Оцінка якості інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень як напрямок діяльності міжнародних організацій

УДК 330.3

Корчинський І.О.

кандидат економічних наук, доцент, Львівський державний університет внутрішніх справ

ЕФЕКТ МАСШТАБУ І АРХІТЕКТОНІКА АГРАРНОЇ СФЕРИ

Досліджено теорію і практику удосконалення організації агропромислового виробництва в процесі форму-вання сучасної архітектоніки аграрної сфери. Встановлено вплив форми організації діяльності у вигляді висо- коінтегрованих агропромислових об'єднань на ефективність їх господарювання через досягнення ефекту масш-табу та встановлено, що специфічним джерелом реалізації ефекту масштабу в агропромислових об'єднаннях є якість інституціонального середовища та загальна архітектоніка аграрної сфери. Взаємодія між суб'єктами господарювання всередині об'єднань відбувається на основі обміну товарами не за законами ринку, а координу-ється за правилами, встановленими власниками об'єднань, тобто без передачі прав власності і, в зв'язку з цим, витрати на здійснення такого обміну не належать до трансакційних, а ідентифікуються як інтеракційні і класифікуються як трансформаційні витрати виробництва. Тому для такої форми організації виробництва як агропромислові об'єднання кількісно ефект масштабу у виробництві проявляється через економію транзакцій- них та зменшення інтеракційних затрат.

Ключові слова: аграрна сфера, агрооб'єднання, ефект масштабу, транзакційні затрати, інтеракційні затрати.

ЭФФЕКТ МАСШТАБА И АРХИТЕКТОНИКА АГРАРНОЙ СФЕРЫ

Корчинский И.О.

Исследовано теорию и практику усовершенствования организации агропромышленного производства в про-цессе формирования современной архитектоники аграрной сферы. Установлено влияние формы организации деятельности в виде высокоинтегрированных агропромышленных объединений на ефективность их хозяй-ствования через достижение эффекта масштаба и установлено, что специфическим источником реализации эффекта масштаба в агропромышленных объединениях является качество институциональной среды и общая архитектоника аграрной сферы. Взаимодействие между объектами хозяйствования внутри объединений про-исходит на основе обмена товарами не по законам рынка, а координируется за правилами, установленными собственниками обединений, то есть, без передачи прав собственности, и в связи с этим, затраты на осущест-вление такого обмена не относятся к трансакционным, а идентифицируются как интеракционные и клас-сифицируются как трансформационные затраты производства. Поэтому для такой формы организации про-изводства как агропромышленные объединения количественно эффект масштаба в производстве проявляется через экономию трансакционных и уменьшение интеракционных затрат.

Ключевые слова: аграрная сфера, агрообьединения, эффект масштаба, трансакционные затраты, инте-ракционные затраты.

SCALE EFFECT AND ARCHITECTONICS OF AGRARIAN SPHERE

Korchynskyi I.

Theory and practice of improvements in agrarian sphere architectonics are investigated. Influence of organizational form of agrarian inions on achievement of the scale effect is established. A specific source of the scale effect in unions is found, which is the quality of the environment and the general architectonics of the agrarian sphere. Interaction between business entities within unities take place on the basis of exchange of goods not according to market, but coordinated accord-ing to the rules established by the owners of unions, - without the transfer of ownership rights. Due to this, the costs of such an exchange do not belong to the transaction, but are identified as interactive and are classified as transformational costs ofproduction. That is why for agricultural unions quantitative scale effect is seen through the savings of transactional and reducing interactive costs.

Keywords: agrarian sector, agricultural union, scale effect, transaction costs, interactive costs.

Постановка проблеми. Розвинені країни за раху-нок удосконалення організації виробництва і кращої економічної взаємодії забезпечують більше 20 % при-росту національного доходу, що підтверджує важли-вість організаційного чинника у забезпеченні еконо-мічного прогресу, на що звертав увагу Й. Шумпетер. Це вказує на актуальність дослідження теорії і прак-тики організації агропромислового виробництва, в тому числі і шляхом удосконалення архітектоніки аграрної сфери.

Удосконалення організації виробництва в останні роки все частіше відбувається шляхом концентрації, поглиблення спеціалізації та посилення вертикальної інтеграції у виробничих галузях і часто охоплює спо-ріднені галузі і інфраструктурні ланки аграрного сек-тора. Це явище найбільш характерно проявляється на прикладах утворення високоінтегрованих агропромис-лових об'єднань у вигляді агрохолдингів або інших подібних за формою і великомасштабних за розмірами та локалізацією організаційно-правових форм (далі - об'єднання).

Досліджуючи господарську практику функціону-вання вітчизняних об'єднань, ми прийшли до висно-вку, що їх ефективність як форми організації виробни-цтва і економічної діяльності в значній мірі обумовлена використанням переваг, що їх надає сучасний стан інституціонального середовища та можливостями, пов'язаними з їх організаційно-економічними характе-ристиками і масштабами.

Мета статті. В економічній теорії прийнято вва-жати, що коли мова йде про ефект масштабу, то мається на увазі, що витрати виробництва на рівні підприєм-ства зменшуються в розрахунку на одиницю продукції із зростанням обсягів виробництва. Те ж саме спостері-гається і при зростанні розмірів самого підприємства і обсягів виробництва, при цьому мова йде про відносне зростання середніх витрат. Таким чином, цей ефект є локалізованим на рівні підприємства як господарюю-чої одиниці.

Метою дослідження є встановлення впливу форми організації діяльності у вигляді агропромислових об'єднань на досягнення ефекту масштабу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій Як стверджують Р. Коуз, О. Вільямсон, Д. Норт, а також вітчизняні економісти С. І. Архієреєв, В. В. Дементьєв, Г. Г. Кірейцев, Р. Ф. Пустовійт, Г. В. Козаченко, та інші, які досліджують інститути і інституціональний аспект функціонування економічних систем в суспільстві, платою за функціонування економічного механізму є транзакційні затрати, тобто витрати і втрати при вза-ємодії між суб'єктами господарювання в ринковому середовищі [1; 2].

Коли ми аналізуємо діяльність масштабних об'єднань, до складу яких входить значна кількість підприємств з різних галузей та сфер [3-6], закономір-ним є питання, яким чином проявляється ефект масш-табу в цілому по даному об'єднанню. Найпростішим вирішенням є сумарний ефект, що проявляється на кожному окремому підприємстві, в його сумарному виразі в цілому по об'єднанні. Необхідно також при-йняти до уваги і певний синергетичний ефект, розмір якого перевищує просту суму окремих ефектів на під-приємствах об'єднання, оскільки додається ефект від кращої взаємодії між його учасниками по відношенню до ринку та зменшення певної частки витрат за раху-нок кооперації та інтеграції в рамках об'єднання.

Виклад основного матеріалу. Дослідження пока-зують, що в умовах трансформаційної економіки відбу-ваються зміни інституціонального середовища, в якому здійснюють свою діяльність підприємства, об'єднані на основі інтеграції та кооперації [7]. В цих умовах, на нашу думку, ефект масштабу має специфічне додаткове джерело свого походження, яке проявляється в цілком іншому аспекті, оскільки мова йде про економію затрат на взаємодію між об'єднанням в цілому та навколиш-нім середовищем, що створене дією інститутів. Ключо-вим критерієм якості цього середовища є конструкція економічного механізму, що супроводжує повернення витрат на виробництво через ціни та загальна архітек-тоніка аграрної сфери.

Взаємодія між суб'єктами господарювання, які входять до складу об'єднань, здійснюється переважно не в ринковому середовищі, а всередині об'єднання, хоч і оформлена у вигляді контрактних відносин. Передача товарів всередині об'єднання фактично відбувається без передачі права власності на них, оскільки власником усіх суб'єктів господарювання є власник (група власників) об'єднання. Це означає, що транзакції, основною ознакою яких є саме передача прав власності в процесу контрактної взаємодії, все-редині об'єднань фактично не ідентифікуються у їх класичному розумінні.

На цю обставину звернув увагу ще Р. Коуз в своїй праці «Природа фірми» [1], де чітко розмежовано рин-кові транзакції і транзакції всередині фірми. Сьогодні поняття транзакцій повсюдно використовується в його ринковому розумінні, а затрати на їх здійснення (тран- закційні затрати) вважають платою за функціонування економічної системи. Всередині об'єднань ринок як такий відсутній, а стосунки між його членами коорди-нується у спосіб, відмінний від ринкового, в залежності від стратегії самих власників. Такі затрати на коорди-націю при неринковому способі взаємодії пропонують називати інтеракційними [8, с. 470]. Трансакція - це угода між носіями прав власності з їх передачею, а інтеракція - це взаємодія між носіями виробничого потенціалу, затрати на здійснення якої слід відносити до трансформаційних а не до транзакційних витрат.

Таким чином, крім ефекту масштабу від зростання розмірів окремих підприємств, що входять до складу високоінтегрованих об'єднань, загальний результат доповнюється ефектом від загального організаційного зростання через об'єднання цих підприємств в окрему високоінтегровану господарську одиницю, через мож-ливості якої і взаємодіють ці окремі підприємства з навколишнім середовищем. Ефект масштабу в таких об'єднаннях проявляється, на наш погляд, не тільки через економію транзакційних, а в значній мірі за раху-нок зменшення інтеракційних затрат.

Вплив інституційного середовища і обумовленої ним інфраструктури на рівень транзакційних затрат в аграрній сфері досліджували, наприклад, І.Г Кос- тирко і С.В. Тимофіїв [9], якими було запропоновано у складі транзакційних затрат суб'єктів господарювання виділяти окремо транзакційні витрати і втрати при контрактації і транзакційні витрати взаємодії з серед-овищем, що конкретизує їх як окремі об'єкти обліку і управління. Авторами розкрито економічний зміст поняття досконалої інституційної інфраструктури як моделі інституційного середовища з оптимальним складом і співвідношенням інституцій і інститутів та показано необхідність враховувати стан досконалості інституційної інфраструктури як міри відповідності її актуального стану по відношенню до ідеальної теоре-тичної моделі.

Підтримуючи позицію авторів дослідження і роз-виваючи теорію й методологію застосування інсти- туціонального підходу до аналізу проблеми архітек-тоніки аграрної сфери, ми прийшли до висновку, що транзакційні затрати на взаємодію господарюючого суб'єкта з навколишнім інституціоналізованим серед-овищем можуть бути значними в залежності не тільки від якості (досконалості) цього середовища, але й пере-бувають у залежності від типу самої організаційно- правової форми, в рамках якої даний суб'єкт здійснює свою економічну діяльність.

Форма діяльності як економічна категорія по різ-ному проявляє свою ефективність - в тому числі і через величину ефекту масштабу - в залежності від її кон-кретного організаційно-правового стану. Якщо серед-овище, сформоване актуальними інститутами в аграр-ній сфері, підтримується відповідними інституціями в належному стані, зокрема, забезпечує рівноправність у економічних відносинах між суб'єктами господарю-вання, то в такому випадку до ефекту масштабу без-посередньо на підприємствах додається ефект на рівні їх об'єднання у вигляді економії в сфері транзакційних та інтеракційних затрат, який розподіляється між учас-никами цих відносин у відповідності до стратегічного бачення розвитку об'єднань їх власниками. В інших випадках цей розподіл може відбуватись через ринкові відносини, що має місце тоді, коли інституціональне середовище є досконалим і гарантує дотримання контрактних відносин між всіма учасниками, де об'єд-нання виступають нарівні з ними, та забезпечує спра-ведливий розподіл доходів через ціновий механізм.

В умовах, коли економіка як система переходить з одного стану в інший, зокрема з стану централізова-ного управління до відносин на ринкових засадах, то за відсутності на момент такого переходу мінімально необхідної сукупності фундаментальних (базових) інститутів і інституцій ринкова взаємодія здійсню-ється в значній мірі хаотично. Такий стан в економіці мав місце в нашій державі на момент трансформації відносин власності при переході від колективних господарств в сільському господарстві та державних підприємств переробної галузі до змін в організацій-ному механізмі та структурі самого агропромисло-вого сектора.

За відсутності на той момент достатньої кількості законів та норм, які б регулювали діяльність агро-промислових об'єднань, що почали утворюватися на основі акціонерних переробних підприємств та обслу-говуючих організацій, формуванні земельних банків на основі оренди паїв землевласників, створилися умови для функціонування крупних агропромислових об'єднань [10]. Нові господарюючі суб'єкти почали деформувати ціновий механізм та за рахунок спри-ятливого доступу до владних інституцій отримали можливість перерозподіляти доходи на свою користь. Транзакційні затрати, які в рамках агрооб'єднань є істотними, стали додатковим джерелом доходів. Вони призвели до змін якості всього середовища, в якому діють сільськогосподарські виробники, тобто, ефект масштабу на транзакційних затратах став додатковим джерелом доходів цієї організаційно-правової форми за рахунок зменшення доходів інших товаровиробни-ків. Це стан нерівноваги економічної системи трива-тиме доти, поки її організаційна структура як елемент загальної архітектоніки аграрної сфери не досягне пев-ного рівня оптимальності за критерієм розподілу дохо-дів між її учасниками.

С. Кузнец свого часу висунув теорію про поступове вирівнювання доходів між учасниками виробництва ( так звана «крива Кузнеця»), проте на даному етапі вона, на наш погляд, не має підтвердження, оскільки не стосується транзитивних станів економіки. Коли відбуваються трансформації в техніко-технологічних та організаційних чинниках виробництва, то техніко- технологічні чинники реально впливають на ефект масштабу на рівні підприємств, а організаційні чин-ники стають джерелом додаткових доходів на транзак- ційних та інтеракційних затратах в інтересах вузького кола власників цих організаційно-правових форм, що веде до поглиблення відмінностей в рівнях доходів товаровиробників у суспільстві.

Цей висновок підтверджується статистичними даними, які показують, що доходи домогосподарств за трансформаційний період в нашій державі знизи-лися, а доходи власників агрооб'єднань зросли істот-ним чином. Це дозволяє зробити висновок, що ефект масштабу у фазах трансформації виробництва та змін в його організації проявляється в нових сферах та інших напрямах, що робить його джерелом погли-блення нерівностей між рівнями доходів окремих груп населення. Це може служити свідченням дефор-маційних проявів у конструкції архітектоніки аграр-ної сфери, які потребують коригуючого втручання держави та відповідної політики в транзакційному секторі як інструмент впливу на загальну архітекто-ніку аграрної сфери.

Вихід з цієї ситуації можливий за рахунок впро-вадження інституціональних заходів, що формують належну якість середовища, та його моніторинг до досягнення необхідного стану через вплив держави, оскільки сам ринковий механізм в даному перехідному періоді не може виконати свою регулятивну функцію, а інституціональні чинники є ще несформованими і слабкими, недостатніми, щоб цю функцію реалізувати. Разом з тим такий стан можна вважати як закономір-ність перехідного періоду.

Ця закономірність може бути перерваною, на нашу думу, у випадку вирішення ключового на сьогодні питання про запровадження в повному обсязі інсти-туту приватної власності на землю, який є одним з фундаментальних інститутів у загальному конструкті архітектоніки аграрної сфери держави.

Саме відсутність такого елемента як системи земельних відносин через невизнання повноцінного права власності на землю ї неможливість функціону-вання цього ресурсу в якості товару, є, на наш погляд, основним недоліком сучасного конструкту архітекто-ніки аграрної сфери. Адже всі основні чинники вироб-ництва вже давно набули статусу товару і залучені в ринковий обіг, де в умовах конкуренції формується їхня ціна. Земля як товар і об'єкт фінансування буде давати належний ефект тільки після того, як буде ство-рений сам ринок землі і вона стане ліквідною як і інші цінні товари.

Висновки. Взаємодія між суб'єктами господарю-вання, які входять до складу об'єднань, здійснюється не в ринковому середовищі, а всередині об'єднання, в зв'язку з чим транзакції всередині об'єднань не іденти-фікуються у їх класичному розумінні. Ефект масштабу в об'єднаннях має специфічне джерело походження, яке проявляється в економії затрат на взаємодію між об'єднанням в цілому та навколишнім середовищем. Ключовим критерієм досягнення ефекту масштабу є якість середовища та загальна архітектоніка аграрної сфери. Кількісно ефект масштабу в об'єднаннях про-являється сумарно через економію транзакційних та зменшення інтеракційних затрат.1. Р. Коуз. Природа фірми: Походження, еволюція і розвиток. За ред. О.Е. Вільямсона, С.Дж. Вінтера. К.; А.С.К., 2002. 336 с.

2. Архиереев С.И. Трансакционые издержки и неравенство в условиях рыночной трансформации.Х.; Бизнес- информ, 2000. 288 с.

3. Демьяненко С.І. Агрохолдинги в Україні: процес становлення та розвитку. Економіка України. 2009. № 12. С. 50-61.

4. Мороз О.В., Семцов В.М., Кукель Г.С. Динаміка діяльності агрохолдингіву постреформеному сільськогос-подарському виробництві. Інвестиції: практика та досвід. № 22. 2015. С. 28-33.

5. Нестерчук Ю.О. Інтеграційні процеси в аграрно-промисловому виробництві: [монографія]. Умань: Вида-вець Сочінський, 2009. 372 с.

6. Мороз О.В., Семцов В.М., Кукель Г.С. Моделювання впливу агрохолдингів на розвиток сільського господар-ства і сільських територій України. Економіка та держава. № 12. 2015. С. 62-66.

7. Гайдуцький П.І. НеЗабутіреформи в Україні. К.:ТОВ «ДКС-центр», 2017. 852 с.

8. Институциональная архитектоника и динамика институциональных преобразований.Под ред. Д-ра экон. Наук А.А. Гриценко. Х.: Форт, 2008. 928 с.

9. Костирко І.Г., Тимофіїв С.В. Досконалість інституційної інфраструктури та її оцінка: теоретичний аспект. Економіка АПК. 2014. № 2. С. 81-86.

10. Мельник К. Б. Управління агрохолдингами в напряму від масштабності до ефективності (з досвіду компа-нії «авангард») URL: irbis-nbuv.gov. ua/cgi-bin/../cgiirbis_64.exe?

Е-mail: ivankorchynskyy1@gmail.com

УДК 338.2:330.131

Коцко Т.А.

кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ПІДХОДІВ ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
ДЕРЖАВИ В УМОВАХ АКТИВІЗАЦІЇ ЗАГРОЗ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ