Облік фінансових інвестицій

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Вступ

Ринкові перетворення в Україні, необхідність переорієнтації виробництва з метою випуску дешевої та конкурентноздатної продукції потребує значних інвестицій. Головною умовою запровадження у життя нових форм підприємництва, що базуються на приватній власності, акціонерному капіталі, є розробка дієвого механізму здійснення фінансового інвестування.

Вимагає перегляду інвестиційна політика у зв'язку з необхідністю інтеграції вітчизняної економіки у світові економічні відносини. Об'єднання капіталів, залучення коштів іноземних інвесторів для здійснення економічних перетворень у нашій країні може бути реальністю лише за умови повної довіри і співпраці між учасниками інвестиційного процесу, забезпечення їх оперативною та достовірною інформацією.

Інвестиційна діяльність підприємств є одним з найбільш складних і ризикових видів бізнесу. Її результати мають значний вплив на ефективність підприємництва в цілому. До суттєвих чинників, що не сприяють його розвитку в Україні, слід віднести: недостатню економічну ефективність інвестиційних проектів, низьку інвестиційну привабливість підприємств, слабкий державний захист капіталу інвесторів, відсутність ринкової інфраструктури і дієвих механізмів щодо здійснення інвестицій та повернення капіталу.

Однією з причин, що не дозволяє найбільш повно залучати як зовнішні, так і внутрішні інвестиційні ресурси, є неповне і необ'єктивне розкриття інформації про інвестиційні процеси в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності. Вітчизняна облікова політика донедавна не давала інвесторам повної і достовірної інформації про діяльність підприємств у сфері інвестування. В обліку превалював затратний метод трактування інвестицій як капітальних вкладень у придбання і створення основних засобів. Нерозвиненість сфери фінансового інвестування призвела до надто спрощеної схеми оцінки та обліку фінансових вкладень у статутний капітал та акції інших суб'єктів.

Запровадження встановлених у міжнародній практиці принципів обліку і аналізу інвестицій повинно здійснюватися з урахуванням сучасного стану економіки, специфіки і особливостей функціонування вітчизняного підприємництва. Надмірна орієнтація на зарубіжний досвід, необдумане запозичення принципів і правил оцінки, обліку і аналізу інвестування, що склалися у зарубіжних країнах, не дають можливості враховувати національні особливості сучасної інвестиційної політики і нагромаджений минулий досвід. Виникає багато протиріч між нововведеною системою оцінки і обліку інвестицій та податковим законодавством, іншими цивільно-правовими актами.

Досліджуючи питання обліку і аналізу фінансових інвестицій, враховано багатий попередній досвід організації обліково-аналітичної роботи, теоретичні і практичні розробки у цій галузі таких вітчизняних вчених, як В.В.Бабич, М.Т.Білуха, О.С.Бородкін, Ф.Ф.Бутинець, Б.І.Валуєв, С.Ф.Голов, З.В.Задорожний, Г.Г.Кірейцев, М.В.Кужельний, Б.М.Литвин, Є.В.Мних, М.С.Пушкар, В.С.Рудницький, В.В.Сопко, М.Г.Чумаченко, В.Г Швець, а також таких зарубіжних вчених як Х.Андерсон, Дж.Блейк, В.В.Бочаров, В.В.Качалін, В.В.Ковальов, Д.Колдуелл, В.Ф.Палій, Я.В.Соколов, О.В.Соловйова, Е.С.Хендріксен, А.Д.Шеремет та інших. Однак сучасні умови ставлять нові завдання, вимагають комплексного підходу до розв'язання проблем, пов'язаних із зміною інвестиційної політики в Україні, реформуванням національної системи обліку і звітності.

Саме ці проблеми і мотиви обумовили актуальність дослідження.

Метою курсової роботи є обґрунтування концептуальних положень, методології, методики та організації обліку фінансових інвестицій на рівні підприємства, що ґрунтуються на вітчизняних і міжнародних стандартах бухгалтерського обліку, включають побудову теоретичних моделей обліку, аналізу та інформаційного забезпечення, передбачають шляхи їх реалізації на практиці. облік фінансовий інвестиція

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

визначення економічної сутності фінансових інвестицій;

аналіз існуючих класифікацій фінансових інвестицій;

узагальнення організації обліку фінансових інвестицій та відображення інформації про фінансові інвестиції у фінансовій звітності;

теоретичне обґрунтування синтетичного та аналітичного обліку фінансових інвестицій на підприємствах України;

визначення найбільш проблемних питань обліку фінансових інвестицій та пошук шляхів їх вирішення.

Об'єктом дослідження є інвестиційна діяльність підприємств України.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та методологічних питань, пов'язаних з обліком фінансових інвестицій відповідно до національних і міжнародних стандартів обліку.

Теоретичною і методологічною основою дослідження є системний підхід до вивчення явищ і процесів господарської діяльності, теорія наукового пізнання. Методика досліджень базується на принципах і положеннях теорії ринкової економіки, наукових розробках з питань сучасної ринкової економіки. В процесі дослідження використовувалися діалектичний метод, історичний і системний підходи, методи індукції і дедукції, класифікації і порівняльних характеристик та інші.

Важливим джерелом дослідження, його інформаційною базою стали законодавчі і нормативні документи, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань економіки, інвестування, менеджменту, планування, обліку фінансових інвестицій.

Економічна сутність та класифікація фінансових інвестицій

Важливим для теорії і практики інвестування є правильне визначення поняття інвестицій та діяльності щодо їх реалізації. У вітчизняній і зарубіжній економічній літературі немає єдиного підходу до визначення терміну інвестиції. Недостатньо чітко дане поняття трактують у вітчизняному законодавстві.

Слово "інвестиції" зовсім недавно стало широко вживаним. Але далеко не всі правильно розуміють його. У зв'язку з цим відмінною рисою знаючого бухгалтера є добре володіння як самим терміном, так і прийомами бухгалтерського та податкового обліку стосовно фінансових інвестицій.

Для цілей оподаткування інвестиції поділяються на фінансові, капітальні та реінвестиції . В бухгалтерському ж обліку інвестиції поділяються лише на фінансові та капітальні. Розглянемо детальніше, що слід розуміти під фінансовою інвестицією в бухгалтерському та податковому обліку.

В бухгалтерському обліку визначення терміну "Фінансові інвестиції" та їх класифікація наведена в П(с)БО 2. Відповідно до п.4 П(с)БО 2 фінансові інвестиції - це: активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора [4].

До таких активів зазвичай відносяться акції, облігації, інші цінні папери (наприклад, депозитні сертифікати, казначейські зобов'язання, тощо), корпоративні права. В податковому законодавстві, зокрема в Законі №283/97-ВР, наведене інше визначення терміну „фінансові інвестиції". Згідно з п.п. 1.28.2. даного Закону, під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Як бачимо, в бухгалтерському та податковому обліку визначення терміну „фінансові інвестиції" не відповідають один одному за формою, але за економічним змістом ідентичні. І це зрозуміло, адже мета бухгалтерського обліку - подання достовірної, неупередженої та повної інформації про фінансові інвестиції користувачам фінансової звітності, а мета податкового обліку - визначення оподаткованого прибутку підприємства. При цьому класифікація (поділ) фінансових інвестицій в податковому обліку відрізняється від класифікації фінансових інвестицій в бухгалтерському обліку.

На основі критичного аналізу поглядів вітчизняних та зарубіжних економістів, нормативної та спеціальної літератури щодо визначення поняття та економічної сутності інвестицій доведено, що загальним для всіх визначень є визнання того, що інвестиції - це вкладення в об'єкти господарської діяльності з метою отримання вигод. Враховуючи це, сформульоване визначення інвестицій як обліково-аналітичної категорії і під такими розумітимемо вкладення грошових, матеріальних та інтелектуальних цінностей в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою одержання прибутку або досягнення інших вигод. Дане визначення вносить нові підходи до розуміння інвестицій у порівнянні з діючими нормами, зокрема [11, c. 24]:

включає грошову форму інвестування, як таку, що найбільше проявляється у практиці;

визначає мотивацію, рушійну силу, мету інвестування;

розширює сферу інтересів, що спонукає інвесторів до здійснення вкладень, серед яких може бути не лише одержання прибутку чи соціального ефекту, але й досягнення інших вигод.

При цьому, згідно чинного законодавства України, фінансова інвестиція -- це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних папepiв, деривативів та інших фінансових інструментів. Інвестування вільних коштів у фінансові інструменти передбачає різні цілі, основними з яких є: одержання в майбутньому прибутку, перетворення вільних заощаджень у високоліквідні цінні папери, установлення контролю над підприємством-емітентом тощо.

Тобто, фінансові інвестиції -- це активна форма ефективного використання вільного капіталу підприємства, яка має особливості у тому, що:

здійснюється на більш пізніх стадіях розвитку підприємства, коли задоволені його потреби в реальних інвестиціях;

дає можливість здійснювати зовнішнє інвестування в країні i за її межами;

є незалежними видом господарської діяльності для підприємств реального сектора економіки, оскільки стратегічні завдання їх розвитку можуть вирішуватися тільки шляхом вкладень капралу до статутного фонду і придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств;

дозволяє підприємству реалізувати окремі стратегічні цілі свого розвитку більш швидко i дешево;

підприємство має можливість вкладати кошти як в безризикові інструменти, так i в спекулятивні, i, таким чином, здійснювати свою інвестиційну політику як консервативний або агресивний інвестор;

потребує мінімум часу для прийняття управлінських рішень порівняно з реальними інвестиціями (проектами);

виникає необхідність активного моніторингу i оперативності у прийнятті рішень при здійсненні фінансових інвестицій, оскільки фінансовий ринок має високі коливання кон'юнктури.

Для організації ефективного обліку і з метою контролю інвестиційної діяльності важливе значення має класифікація інвестицій, яку необхідно здійснювати, виходячи з різних критеріїв - об'єктів, суб'єктів, джерел фінансування, періоду здійснення.

Фінансові інвестиції групують за такими стратегічними напрямами:

інвестиційні операції з традиційними інструментами;

придбання похідних цінних паперів (деривативів);

депозитні операції підприємств;

пайова участь у спільних підприємствах.

Такі форми, як інвестиційні операції з традиційними інструментами i придбання пoxiдниx цінних паперів. Спрямованість фінансових інвестицій багатьох підприємств за останній час все більш орієнтується на ринок цінних паперів. Різні інструменти цього ринку складають сьогодні приблизно 90% загального обсягу фінансових інвестицій підприємств.

Щодо депозитних операцій, то це одна з найбільш ефективних форм використання тимчасово вільних грошових коштів підприємства.

Депозитні операції використовуються для короткострокового вкладання капіталу, а основною їх метою є генерування інвестиційного прибутку.

Пайова участь у спільних підприємствах багато в чому подібна до реального інвестування, однак вона менш капіталоємна i більш оперативна.

Зазвичай, інвестор, використовуючи цю форму фінансового інвестування, ставить за мету не стільки одержання високого доходу, а встановлення прямого впливу на господарську діяльність підприємства.

Законом №283/97-ВР визначено, що фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні. Під прямою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає внесення підприємством коштів або майна безпосередньо до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані нею. Господарські ж операції, які передбачають придбання підприємством цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на біржовому ринку (за винятком операцій по купівлі акцій як безпосередньо підприємством, так і пов'язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 відсотків загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій) відносяться до портфельних інвестицій.

Для цілей фінансової звітності розрізняють:

- довгострокові фінансові інвестиції - утримуються підприємством на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент;

- поточні фінансові інвестиції - інвестиції, які утримуються підприємством на строк, що не перевищує один рік, і які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

В свою чергу довгострокові фінансові інвестиції поділяються на: інвестиції пов'язаним1 сторонам за методом участі в капіталі, інші інвестиції пов'язаним сторонам і інвестиції непов'язаним сторонам.

Поточні фінансові інвестиції включають в себе еквіваленти грошових коштів, тобто короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості та інші поточні інвестиції.

Згідно з П(с)БО 2, пов'язані сторони - це особи, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною. Під суттєвим впливом слід розуміти повноваження підприємства брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики.

В даному випадку слід зазначити, що чіткого розподілу між еквівалентом грошових коштів та іншими поточними інвестиціями не існує. Як правило, підприємство в Наказі про облікову політику визначає поточні фінансові інвестиції, які будуть віднесені в бухгалтерському обліку до еквіваленту грошових коштів (наприклад, інвестиції, строк погашення яких не перевищує трьох місяців з дати їх придбання і відносно яких існує впевненість у незмінності їх вартості) та інших поточних інвестицій (наприклад, інвестиції, строк погашення яких більше трьох місяців з дати їх придбання, але утримуються вони підприємством на строк, що не перевищує один рік).

Залежно від придбаних паперів фінансові інвестиції прийнято поділяти на пайові та боргові.

Пайові фінансові інвестиції характеризуються такими ознаками:

- засвідчують право власності підприємства на частку у статутному капіталі емітента корпоративних прав;

- виступають у вигляді пайових цінних паперів (акцій) або внесків до статутного капіталу інших підприємств;

- мають необмежений термін обігу;

- утримуються підприємством з метою одержання доходу за рахунок дивідендів або придбані з метою перепродажу чи одержання доходу за рахунок зростання ринкової вартості інвестицій.

На відміну від пайових, боргові фінансові інвестиції не надають права власності. До них відносять інвестиції, які:

- виступають як боргові цінні папери (облігації);

- мають боргову природу;

- мають установлений термін обігу;

- утримуються підприємством до їх погашення з метою одержання доходу у вигляді відсотків або придбані з метою перепродажу й одержання доходу за рахунок зростання ринкової вартості інвестицій.

Організація обліку фінансових інвестицій

Оскільки стрімкі економічні зміни в Україні вимагають звернення особливої уваги на ведення обліку фінансових інвестицій, тому доцільно розглянути організацію їх обліку на підприємстві.

Задачами бухгалтерського обліку фінансових інвестицій є:

1. Відповідно до мети придбання фінансових інвестицій правильно їх класифікувати для подальшого обліку.

2. Юридично правильно сформувати первинні документи з обліку інвестицій, заключати вигідні договору з придбання інвестицій, своєчасно і відповідно до облікової політики робити переоцінку до справедливої вартості.

3. Не втрачати контролю за інвестиціями, які обліковуються за методом участі в капіталі.

4. Своєчасно та достовірно відображати в звітності операції з придбанням, переоцінкою та погашення фінансових інвестицій.

Порядок обліку фінансових інвестицій i розкриття інформації про фінансові інвестиції у фінансовій звітності повинні відповідати вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції" (П(С)БО 12).

П(С)БО 12 повинні застосовувати ті підприємства, які володіють акціями, іншими, ніж акції, цінними паперами (наприклад, облігаціями підприємств, облігаціями державних i місцевих позик), а також є засновниками інших підприємств, створених як на території України, так i за кордоном тощо.

Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» фінансові інвестиції визнаються активом, відображаються на рахунках бухгалтерського обліку та у відповідних статтях балансу за умови того, що:

- очікується одержання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їх використанням;

- їх оцінка може бути достовірно визначена.

Придбані (або отримані в будь-який інший спосіб) фінансові інвестиції, які не відповідають зазначеним умовам, не можуть бути відображені в балансі.

Формування первісної вартості фінансових інвестицій залежить від способу їх придбання. Згідно з П(С)БО 12, існує три способи придбання фінансових інвестицій, які, за визначенням, повинні охоплювати всі можливі варіанти компенсації їхньої вартості:

а) за кошти;

б) в обмін на інші активи, відмінні від коштів;

в) в обмін на цінні папери власної емісії (табл.2.1.)

Таблиця. 2.1. Оцінка фінансових інвестицій при їх придбанні

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу залежить від того, поточна інвестиція чи довгострокова.

Згідно з П(С)БО 12 всі поточні фінансові інвестиції на дату балансу відображаються за справедливою вартістю.

Справедлива вартість -- це сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими i незалежними сторонами. На практиці її ототожнюють з ринковою вартістю інвестиції.

Собівартість фінансової інвестиції може бути як вищою, так i нижчою від справедливої вартості. У цьому разі фінансові інвестиції підлягають переоцінці. Якщо підприємство є власником акціонерних капіталів кількох інших товариств, то такі акції розглядаються як інвестиційний портфель короткострокових цінних паперів, а якщо володіє поточними борговими зобов'язаннями -- портфель боргових зобов'язань. 3i зміною ринкової вартості переоцінці підлягає, як правило, портфель, а не окрема інвестиція.

Щодо довгострокових фінансових інвестицій, то їх оцінка залежить від виду цінних паперів, що формують інвестиційний портфель, так i від рівня впливу інвестора на операційну i фінансову діяльність підприємства, акції якого були придбані.

Через здійснення фінансових інвестицій в акції підприємств можна отримати певні економічні вигоди для інвестора, такі, як дивіденди, встановлення контролю тощо. Розмір цих інвестицій визначає статус інвестора i є критерієм наявності контролю у нього щодо підприємства.

У процесі роботи підприємство співпрацює з великою кількістю партнерів. Тому для задоволення в повній мірі всіх інформаційних потреб користувачів в обліковій інформації необхідно складати цільові фінансові звіти, але для цього потрібно здійснювати одне з основних завдань організації бухгалтерського обліку - своєчасне документальне оформлення операцій з фінансовими інвестиціями.

Відмітимо, що при придбанні, перепродажу цінних паперів з каси або поточного рахунку підставою для здійснення записів в бухгалтерському обліку є прибутковий касовий ордер або виписка банку.

По кожному пакету придбаних цінних паперів в двох примірниках складається реєстр, який повинен мати наступні обов'язкові реквізити: найменування емітента, номінальну вартість цінного паперу, купівельну вартість, номер, серію, загальну кількість, дату купівлі, дату продажу.

На розрахунок премії або дисконту складається довідка бухгалтерії. Коли придбані підприємством акції, облігації або інші цінні папери передаються банку на тимчасове зберігання, то в регістрах аналітичного обліку посилаються на відповідний документ, який одержано з банку.

Всі цінні папери описуються в Книзі обліку цінних паперів, яка повинна бути зброшурована, скріплена печаткою підприємства та підписами керівника та головного бухгалтера, сторінки пронумеровані. Виправлення в Книгу можуть вноситися лише з дозволу керівника та головного бухгалтера із зазначенням дати виправлень.

Важливу роль при оцінці фінансових інвестицій відіграє принцип обачності, що передбачає застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки фінансових інвестицій, які повинні запобігати завищенню оцінки активів.

На підставі вищевикладеного можна зазначити [14, c. 157]:

1) своєчасне і правильне документальне оформлення операцій з фінансовими інвестиціями дозволить підприємству розширити обсяг та ступень деталізації інформації у звіті, який одночасно буде задовольняти інтереси усіх груп користувачів облікової інформації. Наприклад, дрібні акціонери найчастіше зацікавлені в інформації про розподіл дивідендів та можливість їх отримання, а власників частіше цікавить інформація про умови та можливість інвестування з метою укрупнення придбаних пакетів акцій та отримання контролю над підприємством.

2) правильна організація обліку фінансових інвестицій є запорукою стабільної та ефективної роботи підприємства.

Висновки

У результаті проведеного дослідження було узагальнено, проаналізовано, вирішено та удосконалено проблемні питання, пов'язані з обліком фінансових інвестицій.

1. Фінансова інвестиція -- це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних папepiв, деривативів та інших фінансових інструментів.

2. Класифікація фінансових здійснюється на основі врахування різних класифікаційних ознак. Для потреб бухгалтерського обліку найбільш доречною є класифікація фінансових інвестицій на довгострокові і поточні.

3. Визначено, що національний стандарт бухгалтерського обліку №12 «Фінансові інвестиції» містить не достатньо чіткі вимоги щодо обліку фінансових інвестицій. Даний документ містить теоретичного плану вимоги. При тому як Міжнародний стандарт фінансової звітності 25 «Облік інвестицій» містить рекомендації щодо відображення інформації більш економічного та фінансового напрямків щодо обліку фінансових інвестицій.

4. Визначено, що для правильної побудови бухгалтерського обліку фінансових інвестицій, необхідно дотримуватися наступних задач: відповідно до мети придбання фінансових інвестицій правильно їх класифікувати для подальшого обліку; юридично правильно сформувати первинні документи з обліку інвестицій, заключати вигідні договору з придбання інвестицій, своєчасно і відповідно до облікової політики робити переоцінку до справедливої вартості; не втрачати контролю за інвестиціями, які обліковуються за методом участі в капіталі; своєчасно та достовірно відображати в звітності операції з придбанням, переоцінкою та погашення фінансових інвестицій.

5. Для відображення в обліку інформації про фінансові інвестиції призначені рахунки 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" та рахунок 35 "Поточні фінансові інвестиції". Дані рахунки містять субрахунки, особливості обліку фактів господарського життя на яких суворо регламентується Інструкцією по застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку.

6. Обґрунтовано причини та запропоновано змінити назви рахунків в Плані рахунків бухгалтерського обліку наступним чином: 74 «Інші доходи» змінити на «Доходи інвестиційної діяльності», а субрахунок 746 назвати «Інші доходи від інвестиційної діяльності». Рахунок 97 «Інші витрати» назвати «Витрати інвестиційної діяльності», а субрахунок 977 «Інші витрати інвестиційної діяльності». При цьому потребує і зміни назви рахунок 793, який запропоновано називати «Результат інвестиційної діяльності».

Аналогічні зміни доцільно внести у фінансову звітність, зокрема, у форму №2 «Звіт про фінансові результати», замінивши статті «Інші доходи» та «Інші витрати» відповідно на статті «Доходи інвестиційної діяльності» та «Витрати інвестиційної діяльності».

Дані зміни призведуть до найбільш повного висвітлення в обліку і звітності інвестиційних процесів на підприємстві, одержання достовірної інформації про інвестиційні доходи і витрати, чіткого розмежування результатів кожного виду діяльності підприємства.

7. Запропоновано методику удосконалення здійснення інвестиційної діяльності на основі всебічного використання моделювання з метою прийняття відповідних управлінських рішень .

Список літератури

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 p., №996-XІV.

Визначає загальні засади бухгалтерського обліку на підприємствах України. Є основним документом при організації бухгалтерського обліку.

2. Закон України „Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р. - № 1560-XIIРегулює інвестиційну діяльність України. Містить визначення основних термінів, роз'яснення та рекомендації щодо здійснення інвестиційної діяльності.

3. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 25 "Облік інвестицій"

Носить рекомендаційний характер. Містить рекомендації щодо ведення бухгалтерського обліку фінансових інвестицій.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції". Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 N 91.

Містить перелік вказівок щодо ведення бухгалтерського обліку фінансових інвестицій українськими підприємствами. Наведена характеристика основних термінів, перелік методів, принципів, характеристик фінансових інвестицій.

5. Бочаров В.В. Методы финансирования инвестиционной деятельности предприятия. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 214 с.

Джерело є узагальненням інформації про інвестиційну діяльність. Узагальнено історичний досвід інвестиційної діяльності, визначено переваги, недоліки та надано рекомендації щодо удосконалення методів фінансування інвестиційної діяльності підприємств.

6. Бухгалтерский учет: Учебник / П.С.Безруких, В.Б.Ивашкевич, А.Н.Кашаев и др.; под ред. П.С.Безруких. - М.: Финансы и статистика, 1982. - 312 с.

Підручник містить загальні характеристики ведення бухгалтерського обліку різних об'єктів обліку. В тому числі наведено порядок визнання, ведення обліку фінансових інвестицій.

7. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник. /За ред. Ф.Ф. Бутинця. - 5-те вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП. „Рута”, 2003. - 726 с.

Є навчально-методичним довідником, в якому узагальнено інформацію щодо обліку активів, пасивів та результатів. Узагальнено методику обліку всіх бухгалтерських рахунків Плану бухгалтерського обліку. В тому числі надано повну характеристику обліку довгострокових та поточних фінансових інвестицій.

8. Винокуров Д. Облік інвестицій відповідно до П(С)БО // Податки та бухгалтерський облік. - 2000. - № 42, С. 2-27.

Размещено на Allbest.ru