Організаційно-методичні підходи до регулювання бухгалтерського обліку та оподаткування операцій із оплати праці в державному секторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ ІЗ ОПЛАТИ ПРАЦІ В ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ

Постановка проблеми. Соціально-економічний розвиток будь-якої країни можна охарактеризувати рівнем оплати праці в цій країні. Так, якщо рівень оплати праці є вищими, то й економічний розвиток країни є вищим. Особливе місце в структурі оплати праці займає державний сектор, так як саме він створює постійний попит та служить певним орієнтиром щодо оплати праці в приватному секторі економіки.

Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Тому, досліджень організаційно-методичних підходів до обліку та оподаткування оплати праці в державному секторі є актуальним з огляду на постійну потребу в поточному та середньостроковому бюджетно-податковому регулюванні економіки України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемними питаннями щодо організаційно-методичних підходів до регулювання обліку та оподаткування оплати праці займались такі вчені, як Ф. Ф. Бутинець, В. М. Домбровський, А. М. Кузьмінський, Ю. А. Кузьмінський, Н. М. Грабова, Р. Л. Хом'як, І. М. Павлюк, А. А. Голованов та ін.

В той же час, малодослідженими є аспекти оплати праці в державному секторі, зокрема з огляду на запровадження нових Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.

Формулювання цілей статті є розгляд і дослідження організаційно-методичних підходів до регулювання бухгалтерського обліку та оподаткування оплати праці в державному секторі економіки з огляду на сучасні тенденції.

Виклад основного матеріалу дослідження. Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України [1].

Важливу роль в регулюванні оплати праці відіграє мінімальна заробітна плата. Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

З 1 січня 2017 р. в Україні змінилося значення самого терміну «мінімальна зарплата» (статті 1-3 Закону України “Про оплату праці” від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР із змінами, внесеними законом від № 1774-VIII від 06.12.2016)

Ця державна гарантія для працівників тепер стосується не тільки розміру окладу, а й заробітної плати працівника за місяць в цілому.

Таким чином, роботодавець зобов'язаний щомісяця виплачувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату у мінімальному розмірі, яка може складатися з: окладу, премій, надбавок та інших постійних доплат (окрім доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат).

Згідно із ст. 3 Закону України “Про оплату праці” від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я, набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості.

Динаміку і структуру зростання мінімальної заробітної плати подано в табл. 1.

Таблиця 1 Розмір мінімальної заробітної плати протягом 2013-2018 рр.

Джерело: складено автором на основі законодавчих документів.

Як бачимо з наведеної вище інформації спостерігається поступове зростання мінімальної заробітної плати, зміни відбуваються щонайменше два рази на рік. Проте в Україні мінімальна заробітна плата не відповідає критеріям економічного зростання, тому що наявний стан тіньового сектору економіки залишається достатньо високим. Значне підвищенням цін на товари і послуги, знецінення гривні по відношенню до світових валют, призвели до того, що знизилася якість праці і йде знецінення самого поняття праці, спостерігаються тенденції зростання трудової еміграції.

Водночас, варто вважати за позитивне стрибок мінімальної заробітної плати в 2017 році вдвічі, та його продовження в 2018 році, що за законодавством становитиме 3723 грн.

Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом. Планування витрат на оплату праці при складанні кошторису здійснюється згідно з вимогами Порядку № 228 (Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторису бюджетних установ).

В бюджетних установах фінансування виплат по заробітній платі здійснюється за окремою статтею, яка відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» є захищеною. Це означає, що виплати по заробітній платі здійснюються першочергово разом з перерахуванням обов'язкових платежів.

Основні нормативно-правові акти, що регулюють облік праці та її оплату, права працівника на оплату праці та їх захисту, визначаються КЗпП, Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. №108/95-ВР та інші нормативно-правові акти [15].

В умовах ринкового господарювання, відповідно до змін в економічному і соціальному розвитку країни істотно змінюється і політика в області оплати праці, соціальної підтримки і захисту працівників. Нормативне регулювання діяльності бюджетних установ покликане забезпечити правильне й однакове ведення бухгалтерського обліку. Для неупередженості облікових даних весь процес ведення обліку регулюється державою.

В результаті дослідження основних законодавчих актів, які регулюють трудові відносини в Україні, можна відмітити, що їх умовно поділяють на три групи: ті, що регулюють трудові відносини загалом, ті, що регулюють оплату праці в бюджетних установах і ті, що регулюють податкове навантаження на заробітну плату.

Законодавство України про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовими договорами з фізичними особами.

З правової точки зору, трудове законодавство України -- це система нормативно-правових актів, які ухвалюють уповноважені органи державної влади, місцевого самоврядування, посадові особи відповідно до закріплених за ними повноважень задля правового регулювання суспільно-трудових відносин, встановлюючи правила поведінки їх учасників, основні з них подано в табл.2.

Таблиця 2 Нормативно-правові документи, що регулює трудові відносини в Україні

Облік оплати праці працівників бюджетних установ має свої особливості, зважаючи на об'єкт дослідження, доцільним буде розглянути законодавчі акти, які регулюють окреслену ділянку обліку, що і наведено в табл. 3. оплата праця бухгалтерський бюджетний

Таблиця 3 Нормативно-правові документи, що регулюють бухгалтерський облік розрахунків з оплати праці в бюджетних установах

З 1 січня 2017 увійшов в дію новий план рахунків бухгалтерського обліку для бюджетних установ (відповідно до наказу № 1203 від 31.12.2013 р.). Відповідно до чинного законодавства для того, щоб здійснити оплату праці працівника, бухгалтер зобов'язаний зробити необхідні нарахування і утримання податків та зборів із нарахованої заробітної плати.

Нарахування на заробітну плату -- це податок, який сплачує сам роботодавець з фонду оплати праці. В свою чергу утримання із заробітної плати -- це податки та збори, які утримуються з суми доходу, що виплачується працівнику. Відповідальність за їх перерахування до відповідних бюджетів лежить на плечах роботодавця. Нормативна база, що регулює дані питання наведена в табл.4.

Таблиця 4 Нормативно-правові документи, що регулюють податкові відносини у сфері обліку оплати праці працівників

Також, відповідно до ст.9 Конституції України діючі міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором, в якому Україна бере участь, встановлені інші правила ніж ті, які містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору. В Конституції і в Кодексі Законів про працю України закріплений принцип пріоритету міжнародно - правових норм перед нормами національного законодавства. Міжнародно правове регулювання праці - це встановлена міжнародними договорами система стандартів щодо регулювання праці, яку держави, що приєдналися до відповідного міжнародного договору, використовують в національному трудовому законодавстві.

У процесі модернізації бухгалтерського обліку в державному секторі затверджено 19 національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, гармонізованих із міжнародними стандартами, серед яких Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 132 «Виплати працівникам» яке введено в дію з 01.01.2015 року. Цей документ встановлює методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і негрошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності. НП(С)БОДС 132 «Виплати працівникам» розроблено на основі Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку в державному секторі 25 «Виплати працівникам» який має рекомендаційний характер і є міжнародним орієнтиром гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку і фінансової звітності. У результаті ознайомлення з МСБОДС 25 «Виплати працівникам» і НП(С)БОДС 132 «Виплати працівникам» було виявлено часткову невідповідність вимог вітчизняної системи обліку та звітності в державному секторі і МСБОДС, що зумовлює потребу в подальших дослідженнях методологічних засад формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати працівникам.

Вказаною нормативною базою, яка регулює розрахунки з оплати праці та їх відображення у обліку та звітності має бути забезпечено кожне робоче місце бухгалтера, відповідального за певну ділянку обліку розрахунків. Нормативна база на робочому місці може бути представлена як у документальному, так і в електронному вигляді. Наявність такої бази у документальному вигляді є обов'язковою, так як полегшує роботу працівників бухгалтерії по розрахункам з оплати праці.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, трудові відносини в Україні регулюються численними законодавчими та нормативними актами. Основним законодавчим актом є Конституція України, на якій базується все законодавство, у тому числі і законодавство про працю.

Держава здійснює регулювання оплати праці працівників бюджетних установ шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій; встановлення умов і розмірів оплати праці на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів; оподаткування доходів працівників тощо.

З 1-го січня 2017-го року мінімальна зарплата українців зросла вдвічі і тепер становить 3 200 гривень. В 2018 році мінімальна заробітна плата продовжує зростати і становить 3723 грн. Підвищення мінімальної заробітної плати стосується всіх без виключення працюючих в Україні громадян, в тому числі працівників бюджетної сфери. Це вагомий крок збільшенні оплати праці, зокрема у державному секторі.

Перелік використаних джерел

1. Артюх О.В. Облік у бюджетних установах: навч. посіб. / О.В. Артюх, В.Ф. Максімова, Т.В.Черкашина - Одеса: ОНЕУ, 2013. - 264 с. ст210-230

2. Левицька С.О. Облік та аналіз діяльності бюджетних установ: Монографія. / С.О. Левицька// - Рівне: УДУВГП, 2004. - 233 с.

3. Нестеренко Ж. К. Особливості організації оплати праці в бюджетних установах та необхідність її комп'ютеризації / Ж. К. Нестеренко // Сталий розвиток економіки. - 2016. - 262 с.

4. Писаренко Т.М. Особливості організації обліку у бюджетних установах / Т. М. Писаренко // Економічні науки. Cер. : Облік і фінанси, 2015. - Вип. 10(2). - С. 193-202

5. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 08.07.2010 р.

6. Садовников О. А. Сучасні проблеми обліку розрахунків з оплати праці та вдосконалення їх шляхів/ О. А. Садовников, Г. В. Сировой // Вісник Східноукраїнського національного університету імені В. Даля. Науковий журнал. - 2011. - № 8 (162). - С. 16.

7. Ткаченко І.Т. Звітність бюджетних установ: навч. посіб. / І.Т.Ткаченко//- К.: КНЕУ, 2013- 548 с.

Анотація

В статті досліджуються організаційно-методичні підходи до регулювання обліку та оподаткування оплати праці в державному секторі. Характеризуються тенденції щодо мінімальної оплати праці в Україні. Розкривається трьохрівневий підхід до регулювання оплати праці згідно законодавчих актів. Дається характеристика нормативно-правовому регулювання предмета дослідження.

Ключові слова: облік, оподаткування, оплата праці, державний сектор, бюджетна установа, нормативно-правове регулювання оплати праці.

Размещено на Allbest.ru