Фінансовий облік капіталу в дооцінках та додаткового капіталу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

Курсова робота на тему «Фінансовий облік капіталу в дооцінках та додаткового капіталу» виконана з використанням практичних матеріалів підприємства ТОВ «Розрахунково-кліринго-консалтингова компанія «АВС-РЕЄСТР». Зміст роботи включає вступ, шість розділів, висновки та пропозиції, список використаних джерел і додатки.

Обсяг курсової становить 40 сторінок, включаючи рисунки ті таблиці.

В першому розділі висвітлено теоретичні аспекти оцінювання капіталу в дооцінках та додаткового капіталу.

В другому - економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд джерел спеціальної літератури.

Третій розділ присвячений короткій організаційно-економічній та фінансовій характеристиці базового підприємства ТОВ «Розрахунково-кліринго-консалтингова компанія «АВС-РЕЄСТР».

У четвертому розділі описане документальне оформлення та облік капіталу в дооцінках та додаткового капіталу.

У п'ятому розділі описані синтетичний та аналітичний облік капіталу в дооцінках та додаткового капіталу.

В шостому розділі курсової роботи наводяться пропозиції щодо удосконалення облік капіталу в дооцінках та додаткового капіталу.

На основі вивченого матеріалу зроблені відповідні висновки та пропозиції.



План

облік капітал дооцінка додатковий

Вступ

1. Сутність та оцінювання капіталу в дооцінках та додаткового капіталу

2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд джерел спеціальної літератури

3. Коротка організаційно-економічна характеристика базового підприємства

4. Документальне оформлення та облік капіталу в дооцінках та додаткового капіталу

5. Синтетичний та аналітичний облік капіталу в дооцінках та додаткового капіталу

6. Удосконалення обліку капіталу в дооцінках та додаткового капіталу

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Додатки



Вступ

Одним із найважливіших об'єктів обліку вважається власний капітал. Саме цей показник фінансової звітності дає уявлення про масштаби та а успішність розвитку підприємств, а в сукупності з іншими показниками - про його фінансовий стан.

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності підприємства, одним із найістотніших показників, який характеризує фінансовий стан підприємства. Відповідно капітал у дооцінках та додатковий капітал, які входять до складу власного, мають теж дуже велике значення в діяльності підприємства - є основою формування капіталу підприємства, фундаментом його діяльності, запорукою стабільності та надійності. Тому дуже важливим є питання правильного бухгалтерського обліку капіталу у дооцінках та додаткового капіталу на підприємстві, в цьому і проявляється актуальність даної теми.

Проблемам обліку формування та використання капіталу присвячені праці таких провідних вітчизняних вчених, як Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, Г.Г. Кірейцев, М.С. Пушкар, В.Ф. Палій, В.В. Сопко та інші. І хоча проблемам обліку власного капіталу присвячено багато праць, й нині існує проблема удосконалення методології бухгалтерського обліку власного капіталу з урахуванням сучасних вимог обліку та міжнародного досвіду.

Метою написання курсової роботи є вивчення та обґрунтування теоретичних та методичних аспектів обліку операцій з додатковим капіталом та капіталом у дооцінках, а також розробка рекомендацій та пропозицій з приводу удосконалення цього обліку на підприємстві.

Основними поставленими завданнями є:

- вивчити економічну сутність власного капіталу, капіталу у дооцінках, додаткового капіталу;

- дослідити нормативно-правову базу даного дослідження;

- охарактеризувати організаційно-економічний та фінансовий стан досліджуваного підприємства;

- визначити облікову політику підприємства та головні обов'язки бухгалтерського відділу підприємства;

- вивчити ведення аналітичного та синтетичного обліку операцій з капіталом у дооцінках та додатковим капіталом;

- висунути рекомендації щодо удосконалення обліку операцій з капіталом.

Предметом дослідження є облік операцій із капіталом у дооцінках та додатковим капіталом.

Об'єктом дослідження є облік операцій з власним капіталом, капіталом у дооцінках та додатковим капіталом на ТОВ «Розрахунково-кліринго-консалтингова компанія «АВС-РЕЄСТР».

В ході написання курсової роботи були використано теоретико-емпіричний метод отримання даних, що зорієнтований на безпосередню дійсність та до якого належать такі методи, як абстрагування, аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналогія і моделювання.



1. Сутність та оцінювання капіталу в дооцінках та додаткового капіталу

Створення будь-якого підприємства починається із пошуку джерел фінансування і формування капіталу. Від обсягу, походження, вартості, оптимальності структури капіталу, доцільності його трансформації в основні і оборотні засоби залежить фінансовий добробут підприємства і результати його діяльності. Тому аналіз наявності, джерел формування і розміщення капіталу має винятково важливе значення.

Капітал - це накопичений шляхом збереження запас економічних благ у формі, грошових коштів та реальних капітальних товарів, що залучаються його власникам в економічний процес як інвестиційний ресурс і фактор виробництва з метою отримання доходу, функціонування яких в економічній системі базується на ринкових принципах і пов'язане з фактором часу, ризику і ліквідності [21].

Складовими капіталу підприємства є:

1) власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань;

2) зобов'язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Зобов'язання можуть носити довгостроковий та короткостроковий характер:

3) довгострокові зобов'язання - це всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями;

4) поточні зобов'язання - ті зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Мета аналізу формування капіталу складається у оцінці структури і динаміки джерел формування капіталу, а також у визначенні впливу на фінансовий стан підприємства капіталу, що додатково залучається [24].

Отже, розглянемо детально власний капітал підприємства.

Згідно до НП(с)БО 1, власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань [2]. Проте, хоч це поняття є досить чітким та зрозумілим, воно розкрито не досить широко. Тому висвітлимо твердження більш повне.

Власний капітал - це сукупність власних фінансових ресурсів підприємства, відображена в першому розділі пасиву бухгалтерського балансу, що знаходиться в електронній (статутний капітал, додатковий капітал, резервний фонд) та нефондовій (нерозподілений прибуток) формах, і належить йому на правах власності, господарського ведення і повного розпорядження [17].

У процесі аналізу формування капіталу вирішуються такі задачі:

- оцінка умов функціонування суб'єкта господарювання;

- встановлення і оцінка змін у наявності і структурі капіталу за звітний період;

- пошук шляхів нарощування капіталу, підвищення рівня його віддачі і зміцнення фінансової стійкості підприємства.

Власний капітал є основою незалежності підприємства, необхідність у ньому обумовлена вимогами самофінансування підприємств.

Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни. Для більш повного розкриття сутності власного капіталу необхідно визначитись з його складовими. У балансі підприємства складові капіталу наводяться у наступних статтях:

- зареєстрований (пайовий) капітал;

- капітал у дооцінках;

- додатковий капітал;

- резервний капітал;

- нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

- вилучений капітал;

- неоплачений капітал.

Ці складові показують суму, яку власники передали в розпорядження підприємства як внески, чи залишили у формі нерозподіленого прибутку. Всі види власного капіталу умовно можна поділити на три групи (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Структура власного капіталу

Вкладений капітал	Накопичений капітал	Регулюючий капітал
Зареєстрований (пайовий) капітал	Капітал в дооцінках	Вилучений капітал
	Додатковий капітал (за вирахуванням іншого вкладеного капіталу)
Інший вкладений капітал	Резервний капітал	Неоплачений капітал
	Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

Кожен з видів власного капіталу виконує різні функції. Зареєстрований (пайовий) капітал характеризує величину статутного або пайового чи іншого зареєстрованого капіталу відповідно до законодавства і установчих документів, а також внески до оголошеного, але ще не зареєстрованого статутного капіталу. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - це вид накопиченого капіталу, який являє собою фінансовий результат діяльності підприємства після виплати доходів власникам та формування резервного капіталу. вилучений капітал відображає фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників. Неоплачений капітал показує заборгованість засновників господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства.

Капітал в дооцінках та додатковий капітал представляють собою частину накопиченого капіталу підприємства - це приріст власного капіталу в процесі ефективної господарсько-фінансової діяльності.

Капітал у дооцінках формується за рахунок дооцінки (уцінки) основних засобів, нематеріальних активів, фінансових інструментів.

Додатковий капітал - це інший капітал, укладений учасниками товариства або одержаний у процесі господарської діяльності підприємства внаслідок, отримання емісійного доходу, накопичення курсових різниць, безоплатного отримання необоротних активів, іншого додаткового капіталу [11]. Додатково вкладений капітал - це сума внесків засновників понад зареєстровану частину.

Додатковий капітал можна використовувати на:

- покриття балансових збитків (за умови, що для цього використані всі інші джерела);

- збільшення статутного капіталу;

- покриття різниці між фактичною собівартістю вилученого капіталу, що анулюють, та його номіналом.

На використання додаткового капіталу при відображенні у балансі непокритого збитку існує заборона спрямування його на:

- збільшення статутного капіталу чи викуп власних корпоративних прав;

- розподіл з метою виплати дивідендів у грошовій формі.

Власний капітал підприємства може змінитися в результаті переоцінки необоротних активів, зокрема уцінки чи дооцінки нематеріальних активів, основних засобів, незавершеного будівництва. Сума дооцінки збільшує інший додатковий капітал, якщо така дооцінка є першою переоцінкою необоротних активів, тобто до дооцінки не провадилася уцінка необоротних активів, суму якої було списано на інші витрати. Сума уцінки необоротних активів зменшує інший додатковий капітал у разі, якщо до уцінки вже було проведено дооцінку таких необоротних активів (сума якої збільшила додатковий капітал). Суми переоцінок необоротних активів, що проводяться протягом звітного року, відображаються у Звіті про власний капітал розгорнуто. Якщо стосовно одного з видів необоротних активів протягом року провадилися дооцінка та уцінка, суми яких вплинули на величину додаткового капіталу, у звіті така переоцінка відображається розгорнуто - окремо дооцінка та окремо уцінка по відповідному рядку.

Отже, головною ознакою додаткового капіталу є наявність реальних активів, які передані підприємству в обмін на корпоративні права, на можливість брати участь в управлінні, розподілі прибутків та майна підприємства. Тобто, це дасть можливість зберегти власний капітал від фіктивного збільшення активів, штучного збільшення дебіторської заборгованості тощо. При збільшенні статутного капіталу на такій основі не потрібна ні застава майна, ні гарантії третіх осіб, а ресурси будуть приносити користь на протязі багатьох років. Особливо важливим є врахування мети таких вкладень, строків вкладання і використання таких ресурсів, визначення і формування резервів підприємства тощо.

2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд джерел спеціальної літератури

Облік є одним з найважливіших засобів отримання інформації і основою раціонального управління. Трансформація економіко-правового середовища та ринкові перетворення в Україні супроводжуються реформуванням бухгалтерського обліку та створенням відповідної нормативно-правової бази регулювання обліку в державі. З цією метою 28 жовтня 1998 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1706 було затверджено «Програму реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів», в якій було регламентовано напрями приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність з вимогами ринкової економіки і міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

Головною подією в українському бухгалтерському обліку стало введення в дію з 2000 року закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», а також сімнадцяти національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (на момент друку матеріалу). Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», за яким сьогодні слід працювати, а також прийняте Положення (стандарти) бухгалтерського обліку містять багато корисної інформації.

На сьогоднішній день в Україні існує 2 Національних положення (стандарти) бухгалтерського обліку та 29 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Міністерством фінансів України затверджено Наказ №73 від 07.02.2013 р. «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Даним Наказом були введені нові форми фінансової звітності, які максимально наближені до МСФЗ. Однією з таких форм є Звіт про власний капітал, метою складання якого є розкриття та аналіз інформації щодо змін у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Проте інформація щодо капіталу в дооцінках та додаткового капіталу тепер міститься не у цьому звіті, а у Звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід). Інформація про дооцінки (уцінки) основних засобів, нематеріальних активів відображається у Звіті про фінансові результати у другому розділі «Сукупний дохід».

Основним джерелом про капітал є фінансова звітність, а деталізована інформація про власний капітал та його складові відображається в фінансовій звітності [30]. Методику складання названих звітів починаючи з 2013 року визначено в Методичних рекомендаціях щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08 березня 2013 року № 433.

Методичні рекомендації, в яких розглядається питання розкриття інформації за статтями балансу (Звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) тощо, можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності) [10]. Форма і склад статей фінансової звітності визначаються НП(с)БО 1.

Введення поняття капіталу в дооцінках спричинило внесення змін до формулювань пунктів 22, 23 і 24 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом МФУ від 18.10.99 р. №242, які регулюють відображення в бухгалтерському обліку дооцінок нематеріальних активів.

Також операції з капіталом регламентуються П(с)БО 13 «Фінансові інструменти», П(с)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» (для підприємств, статутний капітал яких формується у іноземній валюті), П(с)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» (для суб'єктів малого підприємництва), IAS 1 «Подання фінансових звітів», IAS 27 «Консолідована та окрема фінансова звітність», IAS 32 «Фінансові інструменти: подання», додатки до IAS 1 та IAS 32, IFRIC 17 «Розподіл негрошових активів на користь власників».

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб.

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку).

Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають в процесі організації здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання (операції з формування, зміни та використання власного капіталу, що виникають внаслідок господарської діяльності). А також встановлює умови і порядок випуску та придбання цінних паперів суб'єктами господарювання.

Цивільний кодекс України регулює взаємовідносини, що виникають під час діяльності суб'єктів (питання господарських зобов'язань та заборгованостей, що виникають в процесі управління), визначає поняття, види господарських товариств, а також склад їхнього майна.

Закон України «Про господарські товариства» визначає організаційні, економічні, правові утворення господарських товариств. У законі сказано, що акціонерні товариства утворяться на основі встановленого договору і статуту. Установчі документи повинні містити в собі відомості про вид діяльності, склад засновників, назва, місце знаходження, розмір і порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутку і збитків, склад та компетенцію об'єднання.

3. Коротка організаційно-економічна характеристика базового підприємства

Для огляду та аналізу обрано Товариство з обмеженою відповідальністю «Депозитарно-кліринго-консалтинговий центр «АВС-РЕЄСТР» (далі - Товариство). ТОВ «Депозитарно-кліринго-консалтинговий центр «АВС-РЕЄСТР» створений в 1996 році. В 1997 році Товариство отримало ліцензію на здійснення діяльності реєстратора цінних паперів. В 1997 році Товариство змінило найменування на «Розрахунково-кліринго-консалтингова компанія «АВС-РЕЄСТР». З 2003 року Товариство є постійним членом Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв. В 2011 році Товариство отримало ліцензію торговця цінних паперів (дилерська діяльність) та зберігача цінних паперів. В зв'язку з відсутністю діяльності по торгівцю, Товариство вирішило не продовжувати термін дії даної ліцензії.

В 2013 році товариство отримало ліцензію депозитарної установи. Конструктивний підхід, висококваліфікований персонал, сучасне технічне обладнання та ліцензійне програмне забезпечення вже понад 19 років забезпечує товариству активне зростання та функціонування на фондовому ринку України.

У відповідності до вимог Порядку подання фінансової звітності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 419 з 1 січня 2012 року Товариство складає фінансову звітність згідно з положеннями Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).

Основні принципи облікової політики Товариства на 2015 рік затверджені наказом по Товариству №02-12 від 30 грудня 2014 року. У примітках до річної фінансової звітності підприємством застосовані правила бухгалтерського обліку відповідно до вимог нормативно-правових актів, які враховують правила бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності. Форми і примітки звітності базуються на даних бухгалтерського обліку, який здійснювався згідно з обліковою політикою підприємства на 2015 рік. Бухгалтерський облік підприємство веде в національній валюті - гривні. Одиниці виміру у яких подається фінансова звітність - тисячі гривень. У межах чинного законодавства, Міжнародних стандартів фінансової звітності, наказу про облікову політику підприємство визначає:

- основні принципи ведення бухгалтерського (фінансового) обліку і формування статей звітності;

- єдині методи оцінки активів, зобов'язань та інших статей балансу підприємства;

- порядок нарахування доходів і витрат підприємства;

- критерії визнання активів безнадійними до отримання;

- порядок створення та використання спеціальних резервів;

- вимоги та вказівки щодо обліку окремих операцій.

Для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності активи і зобов'язання підприємства оприбутковуються та обліковуються за вартістю їх придбання чи виникнення та справедливою (ринковою) вартістю. Вартість активів і зобов'язань, нарахованих в іноземній валюті, перераховується в національну валюту по курсу Національного банку України на момент складання балансу.

Крім методів та способів оцінки, що застосовуються при виникненні (визнанні) активів для оприбуткування їх вартості за балансом, підприємство використовує різні методи приведення вартості активів у відповідність до їх реального стану: нарахування доходів і витрат з дотриманням їх відповідності, формування резервів тощо.

При підготовці фінансової звітності Товариство робить оцінки та припущення, які мають вплив на визначення суми активів та зобов'язань, визначення доходів та витрат звітного періоду, розкриття умовних активів та зобов'язань на дату підготовки фінансової звітності, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності.

Товариство використовує оцінки та робить припущення, які здійснюють вплив на показники, які відображені в фінансовій звітності на протязі наступного фінансового року. Оцінки та судження підлягають постійному аналізу та обумовлені минулим досвідом керівництва та базуються на інших факторах, в тому числі на очікуваннях відносно майбутніх подій.

Управління ризиками відіграє важливу роль у діяльності Товариства. Основні ризики, властиві операціям Товариства, включають кредитні ризики, ризик ліквідності.

Політики по управлінню ризиками націлені на виявлення, аналіз та управління ризиками, з якими стикається Товариство, встановлення відповідних лімітів та контролів, в подальшому моніторинг рівнів ризику та дотримання лімітів.

Товариство управляє наступними ризиками:

1) кредитний ризик, що представляє собою ризик того, що клієнт може не виконати свої зобов'язання перед Товариством у строк, що може призвести до фінансових збитків у Товариства. Кредитний ризик Товариства, головним чином, пов'язаний з торговою дебіторською заборгованістю. Товариство структурує рівні кредитного ризику, який вона приймає на себе, встановлюючи ліміти на суму ризику, прийнятого по відношенню до одного або групи клієнтів;

2) ризик ліквідності, який представляє собою ризик того, що Товариство не зможе погасити свої зобов'язання по мірі настання строків їхнього погашення. Позиція ліквідності Товариства ретельним чином контролюється та управляється. Компанія використовує процес детального бюджетування та прогнозування грошових коштів для того, щоб гарантувати наявність адекватних ресурсів для виконання своїх платіжних зобов'язань. З метою управління ризиком ліквідності Товариство здійснює моніторинг очікуваних майбутніх потоків грошових коштів від операцій із клієнтами та банківських операцій, що є частиною процесу управління активами/зобов'язаннями.

Товариство проводить аналіз джерел фінансування за попередні періоди та приймає відповідні рішення щодо управління активами та пасивами.

Таблиця 3.1

Показники фінансового стану акціонерного товариства

Показники	Формула розрахунку показника фінансового стану акціонерного товариства та підприємства	Орієнтовне позитивне значення показника	Станом на 31.12.14	Станом на 31.12.15
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	К1 = (Грошові кошти + Грошові еквіваленти + Короткострокові фінансові вкладення) / Короткострокові зобов'язання	0,25 - 0,5	0,07	0,12
Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття)	К2 = (Грошові кошти + Грошові еквіваленти + Дебітори (непрострочені та реальні) + Запаси + Витрати) / Короткострокова заборгованість	1,0 - 2,0	3,27	1,85
Коефіцієнт фінансової стійкості	К3 = Власні кошти / Вартість майна (підсумок активу балансу)	0,25 - 0,5	1,00	0,99
Коефіцієнт структури капіталу (фінансування)	К4 = (Короткострокова кредиторська заборгованість + Довгострокова кредиторська заборгованість) / Власний капітал	0,5 - 1,0	0,00	0,01

На підставі аналізу показників фінансового стану можна зробити наступні висновки:

1) коефіцієнт абсолютної ліквідності свідчить про незабезпеченість Товариства високоліквідними активами в повній мірі;

2) показник загальної ліквідності свідчить про спроможність Товариства покривати свої борги за рахунок мобілізації коштів в розрахунках з дебіторами та отриманих доходів від господарської діяльності;

3) стан забезпеченості власними коштами характеризується високими значеннями коефіцієнтів фінансової стійкості та структури капіталу, вказує на відсутність необхідності залучати додаткові ресурси.

Бухгалтерський облік власного капіталу ведеться на основі МСФЗ. Статутний капітал Товариства сформований згідно вимог чинного законодавства України.

У відповідності до Статуту Товариства, станом на 31.12.2015 р. статутний капітал становить 7 500 000 грн (сім мільйонів п'ятсот тисяч грн).
Статутний фонд за вісімнадцять з половиною років діяльності збільшився на 7 475 000 грн, приблизно у 300 разів або на 29900%.

Вартість чистих активів Товариства розрахована відповідно до діючих Методичних рекомендацій щодо визначення вартості чистих активів акціонерних товариств на основі показників Балансу Товариства, станом на 31.12.2015 р. складає 7609 тис. грн.

Таблиця 3.2

Інформація про власний капітал ТОВ «Депозитарно-кліринго-консалтинговий центр «АВС-РЕЄСТР»

Показник	2014 рік	2015 рік
Статутний капітал	7500	7500
Інший додатковий капітал	45	45
Резервний капітал	11	11
Нерозподілений прибуток	44	53
Разом	7600	7609

Результати проведеного аналізу підприємства свідчать про те, що:

- прибутку підприємства дещо замало (рентабельність активів: -0,7%, операційна маржа: -13,45%);

- обслуговування існуючих боргів не обтяжує компанію, можна залучити нові борги (боргове навантаження: 0,28%, борги до власного капіталу: 0,28%);

- ліквідність достатня, щоб сплачувати рахунки (коефіцієнт покриття: 49 320%, робочий капітал до активів: 96,88%);

- компанія достатньо велика та має диверсифікований бізнес (активи: 7 621 000 грн, чисті продажі: 394 000 грн);

- зростання продажів помірне, іде природніми темпами (зростання продажів: -5,29%).

Головними цілями управління капіталом Товариства є:

- забезпечення здатності безперервної діяльності Товариства в майбутньому;

- забезпечення достатньої віддачі учасникам шляхом утворення цін на продукти і послуги пропорційно рівням ризиків.

Товариство здійснює моніторинг капіталу на основі балансової вартості власного капіталу та своїх зобов'язань. Метою Товариства в управлінні капіталом є утримання оптимального співвідношення капіталу та зобов'язань.

4. Документальне оформлення та облік капіталу в дооцінках та додаткового капіталу

На відміну від статутного і пайового капіталу, формування капіталу у дооцінках і додаткового капіталу здійснюється в процесі діяльності підприємства. Операції з формування капіталу у дооцінках і додаткового капіталу документуються оформленням:

- виписок банку;

- прибуткових касових ордерів;

- накладних;

- актів приймання-передачі;

- наказів;

- протоколів зборів учасників;

- довідок та розрахунків бухгалтерії.

Банківська виписка є документом банку, в якому по дебету відображено списання грошових коштів з поточного рахунку підприємства, а по кредиту - надходження грошових коштів на рахунок. Контроль банківських виписок дає можливість керівникові прозоріше стежити за рухом грошових коштів компанії, оперативно знаходити помилки в розрахунках з контрагентами. Банківську виписку, як правило, отримують з системи «Клієнт-банк». Її можна роздрукувати і перевірити правильність і повноту наявних первинних документів по конкретних операціях.

При бухгалтерській обробці виписки з поточного рахунка на її полях проставляють кореспондуючі рахунки за кожною господарською операцією поряд із відповідною сумою. Сальдо поточного рахунка повинно бути тотожним як в обліку банку, так і підприємства. Виписка банку замінює собою реєстр аналітичного обліку, а тому обов'язково повинна мати дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів за дебетом і кредитом, а також залишок коштів на початок і кінець звітного періоду (дня). За дебетом у виписці банку буде показана сума коштів, яка списана з поточного рахунка, а за кредитом - зарахована на нього; відповідно сальдо у виписці буде за кредитом рахунка.

Прибутковий касовий ордер (типова форма КО-1) - це первинний документ, який застосовується для оформлення надходжень готівки до каси підприємств (юридичних осіб). Введений в дію з 29 квітня 2009 року, бланк затверджений постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 р.

Накладна - це в комерційній практиці супровідний документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання і зведення про відправника і одержувача. Виписка накладної свідчить про те, що (крім випадків, коли постачання здійснюється по передоплаті), у покупця з'являється обов'язок оплати товару відповідно до вказаних умов.

Акт прийому-передачі - це документ, що засвідчує факт передачі та прийняття переліку власників акцій та інших документів, як в паперовій так і в електронній формах. Якщо в бухгалтерському обліку необхідно зафіксувати факт переходу прав власності, виконання договору купівлі-продажу, то такий факт фіксується видатковою накладною. А от якщо оперуються запасні частини для ремонту або відбувається передача чогось для технічного обслуговування, доробки, капітального ремонту тощо, то цей факт зручно зафіксувати актом прийому-передачі.

Наказ - це розпорядчий документ, який видається керівником установи (структурного підрозділу) на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, обов'язковий для виконання підлеглими. Наказ набуває чинності з моменту його підписання, якщо інший термін не вказано в його тексті. Право підписання наказів визначається законодавством: зазвичай це право мають керівники установ, їхні перші заступники, а також деякі посадові особи відповідно до їх повноважень і компетенції. Наказ діє доти, доки не буде скасований (особою, яка його підписала, або вищою інстанцією) або поки не буде виконаний чи поки не закінчиться термін його дії, вказаний у самому наказі. Наказ не має юридичної сили та підлягає скасуванню, якщо він виданий із порушеннями встановлених правил.

Протокол - це один з найпоширеніших документів колегіальних органів. У ньому фіксують хід і результати проведення зборів, конференцій, засідань, нарад. У протоколах відбиваються всі виступи з питань, що розглядаються, і рішення, ухвалені в результаті обговорення. Вони оформлюються на підставі записів і стенограм, зроблених у ході засідань. Протокол веде секретар або інша спеціально призначена особа. Протоколи загальних зборів (нарад) підписують голова й секретар, а протоколи засідань комісій - усі члени президії.

Бухгалтерська довідка (її також називають довідкою бухгалтерії або довідкою бухгалтера) незамінна в бухгалтерському обліку, але її значення недостатньо зрозуміло починаючим фахівцям. Це повноправний виправдувальний документ, первинний або зведений. Вона застосовується для чисто бухгалтерських операцій, відповідальність за які несе тільки бухгалтерія. Ніяка довідка не замінить закупівельний акт, в оформленні якого беруть участь дві сторони.

Звіт про фінансові результати призначений для відображення, визнаних у бухгалтерському обліку, доходів і витрат та визначення фінансових результатів підприємства за звітний період. Інформація, наведена у даній формі фінансової звітності, з одного боку, надає можливість оцінити ділову активність та фінансову привабливість підприємства, а з іншого - дозволяє розрахувати показники, що використовуються при прогнозуванні майбутньої діяльності суб'єкта господарювання.

У відповідності до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Звіт подається у складі річної й квартальної звітності, а інформація у ньому про визнані доходи і витрати розкривається наростаючим підсумком з початку звітного року (за відповідний звітний й попередній період). Звіт про фінансові результати за формою складають підприємства, організації та інші юридичні особи усіх форм власності, окрім: банків і бюджетних установ; суб'єктів малого підприємництва; підприємств, організацій та інших юридичних осіб, які подають консолідовану звітність та фінансову звітність за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

Для узагальнення інформації про додатковий капітал використовуються рахунки 41 «Капітал у дооцінках» і 42 «Додатковий капітал».

5. Синтетичний та аналітичний облік капіталу в дооцінках та додаткового капіталу

З 2013 року була введена в дію така стаття балансу, як «Капітал у дооцінках», на якому відображатиметься інформація про дооцінку (уцінку) необоротних активів і фінансових інструментів, які відповідно за НП(С)БО 1 відображаються у складі власного капіталу, але розкриватимуться не у Звіті про власний капітал, як раніше, а у Звіті про фінансові результати (Додаток А).

На рахунку 41 «Капітал у дооцінках» узагальнюється інформація про дооцінки об'єктів основних засобів і нематеріальних активів, уцінки таких об'єктів в межах сум раніше проведених дооцінок. Такі суми дооцінки основних засобів і нематеріальних активів відносяться до нерозподіленого прибутку. Залишок на цьому рахунку зменшується у разі уцінки та вибуття зазначених активів, зменшення їх корисності тощо [9].

Рахунок 41 «Капітал у дооцінках» має такі субрахунки:

1) 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів»;

2) 412 «Дооцінка (уцінка) нематеріальних активів»;

3) 413 «Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів»;

4) 414 «Інший капітал у дооцінках».

На субрахунку 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів» узагальнюється інформація про дооцінки об'єктів основних засобів, уцінки таких об'єктів в межах сум раніше проведених дооцінок, віднесення сум дооцінки до нерозподіленого прибутку.

На субрахунку 412 «Дооцінка (уцінка) нематеріальних активів» узагальнюється інформація про дооцінки об'єктів нематеріальних активів, уцінки таких об'єктів в межах сум раніше проведених дооцінок, віднесення сум дооцінки до нерозподіленого прибутку.

На субрахунку 413 «Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів» узагальнюється інформація про зміну балансової вартості об'єкта хеджування при значенні коефіцієнта ефективності хеджування грошових потоків у межах, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, та віднесення сум до первісної вартості фінансових активів чи фінансових зобов'язань або до складу інших доходів (витрат).

На субрахунку 414 «Інший капітал у дооцінках» узагальнюється інформація про інший капітал у дооцінках, не відображений на інших субрахунках.

Вхідний залишок на субрахунках рахунку 41 «Капітал у дооцінках» формується шляхом перенесення відповідної інформації з рахунку 42 «Додатковий капітал» [9].

Аналітичний облік капіталу у дооцінках ведеться у Відомості № 7.4 аналітичних даних рахунків 40, 41, 43, 45, 46. Синтетичний облік ведеться у журналі-ордері № 7, в якому відображають обороти за кредитом рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, у кореспонденції з дебетом інших рахунків та в Головній книзі.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат.

При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок суми попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Оцінку майна для цілей бухгалтерської переоцінці зобов'язаний проводити суб'єкт оціночної діяльності

Результати переоцінки заносяться в акт, в якому за кожним об'єктом, що переоцінюється, вказуються його інвентарний номер, назва, рік введення в експлуатацію, термін корисного використання, ліквідаційна вартість, сума переоцінки. Індекс переоцінки розраховується як відношення справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється до залишкової вартості об'єкта, що переоцінюється.

Рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу [9]. Рахунок 42 «Додатковий капітал» має субрахунки:

1) 421 «Емісійний дохід»;

2) 422 «Інший вкладений капітал»;

3) 423 «Накопичені курсові різниці»;

4) 424 «Безоплатно отримані необоротні активи»;

5) 425 «Інший додатковий капітал».

На субрахунку 421 «Емісійний дохід» ведеться облік різниць між ціною продажу розміщених акцій та їхньою номінальною вартістю. Сума перевищення збитку від зазначених операцій над залишком емісійного доходу відображається за дебетом рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Субрахунок 422 «Інший вкладений капітал» використовується для відображення суми внесків засновників, що перевищують статутний капітал, не вказані в засновницьких документах та не зареєстровані.

На субрахунку 423 «Накопичені курсові різниці» відображаються суми накопичених курсових різниць, по операціям в іноземній валюті, які впливають на структуру власного капіталу.

Субрахунок 424 «Безоплатно отримані необоротні активи» використовується для обліку вартості необоротних активів, безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб.

Субрахунок 425 «Інший додатковий капітал» передбачає ведення обліку інших видів додаткового капіталу, що не знайшов відображення на вказаних вище субрахунках (наприклад, майбутній нерозподілений прибуток під сумнівом або облік курсових різниць за зобов'язанням засновників з внесків до статутного капіталу).

Збільшення додаткового капіталу відбувається в результаті:

1) внесення засновниками (учасниками) додаткових вкладень у розмірах, що перевищують їхню частку в оголошеному статутному капіталі. При цьому не здійснюється перереєстрація підприємства в державному реєстрі господарюючих суб'єктів;

2) продажу спочатку розміщених акцій за цінами вище номінальних. Різниця між реальною вартістю реалізації й номінальної є емісійним доходом, що направляється на формування додаткового капіталу;

3) утворення курсових різниць при одержанні внесків у статутний капітал від нерезидентів в іноземній валюті;

4) безкоштовного одержання необоротних активів.

На збільшення додаткового капіталу відноситься:

- залишкова вартість отриманих необоротних активів;

- надходження коштів на поповнення оборотного капіталу.

Зменшення додаткового капіталу відбувається в результаті:

1) анулювання акцій, викуплених в акціонерів за цінами вище номінальної вартості;

2) уцінки раніше дооцінених активів;

3) направлення частини додаткового капіталу на поповнення статутного, пайового, резервного капіталу тощо.

Аналітичний облік додаткового капіталу ведеться у Відомості № 7 аналітичних даних по рахунку 42 «Додатковий капітал». Аналітичний облік додаткового капіталу ведеться за видами, за кожним засновником, учасником. Синтетичний облік ведеться у журналі-ордері № 7, якому відображають обороти за кредитом рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, у кореспонденції з дебетом інших рахунків та в Головній книзі.

Зміну в структурі додаткового капіталу можна висвітлити за допомогою таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Операції, що призводять до змін структури додаткового капіталу підприємства

Збільшення додаткового капіталу	Зменшення додаткового капіталу
Розміщення акцій за вартістю, вищою від номінальної	Розміщення акцій за вартістю, нижчою від номінальної
Придбання чи продаж викуплених акцій за ціною, вищою від номінальної вартості чи/або попередньо виплаченої вартості (при веденні обліку методом номінальної вартості)	Придбання чи продаж викуплених акцій за ціною, вищою від номінальної вартості чи/або попередньо виплаченої вартості (при веденні обліку методом номінальної вартості)
Продаж викуплених акцій за ціною, вищою від вартості придбання (при веденні обліку методом затрат)	Продаж викуплених акцій за ціною, нижчою від вартості придбання (при веденні обліку методом затрат)
Отримання в дарунок раніше розміщених акцій чи інших активів	Анулювання відкличних привілейованих акцій
Конвертація конвертованих привілейованих акцій
Дооцінка активів	Уцінка необоротних активів
Безоплатне одержання необоротних активів	Вибуття необоротних активів

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського облік активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій рахунки 41 «Капітал у дооцінках» та 42 «Додатковий капітал» кореспондують з певними рахунками, перелік яких подано у таблиці 5.2 а таблиці 5.3.

Таблиця 5.2

Кореспондування рахунку 41 «Капітал у дооцінках»

Рахунок 41 «Капітал у дооцінках» кореспондує
за дебетом з кредитом рахунку:	за кредитом з дебетом рахунку:
10 «Основні засоби»	10 «Основні засоби»
11 «Інші необоротні матеріальні активи»	11 «Інші необоротні матеріальні активи»
12 «Нематеріальні активи»	12 «Нематеріальні активи»
13 «Знос (амортизація) необоротних активів»	13 «Знос (амортизація) необоротних активів»
14 «Довгострокові фінансові інвестиції»	14 «Довгострокові фінансові інвестиції»
15 «Капітальні інвестиції»	15 «Капітальні інвестиції»
35 «Поточні фінансові інвестиції»	35 «Поточні фінансові інвестиції»
40 «Зареєстрований та пайовий капітал»	42 «Додатковий капітал»
44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»
45 «Вилучений капітал»

Таблиця 5.3

Кореспондування рахунку 42 «Додатковий капітал»

Рахунок 42 «Додатковий капітал» кореспондує
за дебетом з кредитом рахунку:	за кредитом з дебетом рахунку:
10 «Основні засоби»	10 «Основні засоби»
11 «Інші необоротні матеріальні активи»	11 «Інші необоротні матеріальні активи»
12 «Нематеріальні активи»	12 «Нематеріальні активи»
13 «Знос (амортизація) необоротних активів»	13 «Знос (амортизація) необоротних активів»
14 «Довгострокові фінансові інвестиції»	14 «Довгострокові фінансові інвестиції»
15 «Капітальні інвестиції»	15 «Капітальні інвестиції»
16 «Довгострокові біологічні активи»	16 «Довгострокові біологічні активи»
20 «Виробничі запаси»	20 «Виробничі запаси»
22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»	21 «Поточні біологічні активи»
28 «Товари»	22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
35 «Поточні фінансові інвестиції»	25 «Напівфабрикати»
36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»	26 «Готова продукція»
37 «Розрахунки з іншими дебіторами»	27 «Продукція сільськогосподарського виробництва»
40 «Зареєстрований (пайовий) капітал»	28 «Товари»
41 «Капітал у дооцінках»	30 «Готівка»
43 «Резервний капітал»	31 «Рахунки в банках»
44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»	35 «Поточні фінансові інвестиції»
45 «Вилучений капітал»	36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»
46 «Неоплачений капітал»	37 «Розрахунки з іншими дебіторами»
50 «Довгострокові позики»	40 «Зареєстрований (пайовий) капітал»
51 «Довгострокові векселі видані»	44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»
52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями»	45 «Вилучений капітал»
53 «Довгострокові зобов'язання з оренди»	46 «Неоплачений капітал»
54 «Відстрочені податкові зобов'язання»	48 «Цільове фінансування і цільові надходження»
55 «Інші довгострокові зобов'язання»	50 «Довгострокові позики»
60 «Короткострокові позики»	51 «Довгострокові векселі видані»
62 «Короткострокові векселі видані»	52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями»
63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»	53 «Довгострокові зобов'язання з оренди»
64 «Розрахунки за податками й платежами»	55 «Інші довгострокові зобов'язання»
68 «Розрахунки за іншими операціями»	60 «Короткострокові позики»
74 «Інші доходи»	62 «Короткострокові векселі видані»
	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
	68 «Розрахунки за іншими операціями»
	97 «Інші витрати»

6. Удосконалення обліку капіталу в дооцінках та додаткового капіталу

В сучасних умовах господарювання вітчизняних підприємств особливого значення набули питання підвищення ефективності управління, а, отже - підвищення якості управлінських рішень, що приймаються менеджерами підприємства на усіх рівнях. Оскільки здійснення управлінської діяльності неможливе без своєчасного отримання достовірної релевантної інформації стосовно об'єкту управління, виникає необхідність в постійному удосконаленні системи інформаційного забезпечення управлінських рішень, зокрема - системи обліку на підприємстві. Одним з важливих факторів, що забезпечують становлення та розвиток діяльності підприємства, є грамотне управління його власним капіталом.

Згідно з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО) фінансові звіти складаються більшістю підприємствами і надаються зовнішнім користувачам у більшості країн світу. І хоча такі фінансові звіти можуть виглядати однаковими, вони відрізняються один від одного, адже кожна країна має свої соціальні, економічні, законодавчі особливості.

Фінансові звіти є складовою частиною фінансової звітності. Повний набір фінансової звітності згідно МСБО, як правило, містить Звіт про прибуток та збиток, Звіт про зміни в фінансовому стані підприємства (який може складатися у вигляді різних форм, наприклад у вигляді Звіту про рух грошових коштів чи фондів), Звіт про зміни у власному капіталі, а також примітки та інші форми, які є невід'ємною частиною фінансових звітів. Вони також можуть містити додаткову інформацію та таблиці, які випливають з наведених звітів та базуються на них. Ці таблиці або інформація може стосуватися, наприклад, фінансової інформації, вартості випущених акцій, розкриття впливу зміни цін на ринках збуту. Але, фінансові звіти не містять такі документи, як звіт директорів, дискусія і аналіз керівництва та аналогічні документи, які можуть вплинути на процес прийняття управлінського рішення.

Для забезпечення гармонізації фінансової звітності 29.06.1973 р. був створений Комітет міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО), який за 30 років своєї діяльності розробив 39 МСБО, з яких сьогодні використовується 29.

Зараз МСБО використовується:

- як основа національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах (в Україні це П(С)БО);

- як міжнародний базовий підхід тими країнами, котрі розробляють свої вимоги (стандарти).

ТОВ «Розрахунково-кліринго-консалтингова компанія «АВС-РЕЄСТР» робить оцінки та припущення, які мають вплив на визначення суми активів та зобов'язань, визначення доходів та витрат звітного періоду, розкриття умовних активів та зобов'язань на дату підготовки фінансової звітності, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності.

Перевірка співставності показників в звітності сприяє якісному аудиту. На основі проведеного аналізу обліку капіталу, у тому числі додаткового та капіталу в дооцінках, можна сказати, що необхідно реформування бухгалтерського обліку в Україні, а саме проведення наступних заходів:

- вдосконалити П(С)БО на основі діючого в Україні законодавства, міжнародних стандартів;

- вдосконалити форми фінансової звітності.

Розроблені форми повинні бути прозорими, абсолютно зрозумілими, з чіткою схемою ідентифікованих термінів та понять, адаптованих до міжнародних, що дає високі можливості залучати нових інвесторів, у тому числі іноземних.

Таким чином, можна сказати, що суттєвих недоліків по обліку капіталу на досліджуваному підприємстві немає, бухгалтерський облік ведеться чітко, без помилок та згідно з усіма вимогами чинного законодавства. А комп'ютеризація обліку забезпечує інформацією про:

- своєчасність погашення внесків до статутного капіталу;

- склад засновників;

- відповідність статутного капіталу величині чистих активів в кінці року на дату балансу;

- законність формування та змін статутного капіталу;

- своєчасність відображення в первинних документах, облікових регістрах та фінансовій звітності.

Висновки та пропозиції

Отже, виконавши усі поставлені завдання та проаналізувавши об'єкт дослідження, можна зробити наступні висновки.

Рахунок 41 «Капітал у дооцінках» призначено для обліку і узагальнення інформації про дооцінки (уцінки) необоротних активів і фінансових інструментів, які відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються у складі власного капіталу і розкриваються у звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід).

Рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

За рахунок додаткового капіталу збільшують суму власного капіталу і підприємство стає менш залежним від кредиторів.

Головними законами, що регламентує операції з капіталом є ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Операції з формування капіталу у дооцінках і додаткового капіталу документуються оформленням:

- виписок банку;

- прибуткових касових ордерів;

- накладних;

- актів приймання-передачі;

- наказів;

- протоколів зборів учасників;

- довідок та розрахунків бухгалтерії.

Одним з важливих факторів, що забезпечують становлення та розвиток діяльності підприємства, є грамотне управління його власним капіталом.

Раціональне формування та використання капіталу в дооцінках та додаткового капіталу підприємства вимагає постійного відстеження змін у його розмірі та структурі. Це здійснюється шляхом ретельного ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних зі змінами у розмірі та складі власного капіталу, і відображення відповідних даних в основних формах фінансовій звітності підприємства.

Інформація про капітал у дооцінках та капітал додатковий за певний період узагальнюється у Звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), що подається:

...