Первинні документи у підтвердженні реальності здійснення підприємницької діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Первинні документи у підтвердженні реальності здійснення підприємницької діяльності

Здійснення підприємницької діяльності в Україні має свою специфіку у порівнянні з діяльністю суб'єктів господарювання в країнах Євро- союзу. Одним із чинників, які мають суттєвий вплив на процес господарської діяльності є часті зміни «правил гри», зокрема, податкового законодавства. Так, з дати прийняття Податкового кодексу України № 2755-VI від o2.12.2010 року станом на 27.02.2018 року 117-ю законами України вносилися зміни. Такий стан в частині змін законодавства, у багатьох випадках підприємницької діяльності, є наслідком досудового або судового розгляду в частині спорів платників податків за результатами перевірок органами Фіскальної служби України. Лише за 9 місяців 2017 року в окружних адміністративних судах перебувало на розгляді 118 369 справ, у апеляційних адміністративних судах 77 240 справ, а на розгляді у Вищому адміністративному суді України перебувало 54 988 справ. Зазначене свідчить про значну кількість адміністративних справ, що знаходяться на розгляді в адміністративних судах і обумовлює потребу підприємств у формуванні доказової бази щодо підтвердження реальності здійснених господарських операцій з метою забезпечення обґрунтованості їх відображення в бухгалтерському обліку та податковій звітності, а у подальшому могла бути використана у процесі досудового або судового розгляду справ.

Зміни, які внесено 05.10.2017 року Законом України № 2164-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень», з урахуванням норм Закону України № 1724-VIII від 03.11.2016 року, певним чином змінили підходи до формування системи доказів, які підтверджують реальність здійснення підприємницької діяльності (господарських операцій та фактів господарського життя). Саме вплив зазначених змін є актуальним для дослідження з точки зору формування системи доказів на підтвердження реальності здійснення підприємницької діяльності, чим і обґрунтовано актуальність теми дослідження, яке висвітлено у даній статті.

Серед публікацій, які присвячено розгляду змін, внесених до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 05.10.2017 року значна частина присвячена питанням змін: в організації бухгалтерського обліку, відповідальних осіб за ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності, зміни основних понять.

Зокрема, Олександр Єфімов висвітлив результати дослідження новацій в організації бухгалтерського обліку, зокрема, частково і в частині доказовості первинного документа [7].

Однак питання формування системи доказів з використанням документів бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують реальність здійснення підприємницької діяльності (господарських операцій та фактів господарського життя), роль у цій системі первинних документів зумовлює потребу подальших досліджень, як у методології формування доказовості документів бухгалтерського та податкового обліку, так і у практиці підприємницької діяльності суб'єктів господарювання.

Метою, висвітленого у даній статті, дослідження є узагальнення теоретичних підходів та практики формування доказової бази з використанням документів бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження реальності здійснення підприємницької діяльності (господарських операцій) суб'єктами господарювання.

У процесі дослідження, з метою забезпечення розуміння сутності визначеної проблематики, здійснено дослідження, аналіз та узагальнення основних понять, які наведено у назві статті.

Стосовно поняття «система» для цілей даного дослідження доцільно виділити:

- «загальне визначення»: створене з окремих частин і елементів в єдину цілісність для забезпечення досягнення визначеної мети;

- «система інформаційного забезпечення»: певним чином сформована сукупність даних для зберігання, пошуку, обробки, передачі і видачі даних на запит користувачів інформації з використанням, технічних, програмних і мовних засобів.

До ознак «система», виходячи із потреби у вирішенні завдань для досягнення мети, можна віднести такі:

- єдність елементів, окремих частин;

- необмеженість у кількості елементів, окремих частин;

- наявність зв'язків між окремими частинами, елементами;

- чітка визначеність за структурою, послідовністю та ієрархічністю.

Поняття «докази» визначено нормою частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції від 07.01.2018 року, зокрема:

- «Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи...».

Виходячи із вищенаведеного під «системою доказів, що підтверджують здійснення господарських операцій» доцільно розуміти як: «сукупність даних та інших обставин, що мають значення для прийняття обґрунтованого рішення, для їх надання користувачам.

Частиною другою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції від 07.01.2018 року законодавець чітко визначив три види засобів, за якими встановлюються зазначені дані, зокрема:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків...».

У процесі досудового та судового розгляду справ по спорах суб'єктів господарювання із органами Фіскальної служби України серед письмових доказів, які підтверджували здійснення господарських операцій особливе місце займали первинні документи бухгалтерського обліку, виходячи із визначення їх «поняття» у законодавчих та нормативних актах України, до моменту внесення змін до них. Результати співставлення змісту «первинних документів» до та після внесення змін у Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV наведено у табл. № 1.

Таблиця 1. Результати співставлення значення терміну «первинний документ» за нормами Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV

Таблиця 2. Результати співставлення змісту «первинних документів» за приписами наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88

Отже, внесеними змінами до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» стосовно «первинних документів» виключено те, що вони:

- підтверджують здійснення господарських операцій та фіксують такі факти;

- повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Результати співставлення змісту «первинних документів» у наказі Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» до та після внесення змін, наведено у табл. № 2.

Отже, внесеними змінами до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», у частині «первинних документів», виключено те, що вони:

- фіксують та підтверджують здійснення господарських операцій;

- повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення.

Згідно з нормою статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції від 07.01.2018 року «...достовірними є докази на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи...».

Виходячи із вищенаведених результатів дослідження змін у законодавчому та нормативному актах, якими регламентовано бухгалтерський облік, зокрема і в частині «первинних документів», встановлено, що в умовах сьогодення, вони не фіксують та не підтверджують здійснення господарських операцій. Саме тому віднесення «первинних документів» до доказів на підставі яких будуть встановлюватися реальність здійснення господарських операцій та дійсні обставини справи стає проблематичним. Зазначене посилюється змінами, за якими відсутня чітка регламентація в частині термінів складання первинних документів у порівнянні з нормою Закону та приписом нормативного акту, які були чинними до внесення змін: «.під час здійснення... або безпосередньо після закінчення господарської операції» [1].

Такий підхід, певним чином, буде створювати проблемні ситуації для аудиторів у процесі формування документів на підтвердження власної незалежної думки щодо реальності підприємницької діяльності (здійснених господарських операцій), а відповідно і підтвердження достовірності фінансової звітності суб'єкта господарювання.

На підставі вищенаведеного, є можливим висновок, щодо питань, які будуть зумовлювати потребу для вирішення у процесі досудового та судового розгляду адміністративних справ за результатами перевірок підприємницької діяльності суб'єктів господарювання з урахуванням зазначених змін, доцільно віднести і питання щодо визнання в якості достатніх доказів «первинних документів». Адже, за змістом норми частини другої статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції від 07.01.2018 року «Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання».

Визначення методик та їх розробка щодо оцінки «первинних документів» для формування свого внутрішнього переконання суддів, в частині визнання їх («первинних документів») достатніми доказами, можуть бути напрямами подальших досліджень вчених, які здійснюють дослідження у галузі бухгалтерського обліку та юриспруденції.

Зміни у законодавчому та нормативному актах стосовно «первинних документів» знизили рівень їх доказовості для використання суб'єктами господарювання у процесі досудового та судового розгляду стосовно підтвердження фіксації та здійснення господарських операцій на законодавчому рівні. Зазначеними змінами збільшено вплив суду в частині суб'єктивності оцінок при визначенні доказовості «первинних документів». Використання у практичній діяльності узагальнених напрямів формування інформації в системі управління підприємницькою діяльністю надає можливість покращення інформаційного забезпечення для прийняття рішень у процесі досудового або судового розгляду справ, пов'язаних із необхідністю створення системи доказів, що підтверджують реальність здійснення підприємницької діяльності (господарських операцій) суб'єктами господарювання.

Вищенаведені результати дослідження є спробою акцентувати увагу фахівців на потребу вирішення практичних питань щодо створення системи доказів, що підтверджують реальність здійснення підприємницької діяльності (господарських операцій) суб'єктами господарювання. Саме тому подальші дослідження із зазначених напрямів є перспективними для їх розвитку в частині методологічного забезпечення і практичного вирішення.

Список літератури

первинний підприємницький документ

1. Закон України №996-XIV від 16.07.1999р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із змінами та доповненнями.

2. Закон України №1724-УШ від 03.11.2016р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг».

3. Закон України № 2164-УШ від 05.10.2017року «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень»

4. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005р. № 2747-IV, із змінами та доповненнями.

5. Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010року.

6. Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

7. Єфімов О. Новації в організації обліку: недавні зміни в дії. Аудитор України. 2018. № 1-2 (266-267). С. 46-53.

Размещено на Allbest.ru