Наукові підходи та теорії, що формують парадигму обліку сталого розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукові підходи та теорії, що формують парадигму обліку сталого розвитку

Процес формування нових парадигм бухгалтерського обліку, що відображають об'єктивний історичний процес його трансформації, супроводжується переглядом теоретичних концептів, методологем та підходів до розуміння і вивчення обліку та облікових конструкцій. Базуючись на комплексі поглядів, уявлень, ідей, спрямованих на пояснення явищ, процесів і зв'язків між ними, концепції складають теоретичний каркас будь-якої науки, зокрема бухгалтерського обліку. До числа найбільш відомих у межах традиційної парадигми обліку належать концепції збереження капіталу, справедливої вартості, безперервної діяльності компаній тощо.

Парадигма обліку, звітності, аудиту сталого розвитку (ОЗАСР), на відміну від традиційної парадигми, ґрунтуючись на концепції мета - рівня, тобто концепції сталого розвитку, дає поштовх до розвитку таких нових облікових концепцій, як концепція капіталів та доданої вартості, мультистейкхолдерський підхід, концепція інтегрованої звітності. При цьому дослідницький підхід як вихідний принцип чи переконання, що застосовується вченими в процесі наукових досліджень у сучасних облікових працях, може бути структурований за рівневим принципом - на парадигмальному рівні та прикладному. Кожен науковий підхід оперує системою теорій, які відносно парадигми ОЗАСР набувають трансдисциплінарного характеру і потребують уточнення стосовно вимірів сталого розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологія наукового пізнання Т. Куна, І. Лакатоса, П. Фейерабенда, Л. Лаудана та інших філософів широко представлена як засіб дослідження проблем парадигмального розвитку бухгалтерського обліку. Широкого висвітлення питання формування науково-методологічного підґрунтя до вивчення теорії бухгалтерського обліку набуло у працях вітчизняних і зарубіжних вчених, а саме у роботах С.Ф. Легенчука, С.Ф. Голова, Я.В. Соколова, М.В. Корягіна, І.Й. Яремка.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Водночас названі науковці приділяють основну увагу розвитку теоретико - методологічних конструкцій в межах традиційної парадигми обліку індустріальної системи суспільного розвитку. Питання формування методології наукового дослідження нової парадигми обліку в умовах панування ідеології сталого розвитку, концепцій відповідального інвестування потребують ґрунтовного дослідження.

Мета статті полягає у формуванні системи наукових підходів та теорій, на які спирається парадигма ОЗАСР.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сьогодні у царині досліджень парадигмального розвитку бухгалтерського обліку превалюючими є методологеми Т. Куна, І. Лакатоса, П. Фе - йерабенда, Л. Лаудана. Щодо їх застосування нам імпонує думка С.Ф. Голова про те, що методологічний плюралізм дає змогу розглядати ці вчення як взаємодоповнюючі, що заперечує монопарадигмальний підхід і формує поле для трансдисциплінарного вивчення обліку [6].

Не протиставляючи ці наукові підходи один одному, прокоментуємо доцільність їх використання у контексті розвитку парадигми ОЗАСР.

За схемою революційного розвитку наукового знання Т. Куна на певному етапі нова теорія, яка визначає парадигму, змінює стару через настання кризи, а від старої теорії відвертаються, коли вона перестає ініціювати питання [9, с. 91]. Деякі вчені вважають, що в бухгалтерському обліку спостерігається стан кризи перед зміною парадигми, інші впевнені, що бухгалтерський облік знаходиться на початковому етапі накопичення емпіричного матеріалу та розвитку понятійного апарату, треті зазначають, що застосування концепції Т. Куна до теорії бухгалтерського обліку є лише маніпулюванням бухгалтерськими школами.

На думку М.І. Сидорової та більшості дослідників, бухгалтерський облік відповідає всім критеріям наукового знання. До того ж М.І. Сидорова підкреслює, що ця наука знаходиться на етапі розширення можливостей диграфічної парадигми [14].

Ми, спираючись на логіку росту наукового знання Т. Куна, за якою в момент критичного стану однієї парадигми народжується інша, яка може змінити чи поглинути попередню як частковий випадок, вважаємо, що парадигма ОЗАСР заснована на розвитку традиційної парадигми обліку, а їх співіснування можливе як об'єктивне явище.

І. Лакатосом, адептом ідей якого у вітчизняній бухгалтерській школі є С.Ф. Легенчук, була розроблена концепція дослідницьких програм. Суть її полягає в тому, що наукове знання можна структурувати у розрізі основного ядра наукових досліджень, які ініціюють формування теорії, інші гіпотези, які формують «захисний пояс» характеризуються як прогресивні чи нерезультативні [11].

Подібне спрямування мають і праці Л. Ла - удана щодо формування дослідницьких традицій. На думку автора, традиція як комплекс переконань, які носять фундаментальний характер, складається з набору онтологічних уявлень та набору теоретико-пізнавальних і методологічних норм.

Парадигма ОЗАСР, маючи у своїй основі традиційне (онтологічне) облікове «ядро» (подвійний запис, рахунки, баланс, мета, предмет, об'єкт, інші елементи методу обліку та «захисний пояс» (множина (звітність, методи оцінки та калькуляції))), не відкидає їх, а трансформує усі зазначені складові з урахуванням соціального, екологічного вимірів сталого розвитку. Таким чином, дослідницькі ідеї І. Лакатоса та Л. Лаудана транспонуються з метою вивчення парадигми ОЗАСР.

Анархічний підхід П.К. Фейерабенда вказує на некоректність обмеження вибору і рішень науковців загальною методологією облікових досліджень. Його застосування дає змогу з позиції наукового суб'єктивізму очистити бухгалтерський облік від методологічних стереотипів і створити чи запозичити нову методологію.

У контексті запровадження парадигми ОЗАСР з огляду на вчення автора методологічним базисом виступає трансдисциплінарний підхід, що не лише спирається на економічні, фінансові, управлінські та облікові науки, але й включає положення соціології, екології, етики та інших наук, що в комплексі дають змогу вивчати сталий розвиток суспільства та його облікове забезпечення.

У ґрунтовних роботах з теорії бухгалтерського обліку С.Ф. Легенчука виділяється значна кількість дослідницьких підходів, які узагальнено у дві групи: філософські (дедуктивний (гі - потетико-дедуктивний, аксіоматико-дедуктив - ний, генетичний), індуктивний, ідеографічний, еклектичний) та бухгалтерські (соціологічний (етичний), економічний, ситуаційний, біхевіо - ристичний, прогнозний, підходу правлінських моделей, підходу інформаційної економіки, еклектичний)» [12].

Приділяючи увагу вивченню ситуаційного, архітектурного, інтеграційного підходу, про - цесного та синергетичного підходів у напрямі зміни облікової парадигми, І.М. Боярко за відправну точку такої зміни у напрямі стратегічного обліку бере праксеологічний підхід [4]. З позиції обслуговуючої ролі обліку відносно системи управління вплив концепцій менеджменту на дослідження обліку вивчає М.В. Рета [13]. Серед ключових з них, які трансформують інформаційні потреби менеджменту в інформаційні потреби обліку, названо концепції динамічних компетенцій, управління знаннями, згадувану вище збалансовану систему показників, теорію організації навчання, управління вартістю, системний, процесний, архітектурний підходи, інституційну теорію.

Не приділяючи детальної уваги сутності та віддаючи належне здобуткам вчених щодо вивчення наведених підходів, найбільш придатними для дослідження парадигми ОЗАСР вбачаємо синергетичний, герменевтичний, евристичний та фрактальний підходи, які насправді ілюструють необхідність міждисциплінарного вивчення сучасної теорії обліку та облікових парадигм.

Зокрема, розвиваючи думки А.Н. Кузьминського щодо таких змістовних ознак обліку, як організованість та синергізм, а також С.А. Кузнєцової щодо необхідності синергетичного поєднання електронного, динамічного, інтегрованого, соціального, актуарного, стратегічного видів обліку, вважаємо, що синергія є власне основою парадигми ОЗАСР на усіх рівнях облікової системи.

Так, синергія принципів сталого розвитку та відповідального інвестування і теорії бухгалтерського обліку, що втілюється у трансформацію традиційної облікової парадигми та парадигми ОАЗСР, супроводжується поєднанням фінансових і нефінансових показників діяльності компанії в межах інтегрованого звіту на основі принципів синергізму і створює цілісну картину створення нею усіх видів вартості, що відповідає запитам стейкхолдерів.

Саме збалансованість грошових і негрошових вимірників як головний принцип глобальної системи обліку виділяє у своєму дослідженні С.Ф. Голов [5, с. 453]. Подібний підхід до поєднання фінансових і нефінансових показників у межах обліку економіки гармонійного розвитку пропонує поряд з інституційним підходом і В.М. Жук [7].

Нарешті, синергетичне поєднання концептуальних основ та облікових підходів, закладених у МСФЗ та ЗПБО, в ході конвергенції оформлюється у Глобальні ЗПБО на світовому рівні, що є визначальним для фінансової звітності. Водночас конвергенції підходів до складання потребує й нефінансова звітність, що виявляється у тенденції до об'єднання різнорідних підходів в межах однієї моделі (превалюючою сьогодні є система керівництв і стандартів ОКІ).

У контексті дослідження ролі обліку і звітності зі сталого розвитку як інструментів мінімізації інформаційної асиметрії на фінансових ринках в умовах поширення концепції відповідального інвестування особливе значення відіграє фрактальний підхід до вивчення економічних явищ. Розширюючи підхід М.В. Болдуєва [3] до розуміння фракталів простору і часу як об'єктів стратегічного управлінського обліку, пропонуємо усю систему обліково-інформаційного забезпечення прийняття рішень користувачами на фінансових ринках здійснювати на основі фрактальної гіпотези фінансового ринку.

Фрактальна гіпотеза є основою розуміння не лише структури фінансового ринку, але й побудови системи обліку у розрізі фракталів простору або часу, а саме інвестиційних горизонтів учасників ринку, сегментів діяльності, вимірів сталого розвитку, яким відповідають ЕВО-критерії здійснення відповідального інвестування. Якщо синергетичний та фрактальний підходи до дослідження сучасних облікових проблем стосуються передусім порядку формування облікових показників та їх відображення у звітності, герменевтика та евристика мають використовуватись для їх аналізу та інтерпретації.

Ознаки герменевтики у дослідженні сучасних систем звітних стандартів вбачає І.Й. Яремко. Чинні Міжнародні стандарти фінансової звітності, засновані на компромісі зацікавлених користувачів, змушені використовувати герменевтику як метод інтерпретації, а через свою зміну висвітлюють інтереси тих чи інших користувачів [15]. На нашу думку, навпаки, питання тлумачення, інтерпретації та аналізу фінансової, нефінансової та інтегрованої звітності на основі герменевтики є шляхом до більшої прозорості діяльності компанії, прийняття більш обґрунтованого рішення користувачами на фінансових ринках.

Поряд з герменевтикою невіддільно варто розглядати і евристичний підхід, який ілюструє напрями розвитку сучасної парадигми ОЗАСР, правильність, доцільність та ефективність якої за цього рівня досліджень теорії бухгалтерського обліку не є визначеними та можуть бути підтверджені лише емпірично. Більше того, прийняття економічних рішень стейкхолдерами щодо негрошових показників нефінансової звітності, які не піддаються суворій раціоналізації та формалізації у традиційних фінансових моделях, спирається насамперед на дослідженні такої звітності евристичними методами.

Згідно з парадигмальним вченням про науковий розвиток Т. Куна парадигма та теорія є різними поняттями. При цьому парадигма, яка носить самостійний характер, включає теорію або групу теорій, набір принципів та методів. Таке твердження, безумовно, є справедливим і контексті парадигми ОЗАСР. Більше того, трансцисциплінарний підхід, покладений нами щодо дослідження цієї парадигми, відносить до її складу ряд теорії, похідних з інших наук.

У зв'язку з цим необхідно навести думку Я.В. Соколова, який зазначає, що під назвою бухгалтерського обліку існують чотири самостійні науки: право, економіка, теорія систем, психологія. Подібний підхід до внесення до складу бухгалтерського обліку та звітності теорії інших наук демонструє у своїй монографії і М.В. Корягін, поділяючи їх на локальні та фундаментальні [8].

Необхідність трансцисциплінарного підходу у формуванні теоретичної архітектури парадигми ОЗАСР обумовлюється і самою триалістич - ною сутністю концепції сталого розвитку та її практичним утіленням на фінансових ринках в межах концепції відповідального інвестування та концепції соціальної корпоративної відповідальності бізнесу.

Таким чином, парадигма ОЗАСР як облікове забезпечення цих концепції має інтегрувати і суспільні, і фінансові, і суто бухгалтерські теорії з метою найбільш повної відповідності інформаційним потребам стейкхолдерів (табл. 2, табл. 3).

Віддаючи належне здобуткам теоретиків бухгалтерського обліку в межах нормативного (до середини ХХ ст.) та позитивного напряму (з 70-х рр. ХХ ст.) облікових досліджень, зауважимо, що сьогодні у працях більшості дослідників є превалюючими позитивістські теорії. Вони мали значний вплив на розвиток на практику прийняття рішень на основі облікової інформації на фінансових ринках, зокрема через гіпотезу ефективного ринку, модель оцінки капіталу та активів (САРМ) і портфельний підхід.

Відійшовши від розгляду класичного поділу облікових теорій на позитивні і нормативні, зауважимо, що, диференціюючи облікові теорії парадигми ОЗАСР на фундаментальні та локальні, слід виділити в межах фундаментальних теоріїетичні, соціологічні та економічні на основі підходу А. Раяхі-Белькауї [1, с. 112-116]. Концепція сталого розвитку, відповідального інвестування на фінансових ринках, гіпотези ефективного та фрактального ринку, портфельні теорії мають достатнє поширення у наукових джерелах, тому зупинимось на суто облікових концепціях.

Оперуючи такими категоріями, як справедливість, законність, неупередженість, правдивість, вважаємо, що етичні теорії обліку співвідносяться з парадигмою ОЗАСР у двох напрямах: підвищення довіри до професії бухгалтера та об'єктивності і прозорості показників ЗСР з посиленням вимог щодо виконання Кодексів етики професійних бухгалтерів та розкриття інформації про етичну складову КСВ компанії. Соціологічні теорії обліку першочергову увагу приділяють питанням суспільної значимості бухгалтерського обліку, а в межах парадигми ОЗАСР основна увага приділяється висвітленню набору соціальних цінностей, якими керується у своїй діяльності компанія у ЗСР.

Економічні теорії обліку і звітності як складова теоретичної архітектури парадигми ОЗАСР роблять акцент на використанні ЗСР для прийняття рішень на макрорівні з метою забезпечення Парето-оптимального розподілу благ та загального економічного добробуту. Важливим напрямом у дослідженні цих теорій є гармонізація системи обліку і звітності із системою національних рахунків (дисертаційні дослідження В.В. Краєвського та В.М. Краєвського).

Екологічні теорії фокусують свою увагу на відображенні в обліку зв'язку між екологічною та економічною діяльністю компанії та розкритті взаємодії між цими двома видами діяльності (Pal, 2011). При цьому серед цих теорії окремо виділяють теорію внутрішнього екологічного обліку, теорію управлінського екологічного обліку, теорію зовнішнього екологічного обліку та теорію екологічного фінансового обліку (Csutora and Kerekes, 2004).

Як підсумок до розгляду соціальних, етичних та екологічних теорій обліку лише у синтезі їх положень, що описують різнорідні системи, види й теорії обліку, знаходить своє відображення парадигма ОЗАСР.

Локальні теорії суспільного, фінансового та облікового спрямування мають спільні точки дотику та широке застосування з огляду на їх міждисциплінарний характер. Так теорії КСВ, зокрема теорія легітимації, перетинаються з теоріями верифікації звітності та стейкхолдерським підходом, який визначає зміст та спрямованість ЗСР, побудованої на діалозі з ключовими групами користувачів (комунікаційна теорія та теорія звітності багатоцільового призначення). Теорія конвергенції як суто економічна теорія спирається на змішану систему, яка обумовить досягнення суспільного оптимуму, на основі синтезу капіталістичних і соціалістичних підходів. У сучасних умовах її значення повною мірою виявляється як підґрунтя до КСВ компаній.

Сигнальна теорія створює підґрунтя до розуміння того, чому компанії ЗСР необхідні на фінансовому ринку: добровільні розкриття є необхідними для того, щоб успішно функціонувати на ринку капіталу, мінімізуючи його вартість та ризики через забезпечення поінформованості інвесторів.

Агентська теорія, яка базується на взаємовідносинах «принципал - агент», обґрунтовує наявність конфлікту інтересів між менеджерами (інсайдерами») та власниками (акціонерами та іншими стейкхолдерами - «аутсайдерами»), який породжений наявністю інформаційної асиметрії корпоративної звітності. ЗСР покликана зменшити інформаційну асиметрію та ризики інвестування з огляду на підвищення прозорості діяльності менеджерів та розкриття соціального, економічного й екологічного вимірів роботи компанії. Теорії КСВ як засоби транспонування ідеології сталого розвитку у бізнес-середовище перетинаються з етичною, соціальною та економічною теоріями бухгалтерського обліку через її розуміння як піраміди таких видів відповідальності, як економічна, юридична, етична, філантропічна. Незважаючи на існування різних думок щодо структури КСВ та засобів її досягнення, її детальний аналіз втілився в окремий напрям досліджень, об'єднаних теорією легітимності як похідної від теорії «соціального контракту» між бізнесом і суспільством.

Теорія стейкхолдерів як груп осіб чи організації, які впливають на компанії чи їх рішення або знаходяться під їх впливом, вказує на необхідність забезпечення її підзвітності перед широким колом суб'єктів - інвесторів, кредиторів, працівників, постачальників, регуляторів і, найголовніше у контексті концепції сталого розвитку, майбутніх поколінь (Р.Е. Фрімен).

Теорії верифікації звітності (аудиту) є похідними від теорії легітимації, оскільки використовують незалежне підтвердження та надання впевненості стейкхолдерам щодо якості і достовірності звітності, зокрема ЗСР. Значимість цього напряму досліджень обумовлюється широким розповсюдженням ЗСР останніми роками та забезпечення її достовірності, точності, прозорості та відповідності запитам суспільства.

Комунікаційна теорія досить повно відображає специфіку парадигми ОЗАСР, де саме звітності відводиться роль засобу комунікації в рамках національних і міжнародних ринків [10, с. 5]. Водночас спотворення інформації можливе за рахунок шумових сигналів, які, на нашу думку, є ні чим іншим, як проявами інформаційної асиметрії та ринкових аномалій на фінансових ринках, а їх мінімізація лежить у площині забезпечення достовірності та підтвердження ЗСР.

Адаптивна теорія, використовуючи інструментарій інжинірингового, мережевого, віртуального, фрактального обліків, намагається подолати обмеження щодо дивергенції реальної вартості активів компанії засобами облікового інструментарію (фрактальні баланси, похідні баланси). Водночас, на нашу думку, її прикладне застосування в межах парадигми ОЗАСР полягає у розкритті інформації про цінність за вимірами сталого розвитку на довгострокових та короткострокових горизонтах.

Теорія звітності багатоцільового призначення, загальні обриси якої закладені у праці Д. Суттона (2006) [2], слугує цілям мультистейк - холдерського підходу у складанні і поданні ЗСР та дає змогу підкреслити універсальний характер звітності як продукту парадигми ОЗАСР у задоволенні інформаційних потреб користувачів.

Інституційна теорія знайшла широку підтримку в облікових дослідженнях вітчизняних науковців через врахування під час дослідженні систем обліку і звітності широкого кола економічних, а також соціальних, політичних, юридичних факторів, що співвідносять теорію з КСВ компаній у цих розрізах. Багато неоін - ституціональних теорій (теорія агентів, теорія стейкхолдерів тощо) мають значний вплив на парадигму ОЗАСР. Будучи інституційним феноменом, облік сталого розвитку є основою для здійснення вибору форм, видів та методів бухгалтерської звітності на основі врахування запитів інституційного середовища.

Висновки. Таким чином, автор пропонує для дослідження парадигми ОЗАСР застосовувати трансдисциплінарний підхід з акцентом на синергетичному, фрактальному, герменевтичному та евристичному філософських підходах до її дослідження, які, на відміну від традиційних (системного, процесного, структурного), дають можливість сформувати методологічний базис для дослідження нової парадигми в сучасних умовах. Витоки трансдисциплінарного підходу та методологічного плюралізму вбачаємо серед положень наукового розвитку, розвинутих у працях Т. Куна, І. Лакатоса, П. Фейерабенда, Л. Ла - удана. Серед наукових теорій, які становлять основу дослідження парадигми ОЗАСР в межах трансдисциплінарного підходу, необхідно назвати фундаментальні і локальні теорії, які можна структурувати за суспільним, фінансово-економічним і суто обліковим напрямами. Значну роль у ході підвищення прозорості і достовірності ЗСР, легітимності компанії та досягнення нею КСВ в умовах запровадження концепцій сталого розвитку та відповідального інвестування відіграють стейкхолдерська, агентська, сигнальна, комунікаційна, адаптивна теорії та теорія звітності багатоцільового призначення. Необхідно також підкреслити доцільність синтезу окреслених теорії для формування цілісної категоріально-понятійної, методологічної, цільової та предметної областей нової парадигми.

Бібліографічний список

бухгалтерський облік економічний

1. Sutton D. The foundations for a general theory of general purpose financial reporting for business: a thesis submitted to the Victoria University of Wellington in fulfillment of the requirements for the degree of Master of Commerce and Administration in Accounting / D. Sutton. - Wellington, 2009. - 206 p.

2. Болдуєв М.В. Фрактали простору та часу як об'єкти стратегічного управлінського обліку / М.В. Болдуєв // Економічний вісник НГУ. - 2010. - №2. - С. 105-111.

3. Боярко І.М. Праксеологічний та ситуаційний підходи у формуванні системи стратегічного обліку / І.М. Боярко // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2016. - №2. - С. 80-90.

5. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку / С.Ф. Голов. - К.: ЦУЛ, 2007. - 522 с.

6. Голов С.Ф. Роль економічних теорій у подальшому розвитку бухгалтерського обліку / С.Ф. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. - 2013. - №8. - С. 3-9.

7. Жук В.М. Парадигма бухгалтерського обліку економіки гармонійного розвитку / В.М. Жук // Збірник наукових праць ЛНТУ - 2009. - Вип. 6 (24). - С. 171-182.

8. Корягін М.В. Проблеми та перспективи розвитку бухгалтерської звітності: [монографія] / М.В. Корягін, П.О. Куцик. - К.: Інтерсервіс, 2016. - 276 с.

9. Кун Г Структура научных революций / Г. Кун. - М.: Прогресс, 2002.

10. Бухгалтерская (финансовая) отчетность: [учебное пособие] / [М.И. Кутер, Н.Ф. Таранец, И.Н. Уланова]. - М.: Финнасы и статистика, 2005. - 232 с.

11. Лакатос И. Избранные произведения по философии и методологии науки / И. Лакатос; [пер. с англ. И.Н. Веселовского, А.Л. Никифорова, В.Н. Поруса]. - М.: Академический Проект; Трикста, 2008. - 475 с.

12. Легенчук С.Ф. Класифікація теорій бухгалтерського обліку / С.Ф. Легенчук // Міжнародний збірник наукових праць. -2010. - Вип. 3 (18). - С. 190-211.

13. Рета М.В. Становлення і розвиток парадигми бухгалтерського обліку / М.В. Рета // Бізнес Інформ. - 2014. - №10. - С. 287-293.

Яремко І.Й. Фінансова звітність підприємств корпоративного типу: стан і перспективи / І.Й. Яремко // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. політехніка». - 2010. - №682. - С. 201-207.

Размещено на Allbest.ru