Фінансово-обліковий аспект трансакційних витрат сільськогосподарських підприємств та шляхи їх скорочення

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 657

ФІНАНСОВО-ОБЛІКОВИЙ АСПЕКТ ТРАНСАКЦІЙНИХ ВИТРАТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ШЛЯХИ ЇХ СКОРОЧЕННЯ

ЯКУБЕНКО Ю.Л, К.Е.Н, СТАРШИЙ ВИКЛАДАЧ,

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет,

ЗУБЧЕНКО В.В, К.Е.Н, АСИСТЕНТ,

Білоцерківський національний аграрний університет

Постановка проблеми у загальному вигляді. Характерною особливістю розвитку агропродовольчого ринку є повільне формування розподільчо-збутової інфраструктури, яка б сприяла збереженню та підвищенню якості сільськогосподарської продукції, скороченню трансакційних витрат. Слід зазначати, що об'єкти розподільчо-збутової інфраструктури агропродовольчого ринку не зорієнтовані на повне виконання функцій щодо просування сільськогосподарської продукції до споживачів, а це стимулює сільськогосподарських товаровиробників використовувати неорганізовані канали збуту з непрозорими умовами купівлі-продажу та диктатом посередника, внаслідок чого споживачі змушені купувати продукцію часто сумнівної якості за вищими цінами. Отже, за таких умов розвитку розподільчо-збутової інфраструктури в Україні практично відсутні цивілізовані прозорі канали просування сільськогосподарської продукції від виробника до кінцевого споживача на вигідних для всіх учасників процесу умовах, а особливо стабільних зв'язків у ланцюгу «виробник -- оптовик -- роздрібний продавець -- споживач».

Окрім цього, такий стан справ є причиною великих цінових коливань на ринку сільськогосподарської продукції, призводить до неефективного використання ресурсів, звужує можливості щодо забезпечення населення якісною продовольчою продукцією у широкому асортименті за доступною ціною, зумовлює додаткові витрати для виробників, переробників, споживачів, втрати державного та місцевих бюджетів.

Збільшення обсягів продукції виробництва та збуту, від яких прямо пропорційно залежить грошова виручка, не завжди забезпечує позитивний результат. Це пояснюється тим, що зростання врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин пов'язане із додатковими витратами (мінеральні добрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, корми), які не завжди можуть бути відшкодовані, що може призвести до збитковості виробництва певних видів продукції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням питання класифікації трансакційних витрат займалися як вітчизняні економісти-дослідники, так і іноземні. Серед них слід відмітити С.І. Архієреєва, Л.В. Базалієву, І.П. Булєєва, А.В. Грінченко, Я.В. Зінченко, Р.Коуза, що вивчали історію виникнення та багатогранність трансакційних витрат; Н.О. Гончарову, М.С. Данько, О.В. Замазій, О.Л. Матвєєву, Г.А. Макухіна, І.Г. Панженську, М.М. Шигун, Ж.М. Ющак, які розробляли методичні підходи до обліку трансакційних витрат; Р.М. Абдулліна, Н.М. Волоснікову, О.П. Власенко, О.Ю. Кудріну, Н.Г. Сапожнікову, А.В. Череп, О.В. Шепеленко, які вивчали підвищення ефективності діяльності підприємства через управління трансакційними витратами.

Незважаючи на глибину проведених досліджень в даному напрямі, залишились невирішеними питання скорочення трансакційних витрат для конкурентоспроможного існування аграрних підприємств.

Формулювання цілей статті. Метою написання даної статті є дослідження проблеми зниження трансакційних витрат шляхом вивчення їх фінансово-облікового аспекту для підприємств, що спеціалізуються на веденні сільського господарства.

Виклад основного матеріалу дослідження. Поняття «трансакційних витрат» бере свій виток з концепції Рональда Коуза. Сутність концепції полягає у функціонуванні економіки, що визначається не тільки цінами на товари та послуги, як це стверджувала класична, а потім і неокласична теорія. Агенти виробництва - підприємства несуть значні витрати, пов'язані з самим процесом обміну. Перш ніж здійснити угоду купівлі-продажу, обидва контрагенти повинні здійснити найрізноманітніші трансакції (операції). Вони пов'язані з пошуком та вибором покупця (продавця), ретельною перевіркою його платоспроможності, фінансової стійкості і ліквідності, процесами страхування, кредитування, емісії цінних паперів та їх розміщенням, а також арбітражними, судовими та іншими витратами. До них також належать витрати, пов'язані з перерозподілом прав власності. Всі перераховані вище витрати отримали назву витрати трансакцій (трансакційні витрати) [1,3].

Таблиця 1

*Джерело: [2,4]

Нині більшість науковців відносять до складу трансакційних витрат -- витрати на пошук інформації, організацію і ведення переговорів, юридичне обслуговування, витрати на оцінку та контроль за виконанням контрактів, втрати від опортуністичної поведінки тощо, що на рахунках бухгалтерського обліку відображаються наступним чином (табл.1).

Склад трансакційних витрат підприємства (за рахунками бухгалтерського обліку)Рівень і структура витрат, що зумовлені трансакціями, залежить від повноти й достовірності інформації про ринок, фаховості учасників договірного процесу, юридичного забезпечення угод та повноти їх виконання. У процесі опитування керівників сільськогосподарських підприємств нами з'ясовано основні групи трансакційних витрат (табл. 2).

Таблиця 2 - Структура трансакційних витрат сільськогосподарських підприємств, %

*Джерело: складено авторами.

У підприємствах знизився загальний рівень трансакційних витрат унаслідок зменшення витрат укладання контрактів із 18 до 15%, витрат моніторингу та пошуку інформації -- із 33 до 30% , витрат опортуністичного поведінки -- із 9 до 7%.

Отже, у процесі опитування було з'ясовано, що найбільшу частку впродовж досліджуваного періоду становили витрати, пов'язані з моніторингом сегментів ринку сільськогосподарської продукції й пошуком інформації про потенційних клієнтів. Нині провідні консалтингові агентства та науково-дослідні установи НААН пропонують купувати інформацію про стан ринків продукції сільського господарства. Проте через нестачу коштів, а також через високу вартість аналітичних матеріалів більшість керівників сільськогосподарських підприємств відмовляються її купувати.

Сьогодні в Україні не сформовано єдину базу даних про потенційних контрагентів сільськогосподарських товаровиробників, а рекламні пропозиції в засобах масової інформації не відображають реальний стан справ. Як свідчать дослідження, рівень закупівельних цін, зазначених в оголошенні, суттєво відрізняється від реальної дійсності. Ця обставина вимагає від керівників господарств корпоративного сектору значних фінансових витрат на пошук вигідного покупця, що позначається на величині трансакційних витрат.

Зазначимо, що сільськогосподарські підприємства несуть значні витрати на укладання контрактів з реалізації продукції, що пояснюється здебільшого короткостроковістю дії договорів. Основними причинами формування цих витрат керівники назвали -- відсутність гарантій виконання укладених контрактів; низьку заінтересованості переробників в укладанні довгострокових контрактів; диктат покупців при встановленні термінів і умов контрактів; низьку економічну привабливість короткострокових контрактів для сільськогосподарських товаровиробників.

Проведене дослідження дозволило встановити рівень пріоритетності втрат, які характеризують не використані можливості. Натомість позитивний аспект трансакційних витрат виявляється у вигляді витрат на ринкову адаптацію підприємства, а отже на формування та закріплення його конкурентної позиції, тому їх можна інтерпретувати як видатки.

З метою зниження транакційних витрат насамперед слід провести аналіз витрат пошуку інформації, що можна здійснити за допомогою таких загальновідомих методів: бенчмаркінг структури трансакційних витрат пошуку інформації; вартісний аналіз, що базується на вивченні окремих видів витрат і напрямів їх мінімізації; функціонально-вартісний аналіз, метою якого є ретельне вивчення складових процесу реалізації сільськогосподарської продукції та їх нормування з метою мінімізації витрат.

Одним із підходів щодо зниження трансакційних витрат є зменшення кількості посередників. Так, у результаті скорочення довжини каналів реалізації продукції можна подолати асиметрію інформації на продовольчому ринку регіону; впровадити систему електронної торгівлі на основі діючих електронних бірж, що дозволить скоротити довжину каналів реалізації сільськогосподарської продукції та приведе до зниження витрат на пошук інформації; побудувати вертикальні маркетингові системи. Сільськогосподарські товаровиробники продукції, переробні підприємства та сфера обігу, інтегруючись, матимуть більший обсяг інформації й швидше обмінюватимуться нею.

Основним чинником, який визначає ефективність товароруху сільськогосподарської продукції від виробника до споживача, є фаховий рівень підготовки спеціалістів, які виконують функції по збуту продукції. Зважаючи на це, сільськогосподарським підприємствам доцільно створити маркетинговий підрозділ (службу/відділ маркетингу) і в межах цього структурного утворення залучити до роботи спеціально підготовлених фахівців. У нинішніх умовах товаровиробники мають обмеженні можливості для створення таких підрозділів, тому доцільно, на першому етапі ці функції можуть виконуватися на основі делегування обов'язків фахівцям окремої служби (наприклад, виробничого, планово-економічно) здійснювати координацію та цілеспрямований розвиток збутової політики на підприємстві.

Виділимо коло функцій і обов'язків, необхідних для роботи сільськогосподарського підприємства в умовах посилення конкуренції, які сприяють підвищенню ефективності виробничо-збутової діяльності підприємства (табл. 3).

Вважаємо, що перелічені в табл. 3 заходи має виконувати спеціально створений на підприємстві підрозділ або делеговані для цього інші служби.

Таблиця 3 - Перелік основних функцій щодо організації збутової діяльності сільськогосподарських підприємств

*Джерело: складено автором за [5,6,7,8].

Очевидно, що створення служби маркетингу або спеціалізованого підрозділу в сільськогосподарських підприємствах буде залежати від таких чинників: розмірів підприємства; обсягів виробництва продукції; фінансових можливостей; географії збуту; специфічних особливостей його цільового ринку; широти товарного асортименту та специфіки продукції; цілей і ресурсів підприємства; стратегії розвитку тощо.

Висновки

трансакційний витрата сільськогосподарський маркетинговий

Поряд із загальновідомими напрямами зниження собівартості виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції на ґрунті удосконалення галузевої структури підприємств із орієнтацією на вимоги ринку, підвищення продуктивності праці на основі комплексної автоматизації та механізації виробництва, дотримання режиму економії при використанні матеріально-грошових ресурсів, удосконалення маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств, у сучасних умовах доцільно приділити увагу скороченню трансакційних витрат, що виникають у процесі продажу сільськогосподарської продукції.

Література

1. Грінченко А.В. Розмежування понять витрати, затрати, видатки та втрати / А.В. Грінченко // Економічний форум. -- 2012. -- № 3. -- С. 5-9.

2. Замазій О.В. Проблеми обліку трансакційних витрат у діяльності суб'єктів господарювання / О.В. Замазій // Научные труды ДонЕТУ. Серия экономическая. -- 2004. -- Выпуск 70. -- С.95-100.

3. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер. с англ. Б. Пинскера; науч. ред. Р. Капелюшников. -- М.: Новое издательство, 2007. -- 224 с.

4. Макалюк І.В. проблеми виявлення трансакційних витрат в інформаційній системі бухгалтерського обліку підприємства/ І.В. Макалюк // Ефективна економіка. -- 2013. - № 2. -- Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1814

5. Теорія і практика маркетингу в Україні: монографія / А.Ф. Павленко, А. В. Войчак, В. Я. Кардаш, В. П. Пилипчук та ін., за наук. ред. проф., акад. АПН України А. Ф. Павленка. - К. : КНЕУ, 2005. - 284 с.

6. Черномаз П. А. Международный маркетинг: учебное пособие / П. А. Черномаз. -- Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2008. -- 232 с.

7. Шевченко Л. С. Введение в маркетинг: учебно-практическое пособие / Л. С. Шевченко. -- Харьков : Консум, 2000. -- 672 с.

8. Якубенко Ю. Л. Рівень конкурентоздатності сільськогосподарських підприємств / Ю. Л. Якубенко // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету. -- 2013. -- № 2 (22). -- Т.5: Економічні науки. -- С. 299--311.

Якубенко ЮЛ., Зубченко В.В. Фінансово-обліковий аспект трансакційних витрат сільськогосподарських підприємств та шляхи їх скорочення

Об'єкти агропродовольчого ринку не зорієнтовані на повне виконання функцій щодо просування сільськогосподарської продукції до споживачів, що збільшує обсяг трансакційних витрат. З метою зниження трансакційних витрат насамперед доцільно скоротити довжину каналів збуту на основі цілеспрямованого управлінського впливу, щоб усунути асиметрію інформації на продовольчому ринку регіону; впровадити систему електронної торгівлі на основі діючих електронних бірж; будувати вертикальні маркетингові системи. Більшість сільськогосподарських підприємств не мають можливості створити окремий маркетинговий підрозділ і повноцінну службу збуту, тому їх функції можна делегувати вже сформованим управлінським підрозділам.

Ключові слова: трансакції, трансакційні витрати, збут, сільськогосподарська продукція, товарорух, служба збуту.

Якубенко ЮЛ., Зубченко В.В. Финансово -учетный аспект трансакционных издержек сельскохозяйственных предприятий и пути их сокращения

Объекты агропродовольственногорынка не сориентированы на полное выполнение функций по продвижению сельскохозяйственной продукции к потребителям, что увеличивает объем трансакционных издержек. С целью снижения трансакционных издержек прежде целесообразно сократить длину каналов сбыта на основе целенаправленного управленческого воздействия, чтобы устранить асимметрию информации на продовольственном рынке региона; внедрить систему электронной торговли на основе действующих электронных бирж; строить вертикальные маркетинговые системы. Большинство сельскохозяйственных предприятий не имеют возможности создать отдельное маркетинговое подразделение и полноценную службу сбыта, поэтому их функции можно делегировать уже сложившимся управленческим подразделениям.

Ключевые слова: трансакции, трансакционные издержки, сбыт, сельскохозяйственная продукция, товародвижение, служба сбыта.

Yakubenko Yu.L., Zubchenko V. V. Financial and accounting aspects of transaction costs of agricultural enterprises and ways of reducing

Objects agricultures market is not oriented towards full implementation functions to promote agricultural products to consumers, which increases the amount of transaction costs. In order to reduce transaction costs primarily advisable to shorten distribution channels through purposeful managerial influence to eliminate information asymmetry in the food market in the region; implement a system of electronic commerce on the basis of existing electronic exchanges; build vertical marketing system. Most farms are unable to create a separate marketing department and full service marketing, because their functions can be delegated management units are formed.

Keywords: transactions, transaction costs, marketing, agricultural production, merchandising, sales department.

Размещено на Allbest.ru