Історія бухгалтерського обліку в Росії
Формування обліку як науки в Росії: основні історичні етапи. Еволюція елементів методу бухгалтерського обліку. Діяльність міжнародних організацій з питань регламентації бухгалтерського обліку та звітності. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курс лекций |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.08.2017 |
| Размер файла | 77,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
34
Размещено на http://www.allbest.ru/
Содержание
- Тема 1. Формування обліку як науки в Росії
- Формування обліку в Росії (до ХІХ ст.)
- Історичні етапи розвитку обліку в Росії. Розвиток обліку в Росії у ХІХ-ХХст.
- Проблеми та перспективи розвитку бухгалтерського обліку в обліку
- Тема 2. Історія розвитку бухгалтерського обліку в Україні
- Зародження та розвиток обліку в Київській Русі в VII-ХІІІ ст.
- Особливості розвитку обліку в XІV - XVIII ст.
- Історичні етапи та основні напрямки розвитку обліку в ХІХ-ХХ ст.
- Формування та розвиток бухгалтерського обліку в незалежній Україні
- Тема 3. Еволюція елементів методу бухгалтерського обліку
- Історичні аспекти виникнення категорії "рахунки"
- // - документації
- // - інвентаризації як елемента методу бухгалтерського обліку
- // - калькуляції
- Розвиток звітності і категорії "баланс"
- Тема 4. Діяльність міжнародних організацій з питань регламентації бухгалтерського обліку та звітності
- Міжнародні організації, що регламентують фінансову звітність
- Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку
Тема 1. Формування обліку як науки в Росії
Формування обліку в Росії (до ХІХ ст.)
Характерні особливості обліку в Російській імперії:
Ш застосовувалися найпримітивніші облікові прийоми, пов'язані із збором данини (податків) і реєстрацією торгових оборотів
Ш державне господарство розглядалося як приватна власність його власника - князя, саме тому розміри податків (данина) не регламентувалися.
Ш князь (влада) міг узяти все, що вважав потрібним для себе і зайвим для населення. Це дало початок появі принципів, характерних виключно російській системі обліку.
Ш Принцип 1: держава є власником всього або майже всього майна, що знаходиться в країні.
Ш найбільший стрибок розвитку облікової думки дало прийняття Руссю християнства. Це сприяло створенню безлічі монастирів, ведучих на ті часи величезну і досить різноманітну господарську діяльність.
Саме у монастирях під впливом візантійської облікової думки народилися багато ідей російської бухгалтерії, сформувався її дух.
Ш Принцип 2: за кожен майновий об'єкт відповідає строго певна особа (матеріальна відповідальна особа) або група осіб.
Ш наступний етап розвитку обліку в Росії співпав з епохою татарського ярма
Нові господарі спробували відразу нав'язати, як би ми тепер сказали, свої облікові стандарти, корінним чином змінивши оподаткування.
Саме татари, нехтуючи російською національною традицією, намагалися ввести персональне оподаткування - податки повинна була платити кожна людина без відмінності стану і віку.
Ш Принцип 3: чоловік - об'єкт обліку, бо кожна людина так чи інакше підзвітна.
Ш Принцип 4: платіж несе суспільство і недоїмка будь-якого з його членів відшкодовується рештою членів світу, суспільства (колективу).
Ш Принцип 5: кожен працівник повинен отримати завдання, тобто скільки, якої саме роботи і в які терміни він повинен виконати.
Ш передбачалася коллація - вивіряння всіх розрахунків як дебіторської, так і кредиторської заборгованості один раз з тиждень.
Ш Принцип 6: всі взаємні розрахунки між особами, що беруть участь в господарській діяльності, повинні бути вивірені.
Ш в цей же час остаточно формується пріоритет вертикальних адміністративно-правових зв'язків і практично ігноруються горизонтальні цивільно-правові відносини.
Ш Принцип 7: зобов'язання перед начальником завжди важливіше за зобов'язання перед сторонніми особами.
Цей принцип ієрархії відносин, принцип, що допускає волю начальника як джерело прав, необхідно завжди мати на увазі.
Ш облік розуміють не стільки як засіб управління господарськими процесами, скільки як трудову повинність, накладену на адміністрацію вищестоящими начальниками.
Ш Принцип 8: ціни предметів залежать від витрат, пов'язаних з їх виробництвом.
Ш Принцип 9: принцип обрядолюбства - зовнішній вигляд документів, їх взаємозв'язки, порядок і послідовність заповнення є невід'ємною частиною обліку; порядок важливіший за зміст; здаватися - важливіше, ніж бути.
Ш Подальші століття мало що доповнили до цих принципів.
До початку XVIII ст. виявилося властиве російському духу метання з крайності в крайність. Якщо до Петра I вважалося, що у нас все найкраще і передове, а Захід загрузнув в гріхах і пороках, то тепер суспільство було охоплене іншою ідеєю: ми безмежно відстали, у нас все найгірше, нам треба забути все своє - мова, думки, плаття, облік і засвоїти все чуже. Петро так і вважав: забудемо своє, засвоїмо чуже і відразу ж увійдемо до числа економічно розвинених і цивілізованих країн" (А.К. Товстою).
Ш так само він намагався обрядити російський облік в "голландський фасон".
Ш Принцип 10: російський характер завжди готовий до запозичення чужих ідей.
Історичні етапи розвитку обліку в Росії. Розвиток обліку в Росії у ХІХ-ХХст.
Історичні етапи розвитку обліку в Росії у XX ст. висвітлюються в економічній літературі в працях Я.В. Соколова, В.А. Маздорова, Ф.Ф. Бутинця, М.С. Пушкаря.
Ш Найбільш ґрунтовна періодизації обліку в Росії, яку запропонував Я.В. Соколов:
1917-1918 рр. - адаптація традиційних методів обліку до нової системи рахівництва;
1918-1921 рр. - розвал старої системи й форм бухгалтерського обліку;
1921-1929 рр. - реставрація традиційної системи обліку;
1929-1953 рр. - деформація принципів бухгалтерського обліку;
1953-1984 рр. - удосконалення виробничого обліку, аналіз його організаційних структур і поширення механізованої обробки економічної інформації;
1984-1991 рр. - перебудова соціально-економічних відносин та спроба відродження класичних принципів бухгалтерського обліку.
Починаючи з 1991 р. відбувається перехід від соціалізму (1917-1991 рр.) до ринкової економіки.
Ш В Росії бухгалтерський облік як наука починає формуватися з другої половини XIX ст.
бухгалтерський облік росія міжнародний стандарт
Ш У цей час у зв'язку зі збільшенням товарного виробництва набула широкого розповсюдження подвійна бухгалтерія.
Ш До перших праць із теорії та методології обліку в Росії слід віднести роботи московського вченого О.В. Прокоф'єва. Найбільш популярною була його праця: „Курс двойной бухгалтерии" (1883 р.). У цій роботі автор надав практичні вказівки для вивчення техніки облікових записів у Росії.
Ш Характерною особливістю обліку цих часів був пошук ученими з бухгалтерів інших, крім подвійної, систем обліку.
Так, у 1870 р.Ф.В. Єзерський запропонував „потрійну" систему рахівництва. Суть її полягала у веденні тільки трьох рахунків: „Каса”, „Цінності”, „Капітал” і відкритті трьох регістрів обліку: Журналу, Головної книги й Звітної, що замінювала баланс. Крім цього, реєстрація фактів велася за трьома групувальними сукупностями: прибуток, видаток і залишок.
Ш У кінці XIX ст. поряд із „потрійною” системою рахівництва виникла і „четвертна” система, яка була теоретично описана в роботі „Новая четвертная бухгалтерия" (1895 р.) І.П. Шмельовим.
Ш На відміну від потрійної системи Ф.В. Єзерського четвертна система передбачала здійснення обліку за чотирьма напрямками:
1) надходження цінностей
2) витрачання цінностей
3) визначення збитків
4) визначення прибутків.
Ш Одним із перших учених у Росії, хто назвав бухгалтерський облік наукою, був А.М. Вольф.
Ш Слід з'ясувати, що в кінці XIX ст. у Росії з'являються професійні періодичні наукові видання з обліку.
Ш Одним із кульмінаційних моментів у розвитку російського суспільства на початку XX ст. була зміна державного устрою в Російській імперії в результаті переходу влади до рук більшовиків у жовтні 1917 р.
Ш Із 1917 р. по 1921 р. існувало дві тенденції щодо того, яким повинен бути бухгалтерський облік у новоствореному соціалістичному суспільстві:
1. Новаторська - пов'язана з ліквідацією єдиного грошового вимірника.
2. Консервативно-традиційна - ведення обліку так, як його вели до революції.
Ш в країні утвердилася теорія про необхідність прямого управління з центру всіма її ресурсами. Причому таке управління, на думку прихильників ідеї централізації, необхідно було здійснювати не на основі сумнівного грошового вимірника, а за допомогою справжнього - натурального вимірника.
Ш Гроші поступово зникали з економічного обігу в країні. Економісти вели пошук досконаліших, на їх думку, вимірників. Залежно від поглядів на цю проблему сформувалося три напрямки:
1) романтики;
2) натуралісти;
3) реалісти.
Романтики вважали, що новим вимірником можуть бути:
І) трудові - трудогодина, трудодень.
2) енергетичні - в основу єдиного вимірника повинні бути покладені витрати умовної, базової одиниці енергії (ерг.);
3) предметні - умовні одиниці, що виражають величину втіленої в предметі кількості сировини і засобів праці.
Натуралісти розглядали бухгалтерський облік як матеріальний, натуралістичний.
Реалісти, враховуючи зростання інфляції в країні, виступали за переоцінку статей балансу на основі індексу цін.
Ш з переходом до непу (1921-1928 рр.) почалося відновлення обліку.
Ш Уряд приділяв значну увагу вдосконаленню бухгалтерського обліку.
Ш Грошова одиниця, що з'явилась після проведення грошової реформи, дала можливість вести бухгалтерський облік в одній валюті.
Ш У період НЕПу, особливо починаючи з 1924 р., виходить у великій кількості література з теорії і галузевих курсів бухгалтерського обліку (автори О.М. Ґалаґан, Я. М, Гальперін, О.П. Рудановський).
Ш У 1924 р. створена масова громадська організація - Об'єднання працівників обліку (ОПО), яку в майбутньому було перетворено на Всесоюзне товариство сприяння соціалістичному обліку (ВТССО) зі своїми відділеннями в союзних республіках і великих промислових центрах країни.
Ш У 1925 р. був створений Інститут державних бухгалтерів-експертів (ІДБЕ), основною функцією якого стала постійна висококваліфікована допомога підприємствам і трестам в організації та методології бухгалтерського обліку, а також аналізу балансу.
Ш І все ж до X з'їзду РКП (б) обліку приділяли недостатньо уваги. За даними Робітничо-селянської інспекції (РСІ) в 1922 р. термінів подання звітності не дотримувалися; калькуляція і розрахунок собівартості були відсутні; ціни встановлювалися на підставі кошторисних пропозицій;.
Ш Вважають, що подією, яка відкриває нову сторінку в історії вітчизняного обліку, було видання 6 квітня 1922 р. ''Положення о счетоводстве и отчетности", в якому наводилась групова номенклатура рахунків і типові форми звітності, містились важливі вказівки, з яких на увагу заслуговують наступні: списання матеріалів у виробництво рекомендовано було проводити за ціною першого придбання; переоцінку майна відображати не на рахунку Прибутків та збитків і не на рахунку Капіталу, а на спеціальному рахунку Переоцінки, який трактували як контрарний, або додатковий; фонди поділяли на основні, оборотні та спеціальні (цільові); передбачалось складання зведеної звітності.
Ш Для організації бухгалтерського обліку був створений ще один нормативний документ: Новою тут була, зокрема, фантастична вимога складання заключного балансу на основі повної інвентаризації та оцінки майна, яке відображають в балансі па день його формування.
Ця вимога дійсно звучала нереально, оскільки було незрозуміло, як оцінити майно на день складання балансу.
Ш 9 листопада 1926 р. Раднарком СРСР видає новий документ щодо обов'язкового ведення рахівництва торговельними та промисловими підприємствами, в якому наводився поділ підприємств на декілька розрядів, і тільки торговельні підприємства не нижче V розряду і промислові не нижче VII розряду повинні були вести облік за подвійною бухгалтерією. У всіх інших випадках оподаткування проводили па підставі оборотів касової книги.
Ш У грудні 1927 р. відбувся XV з'їзд ВКП (б), який дав директиви із складання першого п'ятирічного плану.
Ш У 20-х рр. XX ст. облік почали вести із застосуванням обчислювальних машин.
Ш Рахівники звернули увагу на найпростіший і доступний засіб - картку.
Ш Картка - паспорт, який виписували під копіювальний папір одразу в декількох примірниках, що розставляли у картотеці згідно з вимогами.
Ш Для 1925 р. характерним було подальше удосконалення техніки облікової справи. Окрім розповсюдження карткового кількісно-сумового обліку товарів, а також карткового обліку розрахункових операцій, з'являлись нові форми. Такими були форми В.К. Мшоха і А. Петрова. Вони вважали, що не шаховий баланс, а ордер або, правильніше, картка-ордер є базою для побудови всієї системи обліку; саме картка-ордер є останньою ланкою у ланцюгу змін, яких зазнала книга.
Ш Головним висновком 30-х рр. було виведення основних "відмінностей" між капіталістичним та соціалістичним обліком:
при капіталізмі бухгалтерський облік відображає процес відтворення, що ґрунтується на приватній власності, при соціалізмі він відображає процеси відтворення, що ґрунтуються на суспільній власності;
при капіталізмі облік обмежений рамками одного підприємства, при соціалізмі ж бухгалтерський облік - це частина єдиної системи народногосподарського обліку;
при капіталізмі бухгалтерський облік - приватна справа окремих підприємців, при соціалізмі бухгалтерський облік ведуть за єдиним для даної галузі народного господарства планом рахунків;
при капіталізмі завдання бухгалтерського обліку - виявлення прибутку, при соціалізмі - відображення виконання підприємством господарського плану;
при капіталізмі дані бухгалтерського обліку є комерційною таємницею, внаслідок чого у звітності є фальсифіковані дані, при соціалізмі бухгалтерський облік повинен реально і правдиво відображати дійсність.
Ш Основні ідеї щодо принципів ведення і організації бухгалтерського обліку в цей період полягали в наступному:
1) сферою застосування бухгалтерського обліку було визнане все народне господарство (а не окреме підприємство, як до цього вважав О.М. Ґалаґан);
2) паралельне існування двох дисциплін: рахівництва (теорія бухгалтерського обліку) і рахунковедення (практичне застосування рахівництва) було піддане критиці та висунуто пропозицію про створення єдиної науково-практичної дисципліни - бухгалтерський облік;
3) подвійний запис почали розглядати як метод, як прийом обліку, а не як об'єктивно діючий закон.
Ш У 30-ті рр. розвитку і поширення набув оперативний облік, який зародився в перші роки радянської влади.
Ш Щодо організації ведення бухгалтерського обліку існувало два погляди:
1) організація децентралізованого обліку, коли на окремий баланс виділяли окремі підрозділи підприємства;
2) централізація обліку, перевагою якої є ліквідація внутрішніх оборотів.
Ш Серйозну увагу надавали проблемі складання щоденних балансів, які б відображали стан підприємства, результати його діяльності за кожен день.
Ш Визнання подвійного запису як методу бухгалтерського обліку, технічного прийому призвело до утворення балансової теорії.
Ш Зроблені спроби скласти єдиний (зведений) баланс народного господарства.
Ш До революції калькуляцію розглядали як визначення вартості одиниці товару і поділяли на три види:
1) купівельна - витрати на придбання і доставку;
2) продажна - виручка за мінусом витрат з реалізації;
3) своєї ціни - витрати на виготовлення предметів з додаванням непрямих витрат.
Ш А.П. Рудановський визначив 2 види собівартості:
за фактичними витратами;
за нормативними витратами.
Ш Він також доводив доцільність включення у собівартість тільки прямих витрат.
Ш На основі цих ідей у 20-х рр. на підприємствах Росії починає розвиватися нормативний облік, основний принцип якого полягає в тому, що всі затрати, пов'язані з виробництвом і збутом, попередньо планують у вигляді норм.
Розвиток нормативного методу обліку витрат у 30-ті рр. пов'язаний з іменами Є.Г. Лібермапа і М.Х. Жебрака.
Ш У 1934 р. М.Х. Жебрак запропонував розділити облік виробництва на три рахунки:
1) планових витрат на виробництво;
2) відхилень від планових норм;
3) змін затверджених норм.
Ш Серед причин низького рівня поширення нормативного методу можна зазначити:
мала питома вага одиничних і дрібносерійних виробництв;
відсутність техніко-економічного обґрунтування норм витрат на виробництво;
нестача засобів обчислювальної техніки та бухгалтерів необхідного рівня кваліфікації;
небажання багатьох адміністраторів виявляти внутрівиробничі резерви.
Ш У 1940-х рр. поширення набуває меморіально-ордерна форма рахівництва та застосування накопичувальних відомостей. У кінці місяця у відомостях підводили підсумки, за якими складали меморіальні ордери, що містили хронологічні записи.
Ш На кінець 50-х рр. меморіальні ордери були ліквідовані, а поширення набуває журнально-ордерна форма рахівництва. Журнали-ордери почали вести за кредитовим принципом.
Ш У 60-ті рр. достатнього поширення набувають рахунково-перфораційні машини і, як наслідок, активно розвивається таблично-перфокарткова форма рахівництва.
Ш У 70 - 80-ті рр. широкого розповсюдження набуває таблично-автоматизована форма бухгалтерського обліку.
Ш У 90-ті рр. використовується діалогово-автоматизована форма бухгалтерського обліку.
Проблеми та перспективи розвитку бухгалтерського обліку в обліку
В кінці 1990-х - на початку 2000-х рр. у галузі бухгалтерського обліку й звітності в Російській Федерації відбулися значні зміни, зумовлені Програмою реформування бухгалтерського обліку, затвердженою постановою Уряду Російської Федерації від 6 березня 1998 р. № 283.
Серед основних проблем, що гальмують сучасний розвиток російського обліку й аудиту, слід назвати незавершеність реформування, непослідовність проведення гармонізації національного бухгалтерського обліку із МСФЗ, а також переважання фіскальних інтересів при підготовці бухгалтерської звітності.
Тільки своєчасне вирішення вказаних проблем може забезпечити значний прогрес бухгалтерського обліку й аудиту в Росії.
Суть подальшого розвитку обліку в Росії полягає в:
удосконаленні базових принципів і правил бухгалтерського обліку, що забезпечують формування інформації для складання індивідуальної й консолідованої фінансової звітності;
зближенні правил податкового і бухгалтерського обліку;
подальшому вдосконаленні системи підготовки й підвищення кваліфікації кадрів, у тому числі користувачів бухгалтерської звітності;
розвитку міжнародної співпраці в області бухгалтерського обліку, звітності й аудиторської діяльності;
подальшому підвищенні ролі професійних суспільних об'єднань у розвитку й регулюванні бухгалтерської й аудиторської професії;
розширенні сфери контролю за якістю бухгалтерської звітності.
Тема 2. Історія розвитку бухгалтерського обліку в Україні
Зародження та розвиток обліку в Київській Русі в VII-ХІІІ ст.
Ш Саме в монастирях під впливом візантійської наукової думки зародились ідеї майбутньої української бухгалтерії. Облік в них вели за принципом камерального (бюджетного).
Ш Облік у монастирях підготував формування подвійного запису, який з'явився в Україні значно пізніше. У цей період в Україні переважала проста бухгалтерія.
Ш Застосовувався такий обліковий принцип: за кожен майновий об'єкт відповідала певна особа або група осіб. Комірники несли як матеріальну, так і кримінальну відповідальність.
Об'єктами обліку були каса, доходи, видатки, а також дебіторська та кредиторська заборгованість.
Облік не був систематичним. Прихідні та видаткові операції реєстрували в окремих касових журналах.
Ш У VII-ІХ ст. відбувається формування ранньофеодальної держави - Київської Русі. Бухгалтерський облік України - Русі IX-XIII ст. за своїм походженням і характером був європейським, але зі значним впливом облікової культури Сходу.
Ш В Київській Русі, а пізніше і в Галицько-Волинському князівстві, вели відповідну підготовку людей, які займались обліком та іншою писарською роботою.
Щодо Київської Русі безумовним є величезний внесок княгині Ольги як родоначальниці податкового обліку на Русі.
Ш Християнство стало ідеологічним підґрунтям феодальних відносин, сприяло входженню України-Русі в європейський культурний простір.
Ш Про розвиток бухгалтерських і юридичних знань свідчить поява збірника законів України-Русі "Руська правда" Я. Мудрого (середина XI ст.). „Руська правда” закріпила недоторканість приватної земельної власності.
Ш Період монголо-татарської навали призвів до занепаду Київської держави й перенесення центру східнослов'янської культури до Галицько-Волинського князівства. Змінилися облікові правила, з'явилося подушне оподаткування.
Ш Татари відразу нав'язали свої "облікові стандарти". Докорінно була змінена податкова політика. Було запроваджено персональне оподаткування (подушне)
Ш У перші століття існування Литовсько-Руського князівства в ньому панувало старе "руське" - українське право.
Ш Монголо-татарська навала (1237-1241 рр.) на деякий час загальмувала розвиток обліку країни.
Особливості розвитку обліку в XІV - XVIII ст.
Ш З поширенням у XV ст. продажу товарів на виплат виникла необхідність у відкритті банків.
Ш Поява векселя.
Ш У XIV-XV ст. рівень розвитку торгівлі був дуже високий, а це потребувало й чіткої грошової системи обліку.
Ш На початку XVI і до середини XVII ст. в Україні переважала італійська бухгалтерська школа.
Ш Розвиток книгодрукування в Україні.
Ш В економічному розвитку України значна роль належала козацтву, яке виникло наприкінці XV ст.
Ш Слід зазначити, що козацькі державні фінанси, які підпорядковувалися гетьманові, були невіддільні від його особистого майна.
Ш За І. Мазепи з розвитком державного та монастирського господарства основним принципом стає принцип економії.
Ш Якщо на рівні держави, завдяки І. Мазепі, в обліку спостерігався безпосередньо європейський вплив, то в монастирському господарстві, завдяки впливу Московського патріархату - російський.
Ш Зародження калькуляції.
Ш Росія, заснувавши спеціальну Малоросійську колегію, встановила повний контроль над фінансами України.
Ш Характеризуючи період ХVІ-ХVІІІ ст., можна зазначити, що економіка, торгівля, грошовий обіг, фінансова система і облік були організаційно поєднані з королівською Польщею та Російською імперією.
Ш Розвиток бухгалтерського обліку в Галичині починає відбуватись у XVIII ст. У 1772 р. в результаті розподілу Польщі, західноукраїнські землі входять до складу Австрії. Саме відтоді починається період прогресивного розвитку як економіки краю, так і бухгалтерського обліку на цих землях.
Ш Була заснована Галицька державна бухгалтерія, яка проіснувала до 1866 р., після чого дана структура була реформована у фінансовий департамент намісництва.
Ш На інших українських землях облік в монастирях теж був регламентований. Одним із прикладів, що свідчить про значущість обліку в господарствах монастирів, є розподіл обов'язків будівничого Києво-Печерської лаври із уставної грамоти 1701 р., в якій передбачались:
1. Інвентаризація та відшкодування нестач з попередньою будівничого.
2. Матеріальна відповідальність за всі цінності розподіляються солідарно із скарбником.
3. Скарбник зберігає ключі від складів, а будівничий їх опечатує.
4. Для грошових доходів відкривається спеціальна книга, яку веде будівничий або скарбник, причому кожна стаття містить: а) джерела надходження; б) дату надходження. Аналогічна книга відкривається для вибуття.
5. Облік муки, одягу та інвентаря теж здійснюється у двох книгах (надходження і вибуття).
6. Заповнені за рік книги мали бути прислані архієпископу.
Ш У першій половині XIX ст. формується російська бухгалтерська школа, засновником якої вважається Карл Арнольд, німець за походженням, який вніс багато нововведень у систему обліку, в тому числі торговий облік, зокрема: - запровадження синтетичного рахунка товарів; методику резервування та обліку коштів з метою погашення збитків; форму записів господарських операцій (дебет рахунка, сума, кредит рахунка, опис операції, сума); відкриття рахунків через рахунок Капіталу і тощо. У своїх працях К. Арнольд давав також історичні довідки про розвиток бухгалтерського обліку. Йому належить припущення, що подвійний запис прийшов до Італії з Японії через місіонерів. Соратниками К. Арнольда були І. Ахматов, Е. Мудров, І. Вавилов.
Ш Беручи до уваги літературу того періоду, слід зробити висновок про те, що в бухгалтерській науці визначилися три напрями діяльності:
1) висвітлення в літературі рекомендацій з дотримання правил ведення бухгалтерського обліку на підставі вже існуючих шкіл;
2) науковий пошук та виникнення реформаторських течій;
3) початок клопіткої наукової розробки питань рахівництва.
Ш Наприкінці XIX ст. в Україну проникає сформована у сфері обліку "обмінна теорія". Автором, а точніше її реконструктором, був А.М. Вольф.
Ш У цей час виникали вищі комерційні школи (Московський, Київський і Харківський комерційні інститути, вищі комерційні курси в Петербурзі).
Ш Найвідоміші українські вчені - О.П. Рудановський і А.М. Галаган.
Історичні етапи та основні напрямки розвитку обліку в ХІХ-ХХ ст.
Ш На формування обліку в XIX ст. вплинув український національно-визвольний рух на західноукраїнських землях (1848-1849 рр.), внаслідок якого була скасована феодальна залежність селян Галичини (1848 р.), Буковини (1849 р.), Закарпаття (1853 р.).
Ш Революційні події 1848 р., селянська реформа (1861р.) породили багато прогресивних ідей в обліку: відродження національного обліку, пошук реформаторських течій, початок наукової розробки питань обліку.
Ш У першій половині XX ст. вагомими чинниками подальшого розвитку обліку були такі події:
утворення Української Центральної ради (3-4 березня 1917 р.), проголошення незалежності УНР (11 січня 1918 р.),
утворення СРСР (30 грудня 1922 р.), голодомор в Україні (1932-1933 р.),
початок Другої світової війни (1 вересня 1939 р.)
Ш Становлення традиційної системи бухгалтерського обліку, яка, в основному, збереглась до 2000 р., припадає на 1921 - 1929 рр.
Ш Ця система обліку ґрунтується на таких засадах:
1. Класовий підхід до обліку та контролю. Вказівки про партійність обліку та контролю В.І. Леніна знайшли своє відображення у системі обліку праці і споживання.
2. Вимоги до обліку - масовість (бере участь дієздатне населення), гласність (у пресі, на зборах викриваються недоліки), відповідальність (контроль не лише активів та пасивів, але й діяльності виконавців), простота (можливість розібратись будь-якій освіченій людині).
3. Теорія відображення використовує ленінське положення "свідомість людини відображає не лише об'єктивний світ, але й творчо впливає на нього". На практиці це означало використання в обліку методу моделювання та агрегування як прийомів обробки даних.
4. Комплексний та системний підхід до вивчення економічних процесів та явищ, який, до речі, так і не був впроваджений у практику, про що свідчить подальший аналіз розвитку системи бухгалтерського обліку.
5. Врахування конкретних умов господарювання, недопустимість шаблонних дій та підходів до справи, способів здійснення контролю, шляхів досягнення мети. Ці ідеї також не були реалізовані повністю.
Формування та розвиток бухгалтерського обліку в незалежній Україні
Ш Починаючи з 1991 р. розпочалося формування національної системи бухгалтерського обліку та пошук незалежних шляхів його розвитку.
Ш З 1998 р. в Україні відбулося реформування національної системи бухгалтерського обліку.
Ш Головним завданням реформування системи бухгалтерського обліку було приведення її відповідно до вимог ринкової економіки й міжнародних стандартів обліку.
Ш Із цією метою в 1998 р. була затверджена Програма реформування системи бухгалтерського обліку, а також передбачено її фінансування в 1999-2001 роках. У межах програми був прийнятий новий план рахунків, нові регістри обліку та форми звітності.
Ш Важливою подією в економіці та обліку України стало прийняття 16 липня 1999 р. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до якого бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який здійснюється підприємствами.
Ш Крім того, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Ш Слід з'ясувати, що сучасний етап розвитку обліку передбачає теоретичне обґрунтування нових підходів до застосування існуючих облікових знань.
Ш Основне завдання розвитку методології національного бухгалтерського обліку, економічного аналізу й контролю в сучасних умовах глобалізації економіки й реформування вищої професійної бухгалтерської освіти полягає в підвищенні наукового рівня обліку, аналізу й контролю, орієнтації на розвиток науково-пізнавальної, соціальної, інформаційної, контрольної, регулюючої та прогностичної функцій.
Ш Подальший розвиток бухгалтерського обліку повинен відбуватися в напрямку постійного перегляду й вдосконалення теоретичних основ обліку з урахуванням найкращих наукових здобутків представників різних національних шкіл обліку.
Ш Сьогодні до провідних вчених з бухгалтерії слід віднести Ф.Ф. Бутинця, М.Т. Білуху, М.В. Кужельного, В.Г. Лінника, В.В. Сопка, Н.М. Малюгу, М.С. Пушкаря, М.Я. Дем'яненка, С.Ф. Голова та ін.
Тема 3. Еволюція елементів методу бухгалтерського обліку
Історичні аспекти виникнення категорії "рахунки"
Бухгалтерський облік має свій метод, який враховує такі елементи: рахунки, подвійний запис, документацію, інвентаризацію, оцінку, калькуляцію, звітність і баланс.
Розуміння саме цих елементів бухгалтерського обліку формувалось протягом тривалого часу як результат широкої наукової дискусії.
Усі елементи методу органічно пов'язані між собою. Їх не можна розглядати окремо, бо вони перестають виконувати свої функції в бухгалтерському обліку. Особливість методу бухгалтерського обліку полягає в тому, що сукупність його елементів забезпечує суцільне, безперервне, взаємопов'язане, документально обґрунтоване, у вартісній оцінці відображення об'єктів, що обліковуються.
Перші уявлення про рахунки бухгалтерського обліку належать до періоду, коли почалася реєстрація фактів господарського життя, тобто приблизно шість тисяч років тому. Із цього часу бухгалтерія існує як практична діяльність - рахівництво.
Слід відмітити, що саме за часів існування первісного суспільства склалися матеріальні передумови виникнення рахунків. У цей час не тільки розпочалося здійснення підрахунку основних облікових об'єктів, але й була закладена обчислювальна основа обліку. У первісному суспільстві існував господарський облік, який здійснювався тільки в кількісному вимірі. Це було пов'язано з відсутністю в первісному ладі товарно-грошових відносин.
У країнах Стародавнього світу (Стародавньому Єгипті, Стародавній Греції, Шумері й Вавилоні) ми знаходимо перші паростки виникнення бухгалтерських рахунків.
Зверніть увагу на те, що хоча рахунки з'явились як один із перших прийомів бухгалтерського обліку, тим не менш про них можна й потрібно говорити тільки в зв'язку з розповсюдженням подвійної бухгалтерії, яка перетворила всі рахунки в єдину замкнену систему, пов'язану подвійним записом.
Вперше визначення рахунку, застосування понять "дебет" і "кредит", пояснення подвійного запису наводяться в науковій праці Луки Пачолі - "Про рахунки та записи".
Крім того, викладені в трактаті правила відкриття й закриття рахунків та запису операцій, дослідження замкненої системи рахунків із рахунком "Капітал" в центрі, запропоновані групування рахунків вплинули на подальші дослідження вчених епохи Середньовіччя та Відродження в Іспанії.
Зверніть увагу на те, що пояснюючи природу подвійного запису, науковці завжди розходились між собою в поглядах. Залежно від того, який аспект господарських фактів превалював у поясненні подвійного запису, виникло й декілька напрямків у теорії обліку. У кінці XIX - на початку XX ст. виникають школи бухгалтерського обліку, які по різному трактували рахунки й подвійний запис.
Італійська школа бухгалтерського обліку відрізнялась різноманітністю поглядів на рахунки. Прихильники юридичного напрямку (Ф. Марчі, Дж. Чербоні, Н. де Анастасіо, К. Белліні, Дж. Россі) вважали, що на рахунках обліковуються права і обов'язки господарюючих суб'єктів. Усі рахунки пояснювалися як особові.
Прихильники економічного напряму (Дж. Кріппа, Ф. Беста) вважали, що на всіх рахунках обліковуються матеріальні цінності, а особових рахунків не існує. Стверджували, що всі рахунки відкриваються не для окремих осіб, а, навпаки, незалежно від осіб за видами майна.
Французька школа (Ж.Г. Курсель-Сенель, Е.П. Леоте, А. Гільбо, Г. Фор, Ж.Б. Дюмарше, П. Гарньє) розглядала рахунки як елементи балансу за видами засобів і процесів, без зв'язку з особами, що стоять за ними.
Для цієї школи характерним є розвиток складної системи операційних рахунків. В основу системи рахунків покладено рівність між рахунками власника та рахунками третіх осіб. Вводили регулюючі рахунки до Балансу, і тим самим створили два баланси: „нетто” із регулюючими рахунками й „брутто" без них. Підкреслювали народногосподарське значення рахунків та рахівництва.
Представники німецької школи (Ф. Гюглі, І.Ф. Шер, Е. Шмаленбах, Ф. Ляйтнер, М. Берлінер) вважали основою обліку не рахунки (як дві попередні школи), а баланс, і тому наполягали, щоб факти господарського життя вивчались не від рахунку до балансу, а від балансу до рахунку. Вони поділяли всі рахунки по відношенню до балансу на активні та пасивні.
Зазначали, що кореспонденція рахунків існує тільки для взаємозв'язку між частинами балансу. Створили й використовували в практиці змішані проводки. Запропонували теорії одного ряду рахунків (М. Берлінер), двох рядів рахунку (Ф. Гюглі) та трьох рядів рахунку (Ф. Ляйтнер), удосконалювали плани рахунків.
Англо-американська школа мало цікавилася теорією рахунків.
Представники цієї школи (Е.Т. Джонс, Ч.Е. Шпруг) вважали, що набір рахунків у Головній книзі замінює всі правила й постулати, в той час як міркування про предмет і метод змушували їх утримуватися від подібних знань.
Значний внесок у розвиток категорії „рахунок” було зроблено представниками російської бухгалтерської школи. Для Московської школи (М.С. Лунський, Р.Я. Вейцман, О. М Галаган, О.П. Рудановський, М.А. Кіпарісов, Я.М. Гальперін) було характерним визначення рахунків як елементів балансу та уявлення про те, що система рахунків задана балансом, вивчати облік потрібно від балансу до рахунку. Представниками цієї школи була висунута теза про незалежність інвентаря від плану рахунків.
Представники Санкт-Петербурзької школи (Є. Є. Сіверс, М.О. Блатов, А.М. Вольф, Л.І. Гомберг, Е.О. Мудров, Ф.В. Єзерський, П.І. Рейнбот) стверджували, що баланс - наслідок системи рахунків, тому вивчення фактів господарського життя слід вести від рахунку до балансу. Вони також зазначали, що баланс опирається тільки на рахунки й пов'язаний з інвентарем.
Серед радянських вчених категорія „рахунок” розглядалась в працях П.П. Німчинова і В.Ф. Палія.
Зверніть увагу на те, що серед сучасних представників української школи бухгалтерського обліку, які досліджували рахунки як елемент методу бухгалтерського обліку в підручниках із теорії обліку, слід відмітити таких вчених, як Ф.Ф. Бутинець, М.В. Кужельний, В.Г. Лінник, М.Т. Білуха, В.В. Сопко, О.В. Лишиленко, Г.Ф. Шепітко, Н.М. Грабова, С.М. Гольцова та ін.
// - документації
На протязі всього періоду існування обліку документ був, і залишається традиційним носієм бухгалтерської інформації.
Вивчаючи дану тему, зверніть увагу на те, що на ранніх етапах розвитку в господарському обліку регістр не відокремлювався від первинного документу. Із часів існування країн Стародавнього Світу й до кінця XIX ст. документація господарських операцій була предметом вивчення, головним чином, торгового права.
Слід засвоїти, що в роботі „Про торгівлю і досконалого купця" (1458 р.) та в науковій праці Л. Пачолі „Про рахунки і записи" (1494 р.), як і в торговому праві того часу, ще не існувало поняття документу, відокремленого від поняття регістр.
Таке поєднання знайшло також і законодавчу підтримку в першому кодексі торгового права - „Комерційному кодексі" (Ордоннанс, 1673 р.).
Слід зазначити, що всі наступні законодавства в цій галузі були пов'язані також із веденням облікових регістрів. Про це свідчать торгові кодекси багатьох країн (Франції, Бельгії, Італії). У цей час купці використовували велику кількість облікових книг, серед яких: Інвентар, Журнал і Головна книга.
Зверніть увагу на те, що одним із перших вчених, хто усвідомив різницю між документами й регістрами, був І.Ф. Шер. У книзі „Бухгалтерія й баланс" один із розділів має назву „Документи як основа бухгалтерії".
У ньому він вперше формулює, що основою бухгалтерських записів є документи.
Зверніть увагу на те, що російська школа зробила суттєвий внесок у розвиток документації. Серед російських вчених необхідно відмітити таких як: С.М. Барац і Є. Є. Сіверс, які у своїх облікових працях значну роль відводили виправдовуючим документам та їх класифікації.
О.П. Рудановський звернув увагу на необхідність скорочення строків представлення до бухгалтерії виправдовуючих документів. Зазначав, що будь-яка затримка встановлених строків порушує інтереси підприємства. Він першим звернув увагу на той факт, що обліковується не сама господарська діяльність, а тільки інформація про неї.
// - інвентаризації як елемента методу бухгалтерського обліку
Оскільки інвентаризація є складовим елементом методу бухгалтерського обліку, її здебільшого розуміють значно ширше - як засіб, за допомогою якого виявляють все те, що не підлягає щоденному обліку, тобто як засіб приведення у відповідність даних поточного обліку з фактичною наявністю майна, коштів, фінансових зобов'язань.
Слід з'ясувати те, що інвентаризація є одним із перших прийомів бухгалтерського обліку й має свою давню історію. У країнах Стародавнього світу (Стародавньому Єгипті, Китаї, Стародавній Греції) саме інвентаризація була основним обліковим прийомом.
Зверніть увагу на те, що в епоху Середньовіччя та Відродження питанням інвентаризації приділялась достатня увага. У трактаті Л. Пачолі “Про рахунки та записи” (1494 р.), перша частина якого іменується „Інвентарем”, розповідається, що таке „інвентар" і як слід складати купцям „інвентаризаційний опис”.
А. ді Пієтро - представник італійської бухгалтерської думки XVI ст. і послідовник Л. Пачолі запропонував вчення про інвентаризацію, вперше класифікував інвентаризацію на переоблік нерухомого, рухомого майна й цінних речей.
Й. Готліб - представник німецької бухгалтерської думки XVI ст., пропонував замість складання опису (відомості або книги майна) виконувати записи про натуральні залишки прямо в товарних книгах, в кредит відповідних рахунків. Оскільки на цих рахунках показувався рух товарів, то такий порядок дозволяє бухгалтеру відразу, автоматично, виконувати функції, які забезпечувала порівняльна відомість.
Зверніть увагу на те, що вчені різних світових шкіл бухгалтерського обліку досліджували проблеми інвентаризації.
Е.П. Леоте та А. Гільбо - представники французької школи брали за основу експериментальну оцінку, допускали в книжковому інвентарі переоцінку лише на основі угод, на особливих рахунках порядку та методу, тобто вимагали резервування переоцінок.
Німецька вчені ХХ ст. (Ф. Гюглі, Е. Шмаленбах, І.Ф. Шер, Г. Нікліш, А. Кальмес, Г. Хольцер, В. Ле-Курт) дотримувались принципу необмеженості в праві оцінки, допускали та визнавали різні методи оцінки, подібно до італійської школи.
Поряд з книжковим інвентарем, що підлягає обліку, німецька школа ставила завжди не книжковий (поза обліковий, натуральний) інвентар, який міг вимагати будь-якого відступу від книжкового за даними суб'єктивної натуральної оцінки.
Зверніть увагу на те, що російські вчені також багато уваги приділяли дослідженню категорій „інвентар" та „інвентаризація”.
О.П. Рудановський виступав проти віднесення інвентаризації до методів бухгалтерського обліку. У своїх ранніх розробках до елементів методу бухгалтерського обліку він відносив реєстрацію, систематизацію й координацію. Але в подальших своїх працях вчений виділяв такі елементи методу: систематизація, координація, оцінка.
// - калькуляції
Зверніть увагу, що необхідність в обліку і контролі витрат виникла ще в Стародавньому світі. У Стародавньому Єгипті та Вавилоні здійснювалося нормування витрат. Норми витрат визначалися розрахунково-дослідним шляхом.
Особливістю обліку витрат було те, що при будівництві храмів і пірамід враховувалися тільки предмети споживання - продукти, тобто розраховувалося, скільки видано продуктів людям, що були зайняті на будівництві. Облік здійснювався в натуральному вимірнику. Хоча калькуляції в ті часи ще не було, усе ж таки облік витрат здійснювався на господарському й державному рівнях.
Зверніть увагу на те, що перший крок у розвиток теорії калькуляції належить французьким вченим. Так, наприклад, відомий французький вчений Ж. Саварі (XVII ст.) розробив перші описи методики складання торговельних калькуляцій.
Видатний французький вчений Л. Сей (XIX ст.) наполягав на максимально детальному обчисленні собівартості.
Зверніть увагу на те, що калькуляція як прийом обліку виникла разом із подвійною бухгалтерією й розвивалась зі зростом народного господарства.
Однак відповідне визнання як елемент методу отримала тільки в XX ст.
Представник англо-американської школи Р.Н. Антоні вказував, що калькуляція може проводитися:
1) за центрами відповідальності - для контролю за технологічними процесами і діяльністю осіб, зайнятих у них;
2) за видами виробів (повна собівартість) - для калькуляції цін;
3) за видами виробів (часткова собівартість) - для контролю за використанням вільних виробничих потужностей.
Німецький вчений І.Ф. Шер вважав калькуляцію однією з важливих складових частин бухгалтерії. Сформулював такі правила:
1) необхідне суворе розмежування між виробничими і збутовими витратами: перші входять до напівфабрикатів і готових виробів, останні - тільки до реалізованої продукції;
2) всі калькуляції діляться на попередні, фактичні і наступні;
3) чим більша частка прямих витрат, тим точніша калькуляція;
4) непрямі витрати повинні розподілятися пропорційно раніше визначеній базі.
Зверніть увагу на те, що в другій половині XX ст. праці багатьох російських вчених були присвячені питанням застосування господарського розрахунку, обліку витрат і калькулюванню собівартості готової продукції в різних галузях народного господарства.
Розвиток звітності і категорії "баланс"
Зверніть увагу на те, що в Стародавньому Єгипті, Шумері та Вавилоні поточний облік завершувався складанням звітності. Звіти складали за певний проміжок часу (місяць, півріччя, рік, декілька років) за різноманітними показниками: збір зерна, кількість продуктів та інших цінностей на державних складах, доходи господарства, використання робочої сили тощо.
Дані у звітах наводились у натуральних вимірниках. Звітність мала публічний характер. Характерною особливістю звітності була її деталізація.
За структурою звіти нагадували прибутково-видаткові рахунки. Метою складання звітності був контроль державних ресурсів та їх розподіл. Уся звітність надавалась у вищі державні органи.
Вивчаючи дану тему, зверніть увагу на те, що перші уявлення про баланс пов'язані з балансом державного господарства - книгою „бреваріум”, яку складали в Cтародавньому Римі в I-II ст. до н. е. Так називали регістр бюджетного обліку, у якому відображались кошторисні асигнування та їх виконання як в масштабі всієї держави, так і в окремих провінціях.
Слід з'ясувати, що в епоху Середньовіччя термін „баланс" вперше з'явився в „Про торгівлю і досконалого купця" (1458 р.) і Л. Пачолі „Про рахунки та записи” (1494 р.).
Л. Пачолі запропонував щорічне складання балансу і трактував його двояко: як „бланк” (лист) і як технічний прийом.
Цікавим був погляд іспанського вченого Д. дель Кастіло (XVI ст.) на категорію „баланс”. Визнаючи предметом бухгалтерії договори, трактував баланс як такий, що включав всіх осіб, з якими були укладені договори, і відображав обсяг прав і вимог, які випливають із цих договорів.
Р. Делапорт розрізняв два види балансу:
1) Bilan, який представляв собою перевірочний баланс тільки оборотів по рахунках без відображення сальдо рахунків тут; при цьому ніяких записів у Головній книзі не робилось 2) Balance, який ототожнювався з інвентарем, складався при закритті рахунків і записувався по Головній книзі.
Зверніть увагу на те, що в XVIII ст. ще не існувало оборотних відомостей. Їх заміняли пробні баланси, у яких порівнювалися обороти по дебету й кредиту Головної книги.
У кінці XIX ст. формуються різні світові школи бухгалтерського обліку, які трактували баланс по-різному.
Зверніть увагу на те, що світові бухгалтерські школи мали різні погляди на баланс як елемент методу.
Представники італійської школи трактували баланс як рівність прав і обов'язків господарюючих суб'єктів. Вчені французької школи стверджували, що баланс - це рівність доходів і витрат.
Не дивлячись на це, вчених цих двох шкіл поєднувала думка про те, що баланс є наслідком подвійного запису, і він заданий системою рахунків. Представники німецької школи вважали, що основою обліку є не рахунки, а баланс, і тому стверджували, що облік починається з балансу, з якого випливають рахунки.
Усередині німецької школи тривали дискусії серед прихильників статичного, динамічного й статико-динамічного балансу. Представники англо-американської школи не пов'язували баланс із рахунками, а трактували його як рівність засобів із кредиторською заборгованістю й капіталом, розглядали баланс як засіб обчислення прибутку.
Зверніть увагу, що значний внесок у розвиток категорії „баланс" було зроблено вченими російської бухгалтерської школи.
Засновник російської школи К.І. Арнольд трактував баланс як об'єктивно існуюче майнове співвідношення, рівновагу між власним майном і кредиторською заборгованістю.
Тема 4. Діяльність міжнародних організацій з питань регламентації бухгалтерського обліку та звітності
Міжнародні організації, що регламентують фінансову звітність
Питаннями гармонізації та стандартизації обліку займається ціла низка міжурядових і професійних організацій, які можна розділити на регіональні і міжнародні (світові). До регіональним організацій належать:
Європейське економічне співтовариство;
Європейська федерація бухгалтерів-експертів (FEE);
Африканський рада з бухгалтерського обліку (ААС);
Міжамериканська асоціація бухгалтерів (IAA);
Конференція бухгалтерів країн Азії і Тихого океану (САРА);
Федерація бухгалтерів країн Південно-Східної Азії АСЕАН (FA);
Південно - Азіатська федерація бухгалтерів (SAFA);
Північна федерація бухгалтерів (HFA) та ін
До міжнародних (світових) організацій належать:
Комітет з міжнародних стандартами бухгалтерського обліку (IASC);
Міжнародна федерація бухгалтерів (IFAC);
Організація Об'єднаних Націй (ООН);
Міжурядова робоча група експертів з міжнародних бухгалтерських стандартів ООН (ISAR);
Комісія з транснаціональним корпораціям ООН (UNCTC);
Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) та ін
Розглянемо сферу діяльності окремих організацій.
На регіональному рівні першими (з 1957 р.) стали регулювати порівнянність фінансової звітності країни - члени Європейського економічного співтовариства (з 1993 р. - Європейського Союзу). Склад членів ЄС з моменту утворення до теперішнього часу виріс з 6 до 15 країн. Зараз у нього входять Австрія, Бельгія, Великобританія, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція, Швеція.
Одним із завдань ЄС є гармонізація різних систем бухгалтерського обліку країн - членів ЄС. Ідея гармонізації полягає в узгодженні (гармонії) методологій обліку різних країн. У 1961 р. в цілях вирішення поставленого завдання в рамках ЄС була сформована дослідницька група з проблем бухгалтерського обліку. За результатами проведеної роботи було опубліковано ряд директив, що представляють собою в деякому роді звід законів співтовариства, які країни-учасниці інтегрують в системи своїх національних законів, зокрема в національні версії закону про компанії.
Так як гармонізація обліку та звітності спирається на законодавчу основу, виконання вимог директив ЄС є обов'язковим для всіх компаній.
Вдосконаленням європейської методології обліку займається і Федерація європейських бухгалтерів-експертів (FEE). Основними завданнями федерації є консультування комісій ЄС з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, а також здійснення порівняльного аналізу директив ЄС та МСФЗ з метою виявлення їх сумісності.
В даний час Федерація є провідною професійною організацією бухгалтерів в Європі.
Африканська рада з бухгалтерського обліку (ААС) був заснований в 1979 р. для уніфікації методик обліку, вдосконалення професійної освіти, обміну професійним досвідом. Його членами є урядові організації бухгалтерів африканських країн: Алжиру, Анголи, Беніну, Бурунді, ЦАР, Габону, Гвінеї, Берега Слонової Кістки, Лесото, Ліберії, Мадагаскару, Малі, Марокко, Нігеру, Нігерії, Сан-Томе і Принсипі, Сенегалу, Судану, Того, Танзанії, Верхньої Вольти, Заїру, Конго. Мета діяльності Ради полягає в законодавчому узгодженні національних бухгалтерських систем, успадкованих від країн-метрополій, і розробці єдиних стандартів бухгалтерського обліку та звітності.
Міжамериканська асоціація бухгалтерів (IAA) була заснована в 1949 р. До неї увійшли: Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гватемала, Гондурас, Домініканська Республіка, Канада, Коста-Ріка, Куба, Колумбія, Мексика, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, США, Сальвадор, Уругвай, Чилі, Еквадор. Мета діяльності полягає в уніфікації бухгалтерської практики в південноамериканських країнах і організації професійних конференцій. Кожні 2-3 року за результатами конференцій учасників публікуються науково-методичні матеріали.
Конфедерація бухгалтерів країн Азії і Тихого океану (CAPA) заснована в 1976 р. До неї увійшли: Австралія, Бангладеш, Бірма, Канада, Індія, Індонезія, Ліван, Нова Зеландія, Пакистан, Самоа, Сінгапур, США, Таїланд, Філіппіни, Шрі-Ланка і ін Мета діяльності полягає в регіональній координації бухгалтерського обліку, а в перспективі - в гармонізації бухгалтерських стандартів.
...Подобные документы
Трансформація національної системи бухгалтерського обліку. Прискорення процесу приведення у відповідність до вимог ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Основні принципи бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
презентация [889,6 K], добавлен 22.04.2015Сутність, функції, мета та особливості бухгалтерського обліку. Предмет та об'єкти бухгалтерського обліку. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Метод бухгалтерського обліку. Синтетичний та аналітичний облік, облікові регістри.
книга [63,2 K], добавлен 09.10.2008Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, їх суть і призначення. Перелік національних стандартів бухгалтерського обліку і звітності, їх характерні особливості та аналіз змісту. Порівняльна характеристика П(С)БО і МСБО, їх спільні та відмінні риси.
реферат [41,1 K], добавлен 18.01.2013Сутність і значення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Особливості створення національних систем бухгалтерського обліку. Статус міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, їхня мета й переваги. Класифікація моделей бухгалтерського обліку.
лекция [90,7 K], добавлен 02.01.2009Завдання бухгалтерського обліку. Основні елементи методу бухгалтерського обліку. Об'єкти бухгалтерського обліку підприємства. Характеристика основних видів дебіторської заборгованості в бюджетних установах. Ведення аналітичного та синтетичного обліку.
курсовая работа [38,7 K], добавлен 19.01.2011Оцінка системи національних загальновизнаних стандартів бухгалтерського обліку та звітності. Розробка і вдосконалення міжнародних стандартів обліку. Розкриття фінансово-господарських операцій для складання фінансових звітів компаній у всьому світі.
реферат [30,7 K], добавлен 28.03.2016Британо-американська, континентальна, інтернаціональна облікові моделі. Реформування бухгалтерського обліку в Україні. Структура та основний зміст міжнародних стандартів обліку. Міжнародні організації з питань нормативного регулювання та контролю обліку.
курсовая работа [66,7 K], добавлен 14.07.2016Загальна характеристика міжнародної системи бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти та Національні Положення бухгобліку. Переваги використання фінансової звітності, складеної за МСБО. Порівняння принципів обліку і звітності в Україні, ЄС та США.
реферат [21,8 K], добавлен 07.06.2013Глобалізація світової економіки та розвиток бухгалтерського обліку. Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, особливості її функціонування. Склад і характеристика міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, порядок їх затвердження.
реферат [290,6 K], добавлен 19.10.2014Системи, моделі і стратегії регулювання бухгалтерського обліку і звітності. Концепції фінансової звітності та якісні характеристики інформації бухгалтерського обліку. Принципи грошового вимірника та безперервності. Рішення декількох задач з даної теми.
контрольная работа [27,9 K], добавлен 15.12.2010Рахунок бухгалтерського обліку як основна одиниця, що реєструє, накопичує і зберігає інформацію, необхідну для ухвалення управлінських рішень. План рахунків бухгалтерського обліку комерційного банку. Значення регістрів синтетичного та аналітичного обліку.
реферат [34,1 K], добавлен 14.07.2011Зміст та етапи розвитку бухгалтерського обліку, його форми та принципи, особливості організації в бюджетних установах. Облікова політика підприємств. Сучасні підходи до складання фінансової звітності. Основи регулювання та контролю бухгалтерського обліку.
курсовая работа [415,8 K], добавлен 04.08.2011Обґрунтування складу принципів бухгалтерського обліку і встановлення взаємозв’язку між ними. Особливості принципів бухгалтерського обліку в Україні та зарубіжних країнах. Десять принципів фінансової звітності, які вважаються найбільш вдало розробленими.
реферат [1,6 M], добавлен 24.03.2015Необхідність та сутність регламентування бухгалтерського обліку. Законодавче та нормативно-правове забезпечення реформування. Необхідність створення національного інституту бухгалтерського обліку, адекватного новим виробничим і соціальним відносинам.
курсовая работа [529,7 K], добавлен 19.05.2011Дослідження особливостей розвитку регулювання бухгалтерського обліку в Україні. Аналіз нормативно-правової бази щодо цього питання. Правове регулювання бухгалтерського обліку за кордоном. Складення бухгалтерського балансу, журналу господарських операцій.
курсовая работа [79,2 K], добавлен 03.07.2014Загальна характеристика підприємства та організація обліку та аудиту на підприємстві. Аналіз фінансового стану. Особливості обліку фінансових інвестицій. Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності.
дипломная работа [386,9 K], добавлен 10.05.2013Сутність поняття "система". Основні вимоги до системи бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік як підсистема інформаційної системи. Принципи фінансової звітності: обачність, послідовність, безперервність. Стадії процесу бухгалтерського обліку.
контрольная работа [13,9 K], добавлен 04.09.2010Господарські операції на підприємстві та місце в них рахунків бухгалтерського обліку. Класифікація рахунків на активні та пасивні, їх відмінні риси та призначення. Історія створення подвійного запису. Документування як обов’язків елемент методу обліку.
контрольная работа [31,0 K], добавлен 07.07.2009Потреба в обліку руху товарів, грошей, розрахунків в умовах розвитку товарного виробництва. Історія розвитку форм бухгалтерського обліку. Черговість записів і їх звірки при меморіально-ордерній формі обліку. Кредитові обороти по синтетичному рахунку.
реферат [765,1 K], добавлен 19.04.2015Аналіз діючих систем обліку фінансових результатів, правильної організації бухгалтерського обліку. Проблеми переходу України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. Облік доходів, витрат і фінансових результатів сільськогосподарських підприємств.
курсовая работа [52,9 K], добавлен 20.11.2010
