Деякі аспекти обліку витрат на сортодослідних станціях

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

На сьогодні поряд із необхідністю ефективного використання державних коштів особливого значення набуває пошук і залучення позабюджетних коштів для фінансування бюджетних установ та їх структурних підрозділів для виконання ними в повному обсязі послуг, передбачених програмами їх функціонування.

Саме тому державні сортодослідні станції поряд з основним, статутним видом діяльності, а саме проведенням державної науково-технічної експертизи нових сортів рослин у двох основних напрямах: визначення придатності сортів для поширення в Україні і підтвердження їх патентоздатності, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету, займаються також допоміжною діяльністю, тобто виробництвом сільськогосподарської продукції, де надходження грошових коштів від її реалізації формують так звані позабюджетні кошти й використовуються для забезпечення функціонування сортодослідних станцій.

На підтвердження сказаного наведемо аналіз динаміки структури кількості залучених фінансових ресурсів для проведення науково-технічної експертизи сортів рослин на сортодослідних станціях Івано-Франківської області (див. рис. 1).

обліковий сортодослідний фінансовий звітність

Рис. 1. Аналіз динаміки структури фінансування сортодослідних станцій Івано-Франківської області

Як бачимо з рис. 1 відсоток загального фонду в загальній структурі фінансування доволі низький, так, 2004 року він складав 16% (або 323124 грн.), в 2005 році - 22% ( або 467275 грн.), а в 2006 році - 25% (або 559519 грн.).

Звідси можна зробити висновок, що для забезпечення виконання своїх статутних повноважень сортодослідні станції використовуються доволі вагому частку власних коштів. Тому розвиток допоміжної діяльності для них є важливим, а отже, питання вдосконалення і створення ефективної системи обліку витрат на державних сортодослідних станціях є надзвичайно актуальним як із погляду контролю за ефективністю використання бюджетних коштів, так і забезпечення достовірною, оперативною, релевантною інформацією керівництва станцій для прийняття управлінських рішень.

Далі слід зазначити, що рослинництво, як основна галузь сільськогосподарського виробництва має специфічні організаційні і технологічні особливості: сезонний характер, участь у процесі виробництва землі, залежність від природних факторів тощо, які впливають на методологію обліку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Система обліку витрат та продукції рослинництва є окремою, складною, надзвичайно важливою топологічною ділянкою облікового процесу сортодослідних станцій. Проблемам організації і ведення обліку витрат і продукції підсобних сільськогосподарських господарств присвячені роботи таких науковці як Джога Р.Т., Свірко С.В., Коваль П.Ф. та інші.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 6 Закону про бухгалтерський облік [1] порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання кошторисів бюджетних установ регулюється Головним управлінням Державного казначейства України (ГУДКУ). Сортодослідні станції під час ведення і організації бухгалтерського обліку керуються нормативними документами ГУДКУ.

Мета даної статті - висвітлення існуючого порядку ведення обліку витрат (видатків) на сортодослідних станціях і обґрунтування необхідності вдосконалення інформаційної системи для цілей управління як основного засобу для досягнення належної ефективної їх діяльності. У зв'язку з цим виникає низка суттєвих моментів, що потребують належного вирішення.

Найбільші складності виникають під час визначення зазнаних фактичних витрат (видатків) на сортодосліди. Так як облік ведеться „котловим” методом, тобто відстежити фактично зазнані витрати саме на сортодосліди доволі складно, а той практично неможливо.

В чому проблема і чи справді так? Розглянемо умовні приклади.

Приклад 1. Сортодослідна станція оплатила постачальнику за ПММ. Оплата здійснювалася частково за рахунок бюджетних коштів, а решта за рахунок позабюджетних коштів.

Проводка: Д-т 675 К-т 321, 326

Оприбуткували ПММ від постачальника.

Проводка: Д-т 235 К-т 675,

Д-т 235 К-т 641 - ПДВ.

Відпустили ПММ для проведення сільськогосподарських робіт

Проводка: Д-т 235/1 К-т 235.

Списали використані ПММ.

Проводка: Д-т 811, 801 К-т 235/1.

Аналіз господарської операції. Цього дня тракторист готує земельну площу під загальний посів сільськогосподарської культури на розмноження і сортодослідів. Відстежити витрати, затрачені саме на сортоділянки, доволі складно, адже згідно методикою [4] вже на підготовленій площі розбивають сортоділянки.

Приклад 2. Підзвітна особа, за рахунок коштів, отриманих у касі сортодослідної станції, придбала запасні частини, для поточного ремонту трактора.

Видано з каси кошти підзвітній особі

Проводка: Д-т 362 К-т 301.

Підзвітна особа придбала запасні частини і передала на склад сортодослідної станції

Проводка: Д-т 238 К-т 362

Д-т 238 К-т 362 - ПДВ

Запасні частини використані по призначенню

Проводка: Д-т 801 К-т 238.

Аналіз господарської операції. Запасні частини встановлено на трактор, який виконує сільськогосподарські роботи на всіх земельних площах: зайнятих, і сортодослідами, і виробничими посівами.

Приклад 3. Оприбуткували мінеральні добрива від дебітора.

Проводка: Д-т 239 К-т 364

Д-т 239 К-т 641 - ПДВ

Списали використані мінеральні добрива

Проводка: Д-т 801 К-т 239.

Аналіз господарської операції. Мінеральні добрива вносили на всі земельні площі відповідно до результатів агрохімічного обстеження ґрунтів.

Приклад 4. Оприбуткували отриманий врожай на сортодослідній станції

Проводка: Д-т 251 К-т 722.

Аналіз господарської операції. Як бачимо, зібраний урожай як із сортоділянок так і з інших земельних площ обліковується на одному субрахунку другого порядку.

Отже, за такого порядку ведення обліку фактичних витрат (видатків) (на запасні частини, добрива, гербіциди тощо), доволі складно визначити витрати (видатки), затрачені саме на проведення сортодослідів, та визначити собівартість сільськогосподарської продукції, отриманої від допоміжної діяльності.

Один із шляхів вирішення вбачаємо у використанні інформації з первинних документів, що в свою чергу призводить до збільшення копіткої бухгалтерської роботи, необхідності використання досвіду бухгалтерів й пониження контрольної функції обліку, а також ускладнює процес планування показників витрат (видатків), під час формування яких потрібно враховувати рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік й очікуваного виконання за період, що передує плановому.

Державною службою з охорони прав на сорти рослин разом зі спеціалістами національного наукового центру „Інституту аграрної економіки” УААН та Українського інституту експертизи сортів рослин розроблено „Методичні рекомендації щодо визначення нормативних бюджетних витрат на проведення експертизи сортів рослин у закладах експертизи Державної системи охорони прав на сорти рослин” [5], де науково-методично обґрунтовано необхідні обсяги фінансування витрат на проведення науково-технічної експертизи на базі нормативних показників.

В рекомендаціях [5] розроблено порядок визначення нормативів витрат закладів експертизи. Причому вказується, що ці нормативні показники витрат можуть бути основою для:

- визначення щорічної потреби коштів державного бюджету на виконання науково-технічної програми експертизи;

- оптимізації структури коштів бюджету відповідно до вимог методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур;

- розподілу бюджетних коштів між закладами експертизи [5].

Слід зазначити, що в основу розрахунків витрат покладено „Технологічну карту на вирощування озимої пшениці” [5], а також розроблено технологічні карти проведення різних видів наукових досліджень з експертизи сортів рослин пшениці м'якої озимої, виходячи з того, що саме технологічні карти найпридатніші для встановлення вартості проведення сортодослідів у системі закладів експертизи Державної служби з охорони прав на сорти рослин.

Проте, на нашу думку, використовувати цю методику можна не тільки для наукового обґрунтування потреби коштів з державного бюджету, але в подальшому використовувати розраховані нормативи показників витрат для порівняння з фактично зазнаними витратами на проведення сортодослідів і здійснювати таким чином контроль за ефективним витрачанням бюджетних коштів. Необхідно вдосконалити технологічний обліковий процес збору інформації про фактично понесені витрати (видатки) на сортодослідних станціях у напрямі розмежування витрат (видатків), затрачених на сортодосліди й на вирощування сільськогосподарської продукції.

Результати проведеного дослідження на сортодослідних станціях показали невисоку якість управлінської бухгалтерської інформації, що пропонується користувачам.

Фінансова звітність не здатна задовольнити потреби усіх користувачів бухгалтерської інформації про стан фактичних витрат (видатків). Для забезпечення зазначеної мети сортодослідним станціям необхідно передбачати самостійну розробку системи і форм внутрішньогосподарського (управлінського) обліку і звітності.

Як наголошувалося, одним із основних шляхів вирішення цього питання є використання даних із первинних документів. Адже, вони є інформаційною базою системи бухгалтерського обліку, але для отримання підсумкової інформації в умовах будь-якої системи обробки даних необхідна побудова оптимальної, добре продуманої системи руху первинних документів (документообігу), що дозволило б також формувати проміжні показники облікового процесу.

Адже основним завданням обліку є інформування учасників обліково-аналітичного процесу про стан об'єктів обліку, їх функціонування відповідно до нормативно-правових актів і законодавства у господарському механізмі сортодослідних станцій.

Групування й узагальнення інформації про господарські операції, що містяться в прийнятих до обліку в первинних документах, здійснюється сортодослідними станціями в облікових регістрах. Інформація з облікових регістрів використовується для складання бухгалтерської звітності.

Таким чином, якість ведення облікових регістрів визначає якість інформації, висвітленої в бухгалтерській звітності.

Результати аналізу якості форми бухгалтерського обліку фактичних видатків (витрат), рекомендованих вітчизняною нормативною базою, дозволяють констатувати, що інформації про господарські операції стосовно обліку фактичних видатків (витрат) недостатньо для складання фінансової звітності, у зв'язку з чим, частину інформації необхідно вибирати з первинних документів.

Для ефективної діяльності сортодослідних станцій керівництво потрібно забезпечувати оперативною, достовірною, релевантною інформацією. Один із шляхів вирішення даного питання є вдосконалення системи обліку витрат стосовно потреб управління.

Необхідно, по-перше, удосконалити первинну облікову інформацію, розробити і впровадити уніфіковані, стандартизовані первинні документи саме для сортодослідних станцій з урахуванням специфіки їх діяльності; по-друге, оптимізувати документообіг. Інакше кажучи, на сортодослідних станціях виникла нагальна необхідність впровадження внутрішньогосподарського (управлінського) обліку на базі аналітичного обліку з використанням комп'ютерних технологій.

Література

1. Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, затверджений ВРУ 16.07.1999 р. №996-ХІV із змінами та доповненнями.

2. Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 10 липня 2000 року № 61 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2000 року за № 497/4718, зі змінами та доповненнями.

3. Інструкція з обліку запасів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 8 грудня 2000 р. №125.

4. Методика держаного сортовипробування сільськогосподарських культур. Вип. 1. / Під. ред. В.В. Волкодава, К. 2000. - 18 с.

5. Методичні рекомендації щодо визначення нормативних бюджетних витрат на проведення експертизи сортів рослин у закладах експертизи державної системи охорони прав на сорти рослин. - К.:Алефа, 2006. - 67с.

6. Джога Р.Т., Свірко С.В., Сінельник Л.М. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник/ За заг. ред. проф. Р.Т. Джоги. - К.: КНЕУ, 2004. - 483с.

Размещено на Allbest.ru