Становлення та розвиток аудиту в Росії

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Луцький національний технічний університет

Кафедра обліку і аудиту

РЕФЕРАТ

На тему: «Становлення та розвиток аудиту в Росії»

Виконала:

ст. гр. ОАс-21

Стельмащук Ю.М

Перевірила:

ст. викладач, к.е.н.

Нагірська К.Є.

Луцьк 2014

З різних причин довго не вдавалось створити спеціалізоване законодавство як основу для аудиторської діяльності. Тільки, у грудні 1993р. Указом Президента Російської Федерації було затверджено Тимчасові правила аудиторської діяльності, які, врешті-решт, майже через сім років після того як аудит в Росії став одним з видів підприємницької діяльності визначили "правила гри". Оцінка якості цих правил була неоднозначною, проте вони й визначили організаційні основи інституційної побудови аудиту, його цілі і завдання. Тимчасові правила мали значний позитивний вплив на подальший розвиток не тільки аудиторської діяльності, а і всієї системи ринкових відносин у Росії.

З грудня 1993 р. і до тепер аудиторська діяльність у Росії розвивається бурхливими темпами, збільшується кількість аудиторських, фірм і атестованих аудиторів, з'являється багато нових професійних періодичних видань, розвивається система професійної підготовки аудиторів, практично в усіх. адміністративних одиницях Росії створено професійні аудиторські організації. У 1994 р. було затверджено критерії обов'язкового аудиту, що суттєво розширило кількість організацій, які підлягають обов'язковому аудиту, і збільшило попит на аудиторські послуги. Розробляються правила (стандарти) аудиторської діяльності. У квітні 1996р. Комісія з аудиторської діяльності розробила і рекомендувала до використання Порядок складанню аудиторського висновку про бухгалтерську звітність. Практично завершено підготовку ще ряду правил (стандартів) з аудиторської діяльності, їх подальше затвердження багато в чому затримується у зв'язку з відсутністю закону про аудиторську діяльність. аудиторський діяльність закон

Початковий період розвитку аудиту в Росії завершився. Указом Президента Російської Федерації "Про аудиторську діяльність в Російській Федерації" від 22 грудня 1993 р. № 2263 було затверджено Тимчасові правила аудиторської діяльності в Російській Федерації (далі - Тимчасові правила). Передбачалось, що Тимчасові правила діятимуть до прийняття закону, що регулює аудиторську діяльність. Усі аудитори - фізичні особи повинні; були до 1 жовтня 1994 р. пройти атестацію на право здійснення аудиторської діяльності; юридичні й фізичні особи, що займаються аудиторською діяльністю самостійно, зобов'язані були до 1 січня 1995 р. одержати відповідні ліцензії. Проведення аудиторської діяльності без атестації. починаючи з 1 жовтня 1994 р. і без ліцензії, починаючи з 1 січня 1995 р., було заборонено. Для розробки відповідних документів координації робіт з атестації і ліцензування Указом передбачалось створення Комісії з аудиторської діяльності при Президенті Російської Федерації. Комісію не було наділено будь-якими адміністративними повноваженнями, її роль зводилась практично до організації підготовки для Уряду проектів нормативних актів і положень, необхідних для створення умов аудиторської діяльності в Росії. Тимчасові правила визначають, аудиторську діяльність як незалежний позавідомчий фінансовий контроль. Тепер основною метою аудиторської діяльності є встановлення достовірності і бухгалтерської (фінансової) звітності організацій і відповідності здійснених ними фінансових та господарських операцій нормативним актам, чинним в Російській Федерації. Встановлено, що аудиторська перевірка може ї бути1 обов'язковою або ініціативною. Обов'язкова аудиторська перевірка здійснюється тільки у випадках, прямо встановлених законодавством Російської і Федерації, а ініціативна - за рішенням організації. Крім того, відповідно до Тимчасових правил обов'язкова аудиторська перевірка може провадитися також за дорученням державних органів. У Тимчасових правилах визначено "супутні" послуги, які можуть надаватися аудиторами: постановка, відновлення і ведення бухгалтерського (фінансового) обліку, складання декларацій про доходи бухгалтерську (фінансову) звітність, аналіз господарсько-фінансової діяльності, оцінка активів і пасивів консультування з питань фінансового, "податкового" банківського та іншого господарського законодавства Російської Федерації, а також навчання і надання інших послуг за профілем своєї діяльний. Тимчасові правила забороняють займатися аудиторам будь-якою підприємницькою діяльністю крім визначеної цими правилами. Неважко помітити, що список "супутніх" послуг далеко не повний. Так, очевидно, проведення аудитором консультацій з неросійського господарського законодавства, якщо формально застосовувати Тимчасові правила, може виявитися незаконним. Є одне з положень Тимчасових правил, яке досі все ще не працює. Йдеться про так звані перевірки за замовленнями державних органів. Процедура запрошення аудитора дуже докладно описується і Тимчасовими правилами. Проте досі не встановлено порядок визначення вартості такого роду перевірок, і ця норма практично не застосовується.

Сама по собі ідея запрошення аудитора для проведення робіт за замовленням прокурора, суду або арбітражного суду не викликає заперечень. Проте Тимчасові правила дають змогу органу дізнання і слідчому за умови наявності санкції прокурора, а також прокурору, суду й арбітражному суду дати аудитору "доручення про проведення аудиторської перевірки організації за умови наявності у виробництві зазначених органів порушеної (відновленої виробництвом) кримінальної справи, прийнятої до виробництва (відновленої виробництвом) цивільної справи або справи, підвідомчої арбітражному суду". Строк проведення аудиторської перевірки за таким дорученням визначається за домовленістю з аудитором і, як правило, не повинен перевищувати двох місяців.

Оплата при проведенні перевірки за дорученням органів дізнання, прокурора, слідчого, суду й арбітражного суду. як визначено в Тимчасових правилах, має здійснюватися попередньо за рахунок організації, яку перевіряють, за ставками, щороку затвердженими Урядом Російської Федерації з врахуванням середньої ставки оплати, що склалася на ринку аудиторських послуг. Аудитори категорично заперечують проти такого способу, визначенні вартості їх послуг, оскільки для ба­гатьох аудиторських фірм, і насамперед великих, де ставки суттєво вищі від середніх, це означає явно збиткові умови роботи. Тимчасовими правилами встановлюються певні обмеження для аудиторів і аудиторських фірм на проведений аудиторських перевірок. Так, аудиторська перевірка не може провадитися аудиторами, якщо вони в засновниками, власниками, акціонерами, керівниками та іншими посадовими особами організації, яку перевіряють, або є із зазначеними особами родичами (батьки, по­дружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також брати, сестри, батьки і діти подружжя). Аудиторські фірми не можуть здійснювати аудиторську перевірку щодо організацій, які є Їх засновниками, власниками, акціонерами, кредиторами, страхувальниками, а також щодо яких ці аудиторські фірми є засновниками, власниками, акціонерами. Також забороняється провадити аудиторські перевірки в організаціях, де цією аудиторською фірмою надавались послуги з відновлення і ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності.

Аудитори можуть самостійно визначати форми і методи аудиторської перевірки, виходячи з вимог нормативних актів Російської Федерації, а також з конкретних умов договору з організацією або змісту доручення державного органу. Результат аудиторської перевірки - висновок аудитора складається з трьох частин - вступної, аналітичної й підсумкової.

У вступній частині для аудиторської фірми зазначають: юридичну адресу і телефони; порядковий номер, дату видачі й назву органу, що видав ліцензію на здійснення аудиторської діяльності, а також строк дії ліцензії; номер реєстра­ційного свідоцтва; номер розрахункового рахунку; прізвища, імена і по батькові всіх аудиторів, що брали участь у перевірці; для аудитора, який працює самостійно: прізвище, Ім'я і по батькові, стаж роботи аудитором; дату видачі й назву органу, що видав ліцензію на здійснення аудиторської діяльності, а також строк дії ліцензії; номер реєстраційного свідоцтва; номер розрахункового рахунку.

В аналітичній частині вказують: назву організації і період діяльності її, за який здійснюється перевірка; результати експертизи організації бухгалтерського (фінансового) обліку, складання відповідної звітності і стану внутрішнього контро­лю; факти, виявлених у ході аудиторської перевірки суттєвих порушень встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що впливають на її достовірність також порушень законодавства Російської Федерації при здійсненні господарсько-фінансових операцій, які завдали або можуть завдати шкоди інтересам власників організації, держави і третіх осіб.Підсумкова частина аудиторського висновку містить запис про підтвердження достовірності бух­галтерської (фінансової) звітності організації. Тільки підсумкова частина висновку призначена для публікації і подання заінтересованим користувачам. У випадку, якщо організацією-замовником у ході проведенні перевірки не усунуто суттєві порушення у веденні бухгалтерського (фінансового) обліку, складанні відповідної звітності та додер­жанні законодавства Російської Федерації, у підсумковій частині аудиторського висновку робиться запис про неможливість підтвердження достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності.

Отже, Тимчасові правила визначають тільки два можливих варіанти: або позитивний, або негативний аудиторський висновок, що звичайно, не вкла­дається у норми міжнародних стандартів. Не досить чітким є ствердження про те, що "позитивний аудиторський висновок може бути тільки за умови усунення порушень законодавства", оскільки далеко не всяке порушення закону можна "усунути".

Порядок атестації аудиторів на право здійснення аудиторської діяльності, формування атестаційних комісій і розмір сплати за проведення атестації, а також порядок одержання ліцензій на здійснення аудиторської діяльності затверджуються Урядом Російської Федерат за поданням Комісії з аудиторської діяльності при Президенті Російської Федерації. До атестації допускаються особи, що мають економічну або юридичну (вищу або середню спеціальну) освіту, а також стаж роботи не менш як три роки з останніх п'яти як аудитора, спеціаліста аудиторської організації, бухгалтера економіста, ревізора, керівника підприємства, наукового працівника або викладача з економічного профілю. До атестації не допускаються особи засуджені вироком суду із застосування покарання у вигляді позбавлення права посідати певні посади або займатися певною діяльністю у сфері фінансово-господарських відносин протягом відбуття покарання і в подальший період до погашення (зняття) судимості в установленому законом порядку. Ліцензії видаються на здійснення: банківського аудиту, аудиту страхових організацій, аудиту бірж, позабюджетних фондів та інвестиційних інститутів: за­гального аудиту (аудиту інших економічних суб'єктів). Ліцензії на здійснення аудиторської діяльності можуть бути анульовані тільки органами, які видали їх. Такі основні положення Тимчасових правил, за якими регулюється аудиторська діяльність у Росії тепер. У Росії розробка правил (стандартів) з аудиторської діяльності розпочалась більш як два роки тому. Перші дев'ять проектів стандартів були розроблені й опубліковані у збірнику "Аудит у Росії" (Видання "Контакт" (ФБК) - НИФИ, 1994. -186 с.). У квітні 1996 р. перший стандарт з аудиторської діяльності - "Порядок підготовки аудиторського висновку" було схвалено Комісією з аудиторської діяльності. У процесі доробки пере­буває ще рад стандартів.

Проте підготовка і впровадження аудиторських стандартів відбуваються досить повільно з двох причин. По-перше, немає закону з аудиторської діяльності, без якого неможлива розробка деяких загальних стандартів, наприклад, стандарту "Принципи аудиту", оскільки його зміст великою мірою визначатиметься положеннями закону. По-друге, немає органу, якому надано право розробляти і затверджувати стандарти, які б були обов'язковими до застосування. Тепер Комісія з аудиторської діяльності за своїм статусом може тільки розробити стандарт і рекомендувати аудиторам застосовувати його. Реально правила і методи роботи аудиторів визначаються органами, що видають ліцензії.

Так, Центральний банк випустив інструкцію, що визначає порядок підготовки аудиторських висновків за звітами банків, яка багато в чому відрізняється від аналогічного стандарту, схваленого Комісією з аудиторської діяльності. Отже, вже сьогодні можна розглядати як певну тенденцію розподіл правил і методів аудиту згідно з його видами: загальний (фондів і бірж), банківський і страховий.

Негативні наслідки такого становища очевидні. У майбутньому законі необхідно обов'язково виключити можливість застосування різних стандартів при проведенні аудиту різних типів організацій. Стандарти аудиту повинні бути єдиними і грунтуватися на міжнародних аудиторських стандартах. Інакше можливе абсолютне домінування на російському ринку аудиторських послуг міжнародних аудиторських фірм або, що набагато гірше, російським підприємствам буде значно утруднений вихід на міжнародні фінансові ринки. Аудиторські організації можуть здійснювати свою діяльність тільки при додержанні таких обов'язкових умов:

- атестованим аудиторам, які є громадянами Російської Федерації, і (або) аудиторським організаціям, що одержали ліцензії й створені без участі (прямої або непрямої) іноземних громадян, осіб без громадянства й іноземних юридичних осіб, повинно належати більш як половина голосів, які враховуються при прийнятті рішень органами управління аудиторської організації;

- у штаті аудиторської організації повинно бути не менш ніж два атестованих аудитори, що постійно працюють у ній і мають аудиторську спеціалізацію, яка відповідає профілю одержаної цією організацією ліцензії на право здійснення аудиторської діяльності.

Отже, у проекті Закону стверджується пріоритет російського громадянства при створенні аудиторських організацій. Щодо вимоги, згідно з якою для одержання відповідної ліцензії необхідно мати в аудиторській організації щонайменше два атестованих аудитори за необхідною спеціальністю, то вона в надто нелогічною і непослідовною. Цей же проект Закону передбачає видачу ліцензії одному атестованому аудитору, якщо він зареєстрований як індивідуальний підприємець.

Важливо зазначити, що проектом Закону передбачаються два нових моменти порівняно з чинним порядком, По-перше, передбачається обмежена матеріальна відповідальність аудиторів. Так. розмір відшкодування визначається у межах збитків у вигляді реального збитку, завданого особі, що підлягає аудиту без врахування втраченої вигоди. При цьому максимальна сума реального збитку, що підлягає відшкодуванню, не може перевищувати трикратного розміру оплати послуг особи, що здійснювала аудит. І, по-друге, вводиться обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності аудиторів. Остання вимога, якщо цей проект буде прийнято, набуде чинності тільки з моменту визначення видів, умов і порядку проведення обов'язкового страхування аудиторів відповідним федеральним законом.

Порядок атестації на право здійснення аудиторської діяльності та ліцензування цієї діяльності передбачений у проекті Закону, практично ідентичний діючому.

Заслуговує на увагу зміна вимог до осіб, яких допускають до атестації. Так, до атестації передбачається допускати дієздатних громадян Російської Федерації, іноземних громадян і осіб без громадянства, які мають вищу або середню спе­ціальну освіту за спеціалізацією, пов'язаною з бухгалтерським обліком, фінансово-господарською діяльністю або аудитом. Отже, спеціалісти з юридичною освітою вже не зможуть одержувати атестат аудитора, На жаль, незважаючи на численні побажання, як і раніше тільки спеціалісти з економічною освітою матимуть право складати атестаційні іспити.

Вимоги до стажу роботи тих, кого атестують, відповідають діючим, проте передбачається суттєво посилити вимоги щодо відповідності виду практичної діяльності профільної спеціальності, так, щоб претендувати на те, щоб стати атесто­ваним у галузі банківського аудиту, необхідно мати стаж практичної роботи за профільною спеціальністю не менш ніж три роки з останніх п'яти, що передували зверненню за одержанням кваліфікаційного атестата аудитора.

У проекті суттєво змінюються статус і роль. Комісії з аудиторської діяльності. Вона діятиме при Уряді Російської Федерації і складатиметься з 14 членів і голови. Сім членів Комісії та її голова -представляють федеральні органи державної влади (серед них в обов'язковому пороку представники Міністерства фінансів, Центрального банку); інші сім членів, що представляють інтереси Загальноросійського об'єднання аудиторів, включаються до складу Комісії згідно з рішенням органу управління цього об'єднання. На жаль, серед переліку завдань, що вирішує Комісія, немає завдання контролю за додержанням чинного законодавства регулювання у галузі аудиторської діяльності.

Слід звернути увагу на надзвичайно широкі права атестаційно-ліцензійних комісій, що надає проект Закону, Так, атестаційно-ліцензійні комісії зможуть контролювати якість аудиторських перевірок, а також здійснювати переперевірки. Це призведе до збільшення чисельності державного апарату, оскільки виникне потреба створення при кожній атестаційно-ліцензійній комісії підрозділів Із суттєвою кількістю висококваліфікованих спеціалістів, що сьогодні абсолютно нереально.

На закінчення слід зазначити, що на етапі проходження проекту Закону у Державній Думі необхідно створити групу авторитетних експертів, які зможуть доопрацювати Закон, щоб він найбільшою мірою сприяв створенню нормального ринкового механізму і максимально б враховував світовий досвід створення інституту аудиту. В зв'язку з останнім бажана участь міжнародних експерт в при доопрацюванні цього проекту Закону.

Список використаної літератури:

1. “Про аудиторську діяльність у Російській Федерації”. Указ Президента РФ від 22.12.93 р. №2263.

2. Ватуля І.Д., Канцедал H.A., Пономаренко О.Г. Аудит. Практикум. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 304 с.

3. Гончарук Я.А., Рудницький B.C. Аудит. - Львів, Оріяна-Нова, 2004.-292 с.

4. Давидов Г.М. Аудит: навч. посіб. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2001.-363 с.

5. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2001.-402 с.

Размещено на Allbest.ru