Розвиток теоретичних засад стратегічного управлінського обліку в контексті трансформації управлінських парадигм

Передумови розвитку та підходи до визначення сутності стратегічного управлінського обліку. Теоретичні засади даного процесу з позицій методології управління. Оцінка подальших напрямів вдосконалення теорії та практики стратегічного управлінського обліку.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.05.2018
Размер файла 35,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток теоретичних засад стратегічного управлінського обліку в контексті трансформації управлінських парадигм

На шляху розбудови інноваційної моделі економіки ефективне управління підприємством - це складне і багаторівневе завдання, вирішення якого вимагає всебічної інформаційної підтримки та орієнтації на стратегічне мислення. Управлінський облік є інформаційним фундаментом менеджменту, який у відповідь на ускладнення управлінських запитів постійно розвивається: розширюються його функції, збільшується набір розв'язуваних їм завдань, різноманітніше стають застосовувані ним методи.

Теоретичні основи стратегічного управлінського обліку закладено в працях таких зарубіжних учених, як К. Сіммондз [1], М. Бромвіч [2], Б. Лорд [3] та ін. Проблемам розвитку стратегічного обліку (стратегічно-орієнтованого обліку, стратегічного управлінського обліку, обліку для стратегічного управління) приділяють увагу В. Бруханський [4], С. Голов [5], В. Керімов [б], С. Легенчук [7], В. Терехова [8], А. Шайкан [9] та ін. Удосконаленню та розвитку інструментарію стратегічного управлінського обліку присвячено праці Н. Блаженкової [10], М. Бондаря [11], А. Пилипенка [12] та ін.

Активізація наукових досліджень доводить актуальність теоретичного обґрунтування стратегічного управлінського обліку у світлі трансформації управлінських парадигм для його адаптації до вимог управління, умов бізнесу.

Мета статті полягає у розвитку теоретичних засад стратегічного управлінського обліку як однієї з підсистем обліку у світлі парадигми стратегічного управління підприємством. Дослідження базується на використанні структурного та системного підходів, за допомогою яких здійснюється поєднання складних економічних явищ в єдиний процес. У процесі дослідження використовуються такі методологічні прийоми, як порівняння та узагальнення.

У XXI ст. у вітчизняній теорії і практиці обліку визначається новий етап його розвитку, який вимагає суттєвої модернізації науково обґрунтованих та інтегрованих у вітчизняну практику методів і прийомів підготовки інформації для управлінських рішень. Об'єктивні і суб'єктивні фактори ринкової економіки детермінують розвиток принципово нових економічних відносин, що зумовлюють зміщення мети обліку з фіксації фактів господарського життя на формування інформації, необхідної для управлінських цілей, у тому числі стратегічних, а також виявляють пряму залежність методології обліку з процесами еволюції управління як науки та практичної діяльності. Інформація, необхідна для управлінських цілей, формується в системі управлінського обліку, і сьогодні все частіше науковці висловлюють думку про необхідність визнання управлінського обліку як самостійного інституту економічної діяльності суб'єктів.

Управлінський облік виник у відповідь на потреби великого індустріального виробництва виходячи з життєво важливих потреб внутрішнього управління і склався в сучасну систему наприкінці 40-х років ХХ ст. У рамках англо - американської школи були здійснені прикладні розробки у сфері обліку витрат і управління: виділення системи управлінського обліку (методологічне опрацювання здійснено Р. Ентоні); формування обліку витрат (засновником прийнято вважати О. Черча); створення системи обліку стандартних витрат «стандарт-костс» (визначальна ідея належала Г. Емерсону); розроблення системи обліку змінних витрат «директ-костинг» (фундамент напряму закладений Дж. Кларком, сформулював концепцію Дж. Харріс); формування концепції центрів відповідальності як синтезу ідей Чербоні з принципами Г. Емерсона (сформульована Дж. Хіггінсом); розроблення АВС-методу (запропоновано Р. Капланом) та ін.

На рубежі XX-XXI ст. управлінський облік значно розширив свої кордони, орієнтуючись на цілі стратегічного управління, з'явилися дослідження нових підходів і прийомів управлінського обліку. На підтвердження цієї тези Американський інститут дипломованих громадських бухгалтерів (AICPA) визначає управлінський облік як практику, що поширюється в трьох царинах:

- стратегічному управлінні - посилення ролі фахівця з управлінського обліку як стратегічного партнера в організації;

- ефективності управління - розвиток практики бізнес-рішень та управління продуктивністю організації;

управлінні ризиками - виявлення, оцінка ризиків діяльності організації, складання зві-тів ризиків для досягнення цілей організації [13, с. 7].

У сучасній філософській доктрині «управління - це елемент, функція організованих систем різної природи (біологічних, соціальних, технічних), яка забезпечує збереження їх певної структури, підтримання режиму діяльності, реалізацію програми, мети діяльності» [14, с. 704].

Із позицій еволюційного пізнання відомо, що класична (адміністративна) школа управління (1920-1950 рр.) (А. Файоль, Л. Г'юлік, Л. Урвік, Дж. Муні, К. Адамецький, А. Рейлі, Х. Емерсон) апелювала до шістьох основних груп управлінських операцій, до числа яких належать: технічні і технологічні (виготовлення готової продукції); комерційні (закупівля сировини і напівфабрикатів, реалізація готової продукції); фінансові (залучення і розподіл позикових коштів та інвестицій); охоронні (забезпечення збереження власності підприємства і безпеки його працівників); облікові (бухгалтерський облік і звітність, інвентаризації, аудиторські перевірки тощо); адміністративні (управління персоналом). Відповідно до цих умов, панувала «контрольна модель» управління, що зводилася до поточного регулювання виробництва, збуту, постачання, запобігання їх збоям [15; 16], тому основним змістом управлінського обліку в рамках цієї школи управління в країнах європейсько-континентальної моделі бухгалтерського обліку було визначення витрат для розрахунку собівартості продукції, фінансовий контроль на основі методів кошторисно-бюджетного планування [17; 18].

У рамках емпіричної школи управління (з 1940 р.) (П. Друкер, А. Слоун, Р. Девіс, Е. Плоумен, А. Чандлер, Л. Ньюмен, Д. Міллер) відбулося поєднання теорії управління з практикою управлінської діяльності на основі синтезу основних ідей класичної школи та школи людських відносин [15; 16]. П. Друкер увів поняття «цикл управління», який ототожнював етапи з чіткими управлінськими функціями. Запропонований підхід можна вважати мейнстримом, покладеним в основу класичних уявлень про облік як функцію управління, за яким реалізація управління здійснюється за допомогою основних функцій: планування, організації, аналізу, контролю і регулювання, але їх розвиток багато в чому залежать від функції обліку [19].

У 50-60-ті роки поширення набуває довгострокове планування (бюджетування) (Strategic Planning (Budgeting)) із горизонтом у декілька років. В основу концепції довгострокового планування покладене розроблення прогнозів обсягу продажів і формування на їх основі перспективних цілей, що максимізують можливості зростання компанії, насамперед у фінансовій царині, при цьому широко використовуються дисконтування потоку платежів, екстраполяція обсягів збуту, формалізовані методи розподілу ресурсів. Подібна практика отримала назву «планування від досягнутого» [20, с. 47]. У той час основною ціллю управлінського обліку була підготовка інформації для прийняття рішень у рутинних ситуаціях, а також планування та контроль над діяльністю підрозділів компанії (облік за центрами відповідальності).

У 70-80-х роках ХХ ст. відбувається зміщення акценту в бік стратегічного управління, що зумовлене реалізацією в науці стратегічного методологічного підходу і підвищенням уваги фахівців до питань управління на основі стратегічного бачення вирішення проблем унаслідок:

- значного збільшення складності і числа управлінських завдань, зумовлених змінами процесів у внутрішньому і зовнішньому середовищі підприємств;

- розширення географічних меж діяльності підприємств, необхідності врахування специфічних особливостей національних економік;

- зростання відповідальності топ-менеджменту поряд зі зниженням ефективності управлінських навичок, набутих у минулому періоді;

- посилення нестабільності і зростання динаміки змін зовнішнього середовища підприємства, які проявляються невизначеністю, ризиками, що потребує врахування в управлінській практиці.

У 1980-1990-х роках у рамках стратегічного управління сформувалися концепції стратегічного маркетингу (Strategic Marketing) і стратегічного управління витратами (Strategic Cost Management). У цей же період чинності використання аналітичних інструментів у стратегічному менеджменті виникло його асоціативне розуміння як стратегічного аналізу (Strategy Analysis). Водночас в управлінському обліку починає формуватися такий напрям, як стратегічний управлінський облік (Strategic Management Accounting), який розглядається як технологія надання та аналізу фінансової інформації про ринки (на яких компанія продає свою продукцію), конкурентів, структуру витрат та моніторинг стратегії підприємства на цих ринках, тобто превалює маркетинговий підхід до стратегічного управлінського обліку [1-3].

Із 1990-х років подальші розробки в галузі стратегічного планування призвели до появи концепцій корпоративної стратегії (І. Ансофф), конкурентної стратегії (М. Портер), корпоративної конкурентоспроможності (теорія «7-S» Т. Пітерса та Р. Уотермана) і завершилися створенням стратегічного управління як напряму, орієнтованого на стратегічні цілі підприємства. Певного розвитку стратегічні управлінські підходи отримали в рамках теорії організаційної культури (В. Сате, Е. Шайн, Т. Парсонс, Р. Квін, Дж. Рорбах) [21; 22], де остання розглядається як потужний інструмент, що дає змогу орієнтувати всі підрозділи підприємства й окремих осіб на досягнення спільних цілей, мобілізувати ініціативу співробітників, виховувати відданість організації, поліпшувати процес комунікації, корегувати поведінку.

Зсув парадигми в бік «інноваційної економіки» ознаменований переходом від самодостатності до взаємозалежності, що об'єктивно підвищує роль стратегічного управління. З 2000-х років розвиток стратегічного управління проявляється у зміні парадигм: класична парадигма, яка відповідає періоду індустріального розвитку суспільного виробництва, трансформується в неокласичну (або «нову», «віртуальну», «постмодерністську»), отримує розвиток стратегічно орієнтована концепція управління на основі вартості (Value Based Management) (табл. 1).

Характеристика стратегічного управління за неокласичною парадигмою узагальнена в табл. 2.

Порівняння еволюційних етапів до управління згідно з основним змістом управлінського обліку представлено в табл. 3.

Дослідження взаємозв'язку еволюційних етапів управління та управлінського обліку доводить, що розвиток управлінського обліку у світлі трансформації управлінських парадигм зумовлений такими факторами:

Таблиця 1. Порівняння характеристик класичної та неокласичної парадигм стратегічного управління

Характеристики / Парадигма

Класична парадигма стратегічного управління

Неокласична парадигма стратегічного управління

Зміст парадигми

«Ззовні - всередину»

«Зсередини - назовні»

Відправна точка

Фактор, що впливає ззовні

Ключова компетенція

Підтримання стабільності як у зовнішній, так і у внутрішньому середовищі

Проактивні зміни в тісній взаємодії із зовнішнім середовищем

Отримання переваги в конкурентній боротьбі

Створення нових ринків, де відсутня конкуренція

Основні властивості стратегії

Операційна ефективність у рамках функціонального поділу праці

Ситуаційний підхід до управління як найбільш ефективний метод реакції організації на зміни зовнішнього середовища

Стабільна функціональна структура інститутів, що реалізують стратегію

Едхократичні (ad hoc - лат. «до випадку» - спеціальний, влаштований для даної мети, для даного випадку) структури для реалізації стратегій

Нарощування матеріальних активів

Орієнтація на людський потенціал - основний генератор ідей

Таблиця 2. Характеристика стратегічного управління за неокласичною парадигмою

Параметри

Характеристика

Врахування інтересів у прийнятті управлінських рішень

Домінують інтереси внутрішніх стейкхолдерів підприємства

Когнітивний рівень організації діяльності

Ресурсний підхід до управління (Дж. Барні), управління знаннями

(І. Нонака, Х. Такеучі, Б. Мільнер); організаційні здатності та компетенції

(Р. Санчез, А. Хін, Р. Грант), концепція динамічних здатностей (Д. Тіс,

Г. Пізано, А. Шуен), ключові компетенції (Г. Хемел, К. Прахалад)

Стилі управління

Збалансований (поєднання інтуїтивного, логічного та емпіричного) Стратегічне підприємництво

Сприйняття ринкового середовища

Розглядається як частково кероване

Прийняття рішень

Пріоритет прийняття стратегічних рішень у реальному часі

Об'єкт управління

Підприємницька діяльність (діяльність підприємства на ринку)

Таблиця 3. Взаємозв'язок еволюційних етапів управління та управлінського обліку

Період / Параметри

до 1950-х років

1950-1960-ті роки

1970-1980-ті

роки

1990-ті роки

2000-і роки - по теперішній час

Підхід до управління

Контрольна

модель

Бюджетний підхід

Довгострокове

планування

Стратегічне планування

Стратегічне управління

Припущення

Дефіцит. Усе вироблене буде куплене

Минуле повторюється

Тенденції зберігаються

Майбутнє частково передбачене

Несиметричність інформації; керованість змін

Переважна тема

Контроль

Бюджетне планування і контроль

Корпоративне

планування

Конкурентна перевага

Стратегічна і організаційна інновації

Основа

управління

Контроль процесів

Контроль відхилень

Передбачення

можливостей

Урахування розвитку ринку та зовнішнього середовища

Стратегія визначає бізнес-процеси та функціональну структуру

Прийняття

рішень

У реальному часі

Циклічний

Циклічний

У реальному часі

У реальному часі

Організаційні

наслідки

Системи складання операційного бюджету і капітальних кошторисів стають ключовими механізмами координації та контролю

План (бюджет) розглядається як набір альтернативних дій, можливих, передбачуваних унаслідок зміни навколишнього середовища і визначає стратегію комерційної організації в умовах зростання конкуренції

Створення відділів корпоративного планування і довгострокове планування процесів. Злиття та поглинання

Реструктуризація та реінжиніринг. Зміна напряму. Аутсорсинг. Електронний бізнес

Альянси і мережі. Нові моделі лідерства. Неформальні структури. Менша залежність від напряму і велика - від тенденцій

Система

управлінського

обліку

Облік і планування відносно самостійні. Основні напрями: облік витрат, фінансовий контроль

Інформаційне забезпечення прийняття рішень у рутинних ситуаціях, а також планування та контроль над діяльністю підрозділів організації (облік за центрами відповідальності)

Формування облікової системи, спрямованої на підготовку інформації для прийняття довгострокових рішень

Інформаційне забезпечення, спрямоване на ідентифікацію нових можливостей, що забезпечує чітке бачення, напрям діяльності і гнучкість, необхідні, щоб скористатися цими можливостями

Інформаційне забезпечення стратегічного управління, використання методів оцінки та планування показників діяльності, формування внутрішньокорпора - тивних знань та розвиток організаційної культури

- по-перше, нестабільність зовнішнього середовища висуває додаткові вимоги до інформаційної системи стратегічного управління, а саме: зміщення акцентів на аналіз майбутнього; потреба постійного моніторингу зовнішнього та внутрішнього середовища для розроблення ефективних управлінських дій; використання методів оцінки та планування показників діяльності;

- по-друге, ускладнення організаційних структур управління вимагає інформаційного механізму координації управлінських процедур усередині самої системи, що сприяє розвитку організаційної культури;

- по-третє, прагнення до синтезу та інтеграції різних галузей знань і людської діяльності формує більш високий рівень внутрішньокорпоратив - них знань.

Визначаючи сутність стратегічного управлінського обліку, науковці виходять із різних позицій: одні відштовхуються від переліку виконуваних функцій, інші - від основних цілей і завдань, поставлених в основу інформаційної системи, треті - від місця і ролі стратегічного управлінського обліку в процесі досягнення стратегічних установок організації, четверті - інструментарію в системі обліково-аналітичного забезпечення та підтримки прийняття стратегічних управлінських рішень. Загальним для всіх наявних підходів є уявлення про роль і місце стратегічного управлінського обліку в системі стратегічного управління: стратегічний управлінський облік розглядається як сучасна технологія інформаційного забезпечення і підтримки процесу прийняття стратегічних управлінських рішень. Професор В. Керімов, використовуючи зарубіжний та вітчизняний досвід, зробив спробу узагальнити наявні уявлення про стратегічний облік, розкрити його сутність, основні завдання, функції, методи та відмінні особливості. Під стратегічним управлінським обліком автор розуміє «систему реєстрації, узагальнення і представлення даних, необхідних для прийняття стратегічних управлінських рішень менеджерським апаратом господарюючого суб'єкта [6, с. 48]. Стану і розвитку стратегічного управлінського обліку в зарубіжних країнах присвятила свої праці професор В.А. Терехова, яка трактує стратегічний управлінський облік як «облікову систему, адаптовану до сучасної виробничої середи, що включає багатовимірну стратегію зв'язків допомогою каналів розповсюдження та визначення потреб цільових покупців (споживачів)» [8, с. 9]. У цьому разі справедливо вважати, що стратегічний управлінський облік не є принципово новим напрямом облікової практики, а являє собою більш досконалу модель розвитку управлінського обліку, орієнтовану на майбутнє.

Відповідно до визначених характеристик стратегічного управління за неокласичною парадигмою (табл. 2), мета стратегічного управлінського обліку полягає у сприянні досягненню стратегічних цілей діяльності підприємства та реалізації локальних цілей СУО (надання достовірної інформації про об'єкти стратегічного управління, інформаційна підтримка процесу стратегічного управління, забезпечення розвитку потенціалу співробітників (коучинг) та ін.).

Відповідно до мети, стратегічний управлінський облік спрямований на вирішення таких завдань:

- визначення цілей та інформаційних потреб менеджерів стратегічного рівня (критерій - активна роль джерела інформації);

- вироблення і подання планової і прогнозної інформації про об'єкти управління (критерій - вид інформації);

- здійснення аналітичної, контрольної, інформаційної функції (критерій функцій управління);

- сегментація інформаційного простору з глобальних сфер прийняття стратегічних управлінських рішень (економічної, екологічної, соціальної, інвестиційної, фінансової), стадій від - творювального процесу (постачання, виробництво, збут), структурних підрозділів (філій, відділень, департаменту, дивізіону, цеху та ін.) (критерій - центр відповідальності).

Систему принципів СУО пропонуємо класифікувати за такими групами: принципи формування стратегічного управлінського обліку; принципи функціонування стратегічного управлінського обліку.

До принципів формування СУО пропонуємо відносити:

- принципи організації обліково-аналітичних структур СУО: підлеглості логіці стратегічного управління, наближення до центрів рішень, взаємодії функції та видів обліку, ефективності;

- принцип перманентності цілепокладення: характеризується як властивість безперервної спрямованості СУО на досягнення певної кінцевої мети, пов'язаної з досягненням стратегічних цілей діяльності підприємства та реалізацією локальних цілей СУО;

- принцип розширення меж підприємства: передбачає, що постійно змінюються оточення й умови функціонування підприємств із таких причин, як зміна в діловому середовищі, розширення груп впливу (стейкхолдерів), створення нових економічних інститутів та ін. Такі зміни зумовлюють збільшення інформаційних потреб стратегічного управління;

- принцип адекватності: передбачає формування СУО відповідно до корпоративної культури, структури підприємства, інтересів стейкхолдерів підприємства.

До принципів функціонування СУО пропонуємо відносити:

- принципи системності: означають цілісність (дає змогу розглядати СУО одночасно й як єдине ціле, й як підсистему обліку); безперервність (формування системи СУО на перманентній основі, при цьому стратегічне управління розглядається як керований процес зі зворотним зв'язком); усебічність (поєднання інформації різних напрямів діяльності, різні структурні одиниці одного рівня управління для досягнення ефекту синергії. Важливим є і взаємне відображення змін (координація, зокрема міжфункціональна);

- принцип адаптивності методу і відповідності використовуваного інструментарію ключовим стратегічним цілям і завданням суб'єкта господарювання. Згідно із цим принципом, вибір форми та інструментів ведення стратегічного управлінського обліку буде здійснюватися ситуаційно, з урахуванням особливостей зовнішніх і внутрішніх умов, а також специфіки технології прийняття стратегічних управлінських рішень;

- принцип інформаційної та методичної єдності визначає потребу в єдиній системі інформаційного забезпечення, стандартизації, накопиченні, зберіганні, обміну та використанні знань;

- принцип інтеграції СУО із системами бухгалтерського обліку, стратегічного аналізу, планування, контролю в процесі обліково-аналітичного забезпечення стратегічного управління;

- принцип регламентації, або формального опису, передбачає опис послідовності операцій, відповідальність, порядок взаємодії виконавців, порядок прийняття рішень із поліпшення СУО як бізнес-процесу;

- принцип безперервного навчання - пов'язаний із високою швидкістю оновлення знань та «старіння» інформації. Нині умовою успішності підприємств виступають здатність та забезпечення мотивації до постійного накопичення знань шляхом навчання та самонавчання персоналу;

- принцип інформаційно-технічного забезпечення - передбачає прискорення процесів створення, передачі та впровадження знань із використанням можливостей розвинутої інформаційної системи підприємства;

- принцип орієнтації на інноваційний шлях розвитку, що передбачає орієнтацію суб'єктів стратегічного управлінського обліку на пошук і використання нових способів і сфер реалізації потенціалу СУО в мінливих умовах зовнішнього середовища відповідно до обраної місії і прийнятої мотивації діяльності.

Інформаційне забезпечення стратегічного управління підприємствами передбачає надання такої інформації для прийняття управлінських рішень, яка дасть змогу використовувати об'єктивні дані наявних підсистем: обліку, звітності, аналізу і контролю, за умови взаємної зумовленості формування показників та можливості побудови прогнозів на їх основі для реалізації напрямів стратегічного розвитку підприємства. За допомогою інформації управлінського обліку здійснюються циклічно повторювані стадії процесу управління, отже, реалізується зв'язок між суб'єктом і об'єктом або між керуючою і керованою частинами загальної системи управління. Саме тому методологію стратегічного управлінського обліку необхідно розробляти на основі інтегрованого підходу до формування інформаційного простору, яке включає в себе весь цикл управлінських процедур, ураховуючи стратегічне позиціонування підприємства.

З іншого боку, у світлі трансформації управлінських парадигм розширюються інструментальні можливості стратегічного управлінського обліку облікового, аналітичного та контрольного характеру, серед яких - система збалансованих показників, стратегічне бюджетування, аналіз відхилень, безперервне прогнозування, стратегічне управління витратами; аналіз, заснований на концепції стратегічних бізнес-одиниць; калькуляція на базі життєвого циклу продукції (life cycle costing) та ін.

Аналітичним інструментом управління, який спрямований на досягнення цілей підприємства і на забезпечення його довгострокового функціонування через організацію методичної та інструментальної підтримки основних функцій менеджменту: планування, контролю, обліку і аналізу, а також оцінки ситуації для прийняття управлінських рішень і активно розвивається. є контролінг [16; 20-22]. Відповідно до облікової концепції, контролінг включає в себе координацію процесу формування облікової інформації для забезпечення стратегічного планування, аналізу і контролю. Стратегічний управлінський облік є інтегрованою системою, в якій формується та узагальнюється інформація для стратегічних управлінських рішень і координації проблем майбутнього розвитку підприємства. У такому аспекті він забезпечує:

- стимулювання розвитку інформаційної інфраструктури за рахунок формування єдиного інформаційного простору для всіх підсистем;

- підвищення організаційних знань та культури за рахунок забезпечення узгодженості інтересів зацікавлених груп у процесі розроблення стратегічних рішень;

- зменшення ентропії внутрішнього та зовнішнього середовища;

- сприяння організаційному розвитку за рахунок усунення інформаційних бар'єрів під час взаємодії між підрозділами підприємства.

Очевидно, що стратегічний управлінський облік у найближчій перспективі має стати найважливішим каналом надходження даних, необхідних для підготовки звітності про сталий розвиток та інтегрованої звітності, а також їх надійною інформаційною базою. На вирішення цих завдань спрямований дискусійний документ «Міжнародні принципи управлінського обліку» (Global Management Accounting Principles), розроблений і опублікований Інститутом присяжних бухгалтерів у галузі управлінського обліку (Chartered Institute of Management Accountants, CIMA) спільно з Американським інститутом дипломованих бухгалтерів (American Institute of Certified Public Accountants, AICPA) [26]. Ці принципи, за задумом розробників, повинні вивести управлінський облік на якісно інший рівень, необхідний для вирішення як стратегічних завдань управління сучасними бізнес-структурами, так і завдань, пов'язаних зі складанням зовнішньої фінансової звітності.

В основі опублікованого документа (як і в проекті стандарту інтегрованої звітності) - бізнес - модель організації, знання якої необхідно для фахівця з управлінського обліку. У документі вказується, що система управлінського обліку має формувати основу бізнес-моделі організації, і підкреслюється нерозривний зв'язок між ними.

У дискусійному документі визначено такі найважливіші компетенції фахівця з управлінського обліку: 1) збір та аналіз даних, необхідних для прийняття рішення; 2) розроблення рекомендацій щодо розвитку підприємства; 3) ефективна презентація розвитку підприємства.

З означених Міжнародних принципів управлінського обліку випливає, що сучасний фахівець у сфері управлінського обліку повинен забезпечувати керівництво підприємства даними про стан бізнес-моделі, вміти розпізнавати і оцінювати виникаючі ризики; визначати види діяльності, якими підприємство може зайнятися в майбутньому. Рішення зазначених завдань передбачає аналіз інформації і виявлення шляхів створення цінності бізнесу, оцінку перспектив, фокусування уваги на ризиках, витратах, а також на вартісному потенціалі можливих перспектив. При цьому в сучасних системах управлінського обліку має дотримуватися баланс між відомостями про минуле, сьогодення і майбутнє підприємства, внутрішніми і зовнішніми даними, фінансовою і нефінансовою інформацією.

Розвиток теоретичних засад стратегічного управлінського обліку у світлі трансформації управлінських парадигм ґрунтується на еволюції супутніх наукових напрямів: теорії стратегічного управління та планування; стратегічного контролю й аналізу економічних наслідків управлінської діяльності. У міру ускладнення управлінських завдань з'являються нові та коректуються наявні елементи управлінського обліку: інформаційне забезпечення стратегічного управління, використання методів оцінки та планування показників діяльності, формування внутрішньокорпоративних знань та розвиток організаційної культури. Подальший розвиток стратегічного управлінського обліку пов'язаний із формуванням інформаційної бази для підготовки звітності про сталий розвиток та інтегрованої звітності, а також формування компетенції фахівця з управлінського обліку.

Список використаних джерел

облік управління стратегічний

1. Summons K. Strategic management accounting for pricing: a case example / K. Simmons // Accounting and Business Research. - 1982. - №12. - P. 28-34.

2. Bromwich M. The case for strategic management accounting: the role of accounting information for strategy in competitive markets / M. Bromwich. - Accounting, Organisations and Society. - 1990. - Vol. 15. - №1/2. - P. 27-46.

3. Lord B. Strategic management accounting: the emperor's new clothes? / B. Lord // Management Accounting Research. - 1996. - Vol. 7. - №3. - P. 47-66.

4. Бруханський Р.Ф. Обліково-аналітичне забезпечення стратегічного менеджменту в сільському господарстві: теоре - тико-методологічні основи: автореф. дис…. докт. екон. наук: спец. 08.00.09 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» / Р.Ф. Бруханський; Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки». - Київ, 2015. - 36 с.

5. Голов С.Ф. Управлінський облік: [підручник] / С.Ф. Голов. - К.: Лібра, 2006. - 704 с.

6. Стратегический учет: [учеб. пособ.] / Под. ред. В.Э. Керимова. - М.: Омега-Л, 2005. - 168 с.

7. Легенчук С.Ф. Аналіз дисертаційних досліджень з проблем стратегічного обліку / С.Ф. Легенчук, Л.Й. Юрківська. // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія «Економічні науки». - 2011. - №57. - С. 82-85.

8. Терехова В.А. Стратегический управленческий учет: состояние и развитие в зарубежных странах / В.А. Терехова // Бухгалтерский учет в бюджетных и некоммерческих организациях. - 2000. - №4. - С. 25-32.

9. Шайкан А.В. Бухгалтерский учет в аспекте стратегического управления промышленным предприятием: автореф. дис…. докт. екон. наук: спец. 08.00.09 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» / А.В. Шайкан; ДВНЗ «КНЕУ ім. Вадима Гетьмана». - К., 2009. - 37 с.

10. Блаженкова Н.М. Методика организации стратегического управленческого учета / Н.М. Блаженкова // Бухгалтерский учет. - 2008. - №4. - С. 17-22.

11. Бондар М.І. Бухгалтерський облік як інформаційна підсистема системи управління / М.І. Бондар // Вісник НУ «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - 2012. - №721. - С. 50-53.

12. Пилипенко А.А. Організація обліково-аналітичного забезпечення стратегічного розвитку підприємства. Наукове видання /А.А. Пилипенко. - Харків: ХНЕУ, 2007. - 276 с.

13. Professional Accountants in Business Committee. Evaluating and Improving Costing in Organizations International Federation of Accountants. -2009. - P. 7.

14. Философский энциклопедический словарь. - М.: Совет. энцикл, 1983. - 839 с.

15. Современная экономическая наука / Под ред. Н.Н. Думной, И.П. Николаевой. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2012. - 534 с.

16. Стратегія підприємства: адаптація організації до впливу світових суспільно-економічних процесів: [монографія] / А.П. Налівайко, Т.І. Решетняк, Н.М. Євдокімова [та ін.]; за ред. д-ра екон. наук, проф. А.П. Налівайка). - К.: КНЕУ, 2013. - 454 c.

17. Яковлев А. Управленческий учет: история и перспективы развития / А. Яковлев // Финансовая газета. Региональный выпуск. - 2002. - №27. - С. 15-21.

18. Хоргрен Ч.Т. Бухгалтерский учет: управленческий аспект / Ч.Т. Хоргрен, Дж. Фостер. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 410 с.

19. Друкер П. Задачи менеджмента в XXI веке / П. Друкер; пер. с англ. - М.: Вильяме, 2004. - 272 с.

20. Веснин В.Р. Стратегическое управление: [учебник] / В.Р. Веснин. - М.: Проспект, 2006. - 328 с.

21. Шейн Э.Х. Организационная культура и лидерство / Э.Х. Шейн; пер. с англ. под ред. В.А. Спивака. - СПб.: Питер, 2002. - 336 с.

22. Корпорації: управління та культура: [монографія] / За ред. А.Е. Воронкової. - Дрогобич: Вимір, 2006. - 376 с.

23. Катькало В.С. Классика теории стратегического управления / В.С. Катькало // Вестник С-Пб. университета. - 2003. - Сер. 8. - №3 (24). - С. 3-17.

24. Мінцберг Г. Зліт і падіння стратегічного планування / Г. Мінцберг. - К.: Вид. О. Капусти, 2008. - 412 с.

25. Длігач А.О. Системно-рефлексивне стратегічне маркетингове управління в діяльності підприємств в Україні: автореф. дис…. докт. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами» / А.О. Длігач; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2016. - 37 с.

26. Международные принципы управленческого учета [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cimaglobal.com/ principles.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Призначення управлінського обліку, його методи та способи. Проблеми управлінського обліку в Україні. Організація управлінського обліку на прикладі підприємства ПАТ "Комсомолець". Проблеми вдосконалення управлінського обліку та аналізу на підприємствах.

    курсовая работа [240,7 K], добавлен 28.05.2013

  • Місце обліку у системі забезпечення керівництва інформацією для прийняття ефективних рішень. Класифікація моделей управлінського обліку: взаємозв'язок фінансового та управлінського обліку, повнота включення витрат до собівартості, ступінь нормування.

    реферат [15,4 K], добавлен 24.10.2009

  • Сутність поняття "управлінський облік" - системи обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішнього користування у процесі управління. Історія зародження, передумови формування та етапи розвитку системи управлінського обліку.

    реферат [30,3 K], добавлен 06.12.2010

  • Сутність та зміст управлінського обліку, оцінка його місця та значення в діяльності сучасного підприємства, предмет та об’єкти, методика. Калькуляція змінних витрат. Порядок визначення критичного обсягу реалізації продукції, чистого доходу підприємця.

    контрольная работа [65,7 K], добавлен 17.02.2011

  • Сутність управлінського обліку, його роль та місце в системі облікової інформації. Міжнародний розвиток управлінського обліку. Економічна природа та склад адміністративних витрат, дослідження їх методики обліку та організації на прикладі ТОВ "Смарагд".

    курсовая работа [512,6 K], добавлен 05.05.2011

  • Мета ведення управлінського обліку на підприємстві: аналіз, підготовка та інтерпретація інформації для планування, оцінки i контролю всередині організації та підзвітного використання ресурсів. Затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку активів.

    контрольная работа [32,4 K], добавлен 15.06.2011

  • Дослідження сутності управлінського обліку - керування економічним суб'єктом через планування, контроль і регулювання управлінською діяльністю і процесом ухвалення рішення. Порівняльна характеристика фінансового, управлінського та виробничого обліку.

    реферат [37,0 K], добавлен 17.09.2010

  • Поняття та економічна сутність витрат підприємства, головний зміст, основні етапи та методика правового регулювання їх обліку, аналізу і аудиту. Вивчення та оцінка стану обліку витрат, шляхи удосконалення даного процесу на СТОВ "Старокотельнянське".

    дипломная работа [274,1 K], добавлен 18.12.2013

  • Комплексне дослідження перспективних можливостей організації управлінського обліку в бурякоцукровому виробництві. Обґрунтування ефективної методики на підприємствах цукрової галузі. Значення управлінського обліку в інформаційній системі підприємства.

    дипломная работа [3,3 M], добавлен 12.05.2009

  • Теоретичне обґрунтування і розробка практичних рекомендацій по вдосконаленню технологій управлінського обліку і бюджетування на прикладі торгівельно-виробничого підприємства ВАТ "Вінтер". Характерні межі і обґрунтована класифікація витрат підприємства.

    курсовая работа [100,3 K], добавлен 26.12.2010

  • Управлінський облік як самостійна частина фінансового обліку. Визначення поняття, мета, основні принципи, головні об'єкти та критерії організації обліку. Поняття та функції розрахункових операцій. Складові частини та етапи розвитку управлінського обліку.

    реферат [13,4 K], добавлен 07.03.2011

  • Три взаємопов'язаних елементи підприємницької діяльності. Управлінський облік як система бухгалтерського обліку, що забезпечує потреби управління в інформації. Роль бухгалтера в процесі контролю. Взаємозв'язок фінансового і управлінського обліку.

    доклад [16,7 K], добавлен 09.10.2009

  • Поняття стратегічного управлінського обліку. Методи калькулювання собівартості за видами діяльності та витрат за весь життєвий цикл продукту. Перспективні рішення з питань ціноутворення за принципом "витрати плюс" і на основі вартості часу та матеріалів.

    реферат [314,0 K], добавлен 18.04.2011

  • Розгляд теоретичних основ формування витрат на збут підприємства. Ознайомлення з науково-нормативним забезпеченням аналізу і аудиту витрат на збут. Розробка напрямів інтеграції фінансового, податкового, управлінського та статистичного обліку організації.

    дипломная работа [1015,8 K], добавлен 27.09.2015

  • Критична оцінка та розробка пропозицій щодо удосконалення теоретичних положень та діючої практики формування обліку та аудиту витрат операційної діяльності підприємства. Облікові концепції калькулювання продукції та стратегічного контролю витрат.

    статья [304,1 K], добавлен 24.10.2017

  • Впровадження управлінського обліку на підприємствах. Реформування системи бухгалтерського обліку в Україні. Економічний зміст обліку витрат. Класифікація витрат ремонтно–механічної майстерні. Порядок визначення фактичної собівартості виконаних робіт.

    курсовая работа [68,7 K], добавлен 20.08.2011

  • Теоретико-методологічні основи організації обліку витрат у ринкових умовах господарювання та сучасні методи їх розподілу. Система калькулювання за повними і змінними витратами. Види, функції, зміст даних управлінського обліку, перспективи його розвитку.

    курсовая работа [153,8 K], добавлен 29.01.2009

  • Загальна характеристика облікової політики на підприємстві. Опис діючої форми бухгалтерського обліку. Кореспонденція рахунків. Характеристика управлінського плану рахунків, опис ступеню автоматизації аналітичного та синтетичного обліку на підприємстві.

    курсовая работа [596,4 K], добавлен 29.05.2014

  • Дослідження фінансової звітності на сільськогосподарському підприємстві. Функції та склад фінансової звітності. Вивчення різних аспектів обліку витрат і калькуляції собівартості продукції. Структура системи управлінського обліку витрат на виробництво.

    контрольная работа [24,8 K], добавлен 23.08.2010

  • Загальна характеристика ЗАТ "Львівський лікеро-горілчаний завод". Організація обліку основних засобів, оборотних активів, грошових коштів та їх еквівалентів, розрахунків за податками і платежами. Організація аналізу, управлінського обліку, аудиту.

    отчет по практике [137,8 K], добавлен 12.04.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.