Размещено на http: //www. allbest. ru/

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Релевантна інформація для обґрунтування управлінських рішень

К.е.н. Орлова В.К., Долішня Т.І.

На сьогоднішній день “управлінський облік, як частина загальної системи бухгалтерського обліку, починає формуватись в Україні в зв'язку з переходом до ринкових відносин, які вимагають принципово іншого підходу до побудови інформаційної системи фірми, ніж планова економіка, відстежуючи не тільки внутрішні, але й зовнішні процеси і явища господарської діяльності”[1].

Розвиток концепції управлінського обліку здійснюється адекватно сучасним проблемам управління й очевидно міститься у поєднанні та координації всіх функцій управління, кінцевим результатом якого є формування інформації для прийняття управлінських рішень.

Рішення, що приймаються керівниками будь-якої організації, визначають ефективність її діяльності, виживаємість в швидко змінюючому світі. Але вижити - це не тільки залишитися на плаву сьогодні, але і закласти надійний фундамент високоефективного функціонування підприємства на перспективу.

Бухгалтер-аналітик сьогодні є одним із головних відповідальних працівників на рівні загального апарату підприємства.

Йому в процесі своєї роботи доводиться вирішувати в кожному конкретному випадку, яка інформація є релевантною і як забезпечити своєчасне надання достовірних даних менеджеру.

Метою даної статті є обґрунтування доцільності використання релевантної інформації при прийнятті управлінських рішень, що зазвичай спрямовані на перспективу.

Релевантними(очікуваними) є майбутні доходи і витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення. Нерелевантними (безповоротними) витратами і доходами є ті, які не залежать від прийнятого рішення.

Концепція релевантних витрат і доходів більш наочно представлена на рис. 1.

Рис. 1 Концепція релевантних витрат і доходів

Отже, релевантну інформацію ми можемо визначити наступним чином:

по-перше, зібрати всі витрати і доходи, що пов'язані з кожною альтернативою; по-друге, виключити минулі витрати; по-третє, виключити майбутні доходи і витрати, що не є диференціальними. В результаті, витрати та доходи, котрі залишилися і є диференціальними, іншими словами такими, що складають різницю між альтернативами. Вони ж є релевантними для прийняття рішення.

Для прийняття рішення в фірмах часто використовується диференціальний аналіз.

Зосередимо свою увагу на вимірюванні витрат і доходів при прийнятті нестандартних, нерутинних рішень, тобто таких, які не приймаються систематично через деякі проміжки часу. Найпоширенішими серед них є рішення щодо: заміни старого обладнання новим, спеціального замовлення, розширення або скорочення діяльності, виробляти чи купувати, продавати або обробляти далі, оптимальної виробничої програми тощо.

Для прийняття короткотермінових управлінських рішень найбільш прийнятою є система обліку витрат по неповній собівартості.

Величина маржинального прибутку використовується також з метою прийняття рішень для формування ціни під час економічного спаду, для максимізації прибутку в умовах обмежуючих чинників і інші.

Але важливо не замикатися тільки на короткотермінових періодах часу, оскільки ціль полягає в довготерміновій максимізації чистих грошових надходжень. бухгалтер балансовий вартість релевантний

Розглянемо приклад щодо прийняття рішення про заміну обладнання.

Заміна обладнання - це капіталовкладення або довготермінове рішення, яке вимагає застосування процедур дисконтування потоків грошових надходжень. Але, ми спростимо проблему заміщення і розглянемо лише один із аспектів управлінських рішень: докажемо нерелевантність балансової вартості старого обладнання при прийнятті рішень про його заміну.

Фермер розглядає можливість заміни старого трактора МТЗ-82 на новий. Виходячи, з облікових даних є наступна інформація.

Таблиця 1 Вихідні дані

Відомо також, що площа оброблюваної землі залишається незмінною і дохід від реалізації сільськогосподарської продукції фермер планує отримає той самий, що в минулому році.

Проведемо диференціальний аналіз:

Залишити старий трактор: 90000+25000=115000 грн.

Придбати новий трактор: 15000+25000-10000+72000=102000 грн.

З розрахунків видно, що балансова вартість старого трактора для розглянутого рішення являється нерелевантною тому, що ми її відносимо до категорії безповоротніх витрат. Якщо старий трактор залишиться, то амортизаційні відрахування на протязі трьох років в розмірі 8333 грн. за рік будуть списуватися, а якщо ні то за один рік буде списано 25000 грн. Далі, витрати на купівлю трактора включені в аналіз, тому амортизаційні відрахування для нового трактора ми не включаємо. Адже включення обидвох статей в розрахунки привело б до подвійного рахунку.

Наведений аналіз показує, що на протязі трьох років, що розглядаються витрати на роботу нового трактора менші, ніж на старий, на 13000 грн. Отже, вигідніше придбати новий трактор.

“Інколи менеджери можуть приймати неправильні рішення і не користуватися підходом на основі релевантних витрат, оскільки використовують в своїй роботі метод, що вимірює показники управлінської діяльності. Це основна проблема, яка зустрічається при рішенні про заміну обладнання”[2].

Якщо ж менеджер буде приділяти підвищену увагу короткотерміновим результатам, то це призведе до того, що обладнання не замінять.

При аналізі релевантної інформації використовується метод оцінки і визначення дійсних і альтернативних витрат. При цьому альтернативні витрати є релевантними у разі використовування обмежених ресурсів.

Релевантні витрати і доходи становлять кількісний елемент релевантної інформації. Але в процесі підготовки рішення слід брати до уваги також якісні фактори.

Необхідно відмітити, що існують ряд помилкових концепцій релевантності витрат. Так, одна із них, пов'язана з тим, що всі прямі витрати вважаються релевантними, а накладні - нерелевантні.

Але якщо прямі витрати відносяться до минулих (безповоротніх), то вони теж нерелевантні.

Підсумовуючи вище сказане, ми зробимо наступний висновок,

по-перше, прийняття управлінських рішень ґрунтується винятково на оперативній, достовірній та релевантній інформації, що сприяє прийняттю ефективних рішень адекватних вимогам системи управління;

по-друге, що на сьогодні залишається актуальним проведення досліджень стосовно проблеми організації управлінського обліку в практичному аспекті, не дивлячись на те, що вона досить детально висвітлена в роботах зарубіжних авторів[2,4];

по-третє, проводячи свої дослідження, ми виходили з того, що управлінський облік це“ не новий вид обліку”, а розглядали його лише як ”модифіковану систему збирання та узагальнення інформації у вигляді, необхідному для забезпечення інформаційних потреб управління”[5]

Література

1. Пушкар М.С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні (теоретико-методичні аспекти):Монографія.- Тернопіль: Економічна думка,1999.- с.422

2. Друри К.Управленческий и производственный учет: Пер. с анг.; Учебник.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.- 1071 с.

3. Лень В.С. Управлінський облік: Нав.посібник.- К.: Знання -Прес,2003.-287с.

4. Керимов В.Э. Управленческий учет: Учебник.- 2-е изд., изм. И доп.-М.: Издательско-торговая корпорация “Дашков и К”,2003.-416с.

5. Зіновій Гуцайлюк. Ще раз про місце і роль управлінського обліку в інформаційній системі господарюючих суб”єктів // Бухгалтерський облік і аудит.- 2004.- №11.- с.45-49.

Размещено на Allbest.ru