Аудиторська діяльність

Размещено на http://www.allbest.ru

Лист-зобов'язання аудитора

Аудиторська діяльність включає організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудиту) і надання інших аудиторських послуг.

Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) і пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб.

Клієнт і аудиторські фірми повинні приймати умови договору про проведення аудиту. Ці умови повинні бути зафіксовані у письмовій формі, щоб звести до мінімуму непорозуміння.

Лист-зобов'язання - це угода між аудиторською фірмою і клієнтом про проведення аудиту і надання взаємопов'язаних з ним послуг. У ньому вказується, що саме входить в обов'язки аудитора: аудит, ревізія чи складання звітів з наданням послуг зі складання податкових декларацій чи послуг адміністрації. У листі-зобов'язанні зазначаються граничні терміни завершення аудиту, обов'язки персоналу клієнта щодо надання допомоги у зборі облікових даних і документів. Дуже часто до нього включається угода про гонорар. За допомогою листа-зобов'язання клієнт інформується про те, що аудитор не несе відповідальності за виявлення будь-яких оманливих дій.

Лист-зобов'язання не впливає на відповідальність аудиторської фірми перед сторонніми користувачами фінансової звітності, але воно може вплинути на її юридичну відповідальність перед клієнтом.

Інформація, що міститься у листі-зобов'язанні, важлива для планування аудиту тому, що вона визначає строки проведення тестів і загальну кількість часу на здійснення аудиту та надання інших послуг. Якщо граничний строк здачі аудиторського висновку буде призначений відразу після дати складання балансу, то значну частину аудиту слід провести до кінця року. Коли аудитор займається складанням податкових декларацій і пояснювальних записок адміністрації чи коли клієнт не надає йому допомоги, необхідно домовитися про продовження термінів аудиторських обов'язків. Уведені клієнтом обмеження сфери аудиту можуть вплинути не тільки на процедури, які проводяться, а і на тип аудиторського висновку.

аудитор сертифікація кваліфікація

Контроль якості аудиторської роботи

На аудиторську фірму, крім обов'язків щодо проведення аудиту, покладається відповідальність для здійснення контролю за проведеною роботою. Необхідність у цьому викликана тим, що аудит або аудиторські послуги можуть бути надані не висококваліфікованими аудиторами, а асистентами-працівниками, які беруть участь в аудиторських перевірках, але не є аудиторами. Аудиторські фірми повинні проводити політику і застосовувати процедури з контролю якості аудиторської роботи. Політика з контролю якості результатів аудиторської перевірки може включати професійні вимоги, коли персонал фірми повинен дотримуватися принципів незалежності, об'єктивності, конфіденційності та професійної поведінки. Однією з основних процедур при цьому буде призначення співробітника для керівництва й вирішення питань, що стосуються процесуальної етики аудитора. З цими питаннями слід ознайомити персонал на всіх рівнях. Крім того, необхідно стежити за тим, щоб весь персонал дотримувався політики і процедур стосовно проведення політики професійної етики.

Важливою процедурою під час контролю якості аудиторської роботи є навички та компетентність. Передбачається, що аудиторська фірма повинна Мати персонал, який би володів усіма професійними якостями, необхідними для виконання своїх службових обов'язків. Тому при прийнятті робітників на службу має бути визначена програма, у якій вказується мета прийому на роботу і рівень кваліфікації робітників, джерела потенційних робітників і відповідальність окремих осіб за прийняття на роботу. Крім того, встановлюються кваліфікаційні вимоги і готуються рекомендації для оцінки потенційних робітників на кожному рівні..

Обов'язково потрібно передбачити професійне та якісне зростання кадрів. Це також відображається в розроблених рекомендаціях.

Необхідно, щоб персонал мав інформацію про зміни стандартів, законодавчих актів та інших нормативних документів, а також щоб здійснювалася програма щодо забезпечення фірми висококваліфікованими кадрами. Для цього на фірмах розробляються кваліфікаційні характеристики, необхідні для різних рівнів відповідальності. У них вказуються критерії якості робітників: технічні знання, аналітичні здібності, комунікабельність, лідерські якості та ін.

При якісному виконанні робіт проводиться їх оцінка і дається інформація про підсумки перевірки. Якщо якість робіт добра, виконавець може бути підвищений на посаді.

1. Завдання.

Включають процедури з роз'яснення виконання доручення роботи з аудиторської перевірки найбільш підготовленим аудиторам, їм, як правило, доводяться обсяг і склад аудиторської перевірки, кількість персоналу, час на проведення аудиту та ін. При цьому графік виконання аудиторської роботи погоджують з аудитором.

2. Делегування повноважень.

Передбачає, що аудиторські роботи повинні виконуватися на високому рівні і відповідати існуючим стандартам якості. Для цього необхідно:

o розробити процедури для планування аудиторської діяльності;

o передбачити процедури для збереження стандартів якості під час виконання роботи;

o запровадити навчання на робочому місці під час проведення аудиторських перевірок.

3. Консультація.

Необхідна для постійної підтримки рівня кваліфікації. Для виконання поставлених завдань щодо здійснення таких робіт застосовують окремі процедури:

o визначення ділянок і обсягів робіт, щодо яких необхідно провести консультації;

o закріплення конкретних виконавців, які можуть надавати консультації;

o встановлення обсягу документації, стосовно якої потрібні консультації.

4. Прийняття та збереження клієнтів.

Дана мета політики контролю передбачає оцінку і її постійний перегляд для вирішення питання при прийнятті клієнта до складу підприємств-замовників і можливості його подальшого обслуговування. Такі питання вирішуються з використанням окремих процедур:

o розробка характеристик для оцінки потенційних клієнтів. Дня цього уважно вивчають звітність клієнта і його управлінський персонал;

o консультація з попереднім аудитором, який може дати більш змістовну характеристику клієнту.

Вивчення реального стану виробничих відносин на підприємстві може здійснювати призначений для цього аудитор або група аудиторів. За певних обставин робляться висновки про можливу підтримку зв'язків з індивідуальним клієнтом.

5. Моніторинг.

Проводиться з метою визначення адекватності та ефективності політики та процедур контролю якості. Як процедуру для здійснення мети застосовують таке:

o детально розробляється програма моніторингу фірми, де вказують конкретні процедури моніторингу, які необхідні для обгрунтування впевненості в тому, що ця політика і процедури контролю якості діють більш ефективно;

o установлюються також рівень компетенції і способи відбору персоналу, який буде брати участь у моніторингу;

o проводяться заходи з моніторингу під час здійснення перевірки і тестування, дотримання загальної політики і процедур контролю якості фірми, перевіряються відібрані завдання на відповідність професійним стандартам;

o управлінський персонал забезпечується інформацією відповідного рівня про фактичні результати, про проведені заходи з моніторингу та про загальну перевірку системи контролю якості фірми.

При встановленні результатів перевірки враховується згода відповідного управлінського персоналу. При вивченні обставин окремі зауваження управлінського персоналу можна прийняти, інші, які не відображають реального стану звітності, аудитор вважає моніторинговими.

Оплата аудиторської роботи

Згідно з розділом 10 Кодексу етики професійних бухгалтерів, прийнятого Аудиторською палатою України 18.04.2003 р., аудитори, які надають замовникам аудиторські послуги, беруть на себе зобов'язання, щоб ці послуги були об'єктивними і відповідали встановленим потребам. При цьому аудитори мають право на отримання оплати за послуги, що надаються. Оплата за професійні послуги має бути справедливою і відображати їх якість.

У цьому випадку повинні відображатися:

* навики і знання, які необхідні для конкретного виду професійних послуг;

* рівні підготовки і освіти аудитора;

* час, який необхідний для виконання аудитором аудиторських робіт;

o міра відповідальності за виконану роботу.

Оплата за аудиторські послуги нараховується на основі відповідних погодинних чи поденних ставок з урахуванням часу, який затрачений кожним аудитором, залученим для проведення аудиту. Ці ставки повинні відповідати фундаментальним обґрунтуванням, а послуги - плануватися, контролюватися і направлятися. При визначенні обсягу оплати враховуються всі фактори професійного рівня і ступеня відповідальності аудитора, а також затрачений час на проведення робіт, правові, соціальні та економічні умови підприємства-замовника. Не рекомендується раніше отримувати встановлений гонорар за перевірки, які заплановано проводити в майбутньому, і якщо є впевненість, що оплата за цей період буде помітно збільшена. При цьому не можна спиратися на те, що в даний період за перевірку гонорар виявився меншим, ніж за попередній період. Тут головне, щоб при розрахунку належної оплати були враховані всі вимоги, які є в методиці розрахунку. Аудитори не повинні погоджуватися виконувати роботу за більш низький гонорар тоді, коли це може призвести до зменшення якості послуг.

У цих випадках, приймаючи рішення про збільшення гонорару, аудитор повинен бути впевненим у тому, що:

o якість послуг, які надаються, не повинна знизитися;

o клієнт буде впевненим про надання аудиторських робіт у повному обсязі.

При укладенні договору не передбачається, що гонорар буде виданий лише в тому випадку, якщо в аудиторському висновку будуть викладені ті результати, які влаштовують лише замовника. У деяких випадках буває, що гонорар за виконану роботу аудитора визначається заздалегідь; у цьому випадку аудитор повинен перевірити правильність нарахування гонорару відповідно до вищевказаних вимог.

Правомірним є також те, що аудитор бере менший гонорар, ніж той, який він брав раніше за аналогічні послуги, за умови, що цей гонорар був установлений відповідно до чинного законодавства. При цьому він повинен враховувати ризик виникнення враження про те, що це може позначитися на якості роботи.

У зв'язку з цим, приймаючи рішення про зниження суми гонорару, аудитор повинен урахувати, що:

o якість роботи не постраждає;

o клієнта не буде введено в оману того, що роботи виконані в неповному обсязі.

Гонорар не повинен вважатися умовним, якщо його встановив суд чи інший державний орган. Якщо гонорар виплачується на відсотковій чи аналогічній основі, він повинен вважатися умовним гонораром. Крім основного гонорару може виплачуватися додатковий. До нього можна віднести, наприклад, витрати на відрядження. Важливо, щоб ці витрати були визначені ще до початку робіт і передбачені договором на проведення аудиту.

Особливо необхідно звернути увагу на можливість виплати комісійної винагороди. Вона не повинна мати місце ні зі сторони замовника, ні зі сторони виконавця. Наприклад, для залучення клієнта забороняється виплачувати такі винагороди посередникам, якщо послуги не надаються. Комісійні виплати можуть пропонуватися особам, які раніше працювали на об'єкті бухгалтерської практики, у тому випадку, якщо вони передбачені договором. Тоді вони не є комісійною винагородою.

Сертифікація аудиторської діяльності

Національний центр обліку та аудиту України, який створений при Інституті підготовки спеціалістів у сфері статистики та ринку, здійснює підготовку аудиторів. Основними завданнями центру є:

o підготовка бухгалтерів різної кваліфікації та аудиторів через мережу Держкомстат, яка є правомочною установою для підвищення кваліфікації бухгалтерів, аудиторів та їх перепідготовки;

o розробка науково-методичних вказівок спеціально створеною науково-методичною радою, які в подальшому використовуються у навчальному процесі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів та аудиторів.

В Україні аудит мають право здійснювати незалежні аудитори, які, у свою чергу повинні мати в наявності сертифікат аудитора, що засвідчує їх правомочність в аудиторській діяльності. Сертифікація аудиторів здійснюється згідно зі статтею 10 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" від 24 вересня 2006 р. Аудиторською палатою України, повноваження якої визначено даним Законом і Статутом аудиторської палати України.

Сертифікація - визначення кваліфікаційної придатності аудиторів

Сертифікат мають право отримувати громадяни, які мають вищу освіту, знання, потрібні для здійснення аудиторської діяльності, та досвід роботи в цій сфері не менше трьох років на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора. При цьому знання перевіряються шляхом проведення відповідного іспиту. Громадяни, які не склали іспит належним чином, мають право повторно його складати, але не раніше ніж через рік після прийняття відповідного рішення Аудиторською палатою України.

Сертифікат діє протягом періоду, який не може перевищувати п'яти років.

Щоб отримати сертифікат аудитора, претендент має подати до Аудиторської палати України такі документи: клопотання, копію диплома про вищу освіту, виписку з трудової книжки, документ про оплату за видачу сертифіката.

Сертифікат - це офіційний документ, що засвідчує право на проведення аудиту підприємств та громадських товариств (серія А), банків (серія Б). Також сертифікати можуть бути серії А Б. Бланки сертифікатів є бланками суворої звітності із зазначеним номером та серією.

Після закінчення терміну дії сертифіката аудитори в період від трьох до одного місяця до закінчення терміну дії повинні подати до секретаріату Аудиторської палати України клопотання про продовження дії сертифіката. До даного клопотання слід додати:

o копію трудової книжки;

o оригінал сертифіката відповідної серії та номера;

o витяг із Свідоцтва про щорічне обов'язкове удосконалення професійних знань;

o документ про внесення плати за продовження дії сертифіката;

o копію свідоцтва про державну реєстрацію. Продовження терміну чинності сертифіката здійснюється через п'ять років за підсумками контрольного тестування за фахом у порядку, встановленому Аудиторською палатою України. За проведення сертифікації справляється плата в розмірі, встановленому Аудиторською палатою України, виходячи з кошторису витрат на утримання Аудиторської палати України.

Підвищення кваліфікації аудиторів

Щорічне підвищення кваліфікації аудиторів проводиться на основі "Положення про постійне удосконалення професійних знань аудиторів України", яке було затверджено рішенням Аудиторської палати України 31.05.2007 р.№ 178/5.

Метою постійного удосконалення професійних знань аудиторів є забезпечення високої якості аудиту та супутніх йому послуг.

При підвищенні кваліфікації аудитори, з метою продовження терміну чинності сертифіката, щорічно проходять контрольне тестування у центрах, визначених АПУ.

АПУ укладає типову угоду з навчальними закладами чи іншими організаціями (центрами), які мають на меті здійснювати постійне удосконалення професійних знань аудиторів по затверджених АПУ програмах.

У Центрах викладацький склад формується з числа викладачів та практикуючих аудиторів, що відповідають вимогам АПУ.

Програми постійного удосконалення професійних знань аудиторів розробляються Центрами або окремими членами АПУ та затверджуються АПУ.

Ці програми вміщують питання з аудиту, бухгалтерського обліку і фінансової звітності, системи оподаткування, правового забезпечення підприємницької діяльності, аналізу фінансової звітності, математичних методів та фінансового менеджменту в бізнесі. Програми за своїм обсягом розраховані не менше ніж на 40 академічних годин і повинні вміщувати лекційні, семінарські, практичні заняття та контрольне тестування.

Постійне удосконалення професійних знань аудиторів починається з року, наступного за роком, в якому було отримано сертифікат. Для проходження удосконалення професійних знань аудитори подають до Центру такі документи:

o клопотання;

o копію сертифіката аудитора;

o документ про оплату.

Контрольне тестування проводиться Центрами за участю членів АПУ. До складу комісії входять: член АПУ, директор Центру або його заступник, один із викладачів. Комісія АПУ забезпечує підготовку тестів та затверджує їх. Аудитори, які за результатами контрольного тестування набрали 60 та більше балів, вважаються такими, що успішно пройшли контрольне тестування. Аудитори, які за результатами контрольного тестування набрали менше ніж 60 балів, мають право пройти повторно контрольне тестування упродовж поточного року.

До загального обсягу удосконалення професійних знань аудиторів в межах 40 годин АПУ можуть бути зараховані:

o публікації у вигляді монографій, підручників чи навчальних посібників з бухгалтерського обліку, контролю, аудиту, економічного аналізу, господарського права для аудиторів, які мають вчені звання та наукові ступені за фахом "Бухгалтерський облік і аудит" (зараховується автору, співавторам в рік видання);

o публікації у фаховому виданні АПУ - журналі "Аудитор України" в обсязі не менше 0,5 авторського аркуша (20000 знаків) на рік;

o розробка програм постійного удосконалення професійних знань аудиторів у разі їх затвердження АПУ;

o викладання в обсязі не менше 20 годин на рік в Центрах;

o складання аудитором іспиту та отримання диплома АССА або СРА в рік його отримання.

При успішному удосконаленні професійних знань АПУ видає свідоцтво про постійне удосконалення професійних знань аудиторів, яке підписують Голова комісії АПУ та завідувач секретаріату АПУ. Реєстрацію виданих свідоцтв про постійне удосконалення професійних знань аудиторів веде Секретаріат АПУ.

Размещено на Allbest.ru