Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання, що постійно змінюються, діяльність кожного окремого підприємства є предметом уваги значної кількості учасників економічних відносин, які зацікавлені в результатах його діяльності. На основі даних публічної фінансової звітності багато осіб можуть здійснити оцінку фінансової стійкості та платоспроможності підприємства. Однак, найважливішим видом контролю, за допомогою якого можна здійснити об'єктивну оцінку рівня стійкості, платоспроможності та перспектив розвитку підприємства в майбутньому, а у подальшому на основі отриманих результатів приймати оптимальні рішення, є аудит. Проведення аудиту сприяє управлінню фінансами підприємства та надає змогу точно здійснювати оцінку фінансової стійкості та платоспроможності підприємства у зв'язку із використанням низки аналітичних процедур.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження особливостей застосування процедур та прийомів аудиту фінансової стійкості та платоспроможності підприємства присвятили свої праці такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як: Бурова Т.А., Грицак І.І., Дерев'янко С.І., Коваленко О.В., Мних Є.В., Мулик Я.І., Немченко В.В., Огійчук М.Ф., Олійник С.О., Петренко С.М., Подолянчук О.А., Редько О.Ю., Тринька Л.Я. та інші. Проте, залишається низка дискусійних питань, що потребують вивчення.

Метою написання статті обґрунтування теоретичних аспектів здійснення процедур та прийомів аудиту фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

Виклад основного матеріалу. Здійснення жодної аудиторської перевірки не відбувається без використання процедур та прийомів аудиту. Результати їх виконання виступають джерелом інформації для отримання аудиторських доказів, які у подальшому формуватимуть думку аудитора стосовно об'єкта аудиту. Тому, необхідно здійснити оптимальний вибір процедур та прийомів аудиту для проведення максимально точної аудиторської оцінки фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

Процедури аудиту - це методичні та послідовні дії аудитора, які спрямовуються на одержання аудиторських доказів стосовно об'єкта аудиту [10, с.63].

Аудиторські процедури застосовуються на кожному етапі проведення аудиту. Які саме процедури використовуватимуться на даних етапах аудитор вирішує сам. При цьому, він враховує фактори, що впливають на вибір аудиторських процедур та їх зміст. Дані фактори відображені на рис.1.

Різні автори по-різному визначають та класифікують аудиторські процедури. Так, Лозовицький С.П. здійснює групування аудиторських процедур за двома критеріями: за відношенням до суб'єкта аудиту та за видами перевірок (рис.2) [8, с.74].

Проте, доцільніше використовувати класифікацію, яка наведена в міжнародних стандартах аудиту, а саме: процедури контролю та процедури по суті. Характеристика та види даних процедур наведена на рис.3.

Відповідно до МСА 315 "Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища" процедури оцінки ризиків повинні включати: надсилання запитів до управлінського персоналу та інших працівників об'єкта аудиту, які на думку аудитора, можуть володіти інформацією, яка ймовірно, могла б допомогти при виявленні ризиків суттєвого викривлення через здійснення помилок або шахрайства [6, с.62].

Тести контролю - це аудиторські процедури, як здійснюються з метою перевірки працездатності і надійності системи внутрішнього контролю й окремих засобів контролю, тобто, вони передбачають отримання інформації про об'єкт аудит, визначеної в контрольному тесті, шляхом проведення опитування, або застосування інших контрольних дій [4, с.175].

Основні правила та принципи, якими керується аудитор при складанні та заповненні тестів контролю відображені на рис.4.

Результати, які аудитор отримав в результаті проведення тестування (й інших процедур аудиту) він повинен відобразити у робочих документах. Робочі документи аудитора - це записи, що зроблені аудитором під час усіх етапів процесу аудиту, а також документальна інформація, отримана в процесу здійснення аудиторської перевірки від третіх осіб, підприємства-клієнта, чи усні відомості, задокументовані аудитором. Інформація, яка відображається в робочій документації повинна бути обґрунтованою, доречною, конкретною та достатньою для того, щоб аудитор зміг висловити свою думку стосовно мети перевірки [9, с.887].

Процедури по суті - це аудиторські процедури, які мають на меті виявлення суттєвих викривлень на рівні тверджень. Вони включають в себе сім основних процедур, а саме: запит, перевірка, спостереження, підтвердження, повторне обчислення, повторне виконання та аналітичні процедури [8, с.75].

Характеристика процедур по суті відображена на рис.5.

Аналітичні процедури в аудиті є одним із способів отримання аудиторських доказів і головним параметром для досягнення якісної перевірки фінансової стійкості та платоспроможності.

Під час виконання аналітичних процедур аудитор має досягти такі цілі:

- отримати достатні отримати достатні і прийнятні аудиторські докази при виконанні аналітичних процедур по суті;

- виконати та розробити наприкінці аудиту такі аналітичні процедури, які допоможуть аудитору при формуванні загального висновку [2, с.29].

Основні функції аналітичних процедур відображені на рис.6.

В якості аналітичних процедур для аудиту фінансової стійкості та платоспроможності підприємства використовують прийоми економічного аналізу: методи вертикального, трендового та порівняльного аналізу, балансове узагальнення, факторний та регресійний аналіз, аналіз рядів динаміки. Проте, головними методами аналізу за допомогою яких реалізуються аналітичні процедури в аудиторській діяльності є порівняння, розрахунок відносних та абсолютних величин [1, с. 202].

Обсяг і складність аналітичних процедур, які використовуються при аудиті фінансової стійкості та платоспроможності, варіюються від простого порівняння до застосування складних прикладних програм. Класифікація даних процедур, із урахуванням складності подана на рис.7.

Аналітичні процедури фінансової стійкості та платоспроможності підприємства зводяться до таких дій, як порівняння аудитором поточних показників фінансової стійкості та платоспроможності підприємства з:

нормативними значеннями;

- даними попередніх періодів;

- даними плану та прогнозів підприємства;

- середньогалузевими показниками та значеннями конкурентів [7, с.31].

Зазвичай, розробляються робочі документи для здійснення даних процедур, що полегшують роботу аудитора, а саме: порівняння фінансової стійкості та платоспроможності підприємства порівняно із нормативними значеннями, порівняно із попередніми роками та порівняно із плановими показниками, що дозволяє побачити тенденції зміни даних показників.

Доцільно заповнювати форму робочого документа, за допомогою якого можна порівняти значення показників фінансової стійкості та платоспроможності, які підприємство розрахував самостійно порівняно із середньогалузевими значеннями.

Порівняльна таблиця фінансових показників підприємства

Робочий документ допоможе аудитору зрозуміти чи підприємство правильно оцінює свій фінансовий стан, в частині фінансової стійкості та платоспроможності.

Після проведення усіх обраних процедур та прийомів аудиту, аудитор на основі 'їх результатів формує свою думку, тобто складає аудиторський висновок.

Висновки