Вітчизняна і міжнародна практика складання та подання балансу

Размещено на http://www.Allbest.ru/

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Кафедра обліку і аудиту

Вітчизняна і міжнародна практика складання та подання балансу

Гурська І.В., магістр

Науковий керівник:

Ганусич В.О., к.е.н., доцент

Анотація

У статті досліджено складання балансу за міжнародними стандартами вітчизняними підприємствами. Проведено порівняльну характеристику складання балансу за міжнародними та національними стандартами бухгалтерського обліку.

Ключові слова: баланс, Міжнародні стандарти фінансової звітності, Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1.

Постановка проблеми

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» всі підприємства повинні складати і подавати бухгалтерську звітність. Це зумовлено тим, що користувачі фінансової звітності потребують систематизованої інформації про діяльність підприємства, інвесторами або власниками якого вони є або бажають бути. В умовах розширення зовнішньоторговельних зв'язків підприємств та збільшення обсягів прямого іноземного інвестування особливої актуальності набувають питання адаптації вітчизняної практики формування фінансової звітності до міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ).

Управлінські рішення, які приймають користувачі фінансових звітів, вимагають оцінки здатності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, а також часу та впевненості в їх генеруванні. Власне, цим і визначається спроможність підприємства здійснювати виплату заробітної плати, розраховуватися із постачальниками, своєчасно повертати позики, сплачувати дивіденди тощо. Баланс є основною формою фінансової звітності, яка дозволяє зовнішнім і внутрішнім користувачам інформації оцінити фінансовий стан підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом дедалі більше уваги світова спільнота приділяє запровадженню МСФЗ до облікової практики різних суб'єктів господарювання. В Україні такі нововведення викликали гострі дискусії. Разом з тим, необхідно зазначити, що для вітчизняних підприємств проблема ведення обліку і звітності за МСФЗ стає дедалі актуальнішою.

Над питаннями впровадження МСФЗ у вітчизняну практику, а саме формування балансу за новими вимогами та новацій щодо його заповнення, працювало багато вітчизняних науковців, а саме: М. Білуха, Ф. Бутинець, С. Голов, В. Жук, С. Левицька, Н. Малюга, Є. Мних, В. Пархоменко, Е. Харламова та багато інших. Проте, деякі питання трансформації до міжнародних вимог та удосконалення бухгалтерського балансу потребують подальшого дослідження.

Формулювання цілей статті. Метою даної роботи є вивчення та розкриття новацій за міжнародними стандартами у бухгалтерському балансі.

Виклад основного матеріалу дослідження

Перехід на МСФЗ підвищує інвестиційну привабливість компанії та довіру до неї з боку власників капіталу, сприяє співпраці з міжнародними компаніями. У жовтні 2011 р. було ухвалено зміни до Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (щодо удосконалення деяких положень) від 05.10.2017 р. №2164-УІІІ (далі - Закон №2164) [2], в якому затверджено стратегію застосування МСФЗ. Для публічних акціонерних товариств, банків і страховиків передбачено обов'язкове складання фінансової звітності за міжнародними стандартами вже з 2018 р. Така ж практика буде застосовуватися і до підприємств, які займаються господарською діяльністю за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Таким чином, відповідно до Закону №2164, починаючи з 1 січня 2018 р. зазначені підприємства повинні складати фінансову звітність за МСФЗ. Решта компаній самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання та консолідації фінансової звітності.

Водночас необхідно наголосити, що в Законі № 2164 чітко не встановлено терміни подання фінансової звітності, складеної за вимогами МСФЗ. Так, у Законі визначено, що він набирає чинності з дня опублікування, тобто вже в 2018 р., і з огляду на це не зовсім зрозуміло, з якого саме звітного періоду (за 2017 чи 2018 р.) фінансову звітність потрібно/можна складати із застосуванням МСФЗ.

Підприємства, які вперше трансформуватимуть звітність за МСФЗ, можуть зазнати багато труднощів. Одна з них - відсутність методичних рекомендацій з боку держави щодо приведення національної звітності у відповідність до вимог міжнародних стандартів, а інша - нестача кваліфікованих спеціалістів у сфері застосування МСФЗ.

Основною формою фінансової звітності підприємства є ф. 1 "Баланс", порядок складання якого затверджений П(С)БО 2 "Баланс" [3]. Аналогом національного стандарту є міжнародний стандарт МСФЗ (IAS) 1 "Подання фінансової звітності" [7]. Аналіз цих двох нормативних документів виявив суттєві відмінності між ними, основна з яких - відсутність встановленого обов'язкового складу статей Балансу відповідно до МСФЗ 1. У (IAS)1 наведено мінімальний склад статей, які повинні бути відображені в Балансі (Звіті про фінансовий стан):

а) основні засоби;

б) інвестиційна нерухомість;

в) нематеріальні активи;

г) фінансові активи (за винятком сум, зазначених у пунктах ґ), є), ж)); ґ) інвестиції, обліковані із застосуванням методу участі в капіталі;

д) біологічні активи;

е) запаси;

є) торговельна та інша дебіторська заборгованість;

ж) грошові кошти та їх еквіваленти;

з) загальна сума активів, класифікованих як утримувані для продажу, та активи, включені у ліквідаційні групи, класифіковані як утримувані для продажу відповідно до МСФЗ 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність";

и) торговельна та інша кредиторська заборгованість;

і) забезпечення;

ї) фінансові зобов'язання (за винятком сум, зазначених у пунктах и) та і)); й) зобов'язання та активи щодо поточного податку, як визначено в МСБО 12 "Податки на прибуток";

к) відстрочені податкові зобов'язання та відстрочені податкові активи, як визначено в МСБО 12;

л) зобов'язання, включені у ліквідаційні групи, класифіковані як утримувані для продажу відповідно до МСФЗ 5;

м) неконтрольовані частки, представлені у власному капіталі;

н) випущений капітал і резерви, що відносяться до власників материнського підприємства [7].

Відповідно до п.57 МСФЗ 1 [7] використані назви та порядок наведення статей (або групи подібних статей) можна змінювати згідно з характером суб'єкта господарювання та його операціями для надання інформації, доречної для розуміння фінансового стану суб'єкта господарювання. Наприклад, зазначені описи можуть бути змінені фінансовою установою для відображення інформації, яка відповідає її діяльності. міжнародний фінансовий стандарт баланс

Таким чином, можна передбачити, що звітність в Україні відповідно до вимог МСФЗ складатиметься за принципом доречності.

Для визначення відповідності чинної в Україні форми Звіту про фінансовий стан підприємства (Баланс) вимогам міжнародних стандартів вважаємо доцільним провести порівняльне дослідження практики складання Звіту європейськими компаніями з вимогами П(С)БО 2 "Баланс" (таблиця).

Проведені дослідження складу та структури Звіту про фінансовий стан підприємства, складеного відповідно до вимог МСФЗ, виявили закономірності, які мали б розкриватися у звітності, проте національними стандартами ці вимоги проігноровані. Це стосується насамперед розкриття інформації про активи та зобов'язання, які виникають від припинення діяльності. Відповідно до МСБО 35 "Діяльність, що припиняється" підприємства, які вирішили припинити свою діяльність географічно або операційно, повинні розкривати інформацію у фінансовій звітності або примітках до неї за подією первісного розкриття. Або коли підприємство уклало юридично обов'язкову угоду про продаж майже всіх активів, які стосуються діяльності, що припиняється; або коли рада директорів підприємства (чи подібний керівний орган) затвердила детальний офіційний план припинення діяльності і оприлюднила цей план.

МСФЗ - це ефективний інструмент підвищення прозорості та зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб'єктів господарювання, створює достовірну базу для визначення доходів і витрат, оцінювання активів і зобов'язань [6].

Фінансову звітність за міжнародними стандартами регулюють стандарти, одним з яких є МСБО-1 "Подання фінансової звітності" (далі - МСБО-1). Його метою є визначення основ подання фінансових звітів загального призначення суб'єкта господарювання для забезпечення зіставності та порівняння їх за попередні періоди, а також з фінансовими звітами інших суб'єктів господарювання. Для досягнення цієї мети МСБО-1 вимагає розкриття певної інформації безпосередньо в балансі, звіті про прибутки і збитки, звіті про зміни у власному капіталі, а також у примітках. Ці питання у національному законодавстві регулюються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку "Загальні вимоги до фінансової звітності" (далі - НП(С)БО-1) [3].

Національний стандарт регламентує перегляд вимог і структури Звіту про фінансовий стан, що не суперечать МСФЗ. Проаналізуємо, наскільки повно усунено розбіжності складання цієї основної форми звітності за новими вітчизняними та існуючими міжнародними вимогами.

З переходом підприємств на міжнародні вимоги складання звітності відбулися зміни не лише в законодавчій базі фінансової звітності, але безпосередньо і в самих формах.

Розглянемо основні моменти складання балансу відповідно до вимог МСБО-1 та визначимо наскільки оновлена форма №1 відповідає цим вимогам.

Подвійна назва звіту Баланс (Звіт про фінансовий стан) не суперечить параграфу 10 МСБО-1, більше того, підприємство має право обрати будь-яку з наведених назв звіту.

Основними елементами балансу є активи, зобов'язання і капітал.

Актив - це контрольований підприємством ресурс, який виник у результаті минулих подій і від якого підприємство очікує отримання майбутніх економічних вигод.

Зобов'язання - це обов'язок підприємства, що виник у результаті подій минулих періодів, погашення якого як очікується та який призведе до відтоку ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.

Капітал - це частина активів підприємства, що залишається після вирахування усіх його зобов'язань.

Групування цих елементів балансу у статті та розділи відповідно до міжнародних стандартів жорстко не регламентуються. Пункт 54 МСБО-1 містить мінімальний перелік статей, які в достатній мірі відрізняються за характером і функціями та, які потрібно приводити безпосередньо у звіті про фінансовий стан [7].

Необхідно відмітити, що згідно НП(С)БО-1, деякі статті Балансу не змінились, незважаючи на невідповідність вимогам МСФЗ.

Так, за міжнародними стандартами не існує окремого об'єкта обліку як незавершені капітальні інвестиції (рядок 1005), вони входять за МСБО 16 "Основні засоби" до їх складу.

МСФЗ також не вимагають окремого подання у звіті накопиченої амортизації (зносу), рекомендуючи їх деталізацію у Примітках до статей "Нематеріальні активи" (рядок 1000) та "Основні засоби" (рядок 1010). Так, підприємства могли б ці активи показувати або одним рядком за залишковою вартістю з розкриттям показників первісної вартості та зносу у Примітках до фінансової звітності, або двома - окремо первісна вартість, окремо, у дужках, нарахований знос. Обов'язкові рядки для відображення зносу (1002 та 1012) заперечують можливість одного з варіантів такого відображення.

Відповідно до МСФЗ є недоречним і окреме відображення статті "Витрати майбутніх періодів". Разом з тим, необхідно визнати, що НП(С)БО 1 усунув невідповідності у відображенні дебіторської заборгованості у звіті.

Стосовно пасиву Балансу, його назва залишилась незмінною, а у зобов'язаннях та забезпеченнях вже немає розділу "Забезпечення таких витрат і платежів", що за структурою наблизив Баланс до міжнародних вимог. Але деякі вимоги залишились не виконані. Так, у розділі "Власний капітал" змінилась назва статей "Статутний капітал" на "Зареєстрований капітал", але за економічним змістом це залишається відповідність установчим документам. Не знайшли свого відображення у цьому розділі статті до МСФЗ, де підприємства можуть відображати такі компоненти капіталу, як його частина, що виникла у зв'язку з корегуванням на гіперінфляцію або дольовий компонент конвертованих облігацій, які не можуть бути віднесені до додаткового капіталу. Залишилась обов'язковою і стаття "Цільове фінансування" (рядок 1525), але таке поняття у МСФЗ відсутнє.

Разом з тим, є і певні позитивні зрушення у наближенні до міжнародних вимог. Стаття "Довгострокові забезпечення" (рядок 1520) дає можливість підприємствам створювати гарантійні та інші резерви та забезпечення, що передбачені МСБО 37 "Забезпечення, умовні забезпечення та умовні активи". Розкриття поточних зобов'язань також враховує вимоги МСФЗ. Наближенням національного Балансу до міжнародних вимог стало і визнання поточних забезпечень з виділенням окремого рядку - 1660.

Перехід вітчизняних підприємств на МСФЗ зумовлює значний перелік практичних питань, однак система бухгалтерського обліку та звітності в Україні має розвиватись таким чином, щоб забезпечити поступову позитивну адаптацію МСФЗ шляхом вивчення, порівняння і прогнозування впливу невідповідностей національної та міжнародної облікових систем на інформаційне забезпечення користувачів звітності.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, дослідження показало, що невирішених питань в сфері переходу на формування звітності відповідно до вимог МСФЗ залишається досить багато і це вимагає від науковців подальшого дослідження. З огляду на глобалізацію економічної та фінансової сфер важливе значення має процес стандартизації фінансового обліку і звітності з метою полегшення встановлення міжнародних зв'язків.

Перелік використаних джерел

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», затверджений Верховною Радою України від 16.07.1999р. №996-ХIV [За редакцією 15.10.2014] / [Електронний ресурс]

Закон України Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (щодо удосконалення деяких положень) від 05.10.2017 р. №2164-УІІІ //[Електронний ресурс]

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене Міністерством фінансів України від 07.02.2013 №73 [За редакцією 18.03.2014] / [Електронний ресурс]

Венгрін Т.П. Основні підходи до складання балансу за міжнародними стандартами фінансової звітності // Вісник ВІЕМ №4 2012 р.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [Електронний ресурс]

Петраченко О.А. Перехід України на міжнародні стандарти фінансової звітності: проблеми і перспективи / Петраченко О.А., Франко Ю.П., Яковенчук О.О. // [Електронний курс]

Міжнародний стандарт фінансової звітності (IAS) 1 "Надання фінансової звітності" [Електронний ресурс]

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 35 "Діяльність, що припиняється" [Електронний ресурс]

Про застосування міжнародних стандартів фінансової звітності : лист Національного банку України, Міністерства фінансів України, Державної служба статистики України від 07.12.2011 № 12-208/ 1757-14830, 31-08410-06-5/30523, 04/4-07/702 [Електронний ресурс].

Размещено на Allbest.ru