Аудит Звіту про фінансові результати ПАТ "Львiвська кондитерська фабрика Свiточ"

При перевірці доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) аудито уважно вивчає відповідність цін реалізації за документами на реалізацію цінам, установленим відповідними калькуляціями. В разі виявлення відхилень аудитор розраховує суму недоодержаних доходів, з'ясовує причини відхилень, шляхом заслуховування пояснень відповідальних осіб.

Якщо за даними цієї перевірки встановлено значну кількість фактів відхилення цінах, то необхідно розширити межі вибіркового дослідження.

За встановленими фактами відхилень у цінах реалізації аудитор проводить детальне дослідження, в результаті якого встановлює:

- яким покупцям продукція відвантажена за цінами, нижчими за встановлені калькуляцією;

- як це відбилося на доходах підприємства;

- хто з персоналу санкціонував таку реалізацію;

- чи була в тому виправдана необхідність.

При проведенні аудиту аудитор перевіряє дотримання порядку підготовки рішень про розподіл прибутку акціонерного товариства, своєчасного його прийняття Так, Правління акціонерного товариства зобов'язане протягом 30 календарних днів після закінчення фінансового року скласти звіт про стан справ в акціонерному товаристві за минулий рік, подати його ревізійній комісії акціонерного товариства запросити для підготовки аудиторського висновку за звітний період незалежного аудитора.

Аудитор подає керівнику ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» висновок і Звіт про результати аудиту фінансової звітності.

До складу методичниз прийомів проведення аудиторської перевірки відносять: фактичну перевірку, підтвердження, документальну перевірку, спостереження, обстеження, опитування, перевірку механічної точності, аналітичні тести, сканування, обстеження, спеціальну перевірку та зустрічну перевірку (див. рис. 2.2.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2 Класифікація методів аудиту

3. Удосконалення методики та узагальнення результатів аудиту звітності про фінансові результати на ПАТ «Львiвська кондитерська фабрика Свiточ»

3.1 Узагальнення результатів аудиту звітності про фінансові результати на підприємстві

В законодавстві вказано, що аудитор оформлює результати своєї перевірки аудиторським звітом і аудиторським висновком (ст. 7 Закону України «Про аудиторську діяльність»).

Стандартизація аудиторського звіту - процес надзвичайно складний. Зміст цього документу залежить від конкретних обставин, результатів перевірки. В зв'язку з цим форма аудиторського змісту може бути вільною, тобто не по певному правилу.

Аудиторський звіт не являється аудиторським документом. Він призначений виключно для замовника і може бути опублікований лише за його згодою.

Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів. Його публікація є свідченням того, що річний бухгалтерський звіт підприємства як в цілому, так і в деталях відповідає діючому законодавству, методології ведення бухгалтерського звіту і є достовірним. Саме тому звіт - це об'ємний по змісту документ, а висновок - короткий, стислий.

В Додатку наведено висновок за результатами проведеного аудиту фінансової звітності на ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч»» аудиторською фірмою «Львівський аудит».

У табл.3. 1 представлено відповідність змісту аудиторського висновку основним його елементам.

Таблиця 3.1 Зміст основних елементів аудиторського висновку

Аудиторський висновок повинен містити думку аудитора по таких питаннях:

- чи є отримана інформація достатньою для висвітлення реального стану активів і пасивів суб'єкту, що перевірявся;

- чи відповідає фінансовий звіт прийнятій клієнтом системі бухгалтерського звіту, а система бухгалтерського звіту - діючим стандартам і законодавчим актам;

- чи адекватний опис всіх питань, суттєвих для прийняття аудитором рішення про правильність, достовірність і повноту інформації;

- чи відповідає документація, яка відображає фінансовий стан перевіреного підприємства, по формі і змісту з діючим законодавством і нормативними актами. Важливим аспектом змісту аудиторського висновку е наявність таких заяв:

а) про те, що аудитор використав певні тести при перевірці інформації, яка підтверджує цифровий матеріал, на основі якого складена звітність;

б) про дотримання методології звіту, використаної керівництвом перевіреного підприємства при підготовці звітності і пред'явленні фінансових звітів.

Думка аудитора у висновку повинна бути викладена чітко і однозначно.

Аудиторський висновок завіряється підписами аудитора, керівника перевіреного підприємства і печаткою аудиторської фірми.

Дата аудиторського висновку повинна відповідати дню закінчення аудиторської перевірки. І в цей же день аудитор зобов'язаний довести її результати до відома керівництва підприємства.

Аудитор попереджає клієнта про його відповідальність за несвоєчасне пред'явлення аудиторського висновку податковій інспекції у випадку проведення обов'язкового аудиту.

Позитивний висновок аудитор складає у тому випадку, якщо, на його думку, дотримані такі умови: аудитор отримав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудита; пред'явлена інформація є достатньою для відображення реального стану підприємства, що підлягає перевірці; є адекватні дані по всіх питаннях, суттєвих з точки зору достовірності і повноти інформації; фінансова документація складена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського звіту, яка відповідає законодавчим і нормативним вимогам; у фінансовій звітності використані достовірні звітні дані, які не містять протиріч; фінансова звітність складена відповідним чином, по встановленій формі. Позитивний аудиторський висновок повинен містити формулювання: «відповідає вимогам»; «відповідним чином»; «дає достовірне уявлення»; «достовірно відображає»; «відповідає».

Аудитор не може видати позитивного висновку при таких обставинах: невпевненість (аудитор не може сформулювати думку); незгода (аудитор може сформулювати думку, але вона заперечує перевіреній фінансовій інформації).

При складенні негативного висновку використовуються такі формулювання: «не відповідає вимогам»; «не дає достовірного уявлення»; «не правильно показує дійсний стан справ».

Якщо аудитор відмовляється від видачі висновку, то він вказує на неможливість на основі приведених документів сформулювати думку про стан справ на підприємстві, яке перевіряється.

3.2 Удосконалення методики аудиту звітності про фінансові результати на підприємстві

Сьогодні прослідковується ситуація, коли інформація, яка відображається у бухгалтерському обліку, не відповідає даним фінансової звітності, що пояснюється намаганням управлінського персоналу прикрасити показники діяльності підприємства з метою підвищення його інвестиційної привабливості та кредитоспроможності для цілої низки користувачів. Такі дії відбуваються внаслідок того, що користувачів фінансової звітності цікавить інформація щодо фінансово-майнового стану суб'єкта господарювання, перспектив його розвитку, прибутковості та можливості одержання прибутків у майбутньому з метою прийняття ними тактичних та стратегічних управлінських рішень. Для позначення такої звітності часто використовують такі поняття як “фальсифікована звітність”, “прикрашена звітність”, “спотворена звітність”, “викривлена звітність”, “звітність, що містить перекручення, завуальовані дані, приписки”. Для правильного вживання кожного із наведених словосполучень потрібно розуміти їх сутність і різницю між ними.

Деякі з дослідників проблем аудиту пропонують наступний порядок дій аудитора для виявлення помилки у звітності: по-перше, локалізувати помилку, тобто встановити час виникнення помилки й перелік документів, за допомогою яких вона може бути виявлена; по-друге, ідентифікувати помилку, тобто визначити точне місцезнаходження конкретного помилкового значення показника. Однак вважаємо, що дії аудитора мають здійснюватися у зворотній послідовності: спочатку необхідно виявити помилку, а вже потім - аналізувати причини її виникнення. І крім того, неможливо “виявити помилку за її типом”,оскільки помилки - це не обов'язкове та не стале явище, а тому ідентифікувати їх за точним місцезнаходженням просто неможливо - місце виникнення помилки та її причини щоразу будуть різними.

У вітчизняній літературі процес аудиту звіту про фінансові результати проводиться в певній послідовності і включає наступні етапи :

1. Перевірка правильності заповнення адресної частини (встановлюється зазначення повної назви підприємства);

2. Визначення виду діяльності підприємства та правильності його зазначення у формі необхідні аудитору для правильної класифікації доходів і витрат підприємства, звітність якого досліджується, за ознакою виду діяльності;

3. Повноти заповнення реквізитів і показників рядків і граф звітності: перевіряється, чи у правильних одиницях виміру (тисячах гривень з одним знаком після коми) складено звітність, чи проставлені прочерки в тих рядках звітності, які не містять жодних показників. У результаті встановлюється наявність та правильність обов'язкових реквізитів форм звітності (підписів відповідальних осіб, печатки підприємства), відсутність чи помилковість яких може свідчити про недостовірність наданої для дослідження звітності. За допомогою формальної перевірки визначається наявність необумовлених виправлень даних звітності або ж виправлення показників звітності з порушенням передбачених щодо таких дій вимог, самостійних змін у встановлених формах звітності. На такі порушення аудитору слід звернути особливу увагу й з'ясувати причини їх виникнення;

4. Логічний аналіз показників звітності з метою визначення ділянок у звітності з найбільшим ризиком, тобто тих, де найдостовірніша можливість виявлення шахрайства або помилок в обліку та звітності. У залежності від цього визначають ті операції та активи, які повинні бути перевірені ретельніше, і ті, де можна покластися на інформацію клієнта;

5. Рахункова перевірка, тобто зіставлення та перевірка взаємозв'язку показників, відображених у різноманітних формах бухгалтерської звітності;

6. Перевірка показників форм фінансової звітності. Встановлення суттєвості виявлених відхилень в показниках фінансової звітності.

7. Дотримання встановлених законодавством строків і термінів подання фінансової звітності. За допомогою вивчення аудитором відміток органу, уповноваженого приймати відповідну звітність, про дату подання підприємством звітності формулюється висновок про своєчасність звітування даною юридичною особою до зазначених органів.

У випадку виявлення помилок при наданні інформації у звітності після підписання річної фінансової звітності аудитор не повинен вимагати виправляти вже затверджену та подану до відповідного органу звітність. Проте для забезпечення співставленості показників річної звітності за наступний рік у графах, в яких повинні відображатися дані на початок звітного періоду, необхідно відображати інформацію не помилкову, а ту, що відповідає вимогам законодавства. Причину розбіжностей між даними звітності на початок періоду та на кінець минулого звітного періоду необхідно надати у Примітках до річної фінансової звітності. І варто відмітити, що аудитор також зобов'язаний у процесі всього аудиту звертати увагу на порядок виправлення помилок і їх документальне оформлення, адже виправлення помилок є серйозною бухгалтерською операцією, а тому має бути належним чином задокументована.

Перевіряючи фінансову звітність клієнта, аудитор повинен підтверджувати показники відображені у фінансовій звітності фактичною наявністю, оскільки для складання аудиторського висновку потрібно подати достовірну, точну інформацію. Не має сенсу перевіряти фінансову звітність без перевірки фактичних даних, так само, як і не має сенсу аудиторський висновок, якщо він недостовірний. Обґрунтування необхідності проведення інвентаризації та методики її проведення під час інвентаризації розглянемо в наступних підпунктах.

Аудитор не може вважати аудит завершеним до тих пір, доки він не надав відповіді на поставлені питання. В іншому випадку його думка щодо достовірності фінансової звітності не буде повною та об'єктивною.

Висновок

Отже, Звіт про фінансові результати це одна з форм фінансової звітності, яку складає та подає в установлені органи господарюючий суб'єкт. Особливістю даної форми звітності являється те, що інформація, яка в ній наведена доводить до відома користувачів стан витрат, доходів та фінансових результатів підприємства за певний звітний період.

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Таким чином перевірка показників Звіту про фінансові результати дає змогу довести достовірність інформації щодо доходів, витрат та фінансових результатів від різних видів діяльності, яку здійснює господарюючий суб'єкт.

Джерелами перевірки показників Звіту про фінансові результати є -ф. № 2 «Звіт про фінансові результати», Головна книга, оборотно-сальдові відомості, регістри обліку та первинні документи.

Завдання аудиту фінансових результатів полягають в тому щоб:

1) об'єктивно оцінити підприємницьку діяльність підприємства, що перевіряється;

2) виявити наявні порушення щодо правомірності підприємницької діяльності в частині виробництва продукції, виконання робіт (послуг) та отримання доходів від їхньої реалізації як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках;

3) виявити наявні факти неправильного обчислення і відображення у звітності даних про обсяги доходів від реалізації і фінансових результатів, які впливають на оподаткування підприємства та його розрахунки з бюджетом;

Перед укладанням договору можливий обмін листами між аудитором та клієнтом. Надсиланню листа-пропозиції може передувати етап обстеження об'єкта аудиту з метою визначення обсягів роботи, якщо аудитор вважатиме доцільним проведення такого обстеження. Листи можуть бути невід'ємною складовою частиною або додатком до договору, якщо це буде обумовлено умовами договору.

Загальний план очікуваних робіт оформляється документально, до нього додається розклад виконання кожної ланки перевірки або аудиторської процедури.

Необхідною умовою успішного виконання плану аудиторських робіт є програма аудиту. У ній наведено перелік запитань, які треба з'ясувати: період проведення, а також обсяг та види аудиторських процедур, необхідних для виконання плану аудиторської перевірки.У програмі аудиту види, зміст і час проведення запланованих аудиторських процедур мають збігатися з показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту та контролювати їх роботу. До аудиторської програми передбачено включати перелік аудиторських процедур за розділами аудиту, період проведення процедур перевірки, визначати конкретного виконавця, назву робочих документів, примітки.

Враховуючи практику роботи аудиторських фірм та специфіку діяльності суб'єктів підприємницької діяльності в Україні, основними робочими документами аудитора в ході перевірки ф. № 2 «Звіт про фінансові результати» є: Тест відповідності даних звіту про фінансовий стан в частині даних за відповідний період минулого року та тест на арифметичну точність та Аналіз пробного звіту про фінансові результати в якому аудитором проводиться зіставність показників звіту з показниками облікових регістрів та Головної книги та аналіз можливих відхилень.

Для встановлення точнішої достовірності показників, які формують Звіт про фінансову діяльність підприємства, аудитор може включити до програми аудиту Звіту про фінансові результати перевірку окремо доходів та витрат, які формують фінансовий результат. При цьому перевірка доходів та витрат підприємства проводиться за попереднім встановленням рівня суттєвості, який визначається шляхом визначення частки тих чи інших доходів та витрат у загальному їх обсягу.

Отже, основним джерелом інформації для аудиту фінансових результатів підприємства є форма № 2 «Звіт про фінансові результати». Перевірку правильності складання Звіту про фінансові результати здійснюють за трьома розділами: «Фінансові результати», «Елементи операційних витрат», «Розрахунок показників прибутковості акцій».

Для обробки даної інформації аудитор використовує наступні методологічні прийоми: організаційні, моделюючі, нормативно-правові, аналітичні, розрахункові, лічильно-обчислювальні, логічні, порівняльно-зіставлювальні та ін.

Відповідно до структури звіту та показників, що в ньому відображаються, можуть бути наявні типові помилки, які аудитор в процесі перевірки може виявити. Типовими є такі помилки, які найчастіше зустрічаються аудиторами при перевірці Звіту про фінансові результати:

- реалізація активів за цінами, що не відповідають ринковим;

- необґрунтоване заниження (завищення) доходів чи витрат;

- включення до складу доходів (витрат) майбутніх періоді доходів чи витрат діяльності звітного періоду;

- некоректна кореспонденція рахунків з обліку доходів і витрат;

- недостовірне визначення фінансових результатів і невірне складання звіту.

В законодавстві вказано, що аудитор оформлює результати своєї перевірки аудиторським звітом і аудиторським висновком. Аудиторський звіт не являється аудиторським документом. Він призначений виключно для замовника і може бути опублікований лише за його згодою. Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів. Його публікація є свідченням того, що річний бухгалтерський звіт підприємства як в цілому, так і в деталях відповідає діючому законодавству, методології ведення бухгалтерського звіту і є достовірним. Саме тому звіт - це об'ємний по змісту документ, а висновок - короткий, стислий. Аудиторський висновок може бути наступним: позитивний, умовно-позитивний, негативний та відмова від надання висновку. В будь-якому разі наданий висновок має бути обґрунтованим.

В ході аудиту фінансової звітності ПАТ«Львівська кондитерська фабрика «Світоч»» аудиторською фірмою «Фінанси - Аудит - Приватизація» було надано аудиторський висновок в якому фінансову звітність, яка підлягала перевірці, визнано повною та достовірною.

Размещено на Allbest.ru