Удосконалення організації обліку дебіторської заборгованості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення організації обліку дебіторської заборгованості

Статутяк Ольга Василівна, магістр з фаху «Облік і оподаткування», ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Науковий керівник: Макарович Вікторія Костянтинівна, к.е.н., доц. кафедри обліку і аудиту ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

У статті розглянуто окремі актуальні аспекти особливостей організації облікового процесу дебіторської заборгованості суб'єкта господарської діяльності, з виділенням ключових елементів організації обліку, схематичним відображенням факторів впливу, структуризацією завдань, необхідних для досягнення оптимальної організації обліку дебіторської заборгованості. У результаті проведеного дослідження виявлені типові обліково-організаційні недоліки і окреслені можливі напрями їх вирішення.

Ключові слова: актив, дебіторська заборгованість, облік, організація обліку, рахунки бухгалтерського обліку.

Постановка проблеми. Проблема удосконалення обліку дебіторської заборгованості підтверджується збільшенням її частки у складі активів підприємств. Це пояснюється невиконанням фінансових зобов'язань контрагентів, порушенням нормального циклічного процесу, пов'язаного з перетворенням такого активу в грошові кошти і, як наслідок, погіршенням платоспроможності.

Одним з найважливіших показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, є стан обліку розрахунків з дебіторами. Дебіторська заборгованість також є одним з негативних явищ в економіці будь-якої країни. Велика сума заборгованостей, які існують між українськими підприємствами призводить до сумнівно відомої кризи неплатежів. Криза неплатежів призводить до гальмування розвитку ринків, на яких працюють дані підприємства (внаслідок недоотримання грошових коштів, які б підприємства могли вкладати у свій подальший розвиток), платіжна криза являє собою одне з найбільших негативних явищ у національній економіці в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Взагалі питання організації обліку дебіторської заборгованості є дуже важливими і актуальним для функціонування будь-якого підприємства, особливо в сучасних українських умовах ведення бізнесу. Дебіторська заборгованість впливає на економічну діяльність будь-якого підприємства особливим чином: дебіторська заборгованість, яка протягом тривалого часу не повертається (отже, що до неї на підприємстві виникає сумнів, стосовно її повернення) перш за все погіршує фінансовий стан підприємства, тобто відбувається погіршення платоспроможності підприємства, внаслідок недоотримання (недостачі) грошових коштів. Крім усього зазначеного відбувається погіршення оборотності грошових коштів (швидкості обертання коштів). Тому це питання є дуже актуальним у наш час.

Проблеми теорії і практики організації обліку лізу дебіторської заборгованості в системі управління підприємством досліджено в працях багатьох економістів. Значний внесок у вирішення цих проблем зробили вітчизняні дослідники: І.О. Бланк, М.Д. Білик, Ф.Ф. Бутинець, А.Д. Бутко, С.Ф. Голов, Л.В. Городянська, Й.Я. Даньків, Р.О. Костирко, В.М. Костюченко, Г.О. Кравченко, С.А. Кузнєцова, Л.О. Лігоненко, А.А. Мазаракі, Г.В. Митрофанов, Є.В. Мних, Л.В. Нападовська, Ю.І. Осадчий, Г.В. Савицька, В.В. Сопко, А.П. Шаповалова, В.О. Шевчук, О.А. Шевчук та ін. З іноземних вчених необхідно відзначити А. Апчерча, Дон Р. Хенсена, Д. Нортона, Р. Каплана, Я.В. Соколова тощо. Враховуючи надбання науковців з організації обліку дебіторської заборгованості, залишаються невирішеними ряд теоретичних та практичних питань щодо забезпечення інформаційних потреб внутрішніх користувачі

Незважаючи на велику кількість наукових розробок, проблема організації обліку дебіторської заборгованості потребує подальшого, поглибленого дослідження, внаслідок динамічності зовнішнього середовища та виникненні нових інформаційних потреб, впровадження в практичну облікову діяльність. Недостатньо розглянутими є питання раціональної організації обліку дебіторської заборгованості.

Формулювання цілей статті. Мета даного дослідження полягає в теоретичному узагальненні та структуризації особливостей організації обліку дебіторської заборгованості, обґрунтуванні пропозицій щодо розв'язання наявних проблем облікового характеру.

Виклад основного матеріалу дослідження. Взаємовідносини між підприємствами, організаціями, установами та населенням, що обумовлені дією ринку, носять характер грошових розрахунків. Ці взаємовідносини засновані на використанні грошей в залежності від їх функцій як коштів обертання і платежу. При цьому підприємства являються постачальниками для одних та покупцями для інших.

За економічним змістом розрахунки поділяються на дві основні групи: за товарними операціями (розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи і придбанні матеріальні цінності та послуги); за нетоварними операціями (платежі до бюджету, тобто податок на прибуток тощо, сплата страхових платежів, отримання бюджетних асигнувань, розрахунки за претензіями, недостачами і розкраданнях, інших).

У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Таким чином, протягом певного періоду від моменту відвантаження продукції(надання послуг, виконання робіт) до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Також дебіторська заборгованість виникає при перерахуванні грошей за майбутні поставки цінностей і послуги, перерахування платежу зразу за кілька місяців (орендна плата тощо), а також в зв'язку з заборгованістю окремих осіб по нестачах і розкраданням.

Під дебіторською заборгованістю розуміють заборгованість організацій, фізичних осіб даної організації (наприклад, заборгованість покупців за придбану продукцію, підзвітних осіб за видані їм під звіт грошові суми). Організації та особи, що є боржниками даної організації, називаються дебіторами.

В бухгалтерському балансі дебіторську заборгованість відображають за її видами. Організацію обліку дебіторської заборгованості при розрахунках з покупцями необхідно здійснювати за цінами реалізації продукції.

Досить важливим питанням у розкритті теми організації обліку дебіторської заборгованості є визначення нормативної бази, яка регулює порядок та правильність здійснення обліку. Знання та розуміння нормативних джерел дозволяє приймати вірні та законодавчо обґрунтовані рішення на підприємстві стосовно дебіторської заборгованості.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності регламентовані П(С)БО № 10 «Дебіторська заборгованість» [9]. Необхідно зауважити, що в міжнародній практиці не існує окремого стандарту, який регламентує питання відображення в обліку дебіторської заборгованості, як наслідок, облік дебіторської заборгованості здійснюється відповідно до МСФЗ № 7 «Фінансові інструменти: розкриття», МСБО № 32 «Фінансові інструменти: подання» та МСБО № 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», тобто можна стверджувати, що дебіторська заборгованість відноситься до фінансових активів.

Організація бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості - це складна сукупність взаємопов'язаних способів і методів, що спрямовані на створення, постійне впорядкування та удосконалення облікових робіт від реєстрації господарських операції до складання фінансової звітності. Специфікою формування обліку дебіторської заборгованості є обов'язкова деталізація кожного виду заборгованості та відображення стану розрахунків у фінансовій звітності. Побудова системи бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості повинна забезпечувати у будь-який час достовірну інформацію про стан і оцінку боргових вимог.

Основними об'єктами (елементами) організації бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості є:

1) номенклатура (сукупність) даних щодо дебіторської заборгованості;

2) постійний документообіг даних;

3) структура облікового підрозділу підприємства та регламентація роботи облікових працівників;

4) правове, інформаційне, технічне, ергономічне і соціальне забезпечення бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості;

5) безперервний розвиток та системи обліку.

Доцільною вважаємо структуризацію основних завдань, що постають перед організацією обліку дебіторської заборгованості ( див. рис.1) .

Неправильне, несвоєчасне та недбале виконання вище перелічених завдань зумовлює появу численної кількості недоліків та проблемних місць у функціонуванні цієї ділянки облікового процесу. Виділення типових проблем із загальної сукупності, на нашу думку, надає можливість окреслити шляхи їх запобігання або безпосереднього вирішення. Аналізуючи дослідження різних науковців, відносно дебіторської заборгованості, спостерігаємо, що більшість зосереджує увагу саме на проблемних аспектах ведення обліку і лише частково зачіпає питання організації облікового процесу, хоча корінь будь-якої проблеми обліку, на наш погляд, варто шукати у неправильній організації того ж обліку. Частину недоліків обліку дебіторської заборгованості, що зумовлюють порушення нормативно-правових актів, розглянуто в дослідженні І.В. Супрунової [10, с.358]. Виокремлено, зокрема:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Структура завдань організації обліку дебіторської заборгованості

1. Відображення в обліку та звітності активів, що не відповідають критеріям визнання, тобто у складі дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги відображається безнадійна заборгованість, яка не відповідає критерію визнання активу.

2. Некоректна оцінка дебіторської заборгованості на дату балансу, спричинена відображенням в балансі дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за первісною вартістю. Аналіз дебіторської заборгованості за строками непогашення не проводиться. Чиста реалізаційна вартість не визначається. Метод нарахування резерву сумнівних боргів в обліковій політиці не визначено або ж для розрахунку обирається метод, який не відповідає п.8 П(С)БО 10 [9]. Слід зазначити, що існує певна непристосованість методів визначення резерву сумнівних боргів до обліку на вітчизняних підприємствах і, виходячи з цього, недостовірні дані при відображенні резерву сумнівних боргів у звітності.

3. Некоректне використання Плану рахунків [5]. Для обліку виданих авансів не використовується рахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами», а використовується дебет рахунків 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 681 «Розрахунки за авансами одержаними». Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги відображається по дебету рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» або 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». За дебетом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», відображається дебіторська заборгованість за реалізовані виробничі запаси, необоротні активи, нарахована орендна плата. За дебетом рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» відображається безнадійна дебіторська заборгованість, яка включається у рядок Балансу 1125 «Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги».

4. Некоректне заповнення фінансової звітності, внаслідок неправильного використання Плану рахунків. В рядок, до прикладу, 1125 включається дебіторська заборгованість, яка повинна відображатися в інших рядках Балансу: по операційній оренді, за реалізовані необоротні активи, за реалізовані виробничі запаси, видані аванси, інша дебіторська заборгованість (позики персоналу).

Аналізуючи дослідження Бараннікової О.В. [1], прослідковуємо, що автор виокремлює велике значення вибору форм розрахунків з покупцями та замовниками. Адже вдалий вибір форми розрахунків дасть можливість покращити взаємовідносини з покупцями, сприятиме більш швидкому розрахунку за поставлену продукцію, виконані роботи чи надані послуги.

Цветкова К.С. [11] наголошує на необхідності регулювання руху первинних документів шляхом створення графіку документообігу. Таким чином, з'явиться можливість проведення контрольних дій за первинними документами, що стосуються обліку дебіторської заборгованості.

Запропонована сукупність недоліків, на наш погляд, є невичерпною і дещо розпорошеною. Зважаючи на багатогранність обліку дебіторської заборгованості, значно ефективнішим буде результат дослідження, якщо в коло розглянутих так званих «слабких місць» буде включено ключову проблематику організації обліку, задля комплексного розгляду досліджуваного об'єкту. Доцільним вважаємо доповнення наступними елементами:

- наявність проблем недосконалості, заплутаності нормативно-правового забезпечення організації обліку. Очевидним є те, що наближення національних нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та фінансової звітності до Міжнародних стандартів фінансової звітності, з урахуванням деяких національних особливостей, сприятиме виходу на новий рівень обліку дебіторської заборгованості;

- застарілість облікових регістрів аналітичного та синтетичного обліку дебіторської заборгованості (при журнально-ордерній формі ведення обліку) також свідчить про недоліки нормативно-правового забезпечення;

- недостатній рівень технічного та матеріального забезпечення обліку, зокрема, й дебіторської заборгованості;

- проблема відсутності на підприємстві достатньо кваліфікованих кадрів, що, як правило, забезпечують формування обліку на належному рівні;

- відсутність контролю за якістю змістовного наповнення облікової інформації, щодо дебіторської заборгованості, та згладженістю роботи структурних підрозділів підприємства по відношенню до даної ділянки обліку.

Сукупність проблем та недоліків обліку дебіторської заборгованості сприяє активному пошуку їх вирішення та визначення можливостей запобігання. Орієнтуючись на подані недоліки ведення та організації обліку дебіторської заборгованості, можемо запропонувати комплекс рекомендаційних та превентивних заходів, що полягають в наступному:

1. При визнанні та оцінці дебіторської заборгованості необхідно керуватися тільки нормами чинного законодавства. Згідно з вимогами П(С)БО 10 [9] дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума [9]. Безнадійна дебіторська заборгованість повинна бути виключена зі складу активів. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, визнана безнадійною, списується за рахунок резерву сумнівних боргів. Якщо резерву не вистачає, то залишок відноситься на витрати періоду - Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги». Інші види дебіторської заборгованості, при визнанні її безнадійною, списуються, безпосередньо, на витрати періоду.

2. Підприємствам, у яких є дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, рекомендується здійснювати аналіз такої заборгованості за строками непогашення та документально оформляти результати такого аналізу. В такому випадку виникають підстави для нарахування або не нарахування резерву сумнівних боргів. Згідно з п.8 П(С)БО 10 [9] підприємство може використовувати один з двох методів визначення резерву сумнівних боргів: 1) застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; 2) застосування коефіцієнта сумнівності. Вважаємо за необхідність вдосконалення методики визначення суми резерву сумнівних боргів, шляхом внесення змін у діюче законодавство.

3. З метою запобігання порушень вимог Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції по його застосуванню, НП(С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та Методичних рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності пропонуємо підприємствам здійснювати цільове використання кожного рахунку бухгалтерського обліку, забезпечити достовірне відображення зведених даних у формах фінансової звітності.

4. На законодавчому рівні пропонуємо вдосконалити форми облікових регістрів аналітичного та синтетичного обліку з урахуванням особливостей обліку дебіторської заборгованості, які притаманні діючим підприємствам. Уніфікація полягає у введенні потрібної кількості відомостей або виключенні показників, що втратили свою інформаційну корисність.

5. Важливим є також підбір керівництвом підприємства професійних та компетентних фахівців, які б змогли забезпечити раціональну організацію обліку, загалом, й дебіторської заборгованості, зокрема, відповідно до вимог чинного законодавства. А також створення належних умов для безперервного підвищення професійно-освітнього рівня працівників, шляхом їх підготовки та перепідготовки.

6. Здійснення постійного контролю за обліковим процесом на всіх рівнях й формування необхідного технічного, інформаційного, ергономічного та соціального забезпечення бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості підприємства, що сприятиме ефективній роботі облікового апарату.

7. Розробка, впровадження економічно доцільних планів розвитку на підприємстві бухгалтерського обліку, зокрема, і щодо дебіторської заборгованості. Пошук нових, прогресивних методик, способів організації бухгалтерського обліку.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, дебіторська заборгованість як економічне явище може бути обумовлена нормальним процесом господарської діяльності підприємства або порушенням фінансових розрахунків чи платіжної дисципліни. Вона підлягає особливому контролю з боку підприємства, оскільки тривалий цикл її погашення надмірно відволікає з обігу грошові кошти підприємства. Списання ж її без оплати або без одержання в обмін інших активів приведе до збитків. Варто зазначити, що належна організація обліку дебіторської заборгованості є запорукою отримання повної, зрозумілої, достовірної та актуальної вихідної інформації, що, в свою чергу, сприяє ефективному управлінню цим активом. В ході проведеного дослідження нами визначено основні теоретичні засади організації обліку дебіторської заборгованості. Звертається увага, зокрема, на поняття, фактори впливу, завдання, об'єкти організації. Проте, основна увага акцентується на типових проблемних питаннях і засобах їх подолання, що виникають в процесі організації обліку дебіторської заборгованості.

Використання запропонованих напрямів вирішення проблем, зазначених у роботі, дозволить підвищити ефективність організації бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, запобігти або уникнути неплатоспроможності та покращити діяльність підприємства загалом. Але варто зазначити, що використання тих чи інших заходів, відносно конкретного суб'єкта господарювання, потребує адаптації до безпосередніх особливостей діяльності розглядуваного підприємства.

фінансовий звітність дебіторський заборгованість

Перелік використаних джерел

1. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку: Підручник для студентів спеціальності 7.050J06 «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. Ф.Ф. Бутинець, О.П. Войналович, І.Л. Томашевська І.Л.; за ред.. д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинця. - 4-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2005. - 528 с.

2. Москалюк Г.О. Облік та контроль дебіторської заборгованості: існуючі проблеми та шляхи їх вирішення / Г. О. Москалюк // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку - 2012. - № 721. - С. 173-178.

3. Цветкова К.С. Облікове забезпечення управління дебіторською заборгованістю підприємства / К.С. Цветкова // Актуальні проблеми і перспективи розвитку обліку, аналізу та контролю: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих науковців, аспірантів, здобувачів і студентів (18 грудня 2009 р.) / відп. Ред. З.В, Герасимчук. - Луцьк: РВВ Луцького національного технічного університету,2003. - С. 399-401.

Размещено на Allbest.ru