Особливості обліку експорту товарів

експортний операція товар облік

- експорт на умовах компенсаційної угоди;

- експорт на умовах бартерної угоди;

- експорт в рахунок надання допомоги.

На основі даних Держкомстату розглядаємо структуру та динаміку експорту українських товарів за 2013-2015 роки в табл. 1, де ми спостерігаємо зниження обсягу експорту товарів в 2015 році порівняно з даними 2013 року за вказаними видами товарів [1].

Для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності існує два варіанти експорту:

- товар фактично вивозиться за митну територію України;

- товар продається нерезиденту без перетину кордону України.

Для митного оформлення вантажу на експорт представникам підприємства необхідно надати такі документи:

1. митна декларація (заповнює митний брокер);

2. картка обліку особи, що здійснює операції з товарами (картка акредитації);

3. договір доручення з митним брокером;

4. зовнішньоекономічний договір (контракт) з додатками до нього, а також їх переклад на державну мову;

5. товаротранспортні документи та накладні на перевезення (CMR, ТТН, Air WayBill, Bill of Lading), навантажувальні відомості, пакувальні аркуші, специфікації тощо (складає митний брокер);

6. комерційні документи (рахунок-фак- тура, рахунок-проформа, invoice);

7. сертифікат якості на товар (в разі наявності);

8. сертифікат походження товару для країн СНД (як правило, форми СТ-1), для Європейського Союзу (сертифікат походження форми EUR.1);

9. документи, які, відповідно до законодавства України, видаються державними органами для завершення митного оформлення товарів (дозволи та відмітки органів санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного, екологічного контролю тощо);

10. свідоцтво про допущення транспортного засобу до переміщення під митними печатками та пломбами, книжка МДП (у разі її застосування);

11. інші документи на вимогу митних органів.

У разі, коли товар придбано і продано без вивезення з України, митне оформлення товару не проводиться.

Розрахунки у сфері зовнішньоекономічної діяльності під час здійснення експортних операцій банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації або підписання акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг. Строки розрахунків, передбачені в контрактах, не можуть перевищувати 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності [2].

Однак Законом № 185 встановлено, що НБУ має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначено ст. 1 та ст. 2 Закону № 185. Зміна строків розрахунків стосується усіх резидентів. Нині строк для розрахунків за товари у сфері ЗЕД становить 120 к. д. відповідно до Постанови правління НБУ від 13 грудня 2016 року № 410 [3; 4].

Відповідно до вимог ПСБО 15 дохід (виручка) від реалізації товарів визнається на дату переходу права власності на товар від продавця до покупця. Облік в експортера залежить від умов розрахунку із покупцем за товар. Визнання доходу в обліку за умови першої дії (відвантаження товару) відображається проведеннями:

- Дт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»;

- Кт 702 «Дохід від реалізації товару».

На субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» відображаються витрати, що включаються в собівартість товару та визнаються одночасно з доходами від його реалізації.

Витрати, що утворюються в процесі митного оформлення, оплати послуг навантаження, страхування, транспортування, відображаються в обліку в процесі їх утворення на однойменному рахунку 93 «Витрати на збут».

У разі попередньої оплати товару сума авансу відображається на розподільчому рахунку 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті», для проведення обов'язкового продажу валюти вона відображається в кореспонденції з рахунком 681 «Розрахунки за авансами, отриманими в іноземній валюті». В подальшому сума обов'язкового продажу валюти (65% надходження) відображається проведеннями [5]:

- Дт 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»;

- Кт 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті»;

а також по факту зарахування коштів:

- Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

- Кт 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»;

- Дт 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»;

- Кт 316«Спеціальні рахунки в іноземній валюті».

В результаті різниці між валютними курсами під час продажу інвалюти та зарахування на рахунки коштів утворюються курсові різниці, що відображаються на субрахунках 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти» та 942 «Витрати від купівлі-продажу іноземної валюти» у кореспонденції із субрахунком 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Об'єкт обкладення податком на прибуток відповідає бухгалтерському фінансовому результату до оподаткування з коригуванням на різниці, що визначається пп. 134.1.1 Податкового кодексу. Під час здійснення контрольованих операцій підприємство повинно збільшити фінрезультат на суму перевищення цін над договірною вартістю реалізованих товарів відповідно до вимог ст. 39 та пп. 140.5.1 Податкового кодексу.

У митному режимі експортні операції з вивезенням товарів обкладаються податком на додану вартість за ставкою 0%. Датою виникнення податкових зобов'язань із ПДВ вважається дата оформлення митної декларації, що підтверджує факт перетину митного кордону. У разі, коли експорт здійснюється без вивезення, тобто купівля та передача товару нерезиденту проводиться на митній території України, операції обкладаються ПДВ за загальними правилами за ставкою 20%. Об'єкт обкладення ПДВ відсутній, коли купівля та передача товару проводяться поза межами митної території України.

Згідно зі світовою практикою єдиної політики з підтримки експорту не існує. Держави та їхні уряди використовують різні стратегії щодо державного заохочення і підтримки свого бізнесу, які залежать від стану економічного розвитку, стадії конкурентоспроможності, економічної та політичної ситуації у світі, взаємодії з міжнародними структурами. Головною метою стимулювання експорту є поліпшення його товарної структури, освоєння нових ринків і збільшення ефективності продажів. В нашій країні урядова підтримка експорту спрямована за різними критеріями [6]:

1. здійснюється робота з підготовки проекту Плану заходів з розвитку та реалізації експортного потенціалу України і розширення зовнішніх ринків збуту товарів вітчизняних товаровиробників на період до 2020 року;

2. в рамках запровадження системи державної підтримки експорту проводиться робота щодо створення в Україні експортно- кредитного агентства (ЕКА), яке має забезпечити, зокрема, захист українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат; створення сприятливих умов для доступу до фінансових ресурсів, виходу українських виробників на зовнішні ринки;

3. Міністерство економічного розвитку і торгівлі здійснює свої повноваження безпосередньо через торгові представництва у складі закордонних дипломатичних установ;

4. з метою забезпечення інформаційної підтримки українських експортерів готується спільний з Мінекономрозвитку з Дп «Держзов- нішінформ» та з МЗС проект Наказу «Щодо порядку взаємодії МЗС, Мінекономрозвитку стосовно інформаційного наповнення вебпорталу «Комплексна система інформаційно- консультативної підтримки та розвитку експорту (www.ukrexport.gov.ua)»»;

5. проводиться робота з популяризації онлайн-ресурсу європейської комісії (www. exporthelp.europa.eu), який дає можливість на безоплатній основі отримати широкий спектр інформації щодо чинних в країнах ЄС стандартів, тарифів, мит і квот, податків, торговельних преференцій, стандартних за конкретними товарними позиціями.

Висновки з цього дослідження

Отже, порядок відображення в обліку експортних операцій залежить від умов їх оплати. Для відображення експортних операцій в обліку слід користуватись вимогами Податкового кодексу України згідно зі внесеними змінами. Експортні операції - одне із джерел наповнення країни іноземною валютою, а державна підтримка операцій сприятиме підвищенню добробуту населення і, відповідно, держави.

Література

1. Торговельне співробітництво Україна - ЄС у першому півріччі 2016 року / Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua/ukraine-eu/trade-and-economic/ ukraine-eu-trade.

2. Строки розрахунків у сфері ЗЕД та нарахування пені у разі їх порушення [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://news.dtkt.ua/state/zed/42818??utm_source=news_27032017&utm_medium.

3. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94- ВР / Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ukraine-eu.mfa.gov.ua.

4. Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України: Постанова правління НБУ від 13 грудня 2016 року № 410 / Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.buh24.com.ua.

5. Якимащенко В.В. Експорт товарів: особливості обліку / В.В. Якимащенко // Бібліотека Баланс «ЗЕД: вихід на експорт, робота з митницею, міжнародні перевезення». 2016. № 16. С. 16-22.

6. Центр підтримки експортерів / Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua7.Oksana Kobzar Law Office oksana@kobzar.me.

Размещено на Allbest.ru