Особливості обліку витрат у сільському господарстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку

облік витрата собівартість фермерський

У сільському господарстві головним і незмінним засобом виробництва є земля, що має суттєві особливості збереження й використання в процесі сільськогосподарського виробництва з огляду на конкретні природні та метеорологічні умови. Земля є природним чинником, вона належить до основних засобів сільського господарства, на неї не нараховують знос та амортизацію, але фінансують заходи щодо підвищення її родючості.

Особливості обліку визначаються сезонними умовами сільськогосподарського виробництва. Процес праці в часі не завжди збігається із одержанням продукції: праця витрачається впродовж цілого року, тоді як продукцію рослинництва зазвичай одержують у певну пору року.

Провідними галузями сільськогосподарських підприємств є рослинництво, тваринництво і переробна промисловість. Рослинництво має суттєві особливості, що впливають на організацію обліку витрат: витрати здійснюють нерівномірно впродовж значного проміжку часу (року), продукцію одержують мірою достигання культур, як правило, раз на рік, виникає потреба розмежування витрат поточного року під урожай поточного й майбутніх років, в окремих виробництвах витрати здійснюють одночасно для вирощування багатьох культур, окремі витрати (насіння, добрива тощо) є продуктами власного виробництва.

До найважливіших належать такі особливості галузі.

По-перше, собівартість зерна, кормів і продукції інших культур встановлюють лише після збирання врожаю, зазвичай наприкінці року, на відміну від продукції промислових підприємств, яку здебільшого калькулюють щомісячно. Собівартість продукції тваринництва -- менш сезонної за рослинництво галузі, також визначають по завершенні року, бо собівартість використаних кормів власного виробництва можна визначити лише після збирання врожаю. Крім того, одержання продукції тваринництва та витрати на виробництво тривають упродовж року нерівномірно, тому накладні витрати можуть розподілятися на продукцію рослинництва і тваринництва лише після визначення повного обсягу, тобто наприкінці року.

Облік витрат виробництва в рослинництві побудовано таким чином, щоб мати змогу щомісячно узагальнювати витрати на окремі види робіт за культурами або однорідними групами їх, а по завершенні року обчислювати фактичну собівартість зібраної продукції. Така структура обліку вможливлює контроль за відповідністю витрат обсягові робіт, якості й термінам їх виконання й досягненій урожайності.

У тваринництві витрати узагальнюють за видами й обліковими групами тварин. Потім витрати відносять на відповідні види продукції, що калькулюється. Собівартість продукції цієї галузі залежить від обсягу витрат на утримання тварин та їхньої продуктивності. Продуктивність залежить від якості обслуговування тварин, дотримання раціону годівлі, якості й структури кормів, механізації робіт і низки інших чинників.

Друга особливість обліку в сільськогосподарських підприємствах зумовлена встановленим порядком оцінки продукції упродовж року. Продукцію оприбутковують і списують у витрати впродовж року за плановою собівартістю; коригують за фактичної собівартості лише після складання звітних калькуляцій по завершенні року. Корми й насіння з урожаю поточного року також списують на витрати за плановою собівартістю із подальшим коригуванням за фактичною собівартістю.

По-третє, об'єднання в обліку основних видів предметів праці (насіння й кормів) із товарною частиною продукції під загальною назвою «Продукція сільськогосподарського виробництва», адже головним джерелом створення запасів насіння і кормів є власне виробництво продукції. У звітних балансах залишки продукції розподіляють за окремими статтями залежно від її призначення: корми, насіння, посадковий матеріал, товарна частина для реалізації.

Четверту особливість обліку визначає система документування, що передбачає, зокрема, облік продукції при її збиранні й відвантаженні у полі, а також контроль за її транспортуванням і в місцях зберігання.

П'яту особливість зумовлює методика обліку руху тварин та відтворення їх за видами й зоотехнічними групами. Спеціально обліковують витрати на вирощування й відгодівлю тварин, калькулюють приріст їхньої живої маси та собівартість поголів'я (у живій масі), що дає змогу контролювати ці процеси й виявляти фактичну вартість тварин, яких переводять в основні фонди, реалізують або залишають на кінець року для відгодівлі й вирощування.

Оскільки в сільському господарстві виробничий цикл може тривати від кількох місяців до року й кількох років, собівартість продукції обчислюють раз на рік.

2. Оцінка майна селянського (фермерського) господарства

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» майно фермера становить його власність.

Для цього складається опис майна фермера і на підставі цих даних складається вступний баланс.

В описі згідно із затвердженими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» та 2 «Баланс» основні засоби відображують за первісною (переоціненою) вартістю, виходячи з кошторисних (розрахункових) чи фактичних витрат на їх будівництво та придбання (доставку, встановлення, реєстрацію тощо), з урахуванням індексації, а на підставі даних про рік введення об'єктів в експлуатацію та норм амортизації розраховують знос (за відсутності таких даних знос може визначатися, виходячи із стану об'єкта).

В балансі первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів та їх залишкова вартість наводяться окремо. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу.

Оцінку товарно-матеріальних цінностей, сільськогосподарської продукції, молодняку тварин, птиці, тварин на відгодівлі, незавершеного виробництва здійснюють згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» за первісною вартістю.

3. Організація аналітичного обліку

В регістрах синтетичного обліку, до яких належать Книга обліку доходів та витрат і Журнал реєстрації господарських операцій вказують загальний вартісний вимір господарської операції, як правило зовнішньої, тобто такої, що виходить за межі господарства. Синтетичні дані характеризують фінансовий стан господарства, за ними визначають результати господарської діяльності. Але в процесі управління господарством йому потрібно знати детальні складові синтетичного обліку та мати уявлення про внутрішньогосподарські операції. Господарству дозволяється самостійно (п. 5 ст. 8 Закону про бухоблік) обрати форму бухгалтерського об ліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з урахуванням виду діяльності і технології обробки облікових даних. Пункт 1.6 Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку в фермерських господарствах, затверджених наказом Мінагрополітики від 02.07.2001р. №189 (далі - Рекомендації), визначає порядок ведення обліку для фермерських господарств за такими формами: проста, спрощена, за спрощеним Планом рахунків, за повним Планом рахунків (рис. 1). На особливу увагу в цьому переліку заслуговує проста форма, яка найкраще підходить для невеликих фермерських господарств. Вести облік за цією формою можуть фермерські господарства, в яких працюють власник (голова) та члени його родини (без залучення найманих працівників).

Основним регістром простого обліку є Книга обліку доходів і витрат, де здійснюють хронологічну реєстрацію даних первинних документів окремо за видами доходів та витрат (відповідно, у лівій та правій її частинах) з метою визначення результатів господарювання. Об'єктами обліку в Книзі є лише ті операції, що вже відбулися та підтверджені первинними документами.

Рис. 1

Для деталізованого запису інформації використовують реєстри аналітичного обліку, в яких облік ведеться за натуральними і вартісними показниками. Обсяг аналітичного обліку визначається самим фермером.

4. Облік орендованих земель

Оренда землі для селянських (фермерських) господарств набуває все більшого значення, оскільки більша частина з них не володіють землею в кількості, достатній для товарного виробництва.

Оренда землі передбачає контрактний договір між орендодавцем (або землевласником) та орендарем (який платить орендну плату та використовує землю), в якому визначається плата та інші положення та умови, що встановлюють право орендаря користуватися землею протягом певного часу. Основним принципом оренди сільськогосподарської землі є те, що землевласник і орендар розподіляють прибуток, отриманий від обробітку землі.

Землевласник може брати участь у виробництві, як це прийнято в багатьох країнах. І землевласник, і орендар беруть на себе частку витрат, пов'язаних з виробництвом, отримують частку врожаю. В такому договорі оренди зазначатиметься, яка із сторін буде платити за ті чи інші матеріально-технічні ресурси або відповідну частку кожного в загальній сумі виробничих витрат.

Цей договір також визначатиме частку кожної із сторін у виробництві продукції. Орендодавець може гарантувати обслуговування зрошувальних та осушувальних (дренажних) систем, забезпечувати підведення доріг чи огорож або інші вдосконалення, пов'язані із тривалим використанням землі. Щонайменше, орендар може гарантувати належне господарювання на землі, щоб не зашкодити її природній продуктивності.

Види сільськогосподарської оренди:

- короткострокова оренда (до 3 років);

- довгострокова оренда (від 3 до 50 років).

Умови орендної плати визначаються в договорі у вигляді певної частки врожаю сільськогосподарських культур і можуть сплачуватися готівкою чи натурою.

Для довгострокової оренди виплата відсотка врожаю є перевагою, оскільки це захищає землевласника від інфляції. З часом інфляція може зменшити вартість фіксованої грошової виплати, а відповідна частка врожаю культур збереже свою вартість при підвищенні цін. Відповідно до Указу президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» встановлено орендну плату на рівні не менше одного відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості орендованої земельної ділянки.

Отже, залежно від умов сплати оренди земельної ділянки в бухгалтерському обліку буде відображатися різними записами орендна плата в «Журналі реєстрації ГО».

Размещено на Allbest.ru