Зміст та значення прибутку як найважливішої економічної категорії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст та значення прибутку як найважливішої економічної категорії

Вороніна В.Л.,

асистент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту

Вищого навчального закладу «Полтавський

університет економіки і торгівлі»

Анотація

Стаття присвячена питанню розкриття змісту та значення прибутку як найважливішої економічної категорії, яка одержала новий зміст в умовах сучасного економічного росту країни. Прибуток забезпечує інтереси держави, власників і персоналу підприємства.

The article is dedicated to explanation of the meaning and significance of profit as the most important economical category which gained a new meaning under the circumstances of modern economical growth of the country with its private business becoming truly independent. Being the main driving force of market economy, profit secures interests of government, a company's owners and employees.

В умовах функціонування ринкової економіки прибуток виступає основною метою діяльності підприємства, тому визначення суті прибутку, механізму вдосконалення його формування та використання є необхідною передумовою розвитку економіки України. Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства та його фінансовий стан. Окремі облікові аспекти формування фінансових результатів за національними стандартами, безпосередньо на підприємствах, недостатньо висвітлені в економічній науці. Найважливіший показник роботи підприємства - розмір і характер прибутку за кожен період його діяльності. Тому, правильне визначення поняття «прибуток» та своєчасне відображення його в бухгалтерському обліку, зумовлює актуальність обраного напряму дослідження.

Прибуток - це грошове вираження основної частини грошових нагромаджень, створюваних підприємствами будь-якої форми власності. Як економічна категорія вона характеризує фінансовий результат діяльності підприємства. Прибуток є показником, що найбіль повно відображає ефективність виробництва, обсяг та якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості.

Категорія «прибуток» в економічній теорії розглядається як збільшення ресурсної бази підприємства, що використовується ними для компенсації вже здійснених витрат, накопичення з метою подальшого розширення і розвитку. Тому, питання обліку та стандартизації одного з найголовніших показників роботи підприємства - «прибутку» - потребує широкого розгляду.

Дослідженню проблем визначення поняття прибутку та відображення його в обліку приділили увагу у своїх працях провідні вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти. Так, сучасні українські вчені у галузі бухгалтерського обліку, такі як Ф.Ф.Бутинець [2, с. 325], Ю.А. Верига [4, с. 137], С.Ф. Голов [5, с. 9], Ткаченко [13, с. 524] трактують прибуток та збиток відповідно до П(С)БО 3 “ Звіт про фінансові результати ”. О.В.Лишиленко [8, с. 14] та В.Г. Швець [17, с. 207] під прибутком розуміють джерело господарських засобів і відповідних резервів, збільшення капіталу в результаті діяльності та фінансовий результат.

В умовах ринкової економіки значення прибутку величезне. Тому, вирішення завдання щодо організації обліку та формування фінансових результатів, розподілу та використання прибутку для підприємств з різною формою власності є актуальною та загальною задачею на всіх рівнях ієрархії управління.

Прибуток як економічний показник поєднує у собі, з одного боку, інтереси держави та суспільства, а з іншого - власника підприємства та працівників. Роль прибутку торговельного підприємства можна сформулювати таким чином:

? прибуток виступає головною ціллю підприємницької діяльності і є основним спонукальним елементом для ведення господарської діяльності;

? прибуток служить основним критерієм оцінки ефективності діяльності підприємства;

? прибуток виступає захисним механізмом від загрози банкрутства;

? прибуток є головним джерелом зростання вартості ринкової підприємства та приросту активів;

? прибуток виступає джерелом подальшого розвитку підприємства;

? прибуток є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів;

? прибуток є джерелом формування фондів стимулювання;

? прибуток виступає критерієм доцільності при впровадженні нових бізнес-ідей;

? прибуток виконує соціальну функцію, шляхом задоволення соціальних потреб суспільства;

? прибуток є інструментом розподілу чистого доходу суспільства між підприємством та бюджетом;

? прибуток є основним економічним важелем при формуванні надходжень до бюджету країни;

? прибуток підприємств створює передумови для економічного розвитку суспільства в цілому.

У сучасних умовах серед вчених-економістів існують різні точки зору щодо поняття «прибуток». Однією з проблем, що постають сьогодні, є проблема термінології. Автори застосовують досить широкий спектр варіантів термінів, під якими часто розуміють одне й те саме поняття.

В умовах розвитку ринкових відносин в економіці України визначення прибутку зазнає певних змін. Серед вітчизняних та закордонних учених існують певні суперечності щодо визначення поняття прибутку. Так, Л.І.Шваб характеризує прибуток як узагальнюючий фінансовий показник діяльності підприємства, це та частина його виторгу, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства. С.Ф.Покропивний розглядає прибуток як ту частину виторгу, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. характеризуючи перевищення надходжень над витратами, прибуток виражає мету підприємницької діяльності і є головним показником її результативності (ефективності) [6, с.436].

В.З.Балікоєв, наприклад, вважає, що джерелом любого доходу в кінцевому підсумку є вартість додаткового прибутку. Він зазначив, що багато вітчизняних і зарубіжних економістів плутають два моменти: джерело виникнення підприємницького прибутку і економічну, юридично-правову обумовленість, законність присвоєння капіталістом прибутку. При цьому критикуються погляди А.Маршала, Й.Шумпетера, В.Д.Камаєва.

На думку І.М. Бойчик, прибуток - це частина доходу, що залишається підприємству після відшкодування всіх витрат, пов'язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності.

Російський економіст Д.С. Моляков під прибутком розуміє грошове втілення частини вартості додаткового продукту.

A.M.Поддєрьогін пов'язує виникнення прибутку з появою категорії «витрати». Він зазначає, що «прибуток - це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми. Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту» [16, с.28]. При цьому стверджується, що об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту. Справедливим є і те, що вчений вказує, що на формування прибутку впливають об'єктивні економічні процеси, які відбуваються у суспільстві, у сфері виробництва і розподілу валового внутрішнього продукту.

За визначенням А.А. Мазаракі, прибуток як економічний показник - різниця між ціною реалізації та собівартістю продукції (товарів, послуг), між обсягом отриманого виторгу та сумою витрат на виготовлення та реалізацію продукції [9, с. 449].

Актуальним, на наш погляд, є визначення С.В.Мочерного про те, що прибуток - перетворена похідна форми додаткової вартості, яка з кількісного аспекту є різницею між ціною продажу товарів і витратами капіталу на її виготовлення [12, с. 397]. Адже незаперечним фактом є те, що кількісно прибуток відображається як різниця між ціною товару та витратами на його виготовлення, однак вчений, цілком доречно, зауважує, що прибуток відображає перетворену похідну форму додаткової вартості.

Поряд з трактуванням прибутку з точки зору економічної теорії не менш важливим є історичний аналіз методології його обліку. Питання виміру і відображення прибутку є одним із найскладніших, і тому на всіх етапах розвитку бухгалтерського обліку воно поставало проблемою перед мислителями та вченими.

Слід відзначити ідеї щодо трактувань економічного і бухгалтерського прибутку видатного вченого І.А. Бланка. На його думку, прибуток - це втілений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності та є різницею між сукупним доходом і сукупними витратами у процесі здійснення підприємницької діяльності [1, с. 41]. Він зазначав, що концепція прибутку необхідна для трьох цілей: розрахунку податків, захисту кредиторів та для вибору розумної інвестиційної політики.

Бухгалтерське трактування прибутку прийнятне тільки для досягнення першої мети і абсолютно неприйнятне для досягнення третьої мети. Саме цей вчений визначив зв'язок між бухгалтерським і економічним прибутком. Приєднуючись до цієї думки, відзначимо, що підприємці мають право на отримання такого прибутку, тому що вони володіють засобами виробництва, організують виробництво, рухають технічний прогрес, ризикують тощо. Проте ігнорування виробництва додаткового продукту і його розподілу є «результат ідеологічного і політичного підходів до цієї важливої проблеми».

Прибуток з бухгалтерської точки зору - це позитивний фінансовий результат підприємницької діяльності, який визначається на мікроекономічному рівні за звітний період, характеризується приростом власного капіталу за рахунок перевищення доходів над понесеними витратами, порядок визнання яких законодавчо врегульований, науково обґрунтований або самостійно встановлений суб'єктом економічної діяльності.

Бухгалтерський прибуток є фактичним приростом власного капіталу протягом звітного періоду, що визначений за даними бухгалтерського обліку. Методика його розрахунку спрямована на те, щоб власники могли отримувати правдиву інформацію про прибуток, на частку якого вони мають право, а достовірність цієї інформації могли б підтвердити аудитори без ретельного вивчення всієї діяльності підприємства.

Дослідження показують, що вченими розмежовуються поняття бухгалтерського і економічного прибутку. Так, К.Р. Макконел і С.Л. Брю відзначають, що бухгалтерський прибуток - це загальна виручка фірми за відрахуванням зовнішніх витрат, а економічний прибуток - це загальна виручка за відрахуванням всіх (внутрішніх і зовнішніх) витрат. Нормальний прибуток - це мінімальна плата, необхідна для того, щоб утримати підприємницький талант людини в межах даного підприємства. Для економіста прибуток означає сукупну виручку за відрахуванням всіх витрат, як минулих, так і виплат на інвестиції власників. Ідея прибутку в бухгалтерському обліку пов'язана тільки з отриманим результатом, проте в економічному змісті важливо і те, що буде отримано в майбутньому.

Як бачимо, існують різні підходи економістів до трактування поняття "прибуток підприємства". Велика кількість визначень і підходів до дефініції суті фінансових результатів вимагає чіткого законодавчого формулювання та обґрунтування сутності вищезазначених категорій. Законодавство України, яке регулює господарську діяльність суб'єктів підприємництва і порядок організації бухгалтерського обліку і звітності, з одного боку, і систему оподаткування прибутку -- з другого, під «прибутком» визначає два різних економічних явища. Прибуток у класичному розумінні - це різниця між ціною товару і витратами на виготовлення товару - його собівартістю. Саме таке розуміння прибутку закладене в усіх законодавчих актах України, крім законодавства про оподаткування прибутку. Натомість, відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", прибутком вважається сума валових доходів, тобто доходів від усіх видів діяльності, скоригована певним чином для цілей оподаткування, зменшена на суму валових витрат підприємства і на вартість зносу (амортизації) основних і нематеріальних активів. Головна його особливість полягає в тому, що він безпосередньо не залежить від собівартості продукції, а становить різницю між виручкою від реалізації і витратами на виробництво цієї продукції. Прибуток як об'єкт оподаткування визначається за даними спеціального податкового обліку, який не збігається з бухгалтерським обліком прибутку. На наш погляд, таке визначення не характеризує повною мірою якість господарювання підприємства та не відображає суті прибутку.

Зміст категорії “прибуток ” також розкритий у П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати ”, згідно якого прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку визначають прибуток як залишкову суму після вирахування витрат (що включає коригування збереження капіталу в разі необхідності) з доходу, а також як будь-яку величину, що перевищує суму, необхідну для збереження капіталу на початок періоду.

Велика кількість публікацій, присвячених дослідженню механізму формування та визначенню економічної сутності прибутку свідчить про те, що він є одним із найважливіших об'єктів бухгалтерського обліку.

При управлінні прибутком торговельного підприємства використовують різні класифікації, рис.1.

Рис. 1. Класифікація прибутку торговельних підприємств

прибуток фінансовий обліковий

Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або, принаймні, стабілізацію його на певному рівні. Прибуток є головною метою та критерієм ефективної діяльності сучасного підприємства, безпосередньо впливає на його фінансовий стан та є захисним механізмом від банкрутства, а також - основним джерелом забезпечення фінансування внутрішніх потреб та подальшого його розвитку.

В умовах розвитку ринкової економіки України прибуток є основним спонукальним мотивом здійснення будь-якої підприємницької діяльності, оскільки він забезпечує зростання добробуту власників та працівників підприємства через дохід на вкладений капітал.

Висновки. Кінцевою метою господарської діяльності будь - якого підприємства є фінансовий результат (прибуток або збиток). Прибутком є перевищення суми доходів від господарської діяльності над сумою витрат, понесених підприємством на створення цих доходів, а збиток - це перевищення сум витрат, понесених підприємством над доходами. Не дивлячись на законодавче вирішення цього питання та значні науково - практичні напрацювання, полеміка щодо фінансових результатів є актуальною.

Виходячи з вищевказаного виникає необхідність у теоретичному та методичному обґрунтуванні положень та розробці практичних рекомендацій з удосконалення визначення, визнання та розподілу прибутку, що передбачає вирішення наступних завдань:

- узагальнити та систематизувати теоретичні та методичні основи обліку фінансових результатів;

- уточнити поняття "прибуток";

- розглянути та удосконалити загальноекономічну класифікацію фінансових результатів та прибутку;

- дослідити та удосконалити організацію та методологію обліку фінансових результатів та розподілу прибутку на окремих підприємствах.

Впровадження у практичну діяльність вищенаведених пропозицій дозволить покращити обліково-аналітичне забезпечення управління формуванням фінансових результатів діяльності та використанням прибутку підприємства.

Література

1. Бланк И.А. Управление прибылью / И.А. Бланк. - К.: Изд-во "Ника-Цент", 1998. -544 с.

2. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий об-лік: підручник для студентів спеціальності “Облік іаудит”; за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - [ 5-те вид., доп.і перероб.] - Ж.: ПП “Рута”, 2003. - 726 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної українсь-кої мови / [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел ]. - К.: Ір-пінь, ВТФ „Перун”, 2003. - 1440 с.

4. Верига Ю.А. Еккаунтинг ефективності вкладен-ня капіталу в торговельну сферу. Теоретичні аспектисистеми еккаунтингу: [монографія] / Ю.А. Верига,С.М. Деньга. - Полтава: ПУСКУ, 2002. - Ч. 1. - 355 с.

5. Голов С.Ф. Управленческий учет как факторповышения качества корпоративного управления /Голов С.Ф. // Вестник бухгалтера и аудитора Украи-ны. - 2003. - №20. - С. 4-10. 6. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2006. - 528 с.

7. Закон України «Про оподаткування прибуткупідприємств» від 22.05.97 р. №283/97-ВР (із змінами ідоповненнями) // Право. Податки. Консультації. Збі-рник систематизованого законодавства. - 1997. - № 3.- С. 3-17.

8. Лишиленко О.В. Теорія бухгалтерського обліку:[навчальний посібник] / О.В. Лишиленко. - К.: Центрнавчальної літератури, 2003. - 215 с.

9. Мазаракі А.А. та ін. Економіка торговельного підприємства. Підручник для вузів. (Під ред. проф. Н.М. Ушакової). - К.: Хрещатик, 1999. - 800 с.

10. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. - К., 1993. - 785с.

11. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку /[пер. з англ. за ред. С.Ф. Голова]. - К.: Федераціяпрофесійних бухгалтерів і аудиторів України, 1998. -736 с.

12. Мочерний С.В., Ларіна Я.С., Ксенко О.А., ЮрійС.І. Економічний енциклопедичний словник: У 2 т. /С.В. Мочерний (ред.) - Л.: Світ, 2005. - Т. 2.- 563 с.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку3 “Звіт про фінансові результати”, затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 //Право. Податки. Консультації. Збірник систематизованого законодавства. - 2008. - № 1. - С. 85-90.

14. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: [підручник]/Н.М. Ткаченко. - [6-е вид.]. - К.: А.С.К., 2002. -784 с.

15. Чацкис Е.Д. Толковый словарь финансовобухгалтерских терминов и понятий / Е. Д. Чацкис (сост.). - Д.: Сталкер, 1996. - 320 с.

16. Фінанси підприємств: Підручник / Поддерьогін А.М., Білик М.Д., Буряк Л.Д.та ін. - 5те вид., перероб. та доповн. - К.: КНЕУ, 2005. - 546 с.

17. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку:[навчальний посібник] / В.Г. Швець. - К.: Знання-Прес, 2003. - 444 с.УДК 330.53:336.567:631.162

18. Яременко В.В., Сліпушко О.М. Новий тлумачний словник української мови: У 3 т. / В.В. Яременко(ред.) - К.: Аконіт, 2001. - Т. 3. - 864 с.

Размещено на Allbest.ru