Облік витрат на збут

У разі отримання негативної відповіді або її ненадходження виконуючий банк повертає всі документи за акредитивом бенефіціару з написом на першому примірнику реєстру про причини їх повернення за підписами головного бухгалтера і виконавця, засвідченими штампом банку.

г) ця ж операція відображається в обліку об'єднання згідно з авізо виробничої одиниці: Витрати на збут»

Можлива повна або часткова відмова покупців від оплати відвантаженої їм продукції, частіше -- у випадках невідповідності кількості, якості продукції, передбачених договором або замовленням. У разі відмови покупця від оплати відвантаженої йому продукції він зобов'язаний прийняти цю продукцію на відповідальне зберігання на позабалансовий рахунок 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» і лише після одержання відповідних вказівок постачальника відправити її за вказаною адресою іншому покупцеві або назад постачальнику. У такому випадку бухгалтерія робить запис:

Дебет рахунку 26 «Готова продукція»

Дебет субрахунку 204 «Тара і тарні матеріали» (на вартість оборотної тари)

Дебет рахунку 91 «Загальногосподарські витрати» (витрати з відвантаження оборотної продукції)

Кредит рахунку 901 «Собівартість реалізованої готової продукції».

Суми відхилень, що відносяться до відвантаженої готової продукції, коригуються за кредитом рахунку 26

«Готова продукція» і дебетом рахунку 901 «Собівартість реалізованої готової продукції», на подорожчання -допоміжними бухгалтерськими проведеннями, а на здешевлення -- сторнувальними. Ці відхилення обліковуються окремо в межах рахунку 26 «Готова продукція» загальною сумою за однорідними групами готової продукції без деталізації її за окремими видами.

Якщо роботи промислового характеру виконано для власного житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інших невиробничих потреб підприємств і якщо ці роботи не підлягають оплаті, то вартість їх за цінами кошторисних калькуляцій або фактичної собівартості на основі актів приймання відображають записом:

Дебет рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності»

Кредит витратних рахунків 20, 13, 37, 39, 63, 66,65, 80,81,82,83.

Дебет рахунку 79 «Фінансові результати»

Кредит рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності»

Відвантаження готової продукції може здійснюватись у порядку бартерної операції. Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і товарообмінна (бартерна) операція -- це господарча І операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає розрахунок за реалізовану продукцію в іншій, : ніж грошова, формі, включаючи будь-які види погашення взаємозаборгованості між сторонами господарчої операції без проведення грошових розрахунків, за І винятком міждержавного клірингу. Відображення в І бухгалтерському обліку здійснюється аналогічно реалізації згідно з оплатою з додатковим записом: Дебет рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відповідний субрахунок і

Відвантаження готової продукції може здійснюватись то у порядку бартерної операції. Відповідно до Закову України «Про оподаткування прибутку підприємств» товарообмінна (бартерна) операція -- це господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає розрахунок за реалізовану продукцію в іншій, І ніж грошова, формі, включаючи будь-які види погашення взаємозаборгованості між сторонами господарчої операції без проведення грошових розрахунків, за винятком міждержавного клірингу. Відображення в бухгалтерському обліку здійснюється аналогічно реалізації згідно з оплатою з додатковим записом:

Кредит рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та -підрядниками» на суму бартерної операції.

Необхідним є системний оперативний контроль за ходом відвантаження готової продукції і надходженням платежів від покупців. Від цього залежить одержання прибутку -- найважливішого показника діяльності підприємства (об'єднання).

Необхіднім є систем контроль за ходом відправленої продукції і надходження покупців.

Дебет рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відповідний субрахунок і і Кредит рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» на суму бартерної операції.

Необхідним є системний оперативний контроль за ходом відвантаження готової продукції і надходженням платежів від покупців. Від цього залежить одержання прибутку -- найважливішого показника діяльності підприємства (об'єднання).

Особливу увагу слід приділяти і точному виконанню договорів із покупцями. [8, 364-366]

4. АУДИТ ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ЗБУТ ПРОДУКЦІЇ

Під час проведення аудиту необхідно керуватися Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", в якому наведені такі терміни і поняття, як "елементи витрат", "напрями витрат", "нормальна потужність", "об'єкт витрат", "визнання витрат", "склад витрат", "розкриття інформації про витрати у примітках до фінансової звітності" та іншими нормативними актами.

Проте перш ніж розпочати перевірку обґрунтованості формування і правильності обліку витрат на збут необхідно оцінити слабкі і сильні сторони внутрішнього контролю процесу виробництва і витрат.

Перевіряючи витрати, слід документально підтвердити правильність розрахунку собівартості продукції (робіт, послуг), оскільки це один з найважливіших синтетичних показників, що дає змогу оцінити ефективність використання в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) матеріальних і трудових витрат, рентабельність, прибутковість і фінансову стійкість підприємства.

До початку проведення перевірки аудитор зобов'язаний вивчити організаційні і технологічні особливості підприємства, визначити характер, спеціалізацію, масштаби і структуру кожного виду виробничої діяльності організації-клієнта, операції на збут, проведені підприємством.

Досліджуючи правильність включення того чи іншого елемента витрат на збут до складу виробничих витрат і розрахунку собівартості продукції, необхідно перевірити обґрунтованість розмежування джерел відшкодування різних витрат (за рахунок собівартості, прибутку, фондів або резервів), достовірність звітних показників собівартості продукції, правильність розподілу витрат між незавершеним виробництвом і готовою продукцією, що дає можливість виявити внутрішньогосподарські резерви зниження собівартості продукції.

Джерелами даних для аудиту є первинна документація і бухгалтерські записи за рахунками обліку виробничих витрат ("Виробництво", "Загальновиробничі витрати", "Адміністративні витрати", "Брак у виробництві", "Готова продукція", "Собівартість реалізації", "Витрати на збут", "Інші витрати операційної діяльності"), регістр бухгалтерського обліку, журнал № 5 і відповідні дані про витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), картки на замовлення, розробні таблиці (з розподілу заробітної плати, відрахувань на соціальні потреби, послуг допоміжних виробництв, розрахунку амортизації основних засобів, зносу МШП), відомості розподілу загальновиробничих витрат, відомість зведеного обліку витрат на виробництво.

Особлива увага звертається на правильність віднесення витрат на собівартість продукції та групування їх за елементами - матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних засобів, інші витрати.

Обґрунтованість складу матеріальних витрат на виробничі потреби і включення їх до собівартості продукції (робіт, послуг) перевіряється через зіставлення даних складів про відпуск матеріалів у виробництво з даними цехів та інших підрозділів про надходження їх у виробництво, а також за допомогою аналізу записів за кредитом рахунку "Виробничі запаси" і дебетом відповідних рахунків, які відображаються в журналі № 5.

Переходячи безпосередньо до перевірки правильності обліку витрат на збут продукції, аудитор повинен особливу увагу звернути на такі питання:

-чи дотримується принцип постійності в обліку витрат (тобто незмінюваність вибраного з початку року методу обліку витрат на виробництво і методу калькулювання собівартості продукції, способи розподілу непрямих витрат);

-чи відповідає обраний метод обліку витрат галузевим і техніко-економічним особливостям організації;

-наскільки правильно розмежовуються виробничі витрати за звітними періодами;

-чи дотримуються обраного методу і точності оцінки матеріальних ресурсів, що списуються на витрати виробництва продукції;

-наскільки обґрунтовано списуються відхилення від облікових цін за матеріалами;

-чи правильно нараховується знос основних засобів, нематеріальних активів і МШП;

-наскільки обґрунтовані суми витрат, пов'язані з організацією та управлінням виробництвом, і способи їх розподілу на об'єкти обліку і калькуляції;

-яка обґрунтованість списання витрат обігу на собівартість реалізованих товарів;

-чи правильно віднесені на витрати виробництва (обігу) фактичні суми витрат на ремонт основних засобів, відрядження, рекламу, оплату інформаційних, консультаційних послуг, а також представницьких витрат та ін.

Аудиторська перевірка витрат на збут є одним з трудомістких процесів в аудиторській діяльності, вимагає великої зосередженості, знань нормативних та інструктивних матеріалів з їх подальшими змінами, а також особливостей правильного роз-рахування виробничих витрат в окремих видах господарської діяльності організації.

Перевіряючи склад виробничих витрат організації, необхідно встановити, який спосіб формування собівартості продукції (робіт, послуг) використовується на підприємстві - традиційний для вітчизняного обліку, так званий калькуляційний варіант, чи "директ-костінг" (облік прямих витрат), що застосовується в міжнародній практиці.

Практика аудиторських перевірок показує, що є факти, коли до витрат даного звітного періоду включають витрати, здійснені в інші звітні періоди. Тому слід знати, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 "Витрати", затвердженого наказом Мінфіну України №318 від 31.12.1999 р., витрати підприємства включаються до собівартості продукції того звітного періоду, якого вони стосуються, незалежно від часу їх оплати - попередньої (орендна плата) чи наступної (оплата за час відпусток працівників і т. д.). Увага аудитора повинна зосередитися і на достовірності величини амортизаційних відрахувань за основними засобами і нематеріальними активами. Зокрема, необхідно перевірити, чи немає нарахувань зносу основних засобів понад нормативний строк їх експлуатації.

Аудиторській перевірці підлягає також обґрунтованість віднесення на витрати виробництва окремих податків, зборів, відрахувань, платежів.

Для того щоб обґрунтовано оцінити стан обліку витрат на збут доцільно зафіксувати всі виявлені порушення в спеціально розробленій відомості, де мають бути передбачені такі показники:

зміст операції;

назва документа;

дата складання;

номер документа;

сума;

кореспонденція рахунків;

примітка (в ній аудитор записує висновки й обґрунтовані пропозиції щодо усунення недоліків). [14, 352-353]

ВИСНОВОК

У результаті проведеного дослідження була вивчена процедура обліку витрат на збут. Були зроблені наступні висновки.

Керування витратами на виробництво і реалізацію продукції - це складний процес, що означає по своїй сутності керування всією діяльністю підприємства, тому що охоплює вага сторони виробничих процесів, що відбуваються. У вітчизняній практиці під керуванням витратами виробництва розуміється планомірний процес формування витрат на виробництво всієї продукції і собівартості окремих виробів, контроль за виконанням завдань по зниженню собівартості продукції, виявлення резервів і зниження. Основними елементами системи керування собівартістю продукції є прогнозування і планування, нормування витрат, облік і калькулювання, аналіз і контроль за собівартістю. Усі вони функціонують у тісному взаємозв'язку.

В умовах ринкової економіки витрати на виробництво і реалізацію продукції, що формують собівартість продукції - це найважливіший показник комерційної діяльності підприємств, що характеризує ступінь і якість використання трудових і матеріальних ресурсів, результати впровадження нової техніки, ритмічність виробництва , ощадливість у витраті засобів , якість керування . Собівартість продукції є вихідною базою для визначення цін, а також безпосередньо впливає на прибуток, рівень рентабельності і формування загальнодержавного тла - бюджету. Формування собівартості продукції здійснюється відповідно до Положення про склад витрат, а також змінами і доповненнями до нього.

У вітчизняній практиці керування витратами для цілей планування, обліку і калькулювання витрати на виробництво продукції класифікуються по різних ознаках: по виду виробництва , виду продукції, місцю виникнення витрат, по складу й економічному змісті, і т.д. Для практичного використання в системі керування формуванням витрат доцільно використовувати класифікацію по елементах і статтям витрат.

При аналізі затрат на збут одного підприємства потрібно намагатися використовувати усі можливі методи аналізу затрат, бо, як відомо, на практиці результати аналізу можуть відрізнятися один від одного, в залежності від методу, який використовувався при аналізуванні. Тому для того, щоб врахувати усі фактори впливу на затрати, різноманітні випадки, які можуть трапитись на підприємстві, доцільно аналізувати затрати за допомогою різних підходів.

У даній дипломній роботі ми розглянули також різні системи обліку витрат, інші витрати, які прямо пов'язані з витратами на збут, зокрема витрати на оплату праці продавцям, витрати на амортизацію тощо.

Таким чином, в ході роботи було зроблено наступний висновок.

До затрат щодо збуту продукції належать ті, що пов'язані з відвантаженням та реалізацією продукції, тобто позавиробничі витрати:

затрати на тару та упаковку продукції на складах готової продукції, на складах постачальника, після здачі готової продукції на склад;

транспортні витрати на доставку продукції до станції відправлення (пристань);

затрати на вантаження у вагони, судна, автомобілі та інші транспортні засоби;

комісійні збори, що сплачуються різним організаціям відповідно до договорів;

комісійні винагороди, що сплачуються торговим, постачальним або збутовим організаціям за продаж ними продукції, яка не може бути реалізована підприємством і тому передається для реалізації на комісійних засадах;

затрати на спеціальні аналізи, що виконуються під час відвантаження;

утримання приміщень для зберігання продукції у місцях її реалізації.

Затрати на відшкодування затрат за участь у виставках, ярмарках, безкоштовно передані зразки і моделі, на представницькі затрати (організацію прийомів), конференцій та інших офіційних заходів -- включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу в розмірі до двох процентів від обсягів реалізації продукції.

До затрат щодо збуту продукції не належать:

вартість тари, що відшкодовується понад ціну товару;

затрати на тару та упаковку, якщо прейскурантом (або за умовами договору) передбачається відпуск продукції без тарування;

затрати на тару, якщо тарування продукції (відповідно до встановлених технологічним процесом) провадиться у цінах до здачі її на склад готової продукції; вартість такої тари включається до виробничої собівартості продукції;

затрати з упаковування і транспортування продукції, відшкодовувані покупцями;

знижка цін, наданих торговельним організаціям для відшкодування їх транспортних витрат.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Слюсарчук Л. Облік готової продукції та її реалізації/ Л.Слюсарчук // Вісник податкової служби України. -2000. -№ 29. - С. 42-48

2.Пустовіт Г. Особливості обліку готової продукції та ії реалізації у малих підприємствах/ Ганна Пустовіт // Бухгалтерський облік і аудит. -2004. -№ 7. - С. 27-28

3.Положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Затв. наказами Міністерства фінансів України в 1999 -- 2003 роках.

4. Велш Глен А., Шорт Даніел Г. Основи фінансового обліку/ Пер. з
англ.--К., 1997. -- 943 с.

6. Друри К. Введение в управленческий и производственньш учет/ Пер. с англ. -- М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. -- 560 с.

7. Нидзл Б., Андерсон X., Колдузлл Л., Принципи бухгалтерского
учета.-- М., Финансьі и статистика., 1993. -- 444 с.

8. Сопко В.В. Бухгалтерський облік. -- К., 2000 -- 448 с.

9.Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України -- К.: А.С.К., 2002. -- 784 с.

10. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік. - К.: ЦУЛ, 2003. - 624 с.

11. Сук Л.К. Теорія бухгалтерського обліку. -К.: Інститут
післядипломної освіти Київського університету ім. Т. Шевченка.-2002.-238 с.

12.Сук Л.К. Бухгалтерський облік. - К.: Інститут післядипломної освіти
Київського університету ім. Т. Шевченка. - 2001.- 338 с.

13.Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні /під ред.
С.Ф.Голова.-Д.:ТОВ «Баланс -Клуб», 2001. -832с.

14.Бухгалтерський фінансовий облік / за ред. Ф.Ф.Бутинця .- Ж.: ЖІТІ,
2001.-672 с.

15.Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках. Навч.посібник: 3-тє вид. - К.:А.С.К.2000.-504с.

16. Слюсарчук Л. Методологічні аспекти обліку витрат на збут та відображення їх у фінансовій звітності/ Л.Слюсарчук // Вісник податкової служби України. -2002. -№ 8. - С. 49-50

Размещено на Allbest.ru