Методологічні особливості програми аудиту капіталу на нафтопереробних підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологічні особливості програми аудиту капіталу на нафтопереробних підприємствах

Вступ

аудиторський перевірка капітал звітність

Виходячи з високої економічної ефективності використання нафтопродуктів, прогнозується, що в перспективі до 2050 р. серед енергоносіїв за нафтою залишиться провідне місце у світі в цілому та по окремих регіо-нах Заходу [12]. У зв'язку із зовнішньоеконо-мічним вектором України в інтеграцію у Євросоюз у нафтовому векторі як ні в одній із інших галузей промисловості одержали розвиток інтернаціоналізаційні процеси в галузі добування, переробки та реалізації нафтопереробки. Враховуючи важливу роль нафтового сектору в економіці України аудит капіталу на нафтопереробних підприємствах повинен забезпечувати можливість підвищення ефективності використання інвестицій. Якісне проведення аудиту забезпечується детально розробленою програмою аудиту, яка відображає особливості галузі та враховує класичне розуміння згідно з міжнародними стандартами аудиту, що дає однакове розуміння його значення в інтеграційних процесах.

Динаміка власного капіталу -- один із найістотніших і найважливіших показників, оскільки відображає здатність підприємства підтримувати ефективність свого господарювання. Це показник того, чи є підприємство “діючим”, чи відповідає воно визнаному у Законі “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” принципу безперервності, тобто чи можна, оцінюючи активи і зобов'язання підприємства, виходити із припущення, що його діяльність триватиме і надалі. Так, високі темпи зростання власного капіталу свідчать про здатність підприємства формувати і ефективно розподіляти прибуток, уміння підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. Водночас зменшення обсягів власного капіталу, як правило, є наслідком неефективної, збиткової діяльності і може призвести до банкрутства. Ось чому інформація про власний капітал підприємства у її динаміці є такою важливою для користувачів фінансової звітності.

Аналіз попередніх досліджень. Питанням розробки програм аудиту капіталу та проведення аудиту капіталу сьогодні присвячують свої дослідження ряд вітчизняних та зарубіжних вчених : Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. [7, c.236-238], Суйц В.П., Ахметбеков А.Н., Дубровина Т.А. [14, с.278-280], Шеремет А.Д., Суйц В.П. [18, с. 285-287] Бутинець Ф.Ф., Усач Б,Ф. [4, с. 210-232] , Чернелевський Л.М., Беренда Н.І. [17, с. 89-92], Усач Б.Ф. [16, с. 117-120], Автор-ський колектив: В.В.Собко, Н.І.Верхоглядова, В.П.Шило, С.Б.Ільіна, О.М.Брадул [1, с. 314-323], Філіп Л.Дефліз, Г.Р.Дженік [5, с. 427-432] та ін. Філіп Л.Дефліз, Г.Р.Дженік та ін. [5, с. 428], розглядаючи аудит залученого та власного капіталу, метою аудиту визначають одержання гарантії, що: всі операції з залученим та власним капіталом відображені на рахунках, пов'язані з ними зміни відповідним чином санкціоновані та є зобов'язаннями або власністю; правильно оцінені, класифіковані, описані та розкриті. Метою аудиту статутних документів та власного капіталу Кулаковська Л.П. та Піча Ю.В. [7, c. 225] визначають ретельну перевірку юридичних підстав на право функціонування економічного суб'єкта у відповідності з чинним законодавством та підтвердження права власності юридичних та фізичних осіб, підтвердження аудиторським висновком інформації про власний капітал. Бутинець Ф.Ф, Усач Б.Ф. [4, с. 210] метою аудиту і ревізії операцій з власним капіталом та забезпеченням зобов'язань визначають встановлення достовірності первинних даних відносно формування та використання власного капіталу і забезпечення зобов'язань, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах відповідно до установчих документів та облікової політики.

Усач Б.Ф. [16, с. 117-120], авторський ко-лектив: В.В.Собко, Н.І.Верхоглядова, В.П.Шило, С.Б. Ільіна, О.М. Брадул [1, с. 248-262], Шеремет А.Д., Суйц В.П. [18, с. 285-287], Суйц В.П., Ахметбеков А.Н., Дубровина Т.А. [14, с. 278-280], Трущ В.Є. [15, с. 31-33], розглядаючи питання аудиту капіталу, пропонують аудиторські процедури перевірки статутного, додаткового капіталу та резервів: аналіз діяльності клієнта та операцій, які він проводить; збір даних про засновників та їх частки в статутному капіталі; знайомство зі статутними документами, оцінка відповідності їх змісту вимогам законодавства; перевірка наявності дозволів на види діяльності; перевірка наявності філіалів та залежних підприємств; оцінка своєчасності та правильності відображення в статутних документах всіх змін; оцінка структури управління; оцінка правильності розрахунків із засновниками, перевірка оцінки та обліку додаткового капіталу; аналіз порядку формування та використання фондів накопичення.

Аналіз літературних джерел стосовно аудиту капіталу засвідчує, що в розглянутих працях аудит капіталу, в основному, стосується юридичного аспекту та контролю і ревізії бухгалтерських даних, недостатньо приділяється увага визначенню ефективності використання капіталу для оцінки майбутньої безперервної діяльності підприємства. Не розглядаються такі, важливі на нашу думку, питання як: врахування попереднього аудиту, вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на формування та структуру капіталу, оцінка співвідношення власного та залученого капіталу і його вплив на прибуток підприємства, оцінка використання високих технологій та технологічної структури виробництва, оцінка подальших подій та їх вплив на капітал підприємства, оцінка здатності підприємства залучати та збільшувати капітал, аналітичні процедури визначення ефективності використання власного та залученого капіталу

Враховуючи сказане, сформулюємо власну версію мети аудиту капіталу. Отже, метою аудиту капіталу є одержання достатніх доказів впевненості ефективності його використання, достовірності відображення і розкриття інформації згідно з діючими принципами та твердженнями (якісними аспектами) подання фінансової звітності та оцінка здатності підприємства залучати та збільшувати капітал для забезпечення подальшої безперервної діяльності підприємства.

Основна частина

Капітал рухається у тому напрямку, де він отримує найбільші вигоди, [13] тобто він мігрує від застарілих “ділових моделей” до тих, які найкраще відповідають найважливішим пріоритетам клієнтів. Технологія може приносити й утримувати капітал лише доти, поки вона залишається рідкісною. Глобальне поширення інформації, ділових відносин, широкий обіг капіталу не сприяють тому, щоб технічні новації залишались актуальними тривалий час. Великий вплив на капітал підприємства має загальний рівень конкурентоспроможності. Аналіз діяльності підприємств свідчить, що здатність нафтопереробного підприємства залучати та збільшувати капітал залежить від технічних та організаційних умов господарювання. Внутрішній потенціал розвитку підприємства формують такі детермінанти, як система ресурсного забезпечення, система організаційних та технічних новацій, система управління капіталом, господарський механізм функціонування тощо. Означені чинники у взаємозв'язку з елементами зовнішнього середовища формують певний клімат, який може бути сприятливий для діяльності та збільшення капіталу, або навпаки, містити певні ризики і загрози для бізнесу.

Нафтопереробна промисловість -- це наукоємне виробництво, характерними рисами якої є: використання високих технологій, високий рівень споживчих характеристик, що забезпечують збільшення потреби в продукції, економічна та соціальна ефективність виробництва, конкурентоспроможність готової продукції на світових ринках. Ці особливості повинен враховувати аудитор при проведенні перевірки технологічної структури на підприємстві.

В даній роботі, опираючись теоретичні розробки, узагальнивши та проаналізувавши теоретичний та власний практичний матеріал, запропоновані розробки програми проведення аудиту капіталу на нафтопереробному підприємстві. Програма складається до початку аудиту, але в ході аудиту до неї аудитором можуть вноситися як незначні, так і суттєві корективи.

У програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. До аудиторської програми включається також перелік об'єктів аудиту за його напрямками, а також час, який необхідно затратити на кожен напрямок аудиту або аудиторську процедуру. У програмі аудитор оцінює розмір ризику внутрішнього контролю та свій особистий ризик неви-явлення суттєвих помилок у звітності, який існує під час проведення аудиторських процедур, визначає термін проведення аудиторських тестів і незалежних процедур -- координує роботу всіх можливих помічників, залучених з числа співробітників підприємства, відзначає присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі.

Записи і висновки аудитора по кожному розділу аудиторської програми фіксуються в робочій документації і є тим фактичним матеріалом, котрий використовується аудитором у процесі підготовки і обґрунтування аудиторського звіту керівництву клієнта.

Програма тематичного аудиту капіталу базується на твердженнях (якісних аспектах) подання фінансової звітності: 1) існування та наявність; 2) повнота; 3) права і обов'язки; 4) оцінка та вимірювання; 5) подання та розкриття інформації.

Досягнення мети аудиту капіталу відображається такими аспектами:

А. Власний капітал (К), що відображений на рахунках, являє собою оцінку відповідних активів і зобов'язань, а саме: повний перелік власних капіталізованих активів підприємства -- куплених, збудованих, орендованих, одержаних: безкоштовно, шляхом внеску в статутний фонд, шляхом обміну та визначається, як різниця між вартістю його майна (А) і борговими зобов'язаннями (З): К = А - З (якісні аспекти 1 і 2).

Б. Власний капітал забезпечує фінансову стабільність розвитку підприємства. Є основою для продовження господарської діяльності підприємства в майбутньому. У випадку ліквідації власний капітал є мірилом захисту прав кредиторів, при наданні кредиту - забезпечення умов кредитування ( якісні аспекти 3 і 4).

В. Формування статутного капіталу виконане згідно з чинним законодавством та зафіксоване в засновницьких документах підприємства. Сума статутного капіталу за балансом підприємства та сума, зареєстрована в Державному реєстрі, є тотожними (якісні аспекти 3 і 4).

Г. Структура власного капіталу відповідним чином класифікована, оцінена, результати переоцінки достовірні та достовірно відображена в первинних документах (якісні аспекти 1, 2).

Д. Розподіл прибутку проводиться згідно з рішеннями акціонерів/власників, наводяться сума нарахованих дивідендів, дані про інший розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо розкрито в інформації до фінансової звітності (якісні аспекти 1,3 і 5).

Е. Операції, що пов'язані з рухом власного капіталу, законно, своєчасно та правильно документально оформлені та відображені у фінансовому та податковому обліку (якісний аспект 2 і 3).

К. Необхідним чином розкрита інформація про права акціонерів (якісний аспект 5).

В програмі аудиту основних засобів аудитор повинен відобразити основні процедури для вирішення основних завдань аудиторської перевірки. При первісному аудиті процедури аудиту будуть залежати від того, наскільки довіряється роботі попереднього аудитора та використовуються дані попереднього аудиту.

Якщо аудит буде базуватись на даних попереднього аудиту, то в даному випадку необхідно уважно вивчити робочі документи попереднього аудиту щодо рахунків капіталу за ро-зумний період та визначити, чи адекватним був підхід попереднього аудитора з таких питань:

* Суттєвий приріст та суттєве вибуття капіталу;

* Перевірка права власності на капітал та протоколів затвердження придбань;

* Впевнитись, чи входила в процедури попереднього аудиту перевірка дозволів та супровідної документації щодо всіх суттєвих операцій;

* Розгляд методів оцінки оборотного на необоротного капіталу;

* Виконання вимог П(С)БО щодо нарахувань на нерозподілений прибуток або власний капітал;

* Перевірка необхідного розкриття інформації в примітках до фінансової звітності.

* Перевірка існування зобов'язань та прав на відчуження основного та оборотного капіталу за борги, у заставу тощо.

Окрім того, необхідно уважно вивчити облік прибутку або збитку за декілька останніх років. Дослідити обґрунтованість та послідовність політики використання прибутку.

У випадках, коли не планується або немає можливості використати дані попереднього аудиту, необхідно скласти детальний перелік залишків на початок періоду по рахунках капіталу, проаналізувати їх за розумний період, сумові дані порівняти з даними головної книги. Крім того, необхідно виконати додатково такі процедури:

* Провести аналіз всіх рахунків капіталу за розумний період, вивчивши при цьому супроводжуючу документацію, таку як замовлення на придбання, оплачені чеки, рахунки-фактури, контракти на покупку, акти прийому-передачі та ін. та перевірити арифметичну точність.

* Стосовно суттєвих операцій перевірити протоколи зборів, відповідні накази та розпорядження на наявність відповідних дозволів.

* Проаналізувати зміну сальдо на кінець попереднього періоду із сальдо на початок поточного періоду.

* Перевірити необхідне розкриття інформації до звітності, виконання вимог П(С)БО, існування зобов'язань та прав відносно власного капіталу, розподіл прибутку.

Після визначення ступеня довіри попередньому аудиту та визначення робіт, що передують виконанню основних процедур аудиту, пропонується виконати таку типову програму аудиторських процедур (табл. 1).

Додаткові процедури повинні базуватись на необхідності більш глибокого розуміння контролю, оціненого ризику суттєвих перекручень та на оцінці того, чи були основні процедури достатні для досягнення цілей аудиту.

аудиторський перевірка капітал звітність

Таблиця 1 -- Типова програма аудиту капіталу

При складанні програми аудиту капіталу особливу увагу необхідно приділити аналізу власного та позикового капіталу. Чи “проїдається” власний капітал, адже сьогоднішні прибутки можуть бути тимчасовими за рахунок реалізації власних основних засобів тощо. Необхідно дати оцінку використання позикового капіталу, чи уміло керівництво підприємства використовує позики, чи вони теж “проїда-ються”.

В ході аналізу корисно розглядати також вплив окремих груп і одиниць товарів на формування прибутку. Виділяються конкретна продукція, яка “принесла” найбільший прибуток, а також і та, яка “принесла” збиток. Але це вже питання більш детального аналізу.

Розглядаючи структуру активів, які придбані за рахунок капіталу, необхідно переконатися, наскільки вона раціональна, тобто збалансована щодо складу (певних видів) в певних пропорціях. Це стосується як співвідношення основного і оборотного капіталів, так і структури власне оборотного капіталу (активи, що швидко-, середньо- і поволі реалізовуються). В цьому випадку можна прогнозувати оптимальні умови для високої оборотності.

Аудитору необхідно звернути увагу, що за-лучення кредитів робить запаси більш дорогими, ніж у конкурентів і накликає на підприємство або небезпеку проведення агресивного маркетингу з їх сторони, тобто пропозиції більш дешевих товарів, надання додаткових послуг, або небезпеку вимушеного збільшення цін на власні товари, що також не сприяє зміцненню позицій підприємства на ринку. І в тому, і в іншому випадку підприємство обмежує себе в маневрі засобами (наприклад, неможливістю встановити систему знижок).

Будь-яке підприємство нафтопереробної промисловості є об'єктом інвестування і володіє тими чи іншими характеристиками, які формують його інвестиційну привабливість. Інвестор зацікавлений у віддачі -- ефективності вкладення засобів. Для власників підприємства це питання стає актуальним з першого дня існування підприємства. Коефіцієнти рентабельності власного, інвестованого капіталів допомагають в рішенні питання інвестиційної при-вабливості підприємства. Найпростіший спосіб оцінки привабливості підприємства для інвестора -- порівняння рівня показників рентабельності з рівнем відсотка, що отримується за депозитом в банку або рівнем прибутковості засобів, що вкладаються в державні цінні папери (облігації, векселі).

Важливим показником є розмір чистого прибутку у розпорядженні підприємства. Саме від нього залежить рівень дивідендів, яку частину чистого прибутку було вирішено направити на виплату дивідендів за акціями. Рівень дивідендів на прості акції залежить також від частки привілейованих акцій в загальній кількості акцій, випущених акціонерним підприємством, і встановленого рівня дивідендів за ними. При незначних змінах чистого прибутку (що направляється на виплату дивідендів) збільшення частки привілейованих акцій призводить до коливання рівня дивідендів на просту акцію. Чим вищий рівень дивідендів за привілейованими акціями, тим більший ризик утримувачів простих акцій.

Аналіз Європейською економічною комісією ООН ряду країн засвідчив, що важливою рушійною силою економічного росу є іноземні інвестиції, які є складовою капіталу. В даному випадку аудитор повинен звернути увагу на співвідношення між показником, що відображає економічний прогрес та ріст життєвого рівня населення, який відображається рівнем споживання нафтопродуктів та часткою прибутку, що віддається іноземному інвестору як участь в капіталі.

Виконуючи оцінку операцій, що формують прибуток, та конкурентоспроможність підприємства аудитор повинен врахувати перспективи споживання нафтопродуктів. Наприклад, збільшення малолітражних автомобілів з більш економічними двигунами, які мають менші витрати бензину на 100 км пробігу; збільшення кількості автомобілів, що мають дизельні двигуни з низькими витратами палива; використання моторних масел із високими експлуатаційними властивостями, що зменшує їх питомі витрати тощо. Необхідно дослідити динаміку обсягів продукції основного асортименту підприємства (бензин автомобільний, дизельне паливо, мазут тощо) у зв'язку із технологічною структурою та глибиною переробки нафти. При оцінці необхідності підприємства в інвестиціях аудитору треба враховувати існуючі методичні підходи оцінки, які враховують особливості нафтопереробних підприємств та вплив інвестиційної політики, яка існує в Україні. Слід врахувати і державне регулювання шляхом інвестування пріоритетних галузей економіки, в тому числі нафтогазового сектору.

Висновки

Запропонована програма аудиту дає змогу охопити всі операції нафтопере-робного підприємства з капіталом, в якій відображені основні процедури для виконання аудиторської перевірки.

Література