Формування облікової політики щодо витрат підприємств по заготівлі та переробці зерна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чортківський інститут підприємництва і бізнесу ТНЕУ

ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВ ПО ЗАГОТІВЛІ ТА ПЕРЕРОБЦІ ЗЕРНА

Домбровська Н.Р., к.е.н., доцент

Анотація

У статті розглядаються питання побудови Наказу про облікову політику та відображення в ньому переліку елементів облікової політики щодо витрат підприємства, що в кінцевому рахунку дасть змогу управляти витратами та впливати на показники ефективності діяльності підприємства.

Ключові слова: облікова політика, витрати, Наказ про облікову політику.

Annotation

The article examines the construction of the Order of the accounting policies and keep it in the list of elements of the accounting policy of corporate expenses, which ultimately will help manage costs and affect the performancethe enterprise.

Постановка проблеми

В Україні реформування обліку відбувається на всіх рівнях нормативного регулювання. Перехід до ринкових відносин зумовив розробку нової системи нормативних документів, що регламентують питання організації і ведення бухгалтерського обліку, одним з елементів якої є облікова політика підприємств. Оскільки метою діяльності суб'єкта господарювання є отримання прибутку, то уміло сформована облікова політика щодо витрат підприємства забезпечить ефективне управління господарською діяльністю підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання формування облікової політики розглядаються у працях Р.Алборова, Ф.Бутинця, В.Дерія, С.Дерев'яненко, П.Житного, С.Ніколаєва, М. Пушкаря, та інших фахівців. Однак, враховуючи результати наукових досліджень щодо управління витратами підприємства, недостатньо досліджено питання формування облікової політики щодо витрат підприємств по заготівлі та переробці зерна.

Метою статті є дослідження формування облікової політики щодо витрат підприємства по заготівлі та переробці зерна з метою ефективного управління господарською діяльністю.

Виклад основного матеріалу

У зв'язку з розширенням видів господарських зв'язків та організаційно-правових форм підприємств з'являється необхідність і можливість використання декількох підходів до визначення результатів різних операцій, а, відповідно, і варіантів їх відображення в обліку. До початку ринкових реформ необхідності в розробці облікової політики підприємств не виникало, так як законодавство, що регулює організацію бухгалтерського обліку, не передбачало можливості декількох варіантів відображення в обліку та звітності одних і тих же господарських операцій.

Ринкові відносини зумовлюють рекомендаційний характер численних положень нормативної бази та існування різних варіантів дій залежно від конкретних факторів роботи підприємства та зовнішніх умов. Саме в умовах ринкових відносин бухгалтерський облік будь-якого економічного суб'єкта, як визначає Р.А. Алборов, виходить далеко за межі рахівництва і простої послідовності реєстрації господарських фактів [1, с. 6]. Це, в свою чергу, вимагає ведення бухгалтерського обліку на підприємствах за відповідними правилами в межах загальних принципів і правил, затверджених законодавчими актами країни. Обираючи такі правила та затверджуючи їх внутрішніми нормативними документами, підприємства реалізують свою політику в сфері бухгалтерського обліку - облікову політику.

У загальному вигляді причини виникнення облікової політики в умовах ринкових відносин пов'язані з: наданням в законодавчих актах альтернативних варіантів щодо організації та ведення бухгалтерського обліку; розширенням видів діяльності та організаційно-правових форм ведення бізнесу; зміною ролі бухгалтера в господарському житті підприємства від простого реєстратора господарських операцій до активного її учасника.

На підтримку того, що поява облікової політики є наслідком реформування бухгалтерського обліку, наведемо твердження Е.А. Калачової, яка зазначає: “необхідність розробки облікової політики обумовлюється державною програмою переходу підприємств на прийняту в міжнародній практиці систему обліку і статистики відносно вимог розвитку ринкової економіки та законодавчих актів з приватизації, банкрутства підприємств та інших питань” [2, с. 9-10]. Тобто, наявність облікової політики органічно випливає з організаційної концепції сучасної системи бухгалтерського обліку, згідно якої централізовано встановлюються загальні правила побудови бухгалтерського обліку, які конкретизуються на конкретному підприємстві залежно від умов діяльності, класифікації персоналу, технічного забезпечення.

Визначення моменту необхідності застосування облікової політики С.О. Ніколаєва визнає за підприємством і виділяє два випадки, за яких підприємство відчуває необхідність у її формуванні: законодавством передбачено декілька варіантів, підприємство обирає один з них; законодавча регламентація не розроблена, підприємство самостійно розробляє способи ведення обліку [3].

Процес формування облікової політики включає в себе вибір конкретного способу ведення бухгалтерського обліку із декількох, що допускаються загальновизнаними стандартами. Якщо стандарти не встановлюють способи ведення обліку за окремими об'єктами, то формування облікової політики полягає в розробці підприємством індивідуальних способів, виходячи із загальних вимог законодавства. Облікова політика, що є реалізацією одного і того ж методу бухгалтерського обліку, на різних підприємствах буде різною. Можливість вибору конкретних способів оцінки, калькулювання, складу та порядку ведення рахунків, форми бухгалтерського обліку тощо - все це в цілому складає ступінь свободи, що має підприємство при формуванні облікової політики. Обрані способи та процедури ведення бухгалтерського обліку підприємства повинні бути підтверджені документально. обліковий політика витрати підприємство

У практиці бухгалтерського обліку багатьох держав світу термін „облікова політика” як сукупність способів ведення підприємством обліку застосовується вже протягом тривалого періоду. В Україні можливість використання підприємствами окремих елементів облікової політики з'явилася відносно нещодавно. Зокрема, в Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності було передбачено, що підприємства та організації можуть самостійно встановлювати організаційну форму бухгалтерської роботи, обирати форму і методи бухгалтерського обліку, розробляти систему внутрішньовиробничого обліку, звітності й контролю, визначати права працівників на підпис документів, виділяти на окремий баланс свої філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи.

В Україні нормативне визначення терміну „облікова політика” вперше було наведене в Законі України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, де зазначено, що “облікова політика ? це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності” [4].

М.С. Пушкар зазначає, що “облікова політика це конституція підприємства, яка передбачає права і обов'язки системи обліку з приводу формування інформаційних ресурсів для менеджерів” [5, с.10]. Ф.Ф. Бутинець підкреслює, що “облікова політика підприємства - це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку (залежно від поставлених цілей) [6, с.10]. На думку В.А.Дерія, під обліковою політикою слід розуміти офіційно затверджене на підприємстві надане державою йому право вибору, з урахуванням специфіки діяльності підприємства та чинних правових актів, відповідних методик та форм, техніки ведення бухгалтерського обліку [7, с.10]. Аналізуючи публікації П.Житного [8,9], можна звернути увагу на те, що облікову політику автор розглядає не просто як вибір форми ведення обліку, а й у спрощеному вигляді, тобто вона стає методом управління обліковим процесом, а в більш широкому розумінні ? одним із методів управління діяльністю суб'єкта господарювання.

Облікова політика охоплює всі стадії облікового процесу, всю сукупність способів, прийомів і методів збору, реєстрації та обробки інформації, а також всі аспекти облікового процесу - теоретичний, методологічний, технологічний, організаційний. Технологічні аспекти облікової політики розробляються в основному бухгалтерами. Теоретичні розробки облікової політики у різних її аспектах є основою для розробки її методологічного, технологічного і організаційного забезпечення. Методологічна основа облікової політики в Україні ? Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, які затверджуються Міністерством фінансів України. Технологічні елементи у загальному плані визначаються також Міністерством фінансів України шляхом затвердження Національного плану рахунків та інструкції про його застосування, а у конкретному ? підприємством. Організаційні аспекти облікової політики визначаються виключно господарюючим суб'єктом.

В економічній літературі досить часто спостерігаються намагання винести за межі облікової політики технічний і організаційний аспекти системи обліку. Це зумовлено, на наш погляд, змішуванням двох різних процесів, пов'язаних з обліковою політикою, - її формування та розкриттям. Розкриття облікової політики - висвітлення у звітності підприємства прийнятих при формуванні облікової політики принципів, методів та способів ведення бухгалтерського обліку, які мають істотний вплив на прийняття рішень зацікавленими користувачами бухгалтерської звітності, з метою забезпечення можливості порівняння звітності за різні періоди. Формування облікової політики - вибір принципів, методів, процедур і способів організації та ведення бухгалтерського обліку з числа затверджених законодавчими та нормативними актами відповідно до особливостей господарської діяльності конкретного підприємства. Принципи обліку ? основа, на якій будуються методи і процедури облікової політики. Це основні засади, на яких здійснюються функції суб'єктів господарської діяльності у мікроекономічному середовищі. Керуючись принципами обліку, підприємство формує інші елементи облікової політики ? методи і процедури обліку. Метод ? це спосіб, прийом або система прийомів для досягнення мети. Для облікової політики встановити метод означає вибрати облікову оцінку статей фінансової звітності. Після впровадження П(С)БО у підприємств є альтернативні варіанти вибору методів оцінки та обліку окремих статей фінансової звітності: амортизації основних засобів та нематеріальних активів, виробничих запасів, витрат на виробництво та калькулювання собівартості, резервів сумнівних боргів тощо. Кожне підприємство обирає з цих методів той, який дає змогу максимально точно розкрити його фінансовий стан. Процедура ? це встановлений порядок ведення обліку. На практиці до процедур складання звітності відносять форми обліку, організацію документообігу, технологію обробки бухгалтерської інформації, перелік осіб, що мають право підпису документів. Елемент облікової політики - обраний спосіб або процедура організації та ведення обліку щодо конкретного об'єкту.

Зупиняючись на елементах облікової політики щодо обліку витрат та узагальнюючи погляди різних вчених на цю проблему, необхідно відмітити, що кожен автор з цього приводу має власну думку. Серед елементів, які найчастіше розглядаються дослідниками, можна назвати спосіб розподілу накладних витрат. Виходячи з того, що вибір бази розподілу накладних витрат залежить від виду виробництва, їх галузевого характеру, матеріаломісткості та трудомісткості виробництва тощо, необхідно кожному підприємству, проаналізувавши всі можливі варіанти, вибрати найоптимальніший для себе спосіб і обов'язково зазначити його в Наказі про облікову політику.

На другому місці за повторюваністю при розгляді елементів облікової політики знаходиться метод обліку витрат на виробництво. Особливості технологічних процесів не дають змогу завершити виробництвом всю продукцію, виготовлення якої було розпочато в звітному, навіть у попередніх періодах. Якщо підприємства не проводять розмежування витрат звітного періоду між завершеною і незавершеною виробництвом продукцією (роботами, послугами), не калькулюють величину залишків незавершеного виробництва, це призводить до завищення показників собівартості реалізованої продукції, і, як наслідок, до недостовірності формування фінансового результату підприємства і об'єктів оподаткування. Саме тому ще однією важливою проблемою, яка потребує вирішення та відображення в Наказі про облікову політику підприємства є оцінка незавершеного виробництва та готової продукції. До вищерозглянутих елементів облікової політики А.А. Єфрємова [10, с.67] включає спосіб калькулювання одиниці продукції, розподіл виробництва на основні, допоміжні та обслуговуючі та спосіб зведеного обліку витрат на виробництво.

Для з'ясування місця такого об'єкта як витрати підприємства та окремих елементів облікової політики в системі внутрішньогосподарської документації розглянемо питання побудови Наказу про облікову політику підприємства по заготівлі та переробці зерна.. З огляду на те, що облікова політика формується на основі сукупності принципів та правил, вибір для використання яких потребує системного підходу, необхідно дотримуватися наступних критеріїв її формування: збалансованість цілей податкового та управлінського планування в рамках єдиної системи обліку; відповідність витрат на її здійснення необхідній потребі в інформації про діяльність підприємства для цілей управління.

Враховуючи вищесказане, розглянемо побудову Наказу про облікову політику:

Преамбула. Зазначаються основні відомості про підприємство (назва підприємства, форма власності, організаційно-правова форма, чисельність працівників тощо)

Розділ 1. Організація роботи бухгалтерської служби. Регламентується порядок організації роботи облікового апарату (форма організації бухгалтерської служби, права та обов'язки головного бухгалтера, взаємодія з іншими підрозділами тощо).

Розділ 2. Методика відображення в обліку його об'єктів. У цьому розділі за окремими напрямами обліку наводяться обрані варіанти методики обліку.

Розділ 3. Організаційно-технічні аспекти. Розкриваються основні організаційно-технічні аспекти облікової політики: вибір форми обліку, робочий план рахунків, порядок організації документообігу, проведення інвентаризації, організація системи внутрішньогосподарського контролю тощо.

У разі необхідності до Наказу складаються відповідні додатки, наприклад, графік документообігу, перелік первинних документів, форми яких затверджуються керівником підприємства; перелік посадових осіб, які використовують бланки суворої звітності тощо.

Наказ про облікову політику зобов'язує планово-економічну службу підприємства планувати склад та суму витрат відповідно до прийнятої облікової політики, бухгалтерію - вести регістри бухгалтерського обліку і обліковувати витрати, всі інші служби підприємства - оформляти первинні документи та провадити їх шифрування виходячи з характеристики і змісту статей витрат.

Розглянемо формування інформації другого розділу Наказу “Методика відображення в обліку його об'єктів”, а саме питаннях щодо обліку витрат підприємства. Формуючи другий розділ, необхідно врахувати наступні питання: які рахунки підприємство використовує для обліку витрат діяльності (рахунки класу 8 “Витрати за елементами”, класу 9 “Витрати діяльності”); об'єкти обліку витрат при виробництві продукції (виконанні робіт, наданні послуг); перелік об'єктів обліку витрат підприємства; метод обліку витрат (нормативний, попередільний, попроцесний, позамовний); методика зведеного обліку витрат на виробництво продукції; калькулювання виробничої собівартості продукції; облік загальновиробничих витрат; перелік умовно-постійних і загальновиробничих витрат; база розподілу загальновиробничих змінних та розподілених постійних загальновиробничих витрат; методика обліку адміністративних витрат; облік витрат на збут; облік інших витрат.

Для досліджуваних підприємств рекомендовано до складу змінних загальновиробничих витрат відносити основну та додаткову заробiтну плату допомiжного виробничого персоналу; вiдрахування на соцiальне страхування допомiжному виробничому персоналу; витрати на водопостачання для технологiчного процесу; витрати, пов'язанi з енергозабезпеченням технологiчного процесу. Постiйні загальновиробничі витрати мають включати: витрати на опалення, освiтлення, водопостачання та iншi послуги третiх осiб на утримання виробничих примiщень; операцiйну оренду основних засобiв виробничого призначення; амортизацiю основних засобiв виробничого призначення; амортизацiю нематерiальних активiв виробничого призначення; витрати на поточний ремонт та технiчне обслуговування обладнання цехiв.

У третьому розділі „Організаційно-технічні аспекти обліку” доцільно відмітити, що для здійснення оцінки залишків незавершеного виробництва, визначення нормальної виробничої потужності, переліку та складу статей калькуляції виробничої собівартості готової продукції необхідно створити робочу комісію. Важливим моментом третього розділу є порядок організації документообігу щодо витрат підприємства. Графік документообігу ? це затверджений порядок обробки інформації, що зазначена в первинній документації. Він регламентує терміни складання, подання й обробки первинних документів. Складання правильного графіка документообігу має відповідати таким принципам: усі первинні документи в центрах відповідальності та місцях виникнення витрат слід складати під час здійснення господарської операції, в окремих випадках ? безпосередньо після її закінчення; час проходження документа від місця його складання до бухгалтерії підприємства повинен бути мінімальним; при визначенні терміну виконання окремої операції слід враховувати її трудомісткість [11, с.3]. Гнучкий графік документообігу у свою чергу забезпечить стабільність роботи бухгалтерії підприємства, чіткість руху документів та оперативність їх обробки, контроль за здійсненням господарських операцій, своєчасність прийняття управлінських рішень.

Висновки з даного дослідження

Для забезпечення достовірності, повноти, зрозумілості та можливості порівняння облікової інформації на підприємстві повинна бути належним чином сформована облікова політика вцілому, та щодо витрат зокрема. Облікова політика - це сукупність способів та процедур організації і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, обраних виходячи із встановлених вимог та особливостей його діяльності. Врахування розглянутої побудови Наказу про облікову політику та відображення в ньому наведеного переліку елементів облікової політики щодо витрат підприємств по заготівлі та переробці зерна забезпечить економічний ефект, який виявляється у оптимальному забезпеченні інформацією для управління, здатності управляти витратами та впливати на показники ефективності діяльності підприємства. Таким чином, правильно сформована облікова політика суттєво впливає на величину показників собівартості, прибутку, податку на прибуток, показників фінансового стану підприємства. Надання підприємствам більшої самостійності та свободи при виборі процедур та способів облікового процесу сприяє налагодженню взаємодії між господарюючим суб'єктом і зовнішніми користувачами інформації.

Використана література

1. Алборов Р.А. Выбор учетной политики предприятия в 1997 году: принципы и практические рекомендации. / Р.А.Алборов / Издание 2-е, доп. и перераб. М: ИКЦ “ДИС”, 1997 г. 128 с.

2. Калачова Е.А. Разработка учетной политики сельскохозяйственного предприятия / Е.А.Калачова / Экономика с/х предприятий. 1994. № 9. С. 9-10.

3. Николаева С.О. Новое в формировании учетной политики организации [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.akdi.ru/about/baza

4. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України. Прийнятий 16.07.99р. зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 40.

5. Пушкар М.С. Облікова політика і звітність: навч. пос. / М.С.Пушкар /. Тернопіль: Карт-бланш, 2003. 141 с.

6. Організація бухгалтерського обліку: підручник [для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів] / За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. 3-є вид., доп. і перероб. Житомир: ПП “Рута”, 2002. 592 с.

7. Дерій В.А. Організація бухгалтерського обліку в підприємстві: курс лекцій./ В.А.Дерій /. Тернопіль: Джура, 2003. 92с.

8. Житний П. Організаційно методологічні засади формування облікової політики підприємства / П.Житний / Бухгалтерський облік і аудит. 2006. № 3. С. 3?10.

9. Житний П. Проблеми формування облікової політики та шляхи їх вирішення / П.Житний / Бухгалтерський облік і аудит. 2005. №3. С.19?22.

10. Ефремова А.А. Учетная политика предприятия: содержание и формирование. / А.А.Ефремова /. М.: Книжный мир, 2000. 478 с.

11. Дерев'янко С. Формування облікової політики в підприємстві / С.Дерев'янко / Бухгалтерія в сільському господарстві. 2008р. 12. С. 2?10.

Размещено на Allbest.ru