Відповідність фінансової звітності підприємств потребам користувачів звітності

Постановка проблеми. В часи складної економічної ситуації в Україні, та в несприятливих умовах для підприємницької діяльності, достовірна, актуальна та корисна звітність може стати чи не єдиним засобом для привернення уваги потенційних інвесторів та залучення капіталу. Щоб досягти даної цілі, звітність підприємств повинна повністю задовольняти вимоги та потреби її користувачів. Одною з основних проблем звітності на сьогодні є своєрідний «розрив» між очікуваннями користувачів звітної інформації та обсягом і якістю її висвітлення. Саме цей «розрив» дає можливість коригувати показники звітності так, як це вигідно адміністрації та менеджерам підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Не менш важливими за кількісний склад користувачів фінансової звітності є якісні характеристики класифікації, зокрема встановлення рангу пріоритетності того чи іншого користувача для підприємства. На кожному підприємстві будується система бухгалтерського обліку виходячи із принципів бухгалтерського обліку, одним з яких є безперервність діяльності. Більш того, власники підприємства зацікавлені у тому, щоб воно працювало у кожному наступному

Таблиця 2 Ранжування кори

Таблиця 3 Інтереси та потреби

Джерело: розроблено автором на основі [5]

Розглянувши інтереси користувачів фінансової звітності можна стверджувати, що коло 'їх інтересів надзвичайно широке, користувачі прагнуть до якомога ширшого, об'єктивнішого та актуальнішого висвітлення інформації про діяльність підприємства.

Вітчизняним законодавством передбачено оприлюднення показників фінансової звітності, зокрема в абзаці 1 п.4 ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» стверджується, що публічні акціонерні товариства, підприємства - емітенти іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств і сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, а також професійні учасники фондового ринку, банки, страховики та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком шляхом розміщення на власній веб-сторінці з опублікуванням у періодичних або неперіодичних виданнях [6]. Станом на 2013 рік, лише п'ята частина акціонерних товариств виконала вимогу законодавства про розкриття річних звітів своєї діяльністі. З 25,44 тис. зареєстрованих в Україні акціонерних товариств лише 7833 виконали вимогу закону щодо розкриття річної звітності. За даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку, саме стільки компаній оприлюднили звіти про свою діяльність за 2012 рік [7]. Зважаючи на це, можна стверджувати про відсутність достатнього рівня поінформованості суспільства, в тому числі і потенційних інвесторів про діяльність компаній.

Варто зазначити, що в багатьох випадках існують прояви маніпулювань інформацією, зокрема зі сторони менеджменту підприємства. Значний вплив на складання звітності справляють прояви «конфліктності інтересів користувачів». Як стверджує Я. Д. Крупка, інтереси користувачів досить часто не співпадають, а то й конфліктують між собою. Зокрема інтереси власників та групи працівників на чолі з менеджерами є по-факту суперечливими, така ж ситуація виникає коли порівняти інтереси власників та ДФС. Поясненням цього є те, що власники хочуть максимізува- ти прибуток, а працівники та менеджери хочуть використати якомога більшу частину одержаного прибутку на створення додаткових благ для себе та своїх рідних за рахунок підприємства. ДФС зацікавлені у максимізації податкового навантаження, що призведе до зменшення прибутку власників. Всі ці фактори мають свій вплив на формування звітності.

Тобто, в Україні існує реальна проблема, пов'язана з тим, що фінансова звітність не виконує мету свого існування, вона не забезпечує користувачів інформацією для прийняття управлінських, чи інших економічних рішень.

Відповідно, постає актуальне питання: «А якою ж повинна бути фінансова звітність, щоб задовольняти потреби користувачів?» Відповідь на це питання не є однозначною, вона включає в себе декілька підпунктів, зокрема:

- Звітність підприємств повинна бути орієнтована на майбутні звітні періоди, тобто не лише відображати ретроспективну інформацію, а й надавати розрахункові планові показники. Це можна зробити за рахунок виокремлення у звітності, певного розділу, який би відображав бачення компанії у майбутньому, але необхідно, щоб це бачення спиралося на об'єктивні показники діяльності вже сьогодні. Мається на увазі, що звісно планові показники будуть відрізнятися від фактичних, але необхідно щоб вони розраховувалися виходячи з реальних даних діяльності підприємства, і були як можна більше наближені до фактичних;

- Форма звітності, яка існує на сьогодні є складною для сприйняття для багатьох користувачів. Звітність має бути оприлюднена у вигляді своєрідного інтегрованого звіту, який би складався з двох головних складових, фінансової частини та не фінансової. До фінансової частини входила б інформація про фінансовий стан підприємства, результати його господарської діяльності та рух грошових коштів. Представлення даної інформації може бути графічним або ж в табличній формі, але обов'язково повинне бути коротке пояснення до ключових статей та показників звітності. Інформація у даному інтегрованому звіті повинна задовольняти потреби користувачів у порядку пріоритетності для підприємства (табл. 2). Нефінансова частина звіту повинна включати інформацію про вплив діяльності підприємства на суспільство та природне середовище (екологію). Форма представлення звіту не повинна бути уніфікована, та занадто ділова, звіт повинен бути простий та водночас цікавий для користувача, можливо включати певні ілюстрації та схеми пов'язані з діяльністю підприємства, тощо.

Користувачі звітності повинні бути впевнені в якісності інформації, представленої у звітності. Зважаючи на це, доречно було б проводити аудиторську перевірку таких звітів. Згідно п.1 ст. 8 Закону України «Про аудиторську діяльність» проведення аудиторської перевірки є обов'язковим для підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету [8]. За сучасного розвитку умов ведення господарської діяльності в Україні, вищезазначені установи та організації складають незначну частку загальної кількості господарюючих суб'єктів (табл. 4).

Таблиця 4 Кількісні характеристики вітчизняних суб'єктів господарювання

На сучасному етапі прискореного рівня скорочення природних ресурсів, посилення конкуренції в сфері господарських відносин, у тому числі, різноманітними шпигунськими методами зростає необхідність підвищення рівня захисту інформації. Одночасно поглиблення знань суспільства про наслідки господарської діяльності компаній обумовлюють потребу в представленні інформації про результати господарювання в доступному та зрозумілому користувачам форматі. Суперечність вказаних проблемних питань призвело до того, що нині фінансова звітність не задовольняє інтереси користувачів та їх потребу у відомостях щодо ефективності використання інвестованих ресурсів. Дослідження вказують на неможливість користувачів зрозуміти звітні показники та прийняти раціональні рішення щодо використання майна. Крім того, достовірність звітності - питання, що підлягає обговоренню у зв'язку з відсутність налагодженої системи контролю для усіх суб'єктів господарювання у нашій державі.

Відповідно, на часі - переорієнтація звітності на потреби користувачів відповідно до їх рівня професійної підготовки, інтересу, участі в формуванні капіталу компанії.

Подальше дослідження в напрямку розвитку та удосконалення звітності буде націлене на розробку альтернативних форм звітності, які б включали показники необхідні для задоволення інформаційних потреб користувачів, в тому числі і показники не фінансового характеру.