Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичні прийоми бухгалтерського обліку. Система рахунків бухгалтерського обліку та метод подвійного запису

План

1. Зміст і будова бухгалтерських рахунків

2. Сутність подвійного запису та його контрольне значення

3. Поняття синтетичного та аналітичного обліку

4. Призначення і будова оборотних відомостей

5. Класифікація рахунків за економічним змістом, призначенням та структурою

6. Призначення і зміст плану рахунків бухгалтерського обліку

1. Зміст і будова бухгалтерських рахунків

Рахунки бухгалтерського обліку - це спосіб поточного обліку, контролю та групування за економічно однорідними видами господарських засобів, їх джерел та операцій. Для обліку залишку і руху певного виду господарських засобів використовують окремий рахунок.

За формою рахунки - це таблиці, в яких проводяться записи протягом облікового періоду. Таблиця будь-якого рахунку поділяється на 2 частини:

бухгалтерський облік оборотний економічний

Підсумок сум операцій за дебетом рахунка називають дебетовим оборотом, а підсумок сум операцій за кредитом рахунка - кредитовим оборотом. Кінцевий залишок засобів на рахунку називають кінцевим сальдо, або залишком на кінець періоду.

Умовно всі рахунки бухгалтерського обліку поділяються на активні та пасивні. Рахунки, що призначені для обліку активів підприємства, називають активними. Рахунки, що відображують облік джерел формування активів, називають пасивними. При обчисленні кінцевого сальдо активних і пасивних рахунків слід керуватися такими правилами:

- в активних рахунках початковий залишок (сальдо) і всі збільшення реєструють за дебетом рахунка, а всі зменшення - за кредитом;

- в пасивних рахунках - навпаки. Початковий залишок (сальдо) і всі збільшення показуються за кредитом рахунка, а всі зменшення - за дебетом (рис).

Рис. Структура рахунків бухгалтерського обліку Враховуючи це, періодично, після узагальнення даних за дебетом і кредитом рахунків, визначається кінцеве сальдо. В активних рахунках його визначають за таким алгоритмом: до початкового дебетового сальдо додають оборот за дебетом рахунка і віднімають оборот за кредитом рахунка.

У пасивних рахунках до кредитового сальдо додають кредитовий оборот і віднімають оборот за дебетом рахунка.

В активних рахунках сальдо може бути лише дебетовим або вони можуть зовсім не мати сальдо. У пасивних рахунках сальдо може бути лише кредитовим або вони можуть зовсім не мати сальдо.

2. Сутність подвійного запису та його контрольне значення

Зміни у складі активів підприємства та джерел їх формування обумовлені безперервно здійснюваними господарськими операціями і тягнуть за собою такі самі зміни сум на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

Наприклад: надходження сировини і матеріалів на підприємства веде до збільшення залишку таких активів як матеріали. На цю саму суму одночасно зростає заборгованість перед постачальниками, тому бухгалтерська господарська операція має подвійне відображення на рахунках цієї суми.

Запис кожної господарської операції у дебеті і кредиті відповідних рахунків в однакових сумах називається подвійним записом. За допомогою подвійного запису в обліку забезпечується відображення цих господарських операцій в їхньому взаємозв'язку і взаємозалежності. Такий підхід забезпечує контроль за правильністю виконання і зумовлює рівність оборотів за дебетом і кредитом рахунків.

Взаємозв'язок між рахунками бухгалтерського обліку, що встановлюється подвійним записом кожної господарської операції, називається кореспонденцією рахунків, а рахунки, за дебетом і кредитом яких реєструється ця операція, - кореспондуючими рахунками.

Запис, який розкриває назву рахунків, що дебетуються і кредитуються, суму господарської операції називають бухгалтерською проводкою. Порядок запису на рахунках бухгалтерського обліку більш наочно розглянемо на прикладі:

Таблиця

1-а операція. Підприємство отримало з поточного рахунка в касу 600 грн. На цю операцію необхідно зробити таку проводку:

Дебет рахунка "Каса" - 600 грн

Кредит рахунка "Поточний рахунок"

На підставі даної бухгалтерської проводки роблять запис на рахунках бухгалтерського обліку. Для цього на основі залишків балансу відкривають рахунки на початок звітного періоду.

Відкриття рахунків полягає в тому, що за кожним з них записують сальдо на початок звітного періоду.

2-а операція. З каси підприємства виплачено зарплату робочим у сумі 500 грн (рис.)

Дебет рахунка "Розрахунки з робітниками" - 500 грн

Кредит рахунка "Каса"

3-а операція. Підприємство погасило з поточного рахунка заборгованість перед постачальниками у сумі 5000 грн (рис).

Дебет рахунка "Розрахунки з постачальни- - 5000 ками" грн

Кредит рахунка "Поточний рахунок"

4-а операція. Від постачальників надійшли МШП (малоцінні та швидкозношувальні предмети) на суму 2400 грн (рис).

Дебет рахунка "МШП" - 2400

Кредит рахунка "Розрахунки з постачальни- грн ками"

На рис. 4.1 відобразимо бухгалтерські записи щодо кожної операції.

3. Поняття синтетичного та аналітичного обліку

За ступенем узагальнення господарських засобів, джерел їхнього утворення та господарських процесів у поточному бухгалтерському обліку рахунки поділяються на:

- синтетичні,

- аналітичні.

Рахунки, що групують ресурси підприємства, джерела їхнього утворення в узагальненому грошовому вимірюванні за економічно-однаковими ознаками, називаються синтетичними, а облік на цих рахунках - синтетичним.

Рис. 4.1. Сума кореспонденції рахунків з наведених операцій

Наприклад: такі рахунки як "Основні засоби", "Готова продукція", "Розрахунки з постачальниками" дають узагальнену інформацію про стан таких засобів підприємства і називаються синтетичними.

Для систематичного контролю за наявністю та рухом товарно-матеріальних цінностей, коштів, зобов'язань, за своєчасністю розрахунків з постачальниками, покупцями, для прийняття управлінських рішень крім узагальнених показників потрібна більш докладна інформація.

Наприклад: підприємство має знати не лише загальну суму дебіторської заборгованості, а мати інформацію щодо кожного дебітора, щоб контролювати стан розрахунків з ними. Рахунки, що відкривають з метою розширення систематичного обліку для деталізації складу засобів підприємства та джерел фінансування, називаються - аналітичними, а облік, що ведеться на цих рахунках, - аналітичним. Записи в аналітичних рахунках і відповідному синтетичному рахунку роблять по мірі виконання господарських операцій.

Розглянемо це на прикладі.

Припустимо, що синтетичний рахунок "Розрахунки з постачальниками" містить такі дані (в грн) (рис. 4.1(г))

Цей синтетичний рахунок об'єднує двох конкретних постачальників:

- підприємство "А"

- підприємство "Б".

В аналітичних рахунках цих підприємств будуть такі записи:

Як видно, аналітичні рахунки мають докладнішу інформацію, ніж синтетичні. Так, якщо дані синтетичного рахунка містять суму кредиторської заборгованості, їхнє виникнення та погашення, то аналітичний облік дає інформацію щодо конкретних постачальників і стан розрахунків з кожним із них. Розглянутий приклад показує, що між аналітичними рахунками і відповідним синтетичним рахунком є тісний взаємозв'язок, який полягає в тому, що сальдо і господарські операції, що відображуються у дебеті і кредиті синтетичного рахунка, мають бути відображені у дебеті та кредиті відповідних аналітичних рахунків.

Такий спосіб забезпечує рівність сальдо та оборотів на синтетичних та аналітичних рахунках.

4. Призначення і будова оборотних відомостей

Для перевірки отриманих на рахунках показників використовують оборотні відомості за рахунками.

В системі синтетичних рахунків складається тільки одна оборотна відомість у вартісному вимірнику. За формою вона являє таблицю:

В підсумковому рядку повинні мати місце такі залежності:

рівність зберігається так як ці показники переносяться з балансу на початок періоду (актив = пасив)

2. 83 = 84

рівність зберігається виходячи з принципу подвійного запису

3. 85 =

рівність виникає як наслідок рівності попередніх сум В системі аналітичних рахунків складається декілька оборотних відомостей.

В аналітичних оборотних відомостях, окрім вартісного вимірника, інформація може бути представлена в натуральних або трудових вимірниках.

В підсумковому рядку цих відомостей не зберігаються розглянуті рівності. Контрольною ознакою записів є рівність показників підсумкового рядку відомостей показникам відповідного синтетичного рахунку.

5. Класифікація рахунків за економічним змістом, призначенням та структурою

Класифікація рахунків бухгалтерського обліку - це групування їх за певними ознаками.

Класифікація бухгалтерських рахунків за їх призначенням відображає зміст записів на дебеті, кредиті рахунку і залишку (сальдо), тобто показує, для яких потреб призначені ті чи інші рахунки і як вони побудовані. За цією класифікацією виділяють 5 груп рахунків:

1. Основні.

2. Операційні.

3. Регулюючі.

4. Результативні.

5. Позабалансові.

І група. Основні рахунки, до складу яких належать інвентарні, фондові рахунки та рахунки розрахунків.

Інвентарні рахунки використовуються для обліку майново-матеріальних цінностей і готівкових коштів. До інвентарних рахунків належать рахунки "Основні засоби ", "Виробничі запаси ", "Готова продукція ", "Каса тощо. Усі інвентарні рахунки активні, сальдо активного рахунка може бути тільки дебетовим. Дебетові обороти на інвентарному рахунку означають надходження даного виду засобів, а кредитові - вибуття.

Рахунки власного капіталу використовуються для обліку джерел власних засобів підприємства (фондові рахунки). До групи цих рахунків входять "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Додатковий капітал" та ін. Характерні риси побудови рахунків власного капіталу: всі рахунки власного капіталу пасивні. Записи на кредиті означають створення і наступне збільшення капіталу, а на дебеті - його зменшення.

Рахунки розрахунків використовуються для обліку розрахункових, кредитних і господарсько-правових відносин підприємства з іншими підприємствами, організаціями, особами. Рахунки розрахунків поділяються на три види: активні, пасивні, активно-пасивні.

Активні рахунки розрахунків призначені для обліку дебіторської заборгованості інших підприємств, організацій або осіб даному підприємству. Пасивні розрахункові рахунки використовуються для обліку зобов'язань даного підприємства перед бюджетом, іншими підприємствами, організаціями, особами, тобто для обліку кредиторської заборгованості. Активно-пасивні рахунки розрахунків використовуються для обліку розрахункових взаємовідносин за такими господарськими операціями, внаслідок яких дане підприємство може опинитися в ролі боржника або кредитора.

II група. Операційні рахунки використовуються для обліку витрат, визначення собівартості.

III група. Регулюючі рахунки призначені для уточнення, коригування оцінки засобів, коштів, облікованих на інвентарних, рахунках капіталу і рахунках розрахунків. Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, вони завжди пов'язані з іншими рахунками і слугують засобом більш детального розгорнутого Відображення операцій і коригування їх оцінки. Залежно від того, збільшує чи зменшує регулюючий рахунок оцінку, вказану в основному рахунку, розрізняють додаткові (доповнюючі) та контрарні регулюючі рахунки.

IV група. Фінансово-результативні рахунки призначені для обліку прибутків і збитків. На них відображаються кінцеві, підсумкові фінансові результати господарської діяльності підприємства. На дебеті фінансово-результативних рахунків показуються збитки, а на кредиті - прибутки. Якщо фінансово-результативний рахунок має дебетове сальдо, то він показує збиток. Якщо ж фінансово-результативний рахунок має кредитове сальдо, то це свідчить про наявність прибутку.

V група (клас О). Позабалансові рахунки. До позабалансових рахунків належать рахунки, на яких обліковуються цінності, що тимчасово знаходяться у підприємстві й не належать йому. Характерною особливістю позабалансових рахунків є одинарність виконаних на них бухгалтерських записів. На відміну від балансових рахунків, на яких операція відображається методом подвійного запису на дебеті і кредиті кореспондуючих рахунків, на позабалансових рахунках операція відображається тільки на дебеті або тільки на кредиті одного позабалансового рахунка.

6. Призначення і зміст плану рахунків бухгалтерського обліку

Основою класифікації рахунків є економічний зміст об'єктів обліку.

Класифікація рахунків за економічним змістом відповідає змісту предмету бухгалтерського обліку й зумовлена класифікацією об'єктів обліку, тобто господарських засобів, їх джерел і господарських процесів.

Відповідно до того рахунки поділяють на дві групи:

- рахунки господарських засобів;

- рахунки джерел утворення господарських засобів (рис. 4.2). На рахунках бухгалтерських засобів відображають їх наявність

та рух. До цієї групи належать рахунки, на яких здійснюється облік необоротних активів, матеріальних запасів, коштів, розрахунків та інших активів підприємства. Ці рахунки є активними.

На рахунках джерел формування господарських засобів відображають власні джерела та залучені джерела. Ці рахунки є пасивними.

План рахунків бухгалтерського обліку - це систематизований перелік бухгалтерських рахунків, необхідних для обліку господарської діяльності.

Діючий план рахунків бухгалтерського обліку затверджений іністерством фінансів України 30.11.99 р. Наказ № 291 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.99 за 892/4185 і вступив в дію протягом 2000 р.

Особливістю плану рахунків є:

1. Забезпечується можливість розподілу фінансового та управлінського обліку в системі рахунків.

2. Забезпечується взаємозв'язок показників бухгалтерських рахунків з показниками звітності підприємства.

Рис. 4.2. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом

План рахунків складається з розділів 10 класів рахунків:

I. Рахунки фінансового стану (1-8 клас)

II. Рахунки управлінського обліку (9 клас)

III. Позабалансові рахунки (0 клас)

План рахунків є одним для всього народного господарства країни за винятком:

- бюджетних організацій;

- банків.

План рахунків включає в себе:

- назву;

- шифри синтетичних рахунків, за балансових рахунків. Шифри синтетичних рахунків складається з двох цифр (від 10

до 99). За балансові рахунки від 01 до 08.

Шифри субрахунків, нумеруються починаючи з одиниці до 9. Наприклад, 1 0 4 - субрахунок

синтетичний рахунок

10 - основні засоби;

4 - машини та обладнання

Всі рахунки в плані рахунків згруповані у відповідні розділи:

1. Необоротні активи.

2. Запаси.

3. Кошти, розрахунки та інші активи.

4. Власний капітал та забезпечення зобов'язань.

5. Довгострокові зобов'язання.

6. Поточні зобов'язання.

7. Доходи і результати діяльності.

8. Витрати за елементами.

9. Витрати діяльності.

До плану рахунків прийнята інструкція щодо його застосування.

В ній надається коротка характеристика кожного бухгалтерського рахунку, перелік господарських операцій, що підлягають обліку на цьому рахунку, а також кореспонденція рахунку з іншими рахунками.

План рахунків бухгалтерського обліку забезпечує єдиний порядок обліку однорідних господарських операцій на підприємствах різних галузей народного господарства різних галузей народного господарства країни.

Размещено на Allbest.ru