2 |
|
|
821 "Відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" |
Для ведення обліку відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування |
|
