Особливості комплектування фондів наукових бібліотек арабських країн наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. (на прикладі Єгипту, Сирії, Алжиру та Тунісу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

На правах рукопису

УДК 027.021(53)"19?20":025.2(043.3)

Спеціальність 27.00.03. - книгознавство,

бібліотекознавство, бібліографознавство

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ОСОБЛИВОСТІ КОМПЛЕКТУВАННЯ ФОНДІВ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК АРАБСЬКИХ КРАЇН НАПРИКІНЦІ ХХ ? НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ. (НА ПРИКЛАДІ ЄГИПТУ, СИРІЇ, АЛЖИРУ ТА ТУНІСУ)

ЛЯМЕЦЬ АРТЕМ МИХАЙЛОВИЧ

Київ ? 2016

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, НАН України

Науковий керівник: доктор історичних наук, старший науковий співробітник Стрішенець Надія Володимирівна,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, провідний науковий співробітник відділу теорії та методології бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства НБУВ

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, доцент Пашкова Валентина Степанівна,

Центр інформаційних ресурсів Посольства США в Україні, координатор американських центрів кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник Василюк Оксана Дмитрівна,

Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського, старший науковий співробітник відділу Євразійського степу

Захист відбудеться “_7_”___жовтня__2016 р. о_13.00_год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата (доктора) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, м. Київ, просп. Голосіївський, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: 03039, м. Київ, просп. Голосіївський, 3.

Автореферат розіслано “_6_”__вересня__2016 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук Удовик В. М.

Аналіз бібліотечних та інформаційних ресурсів арабських країн є фундаментальною проблемою, що потребує наукового вирішення. В її межах були вивчені важливі аспекти ? теоретичне та практичне осмислення підсистеми комплектування, визначення її місця в системі формування фондів, аналіз історичних еволюційних передумов, що сприяли появі в арабських національних бібліотеках таких джерел комплектування як обов'язковий примірник, закупівля, дари, книгообмін та ін.

Знання з комплектування фондів арабських бібліотек були класифіковані, відстежені, системно осмислені. Робота пропонує бачення арабського бібліотекознавства з точки зору хронологічних змін (від теорій відбору матеріалів та комплектування фондів другої половини ХХ ст. до інтегрованих бібліотечних систем ХХІ ст.), що допомогає зрозуміти сутність культурних та соціальних процесів. Дисертація висвітлює комплексний підхід. Особлива увага звертається на нагальну потребу об'єднання історичного світогляду з методами бібліотекознавства, книгознавства та бібліографознавства. Це означає, що до вивчення залучаються історичні відомості, теоретичний розгляд джерел комплектування фондів, систем відбору, юридичних документів та програм автоматизації. Саме такий вектор є перспективним рішенням, що гарантує достовірність знайдених положень, їх достатню теоретичну та практичну обґрунтованість.

Ключові слова: зарубіжне бібліотекознавство, арабські бібліотеки, комплектування фондів, відбір, джерела комплектування фондів.

Анализ библиотечных и информационных ресурсов Ближнего Востока является фундаментальной проблемой, которая требует научного решения. В её границах были изучены важные аспекты ? теоретическое и практическое осмысление подсистемы комплектования, определение её места в системе формирования фондов, анализ исторических эволюционных предпосылок, которые способствовали появлению в арабских национальных библиотеках таких источников комплектования как обязательный экземпляр, покупка, дары, книгообмен и др.

Знания по комплектованию фондов арабских библиотек были определены, классифицированы, системно осмыслены. Работа предлагает виденье арабского библиотековедения с точки зрения хронологических изменений (от теорий отбора материалов и комплектования фондов второй половины ХХ ст. до интегрированных библиотечных систем ХХІ ст.), что помогает понять сущность культурных и социальных процессов. Диссертация предлагает комплексный подход. Особое внимание обращается на важнейшую необходимость объединения исторического мировоззрения с методами книговедения, библиотековедения и библиографоведения. Это означает, что к изучению привлекаются материалы по истории, теоретическое рассмотрение источников комплектования фондов, систем отбора, юридических документов и программ автоматизации. Именно такой вектор является перспективным решением, которое гарантирует достоверность найденных положений, их достаточную теоретическую и практическую обоснованность.

Ключевые слова: зарубежное библиотековедение, арабские библиотеки, комплектование фондов, отбор, источники комплектования фондов.

Our society has been interested in studying of civilization and cultural phenomena of the Middle East from ancient times. Hermeneutics and philology studies of the Noble Qur'an and Sunnah, formulating of book Islam tendencies, historical and conceptual reconstruction of the first Muslims' society, cognitive and cultural discourses, terminology research of the Arabic lexicology, fundamental research of teaching methods concerned with east languages, analysis of the Arabic grammar structure, making of Arabic-Ukrainian dictionaries and highly specialized references, dialectical analysis of Arab literature, doctrinal and philosophical thought of Islamic world ? all these aspects are a partial list of a powerful directions of Ukrainian oriental studies, which reflect for world society achievements of ancient and modern Arab civilization. In the spectrum of the Ukrainian oriental studies, which were founded by A. U. Krimsky, O. J. Pricak, J. E. Polotnjuk, U. M. Kochubey, etc., the research of Arab library and information science and book science, namely acquisition, has actual research perspectives. A modern reader is interested in Arabic world, its informational and social communication potentials. For this reason libraries have got new requests for librarians, researchers and consultants. The events of “Arabic spring” have changed conscious and understanding of the Middle East by many Europeans and representatives of other continents and cultures. Deeping into exceptionally library specific and analyzing some numbers of rather complex reader's requests we begin understanding that Ukrainian society would like to know more about the Middle East and Arab countries. And it is an appropriate, social and cultural answer to restructuring of Islamic world.

The importance of the dissertation is a complex summarizing. A summary knowledge about the Arab libraries acquisitions has been identified, classified and systematically comprehended. This work offers the vision of the Arab library and information science from the point of view of its historical evolution (from selection and acquisition theories in period of the 20th century to integrated library systems (ILS) of 21st century). It helps us to understand an essential part of cultural and social processes. The dissertation reflects a complex approach to the acquisition. We draw special attention to an important necessity for combinating an evolution historical vision with book science, library and information science and bibliography science methods. It means that this study unites historical information, theoretical review of acquisition sources, selection systems, legal documents and automation programs. Such direction is a perspective decision, which guarantees the truth of obtained statements, their sufficient theoretical and practical validity.

This subject is being reviewed from historical, library and information science, science of culture, legal and terminological viewpoints. An actual decision represents the attempt to combine theoretical and practical experience of European, American and Arab library and information science researchers for studying the Arab libraries acquisition. We take into account such questions: acquisition sources, legal deposit and national book heritage preservation, terminology problems, historiography component, acquisition of Bibliotheca Alexandrina in Egypt, review of Arab libraries in international projects structure, specific character of documentation (document type “sіоаsаt), acquisition modules in ILS of Arab libraries. Obtained results closely relate to such disciplines as selection of information, forecasting of readers' interests, international library legislation.

Key words: foreign librarianship, Arab libraries, acquisition, selection, acquisition sources.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність дослідження обумовлена зростанням інтересу до історії та культури арабських країн, викликаного динамічними суспільно-політичними процесами, що відбуваються у цьому регіоні. Органічною складовою історико-культурного розвитку арабського світу є бібліотеки, адже найдавніші з відомих нині книгозбірень з'явилися саме там: бібліотека фараона Рамзеса II в Єгипті (приблизно 1300 р. до н. е.), бібліотеки Угариту - міста-держави в Сирії з численними пам'ятками угаритської писемності (1450-1200 рр. до н. е.), бібліотека Ашшурбаніпала, заснована у 668-627 рр. до н. е. Центром античної книжкової культури та освіти була Александрійська бібліотека у Єгипті, створена у III ст. до н. е. Саме у цих книгозбірнях зародилися основи теорії формування фондів, теорії і практики відбору та організації документів, а Александрійська бібліотека залишила зразки їх опису та систематизації (“Таблиці…” Каллімаха).

У Середні віки бібліотеки Арабського халіфату, який об'єднував більшість нинішніх арабських країн, мали значний вплив на розвиток бібліотечної справи у Західній Європі. Бібліотеки халіфів та інші приватні зібрання з різних галузей знання в Каїрі (Єгипет), Дамаску, Алеппо (Сирія), бібліотеки при мечетях (дар аль-кутуб - “дім книг”), серед яких одна з найдавніших - бібліотека Сайфія при мечеті Омайяд в Алеппо, з найбільших - бібліотека при мечеті Зайтуна (Туніс), в якій зберігалися десятки тисяч книг, функціонували як центри інтелектуального життя і мали значний вплив на розвиток теорії і практики бібліотечної справи, і насамперед фондознавства, відбору та комплектування книг. Саме завдяки арабським перекладам, що збереглися у цих бібліотеках, до новітніх часів дійшла частина праць учених античного світу. Комплектування вакфних книгозбірень, які були загальнодоступними й перебували у користуванні ісламської громади, важливе для розуміння особливостей комплектування сучасних публічних бібліотек в арабських країнах.

Для дисертаційного дослідження були залучені бібліотекознавчі матеріали з трьох важливих регіонів арабського світу: Магрибу (Алжир і Туніс), Близького Сходу (Єгипет), історичного регіону Біляд Аш-Шам (Сирія). Алжир, як найбільша країна Магрибу, віддзеркалює основні тенденції бібліотечної справи цього регіону, Туніс має найрозвиненіший західний вектор розвитку. Єгипет, Алжир та Туніс зазнали перетворень під час “Арабської весни” (2011 р.), що серед іншого вплинуло на активізацію використання арабськими бібліотеками мережі Інтернет та соціальних медіа. В Сирії триває громадянська війна (з 2011 р.), в результаті якої суттєво страждає інформаційна та бібліотечна інфраструктура.

Вивчення особливостей комплектування фондів бібліотек арабських країн обумовлене низкою чинників, серед яких: важливість аналізу законів про обов'язковий примірник (ОП), специфіки відбору видань в арабських книгозбірнях, міжнародних бібліотечних проектів (Бібліотека Александріна в Єгипті), особливості арабської бібліотечно-інформаційної термінології. Ці чинники підкреслюють важливість проведення кроскультурного бібліотекознавчого аналізу.

В українському бібліотекознавстві дослідження комплектування фондів арабських бібліотек є поодинокими (окремі аспекти комплектування національних бібліотек вивчав М. Хайсам). Дисертація розширює спектр вивчення сучасних сходознавчих аспектів, дозволяє реалізовувати пошук інформації в арабомовному просторі, а як результат, проводити інформаційний моніторинг для підрозділів комплектування українських бібліотек, здійснювати масштабніші дослідження арабської бібліотечної справи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В роботі продовжено напрям дослідження зарубіжного бібліотекознавства, представлений роботами В. С. Пашкової, О. В. Башун, Т. О. Ярошенко, Н. В. Стрішенець, Л. М. Дем'янюк та ін. Дисертація виконана як складова частина наукових тем Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського “Підвищення ефективності інформаційної діяльності наукової бібліотеки” (2011?2013 рр.) (номер державної реєстрації 0110U006904) та “Організація бібліотечно-інформаційних ресурсів як складова формування вітчизняного інтегрованого інформаційного простору” (2013?2016 рр.) (номер державної реєстрації 0114U001071).

Мета дослідження. Виявити та охарактеризувати основні тенденції комплектування фондів арабських бібліотек у другій половині ХХ ? на початку ХХІ ст.

Основні завдання дослідження: проаналізувати стан розкриття теми в українській та зарубіжній історіографії, охарактеризувати джерельну базу дослідження; виявити особливості засадничих арабських термінів, пов'язаних із комплектуванням фондів; охарактеризувати систему відбору літератури в арабських бібліотеках; визначити місце обов'язкового примірника в системі комплектування фондів бібліотек арабських країн; проаналізувати особливості передплати, закупівлі та інших джерел комплектування в бібліотеках арабських країн; розкрити роль різних джерел комплектування (закупівлі, передплати, дарів, книгообміну) в системі комплектування фондів Александрійської бібліотеки Єгипту.

Об'єкт дослідження ? комплектування фондів арабських бібліотек.

Предмет дослідження ? джерела комплектування фондів та особливості відбору видань до фондів, законодавство про обов'язковий примірник.

Методи дослідження. У дисертації використано сукупність загальнонаукових та історичних методів дослідження: історіографічний метод, бібліотекознавчий аналіз, моделювання (представлення моделей комплектування та формування фондів), синтез (представлення джерел комплектування фондів, відбору, законів про ОП, модулів комплектування в інтегрованих бібліотечних системах). Історико-термінологічний аналіз використовувався як один із основних для характеристики засадничих термінів підсистеми комплектування фондів та формування словника арабської бібліотечно-інформаційної термінології (використана транслітерація близька до стандарту DIN-31635 Німецького інституту стандартизації, рекомендованого для використання Інститутом сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України).

Хронологічні межі дослідження. Хронологічні межі дисертаційного дослідження - кінець ХХ - початок ХХІ ст.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше комплектування фондів арабських бібліотек розглядається комплексно: історіографічна складова, джерела комплектування фондів, відбір, стан законодавства про ОП, особливості термінології, специфіка документації, пов'язаної з комплектуванням фондів, модулі комплектування у інтегрованих бібліотечних системах, подано порівняльний аспект.

Вперше одержано результати, які формують системні уявлення про комплектування сучасних арабських бібліотек: охарактеризовано підсистему відбору літератури, проаналізовано закупівлю та передплату в бібліотеках арабських країн; охарактеризовано комплектування фондів Александрійської бібліотеки Єгипту та ін.

У дисертаційному дослідженні розкрито сучасні підходи використання мережі Інтернет для відбору матеріалів, проаналізовано закони про ОП і їх еволюцію, вивчено алгоритми для здійснення закупівлі та їх реалізацію в автоматизованих бібліотечних системах.

Відбір розглядається з точки зору різних дослідників, порівнюються системи ОП чотирьох арабських країн (Єгипет, Сирія, Алжир, Туніс), підсистема купівлі та передплати розглядається в історичному контексті. Основу джерельної бази склали арабомовні та англомовні матеріали.

Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційне дослідження розвиває напрям зарубіжного бібліотекознавства. Одержані в ньому положення та висновки можуть бути використані у кількох аспектах: навчальному, прикладному, науковому. Навчальна складова полягає у можливості формування лекційних курсів, занять із підвищення кваліфікації, семінарів із формування бібліотечно-інформаційних ресурсів Близького Сходу. Вивчення функціонування підсистеми обов'язкового примірника в арабських країнах доповнить актуальним матеріалом лекційні заняття з зарубіжного бібліотекознавства на кафедрах бібліотекознавства та книгознавства українських вищих навчальних закладів.

Прикладний аспект полягає у запозиченні іноземного досвіду українськими бібліотеками. Зокрема, термінологічні, функціональні та критеріальні підходи арабських науковців із відбору матеріалів є актуальними для вдосконалення роботи українських бібліотек, зокрема, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, бібліотеки Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського та ін. Аналіз комплектування фондів книгозбірень арабських країн сприяє реалізації нових книгообмінних програм (удосконалення роботи підрозділів міжнародного книгообміну українських бібліотек). Розгляд модулів комплектування фондів у інтегрованих бібліотечних системах, які використовуються на Близькому Сході, дозволяє у перспективі вдосконалити модуль САБ Ірбіс для Відділу комплексного формування бібліотечних фондів НБУВ (реалізація в САБ Ірбіс форм для реєстрації видавців, форм для реєстрації партнерів із МКО, замовлень на закупівлю та рекламацій, механізмів для моніторингу бюджету комплектування і т. д.).

Науковий аспект використання дисертації полягає в тому, що досліджені теорії Й. М. Юсуфа та А. Мансура щодо формування та комплектування фондів у складі комплексної макросистеми, теорії формування та розвитку бібліотечних фондів М. Альйана, Ю. Абду ль-Мааті можуть бути використані для подальших досліджень арабського бібліотекознавства, вивчення історії арабських країн та їх бібліотечно-інформаційних ресурсів. Робота розвиває напрям компаративного бібліотекознавства та українського фондознавства.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане автором самостійно і належить дисертанту одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження було викладено у наукових статтях та міжнародних конференціях: Міжнародна наукова конференція “Формування і розвиток бібліотечного електронного середовища” (Київ, 3?6 жовтня 2011 р.), Міжнародна наукова конференція “Інноваційна модель наукової бібліотеки ХХІ ст.” (Київ, 9-10 жовтня 2012 р.), IV міжнародна наукова конференція молодих учених “Наукова молодь в умовах розвитку соціокомунікаційної сфери” (Київ, 16 травня 2013 р.), Міжнародна наукова конференція “Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів” (Київ, 8 жовтня 2013 р.), Тринадцята міжнародна наукова конференція з проблем книгознавства (м. Москва, 28-30 квітня 2014 р.), П'ята міжнародна наукова конференція молодих учених “Молодь. Наука. Інновації” (Київ, 15 травня 2014 р.), Міжнародна наукова конференція “Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору” (Київ, 21?23 жовтня 2014 р.), Ювілейна науково-практична конференція “Десятые Макушинские чтения” (Томськ, 12 ? 14 травня 2015 р.), Шоста міжнародна конференція молодих учених “Молодь. Наука. Інновації: Роль та місце бібліотек в модернізації науково-освітнього простору” (Київ, 15 травня 2015 р.), Міжрегіональна науково-практична конференція “Теория и практика научных исследований в библиотеках” (Абакан, 21?24 вересня 2015 р.), Міжнародна наукова конференція “Бібліотека. Наука. Комунікація” (Київ, 6?8 жовтня 2015 р.), ІІІ Міжнародний конгрес “Библиотека как феномен культуры” (Мінськ, 21?22 жовтня 2015 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені у 27 публікаціях (статті в наукових журналах, матеріали і тези конференцій). Статей у наукових фахових виданнях, включених до переліків ДАК України - 5; статей у зарубіжних періодичних виданнях - 2; статей, які додатково відображають результати дослідження - 8; тез та статей у збірниках міжнародних конференцій - 12.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку дисертаційного дослідження, списку використаної літератури, додатків. Загальний обсяг - 215 с. Обсяг основного тексту - 198 с. Загальна кількість додатків - 2. Кількість джерел у списку літератури - 355.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено зв'язок роботи з науковими темами. Сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення і апробацію результатів.

У розділі І “Історіографія та джерельна база дослідження” проаналізовано напрями дослідження комплектування фондів бібліотек близькосхідного регіону, насамперед бібліотекознавчий, а також частково книгознавчий та культурологічний.

Наукові праці умовно диференційовані на три основні групи: українські (стосуються здебільшого арабського книгознавства), зарубіжні та праці представників арабської бібліотекознавчої та книгознавчої шкіл.

Еволюція близькосхідної цивілізації у ХХІ ст. стала вирішальною для розвитку орієнталістики в цілому та арабського бібліотекознавства зокрема. Панарабістична інтеграція, зіткнення геополітичних векторів Сходу та Заходу ? всі ці чинники спричинили перегляд та переоцінку фундаментальної проблеми формування інформаційних ресурсів Близького Сходу. Сучасна методологія досліджень культурологічних аспектів арабських країн формувалася під впливом низки наукових шкіл: київської (А. Ю. Кримський, Т. Г. Кезма, О. Й. Пріцак, Ю. М. Кочубей), львівської (М. Садик-бей Агабек-заде, М. Боїм, Т. Крусінський, Я. Гжегожевський), одеської (С. В. Доніч, О. Л. Коцейовський, В. В. Григор'єв), харківської (А. П. Ковалівський, П. Г. Ріттер, Й. Г. Барендт, Ф. Вількен), петербурзької (Б. А. Дорн, В. В. Бартольд, Х. Д. Френ, В. Ф. Гіргас), московської (Х. П. Баранов, О. В. Болдирєв, Р. Г. Ланда), казанської (Р. М. Валєєв, Х. Д. Френ, О. К. Казем-Бек) та ін. Аспекти арабського книгознавства аналізувалися представниками зарубіжних сходознавчих шкіл: німецької (Л. Варнер, К. Брокельман), іспанської (М. Асін-Паласйос, E. Г. Гомез), британської (Р. Ф. Бертон, Г. Б. Філбі, Е. Стенхоуп). Арабське фондознавство, комплектування фондів формувалися під впливом близькосхідних бібліотечних шкіл: єгипетської (Ш. Халіфа), йорданської (М. Альйан), саудівської (Г. Ф. Карйі) та ін.

Бібліотекознавчий напрям представлений працями арабських бібліотекознавців та книгознавців. Вони висвітлювали окремі теоретичні та практичні проблеми комплектування фондів: роль мережі Інтернет в процесах відбору матеріалів, функціональний зв'язок “вивчення джерел інформації ? формування фондів бібліотеки”, вдосконалення положень про забезпечення книгозбірні необхідними бібліотечними ресурсами, модулі комплектування інтегрованих бібліотечних систем, способи розвитку електронних фондів, особливості джерел комплектування, технології реалізації замовлень літератури, аспекти комплектування фондів наукових, університетських та шкільних книгозбірень, вилучення матеріалів та ін. Серед видатних арабських бібліотекознавців, які досліджували цю проблематику: Г. Ф. Карйі, М. Халіфа, Ю. Абду ль-Мааті, М. Салямат, Х. Касім, Т. Шараф Ад-Дін, М. Альйан, Х. Аль-Джавгара, Б. Сабраг, М. Бактут, Х. Абабадат та ін. Хоча відчувається брак саме узагальнюючих наукових досліджень, присвячених комплектуванню фондів арабських бібліотек кінця ХХ?початку ХХІ ст.

Представники книгознавчого напряму аналізували арабську рукописну спадщину, коранічну літературу, хадіси, ісламську літературу, фонди близькосхідних бібліотек. Складання каталогів арабських рукописів, бібліографічних довідників, присвячних близькосхідним вченим, каталогізація колекцій відомих сходознавців, виявлення провенієнцій на арабських документах ? всі ці напрями діяльності освоювалися багатьма дослідниками. Низка праць орієнталістів була присвячена аналізу феномену книжкового ісламу. Цей напрям характеризував тісне співвідношення мусульманських традицій з видавничою та бібліотечною справою. Серед найвизначніших дослідників, що використовували книгознавчі підходи: І. Ю. Крачковський, К. Брокельман, Б. А. Дорн, В. В. Бартольд, Х. Д. Френ, В. Ф. Гіргас, Г. С. Саблуков, Н. В. Хаников, Ю. М. Столяров та ін. Серед українських дослідників, що розвивали цей напрям: А. Ю. Кримський, С. В. Доніч, Ю. М. Кочубей, О. Й. Пріцак, В. С. Рибалкін та ін.

Культурологічний напрям досліджень процесів комплектування представлений науковими роботами, які виявляють цивілізаційні та історичні передумови розвитку арабських бібліотек. Серед представників культурологічного підходу слід виділити: Ф. Хевіта, Х. Шнайдера, Х. Гайета, Д. Брістеда, С. Лангдона, Х. Вінклера, М. Беліцького, С. Шумова, А. Андрєєва, С. Крамера, В. І. Авдієва, Д. Ч. Садаєва, В. Г. Боруховича, Д. В Брильова та ін.

Джерельна база дисертації представляє собою логічну систему, що складається з таких основних підсистем: арабомовні матеріали, присвячені проблемі комплектування фондів арабських бібліотек; арабомовні та англомовні видання, що є дотичними до вищезгаданої тематики; річні звіти, положення та статистичні відомості арабських книгозбірень; закони про обов'язковий примірник арабських країн; дисертації, що характеризують розвиток бібліотечної справи та національних бібліотек арабського регіону; сходознавчі матеріали.

У Розділі ІІ “Джерела комплектування фондів арабських бібліотек” досліджено системи ОП Єгипту, Сирії, Алжиру та Тунісу, системи закупівлі та передплати, дари. Звертається увага на визначення таких понять як “система формування фондів”, “система комплектування фондів”, “джерела комплектування” та “відбір” в контексті теоретичних розробок арабського бібліотекознавства. Принципи відбору відображені у трьох концепціях формування бібліотечних фондів (Ю. Абду ль-Мааті, М. Альйана, М. Альйана та М. Атіма).

В кожній з концепцій висвітлено функціональні залежності шести основних підсистем (читацький склад, планування формування фондів, відбір, комплектування фондів, якісна/кількісна оцінка фонду, вилучення матеріалів). Відбір аналізується з точки зору фінансування, забезпечення граничного мінімуму балансу літератури для охоплення сфер інтересів читацького складу, типів та видів бібліотечних матеріалів, типології бібліотек, аналізу фізичного простору книгосховища, географічного розташування бібліотеки, використання Інтернет-технологій, а також термінологічних особливостей. Достовірність отриманих результатів підкріплена цитуванням наукових праць арабських бібліотекознавців, зокрема, М. Альйана, Ш. Халіфи, Ю. Абду ль-Мааті. Для обґрунтування актуальності сучасних підходів до відбору в країнах Близького Сходу враховано можливості електронних каталогів арабських бібліотек, комп'ютерних технологій (реалізація відбору та звірки інформації за допомогою баз даних книг, системи Dar Digital Assets Repository, яка дозволяє читати книги у цифровому форматі, якщо термін дії авторського права вичерпаний, а також уточнювати бібліографічні описи, здійснювати тематичний пошук).

Представлено та охарактеризовано системи обов'язкового примірника чотирьох арабських країн (Єгипту, Сирії, Алжиру та Тунісу). Досліджено теоретичну базу, що репрезентує концепцію ОП та офіційні закони, що підтримують функціонування обов'язкового примірника. Системи ОП Тунісу та Єгипту оцінено як такі, що сформувалися під впливом законів про пресу. Визначено хронологічні межі, упродовж яких були проведені основні законодавчі зміни в цих країнах. Функціонування обов'язкового примірника для чотирьох вищезгаданих країн характеризується присутністю в системах посередницьких організацій, що виконують функції моніторингу надходження ОП (в Тунісі ? республіканські компетентні територіальні агентства, в Сирії - координація бібліотек з регіональними культурними центрами). Залежність систем ОП Єгипту, Алжиру, Тунісу та Сирії від діяльності відповідальних міністерств визначається через залучення до контролю за надходженням обов'язкового примірника Міністерства культури Тунісу, Міністерства внутрішніх справ Тунісу, Міністерства інформації Сирії, Міністерства зв'язку та культури Алжиру та ін. У вищезгаданих країнах системи обов'язкового примірника структурно представлені як комплекс зв'язків між бібліотеками типу “mаktаbаt wа?аnіооаt” (національні бібліотеки) та зовнішньо-бібліотечними складовими. Компаративний аспект цього підпункту розділу представляє собою фіксацію спільних та відмінних рис функціонування ОП (Алжиру, Сирії, Єгипту та Тунісу).

Електронна революція та комп'ютерні технології змінили розгляд закупівлі та передплати в контексті вивчення комплектування фондів арабських бібліотек. Якщо у другій половині ХХ ст. більша увага зверталася на висвітлення процесів відбору, бібліографічну звірку, первинну та вторинну каталогізацію отриманих ресурсів, моделювання технологій замовлення необхідних книг та періодики, оцінку особливості координації відділу комплектування з іншими підрозділами бібліотеки щодо закупівлі, то на початку ХХІ ст. важливу роль в арабському бібліотекознавстві відіграють сучасні автоматизовані системи, що містять у своєму складі модулі комплектування фондів. Робота модулів закупівлі та передплати для систем VTLS/VIRTUA, Millennium, LIBRARIAN A (системи автоматизації бібліотечних процесів, що використовуються в арабських книгозбірнях) досліджується з урахуванням таких аспектів як налаштування замовлень, робота з видавцями, розгляд комерційних пропозицій та ін.

Таким чином, комплексний підхід, запропонований в дисертації, акцентує увагу на теоретичних проблемах відбору в системі формування фондів в сучасних арабських книгозбірнях, аналізі систем ОП Сирії, Єгипту, Алжиру та Тунісу, викладенні теоретичних та практичних аспектів розвитку таких джерел комплектування фондів як “закупівля” та “передплата”, формулюванні теоретичних основ книгообміну бібліотек близькосхідного регіону. З урахуванням завдань дослідження представлено статистичні таблиці: книгообмінні відносини Єгипту, Сирії, Алжиру та Тунісу з бібліотеками світу на 2012 р., баланс отриманих та відправлених видань (стан міжнародного книгообміну між НБУВ та Національною бібліотекою Єгипту за 1963?1991 рр.). Роль дарів як одного з джерел комплектування фондів бібліотек Близького Сходу розглядається через визначення критеріїв важливості переданих матеріалів.

Розділ ІІІ “Александрійська бібліотека Єгипту: особливості комплектування фондів” висвітлює актуальну проблему розвитку міжнародних бібліотечних проектів в контексті співробітництва арабських країн та міжнародних організацій. Вищезгадана книгозбірня інформаційно впливає на реформування та демократизацію ісламського суспільства, тому важливими для розгляду є визначення основних джерел комплектування фондів нової Александрійської бібліотеки до офіційного відкриття установи у 2002 р. і після, моделювання узагальненої схеми формування фондів, визначення рівнів комплектування. Для системного розуміння цих аспектів залучається бібліотекознавчий аналіз. По-перше, це визначення в системі формування фондів місця спеціальних регламентуючих документів - положень, профілів, тематичних планів комплектування, по-друге, схематична характеристика підсистеми комплектування фондів. Проаналізовано також роль ЮНЕСКО у розвитку таких джерел комплектування як “дари” та “закупівля”, статистику розподілу закупівлі літератури для Александрійської бібліотеки за мовною ознакою, надходження дарів до і після 2002 р., оцінено роль міжнародних організацій та міжнародних програм у становленні книгозбірні та ін.

Визначено, що до регламентуючих документів бібліотеки належать: Політика формування фондів Александрійської бібліотеки (Bibliotheca Alexandrina collection development policy) та Політика комплектування фондів Александрійської бібліотеки (Bibliotheca Alexandrina acquisition policy). Вивчення цих аспектів поєднувалося з характеристикою історичного розвитку книгозбірні. Виділено чотири основні етапи: період заснування, епоха розвитку та руйнування Давньої бібліотеки, проектування та побудова Александріни (від 1974 р. до 2002 р.), період після офіційного відкриття (16 жовтня 2002 р.).

Підсистема комплектування фондів нової Александрійської бібліотеки належить до системи формування фондів, де виділено такі основні складові: положення про формування фонду, моніторинг стану існуючого бібліотечного фонду, відпрацювання критеріїв відбору та засобів відбору, відпрацювання рекомендацій щодо додавання / вилучення матеріалів, положення про прийом дарів, положення про спеціальні фонди. В підсистемі комплектування фондів виділено такі елементи: положення (профіль) комплектування фондів, переговори з видавцями, оцінка відносин з продавцями / видавцями, дослідження ціноутворення на книжковому ринку, формування замовлень для закупівлі, отримання матеріалів за джерелами комплектування “обмін”, “дари”, “закупівля”, “передплата” та ін., опрацювання отриманих матеріалів.

Для наочного представлення рівнів комплектування матеріалів в Александрійській бібліотеці застосовано схему: всебічний (максимальний або вичерпний) рівень, дослідницький, навчальний, базовий, мінімальний, непрофільні видання.

Аналітичні огляди формування підсистеми закупівлі (передплати періодики) Александріни зусиллями ЮНЕСКО та GOAL (The general organization of the Alexandria Library) до 2002 р., вивчення роботи Комісії з закупівлі літератури GOAL, аналіз юридичної бази, що була відпрацьована на основі цих процесів (Закон Єгипту № 1 від 2001 р. “Щодо Александрійської бібліотеки”) ? є фундаментом для розуміння аспекту міжнародного співробітництва із відновлення книгозбірні.

Дослідження комплектування фондів Александріни дарами було пов'язане з вивченням періоду до 2002 р., здійсненням аналітичного огляду отримання дарів за країнами, визначенням ролі GOAL та асоціації “Друзі Александрійської бібліотеки” у розвитку вищезазначеного джерела комплектування, уточненням різних механізмів передачі подарованих матеріалів (від окремих осіб, іноземних організацій, асоціацій, передача колекцій ? колекції Суецького каналу, Ескоріал, колекції Королівської бібліотеки у Кордові та ін.).

ВИСНОВКИ

У результаті виконання дисертаційного дослідження розв'язані важливі наукові завдання ? представлено історіографію комплектування фондів арабських бібліотек, виявлено особливості засадничих арабських термінів, охарактеризовано підсистему відбору літератури, визначено місце обов'язкового примірника в підсистемі комплектування фондів арабських бібліотек, проаналізовано закупівлю та передплату в книгозбірнях близькосхідного регіону, досліджено комплектування фондів Александрійської бібліотеки Єгипту. Історіографічний аналіз допоміг встановити, що вищезазначена тематика досить повно розкрита в арабському бібліотекознавстві, однак в українській та європейській бібліотечній справі ці аспекти системно не досліджені. Проведена робота дала можливість сформулювати висновки теоретичного та науково-практичного характеру.

1. Комплектування фондів як підсистема формування фондів арабських бібліотек еволюціонувало в умовах соціальних та технологічних змін арабського суспільства. У другій половині ХХ ст. читацький контингент в арабських країнах ще трактувався як “умма”, тобто громада, що мала спільні релігійні та філософські традиції, відповідно, це сприяло реалізації значної кількості схожих тематичних запитів. Вже на початку ХХІ ст. в умовах глобалізації та поширення в арабських книгозбірнях комп'ютерних технологій такі чинники, як боротьба з цензурою, розвиток книжкових ринків та організація поширення друкованих матеріалів створили передумови для функціональних змін. Читацький склад почали розглядати як підсистему формування фондів (Ю. Абду ль-Мааті, М. Альйан, М. Атім). У положеннях про комплектування фондів з'явилися відомості про склад читачів, соціологічні та географічні дані щодо районів, які обслуговує бібліотека.

2. Значних еволюційних змін зазнав відбір матеріалів. Концепції минулих років, що ґрунтувалися на забезпеченні граничного мінімуму балансу літератури для охоплення сфер інтересів читачів, забороні матеріалів, що критикують іслам, трансформувалися у складні технологічні підходи, що передбачають роботу також з електронними ресурсами. До поняття “відбір” було включено оцінку зручності моніторингу використання видань (електронних ресурсів), аналіз перспектив додавання або видалення е-контенту, легкість технічного обслуговування баз даних та ін. Змінюються і засоби відбору (використання системи Dar Digital Assets Repository, сайтів онлайнових публікацій типу www.neelwafurat.com, www.abjjad.com, модулів комплектуванння систем VTLS / VIRTUA, Millenium, LIBRARIAN A та ін.). У ХХІ ст. підсистема відбору арабських бібліотек реалізує роботу з новими типами матеріалів, значна увага зосереджується на електронних книгах, електронних періодичних виданнях, базах даних.

3. Еволюціонує комплексна оцінка фондів. Принцип пропорційності комплектування, представлений аналітичними підходами щодо визначення відсоткового співвідношення фондів певних тематичних напрямів (Ш. Халіфа), співвідношеннями кількісного складу читацької аудиторії з чисельними показниками фонду (М. Альйан), продовжує еволюціонувати в умовах електронного середовища, оскільки постійно необхідно враховувати наявність / доступ до електронних видань.

4. За останнє двадцятиліття законодавство систем ОП арабських країн було суттєво вдосконалено. Встановлено, зокрема, чіткі часові межі надсилання видань, запроваджено штрафи за несвоєчасне їх направлення, уточнена кількість примірників для зберігання, з'явився регіональний моніторинг. Розвиток комп'ютерних технологій спричинив законодавчі перетворення. Наприклад, у Декреті Прем'єр-міністра Єгипту № 497 від 2005 р. “Про видання виконавчих регулювань (поправок) до Книги Третьої Закону Єгипту № 82 від 2002 р. “Про видання Закону про права інтелектуальної власності” приділяється увага збереженню записів теле- та радіомовлення, а також програмного забезпечення. Таким чином, сучасне інформаційне середовище суттєво впливає на типо-видову характеристику обов'язкового примірника. На початку ХХІ ст. посилюється роль відповідальних міністерств, що регламентують визначення кількості обов'язкових примірників, опис документів, визначають порядок їх надходження до національної бібліотеки, здійснюють цензорський та розподільчий контроль. Аспект цензури продовжує впливати на систему ОП арабських країн, ситуація характеризується залученням до аналізу видань експертів із релігійних інститутів (таких як Університет Аль-Азхар, Каїрський центр вивчення ісламу та ін.).

5. Зазнала динамічних змін закупівля та передплата в книгозбірнях арабських країн. Окрім таких підходів, як виокремлення основного постачальника, визначення типу бібліотеки, дослідження особливостей читацького складу, визначення розміру бюджету, корегування послідовності етапів закупівлі, вивчення профілю книгозбірні, важливим стає рівень автоматизації бібліотечних процесів. Цей рівень оцінюється за двома критеріями: тип інтегрованої бібліотечної системи, наявність та стан комп'ютерної мережі.

6. Вилучення видань в бібліотеках арабських країн має певні особливості. Основні процеси визнання матеріалів непрофільними або небажаними для книгозбірні регулюються положеннями з виключення документів (sіоаsаtu l-istib`вd), що, як правило, є частинами положень із комплектування (формування) фондів. Для вилучення визначаються критерії, відповідальні працівники та спеціальна технологія.

7. Окремим явищем розвитку процесу формування фондів бібліотек арабського регіону є реалізація міжнародних бібліотечних проектів, зокрема, відродження Александрійської бібліотеки. З 1974 р. і по 2002 р. світове співтовариство, і в тому числі арабські країни, отримали цінний досвід формування та комплектування фондів книгозбірні нового покоління. За підтримки ЮНЕСКО, GOAL, асоціації “Друзі Александрійської бібліотеки”, професорсько-викладацького складу Александрійського університету, єгипетської урядової організації Al-Ahram Distributors та інших установ було відпрацьовано низку організаційних положень (Положення про формування фондів Александрійської бібліотеки, Положення про комплектування фондів Александрійської бібліотеки, Положення прийняття дарів від приватних осіб та організацій), що стали стандартами для бібліотечно-інформаційної сфери багатьох арабських країн. Такий цифровий проект Александріни, як Dar Digital Assets Repository є не тільки прикладом формування електронних ресурсів, але й засобом для відбору матеріалів для інших арабських книгозбірень.

Закупівля, дари, книгообмін, ОП дисертацій, передплата баз даних розвивають фонди Александріни, формують комплексну функціональну базу для максимального охоплення інтересів читацького складу та реалізації доступу до ресурсів різних форматів.

Поява Александрійської бібліотеки ? це тенденція, що пропонує синтез традиційних та електронних технологій для забезпечення вільного доступу до знань, комплектування таких фондів, які дають змогу виконувати її основну місію - бути центром діалогу, толерантності, взаєморозуміння між культурами і народами арабського регіону.

бібліотечний інформаційний арабський електронний

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Статті в наукових фахових виданнях, включених до переліків ДАК України:

1. Лямець А. М. Законодавчі засади забезпечення бібліотек Єгипту обов'язковим примірником видань / Артем Лямець // Бібл. вісн. - 2012. ? № 4. - С. 40?45.

2. Лямець А. М. Дари як джерело комплектування фондів Александрійської бібліотеки / А. Лямець // Бібл. вісн. - 2014. ? № 3. - С. 32?40.

3. Лямець А. М. Відбір матеріалів в арабських бібліотеках: наукові розробки М. Альйана / А. Лямець // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. ? 2014. - Вип. 40. - С. 116?130.

4. Лямець А. М. Комплектування фондів Александрійської бібліотеки: мультимедійні матеріали, електронні видання, бази даних / А. Лямець // Вісн. Книжкової палати. - 2015. ? № 8. - С. 22?24.

5. Лямець А. М. Дари як джерело комплектування фондів бібліотек Близького Сходу / А. Лямець // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - 2015. - Вип. 42. - С. 298?307.

Статті в зарубіжних періодичних виданнях:

1. Лямец А. М. Библиотека Александрина: открытые и закрытые фонды, комплектование депозитарных фондов / Лямец А. М. // Библ. дело. - СПб, 2015. ? № 13. ? С. 28?30.

2. Лямец А. М. Источники комплектования арабских библиотек в конце ХХ века / Лямец А. М. // Библ. дело. ? СПб, 2016. ? № 6. ? С. 17?20.

Статті, які додатково відображають результати дослідження:

1. Лямець А. М. Огляд діяльності Александрійської бібліотеки та основні тенденції її комплектування / А. М. Лямець // Східний світ. - 2011. ? № 4. - С. 29?46.

2. Лямець А. М. Основні підрозділи Александрійської бібліотеки: огляд діяльності та комплектування / А. М. Лямець // Східний світ. - 2012. ? № 2. - С. 14?19.

3. Лямець А. М. Основні джерела комплектування фондів Александрійської бібліотеки: закупівлі, передплата періодики, дари / А. М. Лямець // Сходознавство. - 2013. ? № 61. - С. 55?77.

4. Лямець А. М. Особливості комплектування фондів бібліотек Близького Сходу: історіографія / А. М. Лямець // Східний світ. - 2013. ? № 4. - С. 106?116.

5. Лямець А. М. Історичний аспект у формуванні фондів бібліотек Близького Сходу / А. М. Лямець // Східний світ. - 2014. ? № 2. - С. 91?100.

6. Лямець А. М. Комплектування фондів Александрійської бібліотеки: ОП дисертацій та міжнародний книгообмін / А. М. Лямець // Східний світ. - 2015. ? № 3. - С. 115?120.

7. Лямець А. М. Обов'язковий примірник у бібліотечній справі Алжиру, Тунісу та Сирії / А. М. Лямець // Східний світ. - 2015. - № 2. - С. 140?149.

8. Лямець А. М. Александрійська бібліотека: формування спеціальних фондів, критерії відбору матеріалів, функціонування підсистеми читацького складу / А. М. Лямець // Східний світ. - 2015. ? № 4. - С. 147?153.

Тези та статті у збірниках міжнародних конференцій:

1. Лямець А. М. Роль бібліотек країн Близького Сходу і Магрибу у розвитку систем соціальних комунікацій арабського світу / Лямець А. М. // Наукова молодь в умовах розвитку соціокомунікаційної сфери: збірник матеріалів Четвертої міжнародної наукової конференції молодих учених (16 травня 2013 р.) / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 2013. - С. 127-130.

2. Лямець А. М. Типи бібліотек Близького Сходу та їх комплектування / Лямець А. М. // Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів: матеріали Міжнародної наукової конференції (Київ, 8-10 жовтня 2013 р. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України, Рада дир. б-к та інформ. центрів членів МААН. - К., 2013. - С. 323 -325.

3. Лямець А. М. Дари як джерело комплектування фондів бібліотек близькосхідного регіону / Лямець А. М. // Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору: матеріали Міжнародної наукової конференції (Київ, 21-23 жовтня 2014 р.) / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України, Рада дир. б-к та інформ. центрів членів МААН. - К., 2014. - С. 324-327.

4. Лямец А. М. Концепция Ш. Халифы: особенности отбора литературы в библиотеках египетских колледжей и институтов / Лямец А. М. // Книга в информационном обществе. Материалы XIII Международной научной конференции по проблемам книговедения (Москва, 28 ? 30 апреля 2014 г.) / отв. ред. В. И. Васильев; сост.: Д. Н. Бакун, М. А. Ермолаева: в 4 ч. ? М.: ФГБУ науки НИЦ “Наука” РАН, 2014. ? Ч. 1. ? С. 202 ? 204.

5. Лямець А. М. Комплектування фондів бібліотек Близького Сходу: джерельна база дослідження / Лямець А. М. // Сучасні інформаційні технології в бібліотечній справі: збірник матеріалів V-ої міжнародної конференції молодих вчених “Молодь. Наука. Інновації” (14 травня 2014 р.) / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. - К., 2014. ? С. 105?107.

6. Лямец А. М. Обязательный экземпляр в подсистеме комплектования фондов библиотек Ближнего Востока / Лямец А. М. // Материалы юбилейной научно-практической конференции “Десятые Макушинские чтения” (Томск, 12 ? 14 мая 2015 г.). ? Томск, 2015. ? С. 311?316.

7. Лямец А. М. Обязательный экземпляр в подсистеме комплектования фондов библиотек Ближнего Востока [Электронный ресурс] / Лямец А. М. // Тезисы юбилейной научно-практической конференции “Десятые Макушинские чтения” (Томск, 12 ? 14 мая 2015 г.). - Режим доступа: http://conf.ict.nsc.ru/confer_2015_Makus

hinskie_chtenya/ru/reportview/2509004. - Доступ 20.01.2016.

8. Лямець А. М. Комплектування фондів Александрійської бібліотеки: ОП дисертацій / Лямець А. М. // Матеріали до Міжнародної наукової конференції “Бібліотека. Наука. Комунікація” (6?8 жовтня 2015 р.) / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. - К., 2015. ? С. 173?176.

9. Лямец А. М. Теория и практика исследования комплектования фондов библиотек Ближнего Востока [Электронный ресурс] / Лямец А. М. // Материалы Межрегиональной научно-практической конференции “Теория и практика научных исследований в библиотеках” (21?24 сентября 2015 г., г. Абакан) / Государственная публичная научно-техническая библиотека Сибирского отделения РАН. ? Абакан, 2015. Режим доступа: http://conf.nsc.ru/confer_2015/ru/reportview/283355. - Доступ 17.12.2015.

10. Лямец А. М. Теория и практика исследования комплектования фондов библиотек Ближнего Востока [Электронный ресурс] / Лямец А. М. // Тезисы Межрегиональной научно-практической конференции “Теория и практика научных исследований в библиотеках” (21?24 сентября 2015 г., г. Абакан) / Государственная публичная научно-техническая библиотека Сибирского отделения РАН. ? Абакан, 2015. ? Режим доступа: http://conf.nsc.ru/confer_2015/ru/reportview/283355. ? Доступ 17.12.2015.

11. Лямец А. М. Комплектование фондов Александрийской библиотеки: периодика, обработка литературы / Лямец А. М. // Материалы ІІІ Международного конгресса “Библиотека как феномен культуры” (21?22 октября 2015 г., г. Минск) / Национальная библиотека Беларуси. ? Минск., 2015. ? С. 296?302.

12. Лямець А. М. Арабський культурний вплив в Криму та Північному Причорномор'ї за часів Османської імперії / Лямец А. М. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: зб. наук. праць / О. М. Титова (відпов. ред.), Біляєва С. О., Виногродська Л. І. [та ін.]; Наук-досл. Центр “Часи козацькі”, Укр. т-во охорони пам'яток історії та культури, Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, Істор-культ. ас-ція “Україна-Туреччина”, Ін-т мовознавства ім О. О. Потебні НАН України. - К.: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2015. - Вип. 24. - С. 539?543. - (Серія “Бібліотечка “Часи козацькі”).