Облік розрахунків з покупцями та замовниками

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавська державна аграрна академія

Кафедра бухгалтерського обліку

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК»

на тему «Облік розрахунків з покупцями та замовниками»

Здобувача вищої освіти 3 курсу 1 групи

денної форми навчання

напряму підготовки «Облік і аудит»

Полонської Наталії Сергіївни

м. Полтава 2016 рік



Зміст

облік розрахунок покупець замовник

Вступ

1. Економічний зміст, нормативне регулювання та завдання обліку дебіторської забогованості

2. Облік розрахунків з покупцяи та замовниками

2.1 Документування операцій за розрахунками з покупцями та замовниками

2.2 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками

2.3 Удосконалення (особливості) обліку розрахунків з покупцями та замовниками

3. Інвентаризація розрахунків з покупцями та замовниками

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Вступ

Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи і т.д.

Важлива роль в реалізації цієї задачі відводиться організації бухгалтерського обліку на підприємстві, в тому числі обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками.

Розрахункові взаємовідносини між постачальниками і покупцями виникають у процесі господарської діяльності підприємств, і цим відносинам, як правило, повинне передувати укладання договорів (контрактів) купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, договорів підряду на виконання різних робіт, надання послуг тощо.

Завдання курсової роботи:

-- розкрити економічну суть поточних зобов'язань та їх класифікацію;

-- визначити роль і місце розрахунків підприємства з постачальниками і підрядчиками;

-- проаналізувати нормативно-правове регулювання контролю розрахунків з постачальниками і підрядчиками;

-- розглянути організацію обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками на підприємстві;

-- розглянути документування господарських операцій з обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками на підприємстві;

-- описати синтетичний та аналітичний облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками на підприємстві;

-- розглянути автоматизацію розрахунків з постачальниками і підрядчиками на підприємстві;

-- визначити методику проведення аудиту та інформаційне забезпечення розрахунків з постачальниками і підрядчиками на підприємстві;

-- розглянути аудит розрахунків з постачальниками і підрядчиками на підприємстві;

-- описати оформлення результатів аудиту розрахунків з постачальниками і підрядчиками на підприємстві.



1. Економічний зміст, нормативне регулювання та завдання обліку дебіторської заборгованості

Постачальники - це юридичні або фізичні особи які надають послуги у наукових бюджетних установах, виробничих (навчальних) майстернях та підсобних (навчальних) сільських господарствах.

У випадках необхідності спорудження об'єктів будівництва надавачем послуг є підрядна організація.

Учасникам контракту, який визначає умови його упорядкування та приймає виконані роботи та проводить розрахунки за них із підрядником є замовник, (забудовник).

Виконавцем будівельних робіт який зобов'язується на свій ризик і за обумовлену ціну з матеріалів замовника виконати передбачені договором підряду будівельно - монтажні роботи, роботи зі спорудження об'єктів та передати їх замовнику у встановлені терміни, є спеціалізовані підприємства або фізичні особи - підрядники.

Розрахунки з постачальниками та підрядниками є кредиторською заборгованістю за товари роботи, послуги за умов наступної оплати або іншого способу погашення зобов'язань. Проведення розрахунку з постачальниками та підрядниками є одним з видів господарських зв'язків, тому особливого значення набуває чітке врегулювання порядку відображення надходження матеріальних запасів та виконання робіт а також здійснення оплати за них. Здійснення розрахунків з постачальниками та підрядниками можливе лише за умови визначення витрат на товари, роботи, послуги. Для відображення в обліку витрат використовуються рахунки, побудовані за видами діяльності що дозволяють охопити всі операції, які здійснює установа. Обґрунтування видатків здійснюється відповідно до бюджетної класифікації, особливістю якої є чітке розмежування видатків за економічними ознаками з детальними розподілами коштів за їх предметними ознаками. Такий розподіл дає можливість виділити захищені кошти бюджету та забезпечує єдиний підхід до всіх отримувачів бюджетних коштів з точки зору виконання бюджету. [1;с165]

Існують наступні види класифікацій видатків бюджетних установ:

· Функціональна класифікація видатків бюджету (КФКВ) - за функціями, з виконанням яких пов'язані видатки;

· Відомча класифікація видатків (КВКВ) за ознакою головного розпорядника коштів;

· Програмна класифікація видатків бюджету (КПКВ) -застосована при формуванні бюджету за програмно - цільовим методом;

· Економічна класифікація видатків бюджету - визначається за економічною характеристикою операцій при проведені яких здійснюються ці видатки;

· Характеристика розрахунків з постачальниками та підрядниками бюджетних установ здійснюється за окремою класифікацією видатків бюджету [3; с 328]

Економічна класифікація видатків бюджету згідно з визначенням професора Бутинця Ф.Ф. це розподіл та конкретне спрямування коштів, тобто їх предметно-цільове призначення. Вона передбачає такі види видатків:

· Поточні видатки (код 1000)

· Капітальні видатки (код 2000)

· Нерозподілені видатки (код 3000)

· Кредитування(код4000)

Розрахунки за придбання матеріальних цінностей, товарів, робіт та послуг відносять до поточних видатків установи і поділяються:

1100 “Видатки на товари і послуги ”

1130 ” Придбання предметів постачання і матеріалів, оплати послуг та інші видатки ”

П(С)БО 11 «Зобов'язання» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності [2, c. 7].

Склад поточних зобов'язань:

-- короткострокові кредити банків;

-- поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

-- короткострокові векселі видані;

-- кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

-- поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків;

-- інші поточні зобов'язання.

Отже, підставою для бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками на підприємствах є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Надходження товарів від постачальників оформляється на підставі товарно-транспортних накладних (ТТН), рахунків-фактур, вантажних митних декларацій тощо. Приймання виробничих запасів, що надійшли на склад підприємства, оформляється прибутковим ордером (ф. № М-4). Якщо при прийманні матеріальних цінностей виявлені кількісні або якісні розбіжності з даними товаросупровідних постачальника, складають акт про приймання матеріалів (ф. № М-7).

Органи Державного казначейства звіряють надані розпорядниками бюджетних коштів реєстри та підтвердні документи на предмет відповідності даних. У разі виявлення невідповідності або хоча б одного випадку помилки за будь-яким із зобов'язань, органи Державного казначейства реєстр зобов'язань не приймають, а складають відмови та повідомляють розпорядника бюджетних коштів про відмову в реєстрації зобов'язань. Після усунення недоліків розпорядник (одержувач) бюджетних коштів подає виправлені документи до відповідного органу державного казначейства. Відповідно до закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік передбачає процес реєстрації, накопичення і узагальнення інформації про діяльність установи, тобто відображення в облікових регістрах відповідних господарських операцій.

Згідно зі статтями Бюджетного кодексу України здійснення платежів проводиться після отримання товарів, робіт та послуг, тобто після завершення місяця надходять рахунки за отримані послуги з тепло-, водо-, енергопостачання і зв'язку та проводиться нарахування та відображення в бухгалтерському обліку цих господарських операцій, в разі отримання товарів оплата їх проводиться відразу після доставки їх до установи.При цьому підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують факт її здійснення, а також дані про товари, роботи та послуги, що надаються постачальником чи підрядником. Таким чином, розпорядник бюджетних коштів відображає в бухгалтерському обліку господарські операції з використання товарів, робіт та послуг в тому звітному періоді, в якому були отримані відповідні первинні, які підтверджують фактичне здійснення цих операцій.

Якщо сума та умови зобов'язань передбачають застосування процедур закупівель, розпорядник бюджетних коштів при реєстрації таких зобов'язань подає до органу Державного казначейства України реєстр зобов'язань та договір про закупівлю та документи, що підтверджують проведення процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 17 “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” не пізніше ніж у триденний термін з дня їх отримання.

Юридичною підставою договірних господарських зобов'язань є господарський договір. За цивільним кодексом України господарський договір - це одна з найбільш поширених підстав виникнення зобов'язань. (дод.Б1). Однак не всі зобов'язання встановлюються договором: значна її частина визначається адміністративними актами чи неправомірними діями.

Правове поняття зобов'язання має декілька складових:

зміст зобов'язання,суб'єкти зобов'язання, правовідносини між суб'єктами.

зміст зобов'язання полягає у визначені суті робіт і послуг,а також назви товарів і матеріальних цінностей що передаються у власність бюджетної установи чи організації згідно господарського договору.Договори заключені на доставку товарів, виконання робіт та надання послуг вміщають суть взятих зобовязань, а вартісний вираз товару означає суму взятих зобовязань.

Суб'єктом зобов'язань в будь яких цивільно-правових відносинах може бути будь-яка юридична або фізична особа. Сторона яка має право вимагати від іншої сторони виконання певної дії, називається кредитором а сторона, яка зобов'язана виконати вимогу кредитора - боржником.Об'єктом майнових прав є майно, а об'єктом загального права виступає дія. [8;с.21]



2. Облік розрахунків з покупцями та замовниками

2.1 Документування операцій за розрахунками з покупцями та замовниками

Весь процес бухгалтерського обліку поділяється на три етапи: первинного, поточного та підсумкового обліку. Оскільки усі облікові інформаційні потоки проходять зазначені етапи, то для кожного розділу обліку необхідно ідентифікувати облікові номенклатури з врахуванням кожного етапу. При цьому, щоб досягти повноти, а також конкретизувати адресність та призначення облікової інформації варто окремо деталізувати кожен етап:

Етап первинного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками бюджетної установи включає в себе:

Визначення реквізитів конкретної інформаційної сукупності;

Реквізит - мінімальна структурна одиниця що є достатнім для повної характеристики предмета.

Визначення причини виникнення факту господарської операції;

Визначення документів, в яких фіксується факт господарської інформації.

Етап поточного обліку розрахунків з кредиторами, зокрема з постачальниками та підрядниками складається з етапів:

Визначення облікових регістрів, в яких фіксуються дані первинного обліку. Визначається сукупність відомостей, карток і книг.

Систематизація та нагромадження інформації первинних документів для відбиття на рахунках бухгалтерського обліку та звітності.

Етап підсумкового обліку складається:

вибір форм і найменувань звітності, в яких відбиваються дані інформаційного потоку розрахунків з постачальниками та підрядниками установи: визначення користувачів інформації, що занесена у звітні облікові носії.

Організаційні засади розрахунків з постачальниками та підрядниками повинна забезпечити надання інформації про стан зобов'язань підприємства для забезпечення управління ними та здійснення безпосереднього контролю.[6;с.149]

Згідно результатів наукової роботи доцента Козловської М. О. Цільове фінансування включене до складу забезпечення зобов'язань” не відповідає сутності даної категорії, оскільки кошти вже отримані.

Завдання організації обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками полягають в наступному:

Вибір документів, якими будуть оформлятися операції за (зобов'язаннями) розрахунками з постачальниками та підрядниками:

Забезпечення здійснення контролю за правильністю і законністю формування операцій по розрахунках з постачальниками і підрядниками:

Дотримання встановлених строків розрахунків з постачальниками та підрядниками за товари, виконані роботи та надані послуги;

Визначення обов'язків працівників відповідальних за ведення бухгалтерського обліку за розрахунками з постачальниками та підрядниками:

Забезпечення проведення інвентаризації зобов'язань у встановлені законодавством строки.

Основним методом попереднього поточного контролю за виконання кошторису є облік зобов'язань у процесі якого контроль бюджетних повноважень про прийняття зобов'язань та здійснення платежів. Зобов'язання у бюджетних установах є специфічним об'єктом обліку. Порядок обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету регламентується Порядком обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженим Наказом Державного казначейства України від 09.08.04 № 136.[7;с.342]

Відповідно до зазначеного Порядку органи Державного казначейства реєструють та обліковують у бухгалтерському обліку виконання бюджетів усі зобов'язання розпорядників коштів. Бюджетні установи - мають право брати зобов'язання:

За загальним фондом в межах бюджетних асигнувань установлених кошторисом;

за спеціальним фондом в межах фактичних надходжень до цього фонду та бюджетних асигнувань (у розрізі складових спеціального фонду відповідно до зведених показників спеціального фонду кошторису) установлених кошторисом, але з урахуванням надходжень до цього фонду, виходячи з потреби в забезпеченні виконання пріоритетних заходів поточного бюджетного року та з урахуванням необхідності здійснення платежів для погашення бюджетних зобов'язань минулих років.

Органи Державного казначейства звіряють подані розпорядником реєстри зобов'язань та підтверджу- вальні документи на предмет відповідності даних включених до реєстрів і перевіряють відповідність залишків невикористаних асигнувань за відповідними кодами функціональної та економічної класифікації видатків.

Зобов'язання реєструють працівники органів Державного казначейства в Книзі реєстрації бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів. Кожному бюджетному зобов'язанню присвоюють реєстраційний номер, який проставляють на документі, що підтверджує факт взяття на облік бюджетного зобов'язання. Бюджетна установа за бажанням може сама визначати черговість погашення бюджетних зобов'язань, для чого подає до відповідного органу Державного казначейства графік погашення бюджетних зобов'язань довільної форми.[4;с.439]



2.2 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками

У бухгалтерському обліку попередня оплата рахунків за матеріальні цінності та послуги, що будуть поставлені або надані установі в майбутньому, або відвантаження установою матеріальних цінностей та надання послуг, оплата яких очікується в майбутньому, проводиться по рахунку №36 субрахунок 364, за дебетом субрахунка №364 “Розрахунки з іншими дебіторами”.

Отримання матеріальних цінностей, оплачених раніше у вигля авансових платежів, або надходження грошових коштів за матеріальні цінності та послуги, відвантажені чи надані установою в минулому, відображають за кредитом субрахунка №364 “Розрахунки з іншими дебіторами”.

Перераховано передоплату постачальнику

Дт 364?Розрахунки з іншими дебіторами ”

Кт 32 “Рахунки в казначействі”

Оприбутковано продукцію

Дт 234 “Матеріали та продукти харчування”

Кт364 “Розрахунки з іншими дебіторами”

Виставлено претензії постачальнику на суму недостачі

Дт 363 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”

Кт 364 “Розрахунки з іншими дебіторами”

Погашено визнану постачальником суму претензії

Дт 32 “Рахунки в казначействі”

Кт 363 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”

Протягом місяця облік розрахунків з іншими дебіторами установи ведеться в накопичувальній відомості за розрахунками з іншими дебіторами форма №408 (бюджет) - меморіальний ордер №4.

Записи в ньому здійснюються позиційним способом для кожного дебітора відводиться необхідна кількість рядків для відображення операцій протягом місяця. Особливостями відображення інформації про розрахунки установи з дебіторами є складання окремих звітів про заборгованість установи форма №7 д/м за відповідний звітний період.

У разі отримання матеріальних цінностей та послуг, за які установа розрахується в майбутньому, або зарахування грошових коштів за матеріальні цінності та послуги, що будуть відвантажені та надані установою в майбутньому, проводиться бухгалтерський запис за кредитом субрахунка №675 Розрахунки з іншими кредиторами”; у разі перерахування коштів - за дебетом субрахунку №675.”Розрахунки з іншими кредиторами”.

Субрахунок 675 “Розрахунки з іншими кредиторами” застосовується якщо:

Отримання від підприємств, установ, організацій матеріальних цінностей, робіт та послуг, рахунки за які бюджетною установою буде сплачено в майбутньому;

Зарахування на рахунки бюджетної установи коштів за матеріальні цінності, роботи, послуги, які будуть надані нею в наступні періоди.

Синтетичний і аналітичний облік згідно з порядком та формою розрахунків між постачальниками та покупцем визначаються в господарських договорах. Основним джерелом даних для контролю розрахункових відносин є первинні документи, які проходять відповідну бухгалтерську обробку.

Розрахунки з постачальниками та підрядниками здійснюються на підставі документів, що надходять від постачальників.

Будь-які виставлені на ім'я бюджетної установи документи повинні бути акцептовані.

Акцепт - це надпис на рахунку, який засвідчує згоду оплатити рахунок. Для сплати придбаних товарів або спожитих послуг покупець надає своєму банку платіжне доручення. [10;с.72]

Типові операції згідно Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку від 10. 07 2000року №61 мають вигляд:

Оприбуткування виробничих запасів, матеріалів і продуктів харчування в тому числі за операції з централізованого постачання:

Дт 201?Запаси”

Кт675?Розрахунки з іншими кредиторами”

Сума ПДВ з виробничих запасів матеріалів і продуктів харчування, придбаних за рахунок коштів загального фонду:

Дт 801 “Видатки з державного бюджету”

Кт 675 “Розрахунки з іншими кредиторами” 113.00

Оприбуткування малоцінних і швидкозношуваних предметів:

Дт 221 “МШП”

Кт 675 “Розрахунки з іншими кредиторами” 63.06

Перерахування сум постачальникам згідно з пред'явленими рахунками за матеріальні цінності та надані послуги за електричну енергію та комунальні послуги, за замовлення транспорту на доставку матеріалів і продуктів харчування, після надходження матеріальних цінностей, отримання послуг

Для відображення операцій з розрахунків за виконані роботи використовується уніфікована форма меморіального ордера №274, записи в якому здійснюються як за окремими первинними документами так і за групами однорідних документів. [11;с.218]

Аналітичний облік зобов'язань ведеться в Книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань. У цій книзі установа реєструє всі угоди укладені в будь-якій формі, здійснюється контроль за відповідністю договорів обсягам кошторисних призначень, відповідністю прийнятих зобов'язань.

Книга відкривається на рік на підставі затвердженого кошторису доходів та видатків установи із врахуванням змін протягом року, у розрізі кодів програмної класифікації видатків та кодів економічної класифікації видатків.

У книзі реєструється кожен договір(угода) внаслідок виконання якого бюджетною установою повинні бути сплачені кошти за надані послуги або отримані матеріальні цінності. Також реєструються довгострокові угоди минулих років, сплата коштів за якими планується в поточному році. Після кожного зареєстрованого договору виводяться залишки бюджетних призначень у розрізі КЕКВ в межах яких бюджетна установа може приймати зобов'язання. Угоди за якими в поточному році зобов'язання не були повністю оплачені, переносяться в книгу на наступний рік. [5;с.326].

Отже, аналітичний та синтетичний облік розрахунків з постачальниками та підрядниками ведеться з метою реєстрації усіх господарських операцій повязаних з оплатою товарів, робіт та послуг.

2.3 Удосконалення (особливості) обліку розрахунків з покупцями та замовниками

Бухгалтерський облік в організації ведеться вручну, внаслідок чого бувають помилки в обчисленні і порушується баланс між доходами і витратами. На мій погляд, доцільно автоматизувати облік. Це дозволить уникнути багатьох прорахунків, а також бухгалтер зможе заощадити час при здійсненні розрахунків і заповненні звітних документів. Автоматизована система обліку спростить порядок зберігання: документи можуть перебувати в електронному вигляді і відпаде необхідність в організації архіву для зберігання численних звітів. Також така організація бухгалтерського обліку передбачає швидкий і зручний доступ до будь-якого документу. Ще одна перевага автоматизованої системи обліку полягає в тому, що вона дозволить знизити ризик недобросовісної роботи бухгалтера і збільшити контроль над його діяльністю.

Стосовно розрахунків з покупцями і замовниками в обліковій політиці необхідно закріпити і детально розписати наступні моменти:

1. Види первинних документів, що застосовуються при розрахунках з покупцями і замовниками, порядок їх заповнення та прийняття до обліку, а також процес документообігу за даними розрахунками;

2. Порядок і момент нарахування дебіторської заборгованості та її погашення;

3. Основні проведення, використовувані для відображення розрахунків з покупцями і замовниками;

4. Проведення інвентаризації дебіторської заборгованості;

5. Порядок визнання дебіторської заборгованості простроченої, а також її списання;

6. Процес погашення покупцями простроченої дебіторської заборгованості та відображення в обліку цієї операції.

Для проведення інвентаризації повинна створюватися спеціальна комісія, призначена керівником. Перевірка стану дебіторської заборгованості повинна проводитися за кожним покупцем та замовником окремо, щоб знати, з кого саме згодом вимагати сплату боргу. Після проведеної інвентаризації організація, на мій погляд, повинна вивчати, який відсоток неповернення дебіторської заборгованості припадає на одного або кількох головних боржників; чи буде впливати несплата одним з головних боржників на фінансове становище підприємства, а також проводити оцінку за термінами освіти заборгованостей і термінами їх можливого погашення. Керівництво має постійно одержувати інформацію про стан заборгованості покупців, щоб мати можливість не допустити невиконання покупцями своїх зобов'язань. Для цього бухгалтерія повинна тижні подавати керівництву звіт про наявність та рух дебіторської заборгованості. У (Додаток А) представлена ??можлива форма даної звітності. У цій формі звіту відображена вся необхідна інформація для контролю дебіторської заборгованості.[14. с.61]



3. Інвентаризація розрахунків з покупцями та замовниками

Для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності в бюджетних установах здійснюється інвентаризація, що полягає у з'ясуванні фактичної наявності та стану майна на певну дату, за допомогою реєстрації, вимірювання, зважування і т.д. з подальшим порівнянням отриманих даних із даними бухгалтерських записів.

Лемішовський В.(начальник) дає визначення інвентаризації як способу встановлення фактичної наявності та стану цінностей на певну дату.

Інвентаризації підлягає усе майно установи незалежно від його місця знаходження і всі види фінансових зобов'язань установи. Порядок проведення інвентаризації в бюджетних установах регулюється Інструкцією з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ затвердженою наказом Головного управління Державного Казначейства України від 30 жовтня 1998 р. №90. Інструкція визначає періодичність проведення інвентаризації.

Основними завданнями інвентаризації є:

виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріальних цінностей, бланків суворої звітності, грошових коштів в касах, на реєстраційних рахунках;

виявлення не використаних матеріальних цінностей;

дотримання умов зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів, а також правил утримання та експлуатації матеріальних цінностей;

перевірка реальної вартості що обліковуються на балансі матеріальних цінностей, сум дебіторської і кредиторської заборгованості, в тому числі - що якої термін позовної давності минув, та інших статей балансу.

Проведення інвентаризації є обов'язковим:

перед складанням річної фінансової звітності;

у разі зміни матеріально - відповідальних осіб;

у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань;

згідно з розпорядженням судових та слідчих органів;

у разі передання майна установи в оренду.

Інвентаризація може не проводитись якщо майно передається установі в межах одного міністерства (якщо інвентаризація була раніше проведена в терміни відповідно до Інструкції №90).

Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення несе керівник установи. Головний бухгалтер разом з керівником відповідних підрозділів та служб, зобов'язаний контролювати дотримання установлених правил проведення та інвентаризації. [13;с.72]

Для проведення інвентаризації наказом керівника установи створюється комісія з числа працівників установи за обов'язкової участі головного бухгалтера. Інвентаризаційну комісію очолював в 2007році заступник керівника установи згідно наказу №207 від 28 жовтня 2007року.

Наказом установлюється також терміни початку та закінчення робіт з проведення інвентаризації та порядок відображення її результатів у обліку.

Забороняється призначати головою інвентаризаційної комісії в одній і тій самій установі одного і того самого працівника два роки підряд. До складу комісії включається працівник бухгалтерії. Робота комісії організовується та контролюється головою інвентаризаційної комісії.

Проведення інвентаризації, які обслуговуються централізованою бухгалтерією, оформляється наказом керівника установи, при якому утворена централізована бухгалтерія.

Інвентаризація розрахунків з дебіторами та кредиторами бюджетної установи, зокрема, розрахунків з постачальниками та підрядниками полягає у звірянні документів і записів у реєстрах обліку і перевірці обґрунтованості сум, відображених на відповідних рахунках бухгалтерського обліку. Комісія встановлює терміни виникнення заборгованості за цими рахунками, реальність заборгованості і винних осіб, у разі пропуску термінів позивної давності.[12;с.249]

Кредитори, тобто постачальники та підрядники передають установі дані про заборгованість, які передаються інвентаризаційній комісії для підтвердження реальності заборгованості.

Установа зобов'язана протягом 10 днів з дня отримання документального підтвердження підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення.

На рахунках розрахунків з постачальниками та підрядниками повинні залишатися тільки узгоджені суми. Якщо до кінця звітного року не вдалось усунути виниклі або невстановлені розбіжності, то розрахунки з постачальниками та підрядниками показує кожна із сторін у своєму балансі в сумах, які випливають з їх бухгалтерських записів і видані нею правильними.

Інвентаризаційна комісія під час документальної перевірки повинна також встановити:

правильність розрахунків з банками, з фінансовими, податковими, фондами, з вище поставленою установою, а також з іншими установами та структурними підрозділами установи;

заборгованість підзвітних осіб, а також правильність і обґрунтованість сум, заборгованість з недостач і крадіжок та вжиті заходи про стягнення цієї заборгованості;

правильність і обґрунтованість сум дебіторської і кредиторської заборгованості, включаючи суми кредиторської заборгованості щодо якої термін позовної давності минув. Суми кредиторської заборгованості, строк позовної давності минув, підлягають списанню з бухгалтерського обліку в порядку, визначеному Державним казначейством України;

чи вжито всіх заходів, для своєчасного погашення кредиторської заборгованості.

Для відображення результатів інвентаризації розрахунків з постачальниками та підрядниками установи, що рахуються на обліку установи як заборгованість на момент звітного періоду (інвентаризації) призначений Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами.

В Акті вказують назви про інвентаризованих субрахунків і суми виявленої неузгодженої дебіторської і кредиторської заборгованості, безнадійних боргів та кредиторської заборгованості, строк позовної давності щодо якої минув.

Акт складає інвентаризаційна комісія на підставі виявлених залишків сум за документами, які відображаються на відповідних субрахунках, підписує і передає до бухгалтерії.

До акту додається довідка, в якій наводять назви та адреси дебіторів та кредиторів, сума заборгованості, за що обліковується заборгованість, з якого часу і на підставі яких документів. Довідку складають за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку.

Списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підставою для скасування заборгованості. Заборгованість відображається поза балансом не менше п'яти років з часу списання для спостереження за можливістю її справляння у разі зміни майнового стану боржника. Після закінчення інвентаризації оформлені описи (акти) здають в бухгалтерію для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. Кількісні та цінові показники за даними бухгалтерського обліку проставляють навпроти відповідних даних опису і за допомогою порівняння визначають розходження між даними інвентаризації і даними обліку.

Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність визначення бухгалтерією результатів інвентаризації і свої висновки та пропозиції відображає у протоколі засідання інвентаризаційної комісії.Станом на кінець кварталів 2007 року заборгованості не було, а тому актів звірки не складали.

Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей оформляються протоколом та затверджуються керівником підприємства.

Термін зберігання документів з інвентаризації в установах становить три роки за умови закінчення ревізій згідно з “Переліком типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування інших установ, організацій, підприємств з вкладанням строків зберігання”, затвердженим наказом Головного архівного управління при Кабінеті міністрів України від 31.03.97 №11-а. У разі виникнення спорів, суперечностей, порушення кримінальних справ - зберігаються до винесення відповідного рішення.

Не пізніше ніж за десять днів після закінчення інвентаризації протоколи інвентаризаційної комісії затверджуються керівником установи. [7;с.10]



Висновки

Отже, згідно бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду.

Здійснюючи видатки на придбання товару, робіт, послуг установа проводить розрахунки з постачальниками та підрядниками. Оскільки боргові зобов'язання будь-якої бюджетної установи є частиною боргу держави, то в разі невиконання нею своїх зобов'язань щодо погашення кредитів або інших гарантованих зобов'язань, погашення заборгованості і відсотків за неї відбувається за рахунок майна боржників, а відповідно це є додаткові витрати з бюджету держави. Тому визначається граничний обсяг боргу, який у розрахунках має покриватися надходженнями звітного року. Для виконання таких вимог вищестояща установа доводить до організації інструкції згідно яких зобов'язання мають бути погашені в період не більше одного кварталу, за умови якщо зобов'язання не є довгостроковими.

Бюджетний кодекс України в статті 2 “Бюджетні призначення” визначає, що будь-яке бюджетне зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються Законом України “Про державний бюджет України”.

Витрати спеціального фонду бюджету установи мають постійне бюджетне призначення, яке дає право проводити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду. Згідно з законодавством якщо виникає необхідність зміни розмірів і мети бюджетних призначень, то здійснюються вони лише за наявності в Законі України “Про державний бюджет України” відповідного положення, а також з дозволу головного розпорядника бюджетних коштів.

Обліково аналітична система призначена надавати інформацію, яка в повному обсязі відображає вартість майна установи, результати розпорядження бюджетними коштами. Але для отримання конкретної інформації, наприклад, дані про розрахунки з постачальниками та підрядниками, оперативно та достовірно доцільно використовувати комп'ютерні технології. Оскільки під інформаційними комп'ютерними технологіями розуміють сукупність методів та способів пошуку, збору, накопичення, зберігання та обробки інформації із застосуванням комп'ютерної техніки. То інформаційні технології є техніко- технологічним засобом освоєння стратегічних інформаційних ресурсів бюджетної установи, що обумовлюють її успішний розвиток. Матеріалізуючи інформацію комп'ютерні системи перетворюють дані на джерела нових підходів та рішень, підвищують ефективність діяльності установи, а особливо, що стосується вибору партнера, постачальника та підрядника.

За умови використання комп'ютерних технологій відбувається зміна системи бухгалтерського обліку, облікового процесу, підвищення рівня управління, а тому не слід забувати про вимоги, що ставляться до звітності установи. Крім того, комп'ютерна форма ведення обліку має ряд переваг перед ручною, серед яких основними є передбачені в програмі правила введення даних, ведення бухгалтерського обліку, оскільки будь-які дані вводяться одноразово, але використовуються багато разів завдяки автоматизації процедур обліку та аналізу. Узагальнення облікових даних відбувається на рахунку, який є універсальним і достатнім регістром для відображення інформації. Всі інші регістри формуються програмою автоматично. Відповідно з'являється можливість отримання в будь-якому розрізі, з будь-яким ступенем узагальнення, за будь- який період часу аналітичної інформації. Та можливість в любий момент часу розрахувати підсумки оборотів і сальдо за рахунками, сформувати внутрішню бухгалтерську та зовнішню звітність. А також зростає достовірність облікових даних, при обробці та узагальненні інформації виключаються арифметичні помилки. Вони можуть з'явитися лише при введення або неправильній експлуатації системи. Тобто відбувається паралельне ведення обліку за кількома стандартами на базі одних і тих же введених даних. Можна отримувати кілька систем оцінок і показників, що розраховуються за різними методиками.

Оскільки сучасна комп'ютерна форма ведення бухгалтерського обліку базується на використанні персональних комп'ютерів і електронних обчислювальних мереж, то зростає сума витрат на придбання техніки. Але застосування комп'ютерних технологій дозволяє автоматизувати роботу бухгалтера та підняти на новий рівень процес реєстрації господарських операцій, використовується також зворотний зв'язок в процесі обробки інформації і отримання відповідних вихідних документів.

Умови ринкової економіки передбачають підвищення вимог до вихідної інформації бухгалтерського обліку та економічного аналізу у забезпеченні прийняття управлінських рішень. Методика обліку та аналізу на базі комп'ютерних технологій може задовольнити вимоги комплексності, системності, оперативності, точності пізнання досліджуваного об'єкта, тенденції і закономірності його зміни і розвитку. Залежно від вимог вищої установи здійснюється розподіл обов'язків бухгалтерії, технічне забезпечення ведення обліку, наявність комп'ютерної техніки.

Список використаних джерел

1. Артеменко В. Т., Белендир М. В. Финансовый анализ. М.: ДИС, 1998. 128 с.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затверджений наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000р.// Бухгалтерський облік і аудит. 2000. №2. С. 7-12.

3. Бардаш С.В., Давидюк Т.В. Інвентаризація: практикум: Навч. Посібник. Житомир: ЖІТІ,2003р. 224 с.

4. Бухгалтерський облік в Україні: Навч. Посібник за редакцією Р. Л. Хомяка, В. І. Лемішовського. 5-е вид., допов. і перероблене.- Львів: національний університет”Львівська політехніка”,”Інтелект - захід”, 2006р. 1088 с.

5. Дєдєков О.І. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. Дніпропетровськ:ДДФЕІ, 2002

6. Дєєва М.Н., Дєдіков О.І Фінансовий аналіз: Навч. посіб. К.:ЦУЛ, 2007. 328 с.

7. Голов С. Ф., Костюченко В. М., Кравченко І. Ю., Ямборко Г. А.Фінансовий облік: Підручник для студ. вищ. навч. закл., напрям «Економіка і підприємництво», спец. «Облік і аудит» / Сергій Федорович Голов (ред.). К.: Лібра, 2005. 976 с.

8. Економічний аналіз господарської діяльності: Навч. посібник/За ред Іващенка В. І., Болюх М.А. К.:ЗАТ”Нічлава”,2001р. 204 с.

9. Економічний аналіз: Навч.посібник для студ. вищих навч. закладів спеціальності 7.050106?Облік і аудит”/За ред. Проф. Ф.Ф.Бутинця.- Житомир:ПП”Рута”,2003р. 680 с.

10. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

11. Звітність підприемств: Навч.посібник/За ред. Проф.Зіновчука В.В.Останюк Н.А. Житомир: ПП”Рута”, 2005р. 512 с.

12. Іваненко В. М., Горбатюк М. І., Льовогнін В.С. Економічний аналіз: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 1999. 176 с.

13.Кужельний М. В., Лінник В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. К.: КНЕУ, 2001. 334 с.

14. Максименко А.М. Організація ситуаційної фінансової бухгалтерії / / Бухгалтерський облік. 2008. № 4. С. 61 - 65.

Размещено на Allbest.ru

...