Фінансова звітність кредитних спілок

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Сьогодні існують проблеми різнопланового змісту і суспільного характеру, які пов'язані з діяльністю українських кредитних спілок. Загальновідомі факти вимагають інформації, яка б забезпечувала прозорість діяльності таких фінансових утворень. Насамперед це стосується змісту їх публічної фінансової звітності.

Кредитні спілки виконують специфічні функції на ринку фінансових послуг, здійснюючи свою діяльність як організації, що не декларують максимізацію прибутків. Відсутність прибутковості як мети свого функціонування істотно вирізняє зміст їх фінансово-економічної діяльності від установ банківської системи та небанківських кредитних інституцій. Низка відмітних особливостей функціонування кредитних спілок зумовлює специфіку організації обліку та складання і подання (оприлюднення) ними фінансової звітності. Переважна більшість аналітичних оглядів щодо діяльності вітчизняних кредитних спілок та об'єднань кредитних спілок підтверджують потребу у розвитку та адаптації змісту їх фінансової звітності, об'єктивнішого розкриття окремих звітних даних для потреб контролю за їхньою діяльністю та цілей регулювання макроекономічних процесів. При цьому дотримується позиція, що звітність будь-якого економічного суб'єкта національної економіки, зокрема й кредитних спілок, “...як складова системи управління на макро- і макрорівнях формується під впливом потреб основних користувачів відповідної інформації, які забезпечують ефективність економічного розвитку окремих суб'єктів господарювання та суспільства загалом”.

Кредитні спілки, як і інші небанківські фінансові посередники, складають фінансову звітність на основі традиційних регламентацій. Загалом вважається, що цей формат є малопридатним для установ, які проводять специфічні операції з фінансово-кредитними ресурсами, оскільки існуючий зміст оприлюдненої звітності економічними суб'єктами такого типу не достатньо акцентовано враховує особливості їх основного виду діяльності - надання позик своїм членам під проценти та отримання від них процентних депозитних вкладів. Саме ця та інша “специфічність окремих облікових об'єктів вимагає адекватного відображення інформації про них у фінансовій звітності для кращого розуміння основних показників”.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про акцентування науковцями значущості звітності таких установ у забезпеченні функціонування фінансово-економічної системи і водночас підтверджується доказовість сформульованих аргументацій щодо потреби адаптації формату і змісту фінансової звітності до сучасних потреб користувачів. У предметній сфері адаптації публічної звітності сучасних підприємств загалом можна навести висновки, зроблені М.С. Пушкарем і М.Г. Чумаченком, як обґрунтовують важливість і необхідність нової парадигми обліку і фінансової звітності, адекватної сучасним фінансово-економічним процесам. Крім того, Л.М. Кіндрацька, дотримуючись подібної позиції, вважає що “.для соціально значущих суб'єктів необхідно відмовитися від бухгалтерської звітності і прийняти винятково фінансову”.

Для кредитних спілок основним звітним об'єктом необхідно вважати власний капітал та зміни його величини і структури. З цього погляду Н.М. Воськало, за результатами дисертаційної роботи щодо відповідності сучасним економічним умовам і відносинам обліково-звітного відображення власного капіталу, обґрунтовує, що “. враховуючи публічне значення інформації про власний капітал, існуючий аналітичний рівень звіту про власний капітал є недостатній з погляду повноти та прозорості”. За результатами переважної більшості досліджень у сфері фінансової звітності сучасних підприємств загалом і кредитних спілок зокрема, науковці роблять однозначні висновки про потребу її приведення до сучасних умов діяльності суб'єктів економіки, надавши галузевий формат її спрямованості, що дасть змогу врахувати особливості діяльності конкретних суб'єктів господарювання.

Мета роботи - поглиблено проаналізувати теоретичні і методичні положення щодо складання форм звітності кредитних спілок України, встановити ключові проблемні фактори та сформулювати окремі аспекти адаптації звітності таких фінансових утворень до специфіки їх діяльності.

Виклад основного матеріалу. Закономірна потреба в розширенні видів фінансових послуг у суспільстві та особливі умови формування й надання кредитних ресурсів населенню кредитними спілками виділяють такі суб'єкти фінансової діяльності в особливий ряд. Вагоме місце відводиться прозорості їх публічної звітності, адекватності її структури (статей і показників) специфіці діяльності українських кредитних спілок, а тому акцент уваги зміщується на відповідність структурної побудови такої звітності, яка повинна задовольняти не тільки контрагентів, але й органи регулювання економікою.

Кредитні спілки (кредитні кооперативи) є суб'єктами господарювання, а тому вони зобов'язані вести бухгалтерський облік результатів своєї діяльності та складати фінансову звітність й подавати інші форми спеціальної звітності в установленому порядку. Звітність кредитних спілок складається відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, враховуючи регламенти про істотність обліку і звітності та норм Закону “Про кредитні спілки” як інституційного учасника фінансового ринку. При цьому відзначимо, що законодавчі акти різних країн стосовно фінансової звітності різних за значущістю економічних суб'єктів спираються на спеціальний закон країни, який визначає правові засади регулювання, організаційності та ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. З погляду досліджуваної проблематики важливим є відзначення мети фінансової звітності - надання інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб'єкта господарювання, яка є корисною для широкого кола користувачів під час прийняття ними економічних рішень. Вітчизняні і міжнародні стандарти акцентують увагу на корисності інформацій, представленої у фінансовій звітності; її зміст у вітчизняних кредитних спілках за таким критерієм залишається дискусійним.

Для забезпечення інформаційних потреб користувачів кредитні спілки крім фінансової, статистичної і податкової звітності, подають спеціальну звітність - Загальну інформацію про кредитну спілку; Звітні дані про фінансову діяльність кредитної спілки; Звітні дані про склад активів та пасивів кредитної спілки; Звітні дані про доходи та витрати кредитної спілки; Розрахунок необхідної суми резерву покриття втрат від неповернення кредитів кредитної спілки; Звітні дані про залучені кошти від юридичних осіб; Звітні дані про діяльність відокремлених підрозділів кредитної спілки. Враховуючи той факт, що такі звіти не оприлюднюються, то інформація наведення у них більшою мірою стосується регулятивних органів (Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг), а не прямих контрагентів кредитної спілки.

Вимоги законодавчої регламентації фінансової звітності передбачають надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів. Незважаючи на ці вимоги, законодавчо встановлену відповідальність за їх порушення та регулярне оприлюднення звітності кредитними спілками, їх банкрутство (втрата капіталу) набуло масового характеру. Однією з причин можна вважати невідповідність змістового формату звітності до специфіки формування та управління капіталом у кредитних спілках та фінансово-економічне навантаження цієї категорії стосовно суб'єктів такого типу у Звіті про власний капітал, а також тих балансових статей, що розкривають його величину і структуру.

Для небанківських фінансових установ одним із найважливіших об'єктів фінансової звітності і статей балансу є власний капітал, оскільки їхня діяльність, що розкривається у фінансовій звітності та в інших звітах, є здебільшого лише зведеними даними про операції з фінансово-кредитними ресурсами. Власний (вкладений) капітал кредитної спілки не є умовно-постійною величиною: перманентне вибуття і кооптація нових членів кредитної спілки (їх внески) прямо впливають на величину цього обліково-звітного об'єкта.

У фінансовій звітності потрібно розкривати власність членів спілки, отриману у вигляді цільових, депозитних та інших вкладів, та колективну власність кредитної спілки чи об'єднаної кредитної спілки, сформовану вступними і пайовими внесками, процентами по депозитних вкладах, відрахування з доходів спілки до створених резервів тощо. Крім того, дані про капітал кредитних спілок як інституційних утворень на фінансових ринках, необхідні й для регулювання макроекономічних процесів. Такі дані є найважливішими у системі фінансової звітності, а їх розкриття у Звіті про власний капітал потребує вищого рівня аналітичності.

Незважаючи на декларативність неприбуткової діяльності кредитних спілок, будь-яке вкладення капіталу економічним суб'єктом у ринковому середовищі викликає появу економічних вигод, або їх часткову втрату. З метою покриття очікуваних збитків від неповернення кредитів (втрата капіталу) за рахунок частини доходів кредитної спілки формується резерв покриття втрат (новий вид капіталу). Його накопичення й використання здійснюються на основі законодавчих норм. Насправді такий резервний капітал (як і інші фонди і резерви, створені за рішеннями загальних зборів кредитної спілки) тільки декларативно фігурує у балансі (фінансовій звітності), а на практиці жодної страхової функції основному капіталу не забезпечує: він використовується у фінансовому обороті на загальних принципах (оборот грошових коштів). Цей аспект не врегульований також і методичними рекомендаціями щодо проведення аудиту кредитних спілок (публічне підтвердження результатів їх діяльності), наведених у фінансовій звітності. кредитний фінансовий звітність бухгалтерський

Не менш важливим елементом інформації, яка відображається у фінансовій звітності, є дані про фінансові результати кредитних спілок, що відображаються у відповідних звітах про фінансові результати, доходи та витрати. Передусім це стосується використовуваного принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, тобто фіксації таких облікових об'єктів у момент їх виникнення, а не від дати встановлення або сплати грошових коштів. Поряд з цим “...методичними рекомендаціями щодо ведення бухгалтерського обліку кредитною спілкою та об'єднаною кредитною спілкою передбачається обліковувати доходи у вигляді нарахованих процентів за наданими кредитами у складі інших доходів операційної діяльності”.

Враховуючи основний вид діяльності кредитної спілки (взаємне кредитування її членів), доходами від її основної діяльності виступають проценти (відсотки) за наданими кредитами, які зіставні з класифікованими доходами (виручкою) від реалізації послуг національних стандартів. До складу інших операційних доходів кредитної спілки можуть бути зараховані: дохід від реалізації іноземної валюти, дохід від операційної курсової різниці, одержані штрафи, пені, неустойки, дохід від списання кредиторської заборгованості, дохід від безоплатно одержаних активів, інші доходи від операційної діяльності. Доходи від фінансової діяльності кредитної спілки передусім пов'язуються з доходами від її участі у капіталі об'єднаної кредитної спілки. Серед інших фінансових доходів, про які необхідна систематизована інформація, виступають нараховані проценти за кредитами, які надані кредитній спілці, доходи, отримані від розміщення коштів у державних цінних паперах та інші процентні доходи.

Інформація про доходи, витрати, прибутки збитки кредитної спілки, сформована у системі бухгалтерського обліку, виступає основою складання звіту про фінансові результати та звітні дані про прибутки і збитки. Здебільшого теорія і практика відзначається невідповідністю нормативного методичного регулювання цих об'єктів специфіці діяльності кредитних спілок. Враховуючи те, що фінансовий результат визначається принципом відповідності доходів і витрат, науковці відзначають, що складова “нарахування” зазначеного принципу означає відображення в обліку доходів та витрат, відповідно й фінансових результатів, у момент їх виникнення, незалежно від сплати грошей, а складова “відповідність” цього самого принципу передбачає визначення фінансового результату за допомогою зіставлення доходів звітного періоду з витратами цього періоду, понесеними для їх отримання.

З погляду обліку власного капіталу та його репрезентації у фінансовій звітності уточненню підлягає форма № 1 “Баланс” стосовно його статей та змісту показників про довгострокові і поточні зобов'язання. Основною проблемою викривлення інформаційного змісту показників у фінансовій звітності кредитних спілок є те, що в обліковому процесі використовують регламентації з обліку активів, капіталу та господарських операцій, які за своєю економічною сутністю відповідають об'єктам господарських організацій, але не повністю враховують їхній зміст у таких фінансових утвореннях. Насамперед це стосується такого облікового об'єкта, як капітал, особливостей його фінансово-економічної природи у нефінансових організаціях, об'єктивним підходом до вирішення цієї проблеми можна вважати сформульовану науковцями методику поточного та підсумкового обліку пасивних операцій кредитних спілок щодо формування власного капіталу депозитних операцій. У цій методиці, зокрема, “запропоновано” уточнення назви і призначення рахунка 55 “Довгострокові зобов'язання за залученими коштами”.

Рекомендовано: введення нової статті “Довгострокові зобов'язання за залученими коштами” для відображення таких зобов'язань разом із нарахованими, але неоплаченими за ними процентами; для відображення стану поточних зобов'язань за депозитними операціями використовувати статтю з уточненою назвою “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги щодо основної діяльності”.

Деякі дослідники вважають, що розв'язком поставленої проблеми може бути доповнення Приміток до річної фінансової звітності кредитних спілок основною інформацією, яка не становить комерційної таємниці та яка б забезпечувала дотримання принципу бухгалтерського обліку і фінансової звітності “повного висвітлення” і відповідала міжнародним стандартам фінансової звітності щодо ретельності розкриття інформації.

Розкрита у фінансовій звітності прозора повна і об'єктивна інформація про діяльність кредитних пілок визнається важливою складовою повернення довіри населення до їх діяльності, що сприятиме залученню ними грошових ресурсів для взаємного кредитування. Існуюча практика розкриття інформації про діяльність кредитних спілок у фінансовій та спеціальних видах звітності не повністю відповідає вимогам користувачів. Частково ця проблема може бути вирішена за допомогою наведення у пояснювальній записці додаткової інформації, яка б розкривала особливості та специфіку діяльності кредитних спілок й, відповідно, вплив на балансові статті та інші показники звітності.

Враховуючи державні регулятивні норми складання і подання звітності, надання адаптивності фінансовій звітності кредитних спілок частково можна вирішити через облікову політику. У ній доцільно використовувати альтернативні норми, закладені у бухгалтерських стандартах та приписах формування фінансової звітності, зокрема підходів до визнання доходів і витрат кредитної спілки, коригувальних процесів визначення величини власного (пайового) капіталу, а також касового методу під час обліку процентів за користування кредитними коштами.

Размещено на Allbest.ru