Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ»

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему

«Реєстрація документів. Форми реєстрації»

Виконала

учениця III курсу, групи №16

професія:4112 Звягіна Світлана

Секретар. «Оператор комп'ютерного набору» Сергіївна

Керівники викладачі: Черниш Т. М.

Примчук О.І.

Вінниця 2014



ВСТУП

У своїй дипломній роботі хочу розповісти про реєстрацію документів та форми реєстрації.

Реєстрація документів - це фіксація факту створення або одержання документів через присвоєння їм порядкових номерів та запису необхідних відомостей, що містяться в них.

Мета реєстрації полягає у забезпеченні обліку, контролю та пошуку документів.

Кожний документ має реєструватися в даній установі лише один раз. Вхідні документи реєструють у день надходження, а вихідні та внутрішні - в день підписання.

Обов'язково повинні реєструватися документи, що надходять від вищих організацій (установ), і ті, що надсилаються до вищих організацій (установ), важливі внутрішні документи (накази, розпорядження, протоколи, доповідні записки тощо), а також пропозиції, скарги громадян. Не реєструються поздоровчі листи, поздоровчі телеграми, запрошення, інформації до відома, документи, що проходять через службу документування і піддаються оперативному обліку в спеціальних оперативних формах у галузевих та функціональних структурних підрозділах: бухгалтерські документи первинного обліку (їх реєструють у бухгалтерії), щомісячні та щоквартальні звіти підвідомчих організацій.

Для реєстрації документів усіх категорій (вхідних, вихідних, внутрішніх) використовують реєстраційно-контрольні картки або спеціальні журнали. Реєстраційно-контрольні картки заповнюють машинописним способом (переважно) або від руки.

У разі реєстрації службових листів фіксують лише ініціативні документи (запити), складені в даній установі чи ті, що надійшли від іншої установи, а дані про документ, надісланий у відповідь, зазначають як доповнення до реєстраційних записів у тій самій картці.

Бланки реєстраційно-контрольних карток виготовляють друкарським способом або за допомогою засобів оперативної поліграфії на аркушах паперу формату А5 або А6.

Календарну шкалу контрольно-реєстраційної картки використовують для контролю за термінами виконання документа. На ній позначають число місяця, до якого документ треба виконати.

У календарній шкалі карток формату А6 зазначають лише непарні дні місяця. Якщо термін виконання документа припадає на парне число, то в картці позначають попереднє число.

У графі “Кореспондент” фіксують назву організації, з якої надійшов документ або, якщо документ вихідний, - куди його надіслано (якій установі). Коли реєструють заяви, пропозиції, скарги, то в цій графі зазначають також прізвище, ім'я та по батькові, місце роботи чи домашню адресу автора.

Графи “Дата”, “Індекс” заповнюють лише на вхідні документи.

У графу “Короткий зміст” вносять назву документа (якщо немає окремої графи) та заголовок до тексту документа. Якщо реєстрований документ не має заголовка до тексту, то реєстратор сам визначає суть документа ізаписує стисле формулювання її в цій графі.

У графі “Резолюція” зазначають повний зміст резолюції, її автора та дату. Цю графу заповнюють після попереднього розгляду документа.

журнальний картковий реєстрація документ



1. РЕЄСТРАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ. ФОРМИ РЕЄСТРАЦІЇ

Для реєстрації документів усіх категорій вхідних, вихідних, внутрішніх використовують реєстраційно-контрольні картки або спеціальні журнали. Реєстраційно-контрольні картки заповнюють машинописним способом переважно або від руки.

У разі реєстрації службових листів фіксують лише ініціативні документи (запити), складені в даній установі чи ті, що надійшли від іншої установи, а дані про документ, надісланий у відповідь, зазначають як доповнення до реєстраційних записів у тій самій картці.

Бланки реєстраційно-контрольних карток виготовляють друкарським способом або за допомогою засобів оперативної поліграфії на аркушах паперу формату А5 або А6.

Календарну шкалу контрольно-реєстраційної картки використовують для контролю за термінами виконання документа. На ній позначають число місяця, до якого документ треба виконати.

У календарній шкалі карток формату А6 зазначають лише непарні дні місяця. Якщо термін виконання документа припадає на парне число, то в картці позначають попереднє число.

У графі “Кореспондент” фіксують назву організації, з якої надійшов документ або, якщо документ вихідний, - куди його надіслано (якій установі). Коли реєструють заяви, пропозиції, скарги, то в цій графі зазначають також прізвище, ім'я та по батькові, місце роботи чи домашню адресу автора.

Графи “Дата”, “Індекс” заповнюють лише на вхідні документи.

У графу “Короткий зміст” вносять назву документа (якщо немає окремої графи) та заголовок до тексту документа. Якщо реєстрований документ не має заголовка до тексту, то реєстратор сам визначає суть документа ізаписує стисле формулювання її в цій графі.

У графі “Резолюція” зазначають повний зміст резолюції, її автора та дату. Цю графу заповнюють після попереднього розгляду документа.

1.1. Значеня реєстрації документів

Документи з моменту їх складення або одержання від інших підприємств до передачі в архів на зберігання проходять перший шлях. Відомо, що первинні документи несуть інформацію про факти господарського життя і ця інформація належним чином опрацьовується, узагальнюється і накопичується з метою одержання підсумкових даних у балансі і звітності. Своєчасний і якісний облік забезпечує певний порядок організації складення і опрацювання документів, або документообіг.

Документообігом називається порядок і шляхи руху документів і чим коротше і швидше буде організований цей процес, тим він буде ефективнішим і користувачі зможуть вчасно отримати інформацію для прийняття рішень [2, с.87].

Кожне підприємство, враховуючи свою специфіку господарської діяльності та структуру управління визначає напрями і обсяги документів організовує документообіг на підприємстві головний секретар або секретар, який розробляє правила і технологію опрацювання облікової інформації. Ця технологія визначає основні етапи проходження документів: складення первинних документів або реєстрація таких, що надійшли зі сторони, облікове опрацювання та реєстрація документів; передача документів на зберігання до архіву. Організаційно перелічені етапи документопотоку відображаються у спеціальному документі, який називається план (графік) документообігу. Він повинен визначати здійснення систематичного контролю за складенням і строками проходження первинних, зведених документів між окремими структурними підрозділами, передачею їх до бухгалтерії. План (графік) документообігу розробляється секретарем і затверджується керівником. Вимоги до секретаря щодо порядку складення і подання до бухгалтерії та опрацювання документів є обов'язковими для всіх підрозділів і служб підприємства. Графік документообігу, в якому наводиться перелік документів, що відносяться до функціональних обов'язків виконавця, строки їх подання і перелік служб (підрозділів) підприємства, в які передаються ці документи [7, с.45].

1.2. Журнальна форма реєстрації

Журнальна форма реєстрації використовується на українських теренах з часів правління Петра І. Введено її в Російській імперії Генеральним регламентом у 1720 році. З того часу журнальна форма реєстрації не зазнала принципових змін. І дотепер ця форма має багато прихильників, які вбачають у цьому доказ її практичності й простоти (Рис. 1)

Рис.1 Зразок журналу реєстрації вхідних документів

Проте таку форму реєстрації рекомендується застосовувати лише в невеликих установах, з документообігом 500-600 документів на рік.

Цим установам, як правило, притаманна одна організаційна дистанція виконання, тобто документ після розгляду керівником потрапляє до безпосереднього виконавця, справи формуються централізовано. Для таких установ журнал може забезпечити всі три завдання реєстрації: облік, контроль, пошук документів.

У журналах реєстрації має бути передбачено графи, що містять основну інформацію про документ.

Журнальна форма реєстрації доцільна також у тих випадках, коли облік документів відіграє першорядну роль. Ідеться про облік документів, реєстраційний індекс яких складається тільки з порядкового номера, наприклад, при видачі документів про освіту, трудових книжок, перепусток тощо.

У всіх інших випадках журнальна форма реєстрації є застарілою, оскільки утруднює ведення контролю за виконанням документів і довідкову роботу по них. Журнальна форма реєстрації мас суттєвий недолік - у журналі не можна систематизувати записи. При використанні цієї реєстраційної форми доводиться заводити окремі журнали для реєстрації вхідних, вихідних та розпорядчих документів, а також вести записи вручну [5, с.25].

При журнальній формі документи багатоступінчастого виконання реєструються кількаразово (у службі діловодства, у приймальні керівника, приймальнях заступників, групі з контролю, структурних підрозділах).

Якщо в установі застосовується журнальна форма реєстрації, то журнал рекомендується складати з окремих аркушів-бланків, що дозволить заповнювати їх за допомогою будь-яких засобів запису та поступово формувати сам журнал, у т. ч. з одночасним уведенням інформації в машинну пам'ять та її роздрукуванням.

1.3. Карткова форма реєстрації документів

Карткова форма реєстрації документів набула поширення у більшості розвинутих країн на початку XX століття.

Єдина державна система діловодства (ЄДСД), впроваджена в СРСР у 1975 р., передбачала введення в установах з документообігом понад 600 документів на рік карткової форми реєстрації документів із застосуванням реєстраційно-контрольних карток (РКК). Така картка заповнюється машинописним або рукописним способом, на сьогодні, як правило, - за допомогою персональних комп'ютерів. Карткова система реєстрації документів більш зручна, її переваги порівняно з журнальною безперечні.

Із РКК формуються довідкові та контрольні картотеки. Кількість примірників карток визначається установою і залежить від централізації організації діловодства, кількості виконавців документа та довідкових картотек тощо. Зазвичай роздруковують три примірники карток: два розмішують в довідковій й контрольній картотеках, один передають виконавцю разом із документом. Якщо виконавців більше і довідкові картотеки формуються не лише за місцем реєстрації, то кількість карток збільшується (Рис. 2).

Рис.2 Зрозок картковоъ форми реєстрації документів

Картки можна групувати за будь-яким принципом: за авторами, кореспондентами, темою порушених питань, видами документів, реєстраційними номерами, датами, строками виконання, виконавцями. У журналі ж запис ведеться виключно у хронологічній послідовності, в порядку надходження документів.

При картковій формі реєстрації може бути створено таку кількість карток, яка забезпечить усі картотеки і звільнить від реєстрації ті структурні підрозділи, куди документ надходить на розгляд, виконання, для контролю. Карткова форма реєстрації дає можливість створити якісно новий апарат з контролю за строками виконання документів. За такої форми реєстрації можливе застосування засобів механізації та автоматизації. Застосування карток для реєстрації помітно підвищує оперативність пошуку документа й одночасно скорочує трудомісткість процесу реєстрації в порівнянні з журнальною формою [5, с.355].

Бланки реєстраційної картки можуть виготовлятися друкарським способом або за допомогою засобів оперативної поліграфії. У разі заповнення карток на комп'ютері їх можна роздрукувати на принтері. Картки виготовляються на щільному папері формату А5 (148 х 210 мм) або А6 (105 х 148 мм). Реєстраційна картка - єдина для вхідних, вихідних і внутрішніх документів - складається за встановленою формою.

Основним принципом реєстрації документів при картковій системі є принцип одноразовості, тобто кожен документ реєструється в установі лише один раз. Виключається повторна реєстрація з метою створення облікового, контрольного, довідкового апарату до документів. Усі ці завдання мають вирішуватись одночасно.

1.4. Автоматизована форма реєстрації

У системах автоматизації діловодства та електронного документообігу застосовується також електронна реєстраційна картка, яка має всі реквізити традиційної РКК. Установлюється такий склад основних реквізитів реєстрації:

ь назва установи (автор чи кореспондент);

ь назва виду документа;

ь дата і реєстраційний номер документа;

ь дата й індекс надходження;

ь заголовок до тексту (короткий зміст документа);

ь резолюція (виконавець, зміст доручення, автор, дата);

ь строк виконання документа;

ь відмітка про виконання документа і направлення його до справи.

Склад основних реквізитів електронної картки залежно від характерудокумента і завдань використання інформації може доповнюватись Іншими реквізитами:

ь гриф (відмітка) про обмеження доступу до документа;

ь внутрішнє переадресування документів за виконавцями;

ь код за тематичним класифікатором;

ь ключові слова;

ь кількість аркушів документа;

ь наявність додатків;

ь посадова особа, яка поставила документ на контроль;

ь перенесення строків виконання;

ь строк зберігання документа;

ь вид передавання документа (поштою, телекомунікаційними каналами тощо)(Рис.3)

ь

Рис.3 Зразок автоматизованоъ форми реєстрації

Порядок розміщення реквізитів в електронній реєстраційній картці (у вигляді таблиці чи анкети) визначається самою установою.

При застосуванні автоматизованої реєстрації формується банк реєстраційних даних, а за наявності єдиної телекомунікаційної мережі - центральний банк даних. Реєстраційна картка зареєстрованого документа передається до структурного підрозділу. Секретарі підрозділів додають до реєстраційних карток інформацію, що відбиває перебіг виконання документа. Електронна база даних замінює журнали реєстрації та реєстраційні картотеки традиційного типу.

Якщо придбання готової автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує реєстрацію, контроль і пошук документів, неможливе або недоцільне через невеликий обсяг документообігу, то, як найпростіший варіант автоматизованої реєстрації, може використовуватися таблиця, виконана в програмі Excel. У цьому разі традиційні паперові журнали або картотеку не створюють [7, с.97].

1.5. Контроль за виконанням документів

Реєстрація документа - це одночасно і початковий етап контролю за його виконанням. Реєстраційні і контрольні функції при цьому нерозривно пов'язані і здійснюються за допомогою журналів і карток. Часто користуються спеціальною контрольною картотекою, в яку вкладаються картки на документи, строки виконання яких передбачені протягом наступного місяця. У контрольній картотеці картки розміщуються за датами виконання документів, що дає можливість здійснювати контроль щодня.

Основна мета контролю - забезпечення виконання тих документів, які за дорученням керівника взяті на контроль.

Контроль забезпечує своєчасне та якісне виконання документів. Відповідальність за це несуть особи, вказані у розпорядчому документі (наказі, рішенні, вказівці тощо), резолюції керівника, та безпосередні виконавці. Якщо документ виконується кількома виконавцями, відповідальним є той, який у резолюції вказаний першим.

Безпосередній контроль за виконанням документів покладається на канцелярію або спеціально створену контрольну службу.

У структурних підрозділах його здійснює секретар або особа, відповідальна за ведення діловодства [1, с.145].

Строки виконання документів розраховуються у календарних днях від дати підписання або затвердження для створюваних установою документів чи від дати надходження - для вхідних. Ці терміни можуть бути типовими та індивідуальними. Для окремих, найбільш масових категорій документів встановлюються типові строки виконання відповідно до актів вищих органів законодавчої та виконавчої влади України. В інших випадках вони не повинні перевищувати 10 днів. Триваліші терміни встановлюються для документів складних за характером виконання.

Індивідуальні строки виконання встановлюються для найбільш важливих документів керівником установи. Кінцева дата фіксується у тексті документа.

Якщо у вхідному документі зазначений строк, до якого передбачається одержати відповідь, його необхідно дотримуватися. Зміна терміну виконання здійснюється лише за вказівкою керівника в такому порядку: типові строки - прийняттям нового акту, індивідуальні - керівником, який його встановив.

Продовження терміну виконання має бути оформлене відразу ж після одержання документа виконавцем або не менш ніж за три дні до його закінчення, якщо в процесі виконання з' ясувалося, що вкластися у встановлений строк неможливо. Якщо цього не зробити, документ вважається не виконаним у строк. Припинити або відмінити виконання документів має право лише вища в порядку підпорядкування організація, організація - автор документа і орган державного нагляду.

2. РЕЄСТРАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ В БАЗІ ДАНИХ MS ACCESS

журнальний картковий реєстрація документ

2.1 Опис предметної області «Реєстрація документів»

Реєстрація документа-це фіксування факту створення або надходження документа шляхом поставлення на ньому умовного позначення реєстраційного індексу з подальшим записом у реєстраційних формах необхідних відомостей про документ. Вона проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації. Реєстрація документів повинна здійснюватися централізовано в канцелярії або секретарем.

Як правило, місце реєстрації документів визначається в інструкції з діловодства установи.[3. с.143].

На підприємстві реєстрації підлягають документи, які потребують обліку, виконання й використання з додатковою метою (розпорядчі, планові, звітні, обліково-статистичні, бухгалтерські, фінансові тощо), як ті, що створюються й використовуються в установі, так і ті, що надходять від інших установ і громадян, а також як традиційні машинописні документи, так і створені за допомогою ПК.

Основним принципом реєстрації документів є однократність. Кожний документ реєструється в установі лише один раз: вхідні у день надходження або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов у неробочий час; створювані в установі у день підписання або затвердження. У разі передачі зареєстрованого документа з одного підрозділу в інший він повторно не реєструється.

Документи реєструються в межах груп залежно від назви виду, автора й змісту. Наприклад, окремо реєструються закони України, акти і кореспонденція Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів; накази установи з основної діяльності: про прийняття, переведення, звільнення, сумісництво працівників, про надання відпусток, відрядження; з адміністративно-господарських питань; рішення колегії установи, акти ревізії фінансово-господарської діяльності, бухгалтерські документи, заявки на матеріально-технічне постачання тощо.

Під час реєстрації документа надається умовне позначення реэстраційний індекс, який складається з порядкового номера в межах групи документів, що реєструються, і доповнюється індексами за номенклатурою справ, питаннями діяльності, кореспондентами тощо.

Для реєстрації всіх документів використовується єдина реєстраційно-контрольна картка, придатна для оброблення ПК.

Журнальна форма реєстрації документів допускається в установах з обсягом документообігу до 500-600 документів на рік.

Автоматизована реєстрація документів проводиться централізовано в місцях реєстрації документів, обладнаних ПК. Запис здійснюється з реєстраційно-контрольної картки (РКК), побудованої на базі обов'язкових реквізитів, які забезпечують сумісність програмних і технічних засобів, або шляхом прямого введення з документа встановленого обов'язкового складу реквізитів: назва виду документа, автор-кореспондент; дата та індекс документа; заголовок документа або його короткий зміст; резолюція; відповідальний виконавець; термін виконання; позначка про виконання. Склад обов'язкових реквізитів у разі потреби доповнюють такими відомостями: виконавець, розписка виконавця про одержання документа, хід виконання, додатки тощо. Порядок розміщення реквізитів може визначатися самою установою.

У разі автоматизованої реєстрації формується банк реєстраційних даних, а за наявності мережі центральний банк реєстраційних даних.

Автоматизовані реєстраційні банки даних забезпечують працівників інформацією про всі документи й місце їх знаходження за допомогою виведення інформації на дисплей і виготовлення машинограм. У разі часткової автоматизації пошукових операцій повинна дотримуватися сумісність традиційної й автоматизованої систем реєстрації та пошуків. Як правило, пошук інформації проводиться централізовано на автоматизованих місцях реєстрації та обробки інформації. Користувач повинен мати можливість одержати інформацію за всіма або кількома реквізитами реєстрації й точне місцезнаходження документа в певний час.

При реєстрації документи поділяються на кілька груп, кожна з яких реєструється окремо. Це вихідні документи, вхідні документи, внутрішні документи.

При реєстрації кожної групи документів повинні застосовуватися єдині уніфіковані способи присвоєння номерів.

Внутрішні документи і комерційні контракти за умови невеликих обсягів і забезпечення їх повного збереження рішенням керівництва підприємства можуть не реєструватися. У такому випадку документу присвоюється порядковий номер, наступний за номером останнього, підшитого у відповідну справу.

Зразки реєстраційних документів додаються [8. с.71].

ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ВХІДНИХ ДОКУМЕНТІВ

Дата надходження та Індекс документа	Кореспондент, дата та індекс одержаного документа	Короткий ЗМІСТ	Резолюція або кому направлений документ	Позначка про виконання документа
1	2	3	4	5

Формат А4 (210 х 297)

ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ВИХІДНИХ ДОКУМЕНТІВ

Дата та індекс документа	Кореспондент	Короткий зміст	Позначка про виконання документа
1	2	3	4



РЕЄСТРАЦІЙНО-КОНТРОЛЬНА КАРТКА

	123456789 10 11 12 13 14 15 16 17 18 192021 22 23 24
	Автор документа або кореспондент	Назва виду документа	Термін виконання
	Дата та індекс надходження	Дата та індекс документа
	Заголовок документа або його короткий зміст
	Резолюція або кому направлено, відповідальний виконавець
	Позначка про виконання Розписка в одержанні документа

Зворотний бік

	Контрольні відмітки
	Фонд №	Опис №	Справа №
	70	70
	210

Рис. 4. Зразок Форм реєстрації документа

Таблиця 1. ПЕРЕЛІК обов'язкових реквізитів для заповнення реєстраційно-контрольної картки

Реквізити	Пояснення до заповнення
Назва виду документа	Заповнюється відповідно до назви документа, що реєструється. Під час реєстрації листів графа не заповнюється
Автор (кореспон- дент)	Під час реєстрації документа, що надійшов, записується найменування установи (особи) -- автора документа. Під час реєстрації документа, що Відправляється, записується найменування установи (особи) -- кореспондента. Допускається застосування скороченого найменування установи
Дата документа	Дата, надана документу установою-автором, переноситься на РКК трьома парами арабських цифр (число, місяць, рік)
Індекс документа	Індекс, наданий документу установою-одержувачем, переноситься під час реєстрації надходження на РКК з реєстраційного штампа. Після виконання документа доповнюється номером справи за номенклатурою справ або іншими індексами
Індекс документа 1	Індекс, наданий документу установою-автором, переноситься на РКК з документа, що надійшов або відправляється
Дата надходження	Дата надходження документа в установу переноситься на РКК з реєстраційного штампа трьома парами арабських цифр
Індекс надходження	Індекс, наданий документу установою-одержувачем, переноситься під час реєстрації надходження на РКК з реєстраційного штампа. Після виконання документа доповнюється номером справи за номенклатурою справ або іншими індексами
Заголовок документа або короткий зміст	Переноситься заголовок, сформульований на документі. У разі відсутності заголовка він формулюється відповідно до правил
Резолюція	Переноситься на РКК з документа основний зміст доручення, прізвище автора й дата резолюції
Відповідальний виконавець	Прізвище, ініціали відповідального виконавця переносяться з резолюції, можливе зазначення номера телефону
Термін виконання	Проставляється число, місяць, рік -- трьома парами арабських цифр. Під час реєстрації ініціативного документа, що відправляється, записується очікувана дата отримання відповіді
Відмітка про виконання	Короткий запис вирішення питання по суті або дата та індекс документа-відповіді

2.2 Створення бази даних «Реєстрація документів»

В середовищі баз даних можна організувати облік всіх документів: внутрішніх, вхідних, вихідних. Бази даних дозволяють також вести на комп'ютері журнали обліку співробітників, що направляються у відрядження або що приїжджають у відрядження, журнал обліку телефонограм, журнал обліку документів колегіальних органів.

Мені потрібно створити базу даних «Реєстрація документів» і організувати в ній облік внутрішніх документів. Для цього необхідно створити таблицю Внутрішні, яка містить перелік всіх видів внутрішніх документів, що складаються на підприємстві, і їх скорочене позначення.

Спочатку я повинна створити нову базу даних з ім'ям Внутрішні документи та зберегти її в папці Підприємство.

В головному вікні бази даних я повинна вибрати об'єкт Таблиці.

Створюю таблицю Внутрішні з структурою (Рис. 4).



Рис. 4. Зразок структури таблиці внутрішні

В режимі таблиці ввожу дані, приведені в табл.1. Ключове поле містить умовне скорочення назви документа. В другому полі приведена повна назва виду документа.

Таблиця 1. Дані для таблиці Внутрішні

Код документа	Вид документа
АКТ	Акт
ПРТ	Протокол
ПРТВТ	Витяг з протоколу
СЗ	Службова записка
ДОВ	Довідка

Створення таблиці Документи підприємства

Створюю таблицю Документи підприємства, яка містить інформацію про всі внутрішні документи підприємства. Створюю в таблиці поле, яке міститиме гіперпосилання на документ. Встановлюю по виду документа зв'язок «один-до-багатьох» з таблицею Внутрішні.

1. В режимі конструктора таблиць створюю нову таблицю Документи підприємства з структурою (Рис.5.).

Рис. 5. Зразок структури таблиці Документи Підприємства



Пояснення до структури

Поле Poryad_nomer («порядковий номер») має тип даних Лічильник і є ключовим. При занесенні в таблицю нового документа, в цьому полі автоматично з'являється порядковий номер. Таким чином, це поле задає суцільну нумерацію всім внутрішнім документам в порядку занесення їх в таблицю.

В полі Data_doc заноситься дата створення документа. Оскільки дата документа дуже часто співпадає з днем його підписання і занесення в базу даних, зручно у властивостях поля ввести в рядок Значення за умовчанням формулу обчислення поточної дати: = Date(), а в рядку Формат вибрати «Короткий формат дати». Тоді при заповненні бази даних в цьому полі автоматично з'являтиметься поточна дата. При необхідності її можна виправити (Рис.6.).

Поле Kod_docum є полем підстановки, пов'язаним із створеною таблицею Внутрішні. Створення стовпця підстановок розглядатиму пізніше.

Рис.6. Зразок властивостей поля Data_doc

В полі Registr_nomer («реєстраційний номер») передбачається заносити порядкові номери створення і внесення в базу даних окремих видів документів. Таким чином, значення в цьому полі можуть повторюватися.

В полі Korotk_zmist передбачається заносити заголовок документа і посилання на місце його зберігання. Тоді при прогляданні бази даних можна відразу по посиланню відкрити і проглянути потрібний документ.

2. Закриваю всі таблиці.

3. Відкриваю вікно Схема даних.

4. Встановлюю зв'язок «один до багатьох» між таблицями Внутрішні і Документи Підприємства.

Введення зв'язку «один до багатьох» означає, що в базі даних може бути багато документів одного і того ж вигляду. Цей зв'язок, як правило, створюється автоматично при створенні стовпця підстановок, тому вам достатньо переглянути у вікні Схема даних, що зв'язок організований правильно (рис.7).

5. Встановлюю забезпечення цілісності даних.

Рис. 7 Схема зв'язку таблиць Внутрішні та Документи

Заповнення таблиці внутрішніх документів

Заповнюю таблицю Документи Підприємства декількома записами по різних видах документів. В полі типу Гіперссилка встановлюю посилання на відповідний документ.

Попередня робота

Перед заповненням таблиці необхідно зберегти декілька файлів різних документів в папках, які я створила, виконуючи практичну роботу по організації файлової структури зберігання документів. Це можуть бути файли, створені і збережені при виконанні завдань уроку «Робота з документами в текстовому редакторі Word». Дуже зручно, якщо файли в папках мають уніфіковані назви. Наприклад, файли протоколів зберігаються в папці Протоколи.

1. Відкрити таблицю Внутрішні. Перед першим стовпцем знаходиться стовпець, що містить знак «+», який вказує на наявність зв'язаної підлеглої таблиці (рис. 8).

Рис. 8. Таблиця Внутрішні із зв'язком

Клацнути на знак «+» в рядку Протокол. Розкриється підлегла таблиця Документи підприємства.

Ввожу дату першого протоколу, реєстраційний номер (1) і короткий зміст (рис.9). Звертаю увагу, що при введенні тексту короткого змісту, він виділяється синім кольором з підкресленням. Це традиційне виділення гіперпосилання.



Рис. 9. Зразок заповнення таблиці Документи

4. Клацаю на кнопці Додавання гіперпосилання. Розкриється вікно для введення адреси гіперпосилання (рис.10). В рядку Текст буде записаний короткий зміст документа.

Рис. 10. Вікно Зміна гіперпосилання

5. Ввожу ім'я файлу документа.

Для цього:

- знаходжу потрібне ім'я в списку останніх файлів (як правило, складання документа передує запису його в базу даних, тому велика вірогідність того, що він буде вказаний в цьому списку) або;

- клацаю на кнопці Файл і вікні огляду вибираю потрібне ім'я файлу.

6. Ввожу ще декілька створених документів різного вигляду в базу даних. Звертаю увагу, поле Poryad_nomer заповнюється автоматично в порядку введення інформації в базу даних. Реєстраційний номер документів кожного вигляду вводиться вручну.

Створення запитів

1. Запускаю Майстер запитів: Создание Мастер запросов

2. Для запиту вибираю з таблиці Документи підприємства поля Registr_nomer, Data_doc і Korotk_zmist, Kod_docum.

2. Задаю ім'я запиту Протокол.



4. Після роботи майстра проглядаю результати запиту. Створений у такому вигляді запит відбирає всі документи з таблиці, тому треба додатково задати умову відбору.

5. Перехожу в режим конструктора і записую в полі умову відбору "ПРТ", а також відключаю прапорець Висновок на екран (рис. 11).

Рис.11. Умова відбору протоколу

6. Проглядаю підсумки роботи запиту. Тепер в таблиці представлені тільки протоколи (рис.8).



2.3 ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Створення бази даних «Реєстрація документів»

В середовищі баз даних можна організувати облік всіх документів: внутрішніх, вхідних, вихідних. Бази даних дозволяють також вести на комп'ютері журнали обліку співробітників, що направляються у відрядження або що приїжджають у відрядження, журнал обліку телефонограм, журнал обліку документів колегіальних органів.

Мені потрібно створити базу даних «Реєстрація документів» і організувати в ній облік внутрішніх документів. Для цього необхідно створити таблицю Внутрішні, яка містить перелік всіх видів внутрішніх документів, що складаються на підприємстві, і їх скорочене позначення.

Спочатку я повинна створити нову базу даних з ім'ям Внутрішні документи та зберегти її в папці Підприємство.

В головному вікні бази даних я повинна вибрати об'єкт Таблиці.

Створюю таблицю Внутрішні з структурою, показаною на рис. 1.

Рис. 1. Структура таблиці Внутрішні

В режимі таблиці ввожу дані, приведені в табл.1. Ключове поле містить умовне скорочення назви документа. В другому полі приведена повна назва виду документа.

Таблиця 1

Код документа	Вид документа
АКТ	Акт
ПРТ	Протокол
ПРТВТ	Витяг з протоколу
СЗ	Службова записка
ДОВ	Довідка

Створення таблиці Документи підприємства.

Створюю таблицю Документи підприємства, яка містить інформацію про всі внутрішні документи підприємства. Створюю в таблиці поле, яке міститиме гіперпосилання на документ. Встановлюю по виду документа зв'язок «один-до-багатьох» з таблицею Внутрішні.

1. В режимі конструктора таблиць створюю нову таблицю Документи підприємства з структурою, представленою на рис. 2.

Рис. 2. Структура таблиці Документи Підприємства

Пояснення до структури

Поле Poryad_nomer («порядковий номер») має тип даних Лічильник і є ключовим. При занесенні в таблицю нового документа, в цьому полі автоматично з'являється порядковий номер. Таким чином, це поле задає суцільну нумерацію всім внутрішнім документам в порядку занесення їх в таблицю.

В полі Data_doc заноситься дата створення документа. Оскільки дата документа дуже часто співпадає з днем його підписання і занесення в базу даних, зручно у властивостях поля ввести в рядок Значення за умовчанням формулу обчислення поточної дати: = Date(), а в рядку Формат вибрати «Короткий формат дати». Тоді при заповненні бази даних в цьому полі автоматично з'являтиметься поточна дата. При необхідності її можна виправити (Рис. ).

Поле Kod_docum є полем підстановки, пов'язаним із створеною таблицею Внутрішні. Створення стовпця підстановок розглядатиму пізніше.

Рис. Властивості поля Data_doc

В полі Registr_nomer («реєстраційний номер») передбачається заносити порядкові номери створення і внесення в базу даних окремих видів документів. Таким чином, значення в цьому полі можуть повторюватися.

В полі Korotk_zmist передбачається заносити заголовок документа і посилання на місце його зберігання. Тоді при прогляданні бази даних можна відразу по посиланню відкрити і проглянути потрібний документ.

2. Закриваю всі таблиці.

3. Відкриваю вікно Схема даних.

4. Встановлюю зв'язок «один-до-багатьох» між таблицями Внутрішні і Документи Підприємства.

Введення зв'язку «один-до-багатьох» означає, що в базі даних може бути багато документів одного і того ж вигляду. Цей зв'язок, як правило, створюється автоматично при створенні стовпця підстановок, тому вам достатньо переглянути у вікні Схема даних, що зв'язок організований правильно (рис.3).

5. Встановлюю забезпечення цілісності даних.



Рис. 3 Схема зв'язку таблиць Внутрішні та Документи

Заповнення таблиці внутрішніх документів

Заповнюю таблицю Документи Підприємства декількома записами по різних видах документів. В полі типу Гіперссилка встановлюю посилання на відповідний документ.

Попередня робота

Перед заповненням таблиці необхідно зберегти декілька файлів різних документів в папках, які я створила, виконуючи практичну роботу по організації файлової структури зберігання документів. Це можуть бути файли, створені і збережені при виконанні завдань уроку «Робота з документами в текстовому редакторі Word». Дуже зручно, якщо файли в папках мають уніфіковані назви. Наприклад, файли протоколів зберігаються в папці Протоколи.

1. Відкрити таблицю Внутрішні. Перед першим стовпцем знаходиться стовпець, що містить знак «+», який вказує на наявність зв'язаної підлеглої таблиці (рис. 4).

Рис. 4. Таблиця Внутрішні із зв'язком

Клацнути на знак «+» в рядку Протокол. Розкриється підлегла таблиця Документи підприємства.

Ввожу дату першого протоколу, реєстраційний номер (1) і короткий зміст (рис. 5). Звертаю увагу, що при введенні тексту короткого змісту, він виділяється синім кольором з підкресленням. Це традиційне виділення гіперпосилання.

Рис. 5. Заповнення таблиці Документи

4. Клацаю на кнопці Додавання гіперпосилання. Розкриється вікно для введення адреси гіперпосилання (рис.6). В рядку Текст буде записаний короткий зміст документа.



Рис. 6. Вікно Зміна гіперпосилання

5. Ввожу ім'я файлу документа.

Для цього:

- знаходжу потрібне ім'я в списку останніх файлів (як правило, складання документа передує запису його в базу даних, тому велика вірогідність того, що він буде вказаний в цьому списку) або;

- клацаю на кнопці Файл і вікні огляду вибираю потрібне ім'я файлу.

6. Ввожу ще декілька створених документів різного вигляду в базу даних. Звертаю увагу, поле Poryad_nomer заповнюється автоматично в порядку введення інформації в базу даних. Реєстраційний номер документів кожного вигляду вводиться вручну.

Створення запитів

1. Запускаю Майстер запитів: Создание Мастер запросов

2. Для запиту вибираю з таблиці Документи підприємства поля Registr_nomer, Data_doc і Korotk_zmist, Kod_docum.

3. Задаю ім'я запиту Протокол.

4. Після роботи майстра проглядаю результати запиту. Створений у такому вигляді запит відбирає всі документи з таблиці, тому треба додатково задати умову відбору.

5. Перехожу в режим конструктора і записую в полі умову відбору "ПРТ", а також відключаю прапорець Висновок на екран (рис. 7).



Рис.7. Умова відбору протоколу

6. Проглядаю підсумки роботи запиту. Тепер в таблиці представлені тільки протоколи (рис.8).



3. ОХОРОНА ПРАЦІ

3.1. Охорона праці та гігієна користувача ЕОМ

Вимоги до організації робочих місць

В Україні діють державні санітарні правила та норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин від 10 грудня 1998 №7 (Д Сан ПіНЗ.3,2007-98). У цих правилах, зокрема, регламентується, що приміщення, де працюють люди з ПЕОМ, повинно розміщуватися в північній або північно-східній частині будівлі. Площа одного робочого місця повинна становити не менше 6 кв.м, об'єм - не менше 20 куб.м, відстань між робочими столами - не менше 2,5 м у ряду і 1,2 м між рядами. Стіни приміщень повинні мати коефіцієнт відбиття 0,5-0,6.

Робоче місце має відповідати основним антропометричним даним людини. Крісло або стілець на робочому місці повинні мати висоту сидіння 40-50 см від рівня підлоги, а також відповідний кут нахилу спинки. Стегна працюючих мають розміщуватися паралельно підлозі, а стопи ніг - на підлозі або підставці, передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70-90° до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15-20° відносно вертикальної площини.

Висота робочої поверхні столу має бути в межах 680-800 мм. Рекомендована ширина столу - 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною - не менше 500 мм, глибиною - на рівні колін - не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.

Робочий стіл має бути обладнаний підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною нe менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні в межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

Робоче сидіння користувача повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію.

Хід ступінчастого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15-20 мм, для кутових - 2-5°. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15о вперед до 5о назад.

Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - закругленим.

Висота спинки сидіння має становити 300x20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватися в межах 260-400 мм.

Поверхня сидіння, спинки має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям.

Екран відеотермінала та клавіатура повинні бути розташовані не ближче 600 мм від очей користувача з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів (див. табл. 3.1)

Таблиця 3.1 Відстань від екрана до ока працівника повинна складати (при розмірі екрана по діагоналі)

35/38 см(14"/15")	600-700 мм
43 см (17")	700-800 мм
48см (19")	800-900 мм
53см (21")	900-1000 мм

Вимоги до обладнання

Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ повинні відповідати:

ь вимогам чинних в Україні стандартів, нормативних актів з охорони праці;

ь вимогам національних стандартів держав виробників і мати відповідну позначку на корпусі або в паспорті (ВДТ, ЕОМ, ПЕОМ закордонного виробництва).

Забороняється використання для виробничих потреб нових ВДТ, ЕОМ, ПЕОМ, які підлягають обов'язкової сертифікації в Україні, без наявності виданою в установленому порядку або визнаного в Україні згідно з державною системою сертифікації УкрСЕПРО сертифіката, що засвідчує їхню відповідність обов'язковим вимогам.

ВДТ, ЕОМ, ПЕОМ (вітчизняні та імпортні), що перебувають в експлуатації, повинні пройти експертизу їх безпечності та нешкідливості для здоров'я людини в організаціях (лабораторіях), що мають дозвіл органів державного нагляду за охороною праці на проведення такої роботи.

Вимоги електробезпеки

Під час використання ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення джерела загорання внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.

Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника заборонено.

Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільного пункту до розеток живлення.

Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного проводів.

У приміщенні, де одночасно експлуатуються більше п'яти ПЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Штепсельні з'єднання та електророзетки, крім контактів фазового та нульового робочого провідників, повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників.

Неприпустимим є підключення ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі, з використанням перехідних пристроїв.

Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В і 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 і 220 В. Вони також повинні значно відрізнятися за кольорами.

Електромережу штепсельних розеток для живлення ПЕОМ при розташуванні їх уздовж приміщень прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщень, в металевих трубах та гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання.

При розташуванні в приміщенні за його периметром близько 5 ПЕОМ, використання трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкозаймистого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

Основні вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ:

ь користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів;

ь щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрана відеотермінала від пилу та інших забруднень;

ь після закінчення роботи ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі;

ь у разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінала ЕОМ від електричної мережі;

ь при потребі, для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть використовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок.

Недопустимі такі дії:

ь виконання обслуговування ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ;

ь зберігання біля ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

ь відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження;

ь робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

ь праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

Працівникам, що виконують обслуговування ЕОМ, не дозволяється:

ь працювати поблизу відкритих струмовивідних частин;

ь залишати без догляду увімкнуте в мережу живлення ЕОМ;

ь розміщувати на одному робочому столі (місці) два або більше увімкнутих в мережу живлення відеотермінали зі знятими футлярами.

3.2 Охорона праці та гігієна секретаря

Загальні вимоги безпеки

Учні допускаються до самостійної роботи після проходження інструктажу на робочому місці по даній професії, стажування і придбання навиків безпечних умов праці

Вимоги безпеки під час роботи

Виконуйте лише ту роботу, з якої пройшли інструктаж, не передоручайте свою роботу іншим особам.

Забороняється використовувати інвентар та обладнання для господарських потреб не за призначенням.

Під час експлуатації електроустановок не дозволяється:

ь використовувати кабелі і проводи із пошкодженою ізоляцією або ізоляцією, що втратила захисні властивості;

ь залишати під напругою електричні кабелі і проводи з неізольованими кінцями;

ь переносити ввімкнені прилади та ремонтувати обладнання, яке перебуває під напругою;

ь користуватися пошкодженими (несправними) розетками;

ь застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам ПУЕ щодо переносних (пересувних ) електроприладів;

ь використовувати побутові електронагрівальні прилади (праски, чайники, кип'ятильники, тощо) без негорючих підставок та у приміщеннях, де їх застосування не передбачене.

Забороняється самостійно усувати несправності електромережі і електрообладнання.

У кабінетах забороняється працювати учням без нагляду керівника, викладача.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

У випадку аварії електричних мереж або електроустаткування ЄДМ від токів короткого замикання (КЗ), і як слідство можливість виникнення пожежі необхідно:

ь негайно припинити роботу;

ь залишити небезпечну зону і вжити заходів по попередженню подальшого розвитку аварії (відключити електроенергію шляхом вимикання загального рубильника або пакетного вимикача на електрощиті лабораторії, а у випадку пожежі і приточно-витяжну вентиляцію).

Повідомити про те, що трапилось директора, його заступника.

При нещасному випадку потрібно зробити першу (долі карську) медичну допомогу потерпілому:

ь при враженні електричним струмом, якщо потерпілий дихає рідко і судомно або в нього відсутні ознаки життя (не прослуховується дихання, відсутній пульс, розширені зіниці очей) зробити штучне дихання “рот у рот” і непрямий масаж серця (при цьому необхідно організувати виклик швидкої допомоги);

ь при пораненні - накласти стерильну пов'язку;

ь при кровотечі - рану закрити стерильною пов'язкою і тримати в такому стані 3-5 хвилин. Якщо кровотеча припинилася, пов'язку закріпити бинтом;

ь при переломах, забитих місцях, вивихах і розтягу забезпечити зручне і спокійне положення ушкодженої частини тіла, в усіх випадках після надання першої(долі карської) допомоги потерпілого направити в медпункт або викликати лікаря.

У разі необхідності провести евакуацію людей;

ь викладачам, майстрам виробничого навчання не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення небезпечної або аварійної ситуації;

ь залишаючи приміщення потрібно зачинити за собою всі двері і вікна;

ь організувати перевірку наявності всіх учнів, працівників, евакуйованих з приміщення за списком і журналами.

Вимоги безпеки по закінченні роботи

Встановити в положення “вимкнено” усі тумблери (вимикачі) пристроїв, з якими працювали, а також перемикачі (рубильники) на електрощитах.

Щоденно після закінчення занять у кабінетах викладачі, майстри виробничого навчання повинні уважно оглядати всі робочі місця, вимикати електроприлади, освітлення, усувати виявлені недоліки.

Після закінчення роботи потрібно прибрати сміття, відходи, робити вологе прибирання.

Після кожного заняття необхідно усі пожежо-, вибухонебезпечні речовини та матеріали винести із класів у спеціально виділені та обладнанні приміщення.



ВИСНОВОК

У своїй дипломній роботі я розповідала про реєстрацію документів та форми реєстрації. Цим я хочу довести, що документ який не зареєстрований і не має реєстраційного номера він не дійсний.

Реєстрація документів - фіксація факту створення, або надходження документа шляхом проставления у ньому дати й реєстраційного індексу із наступною записом необхідної інформації документ у реєстраційній формі або вхідному форматі. Головне призначення реєстрації - надання документа юридичної сили, підтвердження факту створення, або надходження.

В організація та на підприємствах ведеться журнальна автоматизована та карткова форми реєстрації.

Одина із функцій служби діловодства залежить від забезпечення швидкого пошуку даних у тому, де є потрібні документи, як рухається хід виконання конкретного документа чи яких документах можна знайти чи інші необхідних роботи відомості. Цим цілям служать реєстраційні журнали, містять сукупність даних документи.

Що ж до реєстрації документів я б порадила не заощаджувати на папері та реєструвати внутрішні та вихідні документи у тій формі, що б краще для такого обсягу документів, властивих бухгалтерії. Однак ж передати функції реєстрації документів секретарю.

Щоб управління підприємством було ефективним, реєстрацією документів має займатися досвідчений співробітник він чи секретар керівника. І тому треба знати діловодних процес, функції структурних підрозділів, склад документації, що циркулювала у організації, вміти виділити й чітко викласти основну думку реєстрованого документа у разі, якщо відсутня його заголовок або володіння комп'ютером тощо.

Обов'язково повинні реєструватися документи, що надходять від вищих організацій (установ), і ті, що надсилаються до вищих організацій (установ), важливі внутрішні документи (накази, розпорядження, протоколи, доповідні записки тощо), а також пропозиції, скарги громадян. Не реєструються поздоровчі листи, поздоровчі телеграми, запрошення, інформації до відома, документи, що проходять через службу документування і піддаються оперативному обліку в спеціальних оперативних формах у галузевих та функціональних структурних підрозділах: бухгалтерські документи первинного обліку (їх реєструють у бухгалтерії), щомісячні та щоквартальні звіти підвідомчих організацій.

...