Інтегральна оцінка ефективності процесу комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтегральна оцінка ефективності процесу комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності

Розвиток постіндустріального суспільства унеможливлює ігнорування ролі інтелектуальних ресурсів підприємства. Як наслідок, виникає необхідність розробки методики оцінки ефективності комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності. Метою статті є розробка інтегрального показника для визначення ефективності процесу комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності, що дозволить забезпечувати керівництво підприємства інформацією, необхідною для прийняття управлінських рішень. Досліджено наукові підходи до оцінки ефективності інновацій та інноваційної діяльності. Обґрунтовано доцільність поділу всіх показників ефективності комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності на дві групи: загальні та спеціальні. Загальні показники комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності характеризують ефективність комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності незалежно від обраної стратегії, способу або форми комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності. Склад спеціальних показників ефективності комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності залежить від того, яку стратегію комерціалізації обрало підприємство. Запропоновано авторський підхід до розрахунку інтегрального показника ефективності комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності. Запропонований коефіцієнт комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності дозволяє розраховувати питому вагу об'єктів інтелектуальної власності у загальному розмірі отримуваних доходів підприємства. Розкрито методику оцінки ефективності комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності та варіанти трактування результатів такої оцінки.

Ключові слова: інтелектуальна власність, інноваційна діяльність, комерціалізація об'єктів інтелектуальної власності, стратегія комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності, коефіцієнт комерціалізації.

I.K. MARTYNIV

Integral Assessment of Efficiency of the Intellectual Property Objects Commercialization

The development of a postindustrial society makes it impossible to ignore the role of the enterprise intellectual resources. As a consequence, there is a need to develop a method for assessing the effectiveness of intellectual property commercialization. The purpose of the article is to develop the integral indicator for determining the effectiveness of the intellectual property objects commercialization, which will provide management with the information necessary for making decisions. Scientific approaches to the evaluation of the effectiveness of innovation and innovation have been explored. The expediency of dividing all indicators of efficiency of the intellectual property objects commercialization into two groups was substantiated: general and special. General indicators of the intellectual property objects commercialization characterize the effectiveness of the intellectual property objects commercialization regardless of the chosen strategy, method or form of commercialization of intellectual property. The composition of special indicators of the effectiveness of the intellectual property objects commercialization depends on which commercialization strategy the enterprise has chosen. The author's approach to the calculation of the integral index of the efficiency of intellectual property objects commercialization was proposed. The proposed coefficient allows calculating the specific weight of intellectual property objects in the total amount of the company's incomes received. The method for assessing the effectiveness of the intellectual property objects commercialization and the options for interpreting the results of such an assessment were disclosed.

Keywords: intellectual property, innovative activity, intellectual property objects commercialization, strategy of the intellectual property objects commercialization, commercialization coefficient.

Постановка проблеми

Постійний розвиток постіндустріального суспільства унеможливлює ігнорування ролі інтелектуальних ресурсів підприємства. Згідно із Концепцією науково-технологічного та інноваційного розвитку України, з метою забезпечення комерційного впровадження науково-технічних розробок у виробництво необхідно створити умови для розвитку науково-технічної діяльності підприємств і посередницьких організацій, які сприяють активізації інноваційної діяльності, допомагають встановленню зв'язків між науково-дослідною сферою і виробництвом (особливо тих, які займаються комерціалізацією результатів наукових досліджень) [1]. Однією із таких умов є формування засад інноваційної політики, які заохочуватимуть підприємства до активізації процесу комерціалізації - залучення інтелектуальної складової в економічний оборот підприємства, результатом чого є можливість отримання додаткового прибутку, захоплення нового сегмента ринку та задоволення потреб споживачів. Зазначене зумовлює необхідність розробки методики оцінки ефективності комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності, яка б забезпечувала управлінський апарат усією необхідною інформацією щодо вкладених ресурсів у процесі комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності із отриманими доходами та іншими вигодами для виявлення фінансового результату такої діяльності.

Окремим аспектам визначення ефективності процесу комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності присвячено дослідження В.М. Тіманюк, Е.А. Спиридоновой А.В. Косенко, Е.Н. Новікової, O. П. Косенко, В.М. Коробки. У зарубіжній теорії ці питання висвітлені в працях Е. Брукінг, Б.А. Вороніна, P. Каплана, Б. Карлсона, Д.В. Кіслова, М. Малоне, Б. Нідлза, Д. Нортона, Н. Н. Пучкова, Р. Рейлі, Р. Швайса. Переважна більшість праць стосується будь- яких дій з об'єктами інтелектуальної власності, зокрема, аналізу інноваційної діяльності підприємства (О.М. Черешнюк), окремого способу чи форми комерціалізації (СВ. Філиппова, В.В. Зянько, Л.А. Лисенко, В.М. Орлов, О.А. Князєва, Є.Ф. Пелихов, Р.В. Скалюк), етапу чи об'єкта (зазвичай досліджується аналіз ефективності використання нематеріальних активів у діяльності підприємства (А.Д. Бутко, М.І. Диба)). Не зменшуючи вагомості здійснених наукових досліджень, варто наголосити, що відсутність єдиного методичного підходу до інтегральної оцінки ефективності комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності як цілісного процесу зумовлює певні складнощі при визначенні його результативності. Вищезазначене обґрунтовує напрямок та мету обраного дослідження.

Виклад основного матеріалу дослідження

Для визначення ефективності процесу комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності розрахунку лишу фінансового результату від нього (шляхом співставлення витрат та доходів від комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності) - недостатньо.

В свою чергу, Є.М. Рубцова пропонує під економічним ефектом інноваційного проекту розуміти приріст фінансового результату підприємства, отриманого у результаті реалізації інновації [4, с. 111].

1) Оцінюючи ефективність інновацій, необхідно враховувати не тільки загальний дохід (корисний результат), який можна отримати за весь період корисного використання нововведень, але і його приріст порівняно з аналогами;

2) При оцінюванні ефективності інновацій необхідно провести розподіл, як трансформуються нововведення, адже на початку створення ідея завжди є чимось новим, а на виході перетворюється або в інновацію, або в удосконалений продукт;

3) Методи оцінки ефективності інновацій повинні містити показники, що відображають інтегральний (загальний) ефект від створення, виробництва й експлуатації нововведень. Такий підхід дозволяє здійснити узагальнюючу (комплексну) оцінку ефективності нововведення і розподілити здобутки кожного елемента під час упровадження інновацій [9, с. 149].

На нашу думку, всі показники ефективності комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності можна поділити на дві групи: загальні та спеціальні. Під загальними показниками комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності автор розуміє показники, що характеризують ефективність комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності незалежно від обраної стратегії, способу або форми комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності (наприклад, показники доходності та рентабельності, інноваційної складової у складі доходів та витрат). В свою чергу, залежно від обраної стратегії, способу або форми комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності показники ефективності комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності набуватимуть різного складу, формуючись на основі потреб керівництва (наприклад, у разі використання об'єктів інтелектуальної власності у власній діяльності з метою мінімізації виробничих витрат показником ефективності може виступати рівень економії витрат, у той час як у разі надання ліцензії на часткове використання права на об'єктів інтелектуальної власності показником ефективності буде частка ліцензіара у прибутку від комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності). Дослідження публікацій вітчизняних та зарубіжних науковців дозволило сформувати наступний перелік загальних показників ефективності комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності.

Склад спеціальних показників ефективності комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності залежить від того, яку стратегію комерціалізації обрало підприємство. Для стратегії щодо використання об'єктів інтелектуальної власності у власній діяльності показники ефективності будуть спрямовані на максимально деталізований аналіз витрат, понесених підприємством у процесі комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності, та аналіз економії тих витрат, які вдалося мінімізувати завдяки інноваційним розробкам.

У разі обрання підприємством стратегії щодо ліцензування з метою контролю ринку виникає необхідність у виокремленні частки ліцензіара у прибутку від комерціалізації конкретного об'єктів інтелектуальної власності. Для цього пропонується використовувати метод частки ліцензіара у додатковому прибутку, використання якого можливе за трьох умов: наявність додаткового прибутку у ліцензіата від використання предмета ліцензії; наявність даних про діяльність підприємства

Для оцінки інтегрального показника ефективності комерціалізації автором пропонується розраховувати коефіцієнт комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності (Кк), який являє собою відношення сумарного економічного ефекту від комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності (Ес) до чистого грошового потоку, отриманого підприємством від комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності (ЧІП):

ліцензіата і підприємства, що випускає аналогічну продукцію і порівнянного за виробничими потужностями; наявність інформації про кон'юнктуру ринку.

За для цього необхідно розрахувати додатковий прибуток ліцензіата, який може бути отримано за рахунок економії на витратах або встановлення більш високої ціни на продукцію після впровадження у виробництво предмета ліцензії.

комерціалізація інтелектуальна власність оцінка

Таблиця

Розрахунок інтегрального показника ефективності комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності