Аудит фінансової звітності підприємств в аспекті аналізу ефективності використання ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аудит фінансової звітності підприємств в аспекті аналізу ефективності використання ресурсів

О.М. Петрук, Н.О. Мізякіна

У статті розглянуто проблему аудиту фінансової звітності підприємств з метою виявлення навмисних або випадкових помилок на основі аналізу ефективності використання ресурсів підприємства. Проаналізовані методичні підходи до оцінки ефективності використання різних типів ресурсів підприємств; виявлена проблема у оцінці ефективності використання ресурсів підприємств, яка пов'язана з аудитом фінансової звітності; окреслено шляхи інтеграції інформації про ефективність використання ресурсів підприємства у методику аудиту фінансової звітності цього підприємства.

Ключові слова: аудит, фінансова звітність, ефективність, ресурси, підприємство.

Постановка проблеми. З розвитком інформаційних технологій набуває гостроти проблема здійснення якісного аудиту фінансової звітності підприємств. Необхідність у цьому постала у зв'язку з випадками вчинення керівництвом підприємств навмисних або випадкових помилок у фінансовій звітності, що призводить до не коректного відображення показників результатів діяльності підприємства у фінансовій звітності для зовнішніх та внутрішніх користувачів. Зазвичай, виявити такі помилки дуже складно тільки на основі знань бухгалтерського обліку, тому що діяльність підприємства забезпечується у першу чергу процесами виробництва та надання послуг та операційним менеджментом. Тому, для того, щоб аудит фінансової звітності підприємств був якісний слід розглянути аспект оцінки ефективності використання ресурсів підприємства. Тільки тоді зіставлення бухгалтерських даних та даних про ефективність використання ресурсів дасть об'єктивну інформацію.

Забезпечення ефективного функціонування підприємства потребує економічно обґрунтованого управління його діяльністю. Науковою базою для прийняття компетентних управлінських рішень неодмінно слід вважати комплексний економічний аналіз фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання. Важливою складовою частиною такого аналізу безумовно є аналіз ефективності використання ресурсів підприємства.

Проблема раціонального управління ресурсами підприємств існувала завжди і сьогодні залишається однією з ключових як у світовій, так і у вітчизняний науці. Можливість комбінування незалежних один від одного ресурсів з наданням їм різної питомої ваги у цих комбінаціях, а також обмеженість економічних ресурсів ще більшою мірою підвищує значення їх аналізу.

Таким чином, міждисциплінарна проблема аудиту фінансової звітності підприємств на основі аналізу ефективності використання ресурсів є актуальною та своєчасною для дослідження.

Аналіз останніх досліджень з виділенням не вирішених раніше питань. Оскільки у даному дослідженні вивчається міждисциплінарна проблема, то слід окремо проаналізувати дослідження авторів, які присвятили свої наукові праці питанням аудиту, та авторів, які займалися питаннями аналізу ефективності використання ресурсів підприємств. Так, методику аудиту фінансової звітності підприємств, етапи аудиту та помилки, які можуть виявитися при складанні фінансової звітності досліджують у своїх працях Р.Л. Хом'як, І.Л. Цюцяк, А.Л. Цюцяк [1].Петренко Н.І. визначено сутність понять достовірної та фальсифікованої фінансової звітності, а також розроблено технологію аудиту [2].Обґрунтувавши доцільність розвитку аудиту звітності та фінансових результатів, Матвійчук М.З. розробив пропозиції щодо напрямів розвитку аудиту звітності та фінансових результатів діяльності підприємств в умовах невизначеності [3].

У свою чергу, серед останніх досліджень щодо ефективності використання ресурсів підприємства можна виділити наступні. Л.М. Таранюк, А.І. Шаповал дослідили та систематизували теоретичні аспекти виміру ефективності використання ресурсів підприємства [4]. Організаційно-інформаційна модель оцінки ефективності використання виробничих ресурсів підприємства та їх взаємозв'язок висвітлюють у своїх працях Стожок О.З. та Бурбела Т.Н. [5].

Однак, й дотепер залишається невирішеним питання, яким чином можна використати теоретичний та методичний науковий доробок щодо аналізу ефективності використання ресурсів підприємства під час аудиту фінансової звітності підприємств з метою уникнення навмисних або випадкових помилок.

Мета дослідження. Метою досліджень, результати яких викладено у даній статті, є вивчення існуючих підходів до оцінки ефективності використання ресурсів підприємств та їх адаптації під потреби інструментарію для вирішення проблеми аудиту фінансової звітності з метою виявлення навмисних або випадкових помилок.

Для досягнення поставленої мети були виконані наступні завдання:

досліджено типологію ресурсів сучасних підприємств; проаналізовані методичні підходи до оцінки ефективності використання різних типів ресурсів підприємств; виявлена проблема у оцінці ефективності використання ресурсів підприємств; окреслено шляхи інтеграції інформації про ефективність використання ресурсів підприємства у методику аудиту фінансової звітності цього підприємства.

Результати. Ресурси - фактори, що використовуються для виробництва економічних благ. В економічній літературі можна зустріти укрупнену класифікацію ресурсів відповідно до різних підходів. Так, ресурси поділяють на матеріально-речові та людські, на фінансові та виробничі, або на первинні та вторинні. Проте розгляд підприємства як сукупності елементів дозволяє виділити його основні ресурси, тобто засоби, що забезпечують стабільність його роботи як суб'єкта господарювання. Таким чином, до основних ресурсів підприємства доцільно віднести: трудові ресурси; матеріально-речові (основні виробничі фонди та оборотні фонди); нематеріальні ресурси та активи (права на користування нематеріальними ресурсами, інформаційні ресурси, професійні компетенції); фінансові ресурси.

Загальною метою аналізу ресурсів підприємства є оцінка наявності, динаміки, якості, продуктивності ресурсів. Для оцінки ефективності використання ресурсів підприємства застосовують різноманітні аналітичні показники, які характеризують інтенсивність використання всіх ресурсів та їх видів, зокрема матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Саме ці складові ресурсного потенціалу піддаються кількісній оцінці, що в результаті має призвести до виявлення їх впливу на ефективність діяльності підприємства в цілому. Під економічною ефективністю розуміють порівняння отриманих результатів з наявними ресурсами та понесеними витратами.

Основою аналізу ресурсів є бухгалтерська звітність. Таким чином, для проведення досліджень необхідно використовувати такі методики, які дозволять оцінити ефективність використання ресурсів найбільш якісно на основі даних бухгалтерського обліку.

Матеріально-речові ресурси являються основою діяльності будь-якого підприємства та мають велике значення для розрахунку ресурсного потенціалу підприємства. Проте сьогодні склалася ситуація, коли в економічній літературі відсутнє чітке визначення поняття «матеріальні ресурси» та перелік складових матеріальних ресурсів. Ця неоднозначність призводить до неможливості на основі даних бухгалтерського обліку достовірно визначити вартісне вираження матеріальних ресурсів та відповідно оцінити економічний потенціал суб'єкта господарювання. В сучасних умовах господарювання поняття «матеріальні ресурси» є узагальнюючим і в бухгалтерському обліку практично не застосовується, на відміну від інших галузей економічної науки, де дане поняття набуло широкого використання без одночасного чіткого визначення його складових. Спираючись на аналіз складових матеріальних ресурсів, який провів Романчук К.В. [6], можна стверджувати, що у складі матеріальних ресурсів виділяють, як оборотні активи, зокрема запаси, так і матеріальні необоротні активи. Так чином, в цілому даний вид ресурсів можна поділити на дві основні групи: основні виробничі фонди та оборотні фонди.

Першу групу складають засоби праці, що беруть участь в процесі виробництва довгий час і зберігають при цьому свою натуральну форму. Їх вартість систематично та поступово переноситься частинами на вартість готової продукції.

Для планування відтворення основних фондів, визначення розмірів амортизації, аналізу ефективності їхнього використання велике значення мають правильне врахування і вірогідна оцінка вартості основних фондів. Облік основних фондів здійснюється в натуральній і вартісній формі. Облік у натуральній формі необхідний для оцінювання матеріального складу фондів, структури і технічного рівня фондів, розрахунку виробничих потужностей підприємства і його підрозділів, визначення зносу фондів і планування капіталовкладень. У зв'язку з цим складаються паспорти підприємств, у яких містяться всі необхідні дані про натуральний склад фондів, їхні технічні характеристики. Облік у вартісній формі необхідний для зведеного обліку фондів, для розрахунку амортизації, оцінки фондовіддачі й інших показників ефективності використання основних фондів. Важливою для об'єктивної оцінки фондів є їх правильна вартісна оцінка. Під оцінкою основних фондів підприємства слід розуміти грошове вираження їхньої вартості. Існує декілька видів оцінки основних фондів: залежно від моменту проведення оцінки -- за первісною, відновною чи справедливою (реальною) вартістю; залежно від стану основних фондів -- за повною або залишковою вартістю.

Ефективність використання основних фондів вимірюється, в першу чергу, показниками фондовіддачі та фондомісткості. При поглибленому аналізі розраховують фондоозброєність, коефіцієнти оновлення основних виробничих засобів, ліквідації, екстенсивного та інтенсивного навантаження обладнання, використання парку наявного обладнання, невстановленого обладнання, календарний, режимний та ефективний фонди часу роботи обладнання, об'єм продукції з 1 м² виробничої площі та інші.

Оборотні фонди - це ті засоби виробництва, які повністю споживаються в кожному новому виробничому циклі, переносять всю свою вартість на готовий продукт і в процесі виробництва не зберігають своєї натуральної форми.

Значна частка в оборотних фондах підприємства належить виробничим запасам (матеріальним ресурсам), тому від ефективності їх використання залежать показники використання оборотних фондів. Обліковуючи запаси підприємство виконує наступні завдання: правильне і своєчасне документальне оформлення операцій з надходження, руху та вибуття запасів; контроль за збереженням та рухом запасів на складах; контроль за раціональним використанням запасів і додержанням норм їх використання; своєчасне виявлення запасів, що не використовуються для прийняття рішень щодо їх реалізації чи списання; дотримання діючого законодавства з обліку запасів. Запаси обліковуються за місцем їх відповідального зберігання та в бухгалтерії.

Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів використовують узагальнені та спеціальні показники, при цьому останні застосовуються для оцінки ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів. Як правило, розраховують наступні показники: матеріаловіддача, матеріаломісткість, рентабельність матеріальних ресурсів, відносна економія матеріальних ресурсів, оборотність матеріальних ресурсів, коефіцієнт використання матеріальних ресурсів, доля матеріальних витрат в собівартості продукції, співвідношення темпів зростання об'ємів виробництва і матеріальних витрат, динаміка матеріальних витрат на одиницю вартості продукції.

Наступним вагомим фактором виробничої діяльності підприємства є трудові ресурси. Достатня забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, їх ефективне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для зростання об'ємів продукції та підвищення ефективності виробництва. Форми, системи, розміри оплати праці, преміювання працівників встановлюються підприємствами самостійно, виходячи із принципу матеріального заохочення кожного робітника, шляхом затвердження колективним та трудовим договорами. Витрати на оплату праці складаються з: основної заробітної плати; додаткової заробітної плати; інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Оплата праці працівників на підприємствах, в установах і організаціях здійснюється за почасовою або відрядною формами оплати праці, а також за системами оплати праці, до яких належать проста почасова, почасово-преміювальна, пряма (індивідуальна) відрядна, відрядно-преміювальна, відрядно-прогресивна, непряма відрядна, акордна оплата праці [7, с. 181]. Основою для нарахування заробітної платні при погодинній системі оплати праці є табель обліку робочого часу, в якому відображується кількість відпрацьованих працівником днів (годин), а також встановленої працівнику ставки або посадового окладу. Основою для нарахування заробітної платні при відрядній системі оплати праці, крім табелю обліку робочого часу, є дані про виробіток, які відображуються в нарядах, маршрутних листах, відомостях про виробіток.

Аналізуючи ефективність використання трудових ресурсів, слід зупинитися на наступних показниках: чисельність, склад та структура робочої сили, динаміка та причини руху працюючих, продуктивність праці, рентабельність трудових ресурсів, трудомісткість, співвідношення темпів росту продуктивності та заробітної платні.

В роботах Савицької Г.В. [8, с. 143] аналіз ефективності використання трудових ресурсів підприємства поділяється на групи: аналіз ефективності використання персоналу та аналіз ефективності використання фонду заробітної платні.

Не менш важливим є фінансовий аспект роботи організації. Фінансові ресурси підприємства - це частина грошових коштів в формі доходів та зовнішніх надходжень, призначених для виконання фінансових зобов'язань і здійснення витрат по забезпеченню розширеного відтворення. При аналізі ефективності використання фінансових ресурсів доцільно розділити аналітичні показники на декілька груп. До першої групи відносять показники рентабельності, а саме: економічну рентабельність, рентабельність виробництва, продукції, продажів, власного капіталу, залученого капіталу. Рентабельність визначає загальну ефективність капіталу, вкладеного в діяльність підприємства. До другої групи належать показники ліквідності: коефіцієнти поточної, швидкої та абсолютної ліквідності. Третя група об'єднує показники фінансової сталості підприємства: коефіцієнт фінансування, заборгованості, короткострокової заборгованості, автономії, співвідношення мобілізованих та іммобілізованих активів, оборотності обігових коштів, оборотності капіталу, оборотності власного капіталу, тривалість операційного циклу.

Придбання та ефективне використання нематеріальних активів сприяє збільшенню об'ємів виробництва товарів, робот, послуг, підвищенню конкурентоспроможності продукції, зниженню витрат та зростанню прибутку організації. Однак, нематеріальні активи складно оцінити, тобто визначити їх вартість, а також частку прибутку, яку вони приносять. Тоді важко стає визначити ефективність їх використання, тому що облік на сьогоднішній день не забезпечує інформацію про вигоди підприємства від використання нематеріальних активів. Разом з цим, деякі науковці розглядають нематеріальні активи як самостійний об'єкт комплексного аналізу ефективності використання ресурсів підприємства.

А.Д. Шеремет [9] пропонує аналізувати об'єм та динаміку нематеріальних активів, їх структуру та стан за видами, строками корисного використання, джерелами виникнення, правовою захищеністю, доходність та обіговість нематеріальних активів, а також ліквідність нематеріальних активів й ступінь ризику вкладень капіталу в даний вид активів. Ефективність використання нематеріальних активів науковець розраховує як відношення прибутку від використання нематеріальних активів до їх середньорічної вартості. Проте за умови відсутності інформації про обсяг прибутку, отриманого від використання інтелектуального продукту, рентабельність нематеріальних активів розраховується за загальноприйнятою формулою доходності всього капіталу, як відношення прибутку підприємства до середньорічної вартості нематеріальних активів.

Д.А. Єндовицький [10] запропонував розширену методику аналізу ефективності використання нематеріальних активів, яка складається з самостійних блоків аналізу, що взаємодіють між собою. Тринадцять пунктів аналізу включають розрахунок різноманітних коефіцієнтів, проте основними з тих, що впливають на комплексну оцінку ефективності використання нематеріальних ресурсів підприємства, є коефіцієнти рентабельності нематеріальних активів, віддачі, швидкості оновлення та інтелектуальності праці.

Оцінюючи ефективність використання нематеріальних активів слід виходити із «золотого правила» економіки підприємства: темпи росту виручки від реалізації продукції або прибутку повинні випереджати темпи росту витрат на нематеріальні активи.

На сучасному етапі питання ефективного використання господарчих ресурсів підприємства постає найбільш гостро. Сьогодні основна частина підприємств намагається покращити свою діяльність за рахунок залучення додаткових ресурсів, в той час як на багатьох підприємствах залишається маса прихованих та невикористаних резервів. Їх пошук має величезне значення, в результаті саме інтенсивного, а не екстенсивного розвитку забезпечуються високі темпи економічної ефективності виробництва.

В теперішній час не існує єдиної встановленої методики (підходу) до оцінки ефективності виробничої діяльності підприємства й тому вирішення даного завдання сьогодні носить різноплановий характер.

Оскільки ефективність є багатофакторною концепцією, її аналіз непростий сам по собі. Вибір показників для оцінки ефективності використання ресурсів підприємства найчастіше носить довільний, суб'єктивний характер, що пояснюється складністю у виборі одного показника порівняно з іншим. Вибір та комбінація показників, безумовно, проблеми взаємозалежні: чим ширший набір показників, тим складніше їх комбінувати.

Якщо розглянути ефективність в її загальному визначенні, то це буде ніщо інше як відношення результату (ефекту) до тих витрат, які призвели до цього результату. Тоді можна вважати основним результуючим показником ефективності роботи підприємства показник рентабельності. Проте виникає питання, які саме фактори вплинули на величину результуючого показника та яка між ними функціональна залежність.

В.В. Ковалєв [11, с. 349]пропонує аналітичний показник, який має назву ефективність використання ресурсного потенціалу підприємства (TRT) та розраховується за формулою:

(1)

Де S - виручка від реалізації,

FA - середньорічна вартість основних засобів,

CA - середньорічна вартість оборотних активів,

SP - річні витрати на оплату праці.

В.В. Бойко [7, с.410] також виділяє показник, який відображує ефективність використання авансованих підприємством фондів. Для цього розраховується загальна рентабельність виробничого підприємництва (R_заг), яка вважається фондоутворюючим показником для планування фондів економічного стимулювання, за формулою:

(2)

Де П - загальний прибуток (за балансом) від операційної діяльності,

Ф - сума виробничих коштів підприємства, виражених основними засобами,

О_ос - сума виробничих коштів підприємства, виражених оборотними засобами,

НА - сума виробничих коштів підприємства, виражених нематеріальними активами.

Таким чином, з вище наведеного видно, що у наукових основах оцінки ефективності використання ресурсів підприємств існує проблема фактичної розрізненої оцінки, коли керівники використовують окремі розрахункові моделі, які дозволяють оцінити ефективність використання кожного ресурсу окремо. Однак, комплексної оцінки ефективності використання ресурсів підприємства не існує, тобто неможливо з впевненістю стверджувати яку частку у загальному прибутку підприємства приніс той або інший ресурс і які фактори вплинули на ефективність його використання.

У свою чергу, це впливає на аудит фінансової звітності підприємств з метою виявлення навмисних або випадкових помилок у ній наступним чином. По-перше, неможливо з достовірністю перевірити обсяг витрат, задекларований у звітності на той чи інший ресурс, з фактичними його витратами з урахуванням можливостей підвищення ефективності його використання. По-друге, аудиторська практика спирається загалом на бухгалтерські документи і не використовує інструментарію управлінського аналізу, що не дозволяє зіставити те, наскільки ефективно використовувалися ресурси підприємства з реальними показниками фінансової звітності. По-третє, менеджери підприємства можуть навмисно робити подібні помилки, щоб занижувати або завищувати результати діяльності підприємства.

Тому, інформації про ефективність використання ресурсів підприємства є надзвичайно важливою під час здійснення аудиту фінансової звітності підприємства з метою виявлення навмисних або випадкових помилок.

На підставі проведених досліджень можна зробити наступні висновки.

1. У теперішній час існує важлива проблема забезпечення аудиту фінансової звітності підприємств з метою виявлення навмисних або випадкових помилок інструментарієм, який би дозволяв робити аналіз ефективності використання ресурсів підприємства та порівнювати фактичну та можливу ефективність між собою.

2. Під час аналізу методичних підходів до оцінки ефективності використання різних типів ресурсів підприємств, була виявлена проблема у оцінці ефективності використання ресурсів підприємств, яка пов'язана з аудитом фінансової звітності. Вона полягає у тому, що існуючі моделі оцінки ефективності дозволяють оцінити ефективність кожного ресурсу окремо. У той, час коли необхідна комплексна оцінка внеску кожного ресурсу у загальний результат діяльності підприємства.

3. Щоб інтегрувати інформацію про ефективність використання ресурсів підприємства у методику аудиту фінансової звітності цього підприємства необхідно: забезпечити достовірність перевірки обсягу витрат, задекларованих у звітності на той чи інший ресурс, з фактичними його витратами з урахуванням можливостей підвищення ефективності його використання; щоб аудиторська практика спиралася не тільки на бухгалтерські документи, але й використовувала інструментарій управлінського аналізу, що дозволяє зіставити те, наскільки ефективно використовувалися ресурси підприємства з реальними показниками фінансової звітності; прогнозувати можливість того, що менеджери підприємства можуть навмисно робити подібні помилки, щоб занижувати або завищувати результати діяльності підприємства.

аудит фінансовий звітність

Література

1. Стожок О.З., Бурбела Т.Н. Методичні аспекти формування системи показників оцінки ефективності виробництва товарів та послуг. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: file:///C:/Documents%20and%20Settings/Admin/Downloads/eui_2009_2_37.pdf.

2. Л.М. Таранюк, А.І. Шаповал. Особливості визначення ефективності використання ресурсів на підприємстві в умовах перехідної економіки // Механізм регулювання економіки. - 2008. - №3, Т.2. - С. 123-131.

3. Петренко Н.І. Методика аудиту фінансової звітності та шляхи її удосконалення // Вісник ЖДТУ- 2010. № 1 (51). - С. 63-68.

4. Р.Л. Хом'як, І. Л. Цюцяк, А.Л. Цюцяк. Організація та методика аудиту фінансової звітності суб'єктів господарювання. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vlp.com.ua/files/37_4.pdf.

5. Матвійчук М.З. Удосконалення аудиту фінансової звітності в умовах невизначеності // Міжнародний науково-виробничий журнал Сталий розвиток економіки. - 2013. - 3 (20). - С. 292-294.

6. Романчук К.В. Матеріальні ресурси як об'єкт бухгалтерського обліку/Міжнародний збірник наукових праць. - 2009. - 2(20). - C. 423-427.

7. Бойко В.В. Економіка підприємств України: Навчальний посібник. - 2-е вид., перероб. і доп. - Дніпропетровськ: Національна гірнича академія України, 2002. - 535 с.

8. Савицкая Г.В. Экономический анализ: учеб./ Г.В. Савицкая. - 11-е изд., испр. и доп. - М.: Новое знание, 2005. - 651 с. - (Экономическое образование).

9. Шеремет А.Д. Комплексный анализ хозяйственной деятельности: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2006. - 416 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.alleng.ru/d/econ/econ053.html

10. Экономический анализ активов организации: учебник / под ред. Д.А. Ендовицкого. - М.: Эксмо, 2009. - 608 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://yellow-book.ru/2112-ekonomicheskiy-analiz-aktivov-organizatsii-d-endovitskiy.html

11. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 560 с.: ил.

References.

1. Stozhok O.Z. and Burbela T.N (2009), “Methodical aspects of system formation of the estimation indices of production efficiency of goods and services”, [Online], available at: file:///C:/Documents%20and%20Settings/Admin/Downloads/eui_2009_2_37.pdf (Accessed 13 January 2015).

2. L.M. Taraniuk and A.I. Shapoval (2008), “Features of determining the efficiency of resources use by the companies in transitional economy”, Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, vol. 3, no. 2, pp. 123-131.

3. Petrenko N.I. (2010), “Methods of audit of financial statements and the ways of its improving”, Visnyk ZhDTU, vol. 1, no 51, pp. 63-68.

4. R.L. Khomiak, I. L. Tsiutsiak and A.L. Tsiutsiak. (2008), “Organization and methods of financial statements audit of entities”, [Online], available at: http://vlp.com.ua/files/37_4.pdf (Accessed 23 January 2015).

5. Matvijchuk M.Z. (2013), “Improving the audit of financial statements in terms of uncertainty”, Stalyj rozvytok ekonomiky, vol. 3, no. 20, pp. 292-294.

6. Romanchuk K.V. (2009), “Material resources as an object of accounting”, Mizhnarodnyj zbirnyk naukovykh prats', vol. 2, no. 20, pp. 423-427.

7. Bojko V.V. (2002), Ekonomika pidpryiemstv Ukrainy [The economy of Ukrainian enterprises], 2nd ed, Natsionalna girnicha academiya, Dnipropetrovsk, Ukraine.

8. Savitskaya H.V (2005), Jekonomicheskij analiz [Economic analysis], 11th ed, Novoe znanie, Moscow, Russia.

9. Sheremet A.D. (2006), Kompleksnyj analiz hozjajstvennoj dejatel'nosti [Comprehensive analysis of the economic activity], INFRA-M, Moscow, Russia. [Online], available at: http://www.alleng.ru/d/econ/econ053.html (Accessed 15 January 2015).

10. D.A. Endovickij (2009), Jekonomicheskij analiz aktivov organizacii [Economic analysis of the assets of entity], Ecsmo, Moscow, Russia. [Online], available at:http://yellow-book.ru/2112-ekonomicheskiy-analiz-aktivov-organizatsii-d-endovitskiy.html (Accessed 15 January 2015).

11. Kovalev V.V. (2002), Finansovyj analiz: metody i procedury [Financial analysis : techniques and procedures], Finansi i statistika, Moscow, Russia.

Размещено на Allbest.ru