Економічна сутність та проблеми ідентифікації нематеріальних активів в обліку

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція

Економічна сутність та проблеми ідентифікації нематеріальних активів в обліку

Н.А. Чугрій

Досліджено та уточнено економічний зміст нематеріальних активів як специфічного ресурсу підприємства та об'єкта обліку. Розглянуто проблеми визнання нематеріальних активів. Проаналізовано відмінності визначення терміну «нематеріальні активи», критерії їх визнання відповідно до національних та міжнародних стандартів обліку.

Ключові слова: нематеріальний актив, ідентифікація, критерії визнання, оцінка, економічна вигода.

ідентифікація нематеріальний актив

Постановка проблеми. У країнах з розвинутою економікою нематеріальні активи відіграють велике значення в господарській діяльності підприємств. В Україні суб'єкти господарювання використовують нематеріальні активи в фінансово-господарській діяльності не так активно. Однією з причин цього є складнощі в розумінні сутності нематеріального активу як об'єкта обліку. На початковій стадії облікового процесу нематеріальних активів виникають питання у визначенні, ідентифікації, оцінці, класифікації об'єктів нематеріальних активів.

Помилки на стадії визнання нематеріальних активів призводять до відображення недостовірній інформації у фінансовій звітності стосовно цих активів. Саме тому в статті розглядаються основні проблемні аспекти питань визначення терміна «нематеріальний актив», критерії визнання для запобігання помилок у бухгалтерському обліку при їх надходженні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Визначенню сутності нематеріальних активів та їх ідентифікації в обліку присвячені праці багатьох вітчизняних науковців, серед яких С.Ф.Голов, Ф.Ф.Бутинець, В.М.Диба, І. Жураковська, О.Вакун, І.Бігдан, Т.Банасько, Н.М. Ткаченко, М.Плекан, І.Бешуля та інші [1-6].

Аналіз досліджень виявив проблемні питання обліку нематеріальних активів. Неоднозначне трактування основних положень законодавчо- нормативної бази, розбіжності в них викликають певні труднощі бухгалтерського обліку операцій по надходженню, використанню та відображенню в фінансовій звітності. Також залишається невирішеним питання забезпечення єдиних підходів до економічної сутності нематеріальних активів, обґрунтування їх класифікації, ідентифікації, методів оцінки. Повне розкриття змісту нематеріальних активів дозволить визначити їх характеристики, що забезпечить проведення об'єктивної процедури ідентифікації, яка є базисною основою бухгалтерського обліку.

Мета статті полягає в узагальненні та визначенні сутності нематеріальних активів для бухгалтерського обліку, визначення проблемних аспектів при їх ідентифікації та оцінці.

Методика дослідження. Методологічною основою дослідження є системний підхід до розкриття економічної сутності нематеріальних активів. При написанні статті використовувались такі методи дослідження як історичний, абстрактно-логічний, методи порівняння та узагальнення, синтезу, аналізу, які дозволили розкрити сутність нематеріальних активів, визначити значення у структурі активів підприємств та провести теоретичні та методологічні узагальнення і сформувати висновки.

Результати досліджень. У сучасних умовах використання нематеріальних активів у фінансово-господарській діяльності сприяє підвищенню ефективності діяльності суб'єктів господарювання, їх конкурентоспроможності, інвестиційної привабливості. Нематеріальні активи розглядаються як потенційне джерело отримання економічних вигод. Інформація про нематеріальні активи у фінансовій звітності надає змогу користувачам фінансової звітності приймати управлінські рішення стосовно майбутніх взаємовідносин із суб'єктами господарювання.

Слово «нематеріальний» походить від латинського «tangier» і означає «стосуватися, відчувати». Нематеріальні активи як об'єкт обліку виникли ще в XI столітті, але перша спроба їх нормативного регулювання в світі була зроблена Комітетом по методам бухгалтерського обліку Американського інституту бухгалтерів в 1944 році. Для країн пострадянського простору це абсолютно новий об'єкт обліку, поява якого обумовлена приватизацією державного майна і необхідністю захисту прав майнової, інтелектуальної та промислової власності. У бухгалтерському обліку були відсутні критерії облікового визнання нематеріальних активів, відсутнє визначення цього об'єкта, існував лише перелік майна, яке можна було віднести до нематеріальних активів.

У вітчизняній практиці бухгалтерського обліку поняття «нематеріальні активи» з'явилося в кінці 80-х минулого століття і було пов'язане з появою на території СРСР спільних підприємств. Підприємства з іноземним капіталом використовували патенти, різні ноу-хау та виявляли бажання юридично оформити права володіння ними та відобразити їх вартість на балансі. Зарубіжні орієнтири з'явилися тільки в 1998 році, коли був прийнятий МСФЗ 38 «Нематеріальні активи». З прийняттям 38 МСФЗ «Нематеріальні активи» були визначені методологічні принципи обліку цих об'єктів і дано їх сутнісне економічне визначення [1, с.70-71].

Сьогодні існує безліч варіантів тлумачення суті нематеріальних активів. У широкому сенсі виділяють три підходи до розкриття сутності даних активів: юридичний, економічний, бухгалтерський. Використання кожного з таких підходів дозволяє встановити специфіку розуміння нематеріальних активів в юридичній, економічній і бухгалтерський сфері.

Юридичний підхід передбачає розгляд нематеріальних активів як майна, тобто сукупності виняткових і невиключних майнових прав на нематеріальний об'єкт. Критерієм ідентифікації нематеріальних активів в даному випадку виступає наявність права власності на них.

Економічна сутність передбачає розгляд нематеріальних активів як економічних ресурсів. Критерієм ідентифікації нематеріальних активів в такому випадку виступає здатність контролю над ними. Економічна природа нематеріальних активів, як стверджує І.А. Бігдан, проявляється в тому, що, не маючи фізичної субстанції, вони одночасно є одним з видів ресурсів підприємства, які представляють певні права і переваги і дозволяють власнику здійснювати підприємницьку діяльність з метою отримання економічних вигод. Зважаючи на відсутність матеріальної форми, вони стають відчутними лише в процесі виробництва і реалізації продукції, при здійсненні управлінської діяльності. Тільки в поєднанні із засобами, предметами праці і робочою силою проявляється ефект від їх використання [4, с.78].

Сучасні економісти зазначають, що нематеріальні активи постають категорією, що виникає внаслідок володіння правом власності на об'єкти інтелектуальної власності або обмежені ресурси та їх використання у господарській діяльності з отриманням доходу. До складу нематеріальних активів деякі економісти вводять вартість патентів, торгової марки підприємства, її прав, її репутації [7-9].

Виходячи з принципу превалювання економічної сутності операцій над їх юридичною формою, основний критерій при визнанні об'єкта активом в обліку повинен базуватися на економічному, а не юридичному характері. Саме тому необгрунтованими є підходи вчених щодо визначення нематеріальних активів як облікового об'єкта через зв'язок з правом власності.

Бухгалтерська сутність нематеріальних активів розкривається в бухгалтерських нормативних актах. Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи визначає Положення (стандарт) Бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи». Даний стандарт визначає нематеріальні активи як «немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та можуть бути ідентифікованими». За визначенням міжнародного стандарту 38 «нематеріальний актив - немонетарний актив, який можна ідентифікувати, без фізичної субстанції, який утримують для використання у виробництві чи постачанні товарів або послуг, а також для передачі в оренду іншим сторонам чи для адміністративних цілей».

Неоднозначність трактування основних понять призводить до того, що інформація про нематеріальні активи у фінансовій звітності не відповідає її принципам і не може бути корисною користувачам фінансової звітності в прийнятті ними управлінських рішень. На нашу думку, «нематеріальні активи» слід визначити як немонетарні активи, що не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані, сприяють одержанню підприємством доходу та являють собою довгострокові права або переваги, котрі отримує власник таких прав, витрати на їх придбання (створення) і доведення до стану, придатного для використання за призначенням.

На етапі первинного облікового визнання об'єкта визначальним є фактор ідентифікованості. Нематеріальний актив повинен бути відокремленим від інших активів установи. Під цим мається на увазі те, що його можна продати, обміняти, здати в оренду без втрати економічних вигод, що генеруються іншим майном. Вимога ідентифікованості вважається виконаною, якщо нематеріальний актив випливає з договірних чи інших прав незалежно від того, чи можуть ці права бути відокремлені від інших прав і від компанії в цілому. Феноменально в даному випадку та обставина, що в відношенні нематеріальних об'єктів активу балансу фактор ідентифікованості на етапі їх первинного облікового визнання повинен базуватися ще й на праві розпорядження та використання [1, с.77].

Порівнявши вітчизняні критерії визнання нематеріальних активів з міжнародними, з'ясували, що критерії, наведені у відповідність з ПСБО 8 «Нематеріальні активи» є позичені, потребують уточнень, допускають неоднозначне тлумачення сутності даної економічної категорії. Порівняльний аналіз дозволив виявити, що вітчизняні стандарти обліку не містять чіткого визначення і пояснення таких термінів: ідентифікованість; нематеріальність; контрольованість; отримання економічних вигод. Через це критерії нематеріальних активів, згідно з П(С)БО, виявляються звуженими, потребують уточнення, допускають неоднозначне трактування сутності цієї економічної категорії.

Висновки

Результати проведеного дослідження щодо визначення сутності та економічного змісту поняття «нематеріальні активи» дозволяє стверджувати, що як об'єкт наукового пізнання - це складний та багатогранний структурний елемент в економічній теорії сьогодення. Результатами дослідження підтверджено, що для визнання нематеріального активу, відображення його в обліку і звітності, актив повинен відповідати одночасно двом критеріям, а саме: в майбутньому від його використання очікується отримання економічних вигод, оцінка активу може бути достовірно визначена. Проведене дослідження дозволило уточнити методичні підходи до сутності нематеріальних активів шляхом повного визначення особливостей і характерних ознак цього виду активів. Встановлено, що важливою характеристикою об'єкта нематеріальних активів є можливість його ідентифікації, тобто можливість відокремлення від інших активів, але на практиці не завжди це вдається.

Порівняльний аналіз дозволив виявити, що вітчизняні стандарти обліку на відміну від міжнародних не містять чіткого визначення і пояснення таких термінів, як ідентифікованість, нематеріальність, контрольованість, отримання економічних вигід у майбутньому. Отже, дослідження обліку нематеріальних активів та їх економічної сутності виявили критерії їх визначення та визнання, однак непевність отримання економічної вигоди їх застосування потребують подальшого глибокого вивчення з метою напрацювання відповідних методологічних підходів у бухгалтерському обліку.

Література

Бешуля І.В. Феномен нематеріальних активів на етапі їх первинного облікового визнання / І.В. Бешуля // Економіка і організація управління. - 2009. - № 6. - С. 70-78.

Вакун О.В. Нова сутність нематеріальних активів в бухгалтерському обліку / О.В. Вакун // Журнал «Сталий розвиток економіки». - 2011. - № 3. - С. 211- 215.

Плекан М.В. Проблемні аспекти нематеріальних активів / М.В. Плекан // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2015. - №1(45). - С. 112-115.

Бігдан І. А. Питання оцінки вартості нематеріальних активів / І. А. Бігдан // Науково-практичний журнал “Регіональні перспективи”. - 2001. - №2-3. - С. 78-80.

Банасько Т. Ідентифікація і оцінка нематеріальних активів у бухгалтерському обліку o дискусійні питання, можливості їх розв'язання / Т. Банасько // Вісник соціально-економічних досліджень. - 2012. - №38.- С. 205-215.

Диба В.М. Нематеріальні активи: принципи визначення та визнання / В.М. Диба // Збірник наукових праць КНЕУ «Вчені записки». - 2014. - №10. - С.

Фаріон В.Я. Економічна сутність та оцінка нематеріальних активів в

Україні / В.Я. Фаріон // Проблеми раціонального використання соціально- економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону:менеджмент, маркетинг та логістика: Збірник наукових праць. - 2012. - № 4. - С. 87-93.

Безкоста Г.М. Обґрунтування сутності нематеріальних активів в обліку / Г.М, Безкоста // Бухгалтерський облік і аудит: БізнесІнформ. - 2013. - №10. - С. Рилєєв С.В. Визнання та ідентифікація нематеріальних активів: вітчизняний та зарубіжний досвід / С.В. Рилєєв // Науково - виробничий журнал «Інноваційна економіка». - 2013. - №7. - С. 195-197.

Щур О.В. Визнання та ідентифікація нематеріальних активів / О.В. Щур // Науковий вісник «Економіка і регіон» ПолтНТУ. - 2010. - №1(24). - С. 170-173.Размещено на Allbest.ru