Проблемні питання обліку запасів бюджетних установ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблемні питання обліку запасів бюджетних установ

Карпенко Н.Г. кандидат економічних наук, доцент, професор кафедри організації обліку та аудиту Полтавської державної аграрної академії

Нос Л.Д. магістр Полтавської державної аграрної академії

Анотація

У статті проведено дослідження організації обліку запасів бюджетних установ. Введення в дію вимог НПСБО 123 «Запаси» щодо обліку запасів змінило порядок відображення господарських операцій щодо їх надходження та вибуття. При цьому загострилось питання обліку МШП у зв'язку із законодавчими вимогами.

Ключові слова: запаси, активи, первісна вартість, нефінансові активи, план рахунків, інвентаризація.

Аннотация

В статье проведено исследование организации учета запасов бюджетных учреждений. Введение в действие требований НПСБО 123 «Запасы» относительно учета запасов изменило порядок отображения хозяйственных операций относительно их поступления и выбытия. При этом заострился вопрос учета МШП в свете законодательных требований.

Ключевые слова: запасы, активы, первоначальная стоимость, нефинансовые активы, план счетов, инвентаризация.

Summary

Research of organization of account of supplies of budgetary establishments is conducted in the article. Introduction in an action of requirements of NPSRK 123 in relation to the account of supplies changed “Supplies” order of reflection of economic operations in relation to their receipt and leaving. Thus the question of account of MSHP became sharp in the light of legislative requirements.

Key words: supplies, assets, primitive cost, unfinancial assets, card of accounts, taking of inventory.

Вступ та постановка проблеми

У процесі здійснення своєї діяльності бюджетні організації та установи, як і всі інші підприємства, організації та установи, систематично купують та використовують різні матеріальні цінності. Різноманітність складу запасів зумовлює потребу в класифікації, головною ознакою якої вважають функціональну належність. Введені в дію нові правила обліку запасів в установах державного сектору є актуальною темою для розгляду в нашій роботі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальні питанні обліку запасів в установах державного сектору розглядаються вченими та практиками України. Особливу увагу під час дослідження питань щодо обліку запасів слід звернути на роботи Ю. Крот, Л. Крутої, де детально висвітлено зміни та порядок обліку запасів установ державного сектору.

Метою роботи є дослідження організації обліку запасів бюджетних установ.

Результати дослідження

Запаси визнаються активом, якщо вартість запасів можна достовірно визначити, існує ймовірність отримання суб'єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, пов'язаних з їх використанням та/або вони мають потенціал корисності.

Запаси - це оборотні активи в матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року [3].

Основним нормативним документом, який визначає правила обліку запасів для бюджетних установ, є НП(С) БОДС 123 «Запаси». Окрім того, якщо у вас виникають сумніви щодо правильності відображення в обліку тієї чи іншої операції із запасами, варто звернутися до норм Методрекомендацій № 11 [7].

Згідно з п. 4 розд. І НП(С)БО 123 до запасів належать активи, які:

- утримуються для подальшого продажу, розподілу, передачі тощо;

- перебувають для подальшого споживання у процесі звичайної діяльності;

- перебувають у формі сировини чи допоміжних матеріалів для використання у виробництві продукції під час виконання робіт, надання послуг.

Водночас для цілей бух обліку, згідно з п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 123 та п. 2 розд. ІІ Методрекомендацій № 11, всі запаси поділяють на кілька однорідних груп (видів) [2]. Для цілей бухгалтерського обліку запаси бюджетних установ поділяються на шість груп, що відображені на рис. 1.

Для узагальнення інформації про надходження, рух і вибуття запасів, згідно з НПСБО 123 «Запаси», виділено три рахунки (з поділом на окремі субрахунки) в межах нефінансових активів - клас 1, а саме для обліку запасів з 1 січня 2017 року застосовуються субрахунки таких рахунків, як 15 «Виробничі запаси»; 17 «Біологічні активи» (тільки поточні біологічні активи); 18 «Інші нефінансові активи». Під час введення в дію нового Плану рахунків з 1 січня 2017 року склад запасів розподілився, як зображено в табл. 1.

Рис. 1. Запаси бюджетних установ

бюджетний звітність запаси законодавство

Таблиця 1

Склад запасів та рахунків бюджетних установ з 1 січня 2017 року

Слід зауважити, що на субрахунку 1816 обліковуються саме бланки документів суворої звітності (наприклад, виборчі бюлетені), тоді як грошові документи (поштові марки, сплачені проїзні документи, путівки до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, кошти, що містяться в акредитивах, у чекових книжках та в інших грошових документах тощо) слід обліковувати окремо, у складі готівкових коштів та їх еквівалентів на субрахунку 2213 «Грошові документи у національній валюті».

За дебетом цих рахунків слід відображати надходження запасів з урахуванням витрат на їх придбання та доведення до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, передбачених НП(С)БО 123.

Тоді як за їх кредитом показують вибуття запасів унаслідок продажу, безоплатної передачі, використання для створення інших активів або неможливості отримання суб'єктом державного сектору надалі економічних вигод від їх використання.

Оформлення господарських операцій із запасами здійснюється первинними документами, як це передбачено наказом № 130 [1].

У бухгалтерському обліку установ запаси, зокрема одержані та передані безоплатно у встановленому чинним законодавством порядку, оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на первісну, справедливу та відновлювальну вартість. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, за НП(С)БО 123 «Запаси» є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат, що зображено на рис. 2 [3].

Запаси, які утримують з метою безоплатного розподілу, передачі, а також ті, щодо яких не існує активного ринку, відображаються на дату балансу за найменшою з двох оцінок, а саме первісною вартістю або відновлю- вальною вартістю.

Запаси надходять до бюджетних установ шляхом:

- безпосереднього одержання від постачальників;

- в порядку гуманітарної допомоги;

- в порядку централізованого постачання;

- через підзвітних осіб;

- вироблення (виготовлення) допоміжними структурами установи.

Для отримання матеріальних цінностей зі складу постачальника уповноваженій особі видається довіреність на отримання цінностей. З 2016 року довіреність не є обов'язковим документом та бланком суворої звітності, тому отримання цінностей може відбутися за наявності листа.

Організація фіксування інформації в носіях облікової інформації первинного і поточного етапів охоплює кілька технологічних процесів руху та оброблення:

- складання первинних документів (вимірювання та фіксування);

- приймання документів та їх перевірку;

- оброблення первинних документів;

- перенесення інформації до облікових реєстрів.

Рис. 2. Склад первісної вартості запасів за НП(С)БОДС 123 «Запаси»

Обов'язковою умовою під час оприбуткування запасів є відмітка матеріально-відповідальної особи про прийняття матеріалів на відповідальне зберігання (ставиться підпис) та заповнення картки складського обліку товарів.

За новим планом рахунків оприбуткування запасів здійснюється у кореспонденції з рахунками 2113 «Розрахунки за авансами», 2116 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами», 6415 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Практика показує, що процес обліку використання запасів є трудомісткою ділянкою. На нашу думку, аналізуючи загалом діяльність деяких установ з обліку запасів, можна виокремити такі негативні аспекти:

- складність визначення справедливої вартості запасів, особливо отриманих як благодійна допомога;

- низький рівень оперативності інформаційного забезпечення управління запасами установи;

- невідповідний рівень контролю та оперативного регулювання процесів утворення запасів;

- обмеженість контролю використання запасів тощо.

Бюджетні установи повинні проводити інвентаризацію запасів за місцем зберігання та за матеріально-відповідальними особами в строки і порядку, передбаченими відповідним Положенням [5]. Основним завданням інвентаризації запасів є не тільки виявлення їх фактичної наявності, але й дотримання умов зберігання запасів, правил їх утримання та використання. Тут і виникають проблеми в обліку запасів. МШП, передані в експлуатацію за новими правилами, списуються з балансу з умовою подальшого оперативного обліку на місцях [8], а під час проведення інвентаризації ці МШП можуть виступати як лишки.

Висновки

Отже, в кожній бюджетній установі для забезпечення виконання її функцій та повноцінної діяльності будуть знаходитися різні види запасів, що в своєму русі відображають послідовні операції, такі як надходження, передача в межах установи, їх використання (вибуття) та списання. Правильна класифікація запасів на першій стадії надходження в установу та відображення їх в обліку будуть сприяти дотриманню вимог законодавства до ведення бухгалтерського обліку та відображення їх у звітності.

Список використаних джерел

1. Бухгалтерський облік у бюджетних установах і організаціях : [навч. посіб.] Є. Шара, О. Андрієнко, Л. Жидеєва - К. : Центр учбової літератури, 2011. - 440 с.

2. Крута Л. Запаси і нові рахунки бухобліку: знаходимо відповідності / Л. Крута, С. Соколова // Новий бюджетний облік. - 2017. - С. 13-14.

3. Крот Ю. МШП - старі знайомі «під новим соусом» / Ю. Крот // Бюджетна бухгалтерія. - 2017. - С. 12-20.

Размещено на Allbest.ur