Роль аудиту в інноваційній діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

РОЛЬ АУДИТУ В ІННОВАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

О.В. Пацарнюк, магістр

У статті піднято питання про важливість та необхідність впровадження внутрішнього аудиту на підприємствах. Роз`яснено що собою являє інноваційна діяльність на підприємстві і яку роль відіграє для його розвитку та яким чином внутрішній аудит допомагає не тільки виявляти негативні сторони нововведень а й посилювати та розвивати їх.

The article raised the issue of the importance and necessity of implementation of internal audit at enterprises. It is explained what the innovation activity of an enterprise is and what role plays for its development, and how the internal audit helps not only to identify the negative aspects of innovations but also to strengthen and develop them.

Ключові слова: інноваційна діяльність, аудит, внутрішній аудит.

Keywords: innovation activity, audit, internal audit.

Постановка проблеми: В епоху трансформації сучасного життя, модерна світова економічна система все більше стає залежною від науково-технічного прогресу. Однак за результатами свого прояву інноваційна діяльність стає неоднозначною як для окремих країн так і для регіонів світу. Крім цього кардинальні диференціації проявляються і на рівні діяльності підприємств.

Впродовж останніх десятиліть активізувалися питання пов'язані з визначенням ролі інноваційної діяльності підприємств у посиленні дивергенції економічного розвитку країни та господарюючих суб'єктів. Плеяда науковців стверджує, що саме інноваційна діяльність підприємств формує конкретні умови, за яких відбувається економічне піднесення в середині країни та формується сприятливий клімат для покращення соціальних умов. Саме в такому контексті формується парадигма інноваційного розвитку.

Однак побутує доктрина, що не всі підприємства ефективно здійснюють інноваційну діяльність, внаслідок чого можливі аритмічні розшарування в межах країни. Вони можуть стосуватися як підприємств певної галузі так і окремих секторів економіки на світовому ринку.

Поряд з цим посилення обструкцій щодо економічного зростання країн, зменшення дивергенції їхнього розвитку, досягнення консенсусу щодо рівномірного глобального зростання всіх країн світу (максимально як це можливо), потребує об'єктивної відповіді на ряд питань. Одним з таких ключових питань є проблематика аудиту на підприємствах в процесі проведення інноваційної діяльності.

В епоху науково-технічного прогресу та нестабільної економіки малому та середньому бізнесу стає все важче конкурувати на ринку з великими монополіями. Працюють стабільно та з прибутковістю саме ті підприємства, у яких активно запроваджується та розвивається інноваційна діяльність. Але впровадження нового - це зазвичай і ризик. Для мінімізації таких ризиків головну роль має відігравати правильний аналіз усіх показників новацій. Тому потреба в подальшому вивченні ролі аналізу та внутрішнього аудиту для інноваційного розвитку підприємства стає особливо актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій: Організація та активне використання внутрішнього аудиту на підприємстві викликає багато питань та суперечок щодо доцільності його використання як серед самих підприємців так і серед науковців. Зокрема дане питання знайшло відображення в працях Білухи М., Нетикши О., Макеєвої О., Бутинця Ф., Корінька М., Каменської Т., Пантелєєва В., Рудницького В., Пшеничної А., Пічи Ю. та ін. В сучасних економічних реаліях дане питання потребує подальшого дослідження.

Метою даної статті є дослідження ролі аудиту як одного із головних чинників в розвитку інноваційної діяльності підприємства.

Виклад основного матеріалу: Соціальна справедливість, економічний добробут націй, генерування економічного іміджу держави, становлення країни на геополітичний арені, трансформація національної економіки - все це є наслідком продуктивної інноваційної політики, яка запроваджена в країні. Тактичні та стратегічні цілі країни в інноваційній діяльності визначаються на основі пріоритетів інноваційної політики. В свою чергу підґрунтям для її формування виступають підприємства, які реалізовують інновації в своїй діяльності.

Сучасні виклики менеджменту підприємств пов'язані саме з слабкою передбачуваністю в інноваційному процесі, який характеризується швидкими змінами та невпинним зростанням. Внаслідок цього, процес зосередження на сталому етапі інноваційного розвитку, як на рівні країни так і на рівні окремого підприємства, стає дедалі більшою та нагальною проблемою. Зростання інноваційних процесів, контроль над науково-технічною діяльністю, формування інноваційних концепцій стратегічного характеру починають формувати новий підхід до розуміння аудиту в інноваційній діяльності підприємств.

Розвиток ринкових відносин в Україні та інтеграція на міжнародний ринок вимагає від підприємств фінансової стабільності та конкурентоспроможності. Саме правильне впровадження інновацій має забезпечити підприємству прибутковість. Згідно твердження О. В. Тичинського: «Інноваційна діяльність - це процедура створення і впровадження нових товарів та послуг, розробки та впровадження нових промислових технологій, які будуть основою виробничої діяльності фірми в майбутньому, а комерційна реалізація знов створених виробів (послуг) забезпечить майбутні доходи і сформує конкурентну позицію компаній»[9, c.3]. Тобто, інноваційна діяльність - це система заходів, спрямованих на реалізацію інтелектуального і технічного потенціалу підприємства з метою впровадження нововведень та отримання від цього прибутку. Підприємство, яке проводить інноваційну діяльність, як правило завжди отримує конкурентні переваги на ринку. Але варто зауважити, що для багатьох підприємств інновації можуть бути неефективними, що в свою чергу призводить до погіршення фінансово-економічних показників, втрати позицій на ринку та в кінцевому рахунку навіть до банкрутства. Проблема не в самих інноваціях, а в управлінні ними. Через невпевненість в результаті та страхом перед проблемами підприємства не поспішають впроваджувати нововведення. Як тільки з'являється нова ідея, відразу намагаються шукати в ній недоліки. У кожній інновації вони присутні, але саме у нових ідеях закладений позитивний потенціал, який може роками успішно працювати. Саме для аналізу даних та оцінки ефективності нововведень необхідним є запровадження аудиту на підприємстві.

Доцільність формування з боку адміністрації підприємства стратегічного контролю за інноваційною активністю посилює роль аудиту. Слід зауважити, що виклики сучасного економічного життя, пов'язані з прогнозування інноваційного процесу, його перехід на комерційну основу, аналіз ефективності проведення інноваційних процесів пов'язані із забезпечення зростання виробництва національного продукту та можливість вивести країну на світовий ринок інновацій та сформувати основи її конкурентоспроможності актуалізують процес вивчення аудиту. Зауважимо, що ще одними каменями спотикання для такого процесу є прогалини сучасного аудиту що не дозволяють враховувати всі явища пов'язані з інноваційною діяльністю. Саме невраховані ризики, при некоректному процесі аналізу (аудиті), не виявлення їх на етапах науково-технічних досліджень може зашкодити розвитку господарюючого суб'єкта, зменшення його конкурентоспроможності та сформувати умови, які в майбутньому призведуть до банкрутства. З урахуванням вище зазначеного, зауважимо, що актуальності набуває аудит, як інструмент який може сприяти у вирішенні проблем інноваційної діяльності.

Аудит - це процес накопичення та оцінювання інформації, що належить до певної господарської системи, з метою зіставлення її зі встановленими критеріями[5, с. 90]. Аудит в Україні існує недавно. Якщо зовнішній аудит більш менш зрозумілий, то роль внутрішнього аудиту не розкрита. Часто аудит на підприємстві виконує тільки функцію контролю за збереженням активів та звірки достовірності даних бухгалтерської (фінансової) звітності. інноваційний внутрішній аудит підприємство

За останні роки внутрішній аудит набуває все більшої популярності серед великих та середніх фірм. Це зумовлено тим що внутрішній аудит є ресурсом, правильне використання якого може підвищити ефективність компанії. Зовнішній аудит не завжди надійний. Яскравим прикладом цього є банкрутство компанії “Enron” 2001-го року яке в свою чергу викликало недовіру клієнтів та закриття відомої аудиторської фірми яка обслуговувала їх (“Arthur Andersen”). Це в свою чергу викликало певні зміни на ринку світових аудиторських фірм. Якщо у компанії присутня та відпрацьована система внутрішнього аудиту потенційні інвестори та кредитори приділятимуть більший інтерес аніж іншим.

При збільшенні підприємства поступово утворюється багаторівневий управлінський апарат. Це в свою чергу спонукає виникненню проблеми обміну інформацією та прийняття управлінських рішень між структурними ланками. Якщо підприємство в своїй структурі має відділи або філіали які географічно розкидані, в яких також є своє місцеве керівництво яке приймає певні управлінські рішення на місцевому рівні, виникає необхідність здійснювати оцінку прийнятих рішень та контроль за роботою філії.

Вперше в Україні система внутрішнього аудиту була запроваджена в комерційних банках відповідно до нормативних документів Національного банку Робота по створенню внутрішнього аудиту в банках України розпочалася ще в 1998 році за ініціативою НБУ. Постановою від 20.03.98 р. №114 було затверджено “Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України”. Згодом з метою надання практичної допомоги комерційним банкам НБУ були підготовлені “Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України” (Постанова від 20.07.99 р. №358). Сьогодні не всі підприємці розуміють його призначення у бізнесі. Внутрішній аудит насамперед повинен працювати як аналіз усіх сторін господарюючого суб`єкта і має відігравати головну роль при впровадженні інновацій.

За умов постійних змін та диспропорцій повязаних з економінчим та соціальним розвитком, доцільно зауважити, що сучасний внутршіній аудит має впливати на очікуваний результат - економічне піднесення. Звідси випливає, що він має проводитися з дотриманням деяких принципів, для кращого результату. До таких принципів можна віднести:

1) принцип вимірювання та вирівнювання очікувань. Виходячи з того, що внутрішній аудит може формувати умови для балансу між такими показниками як захист та покращення, саме зазначений принцип зможе забезпечити цілісний підхід управління ризиками. Він формує об'єктивну гарантію вимірювання всіх можливих ризиків та створення підґрунтя для їхнього нівелювання в процесі інноваційної діяльності;

2) принцип забезпеченості. Його квінтесенція проявляється в процесі проведення внутрішнього аудиту. Адже, задля виявлення та усунення ризиків, які носять поточний характер необхідна достатня інформаційна база та постійне фінансування. Наявність зазначених складових формує умови для ефективної роботи аудиту.

3) ясність у робі внутрішнього аудиту. Зазначений принцип стосується самого процесу перевірки та виявлення ризиків. Адже в процесі інноваційної діяльності існують ризики які можуть належити до груп інших небезпек, внаслідок чого існує ймовірність, що внутрішній аудит не виявить прогалини у роботі підприємства в процесі інноваційної діяльності або не справитися з її усуненням. Тому ясність роботи внутрішнього аудиту, через розуміння та узгодженість з іншими підрозділами на підприємстві забезпечує ефективну інноваційну діяльність та зменшує ризик втрат та збитковості;

4) комунікативність. Вказаний принцип переплітається із попереднім та формує підґрунтя для спільної роботи з іншими підрозділами роботи та її результативністю.

Постійні зміни в економічному житті формують якісні трансформації і в науково-технічному процесі. В останні десятиліття дедалі більше спостерігається розуміння того, наскільки важливими для економічного зростання та соціального добробуту є новітні технології. Вибір інновації, сфери дослідження технологічного прогресу лежить в інноваційній політиці країни. Тактичні та стратегічні пріоритети визначаються урядом на основі аналізу попередньої інноваційної політики. Важливим аспектом реалізації нового типу такої політики є її аудит. Аудит інноваційної діяльності - це цілеспрямоване консультування щодо виявлення втрачених можливостей від недостатнього застосування інноваційного потенціалу на основі достатнього аналізу відповідних показників та розроблення ефективної інноваційної стратегії підприємства[5, с. 90]. Саме внутрішній аудит має виявляти ділянки, де існують проблеми й нові можливості та розробляти рекомендації для підвищення ефективності бізнесу. При цьому аудит повинен охопити напрями інноваційної діяльності, а не обмежуватися аналізом тільки окремих критичних моментів. На основі проведеного аналізу та аудиту проводиться стратегічне планування діяльності підприємства та підвищення його ефективності.

Саме за таких умов починає відбуватися формування так званого “нового мислення” аудиту інноваційної діяльності. Воно побудоване на сонові розуміння стратегічних цілей інноваційної діяльності підприємств та виходить з базису вимірювання та контролю за підприємством. Ключовим у такому мисленні виступає внутрішній аудит. Враховуючи метаморфози сучасного світу а особливо науково-технічного прогресу, що відбувається на світовій арені, доцільно зауважити, що саме внутрішній аудит стає механізмом, що забезпечує якісну інноваційну політику на підприємстві.

Ведучи мову про якість внутрішнього аудиту, доцільно зазначити функції, які йому притаманні. В науковій літературі виділяють різні функції, в залежності від виду діяльності підприємства. Досліджуючи внутрішній аудит інноваційної діяльності, на нашу думку варто наголосити на функціях моніторингу та проведенні оцінки. Саме вони виступають стрижневими, оскільки забезпечують безперервну перевірку стану інноваційної діяльності та формують умови для підтримання стратегічних цілей підприємства. Комбінація зазначених функцій забезпечує якісну підтримку в коротко - та довгостроковій перспективі інноваційної діяльності. Необхідною умовою для реалізації зазначених функцій виступає якісна характеристика, така як комплексність. Її дотримання дає змогу підприємству проводити якісний внутрішній аудит інноваційної діяльності починаючи з старту роботи до отримання певного результату.

Зауважимо, що комплексний підхід стосується всього процесу аудиту інноваційної діяльності. Він дозволяє підвищити якість результатів проведених перевірок за збільшити довіру до них (шляхом зменшення похибок). Як результат господарюючі суб'єкти досягають поставлених цілей.

Розглядаючи внутрішній аудит, як такий, що основним завдання ставить перед собою аналіз безперервного процесу інноваційної діяльності підприємства та досягає стратегічних пріоритетів, на наш погляд доцільно виділити необхідні умови, які мають місце в процесі аудиту. До них ми віднесли:

- створення ефективної структури для управління інноваційним процесом;

- чітка визначеність аудиту та процес управління ризиками;

- усвідомлення керівним складом підприємства важливості внутрішнього аудиту.

Зауважимо, що всі перераховані необхідні умови, принципи, функції в симбіозі дадуть змогу вирішувати проблеми інноваційної діяльності на підприємстві за допомогою якісної дії внутрішнього аудиту.

В умовах сьогоднішнього розвитку суспільства, догмою залишається твердження, що інновація має бути не тільки “відкриттям майбутнього” а і “визначальним фактором формування його успіху”. Якість роботи внутрішнього аудиту проявляється через призму усвідомлення змін, які будуть та управління ризиками, які можуть виникати в інноваційній діяльності. Звідси випливає, що одним з головних явищ в діяльності підприємства, що опановує науково-технічні доробки стає внутрішній аудит. Із своєю напрацюванню базою, він з кожним роком збільшує свій потенціал, що є позитивним фактором.

Висновки

Сучасні економічні реалії диктують нові вимоги щодо процесу інноваційної діяльності підприємств. Зазвичай вона пов'язана із ризиками втрати і як наслідок банкрутства. Аудит покликаний вирішити таку ситуацію та сформувати сприятливі умови для реалізації тактичних та стратегічних цілей інноваційної діяльності. Трансформаційні процеси які пронизують сучасний світ у всіх сферах його життя формують нові умови, які не завжди носять позивний відтінок. Доцільно зауважити, що саме такі умови часто пронизують і процес аудиту на підприємствах.

Варіативність роботи аудиту інноваційної діяльності вимагає розробки новітніх інструментів, розгляду функцій, опису необхідних умов внутрішнього аудиту.

Головною метою для кожного господарюючого суб`єкта є отримання максимального прибутку при умові понесення мінімальних витрат. Тому при впровадженні будь-якої інновації менеджмент підприємства має бути впевнений в достовірності отримуваної інформації. Одним із найбільш ефективних методів отримання впевненості і є проведення внутрішнього аудиту. У зв'язку з цим, проведення внутрішнього аудиту при впровадженні інноваційної діяльності на підприємстві є досить актуальним та доцільним.

В Україні функціонування національної інноваційної системи характеризується структурною неповнотою, відсутністю інституційних складових, неузгодженістю та незбалансованістю технологічних, економічних і соціально-ціннісних аспектів. У зв'язку з цим, на нашу думку, інноваційність країни можна оцінити низьким критерієм. На відміну від інших європейських країн, Україні доцільно посилювати функціонування національної інноваційної системи, складовою якої є підприємства, що здійснюють інноваційну діяльність. В звісній мірі, якість роботи таких підприємств буде залежити від професійного аудиту.

Процес проведення активного внутрішнього аудиту в процесі інноваційної діяльності підприємств актуалізується за умов диспропорцій економічного життя країни, яке залишає свій відбиток на господарюючих суб'єктах. Тенденції економічного розвитку економіки України висувають вимоги до формування магістральних підходів до управління підприємствами, нових методик функціонування та діяльність інноваційних підприємств, побудованих на результатах досліджень здійснених за допомогою внутрішнього аудиту. Таким чином, обріями подальших досліджень є розробка і впровадження системи аналізу можливостей та ризиків інноваційних підприємств з урахуванням належного обліково-аналітичного забезпечення, яка буде сприяти стійкому розвитку підприємства, забезпечить максимальну ефективність його функціонування та значно мінімізує втрати від інноваційної діяльності яка може принести збитки.

Література

1. Аудит: навч. посібник / Ю.С. Цал-Цалко, Ю.Ю. Мороз., Л.А. Суліменко [та ін.]; під заг. ред. Цал-Цалка Ю.С. Житомир: ПП «Рута», 2012. 392 с.

2. Амбросов В.Я. Великотоварні підприємства як основа впровадження інновацій/В.Я.Амбросов, Т.Г.Маренич//Економіка АПК. 2007. №6. С.14-17.

3. Борщук Є. М. Ринкові механізми економіки стійкого розвитку / Є. М. Борщук // Регіональна економіка. 2007. № 1. С. 62-71.

4. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством. Навчальний посібник/В.О. Василенко. Київ: ЦУЛ, 2003. 504 с.

5. О.А. Біловодська, О.Ф.Грищенко. Системний аналіз і прийняття інноваційних рішень. Сумський державний університет, Суми, 2010. 104 с.

6. Грабовецький Б.Є. Економічне прогнозування і планування:Навчальний посібник/Б.Є.Грабовецький. К.: Центр навчальної літератури, 2003. 188 с.

7. Економічний аналіз:[навчальний посібник]/[М.А.Болюк, В.З. Бурчевський, М.І.Горбаток]/За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченка. К.: КНЕУ, 2001. 540 с.

8. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: Навч. посібник/С.М.Ілляшенко. -Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. 204 с.

9. Тычинский А.В. Управление инновационной деятельностью компаний: современные подходы, алгоритмы, опыт / А.В. Тычинский. Таганрог: ТРТУ, 2006. 120 с.

Размещено на Allbest.ru