Принципи ведення бухгалтерського обліку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Сутність та принципи ведення бухгалтерського обліку

2. Складання фінансової звітності

Висновки

Список використаної літератури

1. Сутність та принципи ведення бухгалтерського обліку

Перехід до ринкової економіки, децентралізація в прийнятті фінансових рішень, надання фінансової влади компаніям породжує плутанину, і несе ризик у підприємницькій діяльності. Однак в тому числі і в таких умовах компаніям потрібно сприймати різного роду рішення, а для цього потрібно володіти вірною інформацією. Цю інформацію можуть дати підсумки бухгалтерського обліку та інша звітність, на ньому заснована. З 01.01.2000р. в Україні діють Національні стандарти бухгалтерського обліку, наблизили порядок ведення бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів. Така перебудова була потрібна для того, щоб забезпечити можливість управління українським компаніям розмовляти на однотипній економічній мові з бізнесменами інших держав на інтернаціональному ринку.

Бухгалтерський облік - процес розкриття, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, збереження і передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Національний еталон бухгалтерського обліку - нормативно - правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що встановлює погляди і способи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам [1].

Бухгалтерський облік потрібен для:

· муніципальних цілей;

· суб'єктів господарювання;

· контрольних органів.

Бухгалтерський облік відображає активність будь-якого господарюючого суб'єкта та описує підсумки цієї діяльності.

Виділяють облік:

1) бухгалтерський:

а) грошовий (потрібен для зовнішніх користувачів),

б) адміністративний (для внутрішніх користувачів)

2) статистичний (в міжнародній практиці виділяють ще податковий облік).

Родзинка бухгалтерського обліку - його документальність: будь-який крок (прецедент) зобов'язаний бути відміченим і зареєстрованим в акті. Документальність відчужує ймовірність отримання чіткої інформації. Бухгалтерський облік (БО) базується на безперервному нагляді, бажаючи час від часу вживає опитування спосіб нагляду.

Запити, які пред'являються до БО:

· пунктуальність;

· неупередженість;

· документальність;

· аргументованість;

· результативність;

· зрозумілість;

· постачання інтернаціональних основ БО, які означають використання одиничних методологічних основ БО виходячи з національних особливостей держави.

Основними завдання реформування є:

· створення державної системи нормативного регулювання БО;

· наближення БО з міжнародними стандартами для збільшення припливу закордонних вкладень країни;

· потрібно забезпечити зрозумілість і вільну публікацію бухгалтерської звітності;

· сертифікація головних бухгалтерів [5].

Бухгалтерський облік, як і будь-яка дисципліна, базується на особистій концепції, яка вироблена за все життя його становлення.

У нашому випадку - напевно «головне, початковий стан доктрині, вчення і т.д. Керуюча думку є головним правилом діяльності». Таким чином, погляди БО - початкові розташування доктрини БО, на якому ґрунтуються використовувана в фактичній діяльності правила. В історичному аспекті при розвитку обліку в різних державах були деякі особливості. Перед впливом яких створювалися і змінювалися погляди БО. До числа таких особливостей відносяться:

· вид управління (демократичне або тоталітарне суспільство);

· вид фінансової системи (комунізм, імперіалізм, перехідна економіка).

Саме ці причини разом з багатьма іншими, формують середовище, в якому працює облік. А так як і зараз дане середу різне у багатьох країнах, зберігаються і деякі відмінності у визначенні засад БО. Разом з тим в процесі інтернаціоналізації економіки зорієнтувалися ті погляди, які дозволено називати загальновизнаними. Відповідно до закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П (С) БО № 1 відомо 10 основ ведення БО і складання фінансової звітності (ФО) [2]:

1. Принцип автономності компанії. Будь-яке починання розглядається як юридична осоа, яке ізольоване від власників, тому своє майно і обіцянки власників ніяк не відображаються у фінансовій звітності компанії.

2. Принцип безперервної діяльності. Критика багатства і обіцянок компанії виповнюється виходячи з припущень, що ця активність стане тривати. Якщо фірма буде продовжувати діяти, то його активи стануть передбачатися згідно поточної ціни або до ціни покупки. У разі якщо фірма навмисне усуватися, то потрібно всі активи переоцінити згідно ринкової ціни для того, щоб розрахуватися з бюджетом і кредиторами.

3. Принцип періодичності. Розподіляє діяльність підприємства на конкретні періоди часу з метою складання фінансової звітності. Довгий звітний період - календарний рік, самий малий - місяць. ФО оформляється наростаючим результатом.

4. Принцип історичної (практичної) собівартості. Цінність оцінки активів виходячи з витрат на створення і покупку

5. Принцип нарахування та співвідношення заробітків і витрат. Фінанси і витрати відображаються в обліку в період їх надходження незалежно від часу надходження і сплати коштів. Визначення фінансового результату звітного періоду маршрутом порівняння доходів звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання даних грошових надходжень.

6. Принцип досконалого відображення. ФО повинна містити всю інформацію про практичні і можливі наслідки операцій та подій, які мають можливість впливати на рішення, прийнятого на його підставі.

7. Принцип черговості. Постійно з року в рік сприймається підприємством обраної облікової політики, зміни облікової політики має бути обґрунтовано та розкрито ФО.

8. Принцип обережності. Способи оцінки, які використовуються в СУ зобов'язані допомогти уникнути завищення активів і грошових надходжень і зменшення обов'язків і капітальних витрат.

9. Принцип однієї валютної шкали. Вимірювання і узагальнення всіх операцій підприємства у його ФЛ відображаються в одиничній валютній одиниці України.

10. Принцип переважання змісту над формою. Операції повинні враховуватися відповідно до їх суті, а не тільки виходячи з юридичної форми.

На основі принципів БО підприємство формує свою облікову політику, вибираючи з допустимих варіантів обліку найбільш підходящі для характеру цього підприємства.

2. Складання фінансової звітності

З прийняттям Закону України від 16.07.1999р. № 996 Національні стереотипи бухгалтерського обліку та фінансової звітності міцно один від одного зайшли в наше життя з 1.01.2000г. Фінансові звіти вважаються головним джерелом інформації, що приводиться для прийняття рішень різними категоріями користувачів. За допомогою міжнародних стандартів БО звузилися в наявні відмінності облікових систем і операцій, пов'язаних зі складанням ФО.

Юридичні особи, започатковані відповідно до законодавства України, незалежно від організаційно-правових форм та форм власності, відповідно до статті 11 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до складу фінансової звітності включають:

· баланс (зміст і форма рівноваги і єдині запити до виявлення його заміток регламентовані П (С) БО-2);

· звіт про фінансові результати (зміст і форма звіту про фінансові результати, а так адже єдині запити до виявлення його заміток регламентовані П (С) БО -3);

· звіт про переміщення валютних коштів (зміст і форма даного звіту, а так адже єдині запити до виявлення його заміток регламентовані П (С) БО-4);

· звіт про свій капітал (зміст і форма звіту про власний капітал, та єдині запити до виявлення його заміток регламентовані П (С) БО-5)

· примітки до звітів.

Таким чином, склад звітності по зіставленню з раніше діючим розпорядком кілька помінявся. Замість звіту про фінансово-майновий стан нині потрібно складати 2 новітніх звіту: доповідь про переміщення валютних коштів і доповідь про свій капітал [3].

Як раніше, так і нині, в деяких випадках бухгалтерської звітністі складають і не юридичні особи. Зокрема, відділення, представництва, філії та інші відокремлені підрозділи, якщо вони виділені на одиничний баланс, відповідно до статті 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» повинні вести бухгалтерський облік. Підсумки такого обліку включаються в економічну звітність компанії - юридичної особи. Показники діяльності відділень, офісів, філій та інших відокремлених підрозділів компанії, а не виділені на одиничний баланс, ще включаються в економічну звітність юридичної особи. Що передбачено пт 11 П (С) БО - 1.

Крім цього, згідно статті 12 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні2 суб'єкти господарювання, які мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про особисті домашні операції повинні складати і зображати консолідовану економічну звітність, то є, звітність, що відображає, економічне становище, результати діяльності та рух валютних коштів юридичної особи та його дочірніх компаній як одиничної фінансової одиниці. бухгалтерський облік фінансовий звітність

Головними цілями фінансової звітності вважаються:

1. надання користувачам для прийняття рішень досконалої, достовірної та неупередженої інформації про економічний стан, результати діяльності та переміщення валютних коштів компанії;

2. постачання інформаційних потреб користувачів умовно:

· покупки, реалізації та володіння значущими паперами;

· участі в капіталі компанії;

· оцінки якості управління;

· оцінки можливості компанії вчасно робити власні обіцянки;

· спроможності обіцянок компанії;

· визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

· регулювання діяльності фірми.

3. задоволення потреби тих користувачів, які не можуть стребувати звіти, складені з урахуванням їх певних інформаційних потреб.

Згідно П (С) БО 1 фінансова звітність зображується згідно останнього звітнього періоду. Реальний еталон не розглядає поточну економічної звітності, яка представлена за місяць, квартал або інший період в межах звітного року.

П (С) БО 1 не вимагає щоб звітний рік був схожим з календарним, а так дозволяє практику складання звітності за 15 місяців. Напевно це обумовлено тим, що в багатьох державах звітний рік настає з місяця або кварталу створення компанії [4].

Баланс традиційно датується крайнім днем року. Якщо в виняткових випадках (ліквідація, реорганізація та інші) дата рівноваги змінюється і річні фінансові звітності, представляються через період, більш або не в такій мірі 1-го року, підприємству належить:

- роз'яснити фактор, згідно з яким вживається інший період, відмінний від 1 року;

- зорієнтувати, що сума різних звітних періодів, наведена в звітах, які охоплюють період між датою рівноваги і приміткою до них, але не рахується зіставлення.

Якісними характеристиками, описується ступінь корисності інформації, наведеної в фінансових звітах. Що виділяють 4 головні якісні характеристики фінансової інформації:

· чіткість;

· правомірність;

· автентичність.

Для того щоб економічна звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

· фірму;

· дату звітності та звітний період;

· ВКВ звітності та одиницю вимірювання;

· відповідну інформацію про звітній і попередній період;

· облікову політику компанії і її конфігурацію;

· консолідацію фінансових звітів;

· зупинку окремих видів дієвості;

· лімітування згідно володінню активами;

· ролі в загальних підприємствах;

· виявлення похибок минулих років і пов'язаних з ними виправлень;

· переоцінка заміток фінансових звітів;

· іншу інформацію, виявлення якої передбачено відповідними стандартами.

Висновки

Перехід до ринкової економіки децентралізація прийняття фінансових рішень, надання фінансової влади компаніям породжують плутанина, ризик у підприємницькій діяльності. Однак в тому числі і в таких умовах компаніям потрібно сприймати різного роду рішення, а для цього потрібно володіти вірною інформацію. Цю інформацію можуть дати підсумки бухгалтерського обліку та економічна звітність. Бухгалтерський облік вважається невід'ємним видом обліку, який проводиться на фірмі, ґрунтується на конкретних принципах і способах і працює основою для інших видів обліку і звітності.

Проаналізувавши використану літературу, можемо зробити висновки, що економічна звітність вважається базовим актом компанії, куди вона систематизує власні дані про свій стан на звітний період, і дає інформацію зовнішніх користувачів, які не мають доступу до внутрішньої інформації компанії. А принципи є основою для правил бухгалтерського обліку.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16липня 1999р. № 996-14.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказам МФУ від 31.03.99р. / / Баланс. 1999р. № 30.

3. Торіцкая Н., Торіцкая Є.. Аналіз сутності національного П (с) БО "Загальні вимоги до фінансової звітності". / / Бізнес. 1999. № 33. с. 31-37.

4. Кергет В. Основні вимоги до ФО відповідно до МСБО. / / Бізнес. 1999. № 15. с. 90-95.

5. Економіка підприємства: Навчальний посібник / Під. Заг. Ред. д.е.н., проф, Л.Г. Мельника. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2002. 632 с.

Размещено на Allbest.ru