Інтегрована корпоративна звітність: проблеми впровадження

Глобальна фінансова криза на початку третього тисячоліття виявила необхідність розробки і запровадження нової економічної моделі, яка могла б захистити бізнес, інвесторів, співробітників і суспільство в цілому від подальших все більш глибоких кризових явищ. Важливим елементом такої моделі розглядається інтегрована звітність підприємств, яка повинна замінити або суттєво доповнити існуючу на теперішній час фінансову звітність. Один із важливих аспектів критики існуючої системи корпоративної звітності полягає в тому, що зараз в ній не приділяється достатньо уваги таким факторам, як ризики діяльності, стратегія розвитку, нагляд і стійкість бізнесу, вартість підприємства та перспективи її зростання, використання природних ресурсів та охорона навколишнього середовища, соціальні аспекти діяльності підприємства тощо. Тобто мова йде про недостатнє висвітлення або й повну відсутність у звітності так званих нефінансових показників, які інколи відіграють досить суттєву роль в оцінці результатів діяльності підприємства і його керівництва та у визначенні перспектив подальшого розвитку окремої бізнесової структури, її інвестиційної привабливості. інтегрований корпоративний звітність облік

Протягом останніх десятиліть спостерігається тенденція глобальної уніфікації фінансової звітності, зумовленої як впровадженням національних стандартів обліку, що не суперечать міжнародним стандартам, так і поширенням застосування міжнародних стандартів звітності, переходом до ринкових умов ведення бізнесу, розвитком конкуренції, визнанням необхідності дотримання комерційної таємниці тощо. Все це разом зумовило значне зменшення інформативності наданої компаніями звітної інформації. Наприклад, у звітності підприємств більшості галузей економіки виключені показники, що характеризують їх галузеві особливості та обсяги виробничої діяльності (види продукції, обсяги виробництва, собівартість продукції тощо), мотивуючи це необхідністю дотримання вимог комерційної таємниці. Якщо у річному звіті радянських підприємств налічувалося 8-10 тисяч показників, що викликало справедливу критику та несприйняття обліковою громадськістю, то зараз у зарубіжній практиці інколи ставиться питання про те, що баланс підприємства повинен бути не більше «візитної картки». У зв'язку з цим окремі економісти-аналітики вважають за необхідне відновити диференційований підхід до змісту та обсягу звітності підприємств різних секторів економіки, передбачивши в ній не лише фінансові, а й виробничо-економічні показники.

Ідеологи нових підходів до змісту звітності підприємств припускають, що включення до звітності визначальних нефінансових компонентів, значно поліпшить її якість і відобразить істотний вплив факторів навколишнього середовища, соціального і наглядового факторів. Тут мається на увазі інформація про використання природних ресурсів, захист прав людини і вплив бізнесу на суспільні явища та зміни клімату. Нова модель звітності розглядається як можливий спосіб отримання більш повної картини діяльності конкретного підприємства, яка відображає його ризики і можливості, досягнутий рівень і перспективи подальшого стійкого розвитку.

Постановка проблеми. Ідея розробки і використання нової моделі звітності для бізнесу далеко не нова. Вже стало своєрідною традицією в періоди економічних катаклізмів говорити і писати про неспроможність існуючої моделі звітності та закликати до її суттєвого реформування аж до розробки кардинально нового підходу. Історія таких обговорень починається з 70-х років минулого століття, і один той факт, що глобальне застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) узгоджується вже більше 30 років, дозволяє зрозуміти складність досягнення глобального консенсусу в цьому питанні.

Потреба у складанні інтегрованої звітності виникала як під впливом внутрішніх факторів (менеджмент підприємства починає глибше розуміти існуючі зв'язки між показниками діяльності підприємства та процесами, що відбуваються за його межами), так і зовнішніх (користувачі звітності за межами підприємства прагнуть мати інформацію не лише про ретроспективні фінансові показники діяльності підприємства, а й про майбутній його вплив на економіку, суспільство та екологію, про перспективи розвитку та можливості створювати нову вартість, задовольняти зростаючі потреби інвесторів та суспільства в цілому).

Важливими передумовами впровадження інтегрованої звітності є:

1) вимоги зовнішніх зацікавлених сторін: населення, регіональних адміністрацій, неурядових організацій, споживачів, постачальників і підрядників, інвесторів, акціонерів, працівників підприємства, громадськості, засобів масової інформації (ЗМІ), наукових працівників тощо;

2) поліпшення операційної діяльності та покращання репутації підприємства: зростання продуктивності праці, скорочення обсягів споживання енергоносіїв, зменшення шкідливих викидів у навколишнє середовище, покращання іміджу підприємства та зниження процентних ставок за кредитами банків, підвищення вартості акцій і т. ін.;

3) дотримання нормативних актів, дія яких поширюється на українські підприємства: принципів Глобального договору ООН відповідно до «Керівництва із звітності у сфері стійкого розвитку» міжнародної організації Global Reporting Initiative (GRI); стандартів серії АА1000 Міжнародного інституту соціальної та етичної звітності; міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та ін.

Нефінансова інформація, що розкривається компаніями добровільно, відображає бажання менеджменту донести ці повідомлення до зовнішнього світу і його припущення про те, що зовнішнім користувачам це буде цікаво і корисно. Тому модель, яка вказує відповідальним за підготовку нефінансової інформації, що та як вони повинні показувати, а користувачам звітності на що вони можуть очікувати, може забезпечити достатній рівень розкриття і гарантує прийнятний рівень порівнянності звітної інформації. Але такої моделі нефінансової звітності, яка відповідала б усім цим вимогам, практично не існує, її необхідно розробити. Виходячи з цього, постає важливе питання: що та як розкривати в інтегрованій звітності? Іншими словами: яка повинна бути структура інтегрованої звітності, перелік та зміст її показників, у яких формах вони повинні подаватися та з яким ступенем деталізації? Частковому вирішенню перелічених проблем і присвячено це дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання змісту та методики складання інтегрованої звітності останніми роками досліджували багато вітчизняних науковців: К. Безверхий [1], О.І. Гриценко [2], Р.О. Костирко [4], С.А. Кузнецова [5], М. Проданчук [7], В. Сорокіна [8] та ін. У своїх дослідженнях вони досить системно обґрунтовують необхідність та практичне значення складання інтегрованої звітності, характеризують суттєві недоліки існуючої практики подання фінансової звітності, наводять вимоги і методичні підходи міжнародних організацій до складання корпоративної звітності, пропонують різні варіанти моделей інтегрованої звітності. Окремі автори наводять систему можливих показників такої звітності та порядок її подання і оприлюднення. Але у більшості публікацій з цієї тематики не пов'язуються фінансові та нефінансові показники, не вказуються джерела отримання необхідної інформації, способи її перевірки на повноту та достовірність, порядок оприлюднення.

Метою статті є обґрунтування змісту і структури інтегрованої звітності, порядку накопичення вихідної інформації, її обробки для складання звітності.

Виклад основного матеріалу. Питаннями розробки і впровадження інтегрованої бізнес-звітності опікуються різні міжнародні організації як на рівні державних утворень, так і на рівні професійних громадських організацій і об'єднань. Однією з перших це питання порушила Ініціатива щодо глобальної звітності (Global Reporting Initiative GRI), створена у 1997 р. Це мережева організація, яка першою запропонувала концепцію звітності щодо стійкості компаній, що найбільш широко використовується в цей час у всьому світі.

Проект «Облік стійкості» (Accounting for Sustainability A4S) був організований принцем Уельським у 2004 р., і результати першої фази його діяльності були презентовані громадськості у присутності представників вищих ешелонів влади та бізнесу в 2006 р.

Проектами A4S та GRI у серпні 2010 р. було створено Міжнародний комітет з інтегрованої звітності (International Integrated Reporting Committee IIRC), який визначив собі за мету створення Загальновизнаної концепції звітності щодо стійкості концепції, яка б об'єднала інформацію з фінансів, громадського нагляду, питання навколишнього середовища і соціальних аспектів в один чіткий, взаємопов'язаний і придатний для порівнянь формат, тобто інтегрований формат [8].

Міжнародна федерація бухгалтерів (IFA) та Міжнародний комітет з інтегрованої звітності (IIRC) спільно уклали «Меморандум про взаєморозуміння», основною метою діяльності за яким є сприяння, підтримка та координація зусиль у розробці інтегрованої звітності [2, с. 32].

Спробами визначити єдині загальні принципи підготовки інтегрованої звітності можна вважати і пропозиції Комітету з Міжнародних стандартів фінансової звітності за документом «Коментарі менеджменту» (Management Commentary) та Директиву щодо вдосконалення звітів Європейського Союзу (EU Accounts Modernization Directive).

Відповідно до рекомендацій Міжнародного комітету з інтегрованої звітності (IIRC) у новій бізнес-звітності передбачається розкриття низки показників, що стосуються: огляду організації і бізнес-моделі; опису середовища, в якому працює організація, у тому числі ризиків і можливостей; стратегічних цілей і шляхів їх досягнення; корпоративного управління і винагород; виробничих показників, у тому числі фінансових і нефінансових; прогнозу на майбутнє [8].

Підготовка інтегральної звітності потребує підтримки на вищому рівні управління. Керівники компанії повинні задіяти механізми, які забезпечували б достовірне і повне розкриття необхідної інформації. Для збору і опрацювання нефінансової інформації необхідними є створення функціональних ІТ-систем, використання веб-технологій і забезпечення доступу до розкриття показників у режимі on-line, що сприятиме зниженню витрат на підготовку нефінансової звітності та підвищення її прозорості. З метою підготовки та практичного впровадження інтегрованої звітності у фінансово-господарську діяльність підприємств необхідно забезпечити виконання низки вимог, а саме: розробити форму і структуру інтегрованої звітності; визначити ступінь її регламентації та стандартизації (що досить важливо для бухгалтерів України, які за роки командної системи управління звикли до нормативної регламентації усіх форм звітності та методики розрахунку найважливіших показників); налагодити організацію подання та оприлюднення інтегрованої звітності; передбачити, по можливості, її облікове забезпечення та контроль якості.

Розробка і впровадження моделі інтегрованої бізнес-звітності усуває окремі відмінності між фінансовим і управлінським обліком в їх класичному розумінні: інтегрована звітність частково відкриває для всіх зацікавлених користувачів ту інформацію, яка традиційно вважалася внутрішньою, закритою. Виходячи з цього, більшість українських компаній не готові складати і оприлюднювати інтегровану бізнес-звітність: лише 8,3% з них публікують окремий нефінансовий звіт, а 13,2% надають екологічні та соціальні показники у пояснювальних записках до регулярних фінансових звітів. Інтегральну звітність у різних форматах уже почали складати в Україні такі відомі компанії, як «Оболонь», «Нібулон», «Артеріум», «Тетра Пак», СКМ, ДТЕК, «Метінвест», «ВОЛЯ», «Астеліт», «Бритиш Американ Тобакко Україна» та ін. Тим часом у світі дедалі більша кількість компаній готують нефінансові звіти. Якщо у 1992 р. таких звітів було близько 100, то у 2010 р. понад 3 тисячі. Серед них такі досить відомі, як «Ford», «Procter & Gamble», «Shell», «Disney», «Xerox», «Microsoft», «Siemens» та ін. У Південній Африці з 1 червня 2010 р. усі 450 компаній, чиї акції котируються на біржі, повинні подавати інтегрований звіт. У той же час в Україні в 2011 р. було оприлюднено лише 15 нефінансових звітів [4, с. 19-20]. У більшості випадків нефінансовий звіт про діяльність українських компаній публікується на сайті компанії або у спеціальних інтернет-виданнях у формі «Звіту адміністрації» і лише інколи у формі пояснювальної записки до фінансової звітності.

Більше цій меті відповідає звітність про стійкий розвиток, яка включає значну кількість показників нефінансового характеру. Для прикладу можна навести Звіт про сталий розвиток групи «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ), яка веде свою діяльність у 7 країнах світу, у тому числі й в Україні. Звіт цієї компанії за 2011 р. включає такі розділи: Стратегія і аналіз; Характеристика компанії; Параметри звіту; Управління, зобов'язання і взаємодія із заінтересованими сторонами; Економічні показники; Екологічна складова; Підходи до організації праці; Права людини; Взаємодія із суспільством; Відповідальність за продукцію [3].

Як бачимо, компанії самостійно обирають формат, розділи і структуру звіту. На нашу думку, питання методики складання та подання інтегрованої звітності повинні стати складовою частиною облікової політики підприємства, обов'язковою для виконання всіма посадовими особами.

На підставі вивчення нормативних документів, практики окремих підприємств [3; 6; 9], пропозицій різних авторів [1; 2; 4; 5; 7] можна визначити орієнтовний зміст інтегрованої корпоративної звітності, яка за необхідності повинна включати такі розділи і показники.

1. Звернення вищого керівництва компанії до заінтересованих користувачів звітності, в якому пояснюються напрями діяльності, найбільш суттєві досягнення за попередній період, стратегічні цілі та способи і перспективи їх досягнення. Тут же можуть бути обґрунтовані шляхи вирішення соціальних (життя, здоров'я, благополуччя працівників) та екологічних проблем (охорона навколишнього природного середовища), встановлення партнерських відносин з місцевими адміністраціями та населенням місцевості, де здійснюють свою діяльність підприємства компанії (розширення зайнятості населення і зменшення рівня безробіття, розвиток інфраструктури населених пунктів тощо).

2. Характеристика компанії передбачає розкриття інформації про галузі її економічної діяльності та напрями розвитку бізнесу, географічне розташування окремих підприємств або виробництв, конкурентне середовище, частка на ринку окремих видів продукції (товарів), чисельність працівників і темпи її зростання, стабільність колективу (або рівень плинності кадрів), матеріальні умови та мотивування працюючих, основні узагальнюючі фінансово-економічні показники діяльності (наприклад, сума вкладеного капіталу, прибуток, платежі до бюджету, середній рівень оплати праці, рівень виплачених дивідендів на акції тощо), інші переваги та можливі загрози.

3. Параметри інтегрованого звіту: звітний період; дата опублікування попереднього звіту; цикл інтегрованої звітності (щорічний, дворічний); методичні підходи і процедури складання звіту; способи оприлюднення звітної інформації (повний, скорочений варіанти, якими засобами); контактна інформація.

4. Корпоративне управління, зобов'язання і взаємодія із зацікавленими сторонами: організаційна і виробнича структура підприємства; вищі органи управління та характерні особливості їх діяльності, витрати на утримання апарату управління, оплата праці та інші виплати діючим та колишнім керівникам компанії та наглядової ради, надання їм кредитів на пільгових умовах тощо; участь у міжнародних організаціях, об'єднаннях і асоціаціях; постійні кооперативні зв'язки, постачальники і партнери; бізнес-середовище; клієнти, інвестори, страхові, кредитні та інші фінансові організації; наукові співтовариства; громадські організації, з якими підтримує взаємовідносини компанія.

5. Фінансові показники діяльності (фінансова звітність та її інтерпретація): звіт про фінансовий стан (баланс з поясненнями суттєвих відхилень за окремими статтями); основні відносні характеристики фінансового стану (фінансові коефіцієнти, показники заборгованості тощо); звіт про фінансові результати (сукупний доход) та прибутковість акцій; основні джерела одержання прибутку та напрями його використання, виплати акціонерам (учасникам); фінансові інвестиції; звіт про рух грошових коштів з аналізом чистих грошових потоків за видами діяльності; зміни у складі власного капіталу; нараховані і сплачені зобов'язання із податків та інших обов'язкових платежів до бюджету; отримані державні субсидії та фінансування окремих проектів; стан розрахунків з оплати праці; спонсорська і благодійна діяльність, меценатство.

6. Економічні показники діяльності: обсяги виробництва і частка компанії у валовому виробництві (реалізації) окремих видів продукції в цілому та у конкретних регіонах (сегментах діяльності); сукупні витрати за звітний період окремих видів матеріалів та енергоносіїв; якість продукції та її сертифікація; обсяги зовнішньої торгівлі; чистий доход від операційної діяльності, валовий і чистий прибуток; наявність і рух основних засобів; амортизаційна політика; капітальні інвестиції, у тому числі за кордоном; інноваційна діяльність; стратегічні плани та моделі бізнесу.

7. Показники соціальної діяльності та соціальної відповідальності включають: характеристику умов праці та стан соціального захисту працюючих; стан охорони праці в цілому та на найважливіших ділянках виробництва; інвестиції в охорону праці та соціальний захист (охорону здоров'я і безпечні умови праці); принципи побудови трудових відносин та взаємовідносин з трудовим колективом; недопущення різного роду дискримінації (за статтю, віком, національністю, віросповіданням тощо); дотримання прав людини; недопущення використання дитячої праці; інвестиції в освітні проекти, підготовку кадрів, забезпечення професійного навчання та можливостей кар'єрного зростання співробітників; допомога пенсіонерам з числа колишніх працівників компанії; витрати на розвиток спорту, духовність та збереження історико-культурної спадщини.

8. Характеристика екологічної діяльності: екологічна безпечність виробничих процесів; інноваційні екологічні проекти у виробництві; екологічна чистота продукції; ефективність використання енергоресурсів та відновлювальних джерел енергії; динаміка викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище; ефективність використання землі та інших природних ресурсів; інвестиції в очисні технології та охорону навколишнього середовища.

9. Ризики та можливості: джерела можливих ризиків; оцінка ймовірності їх настання та можливого ступеня впливу на конкретні процеси і їх результати; конкретні дії, що сприятимуть запобіганню ризикам або зменшенню їх впливу на фінансові результати діяльності компанії; використання переваг та ключових можливостей компанії для створення нових цінностей; проблеми і очікувані наслідки управління ризиками.

10. Інші суттєві питання діяльності компанії (за оцінками та пропозиціями її керівництва).

11. Організація внутрішнього та зовнішнього контролю якості звіту: інформація про внутрішній контроль якості звіту, якщо він проводився; посилання на висновки зовнішнього аудиторського контролю, на оцінки сторонніх (незалежних) користувачів звітності тощо.

Не менш важливим питанням розробки і впровадження інтегрованої звітності, поряд зі змістом її моделі, є розробка та використання нового способу «доставки» інформації до споживача. Тут великі надії пов'язують з новим методом «маркування» фінансової інформації у звітності або присвоювання тегів XBRL (Extensible Business Reporting

Language). Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) роз'яснює, що теги унікально ідентифікують окремі дані фінансової звітності компанії, тому за ними можна легко робити пошук в Інтернеті, їх можна завантажувати в розрахункові таблиці та бази даних, використовувати в будь-якого роду порівняльній та аналітичній роботі інвесторів, аналітиків і журналістів [8]. Ми вважаємо, що це питання заслуговує окремого детального дослідження.

Звичайно, не всі з наведених показників можуть бути включені до інтегрованого звіту конкретного підприємства: деталі уточнює керівництво компанії, знаходячи баланс між бажаннями і можливостями (доцільністю). Але цей перелік може стати орієнтиром для побудови методики складання інтегрованої звітності та її більш широкого впровадження у практику українських підприємств.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Як показують результати проведеного дослідження, питання впровадження інтегрованої звітності у практику українських підприємств є досить актуальним і життєво необхідним, що зумовлено не лише кризовим станом економіки України, а й процесами глобалізації та євроінтеграції.

Загальні концептуальні основи впровадження інтегрованої бізнес-звітності розроблено та рекомендовано провідними міжнародними організаціями, такими як: Ініціатива щодо глобальної звітності (GRI), Облік стійкості (A4S), Міжнародний комітет з інтегрованої звітності (IIRC), Міжнародна федерація бухгалтерів (IFA), Комітет з Міжнародних стандартів фінансової звітності (IASC) та ін.

Вважаємо, що орієнтовний зміст інтегрованої бізнес-звітності для українських підприємств може включати такі розділи: звернення вищого керівництва; характеристика компанії; корпоративне управління; фінансові, економічні, соціальні, екологічні показники діяльності; перспективні рішення, ризики та можливості тощо.

Конкретні показники інтегрованої звітності для підприємств різних галузей економіки та організаційних форм спеціалістів і керівників підприємств необхідно визначити у процесі подальших досліджень за участю спеціальних професійних організацій.

Список використаних джерел

1. Безверхий К. Інтегрована звітність підприємства: удосконалення організації і методики її складання / К. Безверхий // Бухгалтерський облік і аудит. 2014. № 5. С.23-28.

2. Гриценко О.І. Тенденції та проблеми формування інтегрованої звітності суб'єктами господарювання / О.І. Гриценко // Молодий вчений. 2014. № 2 (05). С.31-34.

3. Инвестируя в настоящее, мы строим будущее. Отчет об устойчивом развитии Группы СКМ за 2011 год. Сокращенная версия [Электронный ресурс]. Режим доступа: www.sustainability.scm.com.ua

4. Костирко Р.О. Інтегрована модель звітності компаній: передумови, принципи, складові / Р.О. Костирко // Економіка України. 2013. № 2 (615). С. 18-28.

5. Кузнецова С.А. Інтегрована управлінська звітність: глобальні виклики та локальні рішення в епоху ноосфери / С.А. Кузнецова // Економічний нобелівський вісник. 2014. № 1 (7). С. 270-279.

6. На один шаг ближе к интегрированной отчетности. Новый подход в XXI веке [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.ifrs.ru/upload/IR-DiscussionPaper-2011_single-rus.pdf

7. Проданчук М. Інтегрована звітність інструмент управління підприємством / М. Проданчук // Бухгалтерський облік і аудит. 2014. № 2. С. 24-31.

8. Сорокіна В. Нова модель фінансової звітності для бізнесу [Електронний ресурс] / В. Сорокіна // Україна фінансова: Інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку. Режим доступу: http://www.ufin.com.ua/ analit_mat/sdu/101.htm

9. Тенденции: что движет, а что тормозит КСО в Украине [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://svb.org.ua/reviews/tendentsii-chto-dvizhet-chto-tormozit-kso-vukraine

References

1. Bezverhij, K. Integrovana zvitnist' pidprwmstva: udoskonalennja organizacii і metodiki її skladannja [The integrated reporting of the enterprise: improvement of the organization and technique of its drawing up]. Buhgalters'kij oblik і audit [Accounting and Auditing], 2014, no. 5, pp. 23-28.

2. Gricenko, О.І. Tendencii taproblemi formuvannja integrovanoizvitnosti sub'єкtami gospodarjuvannja [Trends and challenges of building integrated reporting entities].Molodij vchenij [The young scientist], 2014, no. 2 (05), pp. 31-34.

3. Investiruja v nastojashhee, my stroim budushhee. Otchet ob ustojchivom razvitii Gruppy SKM za 2011 god. Sokrashhennaja versija [Investing in the present, we build the future. The sustainability report of SKM Group for 2011. The reduced version] Available at: http://www.sustainability.scm.com.ua (Accessed 22 November 2012).

4. Kostirko, R.O. Integrovana model'zvitnosti kompanij:peredumovi, principi, skladovi [Integrated model of company reporting: background, principles, components]. Ekonomika Ukraini [Economy of Ukraine], 2013, no. 2 (615), pp. 18-28.

5. Kuznecova, S.A. Integrovana upravlins'ka zvitnist': global'ni vikliki ta lokal'ni rishennja v epohu noosferi [Integrated management reporting: global challenges and local solutions in the age of the noosphere]. Ekonomichnij nobelivs'kij visnik [Nobel Economic Bulletin], 2014, no. (7), pp. 270-279.

6. Na odin shag blizhe k integrirovannoj otchetnosti. Novyj podhod v 21 veke [One step closer to Integrated reporting a New approach in the 21st century] Available at: http://www. ifrs.ru/upload/IR-Discussion-Paper-2011_single-rus.pdf (Accessed 10 May 2012).

7. Prodanchuk, M. Integrovana zvitnist' instrument upravlinnja pidprwmstvom [Integrated reporting business management tool]. Buhgalters'kij oblik і audit [Accounting and Auditing], 2014, no. 2, pp. 24-31.

8. Sorokina, V. Nova model'finansovoi' zvitnosti dlja biznesu [New model of financial statements for business] Ukrai'na finansova: Informacijno-analitichnij portal Ukrains'kogo agentstva finansovogo rozvitku [Financial Ukraine: Information-analytical portal Ukrainian Financial Development Agency]. Available at: http://www.ufin.com.ua/analit_mat/sdu/101. htm (Accessed 02 September 2014).

9. Tendencii: chto dvizhet, a chto tormozit KSO v Ukraine [Trends: what motivates and what inhibits CSR in Ukraine] Available at: http://svb.org.ua/reviews/tendentsii-chtodvizhet-chto-tormozit-kso-v-ukraine (Accessed 22 November 2012).

Размещено на Allbest.ru