Методологія бухгалтерського обліку сталого розвитку

Таврійський державний агротехнологічний університет

Сучасні виклики теорії та методології бухгалтерського обліку реалізуються за допомогою формування і впровадження нових концепцій, призначення яких полягає у задоволенні потреб користувачів у стандартній та унікальній інформації. Розроблення методології бухгалтерського обліку сталого розвитку є ключовим аспектом менеджменту господарюючого суб'єкта. Метою роботи є формування методологічних основ бухгалтерського обліку сталого розвитку та визначення його цілей, завдань, об'єкта, предмета, методів, функцій та ключових аспектів.

Автором проаналізовано теоретичні основи визначення та розглянуто складові традиційної методології бухгалтерського обліку.

У дослідженні запропоновано узагальнену структурну схему методології бухгалтерського обліку сталого розвитку. Систематизовано комплекс методів та принципів бухгалтерського обліку сталого розвитку за регламентованими та нестандартними положеннями. Обґрунтовано нову систему теоретико-методологічних положень бухгалтерського обліку сталого розвитку в розрізі визначення його цілі, завдання, предмета, об'єкта, методів, функцій та ключових аспектів.

Ключові слова: бухгалтерський облік; сталий розвиток; методологія; підприємство. бухгалтерський облік сталий розвиток

Актуальність теми дослідження. Найважливішою характерною рисою сучасної стадії розвитку бухгалтерського обліку є посилення тенденції до єдності теоретичного та емпіричного наукового пізнання, що знаходить своє втілення у масштабуванні міждисциплінарних напрямків дослідження, у використанні ідей і методів наук одного напрямку в інших, переході від дисциплінарних методів дослідження до проблемно-орієнтованих.

Методологія бухгалтерського обліку підлягає коригуванню та верифікації при формуванні та впровадженні певних концепцій. Необхідність модернізації концепцій бухгалтерського обліку пояснюється, передусім, невідповідністю облікової практики новим вимогам до якості облікової інформації, зумовленими сучасними процесами глобалізації та інтеграції України у світовий економічний простір. Це є передумовою сприйняття теорії та методології бухгалтерського обліку з позиції сталого розвитку. Для ґрунтовного дослідження процесів трансформації облікового процесу екологічного і соціального середовища постає необхідність у розширенні меж традиційної теорії бухгалтерського обліку, з визначенням відповідного інструментарію, що вже існує у вигляді сучасної методології звичайного бухгалтерського обліку. В той же час, прагнення підприємств реорганізувати своє функціонування, переорієнтувати господарювання за принципами сталого розвитку, спонукає до запровадження нової системи обліку - бухгалтерського обліку сталого розвитку, для якої немає досить обґрунтованої методології.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню методології бухгалтерського обліку присвячено багато праць українських та іноземних науковців. Серед них можна виділити: Т.А. Гоголя, В.М. Жука, Л.Б. Іванову, Л.М. Кіндрацьку, М.В. Корягіна, Ю.А. Кузьминського, С.Ф. Легенчука, Л.Г. Ловінську, Н.М. Малюгу, Т.Г. Маренича, В.Ф. Палія, Н.Л. Правдюк, М.С. Пушкар та інших. Проте, методологія бухгалтерського обліку сталого розвитку не була об'єктом спеціального вивчення.

Метою статті є дослідження методологічних основ бухгалтерського обліку сталого розвитку та визначення його цілей, завдань, об'єкта, предмета, методів, функцій та ключових аспектів.

Викладення основного матеріалу. Уважного ставлення дослідників останнім часом вимагає формування універсальної методології бухгалтерського обліку сталого розвитку, призначеного для задоволення не лише фінансових потреб користувачів, а й визначення характеру взаємодії підприємства з навколишнім та соціальним середовищем.

На думку Ю.А. Кузьминського, методологія -- це вчення про методи пізнання, до яких належать: метод сукупності чотирьох пар: документація та інвентаризація, оцінка і калькуляція, рахунки і подвійний запис, баланс і звітність; методичні прийоми: індукція, дедукція, аналіз, синтез, порівняння тощо; методики: конкретизація застосування методів та методичних прийомів [7, с. 59].

Пушкар М.С. трактує поняття «методологія бухгалтерського обліку» як всеохоплююче знання про понятійний апарат бухгалтерського обліку, концепцію, внутрішню побудову, етапи становлення та розвитку [14, с. 34].

Згідно з поглядами Л.М. Кіндрацької, поняття методології обліку є об'єднанням принципів, інструментів, процедур, що надалі формують основу конкретних облікових методик [5, с. 90].

Малюга Н.М. розуміє методологію бухгалтерського обліку як вчення про методи наукового дослідження, знання всієї сукупності прийомів і засобів теоретичного пізнання господарських явищ і процесів, виявлення їх властивостей, що утворюють предмет бухгалтерського обліку [10, с. 91].

Наявні погляди щодо цього питання можна узагальнити так: методологія бухгалтерського обліку - це сукупність методів, прийомів для вивчення об'єкта, проте, без урахування інших компонентів методології, що виходять за межі сприйняття сталості. А надто актуальність та прагнення до сталого розвитку вимагає додаткового врахування нестандартних критеріїв визначення методології, без яких неможливе вирішення встановленого завдання та досягнення сталого результату.

Гоголь Т.А. вважає, що методологія бухгалтерського обліку - це «дослідження системи бухгалтерського обліку, за допомогою комплексу методів і засобів, встановлення принципів і способів організації побудови теоретичної та практичної діяльності, встановлення внутрішньої впорядкованості окремих елементів системи бухгалтерського обліку, узгоджених і впорядкованих між собою в часі та просторі» [2, с. 90]. Перевагою цієї теорії є уточнення поняття методології бухгалтерського обліку, що виокремлює структурні елементи, етапи процесу, методи і способи дослідження та завдання.

Більшість науковців схиляється до розгляду бухгалтерського обліку як системи, кожен з них пропонує власний склад елементів такої системи, застосовуючи при цьому різні підходи.

Зокрема, В.Ф. Палій та Я.В. Соколов наголошують, що бухгалтерський облік можна розглядати виключно як систему: по- перше, він базується на певних постулатах; по-друге, висновки, які можна зробити з його даних, випливають безпосередньо з життя, з цих постулатів; і по-третє, бухгалтерський облік показує і може показувати не на те, що було і що буде в господарстві, а лише на те, що отримало відображення під час виконання умов постулатів [12].

Правдюк Н.Л. вважає, що облікова система розкривається через загальновизнані об'єкти, категорії, принципи і показники, визначені нормами і правилами національних облікових стандартів [13, с. 186].

Маренич Т.Г. пояснює систему бухгалтерського обліку як сукупність методологічних, методичних, організаційних, техніко - технологічних, економічних засобів і методів, інструментів та важелів впливу на отримання та перетворення економічної інформації [11, с. 25].

Зібраний і проаналізований матеріал дає можливість проілюструвати загальну структуру методології бухгалтерського обліку сталого розвитку (рис. 1).

Отже, науковці досі не дійшли одностайності щодо регламентації загальних принципів і підходів до визначення методології бухгалтерського обліку. Більше того, це різноманіття поглядів характерно і для системи бухгалтерського обліку. На думку Л.Г. Ловінської, бухгалтерський облік є штучно створеною системою, що функціонує, відповідно до встановлених правил (стандартів), на вимогу певному колу користувачів [9, с. 19].

Згідно з теорією системного аналізу, система складається з підсистем, які, у свою чергу, можна розкладати на компоненти та елементи, що характеризуються наявністю внутрішніх та зовнішніх зв'язків. Враховуючи історичний процес формування системи бухгалтерського обліку та сучасних трансформацій у ній, в якості головних складових облікової системи варто розглядати теоретичну, методологічну, практичну й організаційну [6, с. 16].

Рис. 1. Структурна схема методології бухгалтерського обліку сталого розвитку*